Закрити
Науково - методичний супровід педагогічних інновацій та їх упровадження в практику вчителями Галицької гімназії
11 Вересня 2018, 16:23 , Переглядів: 504
FacebookTwitterLivejournal
Науково - методичний супровід педагогічних інновацій та їх упровадження в практику вчителями Галицької гімназії Фото: sqrtmath.blogspot.com Науково - методичний супровід педагогічних інновацій та їх упровадження в практику вчителями Галицької гімназії

Розробка учасника Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Про використання компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу у Галицькій гімназії

Якість результатів освіти – поняття складне у власному міждисциплінарному науковому тлумаченні і зовсім просте у повсякденному розумінні. Його можна звести до п’яти простих позицій: 1) людина самостійна і відповідальна; 2) людина може щось робити; 3) людина бажає робити те , що може; 4) економікою даного періоду життя людини затребуване те, що вона може і бажає робити; 5) людина готова самовдосконалюватися, розуміючи, що завтра економікою буде затребувана інша діяльність. Всі ці ідеї в педагогічній науці поклали в основу принципово нового підходу – компетентнісного.

Концепція розвитку Галицької гімназії опирається на  необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості гімназиста і  бере на себе місію створення  такого середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, учнів і батьків (гімназійної родини), що у свою чергу  передбачає новий  підхід до змісту освіти, нових технологій навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей учнів, щоб вивести кожного гімназиста на виховання культури творчого мислення.

Сьогодні Галицька гімназія готує не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формує компетентну особистість. Тому  весь навчально – виховний процес адміністрація та педагогічний колектив організовує з точки зору компетентнісного підходу(  учні гімназії є  учасниками проектів: «Кольорова радість», дипломант Всеукраїнського конкурсу благодійних проектів «Україна,2000», 2013 рік; проекту «Діти у роки війни», дипломант Всеукраїнського конкурсу, 2013; Всеукраїнської конференції юних археологів , присвяченої 130-річчю від дня народження М.О.Макаренка).

Надзвичайно актуальною є проблема компетентнісного підходу до управління процесом навчання.

У цьому контексті прийнято виділяти три підходи до розвитку освіти на сучасному етапі:

- з точки зору змісту освіти – знаннєвий підхід, для якого важливими є знання, які учні здобувають в навчальному закладі (так, за результатами ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад заклад займає призові місця протягом останніх трьох років);

- з точки зору особливостей процесу навчання – важливими є питання організації навчання, як учні вчаться, яку інформацію засвоюють, як їх вчать учителі, як побудована пізнавальна діяльність. Головними виступають питання – що вчити, як вчити, що засвоюється?;

- з точки зору отриманих результатів – компетентнісний підхід, який націлює освіту на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей (знань, умінь, навичок, ставлень тощо), якими мають володіти учні після закінчення навчального закладу. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини в тих, чи інших питаннях.

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в нових Державних стандартах початкової, базової і повної загальної середньої освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) дається тлумачення понять «компетентність», «ключова компетентність», «компетентнісний підхід»:

- компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

- ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

- компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності.  Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності випускника загальноосвітнього навчального закладу. Компетентний випускник – це життєво компетентна молода людина, яка володіє життєвими компетенціями, потрібними для успішного самостійного вирішення життєвих завдань, з якими вона зустрічатиметься (або вже зустрічається) в різних сферах власної життєдіяльності (виробництво, політика, життя громади, освіта, сімейне життя, мистецтво та дозвілля, релігія тощо). Компетентний випускник спроможний зберегти, розкрити, розвинути та конструктивно реалізувати свій життєвий і життєтворчий потенціал в умовах складних вимог і ризиків, які висуває до перед ним сьогодення. Така характеристика має сформуватися в процесі навчання і містити знання, вміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Актуальність упровадження в освітню практику компетентнісного підходу зумовлена низкою чинників – зовнішніми та внутрішніми.

