Закрити
Презентація путівника "Заповідними стежками Летичівщини"
01 Червня 2018, 15:21 , Переглядів: 364
FacebookTwitterLivejournal
Презентація путівника Фото: Острів знань Презентація путівника "Заповідними стежками Летичівщини"

Розробка учасника ІV Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

УСНИЙ ЖУРНАЛ

Тема: «Презентація путівника «Заповідними стежками Летичівщини»

Актуальність даного заходу полягає в тому що, збереження та відновлення природних багатств України – одне із завдань нашої держави. А охорона природи рідного краю – обов’язок кожного жителя Летичівського району.

Не існує іншого підходу до збереження природних ареалів існування, як навчити людство берегти природу та допомагати їй самовідновлюватись. Якщо не зробити цього сьогодні, то завтра може виявитись запізно. Наступні покоління, в такому випадку, приречені на загибель!

Інноваційність: використання інноваційної технології (методу проектів) та інтерактивних методів у навчально-виховному процесі.

Практична значимість: виховання екологічного мислення в учнів та застосування його у майбутньому.

Мета: Поповнити й узагальнити знання учнів про заповідні території рідного краю, про значення охорони природи рідного краю, розширювати екологічний світогляд учнів, розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння робити висновки; самостійно знаходити вихід із проблемної ситуації, використовуючи набуті уявлення про природу; виховувати у дітей любов до природи та дбайливе ставлення до природних ресурсів.

Очікувані результати: учні повинні знати заповідні місця України та рідного краю, уміти показати їх на карті, називати природоохоронні заходи, що здійснюються у рідному краї.

Обладнання та матеріали: карта України з позначенням природоохоронних територій, світлини рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин рідного краю, путівник «Заповідні території Летичівщини», слайд-шоу «Заповідні території Летичівщини».

Вчитель:

Земля — це край, де ти народився і живеш, край неповторної краси і багатства. Кожне дерево, квітка, травинка — це частина природи, частина рідної землі. Природа подарувала їх людям навіки. Людина живе і працює серед природи і тому зобов'язана її зберегти. Україна здавна славиться своїми природними багатствами: лісами, горами, річками, морями. Особливо шанобливо люди ставляться до землі, яку називають годувальницею. І від того, як ми будемо ставитися до землі, води, повітря, лісу, буде залежати наше майбутнє. Знищити природу легко, а зберегти важко. Сьогодні ми поговоримо про охорону природи.

Природа ...  Це слово сповнене  глибокого,  хвилюючого  змісту.  Перед  кожним  із  нас  постає  неосяжний різноманітний  світ тварин і рослин,  чарівні  краєвиди,  чисті озера, дрімучі ліси та  високі гори.  Зачаровує  солов’їна  пісня,  вабить  голубінь  ріки, зворушує шепіт пшениці.  Природа  не  жаліє нічого для людей, даючи їм свої щедрі дари.  А  чи  завжди  ми  з  вами жаліємо природу?  Всі ми - діти  природи,  та  не  всі  однаково добре ставимося  до неї. Тому  природа  потребує постійної  уваги  і  турботи.  Не  вперше за роки навчання в школі ви  говорили  про  природу  і  про те, як її потрібно охороняти.  І  сьогодні  на сторінках нашого усного журналу ми будемо вчитися  оберігати  природу рідного краю, охороняти її багатства.

1-й Ведучий:

Хоч іноді, хоч раз в житті,
На самоті з природою залишися,
І подивуйся ніжній чистоті
Того зеленого затишшя.
Прислухайся, як трави шелестять,
Як розмовляють і дерева, й квіти,
Які предивні дні стоять! –
Попробуй це збагнути й зрозуміти.
І ти відчуєш, як очиститься душа,
Як легко серце стрепенеться,
І як народяться рядки вірша,
Спіши… Бо все от – от минеться.

2-й Ведучий

Один мудрець сказав: "Не бійся друга – він може зрадити тебе, не бійся ворога – він може вбити тебе, а бійся байдужих людей, зі згоди яких відбувається і зрада і вбивство”. Саме небайдуже ставлення ми повинні проявити до природи.

Шанувати природу неможливо без глибоких знань про навколишній світ. Калина під вікном рідної оселі, тополя на околиці села, лелече гніздо на клуні, криничка на перехресті доріг – усе це наш духовний світ, з яким ми маємо вирушати в життя. Знати і берегти ці нетлінні критерії, - наш святий і непорушний обов’язок.

