Закрити
Майстер-клас в системі методичної роботи з педагогічними кадрами
13 Лютого 2018, 12:48 , Переглядів: 887
FacebookTwitterLivejournal
Майстер-клас в системі методичної роботи з педагогічними кадрами Фото: pt.pngtree.com Майстер-клас в системі методичної роботи з педагогічними кадрами

Розробка учасника Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

У даній методичній розробці вміщено теоретичний та практичний матеріал до проведення «майстер – класу» для вчителів початкової школи.

Колеги матимуть загальне уявлення про ефективні форми пропаганди і впровадження перспективного педагогічного досвіду, сучасних технологій, удосконалення власних навичок, підготовка та проведення відкритих уроків, розвиток навичок педагогічного самоаналізу.

В пошуках нового світорозуміння, нових перспектив розвитку, нових педагогічних підходів формується професійна майстерність учителя.

Зацікавленість та успішність навчання – ось основні параметри, які визначають повноцінний інтелектуальний і фізіологічний розвиток дитини.

Передовий педагогічний досвід – це результат творчої діяльності майстра педагогічної праці, педагогічного колективу з елементами новизни, спрямований на вирішення актуальних завдань модернізації освіти і забезпечення якості навчання виховання.

Дані методичні рекомендації можна використати у своїй роботі досвіченим вчителям та початківцям.

 

Майстер - класяк ефективна форма пропаганди і впровадження перспективного педагогічного досвіду:становлення, проблеми

«Далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний»
В.О.Сухомлинський

Першочергові завдання сучасної школи чітко визначені Національною доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя.

Затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Концепція розвитку освіти в Україні» визначає загальну філософію сучасної освіти, її пріоритети і принципи, основні напрямки і механізми розвитку освітньої галузі на перспективу.

«Найважливіша умова успішної роботи школи, - підкреслював В.О.Сухомлинський, - це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний інтелектуальний ріст, удосконалення.»

Провідна роль у реалізації визначених завдань належить Вчителю, який має працювати нині на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.

В «Рекомендаціях щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами» підкреслюється, що «головною метою її є не лише надання допомоги педагогічним кадрам в реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і реформування освіти, підвищення їх професійної майстерності, але й активізації їхнього творчого потенціалу, формування здатності до швидкої адаптації в умовах, що постійно змінюються.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерності педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель»

Одним із найважливіших завдань всіх ланок методичної служби є творча трансформація нових педагогічних ідей і перспективного педагогічного досвіду в практику модернізації освіти, прилучення до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного досвіду в широкій і різноманітній практиці.

Передовий педагогічний досвід – це результат творчої діяльності майстра педагогічної праці, педагогічного колективу з елементами новизни, спрямований на вирішення актуальних завдань модернізації освіти і забезпечення якості навчання виховання.

«Не слід чекати появи передового досвіду, його треба проектувати, створювати і відповідно до наукових потенцій вчителя допомагати йому виробити свій власний почерк », - вважав І.Г. Ткаченко.

Учитель – найвище звання , що існує в суспільстві. Людина починається з матері, а з учителем вона продовжується. Тільки творчий учитель, творча особистість може навчити й виховувати творчу особистість учня.

Зацікавленість та успішність навчання – ось основні параметри, які визначають повноцінний інтелектуальний і фізіологічний розвиток дитини.

Тільки творчий пошук новітніх методик , засобів навчання і виховання та єфективне поєднання традиційних сприяє швидкому й цікавому процесу навчання.

Творчі розробки опираються на теорію талановитого мислення. Ігри, творчі завдання, оригінальні форми свят з елементами театралізації, інсценізації, з інтелектуальними запитаннями можуть бути використані в початковій школі тими, хто має бажання вчити дітей цікаво, розвивати творчу особистість. Адже наше бурхливе сьогодення вимагає від сучасної людини не тільки і не стільки накопичення знань, скільки вміння за призначенням використовувати здобуту інформацію. Набути такого досвіду можна лише під час розв'язання творчих завдань. Шлях до відкриття творчих здібностей дитини полягає через розвиток творчої уяви, систематичного творчого мислення й мовлення, знайомство із вражаючим навколишнім світом, зокрема світом мистецтва. І тут ми, учителі, чуємо голос учнів: «Допоможіть нам зробити це самим». Учителю тут належить роль організатора, наставника, друга.

