Закрити
Проектна технологія у навчально-виховному процесі
10 Квітня 2018, 13:41 , Переглядів: 511
FacebookTwitterLivejournal
Проектна технологія у навчально-виховному процесі Фото: slideshare.net Проектна технологія у навчально-виховному процесі

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Проект «Проектна технологія у навчально-виховному процесі» створений з метою виявлення умов ефективного впливу методу проектів на процес формування соціальної компетенції старших школярів, кращого засвоєння навчального матеріалу,  а також повного розкриття потенціалу учня на уроках.

Предметом дослідження є запровадження методу проектування на уроках математики та його вплив на якість засвоєного матеріалу та розвиток предметних компетенцій  та вмінь учнів.

Дослідження проектування як передового освітнього методу зумовлене потребою у залученні учнів до активної роботи на уроці, недостатнім обсягом матеріалу поданим у підручниках та посібниках, потребою у наочному застосуванні отриманих знань та розвитку соціальної компетенції школярів.

В якості методів дослідження були використані теоретичний аналіз психолого-педагогічної та тематичної літератури з досліджуваної проблеми, бесіда, спостереження, аналіз продуктів діяльності та ін.

База дослідження: 8-9 класи.

ПЕРЕДМОВА

Сучасний розвиток соціально-економічної ситуації в Україні, компетентний  підхід до освіти набуває все більшої актуальності, як черговий крок у природному процесі проходження школи за вимогами мінливого світу.  Якісно змінюються вимоги, що пред'являються суспільством до особистості. Для  сучасного випускника школи потрібен високий рівень самостійності, вміння мислити на рівні концептуальних альтернатив, розвинене продуктивне мислення і відносна сформованість таких ключових ознак, як міжособистісна, інструментальна, дослідницька, соціальна,інформаційна та інші.

Отже, на сучасному етапі реформування шкільної освіти виникла необхідність відродження методу проектів. Теоретики сучасної вітчизняної дидактики трактують проектування як процес та технологію створення і використання проектів, а метод проектів – як систему навчання та виховання, за якою учні набувають знань і вмінь у процесі планування й виконання поступово ускладнених завдань – проектів.

У педагогічному процесі багатьох навчальних закладів останнім часом зростає популярність та набуває поширення інтерактивний метод проектів – особисто орієнтований метод навчання та виховання, заснований на самостійній діяльності учнів у розробці проблеми та оформленні певним чином практичного результату розробки, це одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.

Проект – це поєднання теорії та практики, постановка певного розумового завдання і практичне його виконання. Освітні проекти спрямовані на оволодіння різними способами творчої, дослідницької , експериментальної діяльності, духовне та професійне становлення особистості через активні дії й створення суб’єктом власної стратегії навчання. Метод проектів передбачає досягнення дидактичної мети через детальне розв’язання проблеми, яка повинна завершитись цілком реальним практичним результатом, оформленим відповідним способом.

Для досягнення цієї мети учні  повинні навчитись самостійно мислити, окреслювати, розв’язувати проблеми, проводити експерименти, інтегрувати знання  різних навчальних предметів, установлювати причино  – наслідкові зв’язки, прогнозувати наслідки реалізації різних варіантів.

Розвиток  соціальної компетентності школярів може бути ефективним за умови опори на особистий досвід учнів, що передбачає звернення до реальної політичної, економічної, соціальної дійсності, її суперечностей і тенденцій, яка і відбувається в роботі над проектом. Необхідно синтезувати особистий досвід і наукову інформацію і на їх основі ефективно розвивати соціальну компетентність школярів.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

Будуючи майбутнє,  людству просто необхідно час від часу озиратися назад  і аналізувати  досвід минулого: все нове, як відомо, - просто добре забуте  старе. У минулому можна знайти не тільки ідеї, які, врахувавши умови сьогодення, можна використати, як поштовх для подальшого розвитку. Аналізуючи досвід минулих століть, можна також скласти своєрідний аналіз помилок, допущених людством. Саме вони допоможуть людині зрозуміти завдання сьогодення і майбутнього: не тільки засвоювати позитивні здобутки попередників, а й усвідомлювати помилку минулого.

