Закрити
Урок позакласного читання. Володимир Лис. "Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї"
04 Червня 2018, 12:56 , Переглядів: 151
FacebookTwitterLivejournal
Урок позакласного читання. Володимир Лис. Фото: art-vernissage.ru Урок позакласного читання. Володимир Лис. "Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї"

Розробка учасника ІV Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Тема. Позакласне читання. Володимир Лис. «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї».

Мета: подати основні відомості про життєвий і творчий шлях Володимира Лиса, ознайомити учнів із літературно-художнім твором «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї»; розвивати навички аналітичної роботи, уміння орієнтуватися в прочитаному й знаходити підтвердження своїх думок в тексті; виховувати любов до великої мудрості нашого народу, його фольклорних джерел, моральні цінності – духовність, доброту, милосердя, людяність.

Обладнання: портрет (фотографія) Володимира Лиса, книга «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї», карта України (показати Полісся), учнівські презентації, ілюстративний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.    Слово вчителя.

2.    Повідомлення про життя й творчість Володимира Лиса.

Майстер витонченого слова, глибоко народний письменник, Володимир Лис є справжнім метром сучасної української літератури. Народився Володимир Савович Лис 26 жовтня 1950 року на хуторі поблизу села Згорани Любомського району Волинської області.

Журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик. В 1977 році закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Я.Франка. Служив у війську. Працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Вінниччини, Рівне, Херсон, у Волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру. Зараз редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь».

В літературі дебютував як драматург. П’ять п’єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Прозаїк з 1985 року. Член національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреат Всеукраїнського конкурсу  «Коронація слова» ( 2000, 2001, 2003 р.р.). Перша премія на республіканському конкурсі творів про молодь за повість «Там, за порогом». Людина року Волинського краю (2004 р.) в номінації «Професіонал року», Лауреат Першої Премії Першого Всеукраїнського конкурсу оригінальної радіоп’єси «Відродимо забутий жанр» за п’єсу «Полювання на брата» (2007 р.). володар Гранд-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра» (2008 р.). Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня ( 2009 р.). Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття Якова» (2010 р.). Визнаний  «Митцем року» на «Людина року Волинського краю – 2010». У 2012 році ввійшов у ТОП – 100 впливових людей Волині під №46.

Романи «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Продавець долі», «Романа», «Графиня». Книжки «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», п’єса «Господар нашого двору», «Таємна кухня погоди. Книга народного синоптика».

3. Слово вчителя про літературно-художній твір «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» В.Лиса.

Як треба жити людині? Де є Бог? Чого не варто боятися? Життєвий досвід, на перший погляд, звичайної сільської жінки, бабусі Пелагеї, - це та сама велика мудрість нашого народу. І можливість долучатися до неї – велике щастя. Ці прості рядки  потрібно читати та перечитувати, повільно, наче п’єш живу воду…

4.  Учнівська презентація міні-проекту «Мудрість нашого народу».

Сторінка перша  – «Система моральних цінностей бабусі Пелагеї».

Сторінка друга – « Пам'ять про батьків».

Ставлення до батьків, до пам’яті предків, до родових традицій посідало особливе місце у світогляді й системі моральних цінностей бабусі Пелагеї.

1) Складання таблиці за цитатами  з твору.

Пам'ять про предків Ставлення до родини
«Пам'ять як птах, що летить і приносить у дзьобі поживу для людини.» «Суха, зла пам'ять не родить.» «Суха пам'ять – це один вражаючий образ пам’яті, де живе тільки злість, прикрощі, яких тобі завдали.» «Шаноба до тих, хто дав тобі життя, … то не тільки те, як ти їх слухаєшся. То те, що ти про них у душі носиш, відсіюючи полову злості, щоб лишились зерна любові.» «Хто свій рід ни пам’ятає, того стежка у світ не пускає.» «Хто свій рід ни пам’ятає, в того й колодязь усихає.» «Рід як велике дерево.» «Скіко помнять про рід – такий широкий світ.» «Мати і батько – два сонця, два кореня, дві гілки.» «Людина ни сама по собі, а з родовим корінням.» «Два найбільших корені – то батько й мати.» «Батько уму навчить, а мати – серцю.» «Нещасні діти, матір’ю недолюблені.» «Нещасна матір, яку діти забувають, як одиноке дерево серед поля, на якім нічого не росте.»

Сторінка третя  - « Прислів’я, приказки, біблійні приповідки».

1). Аналіз прислів’їв,  приказок, біблійних приповідок,  виписаних з тексту.

