Логін або e-mail:
Пароль: Я забув пароль
Розробка учасника Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".
Анотація
Робота презентує проект «Застосування дослідницького підходу до вивчення математики», який реалізується з метою набуття учнями досвіду дослідницької роботи в практичній пізнавальній діяльності; інтеграції їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь, актуалізації творчого потенціалу – тобто формування активної компетентної, творчої особистості. Матеріали містять творчі доробки реалізації проекту, зокрема обґрунтування впровадження інноваційного підходу у вивченні математики, розробки уроків-досліджень та матеріали позакласної роботи.
Наведені матеріали повністю відповідають державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та можуть бути використані вчителями природничо-математичних наук для організації позакласної роботи з учнями та під час уроків.
Опис проекту "Застосування дослідницького підходу у вивченні математики"
Актуальність проекту: математика – запорука розвитку технологій, економіки, майбутнього країни, математика займає значне місце у навчальному процесі гімназії.
Мета: набуття учнями дослідницької роботи в пізнавальній діяльності, розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу та формування на цій основі активної компетентної творчої особистості; удосконалення професійної компетентності педагогів і створення умов для активізації їх творчого потенціалу, формування в учнів математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її самореалізації.
Завдання:
Склад творчої групи:
Шляхи реалізації проекту
І розділ „Фахова підготовка”
ІІ розділ "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу"
Очікувані результати:
Творчі доробки реалізації проекту
Інноваційний підхід у вивченні математики
1. Інформаційні технології на уроках математики
У зв’язку з активним розвитком інформаційних технологій та їх упровадженням у різні сфери повсякденного життя перед працівниками освіти виникає питання щодо включення їх до переліку педагогічних інновацій. Питання формування інформаційної культури сучасних школярів стає все більш актуальним. Для вчителів найбільш привабливою є можливість використання комп’ютера з метою конструювання середовища навчання не з точки зору тих розв’язань, які нав’язує сам комп’ютер, а в руслі тих методичних та дидактичних завдань, які вчитель ставить перед собою, та того педагогічного досвіду, яким володіє. Комп’ютеризація навчально-виховного процесу, яка відповідає змісту шкільної програми, орієнтована на розвивальну функцію шкільної освіти та її гуманізацію, дає можливість для творчого пошуку дітей та вчителів, змогу звільнитися від нудного традиційного навчання та розробляти нові ідеї, розв’язувати більш цікаві та складні проблеми. Сучасний комп’ютер як засіб навчання і його програмне забезпечення мають надзвичайно потужні можливості стосовно організації навчального процесу. В основному цей потенціал дослідники пов’язують із такими факторами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, як наочність, емоційність, індивідуалізація навчання. Ефект від використання комп’ютера досягається також за рахунок:
Як відомо, інформація, яку учень сприймає за комп’ютером, може бути звуковою та візуальною. Остання може демонструвати рухомі або нерухомі об’єкти, фотографічні копії реальних тіл і процесів, а також анімаційні, схематичні, графічні, інші зображення. Процес організації навчання із використанням ІКТ дозволяє:
Використання ІКТ на уроках математики — це наочно, інформативно, заощаджує час учителя й учня, інтерактивно, дозволяє вчителю працювати з учнем диференційовано й індивідуально, дає можливість оперативно проконтролювати й оцінити результати навчання.
Застосування інформаційних технологій під час вивчення математики водночас вимагає високої підготовки вчителя, який володіє цими програмами. На етапі організації роботи з будь-яким програмним засобом учитель повинен навчити учнів працювати з ним.
Серед основних напрямів застосування ІКТ у математиці можна виділити:
Найдоцільнішими для використання у навчальному процесі є електронні підручники – навчальні програми, що містять теоретичні відомості в текстовому чи звуковому форматі, відеозаписи або віртуальні моделі, приклади розв’язання задач і систему завдань для відпрацювання основних практичних умінь і навичок. У більшості таких підручників матеріал супроводжується графіками, малюнками, анімаційними роликами, звуковим супроводом тощо.
