Закрити
Комплекс занять «Формування психологічної компетентності молодих педагогів за допомогою інтерактивних методів»
20 Лютого 2018, 15:16 , Переглядів: 440
FacebookTwitterLivejournal
Комплекс занять «Формування психологічної компетентності молодих педагогів за допомогою інтерактивних методів» Фото: occupy.com Комплекс занять «Формування психологічної компетентності молодих педагогів за допомогою інтерактивних методів»

Головним завданням підвищення психологічної культури молодих педагогів є комплексна взаємодія між розвитком всіх складових психологічної культури одночасно.

І. Анотація

Нове століття в освітній політиці позначилося впровадженням в життя ідей і стратегій модернізації освітнього процесу, що було зумовлене прагненням вивести вітчизняну систему освіти на європейський. В зв’язку з цим є необхідним переосмислення вимог до особистості майбутнього фахівця, в тому числі і педагога. Основна увага повинна бути спрямована на знаходження оптимальних механізмів поєднання особистісних якостей людини і технології підготовки спеціаліста з урахуванням сфер його майбутньої діяльності.

Психологічна культура, як психічне утворення, пронизує всі основні іпостасі людини: особистість, суб’єкт, індивідуальність. Психологічна культура має ієрархічну багаторівневу будову і багатокомпонентний склад. Тут виявляються і особливості сприймання іншої людини, і глибина її розуміння, і адекватність знань про неї, характер переживань, пов’язаних з іншою людиною, а також вміння спілкуватись, співпрацювати і продуктивно виконувати спільну справу. Таким чином, психологічна культура постає як єдність знань, відношень, переживань і життєвого досвіду людини.

Питання підвищення рівня психологічної культури молодих педагогів завжди було актуальним, але на сучасному етапі розвитку нашого суспільства воно набуває нового змісту.

Молодий вчитель повинен вміти підтримувати психічне здоров'я дітей; забезпечувати сприятливі умови для їхнього психічного розвитку; розвитку індивідуальних здібностей кожного вихованця.

Важливим фактором, що визначає зміст психологічної культури молодого вчителя, є характер і специфіка його діяльності, педагог у своїй практичній діяльності повинен створювати умови, вживати заходів, які сприяють підвищенню якості та ефективності навчально-виховного процесу, стимулюють сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі школярів, допомагають координувати співпрацю навчального закладу з сім'єю.

Головним завданням підвищення психологічної культури молодих педагогів є комплексна взаємодія між розвитком всіх складових психологічної культури одночасно.

Складові психологічної культури визначені Колмогоровою Л. С. наступним чином:

  • психологічна грамотність;
  • психологічна компетентність;
  • ціннісно-смисловий компонент;
  • рефлексія;
  • культуротворчість.

Формування психологічної культури молодого педагога — процес складний, в якому займає значну роль взаємодія з вчителями, адміністрацією, вчителями – наставниками та психологом.

Першочерговим завдання у роботі  з педагогічним колективом, вважаю формування психологічної культури молодих педагогів для забезпечення успішного навчального-виховного процесу. Для розв’язання цього питання одним із сучасних засобів є інтерактивні методи.

II. Опис комплексу занять, що забезпечують реалізацію розробки

Ефективним у роботі психолога буде поєднання інтерактивних технологій  з роботою над розвитком всіх складових психологічної культури, як окремо взятих етапів.

Тому представляю вам цикл занять з молодими педагогами, кожне з яких спрямоване на розвиток певної складової психологічної культури.

І Психологічна грамотність

Заняття "Використання психологічних знань у конфліктних ситуаціях"

Структра тренінгу

I. Розминка.

Мета: розминка учасників, їхнє емоційне входження у тренін­гові заняття.

II. Велика гра (основна частина).

Психологічні вправи, етюди, пантоміма, рольові та рухливі ігри.

III. Розслаблення (розрядка).                               

Мета: вихід із психологічної атмосфери, яка виникла під час основної частини заняття.

Знайомство: психологічна розминка.

Мета: знайомство з колом інтересів учасників групи. Привітан­ня членів групи, ознайомлення з правилами роботи у групі:

  • не перебивати один одного;
  • не оцінювати і не засуджувати жодні висловлювання як погані чи хороші;
  • не давати порад, коли цього не просять учасники;
  • намагатися дотримуватися теми обговорення;
  • брати участь в обговоренні проблеми за бажанням;
  • дотримуватися конфіденційності щодо того, що може статися на семінарі;
  • враховувати час обговорення;
  • критикувати не людину, а конкретний учинок.