Все це має також і відношення до методу проектів. Історія його виникнення і розвитку цікава і повчальна. Він повернувся до педагогіки в оновленому вигляді, але не змінив своєї суті: в основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально – пізнавальної діяльності школяра, на результат,  який досягається шляхом вирішення тієї чи іншої практично або теоретично значущої для учня проблеми.

Метод проектів виник наприкінці ХІХ століття у США. В його основі, на думку дослідників, відобразилися ідеї американського філософа та педагога Дж. Дьюї. Він вважав, що освіта повинна давати не лише знання, що знадобляться у майбутньому, але й уміння та навички, що вже сьогодні допоможуть дитині розв’язати  нагальні  життєві  проблеми. Таким  чином Дж. Дьюї докорінно змінив підхід до трактування ролі навчання. Він переконував: школа повинна стати тим місцем, де дитина вчитиметься долати труднощі, спілкуватися, здобувати необхідні знання, досліджувати навколишній світ .

Такий підхід до виховання учнів мав чимало послідовників. Один із них - професор В.Х. Кілпатрик, якому вдалося теоретично обґрунтувати метод проектів. Науковець по-новому осмислив ідеї Дж. Дьюї та дійшов висновку, що саме виховання і є життям, а не підготовкою до нього. Кілпатрик під методом проектів розумів “від душі” виконуваний зміст навчаючими без втручання вчителя . На його думку, проект мав чотири фази: зміст, планування, виконання та оцінку.

Українські педагоги почали застосовувати метод проектів ще на початку 20-х років ХХ століття. Цей період був своєрідним часом шкільних експериментів: учителі широко застосовували на практиці найновіші системи, форми та методи навчання, у тому числі й проектування.

Інтерес педагогів саме до цього методу був зумовлений тим, що у його основі було залучення школярів до навколишнього життя, вихованні в них таких якостей як самостійність та ініціативність. Метод проекту розглядався як дієвий засіб розвитку творчих здібностей, підготовки вихованців до професійної діяльності.  До роботи над проектом, як правило, залучалась велика кількість дітей.

Однак, впровадження цього методу в школах відбувалося без належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення та експериментальної перевірки. Тому вже перший досвід застосування методу проектів виявив ряд проблем. Зокрема, значно знижувалася роль учителя в навчальному процесі, а в школярів не було достатньої мотивації для такого типу навчання . Тому вже у 1931 році постановою ВКП(б) “Про навчальні програми й режим у початковій і середній школі” метод проектів було засуджено та заборонено. Було зроблено висновок про те, що за допомогою цього методу неможливо збільшити знання з загальноосвітніх предметів.

Сучасні дослідники історії педагогіки відзначають, що використання «методу проектів» у радянській школі в 1920 роках дійсно призвело до неприпустимого падіння якості знань. Причинами цього дослідники вважають:

  • відсутність педагогічних кадрів, здатних працювати з проектами;
  • слабку розробку методики проектної діяльності;
  • поєднання «методу проектів» з педагогічно неграмотною ідеєю «комплексних програм»

Комплексно - проектну систему замінили класно-урочною.

Тривалий період метод проектування зазнав забуття, оскільки, сам процес навчання трактувався виключно як спосіб передачі знань. І лише з середини 90-х років цей метод знову починає привертати увагу українських педагогів та стає об’єктом досліджень науковців.

Виникнувши з ідеї вільного виховання, метод проектів поступово «самодисциплінувався» й успішно інтегрувався до структури освітніх методів. Але сутність цього залишилася незмінною – стимулювати інтерес учнів до знань і навчати практично застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем поза межами школи. Сучасна людина мусить багато чого вміти, щоб досягти успіху: працювати в команді, самостійно здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, мати комунікаційні навички. Невипадково в сучасній педагогічній науці все частіше йдеться про підхід до вивчення предметів шкільного курсу. Метод проектів здатний вирішити всі ці завдання.