Усі ці елементи стимулюють перебіг когнітивних процесів:
Комп’ютерна візуалізація начальної інформації, яку в більш яскравій формі можуть забезпечити ІТК, позитивно впливає на всі когнітивні процеси, бо під час роботи з комп’ютерними об’єктами учні залучаються до таких видів діяльності:
Крім зазначених видів ППЗ існують ще й інші підходи, у відповідності з якими за цільовим призначенням їх поділяють на:
За характером діяльності, до якої залучаються учні, ППЗ поділяють на тренувальні, консультаційні, моделюючі, ігрові та редактори текстів.
Ураховуючи цільове призначення, зміст й інтерфейс ППЗ, учитель може планувати урок, спираючись на можливості комп’ютера та санітарно-гігієнічні норми його застосування в класах певної вікової групи. Також необхідно дотримуватись вимог, які випливають із закономірностей навчального процесу:
Психологічні переваги використання ІКТ: комп’ютер може впливати на мотивацію учнів, розкриваючи практичну значущість досліджуваного матеріалу, надаючи можливість оцінити свій потенціал. Виявити оригінальність, пропонувати будь-які варіанти розв’язання без ризику одержати незадовільну оцінку. Використання ІТ підвищує мотивацію навчання. Тим самим педагогічний вплив стає менш авторитарним, більш демократичним. Комп’ютерні технології відрізняються спрямованістю на особистість школяра. В їхній основі відсутній примус, який замінено повагою до самостійності учня. Використання інформаційних технологій дозволяє досягти свободи у творчості учасників педагогічного процесу – учня і вчителя. Педагог не тільки вчить, виховує, але й стимулює учня до розвитку його здібностей, виховує потребу в самостійній роботі.
Використання ІКТ дає можливість для:
Залучати учнів до створення проектів, презентацій можна під час вивчення всіх тем із математики. Це дасть можливість зацікавити учнів, виявити творчі здібності, розвинути ініціативу, адже в кожного виникнуть власні ідеї щодо здійснення проекту. Звичайно, для виконання завдання необхідно ознайомитися з теоретичним матеріалом, опрацювати підручник, знайти цікаві завдання, вибрати головне, обдумати, як це оформити й подати. Усе це дасть змогу реалізувати важливі навчальні цілі, поставлені перед сучасною школою.
2. Інтерактивні методи навчання як спосіб формування комунікативної компетентності на уроках математики
Інтерактивне навчання – це навчання, «занурене» у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності, які не можуть здійснюватись без різнобічного спілкування. Саме в такий спосіб дитина засвоює досвід людства, накопичує знання, оволодіває вміннями та навичками, формує свою свідомість і самосвідомість, виробляє погляди і переконання, розвиває свої здібності.
Спілкування – це двохсторонній процес, в якому учень-учитель або учень-учень обмінюються думками й інформацією. У спілкуванні розглядаються такі аспекти: зміст, мета та засоби.
Мета педагогічної діяльності:
Методичні рекомендації щодо підготовки уроку за інтерактивними технологіями:
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям.
Уроки з використанням методів інтерактивного навчання мають такі етапи:
Залежно від охопленості учнів, усі інтерактивні технології навчання поділяють на такі групи:
Розглянемо класифікацію інтерактивних методик детальніше.
Індивідуальна
Ознаки: виконання учнем навчального завдання на рівні його можливостей без взаємодії з іншими учнями, безпосередньо за допомогою вчителя або на основі його рекомендацій.
Приклади використання: виконання домашнього завдання на основі рекомендацій учителя; контроль знань(письмове або усне опитування); у разі використання комп’ютерного способу навчання тощо.
Переваги: дозволяє враховувати індивідуальні особливості дитини; дає високі результати засвоєння матеріалу за умови регулярного спілкування «учитель-учень».
Недоліки: труднощі реалізації форми індивідуального навчання в значних масштабах у рамках уроку.