Це допоможе дещо змінити уявлення про себе і зламати певні стереотипи спілкування.

Вправа "Знайомство"

Дає можливість не лише познайомитись, а й сприяє розвитку пам'яті.

Усі учасники стають в одне спільне коло. По черзі, починаючи з одного з тренерів, кожному учасникові потрібно назвати себе й ска­зати щось позитивне про себе. Фразу можна запропонувати розпо­чати словами: «Мене звати... Моя краща подруга (друг) про мене сказала (в) б (би), що я...» Для того щоб учасники групи швидше перезнайомилися та були готові для подальшої роботи в атмосфері довіри й симпатії, пропонуємо наступні вправи.

Вправа "Нетрадиційне вітання"

Учасники ходять по кімнаті й за командою психолога при зустрічі вітаються:
а) долонями; б) коліньми; в) чолом; г) боком.
Після виконання учасники сідають на місце.

Міні лекція " Я - концепція"

Ознайомити учасників СПТ з тим, що особисті уявлення, цінності, потреби й емоції кожного є невід'ємною частиною кон­флікту, в якому ми беремо участь; як відомо, люди зі здоровим по­чуттям цінності можуть уникати розширення конфліктів, вони менш упереджені щодо інших людей, більш здатні замислитися над тим, які інтереси лежать в основі поведінки опонента І які цілі він ста­вить перед собою.

Самоконцепція — це наші думки й переконання стосовно себе. Це те, що ми думаємо про себе, хто ми є.

Деякі з цих переконань — об'єктивні факти, а деякі, що форму­ють самоконцепцію, є думками. Думки відіграють дуже важливу роль для формування самоконцепції.

Сила фактів і думок — досить велика, позаяк вони форму­ють нашу тотожність. Кожна ідея важливіша. Деякі факти й переконання є дуже важливими для нас. Вони визначають, ким ми є тепер, що ми робимо і ким ми станемо. Вони формують своєрідний екран сприйняття, крізь який ми бачимо світ. Вони надають форми речам, із якими ми зустрічаємось, і визначають нашу реакцію на них, оскільки ці думки й факти визначають нас, якими ми себе бачимо. Коли ми отримуємо інформацію, ми трактуємо її через призму наших переконань. Якщо ж інформа­ція не відповідає нашим переконанням, ми намагаємося про­ігнорувати або відкинути її.

Ставлення людини до себе, її самооцінювання та сформованість її самоконцепції можна визначити за допомогою психотехнічних вправ.

Для роботи учасникам пропонується виконати вправи, які ознайомлюють учасників з певними інтерактивними техніками і сприяють підвищенню їхнього самооцінювання.

Вправа "Взаємне інтерв'ю"

Ця вправа виконується в парі. Уявіть себе кореспондентом газе­ти, який має завдання написати статтю саме про вашого партнера. Ви можете ставити різні запитання (щодо 10 відповідей із вправи «Хто я?»). Щоб якомога краще репрезентувати свого партнера іншим учасникам групи після закінчення інтерв'ю, Ваш партнер має зробити те саме.

Вправа "Автопортрет"

Мета: самосприйняття.

Під тиху музику намалювати символічний автопортрет, тобто піктограму. Дати незвичайний заголовок малюнку. Виконані порт­рети вивішуються тренером на дошці. Учасники аналізують бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, вка­зують, кому він належить. Обговорення заняття.

Міні - лекція «Усі люди різні, і кожна людина унікальна»

Запропонувати учасникам навчитися розпізнавати процеси, які часто заважають усвідомленню унікальної неповторності кожної людини. До таких понять належать: стереотип, упереджене став­лення, дискримінація.

Вправа "Асоціації"

Мета: показати учасникам групи, що кожна людина — індиві­дуальність.

Після чого відбувається обговорення, під час якого учасники починають розуміти, що сприймання чи виникнення асоціації відбу­вається у зв'язку з проблемами, соціальним досвідом тієї людини, у якої вони виникають. Учасники тренінгу розповідають про свої переживання. Усе це сприяє пізнанню та об'єктивному оцінюван­ню свого «Я».

