Закрити
Історично -музичний вечір "Пісні, народжені війною..."
11 Травня 2018, 09:47 , Переглядів: 427
FacebookTwitterLivejournal
Історично -музичний вечір Фото: freepik.es Історично -музичний вечір "Пісні, народжені війною..."

Розробка учасника ІV Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Автор сценарію пропонованого заходу має багатолітній практичний досвід роботи учителем історії в школі -  гімназії, де національно – патріотичне виховання завжди було і залишається пріоритетним серед інших напрямків роботи. Даний захід був проведений для учнів 10 – 11 класів  в рамках предметного  тижня історії в закладі. Метою заходу є:

  • поєднати історичні знання про Велику Вітчизняну війну з 
  • естетичним і музичним вихованням;
  • створити умови для розвитку творчих здібностей і нахилів учнів;
  • поглибити знання учнів з історії Великої Вітчизняної війни;
  • розвивати вміння працювати самостійно  та в групі,  з додатковою історичною літературою та інтернет - джерелами;
  • розвивати  інтерес  до участі в активно – творчій діяльності з опорою на власні знання і таланти;
  • патріотичне і громадянське виховання.

В матеріалах сценарію подано коротку історію появи відомих пісень періоду Великої Вітчизняної війни, які стали улюбленими для мільйонів громадян бувшого СРСР.  Це – «Темная ночь», «В землянке», «Нам нужна одна победа», «Смуглянка», «День Победы», «Эх, дороги».

Запропонований історично – музичний вечір адресується учителям історії  шкіл, ліцеїв, гімназій і коледжів. Думаю, подана інформація може бути цікавою і корисною всім любителям історії, незважаючи на вік.

Для проведення вечора пропонується використати:

  • історичну  карту “Велика Вітчизняна війна 1941-1945рр.”,
  • плакати  “Родина - мать зовет”, “Ти, записався добровольцем?” ,
  • звукозаписи пісень “Священная война”, “Смуглянка”, “Ой, у лузі червона калина”, марш “Прощание славянки”, вальс “Ночь коротка”; 
  • уривки з відеофільму “Падіння  свастики».

 

ХІД ЗАХОДУ

Звучить запис пісні “Поклонимся великим тем годам”.
Організаційний момент. Вступне слово вчителя.

Велика Вітчизняна війна – це приклад героїчної боротьби нашого народу проти нацизму. Але сьогодні ми не будемо обговорювати хід воєнних дій, про це ми говорили не раз і досить ґрунтовно на уроках історії. Сьогодні у нас історично-музичний вечір, і  ми з вами  спробуємо розібратись в тому,   що давало радянському народу силу  вижити в окупації при німецькому “новому порядку”, сміливо йти в атаку проти переважаючих сил противника на фронті, працювати день і ніч на оборонних заводах в тилу, і не  впасти  духом пораненим у  прифронтовому санбаті. Сьогодні ми возвеличуємо силу поезії та музики, силу мистецтва.

Наш вечір називається “Пісні, народжені війною…” І мені хотілося б, щоб у ваших серцях поряд з сучасними піснями знайшлося місце і для цих пісень, народжених Великою війною.

Учениця 1.

Всупереч всім труднощам і страхіттям воєнного часу, культурний процес в державі не припинявся. Інтелектуальний талант, література і мистецтво не схилилися перед наступом нацизму. Культура народу в умовах війни надійно служила самозбереженню народу та утвердженню гуманістичних ідеалів.

24 червня 1941 р., вже після початку Великої Вітчизняної війни, поет  Лєбєдєв - Кумач опублікував текст пісні “Священная война” в центральних московських газетах “Известия” і “Красная звезда”. Одразу після цієї публікації, композитор Александров Олександр Васильович написав музику на ці слова, і вже 26 червня 1941р. на Білоруському вокзалі одна з груп  Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю СРСР, яка ще не виїхала на фронт, вперше виконала цю пісню.