Школа є тією лабораторією, де навчають і виховують, відкривають можливості кожної дитини, допомагають їй розвивати власні потреби. А яка школа без досвідченого, мудрого, творчого вчителя. Плани вчителя розраховані на віки, адже його завдання – навчання і виховання майбутнього.

Будь-яка професія передбачає постійну роботу над собою задля безпосереднього росту як фахівця. Професія педагога окрім цього вимагає самовдосконалення особистості вчителя. При всьому розмаїтті методів навчання й виховання особистість педагога була і залишається його головним інструментом.

Давайте поміркуємо разом з Цицероном про те, що, маючи поганих кравців, - не матимемо гарного одягу, поганих пекарів - їстимемо такий-сякий хліб, а якщо матимемо поганих учителів, то не буде в нас майбутнього.

Професія вчителя - вічна професія. Поки існують діти, їм потрібні наставники, учителі, майстри своєї справи. У сучасній освіті інтерактивні технології відіграють важливу роль. Значно підвищується особистісна роль учителя - він як лідер, організатор. І цьому вчителеві також треба вчитись. Як правило, у педагогіці нема випадкових людей. Саме творчих однодумців, старанних, наполегливих, вимогливих об'єднує «майстер-клас».

Шляхів розвитку інтелектуального творчого потенціалу особистості дитини існує багато, один з них – інтерактивні технології.

На розвиток творчої діяльності вчителів позитивно вплинуть:

  • цілеспрямоване засвоєння досягнень психолого – педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;
  • поглиблена робота над обраною науково – методичною роботою;
  • стимулювання постійного пошуку оптимальних педагогічних рішень, професійного самоствердження та творчої самореалізації;
  • активізація навчально – пізнавальної діяльності;
  • комфортне освітнє середовище, сприятлива психологічна атмосфера.

Впровадження на сучасному етапі розвитку освіти інтерактивних методів навчання полягає в тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор і спільне розв’язання проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, атмосфери співробітництва, взаємодії, яка містить як домінування одного учасника процесу над іншим, так і однієї думки над іншою.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення, а також учаться демократичності.

З вище сказаного ми переконуємося в тому, що використання інтерактивних технологій безперечно мають багато переваг, які відкидають одноманітність, посилюють інтерес до навчання, розвивають творчість, мислення, виховують культуру спілкування.

Мета: моєї роботи створити сприятливі умови для навчання та виховання особистості, за яких кожен учень стає суб’єктом діяльності й керує своїм розвитком з урахуванням загальнолюдських цінностей.

Очікуваний результат:

  • підвищення мотивації учнів до участі під час проведення уроку; - позитивний динамічний ріст, щодо якості знань учнів.

Шляхи реалізації поставлених завдань:

  • впровадження сучасних технологій;
  • удосконалення власних навичок;
  • самоосвіта;
  • підготовка та проведення відкритих уроків;
  • розвиток навичок педагогічного самоаналізу.

Гімназія - чудовий зразок сучасної школи, у якій можна використовувати різноманітні форми та методи навчання, а також творчо підійти до навчально - виховного процесу.

Ефективними формами поширення і впровадження узагальненого досвіду майстрів педагогічної праці стали:

  • школи передового педагогічного досвіду;
  • педагогічні майстерні;
  • методичні фестивалі;
  • педагогічні читання;
  • персональні виставки ти ін.

Набули поширення і такі форми пропаганди і вивчення ППД, обміну творчими знахідками як:

  • презентація досвіду;
  • конкурс – захист авторської моделі досвіду;
  • аукціони педагогічних ідей;
  • творчі звіти;
  • ярмарки педагогічних ідей.

Шлях до педагогічної майстерності тривалий і складний. Саме в «майстер-класах» створюється система роботи, яка враховує всі аспекти творчості дитини, сприяє поетапному розвитку особистості.

Програма навчання в майстер-класі включає теоретичні і практичні заняття: лекції керівника, відкриті уроки і позакласні заходи, дискусії, моделювання, розробку і захист проектів.

Згідно плану роботи Біляївського РМК у 2010 – 2011 н.р.р. розпочав роботу майстер-клас вчителя початкових класів Великодальницького НВК «Школа – гімназія» Лінник Лариси Володимирівни.

