Закрити
Розробка уроку з історії України «Наш край у ХVІІ – ХVІІІ ст..» (5 клас)
11 Травня 2018, 12:29 , Переглядів: 219
FacebookTwitterLivejournal
Розробка уроку з історії України «Наш край у ХVІІ – ХVІІІ ст..» (5 клас) Фото: YouTube Розробка уроку з історії України «Наш край у ХVІІ – ХVІІІ ст..» (5 клас)

Розробка учасника ІV Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

 

Тема.  Наш край у ХVІІ – ХVІІІ ст..

Мета.  Дати учням початкові відомості з історії рідного краю, визначити, як події в Україні були пов’язані з подіями у нашому краї; розвивати вміння працювати з історичною картою, інформаційними картками; виховувати повагу до історії та культури свого народу.

 Обладнання. Карта області, карта «Національно-визвольна боротьба українського народу проти Речі Посполитої», ілюстрації, плакати, книги на задану тему,відео повідомлення.

Тип уроку. Комбінований.                  

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Портретна галерея «Видатні постаті».  Підписати портрети видатних діячів козацької України.

2. «Ланцюжок» - дати характеристику одному з персонажів за допомогою п’яти слів.

Кросворд навпаки. Тут все заповнено. Залишається тільки скласти завдання до цього кросворду.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.

На попередніх уроках ми ознайомилися з історією України в козацький період, побачили якою героїчною вона була, познайомилися з відважними воїнами, гетьманами, їх самовідданою боротьбою. Також, ми  вивчали, що в цей час багато важливих подій відбулося на території нашого краю. Тому сьогодні пропоную детальніше з цим ознайомитись.

Отже, тема нашого уроку (діти називають тему). Записуємо в зошит. (Слайд 1)

Після цього уроку ви зможете розповідати:

  • Про  життя жителів сіл та міст нашого краю;
  • Про найбільші  міста краю;
  • Про історію рідного села.

Пояснювати:

  • Чому наше село змінило своє місцезнаходження і було заселене польськими переселенцями;

Набудете навичок:

  • Роботи з історичною картою;
  • Роботи в групах.
  • Складання літопису.

Сформуєте власне ставлення до історичних подій, що відбувалися на території нашого краю.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

  1. Соціально-економічне становище краю.
  2. Розвиток міст.
  3. Народна боротьба.
  4. Національно-визвольна війна та Б. Хмельницький на Тернопільщині.
  5. Панування турків.
  6. Культура краю.
  7. Історія села Галущинці.

Давайте для початку розглянемо представлені карти:


 

Карта Підволочиського району

- Показати територію області, місто Тернопіль, рідне село.

А тепер приступимо до вивчення теми і спробуємо скласти літопис краю. (на дошці великий плакат з певними ілюстраціями, які  в ході уроку заповнюються)

У ХVІІ – ХVІІІ ст.. наш край перебував у складі Речі Посполитої (1569). Українці були в основному селянами, а в містах частіше проживали представники інших національностей. Українцям дозволялося  проживати на одній вулиці, яку називали Руською. На селі активно запроваджується фільваркова система – поміщицькі маєтки, де були млини, гуральні, пасіки,ставки, ліси ін.. В результаті частина селян взагалі втратила землю.

За Литовським статутом 1588 р. селян взагалі позбавили будь-якого права власності на землю.  Зате вони змушені були відробляти панщину (постійно зростала) та інші повинності: толоки, шарварки і т. д.  Селяни не мали права скаржитись на свого пана до королівського суду. (слайд 2)

Що запишемо до літопису?  (учні повторюють почуте і пропонують текст для запису, вчитель коректує).

2. 3.  Самостійна робота в групах

- визначити найбільші міста краю та заняття їх жителів.