До зовнішніх чинників належать, по-перше, стрімкий соціальний, технологічний і політичний розвиток світу. Сучасній людині доводиться діяти в складних і невідомих ситуаціях, в умовах конкуренції та конфліктів, суперництва і співробітництва з представниками інших культур тощо. Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві та соціальні ролі, випускник Галицької гімназії має володіти певними якостями, вміннями:

  • бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці (учні гімназії  презентують себе в різних конкурсах на районному, обласному та всеукраїнському рівнях: проект «Кольорова радість», «Географічний майданчик», «Нова генерація Галицьких лідерів», творча світлиця, видання поетичних збірок «Правда - вона там..», «Перші універсали») ;
  • критично мислити;
  • використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем;
  • генерувати нові ідеї, ухвалювати нестандартні рішення й нести за них відповідальність (Учні самі організовують цікаві заходи:  «Осіній бал», «Пан та пані толерантність», «Міс та Містер гімназія» «Піжамна вечірка») ;
  • володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді(проведення уроків із використанням групових форм роботи, роботи в парах);
  • уміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій(участьгімназистів у психологічних тренінгах);
  • цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави ( учні гімназії є учасниками  щорічного походу «Повстанськими стежками», є гідними практикуючими християнами, беруть участь в щомісячних дитячих Літургіях, які проходять у церкві Різдва Христового та є учасниками гімназійного  хору духовної пісні та ансамблю «Діти Марії»);
  • уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення (залучення учнів до написання рефератів, пошуково –дослідницької роботи, підсумком  яких  є загально гімназійна науково – практична конференція, яка проходить щорічно під час навчальної практики);
  • бережливо ставитися до свого здоров'я та здоров'я інших як до найвищої цінності( щорічно в Галицькій гімназії проводяться «День здоров’я», «Козацькі забави», «Олімпійський тиждень» за участю батьків та учнів);
  • бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя (учні гімназії є учасниками молодіжно - юнацької організації «Галицький  королівський клуб», в закладі діє учнівське самоврядування «Нова генерація галицьких лідерів».

Такі якості притаманні компетентній особистості. Саме володіння життєво важливими компетенціями дозволяють людині орієнтуватися в сучасному динамічному суспільстві, сприяють формуванню здатності швидко реагувати на запити часу. У зв’язку з цим «соціальні та педагогічні проблеми формування життєвої компетентності особистості виходять сьогодні на рівень пріоритетних в українському суспільстві».

До внутрішніх чинників упровадження компетентнісного підходу слід віднести кризу знаннєвої парадигми освіти.

Вона, на думку багатьох науковців, зумовлена  змінами феномену знання і його співвіднесенням із суспільною практикою. Справді, сьогодні здобуття інформації стає пріоритетною сферою професійної діяльності людини і умовою існування будь-якого сучасного виробництва. У цих умовах, як не парадоксально, здобуття знань стало втрачати сенс. Надзвичайний потік інформації, що застаріває швидше, ніж учень закінчить заклад, неможливо «втиснути» в програми. Навчання «вічним істинам», безперечно, потрібне, але без умінь оновлювати оперативну частину свого культурного досвіду учень не вважається підготовленим до життя. Проте, модель навчання, що склалася в сучасному навчальному закладі, може бути охарактеризована як предметна. Вона надмірно орієнтована тільки на здобуття знань і недостатньо враховує діяльнісний, ціннісно-мотиваційний, емоційний аспекти навчально-пізнавальної діяльності учня. Вивчення конкретних предметів часто не узгоджується з цілісним формуванням особистості учня, яке має відбуватися в навчально-виховному процесі.

Тому, адміністрація гімназії старається  формувати  навчальні плани (варіативну складову) відповідно до запитів учнів та батьків. Так, учні гімназії вивчають польську мову, «Основи комп’ютерних презентацій», «Права людини». Спільно з батьківською громадськістю було обрано профіль навчального закладу (української філології).