Проте, до 15 жовтня 1941р. “Священная война” широко не використовувалася, оскільки вважалося, що вона має надмірно трагічне звучання: у ній співалося не про швидку перемогу “малою кров’ю”, а про важку смертну битву. І лише з 15 жовтня 1941р., коли німецькі війська захопили вже  Калугу, Ржев і Калінін, “Священная война” стала щодня звучати по всесоюзному радіо зранку після бою Кремлівських курантів. Пісня набула масової популярності на фронтах війни і підтримувала бойовий дух у військах.

Звучить запис пісні Священная война.

Це була перша пісня, народжена війною…

Учениця 1.    Вірш В.Занадворова “Война”.

Ты не знаешь, мой сын, что такое война!
Это вовсе не дымное поле сраженья,
Это даже не смерть и отвага. Она
В каждой капле находит свое выраженье.
Это – изо дня в день лишь блиндажный песок
Да слепящие вспышки ночного обстрела;
Это – боль головная, что ломит висок;
Это – юность моя, что в окопах истлела;
Это – грязных, разбитых дорог колеи;
Бесприютные звезды окопных ночевок;
Это – кровью омытые письма мои,
Что написаны криво на ложе винтовок;
Это – в жизни короткий последний рассвет
Над изрытой землей. И лишь как завершенье –
Под разрывы снарядов, при вспышках гранат –
Беззаветная гибель на поле сраженья.

Учениця 2.

Велику роль, особливо на початковому етапі війни, відіграли агітаційні плакати. Ось ви бачите плакат “Родина-мать зовет” – це один із знаменитих плакатів часів Великої Вітчизняної війни. Створений він художником Іраклієм Тоїдзе в кінці червня 1941 р. За словами самого художника, ідея створення збірного образу матері, що призиває на допомогу своїх синів, прийшла йому в голову зовсім випадково. Коли він почув перше повідомлення Совінформбюро про напад фашистської Німеччини на СРСР, його дружина вбігла до нього в майстерню з криком “Війна!”  Вражений виразом її обличчя, художник наказав дружині завмерти і тут же став робити ескізи майбутнього шедевру. Існує думка, що дальня рука жінки скопійована з французького агітаційного плакату Першої світової війни. Образ “Батьківщини-матері” в майбутньому став одним із самих поширених образів радянської пропаганди.

Учениця 1.

“Темная ночь” – лірична пісня, написана композитором Микитою Богословським і поетом Володимиром Агатовим в 1943 році для фільму “Два бойца”.  Режисеру фільму  знадобився епізод написання листа. Він звернувся за допомогою до Микити Богословського, який незабаром запропонував мелодію пісні. В той же день актор Марк Бернес записав фонограму для пісні, і уже на наступний день епізод було знято. Головний герой фільму Аркадій Дзюбін, у виконанні Марка Бернеса, співає цю пісню під гітару вночі, у фронтовій землянці. Пісня стала однією з найбільш відомих пісень часів Великої Вітчизняної війни.  Її виконували відомі виконавці – Муслім Магомаєв,  Дмитро Хворостовський, Сергій Трофимов, та перше виконання Марком Бернесом вважається класичним і самим душевним.

Виконується пісня Темная ночь

 Учень 1.

Більше половини Спілки письменників України пішли на фронт і працювали військовими кореспондентами у фронтових армійських або дивізійних газетах. Активно працювали у діючій армії понад 100 концертних бригад, створених українськими артистами. Наприклад, Київський театр опери та балету ім. Т.Шевченка створив 22 бригади, які працювали на 4-х фронтах і дали 920 концертів. В складі цих бригад були такі визначні діячі культури як  З.Гайдай, І.Паторжинський, П.Вірський та інші. З ініціативи Спілки радянських письменників було створено три агітаційні бригади, які працювали у військових частинах, госпіталях, на оборонних підприємствах і своїми виступами зміцнювали бойовий дух радянських воїнів.

Сотні поетів, які воювали на фронтах, загинули в боротьбі з фашизмом. Безсмертним є подвиг Муси Джаліля, який писав вірші  в гітлерівському застінку, Бориса Котова, який загинув в боях при форсуванні Дніпра, Всеволода Багрицького, який захищав блокадний Ленінград,  Михайла Кульчицького, що загинув в боях за Сталінград,  Дмитра Вакарова, замученого в німецьких концтаборах. Вони пішли з життя молодими та залишили нам гарячі стрічки про подвиг радянського народу в роки великої війни. 