Я працюю над проблемою«Впровадження інтерактивних технологій в організації навчально – виховного процесу учнів»

Життєве кредо: «Хто багато чим захоплюється, багато – чого набуває»
Клодель

Педагогічне кредо : «Навчаючи інших, теж навчаюсь»
А. Дістерверг

Хронологія професійного зростання та досягнень

1989 рікпочаток трудової діяльності
1999 рік – переможець районного конкурсу «Вчитель року».
2001 рік – учасник обласного туру конкурсу «Вчитель року»
2002 рік – упорядкувала картотеку до папок з методичними журналами « Початкова школа», «Розкажіть онуку», « Початкове навчання і виховання», «Початкова освіта».
2005 рік – розпочала роботу над проектом « Шкільний дивосвіт»
2008 рік - закінчила роботу над проектом « Шкільний дівосвіт», оформила Портфоліо класу.
2008 рік – виготовила збірку виховних заходів «Калейдоскоп виховних заходів» (додаток до Портфоліо)
Березень 2009 рік – пройшла чергову атестацію, підтвердила «Вищу категорію» та отримала звання «Вчитель - методист»
Вересень 2009 року – розпочала роботу над новим проектом «Школа радості»
Квітень 2010 року – представила роботу на районний конкурс «Ярмарок педагогічних ідей» і отримала призове місце в номінації «Методичні рекомендації»
Серпень 2010 року – у співпраці з Зіміною С.М. перемогли у номінації «Кращий дитячий літній відпочинок» , матеріали надруковано у журналі «Наша школа» №1 -2, 2011 рік.
Жовтень 2010 року – з нагоди Дня вчителя нагороджена грамотою Одеської обласної ради
Листопад 2010 року – в рамках районної «Школи педагогічної майстерності», проводиться майстер - клас «Я це роблю так»
З січня 2012 року брала участь у Всеукраїнському конкурсі « Творчий учитель» журнал «Розкажіть онуку»
Квітень 2014 року - пройшла чергову атестацію, підтвердила «Вищу категорію» та звання «Вчитель - методист»

Метою діяльності майстер-класу є вдосконалення професійної та науково-методичної підготовки педагогічних кадрів, прискорення процесу трансформації перспективного педагогічного досвіду в практичну діяльність, збагачення їх технологічного потенціалу.

Діяльність майстер-класу я здійснювала за актуальними освітніми напрямами:

  • сучасні підходи до управління закладом освіти;
  • удосконалення структури змісту, форм і методів науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;
  • впровадження інноваційних технологій навчання і виховання;
  • досвід використання інформаційних технологій, телекомунікаційних проектів у навчально-виховному процесі;
  • удосконалення форм і методів роботи з обдарованими дітьми;
  • формування національної свідомості особистості;
  • трансформація педагогічних ідей В.І. Сухомлинського в практичну модернізацію навчально-виховного процесу та ін.

Основні форми роботи майстер-класу:

  • лекції;
  • семінарські заняття;
  • практичний показ в дії сучасних форм і методів навчання;
  • тренінги;
  • практикуми;
  • моделювання;
  • консультації;
  • самостійна робота слухачів щодо опрацювання рекомендованої літератури;
  • застосування в навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів навчання, елементів інноваційних технологій.

Для ефективної та творчої роботи я працювала за власно складеним алгоритмом.

Алгоритм проведення «Майстер-клас»

І. Підготовча робота

  1. Визначення теми, мети, завдань засідань

ІІ. Планування роботи

  1. Складання плану роботи на рік.
  2. Вибір джерел та засобів збору інформації ( фахові журнали та газети, Інтернет)
  3. Визначення очікуваного результату.

ІІІ. Робота над проблемою

  1. Збір інформації ( перегляд картотеки)
  2. Підбір форм, методів та засобів навчання.
  3. Аналіз інформації.

ІV. Застосування на практиці

  1. Проведення відкритих уроків.
  2. Проведення засідань.
  3. Узагальнення та систематизація проведеної роботи.

V. Підсумок роботи

  1. Самооцінка
  2. Презентація роботи «Я це роблю так!»

На основі цього алгоритму був складений план роботи.