Педагогічний колектив гімназії добре розуміє, що у сучасних умовах потреба перевантажувати пам'ять учня істинами «на всякий випадок» втратила актуальність, слід лише навчити їх користуватися ними. Тому вчитель закладу ніколи не є в очікувані інструкцій, а  працює зі складеним творчим, проектно-конструкторським і духовним досвідом та переконані,щотільки таким шляхом можна позбутися кризи знаннєвої парадигми освіти результатом якої є наявність таких фактів:

  • відмінник, який закінчив школу, стає в житті неуспішною людиною (компетентний випускник повинен бути успішним – така мета Галицької гімназії);
  • учень, що закінчив школу із золотою медаллю, не витримує конкурсного відбору до вищого навчального закладу (всі медалісти навчального закладу здобувають вищу освіту у закладах України на державній формі навчання);
  • молодий спеціаліст – випускник вищого навчального закладу – довго адаптується на робочому місці, хоча обсяг професійних знань і вмінь, отриманих ним в університеті, є достатнім (це спостерігається у молодих вчителів);
  • у критичний момент виявляється, що отримані в школі знання, уміння, способи дій не допомагають вирішити життєву проблему;
  • переважна більшість знань і вмінь, отриманих у школі, взагалі не затребувані в житті.

На думку західних аналітиків, український випускник є некомпетентним. Вони наводять такий перелік некомпетентності громадян постсоціалістичних країн (зокрема українців, яких сказане нижче стосується значно більше ніж чехів чи поляків):

  • в економічній культурі (занепад поваги до праці, недотримання її якості, безвідповідальність);
  • у правничій культурі (неповага до законодавства і законотворчості, внутрішня готовність порушувати чинні правила і закони, коли вони заважають реалізувати особисті пріоритети);
  • у політичній культурі (пасивність, нехлюйство, неповага до блага громади, незацікавленість громадськими справами, невміння використовувати і захищати свої права та інтереси);
  • у культурі діалогу (догматизм, нетолерантність, схильність до пліток, легкість привласнення чужих стереотипів);
  • в організаційній культурі (низька ділова активність, схильність до «липової» діяльності та камуфляжу нездарності);
  • у технологічній культурі (халатність, невмілість, недостатнє знання сучасних установок та обладнання, брак знань з техніки безпеки і безпеки життєдіяльності).

Усі ці факти є закономірним результатом навчального процесу в школі, який у своїй основі є некомпетентнісним.

Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі передбачає дотримання низки дидактичних умов. Перша з них полягає в чіткому усвідомленні учасниками навчального процесу дидактичної специфіки, закладеної в поняття "компетентність" як педагогічної категорії, яка може характеризувати як певний етап в освітньому процесі, так і його кінцевий результат — результат освіти.

У дидактичному вимірі результат компетентнісної освіти можна підкреслити таким виявом індивідуальності учня:

Знання - «Я знаю що…»
Діяльність - «Я вмію це зробити… Я можу… Я  роблю…»
Творчість - «Я створюю… Я придумую…»
Емоційно-ціннісна сфера  - «Я прагну… Я хочу…»

Набуття компетенцій відбувається поступово в процесі навчання, рівень компетентності учня на різних етапах навчання буде різним. Таке бачення свідчить про рівневий характер компетентнісного підходу в навчанні, про доцільність визначення певних послідовних рівнів у формуванні компетентності учнів.

Отримання позитивного кінцевого результату в навчанні передбачає періодичний контроль за його досягненням на певних етапах цього процесу. Нормативний результат сформованості компетентності учня також має передбачати контроль за послідовністю її формування з визначенням вимог до рівня сформованості компетентності учнів на кожному з етапів освітнього процесу.