Учень 2.  Вірш Й.Уткіна “Ты пишешь письмо мне…”

На улице полночь. Свеча догорает.
Высокие звезды видны.
Ты пишешь письмо мне, моя дорогая,
В пылающий адрес войны.
…Давно мы из дома. Огни наших комнат
За дымом войны не видны.
Но, тот, кого любят, но, тот, кого помнят,
Как  дома – и в дыме войны.
Теплее на фронте от ласковых писем.
Читая, за каждой строкой любимую видишь,
И Родину слышишь,  как голос за тонкой стеной.
Мы скоро вернемся.  Я знаю. Я верю.
И время такое придет:
Останутся грусть и разлука за дверью,
А в дом только радость войдет.
И как-нибудь вечером вместе с тобою,
К плечу прижимаясь плечем,
Мы сядем и письма, как летопись боя,
Как хронику чувств, перечтем…

Учень 3.

На окупованій нацистами території України був встановлений “новий порядок”, який викликав хвилю обурення в Україні. Народжується Рух Опору, однією із складових частин якого був партизанський рух.   “В    землянке” стала улюбленою піснею партизан – це була перша лірична пісня із створених під час війни. Вірші написав Олександр Сурков 27 листопада 1941р., коли був фронтовим кореспондентом газети “Красноармейская правда” на Західному фронті. Він служив в 9-й стрілковій дивізії 258 полку, яка вела важкі бої під Москвою. Фашистські танки відрізали штаб полку від основних батальйонів і необхідно було прориватися з оточення. Всім штабним працівникам  прийшлося взятися за зброю. Став бійцем і поет Сурков. Сміливий, рішучий, він рвався в саме пекло бою, і витримав бойове випробування з честю: разом зі штабом полку вирвався із ворожого оточення і потрапив на мінне поле. Там дійсно було “до смерти четыре шага”. А вже вночі, схилившись над своїм блокнотом, в землянці, втомлений і промерзлий, він писав лист додому. Можливо, так і народилась знаменита його “В землянке”. В лютому 1942р. Сурков передав текст композитору Костянтину Листову, який одразу написав музику. Пісня швидко рознеслась з вуст в уста частинами Червоної Армії. За словами поета, рядок “до тебя мне дойти нелегко, а до смерти четыре шага” подобалась не всім: дехто вважав, що вона є надто песимістичною і вимагали її змінити. Але ж відомо, що із пісні слів не викинеш. Це викликало обурення серед фронтовиків. Сам поет отримав від фронтовиків листа з таким проханням: “Напишіть ви для цих людей, що до смерті чотири тисячі англійських миль, а нам залиште так, як є  – адже ми знаємо, скільки кроків до смерті…” Цю пісню співали знамениті радянські майстри - Леонід Утьосов і Лідія Русланова.

Хлопці співають В землянке.

Учениця 3.

Кажуть, що у війни не жіноче обличчя. Та у цій війні, жінки нарівні з чоловіками стали на захист своєї Батьківщини. Випускниця 10-го класу Юлія Друніна пройшла з боями всю війну санінструктором і написала такі пронизливі рядки:                                     

Я только раз видала рукопашный:
Раз – наяву, и тысячу – во сне.
Кто говорит, что на войне не страшно,
Тот, ничего не знает о войне.      

 Школьный вальс  (запис пісні С.Ротару)                                                                                       (танцюють юнак у військовій формі та дівчина у вечірній сукні).

Учениця 4.

Довгих чотири роки продовжувалась війна. Скільки горя прийшлось пережити за цей час, скільки доріг пройти в важких солдатських чоботях. Через багатостраждальну Україну фронт пройшов два рази: спочатку радянські війська відступали у 1941р., а з кінця грудня 1942р. і до жовтня 1944р. – наступали.

Пісня “Ех, дороги” була написана у 1945р. Автор віршів – Лев Ошанін, музики – композитор А.Г.Новіков. Пісня була написана уже після закінчення війни для театралізованої програми “Весна переможна”, яку задумав і здійснив режисер Сергій Юткевич..

Хлопці виконують пісню Эх, дороги.

Учень 4.