  • «На печі їдєть калачі, а за дверима з них голодні миші сміються.»
  • «Корова у нас молочниця – цілий день на вигоні вибрикує.»
  • «Ще комар ни вкусив. А вже відро сліз назбирала.»
  • « Як наварив, Омельку, так і їж.»
  • « Вівсяна каша себе хвалить, а люди – гречану.»
  • « На свому полі і стерня ни так ноги коле.»
  • « На городі дичка, як та молодичка – сама файна, а яблучко кисле.»
  • « Хто поле своє обробляє, той і хлібом ситий буде.»
  • « Мудрий хату будує, а дурень своїми руками руйнує.»
  • « Не завидуй багатим і злим, бо в них то ни од Бога.»
  • « Не дивися, ци поле велике, а дивися, як доглянуте.»
  • « Діти батьків шанують – і Бог їх годує.»   (Сторінки 35 – 44 в книзі)

Сторінка четверта– «Молитви, афоризми, думки-зітхання».

1). Виразне читання молитов од Пелагеї на сторінках 44 – 46 (на вибір учнів).

2). Обговорення афоризмів і думок-зітхань.

  • «Життє як поле: як зореш, так і вродить, що посієш, такий і сніп буде.»
  • «Сій зерно, а думай, що золото, то й хліб тобі солодким буде.»
  • «Хай благословляє мати на благословенне, бо од слова доброго зранку до вечора жити хочеться, а од недоброго до ранку ни заснеш.»
  • «Всяка дорога починається од порога і до порога вертається. А чия ни вертається, то в безвісти пропадає.»

Сторінка пята – « Пелагея – словниця».

  • Словник із найхарактерніших слів західно-поліського діалекту, які вживала Пелагея Кусько, а також її слова-новотвори:

Аліганцький – інтелігентний, панський, вельми делікатний, особливий.
Бабити – приймати пологи, перерізати пуповину.
Боцюнець – маленький лелека (бусол, чорногуз).
Вирискуха – сварлива жінка.
Воробцюх – горобець.
Ганити – соромити.
Дєдина – тітка.
Здоровий – великий.
Круцюх – непосида, вертлявий хлопець.
Лагодзінки – цукерки, смачні речі.
Мацюлька – маленька.
Неїн – її.
Ногавиці – штани.
Радюга – ряднина.
Ясниця – гарна погода ( і т.д. на сторінках 48 – 57).

Сторінка шоста – «Медитації».

1). Знайомство з медитативними думками Пелагеї:

  • Сидячи. Стежку розмотай, що перед тобою, хай поведе тебе сама, куди вона знає.
  • Пригорни в думці того, кого хотів би пригорнути – так удвох і сидіте, доки не зігрієтесь.
  • Хоть раз посидь у думці на хмарі, десь там у небі, й ни про що ни думай, хай буде просто добре тобі.
  • Кота поклич і гладь його, а як нима кота, то думай, що є і що ти його гладиш, сидиш собі й гладиш, і кіт той до тибе муркоче, вам удвох добре.
  • А прийде час, коли думати ни хочеться, - ни про що ни думай, посидь собі, мовби вся робота пороблена і нікому нима до тебе діла, й тобі нима ні до кого, заплющ очі й проганяй думки, і полетиш серед чогось тобі невідомого, де тико ти й никого нима, сама й вернешся. ( Стор. 59 – 61 в книжці).

2). Проведення медитації бабусі Пелагеї  з учнями класу на їх вибір.

Сторінка сьома – «Його величність – Яйце».

1) Повідомлення учня.

«Яйце – то не просто Боже творіння, така собі кругла штука. Господь у яйце велику мудрість заклав. Воно не просто кругле, воно ж без кінця  й краю. І їжу нам дарує, і лікує, і багато чого підказує», - так говорила баба Пелагея.

Тільки куряче яйце бабуся обирала для своїх лікувальних ворожінь і передбачень. Яйцем можна викачувати, виганяти вроки – тобто,  коли на людину вплинуло чуже недобре око. Або ж людина була загіпнотизована.

Лікувала яйцем і застуду(тепле яйце прикладала до грудей), і зубний біль та закладання носа (нежить, гайморит). Лікували яйцем і висипки на губах.

На яйці бабуся ворожила. Розкручене на столі, воно мало показати, де дівоча чи жіноча доля (гострішим кінцем) і звідки небезпека ( тупішим)». (Сторінки 61 – 65  в книзі.)

2). Обмін враженнями.

Сторінка восьма – «Знахарські прикмети».

