Закрити
Написання творів молодшими школярами
28 Вересня 2018, 17:10 , Переглядів: 277
FacebookTwitterLivejournal
Написання творів молодшими школярами Фото: studik.dp.ua Написання творів молодшими школярами

Розробка учасника Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень"

Надзвичайно важливим для кожного виду роботи є підбір цікавих вправ, мовних ігор, загадок, ребусів на уроках з розвитку зв’язного мовлення. Адже цікаві вправи та ігри полегшують досягти поставлених цілей, сприяють розвитку в дітей вміння аналізувати синтезувати, класифікувати, порівнювати, робити висновки, вони активізують, поширюють словниковий запас в дітей, прищеплюють інтерес і любов до знань. Бажання творити та спонукати до творчості може викликати тілки творча людина, яка любить свою роботу, дітей та може у кожній дитині відкрити талант.

Вступ

Мова – одне з див, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, прочитати історію слова може тільки той, хто знає рідну мову, уміє вправно користуватися словом.

Роль рідного слова в початковій школі, коли в дітях пробуджується почуття захоплення навколишнім світом, важко переоцінити. Слово повинно ввійти в душу дитини, стати її надбанням.

Робота над словом найважливіший засіб впливу на дитину, облагороджування її почуттів, душі, думок , переживань, краса та велич, сила й виразність рідного слова. Під час спілкування з природою слово стає в руках вчителя знаряддям, за допомогою якого він відкриває дітям очі на духовне багатство навколишнього світу.

Актуальною темою в сучасній школі на сьогоднішній день є розвиток мови. Робота над розвитком мовленнєвих умінь є одним з основних напрямів навчально-методичної діяльності вчителя щодо вдосконалення мовної культури молодших школярів. Це практичне навчання рідної мови, навчання регулярне та систематичне навчання на зразках і за допомогою спеціальних вправ, шляхом попередження та виправлення помилок; навчання літературних форм мови.

Однією з головних завдань сучасної школи є підготовка випускника школи, який умів би спілкуватися слухати і говорити так, щоб його слухали, вмів оцінювати чужу, і звичайно свою промову та передавати все на письмі.

Навчити дітей писати твір правильно і красиво - велика і клопітка праця. Тільки повсякденна робота над засвоєнням норм літературної мови на всіх уроках дає позитивні результати. Кожна дитина пізнає навколишній світ по-своєму. Думки учня спрямовуються в світ істини на крилах казки. І якщо біла хмарка постане перед дитиною тільки як скупчення сірих крапель, світ дитинства зблякне, дитяча думка буде млявою. Тому вважаємо, потрібно будити, надихати розум дітей красою слова, думки.

З перших днів перебування дитини в школі я піклуюся про зміст дитячих висловлювань, про їх правильність та логічну послідовність. Використовую ті вміння, які діти придбали в дошкільних установах.

Основна мета мовленнєвого розвитку молодшого школяра – формування вмінь монологічного мовлення учнів. Важливе місце в цьому процесі займає мовлення учнів під час проведення уроків розвитку зв’язного мовлення.

I. Теоретичні аспекти розвитку мовленнєвих умінь молодшого школяра

1.1 Твір як вид творчої роботи

«Найбільшою творчою знахідкою у своїй педагогічній діяльності вважайте ту мить, коли дитина сказала своє слово. У цю мить вона піднялася на одну сходинку в своєму інтелектуальному розвитку »
В. Сухомлинський.

Творчість – вищий рівень логічного мислення, це напруження всіх духовних сил людини. Це означає:

проникливе спостереження за явищами;

  • гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні;
  • вибіркове запам’ятовування;
  • пильна увага;
  • емоційне натхнення.

А що ж потрібно для творчості?

  • Оригінальність;
  • Нові думки і дії;
  • Високий та достатній рівень знань;
  • Уміння аналізувати явища, порівнювати, узагальнювати;
  • Багато працювати.

Словесна творчість - могутній стимул духовного життя дитини, джерело натхнення в опануванні мови, мовленнєвої культури, надійний засіб вираження, самоутвердження особистості.

