Закрити
Біологія. 10 клас.
15 Липня 2006, 00:00 , Переглядів: 65331
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Біологія. 10 клас. Біологія. 10 клас

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з курсу "Біологія"

52 год. (1,5 год. на тиждень, 5 год. - резервні)

 

к-ть
г-н
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учнів
 
3
Вступ
Короткий нарис з історії розвитку біології. Методи біологічних досліджень. Рівні організації живої матерії. Розкриття поняття „життя"
Учень:
називає:
- рівні організації життя;
наводить приклади:
- значення біологічної науки в житті людини і суспільства;
- застосування різних методів у вивченні живої природи;
характеризує:
- методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання);
- рівні організації живої матерії;
пояснює:
- зв'язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками
    Семінар
№ 1. Видатні вчені-біологи України.
   
Розділ ХІ. Молекулярний рівень організації життя
1
3
Тема 1. Неорганічні речовини
Елементний склад живих організмів. Неорганічні речовини: вода і мінеральні солі
Учень:
називає:
- органогенні елементи;
характеризує:
- хімічні елементи, найважливіші для організму людини;
- роль води і інших неорганічних речовин в живих системах;
обґрунтовує:
- необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;
- норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого середовища;
- необхідність квотування промислових викидів країнами світу;
пояснює:
- гранично допустиму концентрацію речовин у складі води, їжі, засобів побутової хімії, косметичних препаратів тощо;
- причини ендемічних та екологічних хвороб людини;
застосовує знання:
- для визначення можливостей усунення захворювань людини, що виникли через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів
2
8
Тема 2. Органічні речовини
Малі органічні молекули (ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди); макромолекули (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти), їх будова, властивості, функції. Єдність хімічного складу організмів.
Учень:
називає:
- органічні речовини;
наводить приклади:
- ролі органічних речовин у життєдіяльності людини;
- застосування ферментів в господарстві.
характеризує:
- молекулярний рівень організації живого;
- функції ліпідів і вуглеводів;
- поняття біополімер;
- будову, властивості і функції білків і нуклеїнових кислот;
- білки, які входять до складу вірусів, пріонів;
- нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів;
обґрунтовує:
- взаємозв'язок будови органічних речовин з їх функціями;
пояснює:
- хімічну сталість організмів;
- біокаталіз;
спостерігає та описує:
- властивості органічних молекул;
- дію ферментів;
застосовує знання:
- для розв’язання вправ з молекулярної біології;
- для безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів;
дотримується правил:
- техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;
- використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності;
робить висновок:
- про єдність хімічного складу живої і неживої природи
    Лабораторні роботи:
№ 1. Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей.
№ 2.Вивчення властивостей ферментів.
Практичні роботи:
№ 1.Розв'язання елементарних вправ з транскрипції та реплікації.
№ 2. Ознайомлення з інструкціями використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки.
№ 3.Визначення наявності білків, жирів, вуглеводів у їжі.
   