Сучасні вчені трактують метод проектів як «відкриту педагогічну систему, яка містить певну сукупність взаємопов’язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості учня» .

Отже, аналізуючи історію виникнення та становлення методу проектів, можна дійти висновку, що такий метод навчання є дієвим механізмом розвитку індивідуальних здібностей школярів.

КОНЦЕПЦІЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

Аналізуючи поняття «метод проектів», слід вказати на відмінності у визначенні основи тлумачення. Зокрема, в одних авторів це – педагогічна технологія або проектна технологія, яка відображає реалізацію особистісно орієнтованого підходу в навчанні. Натомість інші педагоги розглядають метод проектів як засіб організації педагогічного процесу, в основу якого покладено взаємодію педагога й учня та з навколишнім середовищем, об'єднання навчання з активною діяльністю учнів; метод планування цілеспрямованої діяльності учня у зв'язку з вирішенням якогось шкільного завдання в обставинах реального життя (М. Кларин); цільовий навчально-виховний процес, спрямований на виконання суспільно корисних справ ; систему навчання, за якої учень набуває знань, умінь та навичок у процесі планування і виконання певних складних завдань – проектів.

У сучасних загальноосвітніх навчальних закладах набули широкого використання ідеї проектного навчання.  Важливі завдання,  що покладаються вчителями на метод проектів є розвиток дослідницько-пізнавальної, експериментальної активності учнів, формування вміння школярів  самостійно набувати нові знання та поєднувати їх в єдину систему, організація пізнавальних процесів учнів тощо. З точки зору системного підходу проект є засобом переходу об’єкта з вихідного стану в кінцевий за умови певних обмежень та за допомогою певних механізмів.

Обов’язковими критеріальними вимогами педагогічного проектування є:

  • наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам та віковим особливостям учасників проекту
  • структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування
  • самодіяльний характер творчої активності
  • використання активних та інтерактивних форм і методів
  • "продуктивність" проекту
  • педагогічна цінність діяльності

Виходячи з того, що проектна технологія розробляється під конкретний педагогічний задум і має чітко окреслений результат, здійснення процесу навчання на основі її реалізації можна розглядати як фактор впливу на формування «знаннєвої» сфери свідомості учнів, оскільки «оброблена» навчально-пізнавальна інформація набуває форми конкретного об’єкту, що за своєю сутністю характеризується як інтелектуальний чи матеріальний продукт, створений самими учнями. Визначаючи цінність залучення дітей до проектної діяльності, Н.Є. Мойсеюк вказує на наявне орієнтування щодо створення певного матеріального або інтелектуального продукту.

Слід акцентувати увагу на тому, що зазначена технологія не є замінником класно-урочної системи навчання, а розглядається як компонент процесу навчання в системі компетентнісно спрямованої освіти. Процес створення проектної технології являє собою цілеспрямовану, соціально значущу, педагогічно доцільну, практично реалізовану інноваційну діяльність педагога щодо проектування та забезпечення функціонування освітньо-розвивального середовища, в якому здійснюватиметься проектна діяльність вихованців.

Реалізація проектної технології має організовуватися з дотриманням таких дидактичних принципів, як:

  • принцип взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку
  • розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості; залучення до різних видів навчально-пізнавальної діяльності з метою цілеспрямованого розвитку загальних і спеціальних здібностей, пізнавальних інтересів та потреб у саморозвитку та самовдосконаленні;
  • утвердження особистості учня як найвищої соціальної цінності, найповніше розкриття його здібностей, нахилів, уподобань; задоволення особистісних освітніх потреб;
  • принцип науковості
  • формування наукового світогляду учнів відповідно до сучасного рівня розвитку науки;
  • спонукання учнів до цілеспрямованої самостійної навчально-пізнавальної активності; формування потреби у здійсненні аналізу результатів власної пізнавальної діяльності; активізація прагнення до пізнавальної самостійності.

