Урок мужності: "На варті спокою і миру Вітчизни вірнії сини" - Острів знань

Закрити
Урок мужності: "На варті спокою і миру Вітчизни вірнії сини"
02 Травня 2018, 16:46 , Переглядів: 252
FacebookTwitterLivejournal
Урок мужності: Фото: druzhba-narodov.info Урок мужності: "На варті спокою і миру Вітчизни вірнії сини"

Розробка учасника ІV Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Мета уроку:

  • розширити поняття учнів про єдність, незалежність і суверенність нашої держави, викликати у дітей почуття гордості за неї;
  • формувати національну свідомість школярів, активну громадянську позицію;
  • виховувати патріотів рідної держави, майбутнього захисника своєї Вітчизни.

Обладнання:  карта України, звукозаписи Гімну України, пісень, плакати з символами України, Конституція України, дитячі малюнки.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учень: 
На білому світі є різні країни,
А в них – і ліси, і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
А ми – її доньки й сини.

Учень:
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину я маю,
Її Україною звуть.

Учень:
Моя Україно, тебе я кохаю -
Тут дім мій, тут друзі живуть.
Тут мовою рідною пісня лунає
І мальви по селах цвітуть. ( В. Новомирова)

Україна – це отча земля. рідний край, де ти народився. Історія нашої країни сягає глибини віків. Тут  живуть працьовиті волелюбні люди. Якою б мовою вони не розмовляли, в якому б куточку країни вони не жили – це єдина нація, і Україна для нас – єдина неподільна держава, це наш спільний дім. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Україна – одна з найбільших держав в Європі. Багатовікова історія українського народу, на долі якого було досить лиха… Майже кожне століття розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.  Ще з  ХV століття, за часів козаччини, почалася національна визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж півтисячолітнє поневолення (1240-1991 роки).

24 серпня 1991року Україна здобула незалежність. Український народ заявив про себе як про велику націю, гідну посісти достойне місце у світовій спільноті. Україна – одна з найбільших держав у Європі. Це країна, яка має свої символи, традиції, свою мову, історію і талановитий народ.

Учень:
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа – частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія…

Учень:
Є нація! Хай знають всі на світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце Правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн. ( Л. Руденко)

 Учень: 
Я – українець, я не малорос,
Пишаюсь родом тисячокорінним.
Тарас за мене мучивсь і боровсь,
Щоб я зродився зерням України.

Вчитель: Вистраждавши, виборовши волю, Україна має свою державну мову та державні символи – Герб, Прапор, Гімн. ( Лунає Державний Гімн України)

В Україні живуть люди багатьох національностей – українці, росіяни, білоруси. молдавани, кримські татари. болгари, румуни. поляки та представники багатьох інших національностей, і для кожного з них Україна є рідною землею.

Уважно подивіться на карту України. Такі кордони нашої держави встановлено уже понад 6о років. І весь світ визнає нашу країну саме у цих межах.

У статті 2 Конституції України говориться, що територія України в межах  наявного кордону є цілісною і недоторканною. жодна держава у світі не може посягати на територію іншої.

Стаття 65 Конституції нашої держави говорить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для нападу на інші країни. Щоб захистити Батьківщину в майбутньому, потрібно змалку полюбляти спорт, бути спритним, сильним, мужнім.

Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги. Багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході нашої країни з терористами та російськими сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави. Ми не дозволимо поділити нашу державу на шматки. Цього ніколи не буде!

Тільки людина з чуйним і добрим серцем, роботяща та вольова може бути патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити й захищати, відстоювати її інтереси  і приносити користь. Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і з гідністю називатимемося українцями.

Учень:
У мужності немає віку,
У подвигу нема кінця.
Із ними наш народ столикий
Несе історію в палаючих серцях.

Учень:
Священний мир. Так важко нам дається.
Ціною крові і людських життів.

Сьогодні на сході України проходить Антитерористична операція. Сили АТО намагаються протистояти терористам.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІV. Робота над темою

1. Розповідь вчителя

Більшість жителів Донецької та Луганської областей виїхали із зони АТО  і знайшли прихисток в містах та селах України, які не захоплені терористами.

В зоні АТО  перебувають і наші земляки, наші Герої, наші славні захисники.

Виходець із села Велика Кужелева Гуменюк Руслан Васильович - наш місцевий герой та захисник, учасник АТО. Він  навчався у нашій школі, ріс звичайним, щирим, доброзичливим  хлопчиком, грав у футбол, допомагав батькам по господарству.  Потім служив у лавах Збройних Сил України на контрактній основі у місті Хмельницькому в гарнізоні ракетних військ. А сьогодні 21-річний юнак захищає наш мир і спокій на сході України.

