Закрити
Проектна робота "Великодня писанка"
07 Лютого 2018, 17:34 , Переглядів: 323
FacebookTwitterLivejournal
Проектна робота Фото: posydenky.lvivport.com Проектна робота "Великодня писанка"

Розробка учасника Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

 

У молодшому шкільному віці закладається низка ціннісних установок, особистісних якостей і ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо цей вік розглядається як малозначимий, «прохідний» для методу проектів, то порушується наступність між етапами розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів, і значній частині школярів не вдається згодом досягти бажаних результатів.

Метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів її здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.

Дослідження вчених переконують, що без зацікавлених школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Відтак актуальною залишається проблема стимулювання пізнавальної активності та самостійності учнів під час навчання. Використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подолати бар'єр у спілкування, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці. В основі проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

«Щось пізнаючи, я знаю, для чого мені це потрібно, де і як я можу застосувати ці знання » – такою є філософія сучасного розуміння методу проектів. Отже, забезпечити мотивацію залучення молодших школярів до самостійної роботи над проектом можна за умови, коли проблема проекту відповідає пізнавальним інтересам учнів і знаходиться в зоні їхнього найближчого розвитку. Тому так важливо, щоб діти відчули потребу в тих виробах, які вони виготовили, і отримали задоволення від своєї праці.

«Продуктом» проекту є результат. Зовнішній  результат можна  побачити, оцінити, застосувати на практиці. Внутрішній результат – досвід діяльності – стане безцінним надбанням учня, об’єднавши знання і вміння, компетенції та цінності.

ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА

Творчий проект. 4 клас

Мета: розширити знання учнів про писанку, про історію виникнення та види писанок, поглибити знання про символіку писанкарства, допомогти учням засвоїти різні способи декорування писанок та крашанок; розвивати творчі, пошукові та літературознавчі здібності учнів, активізувати пізнавальні інтереси, бажання бути дослідниками; виховувати любов до історії свого народу, повагу до праці, наполегливість.

Тип проекту: творчий, пізнавально-дослідницький, груповий та індивідуальний, короткотривалий.

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

1. Підготовчий етап. Визначення напрямку, теми, мети й завдань проекту. Об’єднання в групи, розподіл завдань.

Кожен учень отримав картку-опору, яка допомогла розподілити завдання.

Картка-опора учня

Крок перший. Види писанок. Писанка-витинанка. Писанка, розписана петриківським  розписом.

І група. Дізнатися, як описані в Біблії головні християнські весняні свята.
ІІ група. Знайти народні прикмети, пов’язані з цими святами.
ІІІ група. Дізнатися про види писанок та крашанок.
ІV. Ознайомитись із способом виготовлення писанки-витинанки.

Крок другий. Виготовлення писанок та крашанок.

І група «Актори». Підготувати інсценізацію.
ІІ група. «Пошуковці». З’ясувати, як з’явилася перша писанка.
ІІІ  група «Писанки». З’ясувати символіку писанок.
ІV група «Крашанки». З’ясувати спосіб декорування крашанки «трав’янки».

2. Збирання та обробка матеріалів.

3. Презентація результатів.

Учні презентували результати власної діяльності та отримували нові знання й уміння з теми під час уроку інтегрованого курсу «Мистецтво» – «Дерево життя» та  засідання гуртка «Умілі руки» – «Великодня писанка».

4. Обговорення результатів проекту після його захисту, поради та коментарі вчителя, груповий аналіз роботи та самооцінка учасників.

Урок інтегрованого курсу «Мистецтво»

Тема. Дерево життя

Мета: розширити знання учнів про свята весняного циклу, про народні прикмети пов’язані з цими святами, види писанок; вчити учнів малювати писанку, використовуючи петриківський розпис,виготовляти писанку-витинанку; розвивати творчі здібності дітей, уяву, пам’ять, мислення, вокально-хорові та музично-ритмічні здібності, вміння підбирати кольори; виховувати любов та повагу до нашого народу, його традицій, любов до українського музичного фольклору та мистецтва писанкарства.

Обладнання: мультимедійні презентації «Весняні свята», «Види писанок», ілюстрації писанок, набір для практичної роботи.

