Закрити
Творчість Т.Шевченка періоду "трьох літ" (9 клас). Цикл уроків. Вступний урок.
30 Листопада 1999, 00:00 , Переглядів: 33722
FacebookTwitterLivejournal
Творчість Т.Шевченка періоду Фото: http://worldtranslation.org Творчість Т.Шевченка періоду "трьох літ" (9 клас). Цикл уроків. Вступний урок

Пропонуємо Вашій увазі цикл уроків, присвячених вивченню у 9-му класі творчості Т.Шевченка періоду "трьох літ", побудованій на розробках сучасного літературознавства (Г.Грабович, О.Забужко, В.Пахаренко) та сучасної дидактики (зокрема, особистісно-зорієнтованого навчання). Сподіваємося, вони вас зацікавлять.

У циклі – вступний урок "Творчість Т.Г.Шевченка періоду "трьох літ". Загальна характеристика", 2 уроки з вивчення поеми "Сон" ("Шевченків міф України в поемі "Сон", "Сила Шевченкового викриття у поемі "Сон""), урок за поемою "Єретик" і підсумковий урок за містерією "Великий льох". Усвідомлюючи певну фрагментарність (випущено "Кавказ", "І мертвим, і живим…"), акцентуємо увагу на важких для розуміння творах, що зазвичай не викликають цікавості в учнів.

Вступний урок, що вводить дев’ятикласників у поетичний світ другого етапу, тематично озаглавлюється "Творчість Т.Г.Шевченка періоду "трьох літ". Загальна характеристика". Учні вже знають Шевченка як поета-романтика, співця старовини і тепер мають відкрити його нову іпостась. Але для формування системних уявлень мало перелічити основні твори та їх риси, потрібно, аби учні самі зрозуміли, чому так різко змінився стиль поета. Це і є головним завданням уроку. Допомагає вирішити його відповідне акцентування уроку учителем. Головне завдання – скерувати мисленнєвий хід на досягнення запланованих цілей, а саме на причини зміни творчості і їх характер. Важливо, щоб учні самостійно дійшли до цього, бо ці знання пізніше будуть застосовані на всіх уроках з вивчення творів 1843-45 рр.

Акцентування. Поїздка на Україну 1843 року змінила характер творчості Шевченка. Романтичне уявлення про край, який він востаннє бачив ще в дитинстві і читав про нього у книгах, змінилося реальним поглядом на країну людського лиха та недолі, країну насильства людини над людиною. Причини лиха і шляхи його подолання – ось що стало об’єктом уваги поета. Крім того, душевний злам, викликаний розчаруванням в людях, романтичному баченні рідного краю та історії, знайшов своє вираження у поезіях.

Методична концепція. На досягнення запланованих цілей "працює" і алгоритм уроку: вступне слово, де вчитель має зацікавити учнів (подається маловідома інформація з життєпису поета) – евристична бесіда за поданими питаннями, на якій учні, що попередньо прослухали пісню на текст Шевченка (для моделювання загального настрою), доходять до усвідомлення сутності і причини змін – робота з твором "Три літа", в якому поет сам дав відповідь на ці запитання (певною мірою перевірка знайденої відповіді) – робота з віршем "Заповіт", аналіз якого буде підсумком уроку.

Тема уроку: "Творчість Т.Г.Шевченка періоду "трьох літ". Загальна характеристика".

Мета: ознайомити учнів з творчістю Кобзаря 1843-47 рр., її головними особливостями, а також з причинами, що призвели до зміни творчих принципів.

Цілі уроку:

Після його проведення учні повинні знати:

  • причини зміни Шевченкового світогляду 1843 р. і їх втілення у художній творчості;
  • загальний ідейно-тематичний зміст та проблематику творчості 1843-47 рр.;
  • їх відмінність від ідейно-тематичного наповнення творів раннього періоду творчості поета;
  • історію написання, ідею, проблеми вірша "Заповіт", сподівання Шевченка, висловлені у ньому.

вміти:

  • пояснити зміни в творчості Кобзаря, опираючись на текст поезії "Три літа";
  • знайти головні відмінності від творів попереднього періоду за текстами творів "Сон", "Кавказ", "Єретик" та ін.

Тип уроку: комбінований урок.

Методи: бесіда, рольова гра, робота зі схемами, компаративний аналіз.

План уроку.