Вправа "По той бік дороги"

Ця вправа допомагає виявити, наскільки толерантною є група. Не слід оцінювати чи засуджувати погляди інших, варто підкрес­лювати, що кожен може мати свої погляди, з якими можна пого­джуватися чи ні. Запросити учасників стати посередині кімнати. У центрі прохо­дить уявна дорога. Психолог називає певні твердження. Ті учасники, які погоджуються з цими висловами, мають перейти на праву сто­рону «дороги», а ті, хто не погоджується — на ліву. При цьому слід, щоб учасники звернули увагу на те, хто з ними по один бік дороги.

  • У мене в дитинстві було прізвисько.
  • Я маю старшу сестру.
  • Важливо під час спілкування завжди уникати сварок і кон­фліктів.
  • У конфлікті завжди можна визначити «сторону, яка має ра­цію» і «сторону, яка не має рації».
  • Я не люблю відпочивати на морі.
  • Мене дратують люди, які нав'язують свої погляди.
  • Я люблю читати детективи.
  • Мені з власного досвіду знайомий внутрішній конфлікт, зумовлений, з одного боку, бажанням добре поїсти, а з іншого боку — бажанням мати стрункий стан.
  • Я хочу одержати задоволення від цього тренінгу. Провести обговорення тверджень у формі дискусій.

Тренер пропонує учасникам знайти собі пару через виявлення першої літери власного імені: Лідія — Любов — Леонід. У сфор­мованих групах, парах виконати вправу «Ситуації».

Вправа "Ситуації"

Мета: позитивне сприйняття себе і світу; визначити, як ми поводимося, вступаючи в контакт з іншими. Ситуації:

1. Ви не змогли відповісти на запитання Вашого учня (студен­та) з другий - записує (бажано більше +).
Кожна група зачитує свою ситуацію і називає тільки плюси з обраної ситуації.

Вправа "Воскова свічка"

Вправа на відвертість та довіру. Станьте у тісне коло. Бажаю­чий стає у центр кола, замружує очі й дозволяє групі похитати себе, тримаючи за плечі й верхню частину тулуба. Це може бути рух за годинниковою стрілкою або навпаки чи хитання з одного боку в інший. Стопи ніг того, хто стоїть у центрі, не повинні відрива­тись од підлоги. Цю процедуру проробляють усі.

Обговорення:

  •  Як ти почувався, коли був у центрі кола?
  •  Про що думав, коли був членом групи і гойдав інших? Якого набув досвіду?
  •  Чи є відмінності в поведінці групи залежно від тогo, хто є в центрі кола?
  •  Який висновок можна зробити про групу та її членів? Щоб у тебе розвивалися добрі стосунки, лише тоді вона буде мати можливість пізнати тебе. Але ти ризикуєш, бо тебе можуть відштовхнути, поглузувати. Щоб стати відвертим, ти маєш вірити: відповідь іншої особи не ображає тебе, вона не нехтуватиме тобою і не використає твої слабкі сторони. Те саме можна сказати і про іншу людину, яка довіряється тобі, довіра зростатиме, якщо ти не використовуватимеш її слабкі сторони, висміюватимеш й від­штовхуватимеш її.

Якщо хтось відкриється тобі, а ти залишаєшся замкнутим, при­хованим, то він не довірятиме тобі. Якщо ти у відповідь на відвертість почнеш насміхатися й засуджувати, тоді інший утра­тить довіру до тебе. Щирий вираз обличчя, приязна усмішка, доб­розичливість у голосі, дружня поведінка допоможуть здобути до­віру інших, яким ти хочеш довіритися.

ІІ. Психологічна компетентність

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ «РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОНИКЛИВОСТІ»

Мета:

  1. Ваші очікування. Скажіть будь ласка що Ви очікуєте від нашого заняття, що Вам би було корисним, а що було б цікаво дізнатися.
  2. Теоретичне повідомлення.

Давайте з Вами з’ясуємо, що ж таке психологічна проникливість? (відповіді педагогів)

Психологічну проникливість можна виявити вже в дитинстві за інтересами і нахилами. Основними проявами є інтерес до правильного розуміння інших людей.

«Пізнай себе і ти пізнаєш істину»

Як ми можемо пізнавати себе?

  • За допомогою спілкування на психологічні теми, читаючи психологічну літературу;
  • За допомогою тестування та практичних вправ;
  • За допомогою власних спостережень і самоаналізу.
  1. А зараз хочу запропонувати Вам вправу на розвиток кращого розуміння інших людей.

Вправа «Сліпий, глухий, німий…»        

Мета вправи: розвинути вміння розуміти один одного за допомогою слів, жестів, міміки.