Міжпредметні зв’язки: християнська етика, фольклор.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент (Звучить спокійна мелодія)

Весна приходить з ласкою
Та зі своєю казкою:
Махне барвистим рукавом, –
Синіють проліски кругом.
А струмочки весняні
Співають радісні пісні.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

З року в рік ми з великим нетерпінням чекаємо приходу весни. Ми рахуємо дні,  виглядаємо, поки пташки на своїх крилах принесуть з далекого вирію нам весну-красну. Ми чекаємо,коли весна прожене холод, устелить землю травичкою зеленою, уквітчає квітами , а пташки наповнять ліс і діброви своїми голосними співами. Дерева вкриваються листочками і ніжним цвітом. Наше дерево потребує допомоги. Сьогодні воно буде провідником та показником наших знань. (На дошці Дерево життя (витинанка) закрите малюнком дерева без листя. По закінченні кожного етапу уроку «розцвітає» одна частина дерева, починаючи від кореня. (Додаток 1)

УЧИТЕЛЬ. Священне дерево життя – символ матері-природи. Воно має філософський зміст і є результатом осмислення категорій вічності. Найдавніші колядки донесли до нас прадавні уявлення людей про часи, коли не було ні неба, ні землі, а було лише широке море, і на ньому – зелений явір. Таким чином, у вигляді дерева уявлявся стрижень світобудови. Світове дерево повсякчас зображувалось не натурально, а стилізовано, тобто спрощено, узагальнено. В таких зображеннях неодмінно був розподіл на три яруси по вертикалі і дотримання чіткої системи правого і лівого боків. Нижня частина Світового дерева – це світ підземного бога, владики підземного вогню і незліченних багатств, втілення уявлення про потойбічний світ, минулі часи. Середній ярус уособлював землю, реальний світ, земне життя людей. Верхня частина Світового дерева піднімалась у нескінченну вись – до Бога і небесного світу богів. Дерево життя – це також дерево роду, де кожна квітка, гілка означали певного родича, а все разом уособлювало модель світу і людини, його родове дерево. Воно поєднує в собі минуле, сьогодення і майбутнє. Минуле – це корінь, сьогодення – це стовбур, крона – це майбутнє.

Наше завдання сьогодні показати, що ми знаємо минуле,шануємо культурну спадщину сьогодні,готові творити і оберігати майбутнє. Від нас сьогодні залежить чи розквітне Дерево життя і роду.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вступна бесіда

Весняні народні свята

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят, пов'язаних з стародавніми  віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народний образ весни - це образ краси, сили і надії. Хороводи дівчат, забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію – чарівна казка нашої старовини. Все це – українська весна, голос предків наших, дорога поезія нашої Батьківщини.

Зараз спробуємо пригадати весняні свята, а також  народні прикмети , що пов’язані з ними.

2. Презентація-загадка «Весняні свята» (Додаток 2). (Демонструють учні І групи. Народні прикмети, що пов’язані з цими святами озвучують учні ІІ групи)

Учні І групи
Слайд № 1. Назва презентації
Слайд № 2. Уривок із «Біблії» про свято Благовіщення.
Слайд № 3. Відповідь-ілюстрація

Учні ІІ групи

  • На Благовіщення навіть пташки не в’ють гнізда.
  • Благовісне яйце під квочку не кладуть.
  • Як знайдеш у цей день ряст, то зірви, кинь під ноги, топчи й промовляй: «Топчу, топчу ряст, дай, Боже діждати і на той рік топтати!»
  • На Благовіщення рано – вранці налий у миску холодної води, поклади пролісок і вмийся – на красу.
  • Якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде не врожайне.

 Учні І групи. Слайд № 4. Уривок із «Біблії» про Вербну неділю.

Слайд № 5 . Відповідь-ілюстрація.

Учні ІІ групи

  • Діти ковтають по декілька «котиків», щоб «горло не боліло».
  • Гріх ногами топтати вербу, а тому навіть найдрібніше гілля, палили на огні.
  • Козяча верба проклята Богом за те, що з неї робили цвяхи для хреста, на якому розіп’яли Спасителя: «за це її черви точать».

Учні І групи  Слайд № 6. Уривок із «Біблії» про Великдень.

Слайд № 7. Відповідь-ілюстрація.

Учні ІІ групи

  • Якщо на Великдень сонце світить, то через 3 дні буде дощ.
  • Такий добрий господар, що і кури крашанки несуть.
  • Дiвчина, яка на Великдень вмиється водою з миски, в якiй лежить червона крашанка, буде красивою i румʼяною.
  • Якщо на Великдень небо ясне та сонячне – це до багатого врожаю i теплого лiта.