Орієнтованість проектної технології на пізнавальний інтерес та творчу самореалізацію учнів забезпечує розвиток їх інтелектуальних можливостей, вольових якостей, творчих здібностей, оскільки здійснюється з метою розв’язання певних проблем шляхом раціонального поєднання теоретичних знань з їх практичним застосуванням. Відповідно реалізація проектної технології полягає у постановці перед учнями соціально або особистісно значущої проблеми, вирішення якої потребує набуття нових знань, інтегрування їх з попередньо набутим життєвим та навчальним досвідом, здійснення конкретних дослідницьких дій, аналізу отриманих результатів, формулювання висновків.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД НАВЧАЛЬНИМ ПРОЕКТОМ

Проаналізувавши  теорію проектології, я відокремила окремі етапи створення проектів, опираючись на досвід їх проведення.

Етапи Зміст Діяльність учнів Діяльність учителя
Підготовчий Визначення теми і мети проекту Обговорюють предмет з учителем, отримують необхідну інформацію, визначають мету Пояснює суть проектного підходу і формує в учнів мотивацію діяльності, допомагає визначити мету
Командний Формування команди (групи) Розбиваються на групи (4-6 чоловік), обирають консультанта (лідера групи, який керуює органзацією проекту) Контролює вибір учасників, допомагає зорієнтуватися
Планування Визначення джерел інформації, способів збирання та аналізу інформації, способу презентації, розподіл обов’яз ків між членами команди Виробляють план дій, формулюють завдання, розподіляють роботу Пропонує ідеї, висуває припущення
Дослідження Збір інформації, рішення проміжних задач, підготовка до презентації Виконують дослідження, виконують проміжні завдання Спостерігає, радить, опосередковано керує діяльністю
Звіт або презентація Публічна демонстрація отриманих результатів Виступають безпосередніми учасниками презентації, презентують свою тему, досягнення Слухає, ставить доцільні питання як звичайний учасник
Результати і висновки Аналіз інформації. Формулювання висновків Звітують, обговорюють результати Підбиває підсумки обговорення, робить останні зауваження
Оцінка результатів і процесу  в цілому Оцінювання проведеної роботи Оцінюють діяльність шляхом колективного обговорення і самооцінок Оцінює зусилля учнів,креативність, Інформативність використаних джерел, потенціал подальшої роботи, загальний  рівень презентації

Найпоширенішими є дослідницькі, творчі, інформаційні й соціально значущі проекти.

Організація роботи над навчальним проектом має відповідати наступним вимогам:

  • розроблятися з урахуванням навчально-пізнавальних потреб учнів, конкретних умов, можливостей та зусиль усіх суб’єктів майбутньої  проектної  діяльності;
  • мати значущість для учнів та їх соціального  оточення;
  • забезпечувати оволодіння учнями новими знаннями, компетенціями, вміннями;
  • мати  практичну спрямованість;

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особисто орієнтованої педагогіки.

Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу е самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань —обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — коригування — висновки.

Необхідною складовою методики здійснення проектної діяльності є складання загальної моделі, що розглядається як умовний образ, схема кінцевого результату проекту.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Однією з умов вирішення сучасних завдань освіти є формування ключових освітніх компетенцій учнів. Велика роль при цьому відводиться математиці. Під ключовими компетенціями розуміється цілісна система універсальних знань, умінь, навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів.

Активно застосовуючи проектну технологію на своїх уроках, я поставила собі за мету допомогти учням оволодіти навичками планування власної діяльності, навичками вибору засобів та шляхів її здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду, вміння працювати у колективі, доносити свою точку зору до інших, застосовувати знання з різних галузей.. Саме метод проектів забезпечує активну діяльність учнів у розв’язанні  навчальної та надпредметної проблеми, повязаної з власним життям, грою, працею. Саме він враховує особливості нашого сприяняття інформації. Адже відомо, що людина засвоює10% того, що вона читає; 20% того, що вона чує; 30% того, що вона бачить;90% того, що вона пояснює іншим.