Центрами ремесел і торгівлі були міста. На даний час на Тернопільщині було 40 міст і містечок. Найбільшими були: Тернопіль, Чортків, Бережани, Бучач, Кременець, Язлівець, Теребовля та ін. Кременець був знаний як центр гончарного, суконного та ювелірного виробництва. Бережани – як центр шкіряного і дерев’яного ремесел. У містах працювали бондарі, гончарі, ковалі, кравці, кушніри, малярі, різники, теслі, воскобійники, зброярі, медовари, пивовари. Ремісничі вироби продавались у великих містах. На той час у Кременці  було аж 70 крамниць. Через Теребовлю проходив торговий «Теребовлянський гостинець», а через Тернопіль давній торговий тракт, т. зв. «Шльонська дорога». Тут постійно торгували іноземні купці: з Туреччини, Греції, Волощини, Росії. По два щорічних ярмарки проводилось у Тернополі, Кременці та Чорткові.

(слайди 3, 4, 5, 6, 7)

-  як і чому люди боролись із своїми гнобителями?

Важкі умови життя і праці змушували наших земляків тікати до козаків на  Запоріжжя, піднімати повстання. Одним із визначних повстань того часу було повстання під проводом Северина Наливайка, сина ремісника з Гусятина  (1594 – 1596). Під час війни 1648 – 1657 рр. жителі краю виступали проти шляхти, вступали до козацтво, з їх допомогою впав не однин замок, оскільки вони панськими твердинями.  У ХVІІІ ст..  краєм шириться  рух опришків під проводом Олекси Довбуша (Борщівський, Теребовлянський повіти), гайдамацький рух (Кременець).

(слайд 8)

Групи представляють свої дослідження і пропонують скорочений текст для запису.

4. 

Перед собою ви бачите сувій із датами. Давайте пригадаємо про, які події нам можуть розказати ці дати. Так, це роки національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.

Як ви думаєте, чому ми пригадали цю подію? (Бо згадані події відбувалися і на території  нашого краю.)

В подальшому ознайомленні з темою нам допоможуть учні старших класів, яких ми попросили записати відеоповідомлення.

Зачитується інформаційна картка.

Перші перемоги війська Б. Хмельницького сколихнули й тернополян. Козаки на чолі з Максимом Кривоносом зайняли замок у Скалі-Подільській, а згодом рушили до Кременця

Руїни замку в Скалі-Подільській

Руїни замку в Кременці

Тут до них приєднався 3-тисячний загін місцевих повстанців. Після 6-тижневої облоги неприступну фортецю було взято.

Однак, найвагоміші події відбулися під Збаражем та Зборовом.

Збараж  був добре укріпленим, тому козаки взяли його в облогу. Саме тут вперше застосували рухомі вежі – «гуляй городи».

Зрада татар привела до укладання мирного договору, за яким вперше в історії польський уряд визнав автономію Української держави.

1653 р. селянсько-козацьке військо знову побувало на Тернопіллі.

Втретє, в 1655 році Б. Хмельницький прийшов на наші землі  вже з новими союзниками – росіянами – воювати проти Польщі.

На території нашого району Б. Хмельницький побував у Скориках, свідком чого є старенька місцева церква, де він молився перед наступом на Збараж. Колись старі люди переказували, що козаки проходили і через наше село. (слайд 9, 10)

Що ми дізналися із запропонованого тексту?
Що запишемо до літопису?

5.  Пригадайте будь ласка, як називався період в історії України після смерті Б. Хмельницького?   Так, це період Руїни,  що приніс розбрат, боротьбу старшинських угруповань, загарбницькі походи сусідніх держав.

(Відеоповідомлення, робота з картою) (слайди 11, 12)

Якщо спочатку на Тернопіллі був один господар – поляки, то в 1672р. 100-тисячна турецька армія султана Магомета ІV вибили поляків з Поділля, а край перетворила на свою провінцію, уклавши з Польщею Бучацький договір. Кордон проходив через Бучач по річці Стрипа. Панували турки 11 років. Лише 1699 р. Поділля знову відійшло до Польщі. Турки знищили Теребовлянський замок, за легендою долучилися до утворення Джуринського водоспаду, коли хотіли оволодіти Червоногородом.  В 1672 остаточно втратила свої оборонні функції і Скалатська фортеця.