У зв’язку з цим особливу увагу приділяю в своїй роботі урокам розвитку зв’язного мовлення, що надають можливість підсумувати величезний мовленнєвий досвід школярів, набутий на уроках та у позаурочний час.

Твір - творча робота. Ознака творчої уяви – створення образів, що в цьому вигляді не існували і є новим для їх творця. Виразно виявляється творча уява школярів під час написання віршованих чи прозових творів. Це не тільки шлях пізнання дійсності думки («Це я сам побачив», «Це я сама придумала»), але й до складання казок, віршів, розповідей, випуску власних книжок.

Школярі люблять твір, люблять за його творчий характер, через те, що в ньому можна проявити самостійність, писати своє. Це навчальна робота, одна з видів з розвитку мовлення учнів, які майже всі доступні вже першокласникам, однак із різною мірою самостійності й повноти виконання.

У кожному класі початкової школи уроки розвитку зв’язного мовлення мають свої конкретні завдання.

Першокласників на зазначених уроках доцільно ознайомлювати з тематичними групами слів (наприклад: «Іграшки», «Навчальне приладдя», «Явища природи», та ін.), активізувати словниковий запас, шляхом добирання до назв предметів їх ознак, слів, що називають дії, пов’язувати 2 - 3 речення у зв’язну розповідь.

Уроки розвитку мовлення у 2 класі повинні присвячуватися ознайомленню школярів їз виражальними засобами мови: порівняннями, епітетами, метафорами (без уживання термінів). Учні мають навчитися їх розуміти і доречно вживати у своєму мовленні. У другокласників також формується вміння редагування текстів, побудова речень за питаннями, даним початком, малюнком та опорними словами.

У 3 класі на всіх уроках розвитку мовлення в учнів формується вміння будувати письмові висловлювання, а саме: перекази текстів, описи, розповіді, міркування з використанням певних допоміжних матеріалів – запитань, опорних слів, початку, плану.

Робота над розвитко зв’язного мовлення в 4 класі передбачає формування в учнів умінь писати твори на основі власних спостережень. Вражень від екскурсій, з обґрунтуванням власної думки, аргументацією власного вибору.

Для опрацювання системи робіт із розвитку зв’язного мовлення необхідно визначити:

  • Типи і види та розташування їх в порядку наростання труднощів;
  • Наступність, послідовність окремих з них і співвідношення між ними в процесі їх викладання;
  • Орієнтовну тематику і приблизну їх кількість на навчальний рік.

Згідно з програмою з розвитку мовлення, у всіх класах даються твори типу оповідання, але в 3 класі у твори вводяться елементи опису, а в 4 класі - елементи міркування. Система роботи в кожному класі представлена ​​як усними розповідями, так і письмовими творами.

Всі твори в початкових класах як усні, так і письмові складаються за планом. Від поданих планів у 1 - 2 рік навчання діти підводяться до колективного складання плану твору, а потім і до самостійної роботи над ними. Це є важливою метою в навчанні вираження своїх думок у різних видах творів.

Готуючись до усної розповіді чи написання твору, школярі навчаються:

  • Розуміти задану тему або знаходити свою власну, підходити оціночно до матеріалу, висловлювати своє ставлення до зображуваного, передавати в тексті твору, оповідання власну позицію;
  • Накопичувати матеріал: спостерігати, виділяти головне, осмислювати факти, описувати, передавати свої знання, почуття, наміри;
  • Розташовувати матеріал у потрібній послідовності;
  • Складати план і дотримуватися його;
  • Відбирати потрібні слова та інші засоби мови, будувати синтаксичні конструкції і зв'язний текст;
  • Орфографічно і каліграфічно правильно записувати текст, розставляти розділові знаки, ділити текст на абзаци;
  • Виявляти недоліки й помилки у своєму творі, а також в мові інших учнів, виправляти свої і чужі помилки, удосконалювати написане.

Твори як усні (тобто розповіді), так і письмові розрізняються за джерелами матеріалу, за ступенем самостійності, за способами підготовки, за жанром і за мовою.

У шкільних творах розрізняють розповіді, описи, міркування. Твори в початкових класах рідко витримуються в чистому жанрі оповідання, описи, міркування, особливо в 2 і 3 класах.