План роботи
майстер-класу вчителя початкових класів

Проблема: «Впровадження інтерактивних технологій в організації навчально-виховного процесу учнів»

Зміст роботи:

І засідання

  1. Відкриття майстер-класу. Знайомство (асоціація). Очікування учасників. Анкетування& вчителів для виявлення їхньої зацікавленості у застосуванні нових форм методичної роботи. Планування та знайомство з графіком роботи.
  2. Педагогічний тренінг “Наш портрет у променях сонця”.Портфоліо педагога «Майстер-класу»
  3. Інтерактивні презентації.Практична робота.Урок української мови у 2 класі « Головні слова у реченні. Складання речень та визначення головних слів»
  4. Робота між заняттями.Домашнє завдання « Опрацювання наукової та методичної літератури з даної проблеми»

II засідання

  1. Цілісний погляд на дитину молодшого шкільного віку.
  2. «Організація різних форм групової та індивідуальної роботи на уроці з використанням інтерактивних технологій»
  3. Інтерактивні презентації.Практична робота.Мультимедійний урок з математики у 2 класі на тему: «Закріплення прийому загального випадку відніманнядвоцифрових чисел»
  4. Робота між заняттями.Домашнє завдання для слухачів «Майстер-класу». Розробити власний конспект з використанням інтерактивних методів навчання.

III засідання

  1. Актуальні проблеми вдосконалення педагогічної майстерності вчителя.
  2. Методичний діалог.
  • Що таке “інтеракція” і навіщо вона потрібна у навчанні?
  • Яким має бути інтерактивний урок?
  • Як оцінювати діяльність учнів на уроці?
  1. Інтерактивні презентації.Практична робота.Відкритий урок з “ Я і Україна ” 2 клас на тему « Народні промисли України»
  2. Робота між заняттями. Домашнє завдання для слухачів «Майстер-класу».Розробити етапи уроків з використанням групових форм роботи

ІV засідання

  1. Елементи інноваційних технологій у практиці роботиЛінник Л.В. Створення класних правил життя. Оформлення Портфоліо класу.
  2. Інтерактивні презентації.Практична робота.Відкритий виховний захід . Інтелектуальна гра «Найрозумніший» 3 клас.
  3. Ярмарок педагогічних інновацій, творчих знахідок;
  4. Підсумкова робота.Презентація досвіду «Я це роблю так!!!»

V засідання

  1. Методичний діалог. Педагогічна майстерність – похідна професіоналізму вчителя.Майстерність педагогічного спілкування.
  2. Інтерактивні презентації.Практична робота.Відкритий урок з української літератури на тему: «Звітний урок-проект за творчістю Леоніда Глібова»
  3. Анкетування. Скринька думок, вражень та побажань

Протягом 2010 - 2011 навчального року проведено 5 занять майстер - класу у формі відкритих уроків, бесід, тренінгів, методичних діалогів, співбесід та презентації.

Для більшого обсягу навчального матеріалу, досконалішого вивчення предмету та розвитку творчого потенціалу учнів я користувалася даною структурою уроку.

Слухачами майстер – класу були молоді вчителі, які в ході занять мали можливість ознайомитись з досвідом підготовки і проведення уроків різного типу, ефективного впровадження комп’ютерних технологій, інтерактивних методів і прийомів навчання

на уроках української літератури:

  • Мовленнєва розминка;
  • Робота в творчих студіях;
  • Бліцопитування;
  • Тест;
  • Інтонаційне читання;
  • Рефлексія “Підсумкова павутинка”;

на уроках математики:

  • Усна лічба “Склади прислів’я”
  • Інтерактивна гра “Незакінчене речення”
  • Математичний диктант;
  • Творча робота над задачами;
  • Геометричні “вузлики”;
  • Гра «Комп’ютер»;
  • Диференційоване домашнє завдання;

на уроках рідної мови:

  • Індивідуальні картки для перевірки домашнього завдання;
  • Казка-фантазія;
  • Робота з таблицею;
  • Творча робота над вправами за рівнями.

Навчальні заняття я намагаюсь перетворити в «педагогічну майстерню», де слово жило б, трепетало всіма барвами й відтінками в душі кожної дитини, щоб діти відчули кожний вислів не лише розумом, а й серцем.

Головне в роботі “майстер-клас” – результативність його занять, реальний вплив на ріст професійної майстерності слухачів.

Усередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал.

Як піднести ефективність роботи майстер - класів?