Руїни Теребовлянського замку

Червоногород

Джуринський водоспад

Скалатська фортеця

Отже, що сталося  в 1672 р. ? Як ця подія вплинула на життя краю? Зробимо запис.

6. Культура краю.

Прослухаємо наступне повідомлення.

Освіта і знання у нашому краї завжди були в пошані. Особливого поширення набули церковно-приходські школи. Діяли також монастирські і приватні школи. Багато заможних молодих людей продовжували навчання за кордоном.

Важливу роль відігравали братства, що створювались при церквах (Тернопіль, Кременець, Бережани, Підгайці). Вони дбали про освіту та видання книг. Перша на Поділлі друкарня діяла в Панівцях на Борщівщині. В Почаєві Кирило Ставровецький видав «Зерцало Богословія». Федір Тернопільський прославив край як хормейстер-новатор, запровадив у хоровий спів багатоголосся.

Будуються замки, фортеці, церкви (у Тернополі церква Різдва Христового)

Як ви думаєте, чому такою важливою вважали освіту? То, що запишемо до нашого літопису?

7. І ось ми наблизились до останнього питання нашого уроку.

Скажіть, а що вам уже відомо з історії села?

Розповідь вчителя про історію села даного періоду.

-1540 – перша письмова згадка
-1607 – згадується, як село Теребовлянського повіту
-1672 – спалено турками, згодом відроджується , але східніше, ближче лісу.

Оскільки, багато людей знищено татарами, то новий власник переселяє людей із Польщі.

1720 – згорів дерев’яний костел
1754 – збудовано церкву (збереглася). (слайди 13, 14)

Які з цих фактів ви вже чули, а що є новим?

Запишемо у літопис.

V. Закріплення.

Наш літопис завершено, давайте оцінимо, що у нас вийшло.

Зачитуємо літопис.

Узагальнююча бесіда.

«Мікрофон» - Який факт з історії краю найбільш зацікавив?

VІ. Підбиття підсумків.

VІІ. Домашнє завдання. Повторити основні поняття, дати, події теми, скласти літопис своєї родини.

Додатки, інформаційні картки.

1. 

2.

Після цього уроку ви зможете розповідати:

  • Про  життя жителів сіл та міст нашого краю;
  • Про найбільші  міста краю;
  • Про історію рідного села.

Пояснювати:

  • Чому наше село змінило своє місцезнаходження і було заселене польськими переселенцями;

Набудете навичок:

  • Роботи з історичною картою;
  • Роботи в групах.
  • Складання літопису.

Сформуєте власне ставлення до історичних подій, що відбувалися на території нашого краю.

3.

4. У ХVІІ – ХVІІІ ст.. наш край перебував у складі Речі Посполитої (1569). Українці були в основному селянами, а в містах частіше проживали представники інших національностей. Українцям дозволялося  проживати на одній вулиці, яку називали Руською. На селі активно запроваджується фільваркова система – поміщицькі маєтки, де були млини, гуральні, пасіки,ставки, ліси ін.. В результаті частина селян взагалі втратила землю.

За Литовським статутом 1588 р. селян взагалі позбавили будь-якого права власності на землю.  Зате вони змушені були відробляти панщину (постійно зростала) та інші повинності: толоки, шарварки і т. д.  Селяни не мали права скаржитись на свого пана до королівського суду.

5. - визначити найбільші міста краю та заняття їх жителів.

Центрами ремесел і торгівлі були міста. На даний час на Тернопільщині було 40 міст і містечок. Найбільшими були: Тернопіль, Чортків, Бережани, Бучач, Кременець, Язлівець, Теребовля та ін. Кременець був знаний як центр гончарного, суконного та ювелірного виробництва. Бережани – як центр шкіряного і дерев’яного ремесел. У містах працювали бондарі, гончарі, ковалі, кравці, кушніри, малярі, різники, теслі, воскобійники, зброярі, медовари, пивовари. Ремісничі вироби продавались у великих містах. На той час у Кременці  було аж 70 крамниць. Через Теребовлю проходив торговий «Теребовлянський гостинець», а через Тернопіль давній торговий тракт, т. зв. «Шльонська дорога». Тут постійно торгували іноземні купці: з Туреччини, Греції, Волощини, Росії. По два щорічних ярмарки проводилось у Тернополі, Кременці та Чорткові.