1-й Ведучий:

На території нашого Летичівського району розташований  21 об’єкт природно-заповідного фонду: заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи та інші.  Даний путівник створений з метою поширення інформації про дані території, з метою збереження представників рослинного та тваринного світу, що підлягають охороні на даних об’єктах.  Потрібно пам’ятати,  що охорона й поліпшення довкілля в нашій країні і на всій планеті залежить від кожної людини - від її бажання  та  певних  зусиль  зберегти красу і неповторність природи. І спільними зусиллями держави і кожного з нас ми збережемо природу для майбутніх поколінь.

Нам  випало  щастя  жити  серед  чудової  природи. Вона  від  нас  чекає  допомоги.  Щоденно  просить  лише одного - щоб ми до неї були добрими. Тож будьте  природі справді вірними друзями.

Перша сторінка «Національні природні парки»

Національний парк – природоохоронна територія, створена з метою збереження, відтворення та ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову та естетичну цінність.

На території Летичівського району створено один природний національний парк «Верхнє Побужжя».

Створення національного природного парку «Верхнє Побужжя» передбачене Указом Президента України  від 01.12.2008 року №1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів», де підтримано ініціативу Хмельницької обласної адміністрації щодо створення на території Хмельниччини двох національних природних парків «Мале Полісся» та «Верхнє Побужжя».

Верхнє Побужжя – це територія басейну річки Південний Буг в межах Хмельницької області, де бере початок ця велика українська ріка та її притоки. Загальна площа заповіданої території 108 000 га.

Верхньобузька височина характеризується  найбільшими у Хмельницькій області абсолютними висотами поверхні, балочно-горбистою поверхнею, широкими заболоченими заплавами у долинах, великою кількістю водосховищ і ставків. Своєрідні та унікальні ландшафти Верхньобузького басейну є екотопами для різноманітного рослинного і тваринного світу.

Територія Верхнього Побужжя зі стародавніх часів лежала на перетині багатьох шляхів і культур, тому має багате історичне минуле та цінну культурну спадщину.

Саме тут, у Волочиському, Красилівському, Хмельницькому, Ярмолинецькому, Старокостянтинівському, Старосинявському, Летичівському і Деражнянському районах Хмельницької області у 2013 році створено національний природний парк.

Головною метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання природних ландшафтів басейну Південного Бугу у Хмельницькій області, які мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, історико-культурне, рекреаційне та оздоровче значення.

Новостворений  національний  природний парк сприятиме вирішенню проблеми сталого розвитку регіону, організації раціонального природокористування, збереженню біологічного і ландшафтного різноманіття. Використанню історико-культурного і природного потенціалу території для організації відпочинку населення. Статус заповідної території підвищить інвестиційну привабливість регіону і сприятиме розвитку туристичної галузі, яка є пріоритетною для Хмельницької області.

Природна рослинність Верхнього Побужжя представлена лісами, луками, болотною і водною рослинністю. За результатами попередніх обстежень на території Верхнього Побужжя зростає 19 видів рослин, занесених до Червоної книги України, 37 регіонально рідкісних видів, які охороняються у Хмельницькій області та 8 рідкісних рослинних угрупувань, які занесені до Зеленої книги України. Рослини, занесені до Червоної книги України: булатка червона, гніздівка звичайна, зозульки травневі, коручка болотна, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник білосніжний, цибуля ведмежа та інші.

Серед великого різноманіття тваринного світу тут мешкає 17 видів, які занесені до Червоного списку МСОП та Європейського Червоного списку; 42 види тварин, які занесені до Червоної книги України, 181 вид включений до Додатку ІІ Бернської конвенції, 62 види охороняються у Хмельницькій області. До Червоної книги України занесені ящірка зелена, мідянка звичайна, підковоніс малий, тхір лісовий, борсук звичайний, видра річкова.

Друга сторінка «Заказники»

На території нашого краю розташовані  три заказники загальнодержавного та п’ять місцевого значення. Заказники – природоохоронні об'єкти, які передбачають часткове використання тварин, рослин та інших природних об'єктів. 

Залежно від характеру, мети організації і необхідності режиму охорони заказники поділяють на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні.

Зверніть увагу на слайди.

(Звучать розповіді учнів про охорону природи у кожному заказнику за сторінками путівника, переглядаються слайди презентації, використовується картосхема розміщення заповідних об’єктів ).

Перший учень.