«Творче впровадження досвіду – це розвиток педагогічних ідей, а також формування власних педагогічних переконань»
В.О. Сухомлинський

Робота у майстер-класі складна і клопітка. Я переконалася у цьому заверши р е к о м е н д у ю:

  1. В кінці навчального року проаналізувати роботу майстер-класів, провести анкетування серед вчителів шкіл з метою виявлення бажань оволодіти конкретним досвідом.
  2. Склад слухачів має бути постійним.
  3. При комплектуванні складу слухачів майстер-класів враховувати:
  • етапи професійного становлення вчителів;
  • наявність у слухачів досвіду роботи;
  • інтерес педагогів до даної проблеми;
  1. До навчання у майстер-класах, виходячи з їх проблеми, мети, завдань залучати :
  • молодих вчителів;
  • вчителів, які активно формують індивідуальний стиль професійної діяльності;
  • вчителів – професіоналів, майстрів, які виявляють бажання збагатити свій технологічний потенціал.
  1. Конкретно визначати оптимальний термін (тривалість) функціонування майстер-класу;
  2. Розширити мережу роботи майстер-класів, виходячи з реальних потреб піднесення рівня професійної майстерності в межах області та регіону.
  3. Удосконалити планування роботи, використовуючи орієнтовний алгоритм моделювання.
  4. В роботі майстер-класів забезпечувати єдність методологічної, психолого-педагогічної і методичної підготовки педагогічних кадрів.

«Постійно зіставляючи теорію з практикою, - підкреслював В.О. Сухомлинський, - педагог, який удосконалюється, ніби освітлює свій подальший шлях світлом теорії. В цьому полягає його зростання і збагачення», а «осмислюючи досвід вчителя-майстра, педагог бачить, що від чого залежить у власній практиці»

Організовуючи навчання педагогічних кадрів на основі конкретного ППД в рамках майстер-класу, варто використати запропонований американським дослідником Д. Колбом

Вироблення власної програми
Використаний досвід

Оскільки завдання керівника майстер-класу « розбудити творчі сили вчителя, викликати у нього потребу весь час учитися, прагнення до самоосвіти і вдосконалення, допомогти йому відчути радість творення нових зразків уроку і моральне задоволення від результатів власної творчості»

Література:

  1. Національна доктрина розвитку освіти // II Всеукраїнський з'їзд працівників освіти. -К.- 2001.
  2. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні.
  3. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України.- 2002.-№54.-с.5.
  4. Вронська В. Учіння - Знання - Дія. Психологічна доцільність інтерактивних технологій у післядипломній освіті // Управління освітою.- 2007.-№17. -с.5-8.
  5. Гришина Т.В. Освітня технологія як об'єкт методичної роботи. - Харків.- 2003.- 96с.
  6. Данилова Г.С., Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка: Навч.-метод. посібник. - К.: УЗИН, 1997.
  7. Зайченко О. Розвиток творчості педагогічних колективів закладів освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001.- № 2.- с.89-92.
  8. Заочна школа методиста // Сільська школа України. - 2008.- № 1.- с.52-56.
  9. Кремень В.Г. Про стан освіти в Україні та Національна доктрина її розвитку. Доповідь на II Всеукраїнському з'їзді працівників освіти // II Всеукраїнський з'їзд працівників освіти. - К.- 2000.
  10. Майстер-клас районного масштабу // Сільська школа України. 2003.-№ 8-9 (44-45).- с.23-24.
  11. Ніколенко Л., Савельєва С. Радість відкриття // Радянська освіта. -1987.- 6 березня.
  12. Нові технології навчання: науково-практичний метод // 36. наук, статей. - К.- 1997.- Вип. 19.- С. 17-24.
  13. Пометун О. Як навчити учителів інтерактивних технологій: з досвіду проведення інтерактивних тренінгів у системі перепідготовки педагогічних кадрів // Управління школою. - 2004,- № 31.- С.22-28.
  14. Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя. Харків, - Основа.-2006.
  15. Савченко О.Я. Творчий вчитель // Трудова слава. -1988.- З листопада.
  16. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п'яти томах.- К., 1976-1977.
  17. Сухомлинський В.О. Директор і вчитель. - Кіровоград, 2005.
  18. Тевлін Б.Л. Професійна підготовка вчителів. Харків: Видавнича група «Основа».- 2006.-192 с
Джерело: Острів знань
Автор: Лінник Лариса Володимирівна, Великодальницький навчально-виховний комплекс "Школа-гімназія", Одеська обл., с. Великий Дальник.
Видалити Відміна
Забанити Відміна