Закрити
Урок математики у 1 класі
02 Травня 2018, 14:08 , Переглядів: 230
FacebookTwitterLivejournal
Урок математики у 1 класі Фото: freepik.es Урок математики у 1 класі

Розробка учасника ІV Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Загальновідомо, що добре вчаться діти, яким у школі цікаво, радісно. До школи йдуть охоче, бо все зроблено: і задачі розв’язали, і правила вивчили, і зошити охайні. А дома такі діти з гордістю розповідають, що виконали в класі складне завдання, що залишилися після занять допомогти товаришу, багато нового дізналися на уроках. Виростуть вони і працюватимуть також з охотою.

К.Д. Ушинський говорив, що зробити серйозне заняття для дитини цікавим – це одне із завдань початкового навчання. «Навчання не тільки повинно розвинути розум людини й дати їй певний обсяг знань, але повинно запалити в ній жадобу до серйозної праці, без якої життя її не може бути ні гідним, ні щасливим».

Тож необхідно навчити учнів учитися, виробити ще в школі стійкий інтерес до знань, прагнення до самостійного їх здобуття.

Я працюю вчителем початкових класів з 1995 року. Маю 19 років педагогічного стажу. З перших днів своєї роботи на ниві освіти почала задумуватися, як виховати у дітей інтерес до знань, як побудувати свої уроки, щоб педагогічний процес повністю захоплював школярів. Тому і проблема, над якою я працюю сьогодні – це «Методи і прийоми стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів».

Працюючи вчителем початкових класів, я намагаюся забезпечувати розвиток навчальних потреб дітей, передбачити на уроці такі методи і прийоми, які збуджували б їхню навчальну діяльність. Також працюю і над самоосвітою, тому що ми, вчителі, повинні багато знати і вміти, щоб пробудити в дітей живий інтерес до знань, не погасити ті крихітні вогники захоплення в дитячих очах, що спалахують під час першої зустрічі зі школою. Я прагну не тільки навчити дітей, а й зробити перебування їх у класі цікавим, насиченим, таким, щоб викликати бажання вчитися.

На уроках читання я використовую різні види читання. Це «вовк-заєць», «ланцюжок», «дощик», «буксир», «хвиля», «колобок», «хорове», «мовчазне», «в особах». Пропоную пояснення цих видів роботи.

1. Читання «вовк-заєць». Перший варіант – «вовки», другий варіант – «зайці». «Вовки» намагаються наздогнати «зайців», «зайці» - втекти від «вовка». Підсумок роблю так:

- Підніміть руку «вовки», що наздогнали і поласували «зайчиком».
- Підніміть руку спритні «зайчата», що доклали всіх зусиль і старань, щоб втекти від «вовка».

2. Читання « ланцюжок ». Діти читають текст по реченню, тобто «з’єднують» ланцюжок.

3. Читання « дощик » - це напівголосне читання. Часто використовую даний вид для самостійного ознайомлення з текстом.

4. Читання « буксир ». Це читання в парах, коли слабший учень перечитує за сильнішим. Цей вид читання дає змогу покращити навички техніки читання слабших учнів.

5. Читання « хвиля ». Розрізняю два види «хвилі»: голосно-тихо , швидко-повільно. Наприклад, діти почали читати голосно, за словами вчителя «хвиля» продовжують читати тихо. І так далі. Читання «хвиля» дає змогу працювати над виразністю читання, над інтонуванням речень.

6. Читання «колобок» - це читання тексту по реченню, після чого «колобок» котиться до іншого учня.

7. Читання хором. Діти читають текст усі разом, прислухаючись один до одного та до вчителя. Цей вид читання дає змогу покращити навички техніки читання слабших учнів.

8. Читання мовчки. Діти читають запропонований вчителем текст мовчки. Пропоную читання мовчки після 2–3 разового перечитування тексту вголос з метою усунення помилок.

9. Читання в особах. Пропоную читати в особах після читання «дощиком» та «хвилею», що дає змогу учневі зорієнтуватися в тексті та читати виразно слова конкретної дійової особи.

