Формування правописної грамотності учнів шляхом застосування активних методів навчання - Острів знань

Закрити
Формування правописної грамотності учнів шляхом застосування активних методів навчання
11 Травня 2018, 16:53 , Переглядів: 288
FacebookTwitterLivejournal
Формування правописної грамотності учнів шляхом застосування активних методів навчання Фото: yak-prosto.com Формування правописної грамотності учнів шляхом застосування активних методів навчання

Розробка учасника ІV Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

 

ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

 «… людина повинна бути грамотною, тоді вона правильно і чітко мислить.
Коли вона погано пише, тоді вона погано і думає»
(Олександр Ірванець)

Актуальність проекту

Сучасна школа, сучасний учитель-філолог покликані не тільки озброювати дітей знаннями, уміннями й навичками, але й розвинути їх грамотність як загальну компетентність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях.

Грамотність традиційно визначається як вміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти. У статистиці під грамотністю розуміється здатність людини прочитати, зрозуміти й написати короткий простий текст, що стосується її повсякденного життя. Отже, грамотність — фундамент, на якому можна збудувати подальший розвиток людини. Відкриваючи доступ до книги, вона дає можливість користуватися скарбницею думки та знання, що створені людством.

Рівень грамотності дорослого населення — частка грамотних у віці від 15 років і старших.

Індекс грамотності певного народу – це відношення між числом грамотних осіб і чисельністю всього населення. Відношення це звичайно виражається у відсотках. (Вікіпедія).

Організація Об’єднаних Націй у 2011 році опублікувала щорічний Індекс розвитку людського потенціалу. При його підрахунку за основу взято три види показників: очікувана тривалість життя, рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання), рівень життя (валовий дохід на душу населення в доларах).

Найвищий індекс у звіті в Норвегії, в трійці лідерів Австралія та Голландія, слідом за якими розташувалися США і Нова Зеландія. Україна посіла 76-те місце і потрапила до списку країн з високим індексом розвитку людського потенціалу. (Мінфін)

При цьому ми все частіше стикаємось із фактом зниження індекса грамотності серед дорослого населення (зокрема, невмінням написати заяву, оформити документи, чітко висловити прохання чи думку), що безперечно впливає на стиль життя, поступово призводить до нівелювання прагнення бути освіченим, грамотним серед підростаючого покоління.

Аналіз ситуації, що склалася у суспільстві, спонукав нас задуматись над тим, чи повністю спрацьовують методи навчання, використовувані нами раніше, чи забезпечують вони потребу підростаючого покоління у загальному розвитку. Так ми прийшли до розуміння необхідності розвитку всіх складових грамотності відповідно до віку дитини.

Смілянська гімназія ім. В.Т.Сенатора є експериментальним майданчиком всеукраїнського рівня з теми "Психолого - педагогічні умови самореалізації учнів загальноосвітніх навчальних закладів". Опираючись на досвід упровадження особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання, створення умов для самореалізації особистості гімназистів у навчальному закладі, вчителями української мови і літератури було розроблено цільовий проект «Формування правописної грамотності учнів шляхом застосування активних методів навчання».

Метою проекту є створення оптимальних умов для удосконалення мовної грамотності гімназистів на основі використання особистісно зорієнтованої системи навчання.

Слідом за авторами програми «Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5-9 класи)» ми прагнемо до формування «національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами української мови».

Інноваційність підходу базується на реалізації діяльнісного підходу в організації особистісно зорієнтованої навчальної та позаурочної роботи з предмета.

Практична значущість роботи полягає у впровадженні у практику роботи комплексного підходу до формування орфографічної і пунктуаційної грамотності на основі спрямування освітнього процесу на розвиток ключових і предметних компетентностей  особистості.

Завдання проекту:

  • Спрямування роботи вчителя на забезпечення високого рівня викладання української мови і літератури з метою формування в учнів стійких умінь і навичок.
  • Удосконалення форм і методів роботи вчителів – філологів з питання формування грамотності учнів.
  • Реалізація компетентнісного підходу до навчання учнів.
  • Активізація роботи з обдарованими учнями.