Учасники групи діляться на групки по 3 чоловік. Один обирає роль «Сліпого» (може чути, говорити, але не може бачити), другий – роль «Глухого» (може бачити, говорити, але не чує), третій учасник – «Німий» (бачить, чує, але не говорить). Завдання для учасників: домовитись про місце, час і причину зустрічі.

Рефлексія вправи.

Які Ваші враження після виконання цієї вправи?
Чи легко Вам було зрозуміти своїх співрозмовників?
Що допомагало а що заважало Вам досягти бажаного результату?

  1. Чи можете Ви пригадати конфліктні ситуації з власного педагогічного досвіду, і яке вирішення вони мали. Поділіться будь ласка з нами своїми успіхами у вирішенні конфліктів.

А зараз ми з Вами спробуємо вирішити інші вигадані, але цілком можливі конфліктні ситуації. Я впевнена, що Вам вдасться тактовно і толерантно порозумітися зі своїми уявними співрозмовниками.

Вправа «Мої дії в конфліктній ситуації»

1) Уранці мама приводить доньку-першокласницю в школу і, не привітавшись, заявляє вчите­леві: «Ви зовсім не займаєтеся з моєю дитиною. Вона вдома вивчила всі букви й цифри, тож ви, мабуть, вважаєте, що непотрібно на неї зверта­ти увагу. Я теж педагог, і мені незрозуміло, чим ви тут займаєтеся з дітьми». Що має відповісти вчитель?

2) Батьки хлопчика, який навчається в 2-му класі, розлучені. Мама кожного дня наполегли­во просить не віддавати дитину батькові й дуже незадоволена, коли той приходить і забирає хлопця з групи продовженого дня. Що робити вчителеві?

3) До вчителя математики підійшла мама п'ятикласника й з образою та обуренням заяви­ла: «Мій син учора зізнався, що ви його обізвали! Навіщо ви обзиваєте мою дитину «бовдуром»? Ви ж учитель і повинні сіяти розумне, добре, вічне?» Що відповісти вчителеві, якщо він не обзивав учня?

Що має відповісти на це вчи­тель?

Дякую, Ваш життєвий досвід стане у пригоді і мені.

  1. Ну і на завершення та узагальнення сьогоднішнього заняття і нового досвіду пропоную вам ще одне завдання.

Вправа «Якості психологічно-проникливого педагога»

Робота виконується в групі, педагоги обговорюють і записують на ватмані якості, які притаманні психологічно-проникливому педагогові.

  1. Рефлексія заняття.

Поділіться будь ласка враженнями від сьогоднішнього заняття.
- Чи дізналися ви щось нове?
- Чи стане вам у пригоді отримана інформа­ція?

ІІІ. Ціннісно смисловий компонент

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ «ПСИХІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПЕДАГОГА»

Мета: профілактика емоційного вигорання, навчання навичкам саморегуляції і розслаблення, формування позитивного емоційного стану, профілактика неврозів.

Вправа 1. «Рукостискання»

Мета: налаштувати групу на позитивний лад.

Хід вправи.

Учасникам пропонується походити по колу і привітатися, як можна з великою кількістю учасників тренінгу і побажати того, що необхідно даному учаснику в цей момент.

Вправа 2. «Моя улюблена якість»

Мета: діагностика стану групи на момент початку тренінгу.

Хід вправи.

Педагогам пропонується розділитися на пари і сісти один навпроти одного. Ведучий зачитує по черзі три позитивних якості. У парі необхідно обговорити яка якість з перерахованих більшого всього підходить кожному з пари і чому. У колі обговорюється, в яких парах якості збіглися.

  • мудрість, надійність, наполегливість;
  • активність, безкорисливість, ввічливість;
  • сила волі, скромність, сміливість;
  • самозабуття, тактовність, терплячість;
  • незворушність, чарівність, товариськість.

Вправа 3. «Асоціації з іграшкою»

Мета: пошук позитивного сенсу в несподіваних речах.

Хід вправи.

Вчителям пропонується Чорний не прозорий пакет з м'якими іграшками. Ведучий по колу пропонує дістати на дотик будь-яку іграшку і подумати про те, чим ця іграшка схожа на нього. Далі йде обговорення в колі.

Вправа 4. «Долоньки»

Мета: використання тактильних відчуттів для характеристики тієї чи іншої людини.

Хід вправи.