(По закінченні цього етапу розквітає одна частинка Дерева життя – корінь).

ІV. Виконання пісні-веснянки «Вийди, вийди, Іванку».

1. Вступна бесіда. «Новорічні пісні» слов’ян

Учитель. Весною, із пробудженням природи, наші предки-слов’яни починали новий рік. У давніх словʼян рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року (за цим літочисленням Нестор Літописець розпочав «Повість времʼяних літ»). Новий рік починався з відродженням навколишньої природи і з пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою.

– Яке дерево було у них «новорічним»? (Слов’яни також здавна прикрашали дерева, щоб умилостивити вередливих лісовиків і мавок. Священною вважалася квітуча гілка вишні. Саме її вирощували в горщиках до свята Нового року. Тож новорічним деревом слов’ян була колись не колюча ялина, а запашна біло-рожева вишня.)

– А ще вони особливим способом, за допомогою пісень закликали її до себе. Як називалися ці пісні? (Весну зустрічали радісно й пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні назвали веснянки, гаївки, маївки, ягілки. Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай.)

– Ці пісні ми знаємо також і любимо їх співати під час Великодніх свят, а саме у Світлий тиждень.

3. Виконання веснянки «Вийди, вийди, Іванку» (караоке). (Розквітає наступна частина дерева – стовбур).

V. Практична робота «Писанка».

1. Вступна бесіда

Учитель. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї та прикмети. В усіх народів світу існує повірʼя, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, повʼязані з весною.

Україна здавна славилася вишивкою з її стародавньою символікою, петриківським розписом та писанкарством. Писанкарство вважається одним із найдавніших і найцінніших різновидів українського народного декоративно-прикладного мистецтва, в якому яскраво відобразились усі сторони життя народу – історія, ужитковість, звичаї, вірування, естетичні уявлення, поетичне бачення, мрії про довершеність життя. Писанка – це своєрідне мініатюрне народне малярство, відоме із сивої давнини.

2. Презентація «Види писанок» (Додаток 3). (Демонструють і коментують учні ІІІ групи).

Крашанки .Слайд № 2.

– Спочатку серед українців побутували «крашанки», яйця фарбовані в один колір  рослинним барвником, скажімо відваром лушпиння з цибулі, кори дуба, відваром з червоного буряка. За народними переказами перші крашанки зробила Пречиста, щоб забавити малого Христа. Щороку великодньої п’ятниці готували крашанки. До неділі вони лежали на столі і у рушнику на покуті, а на Великдень у дитячих руках мандрували по всьому селу.

Техніки оформлення крашанок . Слайди № 3-5.

– «Дряпанка», «шкрябанка», «різьбянка» – полягає у нанесенні витонченого візерунка гостроконечним ножиком на поверхню яйця, пофарбовану в один колір;
– «трав’янки» – нанесення візерунка за допомогою рослинних елементів (листочки, стебла);
– «мальованки» – виконують технікою малювання пензликом олійними фарбами на світлому тлі шкаралупи яєць.

Писанка – розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце. Розписували писанки воском. Воскова техніка полягала в поетапному нанесенні воску на поверхню яйця з наступним фарбуванням відповідними кольорами.

Види писанок  за методом нанесення воску. Слайди № 6-8.

– «крапанки» – яйце опускали в одну якусь фарбу, потім, коли висихало, наносили крапки гарячого воску, як віск охолоне писанки опускали в гарячу воду. Віск зникав і виходила мальовнича композиція з різнокольорових цяточок;
– «писанки» – на поверхню яйця тоненькою трубочкою – «писачком» наносили віск. Народні майстри, що досконально володіють цією технікою, і сьогодні працюють в селі Космач та Замогорів.
– «травлена» – писанка розписана гарячим воском і травлена розчином соляної кислоти;

Писанка – «бісерна» – дерев’яне яйце, обплетене або обклеєне бісером.

– А чи знаєте ви, навіщо потрібно розписувати писанки?

3.         Легенда про писанку (Звучить «Вальс квітів» П.І.Чайковського. Почати із 40 с.)

Учитель. Невдовзі після свого Воскресіння Христос переміг диявола і закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою, за дванадцятьма залізними дверима, котрі замкнені на дванадцять залізних замків. Але нечистий ще має силу, день і ніч він рветься на волю, розгриз уже одинадцять залізних замків і злизав одинадцять залізних дверей. Ще мить – і впаде остання, дванадцята перепона.