Розділ ХІІ. Клітинний рівень організації життя
3
5
Тема 1. Клітина
Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини– система отримання інформації з зовнішнього середовища, його функції Ядро – система збереження спадкової інформації. Будова ядра. Функції ядра.
Нуклеоїд прокаріотичних клітин
Учень:
називає:
- методи вивчення клітин;
- типи організації клітин;
- функції поверхневого апарату клітин;
- функції ядра;
наводить приклади:
- про-та еукаріотичних організмів;
розпізнає:
- клітини прокаріотів і еукаріотів на фотографіях, малюнках і схемах;
- структури ядра клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;
характеризує:
- клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;
- будову клітини прокаріотів і еукаріотів;
- особливості будови і функції клітинних мембран;
- транспорт речовин через мембрани;
- поверхневий апарат клітини, його функції;
- будову і функції ядра;
- нуклеоїд прокаріотів;
обґрунтовує:
- взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;
- зв’язок будови мембран клітини з виконуваними функциями;
пояснює:
- значення цитологічних методів у діагностуванні хвороб людини;
- принципи визначення безпеки речовин, які застосовуються людиною в побуті й господарський діяльності, цитологічними методами;
- проникнення в клітини вірусів, зокрема ВІЛ;
- керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;
- роль електричних явищ у житті клітини;
порівнює:
- два типи організації клітин;
- поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;
спостерігає та описує:
- явище плазмолізу, деплазмолізу в клітинах рослин;
застосовує знання:
- про мембрани, поверхневий апарат для доказу єдності органічного світу;
- про поверхневий апарат клітин для доказу небезпеки куріння
дотримується правил:
- виготовлення деяких мікропрепаратів;
робить висновок:
- про загальний план будови клітин всіх організмів;
- про біологічну роль ядра
    Лабораторні роботи:
№ 3. Будова клітин прокаріотів.
№ 4. Будова клітин тварин.
№ 5. Будова клітин рослин.
№ 6. Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин.
4
5
Тема 2. Цитоплазма, її компоненти
Цитозоль, рибосоми. Синтез білка. Цитоскелет. Клітинний центр. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі . Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди і процес фотосинтезу.
Учень:
називає:
- органели клітини
наводить приклади:
- процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
розпізнає:
- компоненти клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;
характеризує:
- цитоплазму, її складові;
- функціональне значення цитозолю і цитоскелету;
- будову і функції органел клітини;
- процеси біосинтезу білка, фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання;
обґрунтовує:
- роль клітинного центра в організації цитоскелету;
- об’єднання одномембранних органел у єдину систему;
- значення двомембранних органел в енергетичному обміні;
- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
пояснює:
- значення гліколізу;
- можливості штучного синтезу білків для діагностування та лікування хвороб людини;
порівнює:
- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;
- процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів;
спостерігає та описує:
- рух цитоплазми у клітинах рослин;
застосовує знання:
- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;
робить висновки:
- цитозоль – внутрішнє середовище клітини;
- цитоскелет – опорно-рухова система клітини;
- одномембранні органели – система відокремлення синтезованих речовин;
- двомембранні органели – система енергетичного обміну;
- про роль двомембранних органел у позаядерній спадковості
    Лабораторні роботи:
№ 7.Вивчення будови одномембранних органел *.
№ 8. Вивчення будови двомембранних органел.
№ 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин.
Практичні роботи:
№ 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції
5
5
Тема 3. Клітина як цілісна система
Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз. Каріотип. Обмін речовин і енергії в клітині Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології.
Учень:
називає:
- положення сучасної клітинної теорії
наводить приклади:
- клітин, що не діляться;
- застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;
розпізнає:
- аутосоми і статеві хромосоми:
- структурні компоненти хромосом;
- фази мітозу і мейозу;
характеризує:
- будову і функції хромосом;
- стадії клітинного циклу;
- процеси мітозу та мейозу;
- клітину як цілісну систему;
- сучасну клітинну теорію;
обґрунтовує:
- подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств у зв’язку зі способом їхнього життя;
- значення вивчення каріотипу організмів різних царств;
- значення видової сталості каріотипу;
- зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;
пояснює:
- принципи диференціювання клітин;
- значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;
- можливості цитотехнологій;
- принципи штучного вирощування рослин на поживних середовищах;
- еволюційну історію клітин;
- значення змін у функціональної діяльності клітин та їх загибелі у виникненні хвороб у людини;
- можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;
порівнює:
- обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;
- клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;
- клітини про- і еукаріотів;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;
- для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу;
робить висновок:
- клітина – елементарна цілісна жива система
    Лабораторні роботи:
№ 10. Мітотичний поділ клітин.
№ 11. Будова хромосом.
Практична робота:
№ 5. Причини і наслідки швидкого розмноження бактерій.
Семінар
№2. Можливості цитотехнологій.
   
