Логін або e-mail:
Пароль: Я забув пароль
Логін або e-mail:
Логін або e-mail:
Пароль: Я забув пароль
Логін або e-mail:
Біологія. 10 клас
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з курсу "Біологія"
52 год. (1,5 год. на тиждень, 5 год. - резервні)
| № |
к-ть г-н |
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|---|---|---|---|
|
|
Вступ Короткий нарис з історії розвитку біології. Методи біологічних досліджень. Рівні організації живої матерії. Розкриття поняття „життя" |
Учень: називає: - рівні організації життя; наводить приклади: - значення біологічної науки в житті людини і суспільства; - застосування різних методів у вивченні живої природи; характеризує: - методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання); - рівні організації живої матерії; пояснює: - зв'язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками |
|
|
Семінар № 1. Видатні вчені-біологи України. |
|||
|
|
|||
|
|
|
Тема 1. Неорганічні речовини Елементний склад живих організмів. Неорганічні речовини: вода і мінеральні солі |
Учень: називає: - органогенні елементи; характеризує: - хімічні елементи, найважливіші для організму людини; - роль води і інших неорганічних речовин в живих системах; обґрунтовує: - необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини; - норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого середовища; - необхідність квотування промислових викидів країнами світу; пояснює: - гранично допустиму концентрацію речовин у складі води, їжі, засобів побутової хімії, косметичних препаратів тощо; - причини ендемічних та екологічних хвороб людини; застосовує знання: - для визначення можливостей усунення захворювань людини, що виникли через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів |
|
|
|
Тема 2. Органічні речовини Малі органічні молекули (ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди); макромолекули (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти), їх будова, властивості, функції. Єдність хімічного складу організмів. |
Учень: називає: - органічні речовини; наводить приклади: - ролі органічних речовин у життєдіяльності людини; - застосування ферментів в господарстві. характеризує: - молекулярний рівень організації живого; - функції ліпідів і вуглеводів; - поняття біополімер; - будову, властивості і функції білків і нуклеїнових кислот; - білки, які входять до складу вірусів, пріонів; - нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів; обґрунтовує: - взаємозв'язок будови органічних речовин з їх функціями; пояснює: - хімічну сталість організмів; - біокаталіз; спостерігає та описує: - властивості органічних молекул; - дію ферментів; застосовує знання: - для розв’язання вправ з молекулярної біології; - для безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів; дотримується правил: - техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт; - використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності; робить висновок: - про єдність хімічного складу живої і неживої природи |
|
Лабораторні роботи: № 1. Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей. № 2.Вивчення властивостей ферментів. Практичні роботи: № 1.Розв'язання елементарних вправ з транскрипції та реплікації. № 2. Ознайомлення з інструкціями використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки. № 3.Визначення наявності білків, жирів, вуглеводів у їжі. |
|||
|
|
|||
|
|
|
Тема 1. Клітина Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини– система отримання інформації з зовнішнього середовища, його функції Ядро – система збереження спадкової інформації. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин |
Учень: називає: - методи вивчення клітин; - типи організації клітин; - функції поверхневого апарату клітин; - функції ядра; наводить приклади: - про-та еукаріотичних організмів; розпізнає: - клітини прокаріотів і еукаріотів на фотографіях, малюнках і схемах; - структури ядра клітин на схемах, електронних мікрофотографіях; характеризує: - клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу; - будову клітини прокаріотів і еукаріотів; - особливості будови і функції клітинних мембран; - транспорт речовин через мембрани; - поверхневий апарат клітини, його функції; - будову і функції ядра; - нуклеоїд прокаріотів; обґрунтовує: - взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем; - зв’язок будови мембран клітини з виконуваними функциями; пояснює: - значення цитологічних методів у діагностуванні хвороб людини; - принципи визначення