Вирветься тоді диявол на білий світ, і настане світу кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами «Христос воскрес!» і обдаровують одне одного писанками. Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері й замки. Отож сидіти там, за ними дияволу довіку – поки люди на землі писатимуть писанки і вітатимуть одне одного з Великоднем.

VІ. Руханка

Веснянка-хоровод «Ми кривого танцю йдемо»

Ми кривого танцю йдемо, йдемо,
Ми в нім, кінця не знайдемо.
Ані кінця, ані ладу, ладу,
Не впізнати котра ззаду.
Ти сивая зозуленько – ленько,
Закуй же нам веселенько.
Ти тоді нам закувала – вала,
Як веснонька завітала.

4. Практична робота учнів «ПИСАНКА»

Учитель. Сьогодні ми теж спробуємо створити оберіг для нашого майбутнього, виготовивши писанку. Група «Художники» малюватиме писанку, використовуючи петриківський розпис. (Додаток 4) Група «Різьбярі» – вирізьбить писанку, використавши техніку витинанки. (Додаток 5) Щоб ви правильно зробили  писанку-витинанку, група «Технологів» підготувала вам технологічну картку «Витинанки-писанки» .

Технологічна карта виготовлення писанки-витинанки

1. Прямокутник паперу зігни навпіл (по довжині). Виконай малюнок на одній половині так, щоб усі лінії зʼєднувалися між собою до середини. Малюнок доповни деталями. Памʼятай! Відірваних елементів у витинанці не буває; усі вони мають бути зʼєднані між собою тонкими, ажурними лініями. Витинанка любить простір (треба зробити багато прорізів). Витинай спочатку дрібні деталі, потім основний контур. Слідкуй, щоб половинки аркуша паперу були нерухомими. Ти отримаєш дзеркально-симетричне відображення правої й лівої сторін.

2. На картоні іншого кольору познач тонку лінію середини (використай замість олівця голку чи стержень, який уже не пише). Розклади виріб відносно цієї лінії, розмістивши його в центрі (краї мають бути незаповненими), послідовно наклей його.

5.  Представлення роботи учнями.

Діти виходять до дошки і розповідають,що означають символи, які вони використали для оформлення своєї писанки. Писанки кладуть у кошик. (Додаток 6,7)
(Розквітає верхня частина дерева)

VІІ. Підсумок уроку.

Прийом «Слово-магніт».

– Давайте зʼясуємо, яке слово було ключовим на сьогоднішньому уроці? (Весна).
– Назвіть 5-6 слів, які «притягуються» до ключового слова, мов до магніту. (Пасха, крашанка, радість, веснянка, писанка, Дерево життя).
Складіть власне висловлювання, ввівши до нього всі слова, «прикріплені» до ключового. Воно є темою вашого висловлювання.
 

Орієнтовне виконання.

Весна прийшла. Розквітло Дерево життя. Лунає веснянка, покотилась крашанка. Пасха радість несе. Писанка життя несе.

Заняття гуртка «Умілі руки»

Тема. Великодня писанка

Мета: ознайомити учнів із історією виникнення, символікою кольорів, знаків, орнаментів писанки;навчити виготовляти крашанку «трав’янку»; розвивати відчуття дотику, кольору, координацію рухів; прищеплювати бажання дотримуватись звичаїв та традицій народу.

Обладнання: писанка-пазл, набір для творчості.

Перебіг заняття

І. Організація класу
ІІ. Мотивація художньої діяльності

1. Інсценізація фрагменту української народної казки «Курочка Ряба».
«Актори». 

На дальньому плані ходить курочка і промовляє:

Ко-ко-ко, куд-ку-дак,
Знесла яйце, як кулак.
Цілу купу наскладала,
А ще більше планувала.
Ко-ко-ко, куд-ку-дак,
Всі великі , мов кулак!

(З’являється бабуся, тримає в руках шкаралупку від яйця і плаче).

