Закрити
Усний журнал до дня народження Т. Г. Шевченка "Тарас Шевченко - України син"
11 Квітня 2018, 16:50 , Переглядів: 369
FacebookTwitterLivejournal
Усний журнал до дня народження Т. Г. Шевченка Усний журнал до дня народження Т. Г. Шевченка "Тарас Шевченко - України син"

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Мета:
навчальна: глибше познайомити дітей із життям і творчістю великого українського поета Т. Г. Шевченка;
розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, формувати бажання малювати природу України;
виховна: прищеплювати любов до національного колориту,виховувати інтерес до творів великого Кобзаря, викликати бажання розповідати вивчені вірші й слухати нові.

Обладнання: Портрет Т.Г. Шевченка, твори поета, вишиті рушники, ілюстрації Т. Шевченка і про Шевченка, ілюстрації до творів, плакат, мультимедійний проектор, Тарас Шевченко – України син ’’  та  вислів  

 … в сім’ї  великій,
У  цвіту  садів прекрасних
Буде жити він повіки,
Як безсмертний наш сучасник. ( М. Рильський).

Хід проведення заходу

I. Вступне слово вчителя

-  Колись,  діти,  давним-давно, на такій же  землі  і не за безкраїми  морями,  не за дрімучими лісами,  не за  високими  кам’яними горами, був веселий,  багатий,  мальовничий,  але зачаклований злими людьми, зневолений двома неволями, край. Одна  неволя – панська,  друга  - царська.

І жили  там рабами в тяжкі й чужі й роботі віддані в неволю люди.
І називали  той край – Україна.
Україна -  це не лише країна смутку  і жалю, а й країна великої краси.
Краса її – це тихі води і ясні зорі,  зелені сади і  білі хати,  лани золотої
пшениці і багатоводні  ріки,  співучі роботящі люди.

Учень:
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.

Учениця:
Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.

ІІ. Розповідь вчителя

Дорогі діти! Ось у такому краю в Україні,  в  с. Маринцях Київської губернії,  в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної  темної ночі  блиснув на

все село  один вогник – це ародилася дитина. Для пана – нова кріпацька душа,  а для України -  великий поет, буремний Тарас і  незламний Кобзар.

Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам’ять сина українського народу Тараса Шевченка. Щороку на початку березня Україна вшановує свого геніального поета, якого називають Великим Кобзарем. Сьогодні ми поговоримо про його життя і творчість, а ще пригадаємо звичаї українського народу, вірним сином якого був Тарас Григорович Шевченко.

Ім'я Т.Г.Шевченка невіддільно пов’язано з  Україною.

Україна – це  Шевченко, Шевченко – це Україна.  У ньому наша  історія, наша  мрія, наша   надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства  знав і  любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив.  

Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до  рідної  землі,  до неньки - України, у своїх творах нагадував про минулу  славу     України.

Ім’я великого Кобзаря  ми часто згадуємо і будемо згадувати, бо він  подарував нам безцінний скарб. Цей скарб – його чудові твори, в  яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.

Наш сьогоднішній урок – це одна сторінка минулого, історія  держави, доповнення наших знань великого співця України Т.Г. Шевченка

ІІІ. Сторінка перша "Дитячі роки Т.Г. Шевченка".

Учень:
Щовесни, коли тануть сніги
І  на рясті ясніє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять  Шевченка

Учитель. Нам з вами важко  уявити Україну за часів Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, тихих  вод, ясних зір жилось пригніченим голодом людям, змореним тяжкою працею.

А  тепер уявімо, що колись  давно, 9 березня  1814   року в селі Моринцях на   Черкащині, у бідній селянській родині народився хлопчик. Батьки дали йому ім’я Тарас.

1 учень 
Не називаю її гаєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повивала
В свою дитину…

2 учен:
Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він  був і   пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.

3 учень:
Прізвище Шевченко було пов’язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії.

Своє  тепло, свою любов і ніжність передала матуся синочкові, співаючи йому колискові.

Ой, сину, мій сину,
Моя ти дитино,
Чи хто кращий
На всім світі,
На всій Україні.