Етапи реалізації проекту

  1. Підготовчий етап (вересень - жовтень 2013 р.)
  • Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.
  • Визначення та обґрунтування теми.
  • Формулювання мети та завдань проектної діяльності.
  1. Аналітичний етап
  • Вивчення та аналіз педагогічного досвіду з теми проекту
  • Планування роботи;
  • Вибір методів діяльності.
  1. Практичний етап
Зміст роботи Термін виконання Відповідальні
Методична робота:    
1. Робота методичного об’єднання: Протягом року Керівник МО, вчителі-предметники
«Здійснення компетентнісного підходу до формування грамотності»  жовтень  
«Реалізація діяльнісного підходу в організації особистісно зорієнтованої навчальної та позаурочної роботи з предмета» грудень  
«Застосування інноваційних технологій при формуванні мовної грамотності учнів». лютий  
«Розвиток комунікативної культури учнів» квітень  
2. Підготовка вчителів до роботи за обраним напрямом Вересень-жовтень вчителі-предметники
3. Розробка завдань на формування грамотності учнів Жовтень-грудень вчителі
4. Взаємовідвідування уроків з метою обміну досвідом, вироблення єдиних вимог щодо формування грамотності Протягом року вчителі
5. Укладання програм роботи з обдарованими дітьми вересень вчителі
6. Підготовка учнів до участі в предметній олімпіаді, інтернет-олімпіадах, творчих конкурсах Вересень-грудень,
Січень-лютий
вчителі
7. Залучення учнів до написання науково-дослідницьких робіт МАН Вересень-грудень вчителі
8. Підготовка засідань шкільного наукового товариства Протягом року вчителі
Освітня діяльність:    
1. Здійснення навчальної діяльності. Розробка уроків із застосуванням активних форм навчання Протягом року Вчителі-предметники
2. Реалізація варіативної складової навчальних планів (курси за вибором) Протягом року вчителі
3. Робота з учнями-консультантами, обдарованими учнями Протягом року вчителі
4. Здійснення проміжного контролю Протягом року вчителі
5. Індивідуальна консультативна допомога за потреби вчителі
Позаурочна діяльність:    
1. Діяльність факультативів, гуртків Вересень-травень Вчителі
2. Розробка і проведення заходів тематичних тижнів Листопад, березень Вчителі
3. Проведення навчальних екскурсій Протягом року Вчителі
4. Відвідання вистав аматорських та професійних колективів Протягом року Вчителі
5. Відзначення визначних дат, подій в житті народу, держави Протягом року Вчителі
6. Співпраця з міською дитячою бібліотекою та бібліотекою для дорослих (міські свята, літературно-музичні вечори), міським краєзнавчим музеєм Протягом року Вчителі
7. Взаємодія із засобами масової інформації (преса, радіомовлення, телебачення) Протягом року Вчителі-предметники

4. Контрольно-узагальнюючий етап

Аналіз та презентація результатів діяльності

ОПИС ПРОЕКТУ

Реалізувати комплексний підхід до навчання учнів ми змогли через використання активних методів. Практика показала, що вони сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, спонукають їх до активної розумової і практичної діяльності в процесі оволодіння матеріалом (А.М. Смолкін). В активній діяльності, що керується вчителем, учні опановують необхідні знання, уміння та навички (Л.С. Виготський), в учнів розвиваються творчі, комунікативні здібності, уміння вирішувати проблеми колективно, та, що найголовніше, розвивається мова й мовлення.

Для нас важливий і рівень знань учнів, і їх уміння застосовувати отримані знання на практиці.

Аби досягти максимального результату, максимально успішної взаємодії на уроці, ми переглянули роль вчителя. Останнім часом в методичній літературі все частіше можна бачити термін «фасилітативний». Хто ж такий вчитель-фасилітатор? Яка його роль?