У гідрологічному заказнику загальнодержавного значення «Башта» зростають типові північні болотні рослини, серед яких виявлено численні популяції, занесеної до Червоної книги України болотної орхідеї зозульок м`ясо червоних. Серед водних рослин найбільшу наукову цінність становить плаун щитолистий ( Червона книга України) і латаття сніжно-біле. Виявлені рідкісні для Хмельницької області рослини: бобівник: бобівник трилистий, вовче тіло болотне, незабудка литовська, пухівка широколиста, теліптерис болотний, хвощ рябий, цикута отруйна, шолудивник болотний.

Численним є тваринний світ. Тут виявлено 6 видів земноводних: квакша, сіра ропуха; жаби озерна, ставкова, трав`яна  та гостроморда ( остання занесена до Додатку ІІ Бернської конвенції).

Заплава є місцем гніздування багатьох навколоводних та водоплаваючих птахів, наявність плеснів та сховищ, а також прилеглого до заказника Щедрівського водосховища є приваблюючим фактором для зупинки мігруючих птахів. Особливо багато птахів навесні. Коли Південний Буг розливається і затоплює майже усю долину. Тоді тут збирається кілька тисяч пернатих.

Другий учень.

У гідрологічному заказнику загальнодержавного значення «Луг і круглик» водиться багато видів тварин. Тут виявлено 8 видів земноводних: озерна, ставкова, гостроморда та трав`яна жаби, квакша та сіра ропуха. Із диких звірів у лісах та болотах заказника водяться: заєць, лисиця, козуля, кабан дикий, ондатра. Міграційно  з`являються, вовк, лось звичайний (Додаток ІІІ Бернської конвенції) та зубр, який занесений до Червоної книги України, Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Додатку ІІІ Бернської конвенції.

Трапляються видра річкова, куниця лісова та борсук, які занесені до Червоної книги України.

Найбільш численною групою представлені птахи. Тут зустрічається декілька видів чапель – сірої, рудої та великої білої ; багаточисельно  - водяна курочка та лиски. Відмічені пастушок, погонич, великий норець. Пластинчастодзьобі представлені головним чином крижнем та чирком-тріскунком, зустрічається червоноголовий нирок. В окремі роки тут гніздиться до 10 пар лебедів-шипунів. Численним у заплаві виявився болотний лунь, відмічений також лучний лунь, декілька яструбів-перепелятників .З горобиних більшість складали мешканці болотяного високотрав`я, чагарників та луків: дроздоподібна та лучна  очеретянка, очеретяна вівсянка, сорокопуд-жулан, чорноголова чикалка, жовта плиска та сорока.

Третій учень.

 У ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Долина» серед типових болотних рослин зростає орхідея Червоної книги україни зозульки плямисті, а також рідкісні в Хмельницькій області рослини: теліптерис болотний, вовче тіло болотне, бобівник трилистий. У стоячих та повільно текучих водах водосховища зустрічаються плавун щитолистий , який теж занесений до Червоної книги україни, латаття біле, латаття сніжно-біле і глечики жовті.

Ландшафтний заказник багатий представниками тваринного світу. На його території мешкає чотири види земноводних: ставкова, озерна, трав`яна і гостро морда жаби (остання віднесена до Додатку ІІ Бернської конвенції).

Найчисельнішою групою серед хребетних представлені  птахи. Найбільше тут навколо водних та водо плаваючих птахів. Зустрічаються шість видів качок: качка сіра, свищ, шилохвіст, широконіска, чирок-тріскунок та чирок-свистунок. Переважно в нижній частині водосховища та біля руднянської дамби трапляються  по декілька десятків особин чапель:  сірої та рудої, великої білої. У великій кількості зустрічаються тут водяна курочка, лиска, пастушок, погонич, великий норець. В останні роки тут буває до десяти пар лебедів-шипунів, які в заказнику виводять своє потомство.

У річці Вовк та Летичівському водосховищі виявлено багато цінних видів риби: карась, лящ, короп, судак, плітка, окунь, відмічені також лин, щука, сом. Заказник є чудовим природнім нерестовищем, завдяки чому водосховище щорічно поповнюється мальком риби.

Ссавці на водоймах представлені ондатрою, водяною полівкою та видрою річковою ( остання занесена до Червоної книги україни) та Додатку ІІ Бернської конвенції).

Четвертий учень.