Баба. Ой, горе, мені горе. Що ця довгохвоста мишка наробила?
Курочка. Що сталося, бабцю чого плачеш?
Баба. Як же мені не плакати? Поклала я яєчко, що ти знесла на поличку. Бігла  мишка, хвостиком зачепила, яєчко впало і розбилось. А я хотіла на свято писанку розмалювати.
Курочка. Не плач, бабуню. Я знаю, що треба робити. Давай попросимо діток, нехай нам допоможуть.
Баба. А де ж ті дітки, де?
Курочка. Ось, сидять і готові нам допомогти.
Баба. А чи ж зуміють? Вони такі маленькі.
Вчитель. Вони хоч і маленькі, та ручки в них умілі. Дітки можуть багато писанок розмалювати. Сідайте до них та працюймо разом.
– А до якого свята ви, бабусю, зібралися писанки розмальовувати?
Баба. А ви хіба не знаєте, що скоро Великдень?!!
Учитель. Знаємо. Немає в Христовій Церкві більшої радості, як Воскресіння Христове. У ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя. Завершується Великий Піст у скорботі за розп’ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості й добра, прощення ближнього. У цей день прощаються всі образи своїм ворогам, недругам. А ще  в цей день ми даруємо своїм рідним писанки.
– А чи знаєте ви, звідки взялася перша писанка?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Легенду  про першу писанку  розповідають «Пошуковці».

Існує легенда, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, то з ран Його потекла кров. Вона крапала на землю і перетворювалась на червоні крашанки. А сльози Матері Божої, яка в цей час стояла під Хрестом і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки, і кожна з них перетворювалась на червону писанку.

Зібравши всі писанки та крашанки в хустку, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу , щоб поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пилата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустки розкотилися по всьому світі.

ІV. Ознайомлення із символікою писанок.

Презентує група «Писанка». Розповівши історію символу діти складають писанку-пазл (Додаток 8).

СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ

На високій горі курочка знесла яйце. Воно було гарним, біленьким, раділо від того, що зʼявилося на світ, і вирішило трохи помандрувати. Скотилося воно з гори та й покотилося стежкою. І ось зустріло наше яєчко на своєму шляху село. У ньому жили добрі працелюбні люди. Вони вирощували жито, пшеницю і всяку пашницю, а біля будинків цілий рік буяли сади.

Колись люди були там щасливі. Але їхньому щастю позаздрив злий чаклун, який жив край села в темному будинку. Він не вмів усміхатися, ніколи не радів, а на його полі ніколи не зрів урожай. Чаклун промовив закляття, і на село впала темрява. У садах почали сохнути дерева, на полях зівʼяла пшениця. Селян здолали хвороби, вони забули, що таке радість, усмішка.

Довго тривало те лихо. Аж ось до села завітав мандрівник-мудрець. Він ужахнувся від того, що побачив, і вирішив допомогти людям. Мандрівник заходив до кожної оселі й дарував фарби – жовту, червону, блакитну і зелену. При цьому він казав: «Згадайте, якого кольору небо, цей колір подарує вам здоровʼя, колір ружі подарує радість і любов, колір сонця – стиглий урожай, а колір весняного поля допоможе відродженню природи. А згадати вам усе це допоможе те, з чого народжується життя».

Довгий час селяни не могли зрозуміти, що їм зможе допомогти, аж поки не побачили, як з яєчка вилупилося маленьке курча. Тоді зібрали всі яєчка, пофарбували їх у жовтий, червоний, зелений, блакитний кольори, вийшли за село і почали співати. Відразу небо стало ясним, на полях піднялася  пшениця, розквітли сади, а люди всміхалися й раділи. Чари чаклуна розвіялись, і вони вирішили фарбувати яєчка кожної весни.

Яєчко продовжило мандрувати, допомогти всім, хто цього потребує.

СИМВОЛИ СИЛИ І ВИТРИВАЛОСТІ

Котилися наші писанки через села й міста, і всюди їх радо зустрічали. Одного разу побачили вони в полі багато людей. Чоловіки та жінки, старі та малі готували землю для посіву. Працювали легко, швидко і весело. Вирішили писанки не заважати людям і покотилися до села, сподіваючись розпитати хати в когось ,звідки така сила і витривалість. Завітала до першої оселі. Їх зустріла немолода вже жінка, яка саме розписувала писанку. Зраділа вона гостям, запросила до хати і розповіла про те, що їх зацікавило.