Атрибут «фасилітативний» означає, що вчитель обов’язково має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів, стимулювати її, унаслідок чого вона стає активнішою, вільнішою та розкутішою. Фасилітативний вчитель є диригентом навчального процесу. Він постійно пам’ятає, що кожна людина шукає в навчанні відповіді на питання, котрі стосуються її особистого життя, можуть підказати вихід у кризовій ситуації, дати змогу реалізувати себе, задовольнити допитливий розум. Тому вчителі звертають більше уваги на учіння, аніж на своє викладання.

Залежно від мети кожного етапу уроку добираються активні методи і прийоми навчання.

На мотиваційному етапі вони сприяють створенню позитивної, комфортної атмосфери, виявленню очікуваних результатів, введенню в тему.

Все частіше останнім часом ми стикаємось з проблемою неможливості змусити учнів навчатись. На це скаржаться багато вчителів, особливо тих, хто працює в старших класах. Ми все частіше говоримо про те, що старшокласники байдужі до навчання, не відчувають відповідальності за складання ЗНО. Чому? Відповідь проста: ми, вчителі, тепер відповідальні за їх оцінки. Але цей факт жодним чином не може спонукати учнів старших класів відповідально ставитись до навчання. Високі результати мають лише ті, у кого сформована мотиваційна сфера. А що ж робити з іншими?

Мотивуючи діяльність учнів, ми чітко усвідомлюємо, що подання нової інформації повинно спиратися на раніше здобуті знання, інтегрувати нові ідеї в контекст відомого, оскільки досвідчений більше, ніж учень-початківець, соромиться чогось не знати.

На мотиваційному етапі ми використовуємо такі прийоми:

«Парадокс»  - розповідь, у якій потрібно знайти неправильне твердження
«Друкарська машинка» – велике слово, з літер якого складаємо нові

Міні-диктанти (словниковий, орфографічний, текстовий тематичний)

Інформаційні хвилинки: «Слово про слово», «Цікаво про фразеологізм». Результатом такого виду завдання часто є написання невеликої за обсягом творчої роботи (віршика, міні-твору.)

«Гронування» (н-д, що може означати слово «слоїк», «далебі», «тавтограма», «кліф»).

На основному етапі активні методи і прийоми покликані забезпечити максимально успішне засвоєння навчальної інформації.

Учителями звертається особлива увага на той факт, що при вивченні нової теми не соромно чогось не знати або не засоціювати. Головне – вміти встановлювати логічні зв’язки між явищами, не боятись впасти з вершини досягнень, а вміти піднятись і знову її штурмувати, досягати нових результатів. Окрім навчальних навичок це виробляє в учнях стійкість, міцність характеру, позитивні лідерські якості.

Серед наших улюблених прийомів:

  • «Мозковий штурм» (розв’язання ребусів, лінгвістичних завдань, тематичних кросвордів – див. додаток);
  • «Навчаючи-вчуся» (робота учнів-консультантів, індивідуальне виконання випереджальних завдань);
  • Групові форми роботи (укладання таблиць, схем, складання тез, плану; розробка творчого завдання, міні-проекту);
  • Диктанти: словникові, вибіркові, кодові, коментоване письмо (див. додаток);
  • Інтелектуальні ігри (тематичні, підсумкові);
  • Презентація пошукової проектної діяльності, науково-дослідницьких проектів;
  • Тренінгові прийоми (н-д, при вивченні теми «Складні синтаксичні конструкції з різними видами зв’язку» у 9 класі, при розгляді речень, що мають декілька варіантів розбору);
  • Використання інформаційних технологій (он-лайн словники, робота з матеріалами лінгвістичних сайтів).

Кожен учень на уроці має можливість висловлюватись, брати участь в обговореннях, рольових іграх, виконанні практичних завдань, «мозкових штурмах», виробленні правил поведінки, розпорядку та інших видах роботи. Природний рівень активності в кожної людини різний, тому саме від майстерності вчителя залежить створення умов для активного залучення учасників у процес навчання. В основі цього підходу лежить переконання, що дорослі навчаються ефективно, коли взаємодіють не лише з тренером, а й один з одним.