У гідрологічному заказнику  місцевого значення «Безодня» рослинний покрив болота представлений купинноосоковими та високо травними угрупованнями, його цікавою особливістю є домінування на значній площі хвоща річкового. Тут зростають осоково-хвощеві та осокові угруповання. У нижній  за течією частині болота переважають зарості очерету та рогозу широколистого, а також угруповання осок омської та загостреної, лепешняка великого, хвоща болотного. Зустрічаються типові болотні види: плакун верболистий, півники болотні, калюжниця болотна, м’ята польова, гравілат річковий, незабудка болотна. Виявлено вид, який занесений до Червоної книги України – зозульки м`ясочервоні та рідкісну в Хмельницькій області рослину – валеріану високу.

П’ятий учень.

У загальнозоологічному заказнику  місцевого значення «Чоботарня» серед багатого різнотрав’я виявлені рослини, занесені до Червоної книги України- гніздівка звичайна, коручка пурпурова та чемерникоподібна, любка дволиста, а також рідкісні у Хмельницькій області арум Бессера, астранція велика, кадило сарматське, оман високий, перстач білий, хвощ зимуючий.

Тварини представлені мешканцями лісу, лук та зволожених ділянок. Із земноводних біля ставка та на заболочених ділянках відмічені ставкова та озерна жаби, на вирубах – квакша та гребінчастий тритон, у лісі – ропуха сіра, трав`яна та гостроморда  жаби ( остання  - з  Додатку ІІ Бернської конвенції). Із плазунів досить численна веретільниця ламка ( вид з додатку ІІІ Бернської конвенції) наявні вуж звичайний та ящірка живородяча.

Серед орнітофауни особливий інтерес викликає факт гніздування чорного лелеки, занесеного до Червоної книги України, а також наявність голуба-синяка, який охороняється Бернською конвенцією (Додаток ІІ). З хижих птахів відмічені канюк звичайний і лунь болотний. Біля ставу тримаються крижні, сірі та великі білі чаплі. У лісі звичайними є велика, голуба та чорноголова синиці, дрозди чорний, співочий та чикотень, вівчарик-ковалик та жовтобровий, великий строкатий дятел. Відмічені крук, жулан, волове очко, соловейко, корольок жовтоголовий, костогриз та інші.

Із ссавців зустрічається борсук, який занесений до Червоної книги України. Виявлені сліди життєдіяльності ласки, зайця сірого, крота, землерийки, козулі та дикої свині.

Шостий учень

У орнітологічному заказнику  місцевого значення «Левада» Охороняється типова заплавна ділянка, яка підтримує гідрологічний режим регіону, є місцем оселення великої кількості птахів, в тому числі червонокнижних.

Сьомий учень.

Орнітологічний заказник  місцевого значення «Щедрівський»  створений для збереження найбільшої у Хмельницькій області колонії мартина річкового (близько 3 тисяч), яка гніздувалася на острові серед водосховища. Через заростання острова очеретом та верболозом колонія перемістилася у верхів`я водосховища поблизу села Головчинці.

Дуже часто на водосховищі зимує  до 1000 крижнів, десятків мартинів, лиски, попелюхи, рибалочки. Під час міграції помічений орлан-білохвіст, журавель сірий, чеграва, сорокопуд сірий, чернь білоока, гоголь, підорлик малий, які занесені до Червоної книги України. Ще понад 50 видів орнітофауни Щедрівського заказника занесені до списків Бернської конвенції. Серед них слід відмітити види, які тут гніздяться та стали рідкісними на території Хмельницької області: бугай, шугайчик, чапля руда, синьошийка, ремез та інші. На території заказника мешкає червонокнижна видра річкова.

Серед раритетного фіторіноманіття – зозульки травневі, коручка болотна, плавун щитолистий, пухирник малий, сажник іржавий, занесені до Червоної книги України.

Восьмий учень.

У орнітологічному заказнику  місцевого значення «Ярославський» Охороняється єдине в області та одне з небагатьох в Західній Україні місце гніздування колонії сірих гусей, яка нараховує 10-12 пар. Загалом тут зареєстровано 1220 видів птахів, які підлягають охороні. Серед них – лелека чорний, гоголь, скопа, змієїд, орел-карлик, беркут, журавель сірий, дерихвіст степовий, сорокопуд сірий, які занесені до Червоної книги України. На території заказника вони зустрічаються під час міграцій або залітають в окремі роки. Рідкісними у Хмельницькій області є бугай, шугайчик, квак, чепурна велика, деркач, рибалочка, щеврик лучний та інші птахи. На території заказника мешкають бобри.