У розповіді йдеться про послідовні події, пов'язані між собою. Твори цього жанру можуть мати сюжет. Оповідання - самий рухливий, живий і тому найбільш доступний дітям жанр творів. Наприклад: «Новорічні та Різдв’яні свята», «Як я провів літо?», «Прогулянка до лісу».

Суть опису складається у вказівці ознак предметів чи явищ, мета опису - дати найбільш повні, точні відомості про предмет. Приклад: «Моя улюблена іграшка», «У лісі восени».

Необхідно дати дітям свободу творити, щоб вони використали всю свою фантазію, розпалили вогник думки і фантазії. Творчим амплуа кожного вчителя мають стати слова В. Сухомлинського: «Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, пробудити в їх серцях почуття гордості, власної гідності…»

1.2 Засоби збагачення мови молодшого школяра

Ефективним засобом збагачення мови учнів у період навчання написання творів є загадки. Це досить поширений жанр дитячого фольклору, який розвиває мислення і мовлення дитини. А якщо дитина сама склала загадку, то така робота ще більше зацікавлює її.

Учням варто запропонувати запитання , які б спрямували їх на виділення слів, що створюють уявлення про предмет:

  • Які слова допомогли відгадати загадку ?
  • Які ознаки ще варто дібрати до опису голки?

Наявність різноманітних ознак дозволяє створити повну картину того чи іншого предмета в уяві дітей, як приміром:

Круглий, смугастий, до того ж - ще й хвостатий

Червоне серце, зелений бік, має солодкий смачний сік.(Кавун)

Поряд із загадками, багатим матеріалом для збагачення мови учнів прикметника є вірші, в яких наявний образний опис предмета (явища)

Рідна мова

Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як морська душа,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Це мова, наче пташка світанкова.
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Ю. Косинська

Віршовані рядки активізують діяльність на уроці, сприяють естетичному розвитку дітей, засвоєнню образної лексики.

Я вважаю, що поетична творчість доступна кожній людині і не є привілеєм обдарованих дітей. Тому стараюсь переконати в цьому своїх вихованців. Після написання твору у класі за даною темою пропоную скласти вдома вірш з цієї ж теми. І ось перші перлинки творчості:

Квіти

Кохаю я всі квіти у мами в квітнику,
Цвітуть вони, як діти в рівненькому рядку.
Дивлюсь як розквітають яскраві квіточки,
Вони мені співають, як мамі, діточки.
Цікавлюсь всім я навкруги, навколо б’є життя
Квіткова пісенька лунає , а я її співа.

***

Сонце засвітило – землю всю пригріло!
Квіточки розквітли, бджілок запросили.
Закружляли бджілки навколо квіточок,
Нектарик збирають , радіє садочок.

Ефективними в період навчання написання творів є вправи на впізнання предметів за поданими ознаками. Вони дають змогу формувати уміння учнів систематизувати подані ознаки і знаходити предмет, який відповідає такій загальній характеристиці. Наприклад:

Великий, просторий, світлий, чистий - …(клас)

Червона, легенька, гумова - … (кулька)

Золоте, яскраве, гаряче - … ( сонце)

Ефективним засобом виховування у молодших школярів любові до мови, почуття прекрасного, а загалом і розвитку мовлення та написання творів є зразки високохудожніх творів. Наприклад:

Лілія

У теплій прозорій воді, оточена лискучими зеленими листочками, білою зіркою розпустилася лілія. Чисті білі пелюстки, ніжна золота серединка – все аж світилося водою. Від тієї краси й саме плесо здавалося казковим, таємничим. А може, то сама водяна царівна обернулася квіткою?
(Г. Симанович)

До мовленнєвого розвитку молодших школярів важливим є вміння добирати синоніми чи антоніми до прикметників, доцільно вживати їх у текстах різних стилів та тематик. Систематична робота по добору ознак, близьких та протилежних за значенням прикметників, привчає до точного слововживання. Використовуючи вправи із синонімами на матеріали різних словосполучень, школярі вчаться правильно вживати їх у зв’язних висловлюваннях.