Особливістю при використанні цих видів читання є те, що я спочатку показую дітям малюнок, за яким діти відгадують, саме як я пропоную читати. Наприклад, показую малюнок вовка , який женеться за зайцем і намагається його схопити. Діти називають цей вид читання і читають запропонованим вчителем видом. Або вантажна машина взяла на буксир легкову машину. Діти називають, що це читання «буксир» і читають в парах.

Використання різних видів читання дає змогу покращити навички техніки читання через багаторазове перечитування одного й того ж тексту, працювати над виразністю читання, удосконалювати навички техніки читання, читання в особах, мовчки і так далі. Ілюстративний матеріал та чергування різних видів читання стимулюють дітей до читання та багаторазового перечитування одного й того ж тексту.

На початку кожного уроку читання застосовую вправи на вдосконалення навичок техніки читання:

  • роботу за квадратами Шульте
  • дихально-артикуляційні вправи
  • роботу над деформованим текстом (за посібником В.Едігея «Вчися читати, малюк!»)
  • зорові диктанти (за методикою І.Т. Федоренка)
  • роботу над скоромовкою.

Робота над квадратами Шульте. Це квадрати розграфлені на 25 квадратиків, в кожному з яких написана буква ( від літери А до Ф ). Діти спочатку повторюють алфавіт, потім працюємо всі разом, називаючи і показуючи букви в алфавітному порядку, а потім за 25 секунд діти повинні встигнути назвати і показати 25 літер.

Дихально-артикуляційні вправи. Це робота за складовими таблицями. Але ця робота не зводиться тільки до правильного читання складів. Ще діти по команді вчителя читають певний ряд складів на одному диханні, після чого видихають повітря. До дихальних вправ відношу і такі:

  • здування з руки сніжинки (пір’їнки);
  • задування полум’я.

Робота над деформованим текстом. Спочатку діти читають деформований текст самостійно, потім усі разом, а вже далі «ланцюжком».

Зорові диктанти. Учні мовчки читають запропоноване вчителем речення , потім друкують простим олівцем це речення у зошити з читання.

Робота над скоромовкою. Цю роботу продовжу в такому порядку:

а) читання скоромовки з простукування олівцем складів у ній;
б) читання скоромовки з простукуванням слів;
в) читанн в темпі скоромовки.

Ці вправи покращують навички техніки читання (усі вправи), розвивають пам’ять (зорові диктанти), логічне мислення (деформовані тексти), розширюють кут зору, тобто покращують вміння і навички дітей схопити зором все слово одночасно, а в подальшій роботі декілька слів одночасно. Цьому сприяють деформовані тексти, квадрати Шульте, дихально-артикуляційні вправи.

На уроках читання та мови я намагаюся навчити дитину любити рідну землю, плекати рідну мову, таку співучу і милозвучну. Саме з цією метою я приділяю велику увагу розвитку зв’язного мовлення. Так задовго до уроку читання з теми «Я нікого не ображу» (В.О. Сухомлинський «Як Сергійко навчився жаліти» та «Не читайте сповідання про Яринку») я дала учням завдання провести пошукову роботу про життя і творчість великого педагога, а також ознайомитися з оповіданнями В.О.Сухомлинського із збірки «Чиста криниця». На уроці розвитку зв’язного мовлення за зразком прочитаних оповідань із збірки діти написали свої оповідання та казки. Я відібрала кращі і на згаданому уроці читання вони прочитали свої твори. Скільки радості було в дитячих очах, коли я назвала їх юними письменниками. Я впевнена, що на наступних уроках розвитку зв’язного мовлення і інші учні будуть докладати всі свої старання , щоб я їх назвала юними письменниками. Отже, застосувавши такий прийом, я намагаюся стимулювати дітей до творчості. На уроках читання досить часто я пропоную школярам підготуватися до інсценізації казки, що вивчається, а вже наступного уроку інсценізуємо її. За допомогою цього виду роботи в учнів успішно формуються гуманні почуття та вміння виражати їх засобами емоційної виразності (інтонації, міміки, жестів, характеристик рухів, пози, ходи). Також інсценізування казки використовую і в позаурочній роботі. Я підготувала і провела свято казки, в якому взяли участь діти з інших початкових класів. Мої вихованці розповіли багато цікавого про казку, поставили запитання учасникам конкурсів, за якими вони повинні були відгадати назву казки, а також інсценізували казки «Коза-дереза», «Солом’яний бичок», «Лисичка і глечик». Скільки глядачі отримали знань, приємних емоцій! Не було жодного, хто б не отримав задоволення від побаченого і почутого.