Кіт умивається – гості будуть. Куди лапкою при тім показує – звідти й жди гостя.
Пташка сідає на підвіконня – до звістки. Синичка – добра звістка. Темна пташка – трапиться щось недобре.
Людина, часом  не помічаючи того, як у гості йде, в чорне геть одягається – а то ж біду несе або винести з хати хоче.
Якщо дерево саме коло хати  ламається  - знак , що хтось із родини помре. Молоденьке – хтось молодий, старе – старший, далеко од хати – з далекої родини, близько з близької.
Кіт знає, коли людина боліє, приходить, тулиться, хворобу мовби собі забирає.
Свербить права рука – до зустрічі, потиску, ліва – до прибутку, хтось щось покладе в руку.  ( Стор. 65 – 71).

Сторінка девята – «Прокльони».

  • Прокльони завжди були невід’ємною частиною сільського життя, особливо сільського жіноцтва, охочого до сварок…

1). Вибіркове читання прокльонів баби Палажки (Стор. 72 – 75 у книзі).

Сторінка десята – «Лікувальні рецепти».

  • Бабуся знала безліч лікувальних рецептів. Наприклад, такі:

У кого послаблений зір, болять очі, а ще сердечникам рекомендується їсти чорниці.
При температурі допомагають малина, чай із липовим цвітом і бузина.
При кашлі помагає чай  із молодих соснових шишок, добре виганяє піт.
Якщо людину покусав пес чи й кіт, особливо якщо він скажений, - помагає сік молочаю.
При захворюванні печінки бабуся радила  їсти редьку, довго й постійно, пити сік із редьки.
При запальних процесах у шлунку й кишківнику «царицею порятунку» бабуся називала ромашку.
Тим, у кого тривога, «ни в порядку нерви», бабуся радила чай із чебрецю і м’яти.
Сік звичайної картоплі бабуся радила пити, як болить шлунок.
Набряки ніг знімає звичайний лопух.
При наривах помагають варена цибуля і листя столітника (алоє). (Сторінки 90 – 105).

Сторінка одинадцята  - «Казки, міфи та легенди».

1). Переказ казок : «Закоханий вуж» (с. 106 – 108 у книзі), «Заєць-посланець» (с. 119 – 121).

2). Виразне читання легенди «Що дісталося поліщукам», аналіз прочитаного.

Що дісталося поліщукам

Бог як роздавав людям землю й те, що на ній, то поліщуки запізнилися.
Уже все роздав, - каже Бог. – І землю добру, врожайну, і гори, і там, де трави ростуть великі, і де золота-срібла багато. Остались тико болота та ліс. Та річок і озер трохи.
Чухають потилиці поліщуки.
Та вже як є, пане Боже, то хай так і буде.
Зрадів Бог, що вони такеї покірні. У ріки та озера рибу запустив та раків. А в ліси – ягід та грибів. Так і живуть. Хоть земля й бідна, й мало неї, на ягодах та грибах і рибі перебиваються.
Траву косять на болотах  та з лози кошики плетуть. Ще й Богу дєкують, що так усього в нех багацько.
Їдне слово – поліщуки.

3). Інсценізація уривка з «Притчі про долю».

«Пушов чоловік на базар, ходить, придивляється, али ничого не питає. Вже продавці й самі почали питати – а чого вам, дєдьку, тре’? Курку, гуску, коня, а мо’, одежину яку?
Та от, - каже, - сказали мені їдні знаючі люди, що долю мона купити. Будеш тоді щасливим. Дивлюся -  ниде нима.
Хе, долю, - одказують йому. – А як вона хоть виглядає?
Та якби я знав. Казали, що сам повинен побачити й здогадатися, що то твоя доля.
Ну-ну, шукай…
Шукав-шукав, ни знайшов. Може, тая жінка його доля, так у нього своя є. і вже як з базару виходити зібрався, побачив – коло одного воза лежить маленьке цуценя. Таке вже нещасне, тремтить.
Стало йому шкода песика, він і питає:
А що, продаєте?
Та от, - каже той, що коло хурманки. – Таке воно непотрібне, хтів продати, так нихто ни бере. Прийдеться втопити.
Стало чоловікові шкода песика, питає, за скілько продаєш?
Та хоть за півгроша.
Дав чоловік цілий гріш, приніс додом. А жінка в крик:
Самим нема чого їсти. Думала – долю купиш, а ти шолудивого пса купив.
Та якось воно буде, - каже чоловік. – Хай-но виросте…»

4). Обговорення продовження твору.

- Як змінив пес життя даної сім’ї? ( Вони розбагатіли.)
- Як ставився чоловік до свого пса? ( Гарно, він його дуже глядів і любив.)
- Який висновок зробив чоловік наприкінці твору? ( «Нивже доля моя у тому маленькому зачуханому щеняті була?»)
- А собі який ви висновок зробили  з « Притчі про долю»? ( Відповіді учнів.)         

Сторінка дванадцята  - «Поліські обереги».

