Закрити
Результати опитування «Виклики дистанційного навчання»
09 Червня 2020, 23:54 , Переглядів: 2728
FacebookTwitterLivejournal
Результати опитування «Виклики дистанційного навчання» Результати опитування «Виклики дистанційного навчання»

Опитування проведено Інститутом обдарованої дитини НАПН України з 25.05.2020 по 01.06.2020 р.

Загальна кількість респондентів, які взяли участь в анкетуванні, – 346 осіб, серед яких жінок – 322, чоловіків – 24, з них – 278 осіб працівники закладів освіти, 20 здобувачі освіти, 30 батьків, 16 наукових співробітників та інші учасники освітнього процесу (Рис. 1).

Рис. 1. Розподіл учасників освітнього процесу

Опитування проводилося з використанням Blank Quiz, посилання на який було розміщено на сайтах Національної академії педагогічних наук України й Інституту обдарованої дитини НАПН України, освітньому порталі «Острів знань», а також розповсюджено через соціальні мережі шляхом електронного листування.

Головною метою анкетування є визначення особливостей дистанційного навчання, встановлення недоліків і переваг дистанційної форми освіти для окремих учасників освітнього процесу та формування пропозицій щодо подальшого вдосконалення освітнього процесу.

Переважна більшість респондентів (69,9 %) увійшла до вікової категорії від 36 до 65 років, 24,3 % опитуваних – до вікової категорії від 22 до 35 років, значно менше респондентів 3,2 % – до вікової категорії від 17 до 21 року, 2 % – від 7 до 16 років і найменше опитуваних (а саме 1,7 %) – до категорії 66 років і більше (Рис. 2).

Рис. 2. Розподіл учасників за віковою категорією

Респондентам пропонувалося визначити ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня за 5-бальною шкалою, де «5» балів – це максимальна ефективність освітнього процесу для здобувачів. Відповідно до одержаних результатів встановлено, що найефективнішою така форма освітніх послуг буде для курсів перекваліфікації та можливостей самоосвіти, на що вказали 40 % респондентів, 27 % оцінили на «4» бали з можливих п’яти. Для вищої школи найбільша кількість респондентів оцінили ефективність дистанційного навчання у «4» бали, а саме 27 % опитуваних (необхідно враховувати спеціальності, навчання на яких дистанційна форма навчання у вищій школі є неможливою). Для старшої школи ефективність дистанційної освіти оцінили на «4» бали 32 % опитуваних. На думку респондентів, у середній і молодшій школі дистанційне навчання є малоефективним, тому більшість учасників оцінює його у «3» бали з можливих п’яти відповідно 39 % і 30 % опитуваних (Рис. 3).

Рис. 3. Ефективність дистанційної форми навчання для здобувачів освіти різного рівня (скріншот із Google-форми)

Щодо ефективності використання засобів дистанційного навчання:

– думки щодо використання електронної пошти й ефективності Всеукраїнської школи онлайн і платформ відкритих онлайн-курсів є досить неоднозначними, приблизно однакова кількість респондентів оцінює визначені засоби навчання усіма із запропонованих балів;

– використання в освітньому процесі мобільних додатків оцінено на «4» та «5» балів (31 % та 25 % опитуваних відповідно);

– використання веб-сервісів для проведення онлайн-занять одержало по 34 % «4» та «5» балів;

– освітні платформи для організації інтернет-навчання, на думку опитуваних, є найбільш ефективними, оскільки 40 % відзначили їх в «5» балів, а 34 % – у 4 бали, що є більшістю з опитуваних.

Залучення здобувачів освіти до освітнього процесу також є важливим. На думку більшості опитуваних, до дистанційного навчання долучилося приблизно 75 % здобувачів освіти.