Фронтальна
Ознаки: одночасне виконання всіма учнями одного й того самого завдання під керівництвом учителя.
Приклади використання: вивчення нового матеріалу на уроці-лекції; пояснення вчителем виконання практичного завдання; фронтальне опитування тощо.
Переваги: дає можливість охопити значний обсяг матеріалу; зазвичай орієнтована на формування обсягу знань; результати роботи учнів передбачувані.
Недоліки: відсутній зворотній зв’язок з учнями; відсутні можливості учнів виявити свої індивідуальні здібності; невисокий рівень засвоєння матеріалу.
Колективна
Ознаки: передбачає спілкування та взаємодії «учитель-учень», «учень-учень».
Приклади використання: урок-конференція, урок-диспут, круглий стіл, евристична бесіда тощо.
Переваги: формування атмосфери співробітництва та зацікавленості; наявність зворотного зв’язку з учнями; розвиток комунікативних здібностей учнів; високий рівень засвоєння матеріалу.
Недоліки: існує ймовірність того, що деякі учні залишаться «у тіні»; результати роботи не завжди можна спрогнозувати.
Групова
Ознаки: спосіб організації уроку, за якої група учнів виконує певні завдання.
Кооперативно-групова: кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно під час вивчення великого за обсягом матеріалу.
Диференційовано-групова: групи виконують різні за складністю завдання відповідно до навчальних можливостей учнів (уроки засвоєння вмінь та навичок).
Парна: передбачає роботу в парах, ґрунтуючись на тому, що учень швидко та якісно засвоює знання тоді, коли відразу використовує на практиці або переповідає іншому.
Приклади використання: клас об’єднується в кілька груп, завдання виконуються так, щоб врахувати й оцінити внесок кожного члена групи.
Переваги: розширення пізнавальних можливостей учнів; формування навичок самостійної роботи; виховання почуття відповідальності за виконану роботу; демократичне й рівноправне партнерство вчителя та учнів; зазвичай високий рівень знань, формування стійких умінь і навичок; можливість переносити набуті вміння, навички та способи діяльності на інші шкільні предмети й сфери діяльності.
Недоліки: ретельна попередня організаційна підготовка і з боку учнів, і з боку вчителя; неповний контроль учителя за обсягом та рівнем засвоєння знань; необхідність подальшого коригування знань, умінь і навичок.
Проте не форма є визначальною в інтерактивному навчанні, а методи педагогічного впливу на пізнавально-навчальну діяльність учнів, на розвиток їх мислення, пізнання їх власних нахилів і здібностей. За використання кожної з цих груп навчання дидактичні умови мають свої особливості, залежно від поставленої мети. Наприклад, груповій формі організації інтерактивного навчання повинні передувати індивідуальні інтерактивні підготовчі завдання, а робота в групі – обов’язково наявність спільної мети. Продукт індивідуальної праці використовується за роботи в групі для внесення коректив, змістовного поповнення, уточнення, вироблення спільної думки, формування висновків тощо. Інтерактивне навчання взагалі потребує певної зміни усієї організації навчального процесу:
При правильній організації інтерактивного уроку є високою його дидактична ефективність. Для вчителя з’являються нові можливості виділяти і вивчати психолого-педагогічні феноменальні можливості окремих учнів, а для учнів – за системності використання цих методів навчання очевидніше проявляти різні позиції, виявляти перешкоди, які виникають у процесі навчальної діяльності. Саме в такій формі уроку, за інтерактивними методами навчання, виникає зв’язок між змістом (темою уроку) і способом сумісної та індивідуальної діяльності, між учнем і способом розв’язання проблеми, ситуації, задачі.
Традиційна форма навчання орієнтована на наслідування, а інтерактивна – на перетворення самих себе у процесі різних способів взаємодії з учнями, вчителем. При цьому включення в сумісну діяльність відбувається з урахуванням індивідуального рівня розвитку кожної дитини.