В 1940 р. відомим уже нам композитором А.Новіковим і поетом Я.Шведовим по замовленню ансамблю Київського військового округу була написана пісня  “Смуглянка”. В ній прославлялась дівчина-партизанка часів громадянської війни. Однак в довоєнні часи пісня так і не виконувалась. Композитор згадав про цю пісню в 1944 р., коли його попросили показати пісні для нової програми уславленого ансамблю А.Александрова, якому саме ця пісня і сподобалась.   Вперше   “Смуглянка”  прозвучала в 1944 р. в Концертному залі ім. П.Чайковського. Концерт транслювали по радіо, так її почуло багато людей. Її підхопили і на фронті, і в тилу. Пісня, в якій говорилось про події громадянської війни, була сприйнята , як пісня про тих, хто героїчно боровся за звільнення багатостраждальної молдавської землі у Велику Вітчизняну. Цю пісню виконували такі відомі виконавці, як  Софія Ротару і Надія Чепрага. Пісня “Смуглянка” звучала у фільмі “В бій ідуть одні старики”.

Дівчата у військовій формі виконуєть танець під пісню Смуглянка.

Учениця 5.

В 1970 р. як звуковий супровід до фільму “Білоруський вокзал” Булатом Окуджавою була написана пісня “Нам нужна одна победа”. Пісню співала актриса Ніна Ургант. Булат Окуджава став і автором слів, і автором музики. Причому музику він написав для себе, бо так легше складались слова. Коли він приїхав на студію, щоб показати пісню, то став підігравати собі одним пальцем на роялі та співати тремтячим від хвилювання голосом. Ледь-ледь доспівавши до кінця, сказав: “Ну, музика, звичайно не вдалася, але слова, можливо, можна…” На що режисер А.Смірнов відповів: “А по-моєму, навіть дуже вдалась. Заспівайте - но ще раз”. Виявилось, що пісня всім сподобалась.

Виконується пісня Нам нужна одна победа
(співають хлопці в військових гімнастерках).

Учень 5.

В роки війни сила і авторитет мистецтва зміцнювали віру у перемогу над гітлерівською Німеччиною  не гірше, ніж почуття обов’язку. Високопатріотичні вірші радянських та українських письменників породжували надію, підіймали моральний дух воїнів, закликали не схилятись перед наступом нацизму, вірити в перемогу та повернення додому.

Вірш К. Симонова Жди меня.

Жди меня, и я вернусь. Только очень жди,
Жди, когда наводят грусть  желтые дожди,
Жди, когда снега метут, жди, когда жара,
Жди, когда других не ждут, позабыв вчера.
Жди, когда из дальних мест  писем не придет,
Жди, когда уж надоест  всем, кто вместе ждет.
Жди меня, и я вернусь, не желай добра
Всем, кто знает наизусть, что забыть пора.
Пусть поверят сын и мать  в то, что нет меня,
Пусть друзья устанут ждать, сядут у огня,
Выпьют горькое вино на помин души...
Жди. И с ними заодно выпить не спеши.
Жди меня, и я вернусь, всем смертям назло.
Кто не ждал меня, тот пусть скажет: - Повезло.
Не понять, не ждавшим им, как среди огня
Ожиданием своим ты спасла меня.
Как я выжил, будем знать только мы с тобой,-
Просто ты умела ждать, как никто другой.

Вчитель.

Коли люди беруться говорити про український національно-визвольний рух    20 ст., а особливо – про збройну боротьбу ОУН-УПА за Українську державу, то часто зводять це в багатьох планах унікальне явище лише до низки історичних подій. Та в жоднім разі не варто нехтувати всю ту духовну спадщину, котру лишили по собі славні українські повстанці. А це – не лише зразки живопису, щоденники вояків УПА, підпільна публіцистика, а й, певна річ, пісні, що їх назавжди зберіг у своїй пам’яті наш народ. От і співали українські повстанці.  Співали, ідучи сірими рядами крізь Карпати, співали у короткі миті відпочинку, співали на полях битви, співали, отримавши смертельне поранення. Багато стрілецьких пісень УПА явно перегукуються з давнішими козацькими. Скажімо, остання строфа відомого твору “Розлилися круті бережечки”, яка оспівує тугу козаків у неволі, набула нового життя у патріотичному гімні “Ой, у лузі червона калина”, який широко використовували вояки-повстанці. Найвідоміша на сьогодні бойова пісня “Лента за лентою” звучала під час Помаранчевої революції на Майдані Незалежності. Більшість авторів повстанської пісні залишилась невідомою: по-перше, того вимагали умови боротьби, а по-друге, велика частина пісень дійшла до наших часів через народну пам’ять, відтак і імена авторів, і, подекуди, оригінальний текст утрачено безповоротно.