Головною задачею є формування правильної команди:

  • учні поділяються на групи (приблизно 4-6 чоловік);
  • склад групи повинен бути різноманітним, поєднання учнів з високим середнім балом  та тих, що відстають від програми чи потребують допомоги;
  • кожна група обирає консультанта, який керує роботою кожного  члена та консультує їх з питань теорії.

Посада консультанта потребує певних особистих якостей. Учень, якого обрано консультантом повинен не лише добро володіти матеріалом, а й мати певні лідерські якості, раціонально розподіляти роботи між своїми одногрупниками, легко знаходити спільну мову з однолітками, не домінувати у колективі.

Розвиток  технологій, комп’ютерної техніки істотно впливають на повсякденне життя сучасного школяра. В учнів не виникає проблем з використанням мережі Інтернет, електронних посібників, текстових платформ , які значно полегшують навчальний процес.

Залучення технологій до проекту покращить засвоєння матеріалу, надасть учням можливість використати знання, отримані на уроках інформатики та з життєвого досвіду роботи з комп’ютером заради їх практичного застосування.

Вимогами з цього приводу до кожної групи є:

  • створення електронної (інтерактивної) презентації з певної теми (за допомогою програми Microsoft Office PowerPoint) (приклади презентацій наведено у Додатку 1.)
  • запис усіх використаних матеріалів на диск
  • документальна збірка у вигляді реферату чи звіту

Особлива увага приділяється висновкам, які кожна група формулює сама. У висновку учні роблять загальний огляд проведеної роботи, її результативність, якість засвоєного теоретичного та практичного матеріалу та чи було досягнуто «почуття ліктя» серед членів команди.  

Деякі групи вирішили представити висновки у вигляді відео, у яких кожен учасник висловив свою думку щодо проекту, над яким працювала вся команда. (Додаток 3.)

Основою роботи стала, все ж таки, презентація, яка теж створювалася з особливою увагою. Учні проявили креативність і у створенні цікавих видів завдань: кросвордів, ребусів, ігор, бліцопитувань та тестів.

Проаналізувавши усі проекти проведені мною серед учнів на уроках математики, я виявила недоліки кожного окремого проекту. Кожний експеримент дозволив мені зробити висновки, усунути недоліки.

Назва теми: Квадратичні нерівності

Клас Кількість груп Середня оцінка  результативності Оцінка досягнень учнів Висновки
9 4 7-10 Учні почали опановувати технологію проектної діяльності (уміння визначити мету, задачі, бачити предмет дослідження, визначити гіпотезу, планувати власну діяльність і діяльність своїх товаришів); здатність чітко, систематично виконувати сплановану роботу, що є неодмінною умовою для розвитку учнів у процесі реалізації проекту; У ході роботи було виявленно те, що у деяких дітей виникають проблеми у роботі з однолітками, неефективне розподілення праці. Діти не чітко визначають мету роботи над проектом.
8 4 8-11 Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яку учні успішно визначили, подолавши проблему розробкою планів, чітким виконанням усіх етапів підготовки. Покращилися взаємостосунки між членами групи, у них відокремилися лідери. Не було досягнуто бажаного результату через недостатнє використання електронних технологій, недостатньо часу на підготовку.
8 5 9-12 Тема даного проекту дала можливість широко використати комп’ютер та Інтернет для пошуку, обробки інформації та роботи з нею, для створення презентації і, таким чином, сформувати компетентності з інформаційних і комунікативних технологій Не вистачило креативного підходу з боку учнів, однотипність підготовленого матеріалу, потреба у покращенні навичок роботи з інформаційними технологіями.
9 5 9-12 У ході проекту учні навчилися конструктивно спілкуватися, співпрацювати, долати суперечки; використовувати різні організаційні форми роботи; використовувати сучасну оргтехніку та обладнання. Загальна неорганізованість підготовки, потреба у розкритті сфер реального застосування отриманих на уроці знань, ширше використання інформаційних технологій.
9 5 9-12 Було використання дослідницьких методів: визначення проблеми, завдань дослідження, які випливають із проблем, висунення гіпотези їх розв’язання, оформлення кінцевих результатів; задоволення рівнем отриманих знань, достатнє порозуміння серед членів груп, активна участь у розв’язуванні завдань і креативність у підготовці, використання різноманітних засобів дизайну (плакатів, друкованих матеріалів, буклетів, колажів та ін.); Потреба у застосуванні нових методів проектної технології, розширення сфери використання проектної діяльності.