Педагогам пропонується по черзі закрити очі і долоні розгорнути так щоб можна було покласти на них руки іншому учаснику, а інші учасники тренінгу тихенько підходять до нього і кладуть свої долоні на долоні цього учасника, його завдання полягає в тому, щоб запам'ятати у якого які руки були на дотик.

Обговорення по колу, що кожен відчув при цьому.

Вправа 5. Релаксація під музику і шум води

Після релаксації необхідно намалювати той образ води, який ви побачили. Малюєте олівцями, фарбами та фломастерами.

Вправа 6. «Броунівський рух»

Мета: зниження м'язового напруження і внутрішньої скутості.

Хід вправи.

Учасникам пропонується під музику активно пересуватися по кімнаті. Як тільки музика вимикається і ведучий називає будь-яку цифру, учасники, повинні взявшись за руки, об'єднається в групи, які з такого числа осіб. Ведучий пропонує об'єднатися в групи не за кількістю осіб, а за будь-якою ознакою (наприклад, за кольором очей, елементам одягу, домашнім тваринам і т.д.). Завдання виконується веселіше, якщо учасники до того ж забороняється розмовляти.

Вправа 7. «Мій портрет»

Мета: підвищення самооцінки у вчителів, за допомогою позитивних погладжувань.

Хід вправи.

Учасникам тренінгу пропонується намалювати свій портрет. Потім цей портрет необхідно прикріпити на спину собі. Після цього ходити по колу і всі бажаючі можуть написати там побажання, компліменти. Потім листок знімається і всі сідають в коло, і відбувається обмін думками.

Вправи 8. «На довірі»

Мета: підвищення довіри один до одного в колективі.

Хід вправи.

Вчителям пропонується розділитися на дві, три команди по 5-6 чоловік. Потім дається завдання кожному з групи спробувати впасти на руки своїх колег. Завдання інших утримати цю людину в своїх руках. Далі відбувається обговорення в колі, що кожен відчув.

Вправа 9. «Серпантин»

Мета: підвищення енергетичного тонусу групи.

Хід вправи.

Кожен учасник бере жменю серпантину. Група встає в тісне коло, практично стикаючись плечима, кожен повертається правим плечем всередину кола, простягає праву руку в центр кола, розгортаючи її великим пальцем вгору. Потім починається рух за годинниковою стрілкою. Коли пружина максимально згорнулася, група починає рухати руки вгору, вниз. Супроводжуючи прощальну фразу: «Ай та ми!». На останньому складі амплітуда стає максимальною і на останньому ривку. Підкидають серпантин вгору.

ІV. Рефлексія

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ «РЕФЛЕКСІЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

Мета: сприяння психологічній адаптації молодих педагогів до умов роботи у школі, створити діловий, творчий психологічний клімат:

  • підвищення мотивації професійної діяльності, відшукування оптимальних моделей поведінки в педагогічному середовищі;
  • добір оптимальної стратегії професійної діяльності.
  • розуміти один одного, поважати, прощати, любити.

Цільова аудиторія: Молоді педагоги

Хід тренінгу

Психолог.  Фахове становлення вчителя - довготривалий процес, який починається від обрання професії до перших років самостійної роботи у школі. Проблема професійної адаптації набуває величезного значення серед проблем успішної професіоналізації молодого вчителя. Вирішення цієї проблеми значною мірою сприяє уникненню таких негативних явищ, як нестабільність педагогічних кадрів, їх плинність, повільне зростання педагогічної майстерності вчителя.

Характерна риса справжньої школи - це благодатний клімат, що визначає ставлення вчителів і дітей до всього, що відбувається як до особистого значущого, важливого і цікавого. Колектив - це єдине ціле, це учителі і учні. Ми спілкуємось пізнаючи один одного все глибше.

Сьогодні на нашому тренінгу ми спробуємо створити творчий, діловий психологічний клімат, аби якомога більше дізнатися один про одного.

1. Вправа "Хто народився в..."

Група сідає по колу. Зараз ми проведемо гру з допомогою якої ми краще впізнаємо один одного. Я буду ставити запитання, кого це стосується, встає і виконує завдання, яке я скажу. Питання - завдання:

- у кого голубі очі - три рази моргніть;
- у кого є брат - потупати ногами;
- хто сьогодні смачно поснідав - погладьте себе по животику;
- хто родився восени - візьміть когось з групи і потанцюйте з ним;
- хто п'є каву з цукром та молоком - подивіться під стілець;
-у кого є ластовиння - пробіжіть по колу;

2. Вправа «Самопрезентація»

Мета: сприяння усвідомленню молодими педагогами особливостей своєї особистості; розвиток уміння представляти свою індивідуальність перед аудиторією.