Згідно з результатами опитування щодо до організаційних підходів, які будуть найбільш ефективними в плануванні дистанційної освіти (Рис. 4), постає необхідність щодо: врахування «розумного» навантаження для здобувачів освіти та персоналу закладів освіти; планування занять з урахуванням онлайн-спілкування та наданням матеріалу для самостійного опрацювання; надання можливостей для диференційованого навчання; індивідуального вибору форм і засобів навчання для вчителя (що дещо ускладнює роботу учня, оскільки учням необхідно буде користуватися різними засобами навчання під час вивчення тих чи інших дисциплін).

Рис. 4. Ефективність організаційних підходів у плануванні дистанційної освіти

На думку опитуваних, розвитку пізнавальних інтересів та інтелектуальних здібностей учнів в умовах дистанційного навчання найкраще будуть сприяти (по спаданню значимості): проєкти STEM в онлайні; дистанційні учнівські олімпіади; турнір онлайн-конкурсів «Колосок» у мобільному додатку та дистанційні заходи Малої академії наук України, серед яких проєкт лабораторії експериментальних досліджень НЦ МАН України «ExWeek» (Рис. 5).

Рис. 5. Розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальних здібностей учнів в умовах дистанційного навчання

Стосовно майбутніх інтеграційних процесів в освіті більшість респондентів прогнозує: початок формування нового типу інтегрованої індивідуальної освітньої системи (45,9 %); часткове збагачення формальної освіти елементами дистанційної освіти (36,8 %); збагачення формальної освіти елементами неформальної освіти в дистанційному режимі (17,1 %).

Рис. 6. Прогнози стосовно майбутніх інтеграційних процесів в освіті

Так, 45 % опитуваних абсолютно впевнені, що створення Всеукраїнської платформи для дистанційного навчання підвищить його ефективність, 27 % – оцінюють таку можливість на «4» бали з п’яти можливих; 48 % – вважають необхідність науково-методичної підтримки освітян в організації дистанційного навчання; 56 % – оцінюють таку необхідність у «4» бали з п’яти. Однією з найвагоміших перешкод в ефективному впровадженні дистанційного навчання, на думку опитаних, є забезпечення ресурсами та засобами навчання всіх учасників освітнього процесу («5» балів з п’яти для 97 % опитаних). Також опитувані визнали низьку готовність учасників освітнього процесу до використання технологій дистанційного навчання (5 балів з п’яти для 63 % опитаних), причому 50 % опитаних визначили необхідність тісної взаємодії між освітянами та фахівцями з розробки освітніх технологій та засобів освіти – на «5» балів з п’яти можливих. Значна частина опитуваних (46 %) вважає необхідним створення робочих груп онлайн-спільнот для розроблення навчальних матеріалів дистанційної освіти.

Умови ефективного дистанційного навчання
(відповіді учасників проведеного опитування на відкрите запитання)

Учасники опитування зауважили, що вивчення й узагальнення набутого досвіду організації дистанційного навчання в період карантину має відбуватися на засадах довіри та поваги, а також варто підтримувати роботу вчителів і не порівнювати роботу сільських і міських шкіл в умовах карантину. Більшість респондентів наголосила на важливості порозуміння між вчителями, батьками й учнями. Аналіз відповідей респондентів на відкрите запитання «Які умови, на Вашу думку, необхідні для ефективної реалізації дистанційного навчання у майбутньому?» показав наступний розподіл частотності зібраних пропозицій (від більшого до меншого):

– Матеріальне та технічне забезпечення засобами для здійснення дистанційного навчання, якісний безлімітний Інтернет, 3G-покриття по всій країні (віддалені села, гірські райони), стабільні канали зв’язку; 100 % інформатизація освітнього закладу; технічне забезпечення; якісна, потужна техніка (ноутбуки, планшети, документ-камери тощо), яка забезпечує можливість створення навчального відеоконтенту (звернено увагу на обмежені матеріальні можливості молодих учителів, які мають стати провідниками ідеї дистанційної освіти, на придбання відповідної техніки); забезпечення навчання для дітей із малозабезпечених сімей, віддалених районів; задіяння телебачення і радіо до навчального процесу; реалізація освітніх платформ (Atom, EduGet); створення єдиної Всеукраїнської платформи для дистанційного навчання тощо;