У подальшій роботі виконання подібних вправ необхідно практикувати без залучення довідкового словника, що змусить школярів самостійно добирати слова, синонімічні до даних , позбутися одноманітності в передачі думок, добирати найвлучніші вислови у власному мовлення і цим прикрашати свою творчу роботу.

За своєю природою – діти великі фантазери, вони люблять вигадувати, домислювати. Але їх необхідно вчити яскраво говорити.І допоможуть їм у цьому вправи, що спрямовані на розвиток зв’язного мовлення:

  • Різні види переказів ;
  • Словесні малювання окремих предметів;
  • Малювання опису , протилежного до прочитаного;
  • Доповнення речень, текстів;
  • Прогнозування того, про що заголовка;
  • Складання продовження казки;
  • Придумання власної кінцівки;
  • Складання віршів, розповідів, описів.

Розділ II. Система роботи з розвитку мовленнєвих умінь учнів 1-4 класів

2 .1 Підготовка учнів 1 класу до написання творів

Письмовим творам у 1 класі передують різні навчальні усні вправи: складання речень, об'єднаних темою, відновлення деформованого тексту по серії сюжетних картинок, усні відповіді на питання, усні розповіді з прочитаного, за аналогією з прочитаним. Виконуючи ці вправи, учні під керівництвом вчителя вчаться викладати думки у певному порядку, послідовно. Підготовча робота починається в букварний період і проводиться протягом усього навчального року. Така робота наближає учнів до зв'язної розповіді.

Якщо навчити дітей бачити природу, звертати увагу на звичні явища, зміни в природі (не тільки на снігопад, листопад, весняні води, але і на те, яке сьогодні небо і чому, як виглядають дерева, що ростуть біля школи, в ясну, туманну погоду), то «заговорить» кожен учень. Тому перед уроком навчання грамоти (1 клас) пропоную дітям завдання: вранці і ввечері поспостерігати за небом, за звичками птахів, за змінами в природі і потім на уроці записати 1-2 речення про те, що їх особливо вразило, що найбільше їм запам'яталося. Виконуючи такі завдання, багато учнів, раніше не звертали увагу на навколишнє, починають уважно вдивлятися у світ.

Правильно організована бесіда здатна забезпечити вибір слів, відповідних заданій темі, наповнення слів реальним змістом, вироблення у школярів практичних умінь і навичок у сфері мови і мовлення потрібно використовувати комплексні вправи, що дозволяють розвивати у дітей мовні та інтелектуальні здібності.

Таким чином, протягом 1 класу проходила підготовча робота до письмових творів.

2.2. Написання творів учнями 2 - 4 класів

Така робота дала позитивний результат, тривала і ускладнювалася у 2 класі.

Ефективні в роботі з підготовки до написання творів вправи, які називаємо «розумні запитання». Записавши речення, пропоную дітям поставити до нього питання. Наприклад, до речення «Діти грали на стадіоні» учні поставили питання:

Хто грав на стадіоні?
Де грали діти?
Що робили діти на стадіоні?

Скласти схеми речень. «Чи знаємо ми казки?» Читаю казки, діти доповнюють її 2-3 реченнями. Самостійно складені речення вони записують у вигляді графічних схем.

  1. Жили-були дідусь і бабуся. Була в них внучка Марійка. Зібралися раз подружки в ліс ...
  2. У будиночку жили три ведмедя. Один з них був великий і кудлатий. Звали його Михайло Іванович ...

Домовляння слів з відповідними закінченнями у фразах і римування:

Краще за нас лісових ... (Їжаків)
немає на світі ... (Сторожів).
Тиша панує в дрімучому ... (Лісі).

Дописати речення.

Я малюю ... (Будинок, машину, дзигу, ляльку).
Я читаю ... (Книгу, журнал, газету).

Складання речень за аналогією:

Пісок сиплять, а воду ...

Речення - плутанки.

  1. У зайчика були шпаченята..
  2. У шпака були зайченята.
  3. У галки були зайченята.

Скласти і записати речення з слів, даних на картках.