На Поліссі завжди надавали великого значення  предметам, словам, явищам, котрі могли уберегти від злої нечистої сили село, рід, сім’ю, оселю, господарство, людину.

Обереги від Пелагеї:

На покуті стояла свячена водохрещенська вода. Її пили при хворобі і як вирушали в далеку дорогу.
Після Трійці частину освяченого зілля, зібраного в букетик, бабуся клала над входом із двору в сіни. Це теж був оберіг. На Спаса додавався букетик із жита й пшениці.
Звичайно, найголовнішим оберегом був натільний хрестик. Той хрестик належало поцілувати перед тим, як робити якусь важливу справу.
Оберегом від нечистої сили був часник, якого клали на підвіконня.
Оберегом є дерево, яке людина собі вибрала. Під яким і біля якого почуваєшся найзатишніше – твоє дерево.
Оберегом була і свячена на Великдень сіль, яку при тривозі клали на язика і ковтали. А таке не можна було робити часто. ( Сторінки 180 – 188).

Сторінка тринадцята – « Погодні прикмети».

Володимир Лис наприкінці вісімдесятих років минулого століття захопився хобі, яке спочатку йому самому здавалося дивним,   - прогнозуванням погоди. Віддав йому 23 роки, став відомим як «народний синоптик» більше, ніж  як письменник і журналіст. Видав і книжку «Таємна кухня погоди. Книга народного синоптика». Потім набридло і він повністю віддався літературі.

Бабуся Пелагея теж передбачала погоду. Користувалася при тому народними ( і власними) прикметами. Ось деякі з них:

  • Якщо зранку з’являється райдуга після дощу – цілий день буде ясним і дали дощів не буде.
  • Рясна роса зранку на траві – погода буде сонячною, сухою. Якщо ж роси зранку нема – під вечір обов’язково буде дощ.
  • Перед дощем часто каркають ворони, низько літають ластівки.
  • Перед теплим днем дуже виспівують ввечері і вночі цвіркуни.
  • Готуючись до холодної зими. Цибуля «вдягається» у товстий кожух, цибулиння на ній багато. А ось перед теплою зимою – лише один-два шари.
  • Якою буде Явдоха (14 березня) – теплою, сонячною чи хмарною, дощовою – таким і літо.
  • Не видно зір на Святвечір (6 січня) – тривожний рік.

(Сторінки 200 – 206).

Сторінка чотирнадцята – «Почуття вини».

  • Перш ніж винити когось, подумай, чи ти сам не винуватий перед ним, - ця фраза належить  бабусі Пелагеї. А проте тема вини людини, провин людських займала значне місце у розмірковуваннях бабусі. Ось деякі її думки:
  • Людина не винна в тому, що є такою,  як є. Бог знав, яким кого створити. Та людина винна, якщо ни хоче стати ліпшою. А ще більше, коли ни задумується – винна чи ні?
  • Вину і словом, і вчинком добрим спокутувати можна.
  • Винні батьки за дітей , котрі такими стали. Та ще більше діти. Які батьків ни хотіли слухати.
  • Обідити легко, так само, як часом пальця врізати. Загоїти рану од слова – тяжче.
  • Рана ни заживає довше, якщо той,  хто  її завдав, ни чує своєї вини.

5). Слово вчителя.

Думаю, учні, що ви звернули увагу на мову нашої героїні. Автор передав нам в оригіналі народну мову Полісся, її діалекти, новотвори. Завдяки цьому твір стає ще оригінальнішим. Ми ніби поринаємо на той хутір, з його історією, людьми, подіями. І це неймовірно захоплює.

ІV. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Слово вчителя.

Сподіваюся, що цей урок залишить добрий слід у серцях, що ви багато чого зрозуміли. Саме від вас залежить збереження пам’яті  про народну мудрість. Ви повинні орієнтуватися на моральні цінності нашого народу – працьовитість, милосердя, добро тощо.

2. Складання сенканів за варіантами: І варіант – «Баба Пелагея», ІІ варіант – «Народна мудрість».

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа « Мікрофон».

Закінчіть речення: «Найбільше запам’яталося…»
«Дуже сподобалося…»
«Думаю, що стане у пригоді…»
«Візьму з собою в життя…»

VІІ.  Домашнє завдання. 1). Написати невеликий  твір-роздум на тему «Які поради баби Пелагеї я візьму з собою у життя». 2). Скласти словничок діалектизмів нашого села ( з уст бабусь, дідусів).

Список використаних джерел та літератури

1. Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї / Володимир Лис . – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 240 с.: іл.

2. Інтернет-ресурси.

Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Муравська Наталія Миколаївна, Головлівський навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад - школа І-ІІІ ступенів", Хмельницька обл., с. Головлі
Видалити Відміна
Забанити Відміна