Психолог пропонує молодим педагогам познайомитися ближче за принципом «Грудки снігу»: кожен по черзі (починаючи із психолога) називає своє ім'я та формулює життєве кредо; другий учитель повторює ім'я та девіз першого, а потім розповідає про себе; третій, перед тим як розповісти про себе, повторює імена та девізи перших двох і т. д.

3. Вправа «Очікування»

Педагогам роздають невеликі аркуші липкого паперу. Психолог просить написати на них, чого саме молоді вчителі чекають від тренінгу. Далі кожен по черзі презентує свої записи та прикріплює на плакаті із зображенням піщаного годинника.

4. Вправа «Поділись з сусідом»

Учасникам тренінгу пропонують вибрати два питання серед тринадцяти, які виділяв М. Пруст:

  1. Де б Ви хотіли жити?
  2. Основна риса Вашого характеру?
  3. Ваш основний недолік?
  4. Який Ваш ідеал у житті?
  5. Яку рису Ви найбільше цінуєте у мужчини?
  6. Яку рису Ви найбільше цінуєте у жінки?
  7. Ваш улюблений колір?
  8. Ваша улюблена квітка?
  9. Що Ви найбільше не любите?
  10. Що Ви найбільше цінуєте у Ваших друзях?
  11. Ваше улюблене заняття?
  12. Як би Ви хотіли померти?
  13. Який настрій Вам притаманний?

Кожен з учасників за дві хвилини повинен відповісти на них своєму партнерові. Сідаємо у коло та розповідаємо за годинниковою стрілкою про почуте всім учасникам тренінгу.

5. Вправа «Числа які правлять світом»

Психолог. Номер будинку і квартири, номер телефону і авто, номер паспорта І дата народження. Скільки чисел у нашому житті! Ну мерологія -містика чисел - переконує, що ці цифри даються долею не випадково. (Дод.№1)

6. Вправа «Валіза»

Давайте поділимось на групи (за кольорами). Кожен учасник тренінгу витягує кружечок з скриньки. Червоний колір - одна група, жовтий - друга група, зелений - третя група. Кожній групі дається паперова валіза. І пропонується її зібрати. «Речі» - побажання, поради, якості, які знадобляться для успішного професійного і особистого розвитку.

7. Вправа «Яким я буду через 5 років»
Один з учасників сідає на «гарячий стілець».

Психолог. Подивіться на учасника в центрі кола. Ви його вже добре знаєте. Уявіть його через п'ять років, розкажіть, де він працюватиме, що робитиме у вільний час, чи буде у його сім’я?

Поки група висловлюється, вчитель мовчить.

- Яким ви уявляєте своє майбутнє?
- Чого очікуєте?
- Чого побоюєтесь?

8. Вправа   Всі учасники групи виконують завдання: подумайте дві хвилини і дайте відповідь на питання: «Які відчуття у вас виникли стосовно сусіда справа (зліва)? Потрібно назвати найяскравіше враження».

Якщо ви невпевнені у собі, що характерно для молодих вчителів, необхідно провести своєрідний аутотренінг. З цією метою у стані релаксації навіювати собі, вимовляючи такі слова:

- Я люблю свою роботу.
- Я люблю дітей.
- Я спокійний і впевнений.
- Учні слухають мене.
- У спілкуванні з учнями почуваю себе впевнено.
- Учням цікаво зі мною.
- Настрій у мене бадьорий та ін.
 Нехай кожен скаже, що було цікавого, чи було важко спілкуватися у незвичній формі і висловить побажання один одному, звертаючись на ім'я. Дякую за увагу.

Нехай життя дарує щастя й долю,
Душевну щедрість, доброту й любов.
Терпіння, працьовитість, силу й волю,
Поступливість і злагоду в усьому.

V. Культуротворчість

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ «РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК ПЕДАГОГІВ»

Мета тренінгу: опанування педагогами прийомів ефективного спілкування через ігрові методи навчання й техніку активного слухання.