У с. Велика Кужелева  народилися ще два майбутні воїни-захисники, два рідні брати – Матіящук Ростислав Вікторович, 1988 року народження,та Матіящук Олександр Вікторович, 1990 року народження. Вони починали навчання у Великокужелівській школі, а потім переїхали на постійне місце проживання  у Ярмолинці, там закінчили середню  школу. Далі  Олександр  навчався у Хмельницькому національному університеті « Поділля», при якому закінчив військову кафедру прикордонних військ,  а Ростислав  спочатку навчався в Кам’янець-Подільському ліцеї,  а потім здобув професію військового у м. Львові.

Обидва брати служили у м. Яворові Львівської області, а зараз молоді лейтенанти знаходяться в зоні бойових дій на сході нашої країни.


Матіящук  Ростислав  Вікторович

Матвієв Валерій Васильович,також виходець із нашого села, закінчив  Кам’янець-Подільський військово-інженерний при ПДАТА. Після закінчення навчання був направлений у м. Чоп для проходження строкової служби. Одружився, служив у  м. Яворові Львівської області. Зараз оберігає наш мир і спокій на сході України, а вдома його з нетерпінням чекають, виглядають молода дружина та трьохмісячний синочок Артемко.

Погодьтеся, коли йдеться про честь та гідність нашої країни, коли ворог посягає на територіальну цілісність, обов’язок кожного – захищати свою країну. Тому ми повинні бути вдячні героям, які відстоюють  Україну, захищають нас із вами.

В  усіх учасників бойових дій назавжди в душі залишається кривавий, як рани, слід. І кожен загоює ті рани по-своєму: хтось розповідає про те, що бачив, хтось пише вірші, хтось розповідає  про тих, хто був там.

Але, на превеликий жаль, багато Героїв загинуло… Серед них – і наші Герої-земляки: Володимир Овчарук, Анатолій  Романчук, Євгеній Добровик…

22 травня 2014 року у найкривавішому бою під Волновахою Донецької області загинув наш земляк Володимир Борисович Овчарук  родом із с. Лисець.  Сиротами залишилися десятирічний син та п’ятирічна донечка.

Тоді блокпост наших військових атакували бойовики так званої ДНР. Загинуло 17 молодих хлопців, а 40 – отримали вогнепальні  поранення.

27 липня 2014 року під час бойових дій на Сході було вбито ще одного нашого земляка із с. Залісці  Анатолія Романчука, який був начальником розвідки 72-ї  механізованої бригади. У 33-річного капітана залишився син.

Від отриманих важких поранень під час виконання бойових завдань в зоні АТО у Львівському шпиталі 8 вересня помер 24-річний Євген Добровик із м. Дунаївці.

У Військовій присязі є рядки: «…Присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок…» Наші земляки не порушили присягу, з честю виконали свій громадський обов’язок, заплативши за це найдорожчим – життям. Тож хай вічною буде про них пам’ять!

Нехай схиляться наші голови у хвилині скорботного мовчання.  Вшануймо всіх, хто залишився у вічності, хвилиною мовчання  - найдовшою, найтихішою, найсумнішою, найтяжчою хвилиною мовчання - Героїв Небесної сотні і героїв війни на Донбасі. Кожен з них – Герой!

(Хвилина мовчання. Пісня « Гей, плине кача…»)

Учень:
Цей біль утрат ніколи не згасити,
І спогадів про друзів не торкнеться тлінь,
Та подвиг ваш довіку буде жити
У пам’яті прийдешніх поколінь.

Хай пишається Україна такими синами! Нехай Господь Бог оберігає кожного воїна, який виборює мир і єдність для землі Української. Нехай повертаються швидше до мирної праці, до матерів, дружин, дітей, рідних наші захисники!

А ті, хто пішов у Вічність, завжди житимуть у наших серцях, бо Герої не вмирають!

Вічна їм пам’ять і слава!

Усі ми хочемо жити щасливо під мирним небом. Але зараз ми переживаємо переламний момент  в долі України. Попри мовні питання, культурні розбіжності, історичні відмінності наша Україна – єдина. Свою соборність народ готовий боронити до кінця.

Учень:
Ми в серцях розтопимо лід,
Штучно створені зруйнуємо стіни!
Так, ми різні – Південь, Захід і Схід,
Та всі разом – народ України!

Ми – Єдина країна! Всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави й чистого неба над головою.

 Учень:
Мир на землі – це дім, і мама, й тато,
Й любові стільки – просто через край!
Це та земля, де щастя є багато,
І в кожнім домі – хліба коровай!

Учень:
Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар – щастя і любов!

Учень:
Хай буде мир завжди на цій землі!
Хай радість буде у серцях і душах!
Ні!!! – скажемо війні. Хай буде мир!!!
Любові між людьми ніщо хай не задушить!!!

(Пісня Н.Бучинської « Моя Україна»)

V. Підсумок уроку

До чого прагне український народ?

Хто береже мир і спокій громадян України?

Як учні можут допомагати армії?

Джерело: Острів знань
Автор: Блажеєва Ніна Станіславівна, учитель початкових класів, Великокужелівська ЗОШ І-ІІ ст., Хмельницька обл., с. Харитонівка, вул. Шкільна.
Видалити Відміна
Забанити Відміна