Інтерактивні методи навчання спрацьовують через осмислення кожним учнем своєї діяльності, вона звернена до здібностей дитини перебудовувати свої дії, свій досвід, свої мотиви і потреби, що є важливим фактором у розв’язанні проблеми соціалізації освіти. Інтерактивне навчання дозволяє сформувати в особистості вміння, навички самостійно вивчати певні явища, процеси, користуючись інформацією. А диференціацію, яку в традиційній системі навчання здійснює вчитель, в інтерактивному спілкуванні виконує сам учень, що й виступає мотиваційним стимулом у його розвитку. Правильно організовані форми інтерактивного навчального спілкування можуть стати ефективним шляхом подолання труднощів, пов’язаних з різним темпом навчання і рівнем розвитку дітей.
3. Застосування дослідницького підходу як технології навчання
Багато педагогів відзначають високу ефективність застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу учнів, ефективності пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь і навичок дослідницької позиції в сприйнятті й осмисленні світу.
Взаємопов’язане усвідомлення й узагальнення всіх накопичених попередньо напрацювань з використання дослідницьких методів у навчанні створює передумови для трансформування досвіду, що склався в педагогічну технологію навчання як дослідження. Є всі підстави стверджувати, що використання цієї технології здатне забезпечити освіченість, розвиток і вихованість учнів відповідно дот вимог, запропонованих сучасним рівнем розвитку науково-технічного і соціального прогресу до особистості, здатної і підготовленої до активного, позитивно-творчого мислення і перетворення світу.
Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб’єктивне відкриття ним нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору.
Сутність дослідницького методу полягає в організації вчителем пошукової, творчої діяльності учнів з розв’язання нових проблем і проблемних ситуацій. Назва цього методу передбачає досконале засвоєння учнями досвіду творчої діяльності. Дослідження психологів показали, що участь учнів у частковому вирішенні творчих проблем не приводить до формування вмінь досліджувати й аналізувати цілісні задачі. Цілісна задача вимагає вмінь: аналізувати її умову відповідно до поставлених вимог, перетворювати проблему в ряд окремих проблем, складати план та етапи вирішення проблеми, формувати гіпотезу, перевіряти отримані результати тощо. Дослідницький метод є основним методом навчання та збагачення досвіду творчої діяльності.
Основною умовою організації дослідницьких завдань будь-якого типу є проходження учнями самостійно всіх або більшості етапів процесу дослідження. Цілісне їх вирішення забезпечує застосування дослідницького методу.
Такими є:
Уся група продуктивних методів навчання (проблемний, евристичний, дослідницький) призначена для того, щоб допомагати засвоєнню знань і вмінь учнями на рівні можливості їх творчого застосування. Роль учителя в реалізації цієї групи методів полягає у фасилітації («полегшенні» процесу самостійного виконання певних етапів пізнавальної діяльності).
Організацію навчально-виховного процесу в школі на основі технології навчання як дослідження (дослідницької технології) ми подаємо як забезпечення освітньої підготовки учнів в умовах систематизованих (за періодами навчання і навчальними предметами) навчальних досліджень з урахуванням їхнього комплексного впливу на виховання школярів і цілеспрямоване формування їх особистісних якостей.
Під час орієнтування навчання на повномасштабне застосування дослідницьких методів слід враховувати те, що, як свідчить досвід педагогів, схильність учнів до дослідницької діяльності в значній мірі індивідуальна. Вона виявляється у своєрідності розвитку їхніх пізнавальних інтересів, аналітичних здібностей, змісту й обсягу знань, спостережливості, пам’яті, уваги, гнучкості мислення, багатства уявлень, працьовитості, волі, спроможності до зосередженої й відповідальної праці. Це свідчить про особистісно орієнтований характер цієї технології. Він виявляється і в оптимальному впливі дослідницької діяльності школярів на формування попередньо названих особистісних якостей.
Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у тому числі і дослідницько-пізнавальний.
Очікувані результати при застосуванні дослідницького підходу:
Список використаних джерел :