Завдання тренінгу:

  • розширення можливостей встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
  • відпрацювання навичок розуміння себе, інших людей, а також взаємин між людьми;
  • набуття навичок активного слухання;

Психолог. Спілкування людей між собою — надзвичайно складний процес. Неефективність у спілкуванні може бути пов'язана з повною або частковою відсутністю певного комунікативного уміння. Труднощі, які виникають у спілкуванні в конкретній ситуації, можуть бути спри­чинені недостатнім самоконтролем, наприклад через невміння впоратися з перевантаженням, імпульсивністю, агресією тощо. Кожний з нас вчить­ся володіти собою, набуваючи досвіду, часто на помилках і розчару­ваннях.

Безсумнівним позитивним моментом ігрових вправ є можливість отримати оцінку своєї поведінки збоку, порівняти себе з оточенням і скоригувати своє спілкування в наступних ситуаціях. Слід пам'ятати, що набагато легше помітити помилки, неточності у спілкуванні своїх близьких, співробітників, керівників, ніж власні.   Успішність заняття багато в чому залежить від мотивації навчання й ефективного спілкування. Вироблення мотивації може відбуватися за допомогою різних завдань, а саме: проведення рольової гри на професійно значущу тему, перегляд відеозапису групової дискусії з подальшим обговоренням, програвання особистих проблем під час тренінгу.  Пропонуються рольові ігри.

«Візуальне відчуття»

Мета: удосконалення перцептивних навичок сприйняття й представлення один одного.

Хід вправи. Усі сідають колом. Психолог  просить, щоб кожен уважно подивився на обличчя інших учасників. Через 2—3 хв всі закривають очі і намагаються уявити собі обличчя інших учасників групи. Впродовж 1—2 хв потрібно фіксувати в пам'яті обличчя, яке вдалося найкраще уявити (запам'ятати). Після виконання вправи група обговорює свої відчуття й повторює вправу. Завдання: кожний учасник групи намагається відтворити в пам'яті якомога більшу кількість облич учасників тренінгу.

«Через скло»

Мета: встановлення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.

Хід вправи. Один з учасників пропонує текст, записуючи його на папір, але передає його ніби через скло, тобто мімікою та жестами. Учасники групи називають те, що вони зрозуміли. Ступінь збігу переданого й запи­саного тексту свідчить про уміння встановлювати контакт.

«Дискусія»

Мета: досягнення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.

Хід вправи. Група поділяється на трійки. У кожній трійці розподіля­ються обов'язки. Один з учасників грає роль «глухого і німого»: він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні — зір, жести, пантоміміка; другий учасник грає роль «глухого»: він може говорити і бачити; третій — «сліпого і німого»: він здатний тільки чути і показувати. Усій трійці пропонують завдання, наприклад, домовитися про місце, час і мету зустрічі. На вправу дають — 15 хв.

«Так»

Мета: удосконалення навичок емпатії і рефлексії.

Хід вправи. Група поділяється на пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрій чи відчуття, інший ставить йому запитання, щоб з'ясувати деталі. Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на запитання учасник одержує три позитивні відповіді — «так».

«Передавання руху по колу»

Мета: удосконалення навичок координації та взаємодії на психо­моторному рівні, розвиток уяви та емпатії.

Хід вправи. Усі сідають у коло. Один з учасників групи починає діяти з уявним предметом так, щоб його можна було продовжити. Сусід повторює його дію і продовжує вправу. У такий спосіб предмет обходить коло і повертається до першого гравця, який називає переданий йому предмет і кожен з учасників називає, у свою чергу, що передавав саме він. Після обговорення вправа повторюється ще раз.

Ведучий. Численні дослідження показують, що успіх людини, яка працює в сфері постійного спілкування, на 80 % залежить від її комуніка­тивної компетентності.

Непродуктивність у спілкуванні може бути пов'язана з відсутністю комунікативних навичок спілкування, з труднощами їх практичної реалізації (стомлення, неуважність, умови діяльності, особливості ситуації). (Додаток №2)

Після інформаційного повідомлення психолог пропонує «оповідачам» описати реакції «слухачів» і дати їм класифікацію. Психолог разом з учасниками групи аналізує, які реакції були найчастіше, яке їхнє позитивне й негативне значення в ситуаціях спілкування.

Вправи на закріплення інформації

«Диспут»

Мета: відпрацювання навичок активного слухання.

Хід вправи. Учасники поділяються на дві команди. За допомогою жереба з'ясовують, яка команда яку позицію займатиме з певного питан­ня, наприклад: прибічники засмаги, паління, роздільного харчування і ті, що проти цього.