Третя сторінка «Заповідні урочища»

Заповідними урочищами оголошуються лісові,  степові,  болотні та інші відокремлені цілісні  ландшафти, що мають важливе  наукове, природоохоронне і естетичне значення,  з  метою  збереження  їх  у природному стані.

На території нашого району створено два заповідні урочища, зверніть увагу на слайди.

Перший учень.

У заповідному урочищі «Грабарка» охороняється високопродуктивне ясеневе насадження віком понад 100 років. У своєму складі має 60% ясена звичайного насіннєвого походження. Заповідне урочище має природоохоронне, лісозахисне значення, еталонну цінність.

Другий учень.

 У заповідному урочищі «Козачки» знаходиться невеликий ставок,  який підсилює красу навколишніх пейзажів. Площа урочища - 28 га. Охороняється березовий  ліс, у якому суцільними заростями зростають цибуля ведмежа і підсніжник білосніжний – рослини, занесені до Червоної книги України. Заповідне урочище має природоохоронне, естетичне значення

Четверта сторінка «Пам’ятки природи»

Пам'ятки природи – це окремі унікальні природні об'єкти або території всесвітнього, загальнодержавного чи місцевого значення, що мають наукову, історичну, культурну цінність та охороняються законом.

Пам'ятки природи поділяються на:  комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні.

На території Летичівського району створено 9  пам`яток природи: ботанічних – 6; геологічних – 2; гідрологічна – 1. Зверніть увагу на слайд.

П’ята сторінка «Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва»

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення – це найбільш визнані та цінні зразки паркового будівництва, що створені з метою охорони їх та використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях

«Летичівський»  - ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована у центрі смт.Летичів. Охоронний режим встановлено 1998 року рішенням сесії обласної ради від 16.12.1998 року № 13, змінено категорію у 2004 році. Площа 2.3 га. Охороняється міський парк культури і відпочинку, де зростають вікові дерева ясенів, кленів, лип та каштанів, діаметр стовбура яких перевищує 1 м. Має природоохоронне, еколого-виховне, рекреаційне значення.

1-й Ведучий:

Ось і добігла кінця наша з вами подорож по заповідних територіях рідної Летичівської землі.

Довкілля — наше природне оточення. Від забруднення воно страждає і хворіє: погіршуються умови життя рослин, тварин і самої людини. Щоб вижити, люди повинні зберегти природу Землі.

Про охорону природи дбає наша держава - Україна. Заводи і фабрики переобладнують так, щоб вони не забруднювали повітря, воду і ґрунт.

2-й Ведучий:

Для збереження куточків незайманої природи створено заповідники. Там заборонено вирубувати дерева, кущі, збирати й витоптувати трав'янисті рослини. Не дозволяється полювати на звірів, птахів, ловити рибу, метеликів, інших тварин.

У заповідниках охороняють рослини і тварин, яких у природі залишилося дуже мало, їх називають рідкісними, або зникаючими. Усі вони занесені до Червоної книги України.

1-й Ведучий:

Охорона природи повною мірою залежить від етичної та моральної орієнтації, - рівня культури кожного з нас, відповідальної та свідомої поведінки на лоні природи. Звертаємося до всіх,  любити й берегти скарби рідного краю, які зціляють наші тіла, збагачують та надихають наші душі.

2-й Ведучий:

Як же ми, учні Летичівського НВК №1, можемо вплинути на збереження природи?

Учень 1. Я вважаю, що необхідно не тільки самому вивчати й охороняти природу, а й збільшувати коло ініціативних друзів в охороні навколишнього середовища.

Учень 2. Необхідно садити дерева, прикрашати своє подвір’я, вулицю квітами.

Учениця 1. Якщо ми будемо забруднювати природу, то гірше стане здоров’я людей.

Учениця 2. Отже, не будемо перетворювати вулиці міста на смітник, прикро, коли яскраві обгортки від цукерок та пляшки і пластик валяються під ногами і приємно, коли навколо чисто і затишно.

Учень 3.

Не засмічуй воду, землю і повітря,
Бережи природу, предків заповіти.
Хай в душі і серці совість, матір, батько,
Всі ми на планеті рідні сестри й браття.
У лузі калина, як пісня свободи.
Не руш! Ти ж людина. Живи для природи.