«Якщо ви пройдетеся вулицями нашого села, то побачите біля кожного двору калину та вербу, а все наше сільце оточують дуби, – почала жінка. – Далекі наші предки вірили в чарівну силу дерев і передали цю віру нам. Як тільки народжується дівчинка, її обмивають у купелі з відвару листя калини та верби. Їх листя дає жіночу силу, жінка стає потім гарною дружиною і народжує здорових дітей. Коли народжується хлопчик, на його честь саджають дуб і купають немовля в настої з дубового листя. Саме зараз я малюю на писанці дубовий лист і подарую її синові, щоб його сила не вичерпувалася. Писанками із калиновим, дубовим листям та гілочками верби обмінюються навесні всі мої односельчани. Не дивуйтеся тому, що ви бачили. Доки будуть наші писанки і стоятимуть дуби – сила наша не послабне».
Ось що розповіла жінка і подарувала нашим друзям ще одну супутницю – писанку з дубовим листям.

СИМВОЛИ ЗДОРОВ’Я І ДОВГОЛІТТЯ

Коли наше гарненьке яєчко побувало в наступному селі, воно здивувалося тому, що побачило. І дорослі, і діти весело всміхалися, сади і поля зеленіли, достигали овочі й фрукти. Люди з радістю працювали біля своїх садиб. А їхні будиночки милували око квітами та півниками на стінах. На призьбах сидіти діди з онуками. У всьому відчувалися такий спокій і щастя, що забувалося все погане і зле.

В одному дворі серед курей гордо походжав півень. Писанка підкотилася до нього і запитала: «У чому причина такої радості й щастя?». Півень глянув на неї згори і розповів: «У нашому селі завжди жили працелюбні люди, завжди панували любов і спокій. Добро, злагода, здоров’я стали традицією. А ще з давніх-давен наші селянки навесні розмальовують писанки. На них вони зображують знаки-символи здоровʼя і довголіття. Щоб ніхто не хворів, на яєчках малюють сонечко, ружу, рибку, оленя. А безконечник сприяє тому, щоб наші люди жили довго, щоб нещастя не приходило до них і щоб у пасічників був гарний медозбір. У кожному домі розписують і зберігають писанки. А за тим щоб завжди були яєчка, слідкуємо ми, півні». І півень знову гордо почав походжати серед курей.
Ось таке щасливе місце зустріла наша писанка на своєму шляху. Попрощавшись із півнем, вона весело покотилася далі зеленими луками.

ХРИСТИЯНСЬКІ СИМВОЛИ

Отже, писанок стало більше і тому їм було ще веселіше котитися далі. Одного дня докотилися вони до селища, в якому було весело і гарно. На майдані біля прекрасного храму зібралося багато людей. Був Великдень – день воскресіння Ісуса Христа. Писанки підкотилися ближче і побачили, що люди тримають у руках кошики з пасочками, крашанками і писанками. Наші писанки зраділи, що їх так багато. А ще вони побачили, що орнаменти на яєчках зовсім інші, ніж на них. То були християнські символи. На одному була зображена гарна церква, на іншому – 40 клинців, а також були писанки з хрестами, оточеними безконечником, і з написами «Христос Воскрес».
Це була така краса – безліч яскравих гарних писанок! Писанки познайомилися між собою, кожна розповіла про свої орнаменти, і потім усі взяли участь у святкуванні.

СИМВОЛИ, ЩО СПРИЯЮТЬ БАГАТОМУ ВРОЖАЮ

Одного разу завітало яйце в село, в якому чомусь було дуже тихо і сумно. Воно запитало в дерева, що понуро стояло над засохлим джерельцем: «Що сталося?». Важко зітхнуло дерево і промовило: «Уже півроку, як нашу землю покинула радість. Наше село минають дощі, вітри видувають насіння з землі, а сонце палить так, що висохли і річка, і джерела, навіть уночі дуже спекотно. Люди довго намагалися зарадити лиху, все сіяли та сіяли нове насіння, але марно... Тепер сходи кволі й безсилі, а все, що залишилося з минулих урожаїв, віддають дітям. Але що буде далі?». Знову зітхнуло дерево і ще більше похилилося. Сумно стало яєчку від такої розповіді. Вирішило воно негайно допомогти.

В одному маленькому дворику в піску гралися учні. Вони були тихі й невеселі. Яйце покотилося до них і почало качатися по піску. Здивовані дітки побачили, що після яєчка залишається слід, схожий на ромб. Потім воно почало підскакувати, і в центрі ромба зʼявилися великі крапки. Яєчко покотилося ще раз, залишаючи на піску довгу пряму лінію, і завершило малюнок короткими відростками від тієї лінії. Лінія стала схожою на грабельки, що стояли біля клуні.