Якісний менеджмент (управління) на всіх рівнях (на загальнодержавному, обласному, на рівні закладу освіти); узгодженість дій учителів та адміністрації закладів освіти; чіткий режим роботи (не понаднормовий), що узгоджений закладом освіти; дотримання єдиних вимог до учнів; урегулювання кількості навантаження на учнів/студентів, розвантаження програм; єдина злагоджена система дистанційного навчання та вища організованість як здобувачів освіти, так і вчителів; єдність вимог МОН, учителів і батьків до освітнього процесу, налагоджена співпраця, більше свободи для вчителя (не заважати!) щодо організації навчального процесу, створення системи мотивування вчителів (доплата за власні ефективні методичні розробки програм і матеріалів для дистанційного навчання тощо); скасування бюрократичного регулювання та звітності (паперові класні журнали, плани, звіти, паперові звіти про роботу в дистанційному режимі тощо); єдина платформа для освітнього закладу, ресурсна онлайн-база для підготовки до уроків, створення електронних журналів для забезпечення своєчасного контролю з боку батьків; спочатку апробація дистанційного навчання, а вже потім упровадження – жоден освітній заклад повною мірою не готовий до дистанційного навчання; мотивація вчительської спільноти до нових форм роботи в галузі освіти; забезпечення вчителів та учнів ресурсами і засобами дистанційного навчання; всеобуч батьків і дітей щодо використання інформаційних технологій і засобів; цілеспрямоване поступове введення елементів дистанційного навчання в закладах освіти;

Готовність учасників освітнього процесу до дистанційної форми роботи (психологічна, кваліфікаційна); позитивна налаштованість і мотивація, свідоме ставлення, підвищення відповідальності всіх учасників освітнього процесу (учнів, вчителів, батьків), їх академічна доброчесність, бажання вчити і вчитися та психологічна готовність до такого роду викликів (насамперед батьків); методична й психологічна готовність вчителів до швидких змін; бажання батьків допомагати в навчанні молодшим школярам; наявність усіх умов уже зараз (лише було б бажання вчителів і учнів);

Підвищення кваліфікації учасників освітнього процесу; теоретична та практична підготовка вчителів до використання технологій дистанційної освіти, організації навчального процесу на онлайн-платформах тощо; проведення курсів у дистанційному форматі для опанування новітніми технологіями; безкоштовні тренінгові програми для вчителів, набуття реальних навичок користування ресурсами, отримання інструментарію; системна підготовка вчителів, учнів та батьків (насамперед дошкільників та учнів початкової школи), забезпечення їх технічними засобами і доступом до платформ;

Науково-методичне забезпечення і супровід, а саме – наукове обґрунтування створення єдиного, не стихійного, а онтологічного упорядкованого відкритого освітнього середовища, методичні рекомендації з організації дистанційного навчання, система мотивації всіх учасників освітнього процесу; розроблення критеріїв для оцінювання дистанційного навчання; наявність якісного безкоштовного інформаційного навчального контенту, мотиваційної програми, правильно побудованої системи нагадувань; розроблення організаційно-педагогічних умов застосування системи дистанційного навчання; прагнення на уроках інформатики навчити дітей користуватися платформами для дистанційного навчання; створення якісних дистанційних курсів; забезпечення українським навчальним контентом (різноплановим, різнорівневим); більше цікавих онлайн-уроків; персоналізація дистанційного навчання, безпосередній контакт із здобувачем; урізноманітнення видів занять (чат-заняття, веб-заняття, телеконференції тощо); методи ефективного зворотного зв’язку, практичні завдання та лабораторні роботи за дистанційного формату вивчення дисциплін; програми онлайн-тестування; необхідне неформальне розуміння сутності дистанційного навчання, для чого попереду мають йти ідеї, а потім – цифрові ресурси; формування загального світогляду на дистанційне навчання як на різновид навчання загалом, розробка спеціальних програм для дистанційного навчання, а не «впихання» туди класно-урочної системи; розбудова нових підходів і типів інтеграційного навчання: поєднання формальної та неформальної освіти, дистанційних і традиційних форми навчання.