кіт, у, Тишка, жив, Міші.
запашна, лугу, на трава.
Віри, лижі, у, нові.
Пухнасті, кружляли, сніжинки.

При роботі над деформованим текстом ставимо перед собою мету: виробити вміння будувати просте речення: правильно розташовувати в ньому слова, бачити кордони речення.

«Хвилинки поезії» допомагають урізноманітнити урок, створюють інтерес до навчання, готують дітей до написання віршів, які вони потім зможуть використовувати як епіграф до твору.

При підборі тематики творів у 2 класі слід виходити з інтересів учнів, слід продумати не тільки зміст і прийоми, а й послідовність роботи. Ось приблизний порядок роботи над твором:

  1. Усне розповідь за темою твору.
  2. Читання плану, записаного вчителем на дошці до уроку, або колективна робота над планом.
  3. Складання відповідей на кожне питання плану, колективне обговорення, запис на дошці слів, необхідних для складання твори, попередження орфографічних помилок.
  4. Зв'язну розповідь за планом.
  5. Запис твору з дошки або під керівництвом вчителя.
  6. Перевірка записаного тексту.

На початку роботи над твором я пропоную учням уважно прочитати речення, записане на дошці; визначити, скільки в ньому слів; знайти слова, важкі для написання, вимовити їх по складах, знайти слова на досліджуване правило. У ході виконання твору надаю індивідуальну допомогу слабким учням. Переглядаю написане, звертаю увагу дітей на слова, в яких допущено помилки, привчаю звертатися з питаннями при скруті. При такій підготовці більшість учнів виконають твори без помилок.

Після перевірки робіт я відводжу кілька хвилин чергового уроку на їх аналіз. Спочатку даю загальну оцінку виконання роботи класом в цілому, потім читаю одну - дві найкращі роботи, після чого розбираються типові помилки в написанні слів, у побудові речень і всього тексту. Речення в виправленому вигляді читають кілька учнів. А учням, що припустилися помилок, даю потім індивідуальні завдання.

Причому в першому випадку я організовую підготовку, іноді тривалу, вчу спостерігати, накопичувати матеріал, факти, обмірковувати, зіставляти їх, узагальнювати, робити висновки. Так протікає робота над творами про походи, прогулянках, опис баченого і пережитого.

У другому випадку учням пропонується тема, намічається план підготовки до її розкриття, накопичується матеріал, відбирається найбільш важливе, систематизується, і потім діти пишуть текст. Робота над деякими темами об'єднує обидва способи. Таким чином, перша умова гарного твору - це правильна робота над темою, її розуміння і розкриття.

Твори у 3-му класі - це невеликі сюжетні розповіді, в які з другого півріччя вводжу елемент опису. Проводяться вони як в усній, так і в письмовій формі протягом всього навчального року. Ці елементи являють собою дуже короткі описи окремих предметів, тварин, людей. Перш ніж приступити до роботи над творами з елементами опису, звертаю увагу дітей на ті фрагменти з досліджуваних ними художніх творів, що містять опис і можуть служити зразком. Щоб описи вийшли точними, організовую спостереження. В описах зазвичай широко використовуються прикметники. Прикметник, як ніяка інша частина мови, сприяє розширенню і конкретизації словника молодшого школяра, надає висловлюванням точності та виразності. Учні найчастіше вживають якісні ознаки та позначення розмірів, внутрішніх та зовнішніх ознак предмета та особи

У четвертому класі розширюється як тематика, так і коло джерел для творів. До творів на основі життєвого особистого досвіду додаються твори зі спостереження за природою і працею людей, твори з сюжетним картинки.

Усна підготовка до написання творівдещо скорочується. Допомагаю дітям відібрати і привести в систему матеріал, осмислити його у світлі твори, систематизувати. Всякому твору передує колективне складання плану.

Робота над твором як уже зазначалося, передбачає збагачення словника учнів. Словникова робота у зв'язку з творами може проводитися в такій системі:

  1. Введення в усні розповіді і у твори дітей нових слів, тільки що пояснених на уроках читання (повінь, хлинула, оздоблення та ін)
  2. Включення до розповіді і тексти творів фразеологічних зворотів поряд з вільним поєднанням слів з тим же значенням (Річка вийшла з берегів - розлилася; спить як убитий - міцно).
  3. Засвоєння сполучуваності слів. Учням необхідно якомога частіше давати слова в їх зв'язку з іншими словами. При складанні творів пропоную словосполучення, але слід вибрати ті, які більше за інших підходять за змістом.

