Закрити
Повість І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" (10 клас) . Урок 1.
13 Липня 2006, 00:00 , Переглядів: 57268
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Повість І.Нечуя-Левицького Фото: http://www.twirpx.com Повість І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" (10 клас) . Урок 1

Урок, на якому пропонується "освіжити" традиційний підхід до класичного твору і зробити його по-справжньому актуальним.

Вашій увазі пропонується плани уроків української літератури з вивчення повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" (10 клас). З приводу її вивчення уже мала місце дискусія: а чи варто подавати школярам твір, де українців показано у такому вигляді? Але хто сказав, що 16-річному учневі буде цікаво читати тільки пасторалі? "Кайдашева сім'я" - вічно (на жаль) актуальний твір з простою ідеєю: поки не буде єдності - не буде й гаразду ані в сім'ї, ані в суспільстві.

У повісті простежується ще одна ідея - погляд на владу і суспільство. Вдумливий читач помітив, що у Нечуя-Левицького позитивний тип українця-селянина є рідкісним. Чому? Пригадується П.Куліш з його "метаннями" по сусідах у пошуках "державної сили". Горб на сільській дорозі - ще алегоричний символ горба на плечах в України, всіх негараздів, які вирішити легко, але "як хтось почне, то і я якусь лопату кину...". Під таким кутом і буде розглянуто повість. Подаємо також розробку цілей до циклу, які конкретизуються поурочно.

Уроки апробовано у ЗОШ №125 м.Києва, рубіжний контроль показав їх ефективність.

До двох уроків:

Тема: Україна та українці в повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я".

Мета: ознайомити учнів з жанром соціально-побутової повісті і твором І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я" як зразком жанру, розкрити письменницьке бачення України, українців, їх проблем та шляхів вирішення.

Після вивчення теми учні повинні знати:

  • зміст повісті "Кайдашева сім’я"; визначення і зміст понять "соціально-побутова повість", "типовість характерів".
  • своєрідність композиції та сюжету повісті "Кайдашева сім’я"; історію написання твору; особливості стилю письменника; засоби творення образів; засоби творення комічного.
  • наслідки пореформених обставин для українського села; визначення та зміст понять "реалізм", "літературний прототип", "образ-персонаж", "гумор", "сатира".
  • місце повісті серед творів української літератури, присвячених проблемі системи цінностей, базованої на землі (Т.Шевченко, І.Нечуй-Левицький, П.Мирний, О.Кобилянська, Л.Мартович, У.Самчук), бачення І.Нечуй-Левицьким цієї проблеми, нові внесені ним аспекти.
  • роль духовної роз’єднаності як головного фактора, що заважає реалізувати ідеал українського устрою всередині як сім’ї, так і громади.

Учні повинні вміти:

  • проаналізувати й дати власну оцінку повісті; з’ясувати сутність конфлікту всередині сім’ї і громади; визначити проблематику твору;
  • визначати роль образів у розкритті ідейного змісту твору; аналізувати їх та давати власну оцінку; робити порівняльну характеристику образів; визначати засоби творення комічного; проілюструвати художню майстерність письменника; знаходити прислів’я і приказки в повісті та пояснювати їх зміст і роль;
  • схарактеризувати героїв, визначити головні фактори впливу на формування їх характерів;
  • визначити і схарактеризувати місце повісті серед інших творів подібного спрямування, порівняти погляди повісті з поглядами творів інших письменників, визначити генетичні зв’язки.

Урок 1.

Тема: Вічна історія Кайдашевої сім’ї.

Мета: розкрити особливості соціально-побутової повісті "Кайдашева сім’я", охарактеризувати її героїв та виникнення цих характерів.

Етапи уроку:

  1. Мотиваційний етап.
  2. Ознайомлення з жанром соціально-побутової повісті, аналіз її ознак.
  3. Аналіз форми повісті.
  4. Аналіз героїв повісті та з’ясування причин виникнення таких типів.
  5. Підведення підсумків.

Хід уроку:

Вчитель з’ясовує авторство, розуміння змісту. Питання: який зв’язок між лірикою Т.Шевченка, драмою Лесі Українки і соціально-побутовою повістю І.Нечуя-Левицького?

  1. На дошці – дві цитати

    "На вольній, бачиться, бо й сам
    Уже не панський, а на волі;
    І на своїм веселім полі
    Удвох собі пшеницю жнуть..."
    "...Я тобі не дорікаю,
    а тільки смутно, що не можеш ти
    своїм життям до себе дорівнятись"
  2. З’ясування терміну "соціально-побутова повість". Визначення її головних ознак (соціальна – отже, на першому плані проблеми суспільства, побутова – зображується побут).

    Бесіда за запитаннями:

    Який зв’язок між побутом однієї сім’ї і суспільством взагалі?
    Як називається прийом, коли зображується типове явище?
    Яким творчим методом створена повість?
    Які головні ознаки реалізму?
    Що таке герой-тип?

  3. Що являє собою фабула твору? Зобразіть життя Кайдашів у вигляді графіка, нанісши на сітку головні події того часу.

  4. З’ясування хронотопу повісті. Запитання:

    Яка ключова подія змінила життя українського села в другій половині ХІХ століття?
    Які були наслідки відміни кріпацтва? А як це могло вплинути на конкретну особистість?
    Вчитель підводить дітей до висновку про нововиникле прагнення до приватної власності, окремішності. Тут і розшифровується перша цитата: здійснилася мрія Шевченка: селяни отримали своє поле. Але чи стало воно веселим? Чому?

    Аналіз героїв відбувається за таблицею, поступово її заповнюючи, використовуючи методику "мінімум" (мінімально коротка і водночас максимально містка характеристика героїв):

    Герой Задатки Фактор впливу Результат
    Омелько Майстер Панщина Пияцтво
    Маруся Господиня Панщина Лицемірство, егоїзм
    Карпо Лідер Чвари Егоїзм, жорстокість
    Лаврін Лірик Чвари Егоїзм, згрубілість
    Мотря, Мелашка Господиня, мати Чвари Егоїзм, згрубілість

    Вчитель з’ясовує, ким би могли стати ці люди і ким вони стали. Тут повертається до цитати Лесі Українки. Хто не зміг своїм життям до себе дорівнятись? Чому?

  5. Бесіда про засоби творення образів:

    Якими засобами користується автор для увиразнення персонажів?
    Охарактеризуйте мову Кайдаша / Кайдашихи в різних випадках / Карпа / Лавріна / Мотрі та Мелашки в різні часи.
    Що таке гумор? Сатира? Іронія? Сарказм? Знайдіть приклади в тексті.
    Що превалює: гумор чи сатира? Чому?
    Як відомо, об’єкт сатири повинен ставити суспільну небезпеку. Що саме в "Кайдашевій сім’ї" її становить?

  6. Підсумкове слово вчителя:
    Отже, письменник у своїй повісті зосередив увагу на суспільно небезпечному факторі, що має корені в окремому побуті, але поширюється на все суспільство. Він може завадити людині стати щасливою (див. таблицю), а може зруйнувати і віковічні мрії народу! Цей фактор – відсутність єдності. Саме він і є справжньою темою "Кайдашевої сім’ї". А ідея повісті – як його подолати.
     
  7. Д/з: відслідкувати "хроніку" розкопування горба, розкрити символічний зміст цієї деталі.

Новинки інтернет-магазину

Реклама

Видалити Відміна
Забанити Відміна