На релаксаційному етапі активні методи створюють умови для психологічного розвантаження, перепочинку. Найчастіше у своїй роботі ми використовуємо:

  • танцювальні, співочі хвилинки;
  • активні релаксаційні вправи («Земля, повітря, вогонь, вода», «Дощ» та ін.);
  • віршовані руханки;
  • поєднання дихальної та рухової гімнастики.

На рефлективному етапі активні методи допомагають отримати зворотний зв’язок, закріпити інформацію, підвести підсумок уроку.

Ми пропонуємо виконання творчих завдань за підсумком уроку (учні пишуть міні-твір, складають вірш, укладають міні-тест).

Доречні також і традиційні:

  • «Мозковий штурм» (кросворд, логічне лінгвістичне завдання);
  • «Дерево очікувань», «Список покупок», «Біла пляма», «Лист собі (другові)»;
  • «Мікрофон».

Результативність навчання залежить від залучення учнів до керівництва процесом освіти, а цього можна досягти через стимулювання подальшої самоосвіти.

Н-д, виконання домашнього завдання у 5 класі. Для закріплення навичок, набутих на уроці, вчитель обов’язково задає письмове завдання (вправа, укладання словникового диктанту, творча робота тощо). Обов’язковою умовою виконання завдань є вміння пояснити правильність його виконання, тобто оперувати теоретичним матеріалом. А для цього учневі необхідно вміти правильно пояснити хід своїх дій, застосувати правила на практиці. Учень може його не вчити напам’ять спеціально, бо кількаразове звернення до тексту правила, міцно закарбовує останнє в пам’яті школяра.

Ми вчимо учнів планувати свої подальші дії, ставити і досягати проміжні цілі на шляху до головної мети. У цьому нам багато в чому допомагає робота з мовним портфоліо.

Не менш важливим етапом в системі роботі з учнями щодо формування грамотності є використання активних форм у позаурочний час. Серед них:

  • Навчальні екскурсії
  • Проектна діяльність
  • Взаємодія із засобами масової інформації (преса, радіомовлення, телебачення)
  • Співпраця з міською дитячою бібліотекою та бібліотекою для дорослих (міські свята, літературно-музичні вечори), міським краєзнавчим музеєм
  • Відвідання вистав Черкаського обласного музично-драматичного театру
  • Засідання шкільного наукового товариства

Аналіз очікуваних результатів

Результатом систематичної роботи над комплексним формуванням грамотності при використанні активних методів навчання став розвиток інтелектуального та творчого потенціалу гімназистів. Маючи попередній досвід підтримки обдарованої молоді, упроваджуючи нові підходи, вчителям української мови і літератури вдалося підвищити рівень мовної грамотності, загального розвитку учнів. Це підтверджується:

  • високою результативністю участі в предметних олімпіадах, творчих конкурсах міського, обласного рівнів;
  • активною участю учнів у різноманітних інтерактивних заочних та інтернет-конкурсах.

Щороку серед наших учнів призери та переможці Всеукраїнського конкурсу-захисту учнівських науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН (міський, обласний етапи). Випускники НВК підтверджують свої знання під час зовнішнього незалежного оцінювання.

Список використаних джерел інформації:

  1. Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання.— К.:  Шкільний світ, 2007.
  2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. - Том 2, 1971. — Стор. 156.
  3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Грамотність
  4. Украина опустилась в рейтинге человеческого развития ООН на 7 позиций - http://minfin.com.ua/2011/11/03/485672/
Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Щербакова Алла Василівна, Маслюк Наталія Вікторівна, Лісова Наталія Петрівна, Власик Наталія Миколаївна, вчителі української мови і літератури, Смілянського НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т.Сенатора».
Видалити Відміна
Забанити Відміна