Розділ ХІІІ. Організменний рівень організації життя
6
5
Тема 1. Неклітинні форми життя
Віруси, пріони. Будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини
Учень:
називає:
- неклітинні форми життя;
наводить приклади:
- хвороб людини, які викликаються вірусами і пріонами;
розпізнає:
- віруси і бактеріофаги на малюнках, схемах;
характеризує:
- будову та життєвий цикл вірусів;
- особливості вірусів і пріонів, їх роль в природі й житті людини;
- механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
обґрунтовує:
- значення вірусів у природі й житті людини;
- способи боротьби з вірусними захворюваннями;
пояснює:
- принципи профілактики вірусних хвороб людини, зокрема ВІЛ/СНІДу;
- гіпотези походження неклітинних форм життя;
- шляхи розповсюдження вірусних хвороб людини;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних хвороб людини, тварин, рослин;
дотримується правил:
- поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами;
робить висновок:
- віруси - паразитичні неклітинні форми життя.
    Семінари:
№ 3. Життєві цикли вірусів.
№ 4. Профілактика ВІЛ/СНІДу та інших вірусних хвороб людини.
7
5
Тема 2. Одноклітинні організми
Прокаріоти. Еукаріоти. Особливості їх організації. Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Колоніальні організми.
Учень:
називає:
- одноклітинні організми;
наводить приклади:
- одноклітинних прокаріотичних організмів;
- одноклітинних рослин, тварин, грибів;
характеризує:
- особливості одноклітинних організмів;
- особливості прокаріотичних організмів;
- спосіб життя і стратегію бактерій;
- бактерії: автотрофні, сапротрофні, паразитичні, симбіотичні, аеробні та анаеробні;
- значення бактерій;
- явище колоніальності у одноклітинних організмів;
обґрунтовує:
- відмінності одноклітинних еукаріотичних організмів від клітин багатоклітинних організмів;
пояснює:
- роль бактерій в екосистемах;
- значення бактерій у господарський діяльності людини;
- значення мікробіологічної промисловості;
- шляхи розповсюдження бактеріальних хвороб людини;
- принципи профілактики бактеріальних хвороб людини;
- принципи застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних хвороб;
- роль деяких Найпростіших у виникненні хвороб людини;
- роль одноклітинних грибів у природі й господарстві людини;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності бактерій для профілактики інфекційних хвороб, у господарській діяльності людини;
дотримується правил:
- поведінки в місцях, де можливе зараження бактеріями.
    Практична робота:
№ 6. Різноманітність бактерій, їх значення в природі та в житті людини.
Семінар
№ 5. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
8
8
Тема 3. Багатоклітинні організми
Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами. Будова и функції тканин. Гістотехнології. Багатоклітинні організми: гриби, рослини, тварини. Органи багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Колонії багатоклітинних організмів. Зміст навчального матеріалу.
Учень:
називає:
- багатоклітинні організми;
- тканини;
- органи;
- системи органів тварин;
наводить приклади:
- застосування гістотехнологій для лікування хвороб людини;
- колоній багатоклітинних організмів;
характеризує:
- тканинний, органний, організменний рівні організації життя;
- стовбурові клітини багатоклітинних організмів;
- типи тканин рослин і тварин;
- принципи організації і функціонування багатоклітинних організмів;
- потік речовин через організм людини;
- принципи регуляції функцій у рослин і тварин;
- регуляторні системи організму людини: нервову, ендокринну, імунну;
обґрунтовує:
- взаємозв’язок будови і функції тканин;
- значення процесу диференціювання клітин, утворення тканин і органів;
пояснює:
- принципи гістотехнологій, їх значення у лікуванні хвороб людини;
- шляхи отримання і збереження інформації людиною;
- взаємодію систем регуляції у людини;
порівнює:
- організацію рослин, тварин і грибів;
- регуляцію функцій організму рослин і тварин;
- види регуляції в організмі людини;
застосовує знання:
- про регуляцію функцій організму людини для збереження власного здоров’я, свідомої поведінки в природі та колективах;
робить висновок:
- організм – відкрита система;
- організм – цілісна система, здатна до саморегуляції
    Лабораторні роботи:
№ 12.Будова тканин тваринного організму.
№ 13. Будова тканин рослинного організму.
Семінари:
№ 6. Можливості гістотехнологій.
№ 7. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.

 

Новинки інтернет-магазину

Реклама

Обговорення (1)
Koren 17 Листопада 2008, 23:10
так все це добре але якщоб були хочаб питання до самостійних і ....
Видалити Відміна
Забанити Відміна