 Вчитель. Коли дитина підросла і починала  вимовляти перші слова, цю подію відзначили : замітали вербовим віником хату, бо верба благословенна Богом і вимітає усіляку духовну нечисть, запрошували гостей і розкладали на лаві дарунки дитині. Гості уважно спостерігали : до чого ж потягнеться малеча ? До молотка – буде теслею, до гончарного  круга – гончарем. А  Тарасик, напевно, наладнався до книжечки – то була Біблія. І через усе своє життя проніс палку любов до слова, до української мови.

Коли хлопчику минав другий рік, усією сім’єю переселилися до села Кирилівка.  У сім’ї було 6 дітей. (Тарасик, три сестри: Катя, Ярина, Марійка; два  братики: Микита, Йосип ).

Тарас  ріс  розумним хлопчиком, допомагала  йому набиратися розуму старша сестричка Катруся. Вони вчили разом лічилки, скоромовки.

-  Давайте і ми з вами пригадаємо  ті, що вчили (Діти розказують скоромовки, які учили)

Вчитель. В  Україні змалку вчили шанувати батьків. Маму й тата називали на "ви". Діти слухалися свою матір, не ображали її, допомагали в роботі.

Тарасові батьки були кріпаками. Вони тяжко працювали на пана від ранку до ночі, але зодягнути і прогодувати велику родину були неспроможні. Послухайте, як сам Т. Шевченко писав про своє життя. Він рано залишився сиротою : коли йому було 9 років, померла мати, а за два роки не стало й батька.

Учні.

1. Тяжко – важко в світі жити
Сироті без роду:
Нема куди прихилиться, -
Хоч з гори та в воду !

2. В тім  гаю,
У  тій хатині, у раю,
Я бачив пекло …
Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І  помолитись не дадуть.
Там матір добрую мою,
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила .                    

IV сторінка  "Т. Г. Шевченко –  художник".

Вчитель. Ще дитиною почав Тарас малювати і писати вірші. Коли служив у пана, потай змальовував картини. У Петербурзі молодому Шевченкові пощастило : друзі викупили його з кріпацтва, і він  вступив до академії вчитися на художника. 

(Віртуальна екскурсія по Шевченківській картиній галереї)

V сторінка "Т. Г. Шевченко –   поет".

Тарас  Шевченко писав про долю й недолю свого народу, про його славне минуле. Вірші поета були видані окремою книжкою, яка називалася "Кобзар". Люди плакали, коли читали їх чи с  лухали, бо в цій  книжці велика сила  і мудрість.

- Які ж вірші написав поет ? ("Зоре моя вечірняя", "Встала весна",  "Дивлюсь, аж світає", "Тече вода із – за гаю", "Садок вишневий коло  хати", "Село! І  серце одпочине"… )

Конкурс  розумників

"Чи я знаю твори Т. Шевченка?"

§ … пташечка зраділа і защебетала … ("Зацвіла у лузі червона калина…’’);
§ … у  Дніпра веселочка воду позичає …  ("Зоре моя вечірняя…");
§ … сам  Бог витає  над селом … ("Село ! І  серце відпочине …");
§ … хлюпочуться качаточка поміж осокою … ("Тече вода із – за гаю …");
§  … пливе човен по Дунаю. Один за водою … ("Вітер з гаєм розмовляє …");
§ … сім’я  вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає … ("Садок вишневий коло хати…");
§  … ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів … ("Реве та стогне Дніпр широкий …").

"Конкурс  малюнків до віршів поета".

- Розглянемо ілюстрації і з’ясуємо, до яких саме творів Т. Шевченка ці малюнки. А  хто добере до малюнка  назву словами поета ?

Розгадування кросворда.

  1. "Вітер з гаєм розмовляє, (шепче) з осокою".
  2. "Поплив човен в синє ( море)".
  3. "Пливе човен по Дунаю один за (водою)".
  4. "Пливе  ( човен) води повен".
  5. "Садок ( вишневий) коло хати".
  6. "Сім’я вечеря коло хати, ( вечірня) зіронька встає".
  7. "А  мати хоче научати, так (соловейко) не дає".
  8. "Поклала мати коло хати маленьких (діточок) своїх".
    (Ключове слово по вертикалі: Шевченко).