 Нормативно-правове забезпечення (створення єдиних стандартів дистанційного навчання; створення галузевих стандартів щодо наповнення навчальних курсів тощо); забезпечення на державному рівні рівних умов для здобувачів освіти в онлайн-навчанні; загальна цифровізація суспільства, сприяння підвищенню інформаційно-комунікаційної грамотності громадян; введення електронних щоденників; інтеграція формальної та неформальної освіти; принцип незалежності навчання в часі; індивідуальний підхід до кожного учня; трансформація системи освіти, тому що наша вже застаріла та потребує змін (прикладом можуть слугувати деякі зарубіжні системи освіти); заохочення вчителів до розробки контенту дистанційного навчання та проведення онлайн-занять; зміна обсягу програми; запровадження більш жорстких правил для здобувачів освіти та визнання на державному рівні відповідальності саме здобувачів освіти та їхніх батьків щодо освітніх успіхів дитини за будь-якої форми навчання, розроблення механізму відповідальності учня (його батьків) за невиконання необхідного мінімуму; свобода вчителя у виборі технологій, форм і методів роботи;

– Партнерство з вчителями щодо розроблення технологій і забезпечення вчителів та учнів ресурсами та засобами для дистанційного навчання; наявність простого і якісного контенту, який надає можливість синхронного дистанційного навчання великих груп (25+) тощо; партнерство з учителями з розробки технологій і забезпечення вчителів та учнів ресурсами й засобами для дистанційного навчання; співпраця з ІТ-розробниками щодо створення безкоштовних інструментів для навчання (відповідно до потреб різних дисциплін); наголошення на важливості взаєморозуміння та психолого-педагогічної підтримки учнів, учителів і батьків.

Варто зазначити, що приблизно 3 % відповідей містили досить критичні зауваження відносно дистанційної освіти, навіть до повного її несприйняття, а саме: дистанційне навчання може розглядатися лише як засіб додаткової позакласної освіти, для підвищення кваліфікації, але аж ніяк не виступати в ролі заміни повноцінного навчання; наша система до цього не готова, дитина не набуде необхідних знань, а навпаки – відбудеться грандіозна деградація майбутніх випускників шкіл і вишів; виснажені батьки та вчителі, лише формальна освіта, не впроваджувати дистанційне навчання, воно загубить освіту України.

Окремої уваги заслуговує думка батьків: важливим є повноцінне забезпечення дітей необхідними матеріалами та ресурсами, лояльне ставлення з боку вчителів, а також справедливе і вчасне оцінювання; необхідним постає використання цікавих інтерактивних методів навчання, а не купа домашніх завдань, надісланих через Вайбер; орієнтація на самостійне виконання завдань дитиною без допомоги батьків; постійний зворотний зв’язок з боку вчителя; повноцінне забезпечення дітей необхідними матеріалами та ресурсами, лояльне ставлення з боку вчителів; «дуже чекаємо відновлення навчання в школах».

Шановні освітяни, шановні здобувачі освіти і батьки, ми цінуємо думку кожного з Вас і щиро дякуємо всім, хто долучився до дослідження! Проблема освіти після COVID-19 є реальною і дуже важливою для суспільства в цілому, отже ми плануємо продовжити опитування орієнтовно до вересня 2020 року, а проміжні результати першого тижня дослідження оприлюднюємо вже зараз.

Віримо, що спільна думка буде корисною для нових прогресивних рішень!

Джерело: http://iod.gov.ua
Автор: Інститут обдарованої дитини НАПН України
Видалити Відміна
Забанити Відміна