  1. Мотиваційний етап.
  2. Цілевизначення та планування діяльності..
  3. Опрацювання навчального матеріалу.
    1. З’ясування характеру змін у поетичній творчості Шевченка, їх причинами;
    2. Аналіз поезії "Три літа" для підтвердження зроблених висновків;
    3. Аналіз поезії "Заповіт";
  4. Рефлексія та оцінювання діяльності.

Хід уроку.

Бесіда про цілі уроку.

  1. Учитель: сьогодні ми продовжимо зустріч з творами Тараса Шевченка. Відомо, що у 1843 у світогляді та творчості Кобзаря стався перелом, характер його творів різко змінився. Наша мета сьогодні – з’ясувати, чому це сталося і що ж власне змінилося у поезії Тараса Григоровича.
  2. У 1845 році Шевченко продав свої твори видавцю за 1500 карбованців – фантастична на той час сума (для порівняння – в 1843 він працював у археологічній комісії за 150 крб. на рік, а самого Шевченка викупили з кріпацтва за 2500 і такої суми не було ні в кого з друзів, довелося влаштовувати лотерею). А власне творів було не так багато: "Кобзар" 1840 містив 8 віршів, додалися поема "Гайдамаки" та кілька поезій. Отже, поезія Шевченка була не просто і не тільки популярною – вона була супервигідною для видавця, інакше той би не заплатив стільки грошей. А якщо заплатив, то сподівався повернути з прибутком.

    Уже навесні 1847 року Шевченка арештували і збірка його віршів стала єдиним доказом і єдиним звинуваченням, достатнім для того, щоб поета вислали на 25 років у солдати.

    Як бачимо, твори змінилися. Що ж сталося і чому?

    Вчитель з учнями створюють схему ідейно-тематичного наповнення творів Шевченка.

    Для з’ясування зміни настрою поета спробуємо уявити музику, яка б відповідала настрою Кобзаря в першому періоді романтичної творчості (фольклорні мотиви, сумні пісні на народній основі, іноді романтично-піднесені). Для контрасту: слухаємо вірш Т.Шевченка "Розрита могила" написаний якраз в цей час. Як змінився настрій? (Сум, трагізм, романтична захопленість минулим змінилася на прагнення зрозуміти причини поразки).

    Евристична бесіда для з’ясування причин та характеру зміни.

    Питання:

    Учитель розповідає про основні твори цього періоду, їх тематику, настрої, ідеї.

    1. Що сталося в житті Шевченка в 1843 році? (Поїздка в Україну)
    2. Коли поет востаннє бачив рідну землю?
    3. Якою він уявляв її собі на чужині (за творами "Причинна", "Гайдамаки")?
    4. Що він там побачив?
    5. Як відрізнялися Україна в уяві Кобзаря і насправді?
    6. Як це позначилося на його творах?
  3. Тепер розглянемо поезію "Три літа", в якій сам Шевченко пише про те, що з ним сталося.

    Учень читає текст, вчитель виділяє концепти "амінь всьому веселому", "я прозрівати став потроху", "три літа погасили усе добре", "кругом не люди, а змії", "не плачу, не співаю, а вию совою".

    Висновки: Шевченко побачив справжню Україну, з її бідами, і замість щирого суму чи радості (плачу, співаю) поклав за мету різко, безжалісно писати про теперішнє, а до минулих засад уже не вернеться.

  4. У цей же час, а точніше в 1845 році Шевченко пише "Заповіт".

    Питання до евристичної бесіди за "Заповітом":

    Чому чоловік, якому тільки 31 рік, пише заповіт? (Тяжко захворів, тобто це був не мистецький хід, а справжній заповіт).

    Що таке заповіт? (Документ, що містить останню волю померлого).

    Кому пишеться заповіт? (Дітям, родичам).

    Що зазвичай міститься в заповіті? (Умови поховання, розділ спадщини).

    Що міститься у мистецьких заповітах: "Пам’ятник" Горація, О.Пушкіна?

    Кому адресує свій заповіт Шевченко?

    Що вкладає він у свій заповіт?

    Висновки: що хвилює поета після його смерті: майно, твори чи майбутнє народу?

  5. Таким чином, ми разом з поетом зробили крок: від романтики до реальності, від захоплення минулим – до його осмислення, від фрагментарного зображення дійсності - до цілісних картин, від констатації – до критики.
  6. Д/з: на вибір: доповнити схему, написати твір-розповідь від імені Шевченка "Я все побачив і прозрів"

Отже, на подальші уроки учні вже знають загальні риси творчості 1843-45 рр. Подальше завдання вчителя – конкретизувати ці знання, розширювати їх.

Видалити Відміна
Забанити Відміна