Деякі  презентації учнів та відеоматеріали подані у Додатку 1.
Враження учнів від проведеної роботи та участі у проектній діяльності подані у Додатках 2,3,4.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Однією з умов вирішення сучасних завдань освіти є формування ключових освітніх компетенцій учнів. Велика роль при цьому відводиться математиці. Під ключовими компетенціями розуміється цілісна система універсальних знань, умінь, навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів. Перед шкільним учителем математики гостро стоїть проблема необхідності використання таких моделей навчання предмета, які дозволять випускнику школи отримати систему знань відповідну сучасним вимогам. До теперішнього часу розроблені і використовуються в освітній практиці технології трансформування знань, умінь і навичок, проблемного, програмованого, різнорівневого, адаптивного, модульного навчання. Від педагога вимагається навчити дітей тим знанням, навчити тим умінням і розвинути ті навички, якими сучасний учень зможе скористатися у своєму подальшому житті.

На мою думку метод проектів підсилює та заохочує щире прагнення учнів до навчання, а, отже, на практиці є надзвичайно ефективним. Проектування завжди особистісно орієнтоване та дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших учасників у конкретній справі, а не вдаватися у навчальну діяльність.

У проекті учні стають основними дійовими особами освітнього процесу, вони є рівноправними учасниками творчого колективу. Це дозволяє їм об’єднуватися за інтересами, забезпечує різноманітність рольової діяльності. Метод проектів дає можливість залучати до навчального процесу не тільки дії та думки школярів, але й їхні почуття. Діяльність за проектом допомагає учню включитися в активну соціальну дію, подолати суб'єктно-об'єктну педагогічну парадигму.

У своїй практичній діяльності я запропонувала створення проектів учням 8-х та 9-х класів, адже на цьому етапі діти вже досить активно користуються комп'ютерними технологіями, вміють їх застосовувати. Крім того, у цьому віці учні вже достатньо підготовлені для приймання власних рішень, розподілення роботи між учасниками групи, організації підготовчого процесу та яскравої презентації своїх досягнень перед іншими.  Далі планується проведення проектів зі старшокласниками та учнями 5-х, 6-х та 7-х класів, але с певними ускладненням чи полегшенням відповідно до віку та програми.

Упровадження проектної технології у практику виховної роботи було визначено як пріоритетний в організації виховної роботи школи в цілому, так і в діяльності кожного класного колективу.

Як бачимо, проект багатогранний, ефективний, престижний та невичерпний.

Проект - це метод навчання. Він може застосовуватись як на уроках, так і в позакласній роботі, орієнтований на досягнення цілей самих учнів, тому неповторний; формує значну кількість навчальних і життєвих компетентностей, тому є ефективним; формує досвід, тому незамінний.

Аналіз проектної діяльності учнів та її результатів показує доцільність використання методу проектів на уроках математики як засобу формування ключових компетентностей учнів.

ВИСНОВКИ

Розвиток освіти в напрямку підвищення якості освітнього процесу накладає свої вимоги на всі його численні компоненти: засоби та методи навчання і виховання, цілі і зміст освіти та ін Саме тому стає актуальним питання умов ефективного використання тих чи інших методів або засобів освіти, так як знання і створення таких умов дозволяє якісно змінити процес навчання, реалізувати потенціал педагогічних технологій в повній мірі.