(слайди 3, 4, 5, 6, 7)

6. -  як і чому люди боролись із своїми гнобителями.

Важкі умови життя і праці змушували наших земляків тікати до козаків на  Запоріжжя, піднімати повстання. Одним із визначних повстань того часу було повстання під проводом Северина Наливайка, сина ремісника з Гусятина  (1594 – 1596). Під час війни 1648 – 1657 рр. жителі краю виступали проти шляхти, вступали до козацтво, з їх допомогою впав не однин замок, оскільки вони панськими твердинями.  У ХVІІІ ст..  краєм шириться  рух опришків під проводом Олекси Довбуша (Борщівський, Теребовлянський повіти), гайдамацький рух (Кременець).

7.  Перші перемоги війська Б. Хмельницького сколихнули й тернополян. Козаки на чолі з Максимом Кривоносом зайняли замок у Скалі-Подільській, а згодом рушили до Кременця.

Тут до них приєднався 3-тисячний загін місцевих повстанців. Після 6-тижневої облоги неприступну фортецю було взято.

Однак, найвагоміші події відбулися під Збаражем та Зборовом.

Збараж  був добре укріпленим, тому козаки взяли його в облогу. Саме тут вперше застосували рухомі вежі – «гуляй городи».

Зрада татар привела до укладання мирного договору, за яким вперше в історії польський уряд визнав автономію Української держави.

1653 р. селянсько-козацьке військо знову побувало на Тернопіллі.

Втретє, в 1655 році Б. Хмельницький прийшов на наші землі  вже з новими союзниками – росіянами – воювати проти Польщі.

На території нашого району Б. Хмельницький побував у Скориках, свідком чого є старенька місцева церква, де він молився перед наступом на Збараж. Колись старі люди переказували, що козаки проходили і через наше село.

8.  Якщо спочатку на Тернопіллі був один господар – поляки, то в 1672р. 100-тисячна турецька армія султана Магомета ІV вибили поляків з Поділля, а край перетворила на свою провінцію, уклавши з Польщею Бучацький договір. Кордон проходив через Бучач по річці Стрипа. Панували турки 11 років. Лише 1699 р. Поділля знову відійшло до Польщі. Турки знищили Теребовлянський замок, за легендою долучилися до утворення Джуринського водоспаду, коли хотіли оволодіти Червоногородом.  В 1672 остаточно втратила свої оборонні функції і Скалатська фортеця.

9.  Освіта і знання у нашому краї завжди були в пошані. Особливого поширення набули церковно-приходські школи. Діяли також монастирські і приватні школи. Багато заможних молодих людей продовжували навчання за кордоном.

Важливу роль відігравали братства, що створювались при церквах (Тернопіль, Кременець, Бережани, Підгайці). Вони дбали про освіту та видання книг. Перша на Поділлі друкарня діяла в Панівцях на Борщівщині. В Почаєві Кирило Ставровецький видав «Зерцало Богословія». Федір Тернопільський прославив край як хормейстер-новатор, запровадив у хоровий спів багатоголосся.

Будуються замки, фортеці, церкви (у Тернополі церква Різдва Христового)

10. 

-1540 – перша письмова згадка
-1607 – згадується, як село Теребовлянського повіту
-1672 – спалено турками, згодом відроджується , але східніше, ближче лісу.

Оскільки, багато людей знищено татарами, то новий власник переселяє людей із Польщі.

1720 – згорів дерев’яний костел
1754 – збудовано церкву (збереглася).

Джерело: Острів знань
Автор: Малашок Людмила Йосифівна, Галущинська ЗОШ І - ІІ ступенів, Тернопільська обл., с. Галущинці.
Видалити Відміна
Забанити Відміна