Важливим значенням збудження інтересу до знань вважаю використання у робочому процесі ігрових ситуацій, сюжетно-рольових ігор. Так, наприклад, проводячи гру «Підбери ляльці одяг», яка сприяє закріпленню вміння виконувати складовий аналіз слів, я пропоную слабшому учневі дібрати такий «одяг», у назві якого два склади, а сильнішому – три склади.

У третьому класі, вивчаючи тему «Іменник», проводжу гру «Утвори нові слова». Я пропоную дітям утворити іменники з букв, що входять до повного слова. Одна буква в утвореному слові може зустрічатися стільки разів, скільки вона зустрічається в основному слові. Учні записують в зошиті утворені слова. Перевірку проводжу так: один з учнів читає утворені слова, а решта підкреслюють у своїх зошитах ті слова, що вже прочитані. Після цього діти зачитують тільки ті слова, які ще не зустрічалися. Виграє той, хто утворить найбільше слів.

Також намагаюся створювати ситуації зацікавленості і на уроках природознавства. Вивчаючи тему «Умови життя рослин» (3 клас), створюю проблемну ситуацію. Я запитую у вихованців: «Як ви вважаєте, що необхідно для життя рослин?» До розв’язання цієї проблеми залучаю учнів, котрі на основі проведених дослідів та власних спостережень приходять до висновку, що для життя рослин потрібні вода, тепло, світло, поживні речовини і повітря.

На уроці з теми «Правила поводження в громадських місцях» (2 клас) я залучала до роботи всіх дітей класу. Ми разом склали правила поведінки в громадських місцях, а на закріплення вивченого матеріалу я запропонувала рольові ігри: «У кінотеатрі», «У магазині», «На перерві у школі», «За столом у їдальні», «В автобусі», «У бібліотеці», «На автобусній зупинці», де діти по черзі виконували певну роль. На такому уроці учні чітко засвоїли правила, а така форма роботи ще більше сприяла цьому.

Для підвищення пізнавальної активності учнів на уроці математики під час ознайомленнями з числами і цифрами (математика 1 клас) використовую вірші. Наприклад:

А оце ось цифра два,
В неї кругла голова.
Довгий хвіст, зігнута шийка.
Отака, як бачиш, двійка.

На закріплення знань про вивчені цифри і числа – математичні загадки, у яких відгадками є цифри. Наприклад:

Вона тонка, як спиця,
Це є цифра (Одиниця)

Для створення ситуацій зацікавленості пропоную дітям завдання на кмітливість. Ось приклад такої задачі:

Чи можна розділити порівну троє яблук між двома татами і двома синами, не розрізуючи яблук. Поясніть.

З такою ж метою за рекомендацією М.В. Богдановича використовую задачі-жарти – цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв’язання дітям потрібно виявити винахідливість, кмітливість, розуміння гумору. Задачі-жарти використовую на початку уроку, що залучити дітей до змістовної цікавої діяльності. Приклад такої задачі:

Росте чотири берези. На кожній по чотири гілки. На кожній гілці є чотири яблука. Скільки всього яблук?

Під час усного рахунку зацікавлюю школярів задачами віршованого змісту. Наприклад:

Дві білочки по горішки
Йшли із козубками пішки
Три – вгорі собі скакали.
І подружок обскакали
Як гадаєте, в скількох
Буде повний козубок?

Учні початкових класів особливо активно включаються в ігрову діяльність. Гра дає мені змогу тактовно і непомітно допомогти слабшому учневі, для якого я добираю простіші завдання – у грі цього ніхто не помічає. Завдяки цьому діти, що відчувають труднощі у навчанні, поступово засвоюють навчальний матеріал. Наприклад: гра «Огірочки і листочки». Зображено два рядочки огірочків із завданнями.