Члени команд по черзі висловлюють аргументи на користь певної точки зору. Обов'язковою вимогою для учасників гри є підтримка думок суперників і розуміння аргументації. У процесі диспуту той з членів команди, чия черга висловлюватися наступним, повинен реагувати «угу-підтакуванням» і «луною», ставити уточнювальні запитання, якщо зміст аргументації недостатній, у такому разі можна використати парафраз. Аргументи на користь позиції своєї команди дозволено висловлювати лише після того, як той, хто виступає, просигналізує, що його зрозуміли правильно (кивок головою, «так, саме це я і мав на увазі»).

По закінченню ведучий коментує хід вправи, звертаючи увагу на випадки, коли за допомогою парафразу вдалося домогтися уточнення позицій учасників диспуту.

«Суперечка при свідку»

Мета: закріплення навичок активного слухання.

Хід вправи. Учасники групи об'єднуються у трійки. Один з членів трійки бере на себе роль спостерігача-контролера. Його завдання — стежити затим, щоб учасники суперечки здійснювали підтримку вислов­лювань партнерів, не пропускали другого такту («З'ясування») і у пара­фразі використовували «інші слова», тобто він виконує ті самі функції, що ведучий у попередній вправі. Два інших учасники трійки, попередньо вирішивши, яку з альтернативних позицій вони будуть займати, вступають у суперечку на обрану ними тему, дотримуючись схеми веден­ня діалогу. Під час вправи учасники міняються ролями, тобто роль спо­стерігача-контролера по черзі виконують усі члени трійки.   По закінченні учасники групи обговорюють вправу. Орієнтовні запи­тання для обговорення:

— Які труднощі постали перед вами під час розмови?
— Чи були випадки, коли після парафразу відбувалося уточнення позиції?
— Кому з учасників не вдалося зрозуміти іншого?

«Карусель»

Мета: формування навичок швидкого реагування під час вступу в контакт, розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.

Хід вправи. У вправі організовують серію зустрічей, причому щора­зу — з новою людиною. Завдання: легко вступити в контакт, підтримати розмову і попрощатися.

Члени групи шикуються за принципом каруселі, тобто обличчям один до одного, й утворюють два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме.

Приклади ситуацій:

  • Перед вами людина, яку ви добре знаєте, але досить довгий час не бачили. Ви дуже раді цій зустрічі.
  • Перед вами незнайома людина. Познайомтеся з нею.
  • Перед вами маленька дитина, вона чогось злякалася. Підійдіть до неї і заспокойте її.
  • Після тривалої розлуки ви зустрічаєте коханого (кохану), ви дуже раді зустрічі. Час на встановлення контакту і проведення бесіди 3—4 хв. Потім ведучий дає сигнал, і учасники тренінгу переходять до наступного учасника.

Для  закінчення  тренінгу важливим є обговорення учасниками  їх вражень та емоцій.

Саме в комплексному застосуванні  тренінгів  для розвитку кожної окремої  складової психологічної культури можна отримати  високий результат.  Запропоновані заняття – це  інтерактивна форма роботи з педагогами, під час якої  вони можуть в  невимушеній приємній психологічній атмосфері закріпити свої знання, набути нового практичного досвіду, поспілкуватися з колегами. Термін «тренінг» має ряд значень: «виховання», «навчання», «підготовка», «тренування». Це також цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма набуття знань, умінь, навичок; розширення досвіду.

https://www.youtube.com/watch?v=-fq2LpyJCzs

ІІІ. Використана література

  1. Власова  О.І.  Педагогічна  психологія:  Навч.  посібник.  –  К.:  «Либіть», 2005. – 400 с.
  2. Горальський А. Правила тренінгу творчості. – Львів: ВНТЛ, 1889. – 52 с.
  3. Зязюн  І.  А.  Технологізація  освіти  в  контексті  удосконалення професійного  розвитку  особистості.  –  В  зб.:  Розвиток  педагогічної  і психологічної  наук  в  Україні  1992-2002.  Частина  2.  –  Харків:  «ОВС», 2002. – с. 34-38
  4. Максименко  С.Д.,  Заброцький  М.М.  Технологія  спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування)  – К.: Главник, 2005. – 112 с.
  5. Матеріали сайту: https://www.youtube.com/watch?v=Ur80Mk1JVt8
Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Новіцька Юлія Андріївна, практичний психолог, Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №35 Вінницької міської ради
Видалити Відміна
Забанити Відміна