Вивчення умов ефективності методу проектів залишається певною мірою відкритим питанням, перш за все, через недостатньо широкого масштабу впровадження методу в педагогічну практику. Але на сучасному етапі розвитку освіти проектна технологія навчання набуває все більшого розповсюдження у процесі загальноосвітньої підготовки школярів. Для педагогів-практиків та науковців проектне навчання має велику цінність як засіб відірватися від „знаннєвої” освіти та перейти до прагматичного, діяльнісного, особистісно зорієнтованого підходів у навчанні.

У даному дослідженні я спробувала розглянути зазначений метод з метою виявлення умов ефективного впливу методу проектів на процес формування соціальної компетенції старших школярів, кращого засвоєння навчального матеріалу,  а також повного розкриття потенціалу учня на уроках.

Метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання в школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору засобів та шляхів її здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів. Діяльність за проектом допомагає учню включитися в активну соціальну дію, подолати суб'єктно-об'єктну педагогічну парадигму.

Незалежно від типу проекту, результати учнівської праці мають бути відчутними, певним чином оформленими, мати конкретне матеріальне вираження.  До прикладу, у формі відеофільму, електронної презентації, плакату,  веб- сторінки тощо.

Написання проектної роботи дає змогу учням переконатися в тому, що отримані знання – це, насамперед, засіб пізнання подій, процесів, явищ, що відбуваються у сучасному світі і їх можна активно використовувати на практиці.

Використання методу проектів у навчально-виховному процесі сприяє кращому засвоєнню знань у школярів, а також виробленні у них вмінь самостійно шукати та користуватися різними джерелами інформації.

Проектування  заохочує та підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно особистісно - орієнтоване, має високий мотиваційний потенціал¸  дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.

Застосування учителем проектної технології сприяє виробленню у дітей практичних навичок та враховує індивідуальні особливості кожного учня, сприяє творчому розвитку не лише школярів, але й педагогів.

Таким чином, узагальнюючи отримані в ході дослідницької роботи дані, можна зробити висновок про те, що метод проектів - будучи особистісно-орієнтованою технологією XXI століття, стає все більш популярним в системі освіти, в тому числі і через його яскраво виражену творчу, гуманістичну та соціальну спрямованість. Виходячи з аналізу досвіду роботи педагогів, ми можемо заявити, що даний метод може бути одним з численних методів навчання, спрямованих на розвиток соціальної компетентності школярів. Однак для успішної реалізації потенціалу цього методу необхідно подальше визначення і вивчення умов його ефективного застосування на практиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Буджак Т. Метод проектів як засіб формування інтелектуальних здібностей учнів //Хімія. Біологія. – 2000. - №10. – С.10.
  2. Гузеев В.В. “Метод проектов” как часный случай интегральной технологии обучения //Директор школы. – 1995. - № 6.
  3. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приёма до философии.– М.: Сентябрь, 1996. – 112с. - (Библиотека журнала “Директор школы”. –Вып. 4.).
  4. Лернер И.Я. Проблемное обучение. - М., 1974.
  5. Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів (на прикладі освоєння ПГ «Технологія») // Завуч. – 2003. - №7. – С. 6-10.
  6. Лисенко С. Про проекти //Відкритий урок. 2003. - №17. – С.17-18.
  7. Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти //Завуч. – 2002. - №26. – С.4.
  8. Освітні технології: навч.-метод. посіб. /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с. [148-162; 128-147]
  9. Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. – 2000. - №2. – С.34-37.
  10. Пашковська Н.В. Шкільні освітні проекти як складові іміджу сучасного навчального закладу //Управління школою. – 2003. - № 35. – С24 – 25.
  11. Перспективні освітні технології: Наук. – метод. посібник. /за ред. Г.С.Сазоненко. – К.: Гопак, 2000. – 560с. (112-201).
  12. Проектний метод навчання молодших школярів //Дайджест. – 2001. - №7-8. – С.57-58.
Джерело: Острів знань
Автор: Поплавських Людмила Іванівна, вчитель математики, Одеська гімназія №8
Видалити Відміна
Забанити Відміна