Учитель:

Пам'ятайте! Дбати про природу повинна не тільки держава, а й кожна людина. Дорослі й діти мають берегти природу там, де вони живуть, працюють і відпочивають. Що б ти не робив, спочатку подумай, чи не зашкодиш цим природі.

Дбайливо стався до природи сам і нагадуй про це старшим. Розказуй своїм батькам, про що ти дізнався на уроках природознавства. Запрошуй їх разом з тобою спостерігати за неживою і живою природою. Попроси дорослих допомогти тобі зробити і розвісити годівниці, шпаківні. Разом обгородіть мурашник, розчистіть джерельце. Посадіть дерево, кущ, квіти біля вашого будинку і доглядайте за ними. Тоді шумітимуть ліси, лунатиме пташиний спів, а в містах буде чисте повітря.

1-й Ведучий:

Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку, не топчи травичку.
В зелені діброва, в китицях калина.
Глянь, яка чудова наша Україна!
Журавлі над лугом линуть рівним клином.
Будь природі другом, будь природі сином.
Знай-бо, - це не мода, це життя потреба.
Нас віта природа чистим синім небом.

2-й Ведучий:

Щоб гідно на планеті жити
Її природу треба нам любити.
Нехай земля квітує всюди,
Природу збережімо, люди!
Будемо жити з тобою у згоді,
Моя рідна красуне – природо!

Учитель:

Нам  випало  щастя  жити  серед  чудової  природи. Вона  від  нас  чекає  допомоги.  Щоденно  просить  лише одного - щоб ми до неї були добрими. Тож будьте  природі справді вірними друзями. Прислухайтесь до природи  і  вона  сама  підкаже, за якими законами ви повинні жити:

  • За Законом  співучого  соловя - Будемо оспівувати красу рідної землі, як соловей!
  • За Законом  червоної  калини - будемо прикрашати землю добрими справами, як калина - гай.
  • За Законом  турботливої  білочки - будемо брати від природи лише необхідне, як білочка.
  • За Законом  золотого  соняшника - кожна істота має право на сонце, чисте повітря і воду.
  • За Законом  доброго  дельфіна - будемо допомагати кожному, хто цього потребує, як дельфін у морі.
  • За Законом  наполегливого  дятла - будемо невтомними, як дятли і побачимо  Землю здоровою.

Як бачите природа чекає від нас не зла, а мудрості. Будьте ж мудрі як сама природа, багаті як земля, здорові як вода. Завжди любіть та бережіть рідну природу. Крім нас, людей, захистити і зберегти рослини і тварин на Землі нікому!

Список  використаних джерел:

  1. Бровдій В. Світ, в якому ми хочемо жити / В. Бровдій, О. Гаца, Н. Куруц // Космос, Земля, Природа, Екологія, Людина / В. Бровдій, О. Гаца, Н. Куруц. — К., 1997. — С. 29-37.
  2. Дерій С. Екологія / С. Дерій, В. Ілюха. — К. : Фітосоціоцентр, 1998. — 196 с. ілюстр.
  3. Джигирей В. Екологія та охорона навколишнього середовища:навч. посіб. / В. Джигирей. — К. :Т-во «Знання», 2000 — 203 с.
  4. Казімірова Л.П. Верхнє Побужжя /Л.П.Казімірова. – Хмельницький: ПАВФ «Інтрада», 2012.-288с. – (Серія « Terra in-cоgnita: Хмельниччина).
  5. Лук’янова Л. Основи екології : навч. посіб. / Л. Лук’янова — К. : Вища шк., 2000. — 327. с.
  6. Пруцакова О. Екологія для дітей / О. Пруцакова, Н. Пустовіт, О. Колонькова ; літ. ред. А. Котенюк. — К. : ГНОЗІС, 2007. — 67 с. : фотоілюстр. (Серія науково-популярних видань ; Кн. 1).
  7. Толстоухов А. Екобезпечний розвиток : пошуки стратегем / А. Толстоухов, М. Хиль-ко. — К. : Знання України, 2001. — 333 с.
  8. Червона книга України : вони чекають на нашу допомогу : наук.-попул. вид. / упоряд. О. Шапаренко, С. Шапаренко. — Х. : Торсінг, 2002. — 336 с. : ілюстр.
Джерело: Острів знаній
Автор: Коржик Світлана Анатоліївна, Летичівський НВК №1 "ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей, Хмельницька обл., смт. Летичів, вул. провулок Шкільний.
Видалити Відміна
Забанити Відміна