При визначенні послідовності навчання творам кожен вчитель повинен передбачити поступове їх ускладнення в залежності від тих умінь, яких вони вимагають. А це можливо при системі планування. Для цього у попередніх класах склала таблицю, в якій були відображені всі види творів початкової школи: за джерелом матеріалу, за ступенем самостійності, за способами підготовки, за жанром і за мовою. За цією таблицею видно було, які види творів випали з поля зору, які повторюються.

У 4 класі на початку навчання відновлюються навички роботи над твором придбані учнями раніше. Роботу починаємо з колективного складання оповідань на теми літніх вражень. Де це можливо, в сюжети включаються елементи опису. Але в складних описах нерідкі логічні недоліки. Щоб їх попередити, вводили опис одиничних предметів і нескладних дій: опис малюнків у творі «Що я люблю малювати», опис грибів у творі «По гриби», опис дерев у творі «Дерево, яке мені найбільше подобається». Цей вид роботи був для учнів - знайомий і вони легко впоралися.

Липа

У мене під вікном росте струнка липа. Вона не молода, високий стовбур у неї весь у тріщинах. У неї великі довгі гілки. Кожна маленька гілочка на них дуже тоненька, але їх багато-багато. На цих гілочках вже починають набухати коричневі нирки. Вони вже пухкенькі і скоро почнуть лопатися. І коли лопнуть, то здадуться зелененькі молоденькі різьблені листочки, схожі на серце. І моя липа стане ще прекраснішою.

В описах зазвичай широко використовуються прикметники. Учням необхідно вказати на це і допомогти підібрати потрібні слова в кожному окремому випадку. Для цього наводимо ряди прикметників у поєднанні з найменуванням тих предметів, які діти будуть описувати.

Збагачується словниковий запас при підборі дієслів до іменника. Наприклад, до слова пролісок діти підібрали 20 дієслів. Тягне, прокинувся, ніжиться, дрімає, пишається, розмовляє, вмився, познайомився, здивувався, прислухався, озирнувся, зрадів, повернув, замерз, почув, потягнувся, заспівав, побачив, усміхнувся, вийшов. До слова листя підібрали 20 дієслів. Падають, біжать, шарудять, скребуть, плавають, вистилають, шепочуть, прощаються, понеслися, зашуміли, застрибали, полетіли, валяться, лопочуть, сиплються, лежать, покривають, летять, шумлять, розмовляють.

Після певної підготовчої роботи діти отримали домашнє завдання скласти усні розповіді. Теми вибирали самі. Зі своїми розповідями виступали на уроках читання. Найбільш цікаві записувалися в зошиті «Для підготовки до творів», які почали вести в 3 класі.

Зима

Прийшла красуня-зима - і відразу випав великий сніг. І ось хуртовина почалася. Все,покривши снігом, заметіль заснула. Небо стало блакитним, виглянуло сонцеСніг під сонцем став виблискувати, переливатися. Мороз-чарівник обдарував дерева красивим інеєм.

Продовженням цієї роботи було складання опису весни.

- Що ви, діти, чуєте, відчуваєте, коли вимовляєте слово весна! А як весна стукає? Ви чуєте? Яка вона вам видається? Після попередньої підготовки діти склали опис весни.

Весна - це маленька дівчинка в блакитній, зеленій, кольоровій сукні, на голові вінок з пролісків. Усміхнена, іноді сумна. На чому вона мчить до нас?

У неї упряжка з найшвидших струмків. Розпустили вони пінні гриви, мчать з пагорбів. Летіть срібні коні.

Самостійність учнів при виконанні творів поступово зростає. На початку розповіді складаються колективно, потім 2-3 учня їх повторюють, і лише після повторення діти записують їх. Поступово кількість повторень скорочується до 1 і, нарешті, колективно складений розповідь учні записують без повторень.