VI сторінка "Вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка".

Тарас Шевченко прожив короткий вік – усього  47 років. З  них у кріпацькій неволі був 24 роки і 10 років каторжної служби відбував у   казахських степах. За складанням правдивих віршів цар заслав його рядовим солдатом із забороною писати і малювати.

У  44 роки поет повертається до Петербурга. Здоров’я було підірване. Три роки боровся з недугою. Помер 10 березня 1861 року. Його поховали у Санк – Петербурзі. Але в травні 1861 року тіло Великого Кобзаря було перевезено в  Україну. З  того часу 22 травня – День пам’яті поета, день національного трауру України. Як заповів поет, його могила на Чернечій горі ( нині Тарасовій) під Каневом.

Учень.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі.
Серед степу широкого
На Вкраїні милій.

Бесіда "Дерево життя і творчості Т. Шевченка".

Тарас Шевченко – наша національна гордість. Українці називають його своїм Кобзарем.

  • Коли народився поет ?
  • Ким є Т. Г. Шевченко для України ? ( Великий поет і художник)
  • Як його називають у народі, чому ? ( Кобзарем, бо основна книга його віршів - ,, Кобзар’’. Як кобзар піснями, так поет віршами уславив український народ).
  • Де і в якій сім’ї народився Тарас ? (Сьогодні Черкаська область (раніше Київщина), село Моринці. У кріпацькій сім’ї, був власністю пана).
  • Хто допоміг поетові визволитися з кріпацтва ? ( Російські діячі культури В. Жуковський, К. Брюллов, укр. байкар Є. Гребінка).
  • Коли помер поет ?

Бліц – турнір

  1. Назвати псевдонім Шевченка? (Кобзар)
  2. Коли народився Т.Г.Шевченко? (9 березня 1814р.)
  3. Де народився Т.Г.Шевченко? (У с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині)
  4. Що означає ім’я Тарас? (Тарас у перекладі з грецької – бунтівник, непокірний, безстрашний)
  5. Як називається перша книжечка віршів поета? (Кобзар)
  6. Хто такі кобзарі? (Колись кобзарями називали сліпих дідусів, що ходили від села до села і, граючи на кобзі, розповідали людям про долю України)
  7. У якому селі проходило  дитинство Т.Г.Шевченка? (У с. Кирилівці)
  8. Де художник здобув художню освіту? (У Петербурзькій Академії мистецтв)
  9. Де похований Т.Г.Шевченко? (У Каневі, на високій горі, яка називається Тарасовою)
  10. Скільки років прожив Т.Г.Шевченко? (47 років)

Вчитель. Ні, не помер Тарас. Він з нами. Зайдіть у будь – яку хату в Україні й в більшості х них ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він, як член сім’ї, як найдорожча людина. Про нього складають пісні, пишуть вірші, йдуть до його пам’ятника, щоб покласти квіти, його ім’ям названо вулиці, парки, театри, його вірші знають і дорослі, й діти.

Поки буде Дніпро сивий
Нести в море воду,
Живий буде Тарас в серці
Вільного народу.

Мені б хотілося, дорогі діти, щоб ви вчилися говорити українською мовою за допомогою чудової поезії Тараса Шевченка.

В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.

Учень:
Тарасе, наш Кобзарю, всюди
Приходиш нині ти, як свій,
Тебе вітають щиро люди
На всій Україні моїй.

VII. Заключне слово вчителя

Любі діти! Я вдячна вам за те, що ви були активні, уважні на уроці, за ваші добрі слова і теплі обличчя.

Дай вам, Боже, дай із неба,
Дай, чого вам більше треба, -
Дай вам миру і спокою
Під могутньою рукою…

Зичу вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

Джерело: Острів знань
Автор: Ромашина Лариса Андріївна, вчитель початкових класів та математики, Дубовиківська середня загальноосвітня школа, Дніпропетровська обл., с. Дубовики, вул. Леніна.
Видалити Відміна
Забанити Відміна