Виконується пісня Лента за лентою

Учениця 6.

1418 днів і ночей продовжувалась ця страшна війна. 1418 днів і ночей радянські люди терпляче чекали на перемогу і твердо вірили – вона настане. Цю віру не змогли вбити ні поразки на фронтах, ні терор і репресії на окупованій нацистами території, ні концтабори, ні труднощі військового часу. І вона настала! 9 травня 1945 року!

Она пришла в линялой гимнастерке.
И ноги были до крови натерты.
Она пришла, и постучала в двери.
Открыла мать, был стол накрыт к обеду.
“Твой сын служил со мной в одном полку,
И я пришла – меня зовут Победа!”

Учень 6.

В березні 1975 р. поет В.Харитонов  звернувся до композитора Д.Тухманова з пропозицією створити пісню, присвячену Великій Вітчизняній війні. Країна готувалась до 30-річчя Перемоги, і в Союзі композиторів було оголошено конкурс на кращу пісню про війну. За кілька днів до кінця конкурсу Харитонов і Тухманов представили пісню “День Победы”, яку виконала дружина Тухманова співачка Тетяна Сушко. Та ніякого місця пісня не зайняла. Причина була в музиці та її авторі. Поет Харитонов був ветераном війни, а от композитор Тухманов – молодим автором і відомим, насамперед, естрадними шлягерами. Тому, на думку керівництва Союзу композиторів, 30-річний Тухманов  ніяк не відповідав статусу автора пісні державного масштабу. Був і ще один мінус – в музиці пісні “День Победы” були почуті елементи не то танго, не то фокстроту. В результаті, пісня була заборонена, її не пропускали в ефір – ні на радіо, ні на телебачення. Тільки в листопаді 1975 р. на концерті присвяченому Дню міліції, Лев Лещенко (фактично обманувши телевізійне керівництво ) виконав пісню “День Победы” у прямому ефірі. Публіка одразу сприйняла пісню, і вона була виконана ще раз – на біс. Після цього її стала співати вся країна. Давайте на закінчення нашого вечора теж всі разом заспіваємо пісню “День Победы”.

Виконується пісня День Победы” (співають всі).

Заключне слово вчителя. Подяка учасникам вечора.  

Висновки.

Історично – музичний вечір пройшов в теплій, піднесеній і позитивній загальній атмосфері. Учні, які брали участь у заході зможуть:

  • проводити цільовий пошук інформації в Інтернеті;
  • відбирати потрібну інформацію, аналізувати її та оцінювати;
  • проявити свої таланти і здібності на публіці, розкрити внутрішній потенціал;
  • брати участь в активно – творчій діяльності, працювати в команді.

Я вважаю, що даний виховний захід сприятиме вихованню загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій та підготовці молоді до активної участі в суспільному житті. Крім того, старшокласники дістали можливість скоректувати  свої естетичні смаки, збагатити духовний світ і  отримали додаткові знання з тем «ІІ світова війна»  та «Україна в роки ІІ світової війни».

Використані джерела інформації:

1. Юферова А.А. Велика Вітчизняна війна у творах радянських художників/ М.: Образотворче мистецтво, 1985

2. Історія української культури ХХ ст. – у двох книгах/ за редакцією В.Г.Дончика. - К.:Либідь, 1994

3.Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України.Ч.2 (1939 – 2001). – К.:Генеза, 2001

Ресурси Інтернету: www.googl.ua

Автор: Паламарчук Галина Василівна, учитель історії закладу «Навчально – виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія №23 Вінницької міської ради»
Видалити Відміна
Забанити Відміна