Огірчата – огірочки
Рівно в’ються в два рядочки.
І довгасті, і зелені,
Так і просяться у жмені.
Нумо, друже, поспішай,
То збереш рясний врожай,
Поки хитрі огірочки
Не сховались під листочки.

Біля дошки працюють два учні. Інші – самостійно.

- Хто швидше збере огірочки? Хто більше збере?

Підсумок

- Всі славно попрацювали, тому й зібрали добрий урожай.

Вірші на ознайомлення учнів з числами і цифрами, математичні загадки, задачі-жарти, задачі віршованого змісту – весь цей матеріал я зібрала і розіклала в окремі конверти. Це дає мені змогу досить швидко відшукати потрібний матеріал до уроку.

На уроки математики я часто запрошую білочку, яка за кожну правильну відповідь чи правильно розв’язане завдання, обчислений приклад «пригощає» дітей горішками, шишками, грибочками, а також незвичайними «гостинцями». На зворотній стороні цього «гостинця» написане завдання. В залежності від кількості отриманих подарунків діти отримують оцінки. Досить часто «гостюють» у моїх вихованців Зима-королева, яка «дарує» їм сніжинки, Цибуліно, який «пригощає» цибулинками. Маю на меті створити ще декілька таких казкових героїв, які будуть «гостями» на уроках, слідкуватимуть за роботою учнів, і «пригощатимуть» подарунком. Я побачила, що це добре стимулює навчальну діяльність, примушує дітей ліквідовувати прогалини в знаннях, бо тільки за знання казковий герой дає «гостинці», а результатом такої гри є підвищення якості знань учнів.

Вважаю, доцільно залучати учнів до участі в міркуваннях. На уроках з цією метою використовую прийом «вчитель помиляється», наприклад:

6 * 6 = 35         12 : 4 = 8

Ці та інші подібні завдання постійно тримають учнів у «бойовій готовності», активізують розумову діяльність. Діти доводять правильність своєї думки, а це –шлях до пізнання.

Створюю ситуацію успіху у навчанні своєчасною допомогою дітям, що відчувають труднощі у виконанні завдань. Якщо окремі діти не можуть розв’язати якесь завдання, то я допомагаю їм інструкційно: даю пам’ятки зі зразками виконання завдань чи частково допомагаю у виконанні цих завдань.

Вважаю, що дуже важливо переконувати весь клас і кожного учня особисто в тому, що всі вони здібні і можуть долати труднощі у навчанні. Я переконую учнів так: «Це завдання не буде для тебе складним, ти справляєшся і з складнішими», «Я впевнена, що ти зумієш, тільки роби ось так».

Вивчаючи досвід вчителів - новаторів Логачевської С .П. та Лисенкової С.М, я дещо запозичила у них для своєї педагогічної діяльності. Зокрема, в Логачевської С.П. я навчилася приділяти увагу диференціації навчальної роботи. Також, як і Логачавська С.П., я виготовила стенд «Ми і наші успіхи», на якому розміщені фотографії дітей, а також є місце для фотографій дітей, які відзначились на конкретному уроці.

У Лисенкової С.М. я запозичила, перш за все, коментоване управління, яке вчить дітей мислити вголос, пояснювати свої дії. Також я використовую другий її принцип – випереджаюче навчання. Вважаю, що дуже добре ознайомлювати учнів з навчальним матеріалом, особливо складним, дещо заздалегідь. Тоді, на час вивчення, дітям цей матеріал уже зовсім не складний і є більше часу для його вивчення. Також я намагаюся використовувати третій її принцип – це опорні схеми. Вони допомагають краще засвоїти навчальний матеріал. Організовуючи таким чином процес пізнання, в очах учнів спалахує вогник допитливості, а навчання стає для них водночас цікавою і натхненною працею. Кожна дитина на моїх уроках відчуває себе здібною, потрібною як для вчителя, так і для кожного учня в класі.

Автор: Джура Любов Іванівнам, вчитель початкових класів Лубенської ЗШ І-ІІІ ступенів №10, Полтавська обл., м. Лубни.
Видалити Відміна
Забанити Відміна