Одна з форм роботи, що входить у підготовку до написання твору, розширення речень. Наприклад: Настала осінь. Після спекотного літа настала золота осінь (чудова пора), (Кишенька «Твоє речення про осінь»)

Підбирається епіграф або використовують свій вірш.

Проводила орфографічну підготовку. Учні вивчали важкі слова, які можуть бути вжиті у творі. Для цього ці слова включала в усні та письмові вправи з української мови. У класі був вивішений плакат (за кілька днів до твору), на якому були написані ці слова, з виділеними орфограмами.

При виконанні роботи у дітей виникали труднощі в постановці розділових знаків у складних реченнях. Тому використовувала схему «Пам'ятай розділові знаки».

Всім класом ми ходили на екскурсію в ліс. Стояв теплий осінній день. Яскраво світило сонце. Дув лагідний тихий вітерець. Небо було блакитне. У лісі ми побачили, що листя тополі і клена пожовкли і стали опадати. Листям була засіяна вся земля. Здавалося, розстелений золотистий килим. Ми прислухалися. Листочки шелестіли. Вони розповідали осінню казку. Добре восени в лісі!

Настала золота осінь. Заходиш до лісу і ніби потрапляєш у казку. Кожне дерево має своє особливе вбрання. Береза ​​одягнена в яскраво-жовту сукню, а осика в червону. Одна тільки ялинка не зняла свій зелений костюм. Всі птахи давно відлетіли, тільки зрідка чутно боязке щебетання горобця. Уся трава пожовкла і засохла. Добре восени!

Зовсім інші цілі і завдання ставила, коли діти писали твір на тему «Зима», використовуючи при цьому картину А. Платонова «Перший сніг». Твір по одній картині розвиває уяву учнів, і в цьому сенсі є більш високою ступінню у навчанні творам.

При складанні тексту-опису по пейзажній картині головне, до чого прагнула - створити емоційний вплив живописного полотна на дітей, навчити їх «читати» картину, осмислювати її зміст, вибирати точні слова для опису.

Та робота, яка проводилася в класі з 1 по 4 рік навчання, допомогла учням під час написання твору-опису.

Наведу деякі з них.

Переді мною картина чудового художника-пейзажиста А. Платонова «Перший сніг». Падає сніг. Великі, пухнасті сніжинки рясно лягають на землю. Все кругом казково перетворюється: земля, хати, дерева. Сніг вкриває землю білим покривалом. Немає ще жодної протоптаною доріжки, жодного залишеного сліду. Більше за всіх першому снігу раді діти. Вони, наспіх вдягнувшись, вибігли на ганок. Дівчинка не встигла надіти пальто і стоїть в легкій сукні, накинувши тільки на голову жовтий пухову хустку. Хлопчик одягнений в шубку, шапку. Діти з особливим захопленням і подивом дивляться на перший сніг.

У мене ця картина викликає почуття радості. Так і хочеться стати з цими хлопцями поруч і простягнути руки до пухнастим сніжинкам.

Переді мною картина відомого художника А. Платонова «Перший сніг». На ній зображені хлопчик у розстебнутому пальтечку і шапці і дівчинка в рожевому платтячку. На голові у дівчинки хустку. Діти, квапливо одягнувшись, вибігли на ганок і з цікавістю дивляться на падаючий перший сніг.

А ось зовсім інший твір.

Ця картина намальована світлими фарбами. Вони допомогли митцеві передати радісний настрій дітей під час снігопаду. І в мене ця картина викликає почуття радості.

Сприйняття картини у дітей різне. Тому і твори вийшли різні.

Така система написання творів дає можливість не тільки вказати кожному учневі на недоліки в його роботі, а й відзначити шляхи їх подолання. Як правило, перероблені твори стають кращими за змістом і стилем, в них менше граматичних помилок. Якщо ж тільки оцінити і зробити зауваження за якістю його виконання, але не вимагати виправлення недоліків у ньому, то навряд чи учні серйозно просунуться в придбанні необхідного досвіду (у даному випадку навички докладного викладу тієї чи іншої події).