безпеки речовин, які застосовуються людиною в побуті й господарський діяльності, цитологічними методами; - проникнення в клітини вірусів, зокрема ВІЛ; - керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин; - роль електричних явищ у житті клітини; порівнює: - два типи організації клітин; - поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин; спостерігає та описує: - явище плазмолізу, деплазмолізу в клітинах рослин; застосовує знання: - про мембрани, поверхневий апарат для доказу єдності органічного світу; - про поверхневий апарат клітин для доказу небезпеки куріння дотримується правил: - виготовлення деяких мікропрепаратів; робить висновок: - про загальний план будови клітин всіх організмів; - про біологічну роль ядра |
|
Лабораторні роботи: № 3. Будова клітин прокаріотів. № 4. Будова клітин тварин. № 5. Будова клітин рослин. № 6. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин. |
|||
|
|
|
Тема 2. Цитоплазма, її компоненти Цитозоль, рибосоми. Синтез білка. Цитоскелет. Клітинний центр. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі . Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди і процес фотосинтезу. |
Учень: називає: - органели клітини наводить приклади: - процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини; розпізнає: - компоненти клітин на схемах, електронних мікрофотографіях; характеризує: - цитоплазму, її складові; - функціональне значення цитозолю і цитоскелету; - будову і функції органел клітини; - процеси біосинтезу білка, фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання; обґрунтовує: - роль клітинного центра в організації цитоскелету; - об’єднання одномембранних органел у єдину систему; - значення двомембранних органел в енергетичному обміні; - гіпотези походження органел еукаріотичних клітин; пояснює: - значення гліколізу; - можливості штучного синтезу білків для діагностування та лікування хвороб людини; порівнює: - гіпотези походження органел еукаріотичних клітин; - процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів; спостерігає та описує: - рух цитоплазми у клітинах рослин; застосовує знання: - про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини; робить висновки: - цитозоль – внутрішнє середовище клітини; - цитоскелет – опорно-рухова система клітини; - одномембранні органели – система відокремлення синтезованих речовин; - двомембранні органели – система енергетичного обміну; - про роль двомембранних органел у позаядерній спадковості |
|
Лабораторні роботи: № 7.Вивчення будови одномембранних органел *. № 8. Вивчення будови двомембранних органел. № 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин. Практичні роботи: № 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції |
|||
|
|
|
Тема 3. Клітина як цілісна система Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз. Каріотип. Обмін речовин і енергії в клітині Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології. |
Учень: називає: - положення сучасної клітинної теорії наводить приклади: - клітин, що не діляться; - застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини; розпізнає: - аутосоми і статеві хромосоми: - структурні компоненти хромосом; - фази мітозу і мейозу; характеризує: - будову і функції хромосом; - стадії клітинного циклу; - процеси мітозу та мейозу; - клітину як цілісну систему; - сучасну клітинну теорію; обґрунтовує: - подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств у зв’язку зі способом їхнього життя; - значення вивчення каріотипу організмів різних царств; - значення видової сталості каріотипу; - зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині; пояснює: - принципи диференціювання клітин; - значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини; - можливості цитотехнологій; - принципи штучного вирощування рослин на поживних середовищах; - еволюційну історію клітин; - значення змін у функціональної діяльності клітин та їх загибелі у виникненні хвороб у людини; - можливості регуляції продуктивності фотосинтезу; порівнює: - обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів; - клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією; - клітини про- і еукаріотів; застосовує знання: - про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я; - для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу; робить висновок: - клітина – елементарна цілісна жива система |
|
Лабораторні роботи: № 10. Мітотичний поділ клітин. № 11. Будова хромосом. Практична робота: № 5. Причини і наслідки швидкого розмноження бактерій. Семінар №2. Можливості цитотехнологій. |