Залежно від виду компетенцій (предметні, соціальні, особистісні) шляхи та терміни їх формування в учнів різняться. Таке формування може бути спеціальним (безпосереднім) або контекстним (опосередкованим) іздійснюватись упродовж будь-якого часу — однієї навчальної теми або протягом всього терміну навчання в школі. З цього факту випливає наступна умова реалізації компетентнісного підходу в навчанні — це чітке визначення вимог до кінцевого рівня сформованості базових компетенцій учнів та до основних етапів їх формування. Третьою умовою є послідовність реалізації компентнісного підходу на різних етапах та рівнях формування змісту шкільної освіти.

Таким чином, компетентнісний підхід акцентує увагу на результатах освіти, причому як результат розглядається не сума засвоєної інформації, а здатність людини діяти у різних проблемних ситуаціях. (Учні гімназії активні учасники політклубів за участю політологів області, в закладі діє команда КВК «Бомба»)

Реалізуючись у навчальних програмах, компетентнісний підхід змінює   уявлення про оцінювання. Експерти програми «DеSеСо» дійшли висновку, що найактуальнішою є проблема розвитку особистісних здібностей. Результати навчальної діяльності розглядаються як особисті досягнення учня. Важливим стає не наявність у нього внутрішньої організації знань, а здатність застосовувати компетентності в житті та навчанні. Тому педагогічний колектив Галицької гімназії старається відмовлятися від перевірки рівня засвоєння великого обсягу навчального матеріалу на формальному, репродуктивному рівні.

Ключові компетентності, як базові, надпредметні, складно вимірювати. Тому для педагогічного колективу даного освітнього закладу важливо:

  1. Ураховувати засвоєння учнями ключових компетентностей при оцінюванні навчальних досягнень учнів.
  2. Для формування оцінки рівня сформованості ключових компетентностей необхідно використовувати інтерактивні технології (зокрема, проектні), які дозволяють не тільки кількісно, з використанням 12-бальної системи оцінювання, а й якісно відслідковувати ключові компетентності, наприклад:
  • тести з відкритими завданнями(при підготовці гімназистів до ЗНО);
  • включення учнів у дослідницьку діяльність(учні гімназії-учасники МАН);
  • постановка та розв'язання проблемних завдань;
  • диспути як ефективний засіб компетентнісного навчання(проводяться у гімназії  уроки-диспути,диспути на морально етичні теми) ;
  • розв'язання ситуативних завдань(на уроках правознавства);
  • мультимедійне навчання, комп'ютерне моделювання;
  • використання методу навчальних проектів.

Педагогічний колектив Галицької гімназії розуміє, що найважливішою умовою запровадження компетентнісного підходу  є  реальне розвантаження гімназисті, тому формують в гімназистів передовсім ті знання, які є необхідними для виконання практичних,ситуативних, ціннісно-орієнтованих, комунікативних завдань.  Адміністрація закладу активно працює в плані поглиблення диференціації навчання, особливо профільного. (Здійснюється поділ на групи при вивчені профільних предметів: українська мова, українська література, англійська мова, німецька мова.)

У здійсненні навчально- виховного процесу педагогічний колектив ставить нові акценти в діяльності вчителя, пов'язані з перерозподілом пріоритетів його функцій - від інформаційної до організаторської, консультативної, управлінської. Галицький учитель має бути зараз не транслятором інформації, а організатором спрямованої на розв'язання навчальних завдань діяльності учнів. Закономірною є зміна акцентів і в учнівській діяльності - вона має бути активною, передбачати самостійну й самоосвітню роботу.

Компетентнісний підхід - це орієнтир національної системи освіти. Для того щоб він повною мірою став реальними, необхідна екстраполяція його ідей на педагогічний процес. Оскільки особливістю компетентнісного підходу є нова мета навчання, очевидним стає те, що відповідно до неї мають бути адаптовані всі компоненти навчального процесу. Тільки за умови охоплення всього педагогічного процесу можна досягти формування компетентності учнів як інтегрованого результату навчання.

Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Єршова Тетяна Вікторівна, вчитель математики, Галицька гімназія Галицької районної ради Івано-Франківської області, м. Галич
Видалити Відміна
Забанити Відміна