Слідкувати за просування своїх вихованців мені допомагає папка, куди я заношу кращі твори учнів, окремі, складеними ними речення. Це дає можливість бачити перспективу в роботі, встановлювати, як розширився кругозір дітей, як накопичувався досвід у підборі точних слів, словосполучень, речень.

Це дозволяє проводити аналіз творів. Читаю окремі вдалі місця з робіт одних і тих же учнів: спочатку другокласників, потім третьокласників по одній темі. Наприклад: твір за спостереженнями на тему «Перший сніжок». (3 клас)

Все було спокійно. Але раптом, після заходу сонця пішов тихий сніжок. Пухнасті сніжинки так обережно падали на землю, немов боялися чогось. Але потім розвеселилися і завели веселий хоровод. Сніжинки падали на пальто, шапку і всі вони були різні. Сніг йшов все сильніше і раптом повалив великими пластівцями. (Катя М.)

А от як ця учениця писала у 2 класі:

Сніжинки тихо кружляли і падали на землю. Вони були схожі на зірочки. Деякі сніжинки пурхали як метелики. І вітер відносив їх все далі і далі.(Катя М.)

У класі веселе пожвавлення, бо й сама учениця, і всі діти бачать різницю між цими двома творами і розуміють, як багато чому вони навчилися. Таким чином, твір, як і зв'язна мова в цілому, - це не тільки і не стільки розділ української мови та читання, скільки відображення і результат характеру усього навчання.

Система роботи з розвитку мовлення протягом чотирьох років навчання була відпрацьована. Результат - дитячі твори.

Вважаю, що тільки система роботи з розвитку мовлення дозволила за 4 роки навчання в початковій школі сформувати у дітей основні здібності для творчої діяльності та охопити всі види творів.

Висновок

Отже, центральне місце в навчанні школярів української мові займає розвиток мови, так як, розвиваючи мову, людина активно розвиває мислення, почуття, отримує навички повноцінного спілкування.

Найбільш актуальна робота з розвитку мовлення в початковій школі. У школу приходять діти 6-7 років, які вживають від 3 до 5 тисяч слів і практично не володіють граматикою рідної мови, тобто. Починаючи опановувати основи наук, учні засвоюють багато спеціальних слів, опановують навчально-науковим стилем мовлення. Але ж нам потрібно «долучати учня до багатогранної кипучої громадськості, дати йому можливість бути активним членом суспільства, розуміти інших і бути зрозумілим ». І чим раніше ми почнемо розвивати у дітей унікальний дар слова, тим швидше доб'ємося бажаних результатів. А для цього необхідно формувати навички усного та писемного мовлення молодших школярів через творчу діяльність.

Отже для досягнення мети з підготовки до написання творів рекомендую:

  • З 1 класу працювати над формуванням уміння будувати в усній формі зв'язні висловлювання. Це робота над словом, словосполученням, реченням, складання зв'язних висловлювань.
  • Основним напрямком роботи у другому класі обрати роботу над поширенням речень та розвитком зв’язного мовлення тексту.
  • 3 класі - складати тексти - розповіді з елементами опису за заданим або колективно складеним планом, введення в мовлення школяра нових слів та фразеологізмів.
  • 4 клас - складання текстів - розповіді з елементами опису і міркування, відпрацьовувати навички правильної постановки розділових знаків.
  • Всю роботу будувати за принципом поступового нарощування труднощів, з урахуванням програмних вимог з розвитку мовлення у наступних класах.

Така система роботи дозволить учням оволодіти різними способами викладу думки, виховати свідоме ставлення до мови та інтерес до слова, підготує учня до більш складної творчої роботи .

Нехай ніколи не залишає Вас, шановні колеги, бажання творити та спонукати до творчості! Нехай кожен день приность нашим учням радість пізнання! Нехай через учительське слово краса і добро входять в дитячі серця, які створюватимуть чудові оповідання, казки, вірші…

Джерело: Острів знань
Автор: Горська Галина Григорівна, Маяківська ЗОШ І-ІІІ ст., Одеська обл., с. Маяки.
Видалити Відміна
Забанити Відміна