|||
|
|
|||
|
|
|
Тема 1. Неклітинні форми життя Віруси, пріони. Будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини |
Учень: називає: - неклітинні форми життя; наводить приклади: - хвороб людини, які викликаються вірусами і пріонами; розпізнає: - віруси і бактеріофаги на малюнках, схемах; характеризує: - будову та життєвий цикл вірусів; - особливості вірусів і пріонів, їх роль в природі й житті людини; - механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій; обґрунтовує: - значення вірусів у природі й житті людини; - способи боротьби з вірусними захворюваннями; пояснює: - принципи профілактики вірусних хвороб людини, зокрема ВІЛ/СНІДу; - гіпотези походження неклітинних форм життя; - шляхи розповсюдження вірусних хвороб людини; застосовує знання: - про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних хвороб людини, тварин, рослин; дотримується правил: - поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами; робить висновок: - віруси - паразитичні неклітинні форми життя. |
|
Семінари: № 3. Життєві цикли вірусів. № 4. Профілактика ВІЛ/СНІДу та інших вірусних хвороб людини. |
|||
|
|
|
Тема 2. Одноклітинні організми Прокаріоти. Еукаріоти. Особливості їх організації. Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Колоніальні організми. |
Учень: називає: - одноклітинні організми; наводить приклади: - одноклітинних прокаріотичних організмів; - одноклітинних рослин, тварин, грибів; характеризує: - особливості одноклітинних організмів; - особливості прокаріотичних організмів; - спосіб життя і стратегію бактерій; - бактерії: автотрофні, сапротрофні, паразитичні, симбіотичні, аеробні та анаеробні; - значення бактерій; - явище колоніальності у одноклітинних організмів; обґрунтовує: - відмінності одноклітинних еукаріотичних організмів від клітин багатоклітинних організмів; пояснює: - роль бактерій в екосистемах; - значення бактерій у господарський діяльності людини; - значення мікробіологічної промисловості; - шляхи розповсюдження бактеріальних хвороб людини; - принципи профілактики бактеріальних хвороб людини; - принципи застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних хвороб; - роль деяких Найпростіших у виникненні хвороб людини; - роль одноклітинних грибів у природі й господарстві людини; застосовує знання: - про процеси життєдіяльності бактерій для профілактики інфекційних хвороб, у господарській діяльності людини; дотримується правил: - поведінки в місцях, де можливе зараження бактеріями. |
|
Практична робота: № 6. Різноманітність бактерій, їх значення в природі та в житті людини. Семінар № 5. Профілактика бактеріальних хвороб людини. |
|||
|
|
|
Тема 3. Багатоклітинні організми Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами. Будова и функції тканин. Гістотехнології. Багатоклітинні організми: гриби, рослини, тварини. Органи багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Колонії багатоклітинних організмів. Зміст навчального матеріалу. |
Учень: називає: - багатоклітинні організми; - тканини; - органи; - системи органів тварин; наводить приклади: - застосування гістотехнологій для лікування хвороб людини; - колоній багатоклітинних організмів; характеризує: - тканинний, органний, організменний рівні організації життя; - стовбурові клітини багатоклітинних організмів; - типи тканин рослин і тварин; - принципи організації і функціонування багатоклітинних організмів; - потік речовин через організм людини; - принципи регуляції функцій у рослин і тварин; - регуляторні системи організму людини: нервову, ендокринну, імунну; обґрунтовує: - взаємозв’язок будови і функції тканин; - значення процесу диференціювання клітин, утворення тканин і органів; пояснює: - принципи гістотехнологій, їх значення у лікуванні хвороб людини; - шляхи отримання і збереження інформації людиною; - взаємодію систем регуляції у людини; порівнює: - організацію рослин, тварин і грибів; - регуляцію функцій організму рослин і тварин; - види регуляції в організмі людини; застосовує знання: - про регуляцію функцій організму людини для збереження власного здоров’я, свідомої поведінки в природі та колективах; робить висновок: - організм – відкрита система; - організм – цілісна система, здатна до саморегуляції |
|
Лабораторні роботи: № 12.Будова тканин тваринного організму. № 13. Будова тканин рослинного організму. Семінари: № 6. Можливості гістотехнологій. № 7. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини. |
|||