Діти повеселіли і почали малювати на піску ті самі знаки. І сталося диво. Загримів грім, насунули темні хмари, пішов рясний дощ. Дерево розпрямило своє гілля, джерельце наповнилося водою, а на грядках почали прокльовуватися паростки. З хат повибігали здивовані люди, вони раділи і танцювали під дощем. Діти розповіли батькам, що сталося, показали їм яйце. Усі були дуже йому вдячні.

Одна жінка узяла яєчко, віднесла додому і намалювала на ньому ті ж знаки, що були на піску. Ромб – то символ землі, крапки – зерна, а грабельки – дощу. Наше яєчко стало таким гарним! Задоволене тим, що воно стало тепер писанкою, помандрувало далі.

СИМВОЛИ КОХАННЯ

Писанки завітали до одинокої красуні. Вони підкотилися до її будинку і постукали в двері. На стукіт вийшла дівчина. Вона побачила гарненькі писанки, здивувалася й запитала, навіщо ті завітали до неї. Наша писанка відповіла: «Я знаю, що ти давно вже чекаєш кохання, але не можеш зустріти того, хто зачарує твоє серце. Послухай мене уважно і зроби так, як я пораджу. Я було звичайним яєчком, а стало писанкою, і малюнки на мені не прості, то знаки-символи, які допомагають добрим людям. Коли ти намалюєш на яєчку символи кохання, то відразу зустрінеш своє щастя». – «Що ж то за символи?» – зацікавилася дівчина. «З давніх-давен символом кохання вважається голуб, – продовжила писанка. – Не знайдеш у світі такої пари, як пара голубів. Якщо хочеш мати щасливу сімʼю, то намалюй голубів на дубі. Кохання символізує й смерека. Для того щоб дізнатися, через скільки років дівчина вийде заміж, питають про це в зозулі. А щоб бути завжди в парі з коханим, малюють квітки з парними пелюстками».

Вислухала все дівчина і почала розписувати писанки. Минуло небагато часу, як завітав до її оселі красень на вороному коні. Юнак і дівчина покохали один одного, і наші писанки були почесними гостями на їхньому весіллі.

СИМВОЛИ, ЩО ЛІКУЮТЬ

Не встигла писанка відкотитися від села, коли її наздогнала дівчинка. «Я чула як ти розмовляла з півнем, і хочу тобі дещо розповісти, – промовила вона. – Одного разу я захворіла, бо довго гралася під дощем. Моя бабуся, яка багато знає і вміє, узялася мене лікувати. Вона частувала мене медом і відваром з гілочок сосни. Я дуже швидко видужала. Бабуся розповіла мені про трави, які лікують, і навчила мене зображати їх на писанках. Тепер я розмальовую писанки соняшником, гілочками сосни та верби. Такі писанки теж допомагають одужати. Я хочу, щоб ти розповіла про це всім добрим людям і щоб вони не хворіли, а якщо вже таке сталося, то щоб знали, як вилікуватись». На цьому дівчинка попрощалася з писанкою й повернулася додому.

УЧИТЕЛЬ. Слухаючи оповіді про символи писанок ми з вами зуміли скласти писанку-мальованку.

V. Руханка

Руки до неба я піднімаю, (Піднімають руки вгору.)
Щиро Бога благаю: (Притуляють руки до грудей.)
Дай сили і вміння (Підносять руки до неба.)
Творити добро і ненавидіти зло. (Розводять руками.)
Бог присутній поміж нас,
Він на небі й на Землі.
(Піднімають руки вгору, опускають вниз.)
Він все бачить,
(Притуляють руки до очей.)
Він все чує,
(Притуляють руки до вушок.)
Усім світом він керує. (Розводять руки в боки.)
Господь любить усіх нас, Він із нами повсякчас.
(Притуляють руки до грудей.)

VІ. Практична робота. Виготовлення крашанки- «трав’янки».

1. Технологічна картка виготовлення крашанки-«трав’янки»
Група «Крашанки». Для того, щоб виготовити крашанку-«трав’янку» потрібно:

  • змочити яйце водою;
  • скласти візерунок із листочків та стебел;
  • акуратно обгорнути яйце у капрон і міцно зав’язати;
  • опустити яйце у відвар червоного буряка чи лушпиння з цибулі;
  • варити 7-10 хв.

2. Робота в парі. Учні допомагають один одному скласти візерунок і обгорнути писанку.

VІІ. Демонстрація отриманих крашанок.

Гарна писанка у мене.
Мабуть, кращої нема.
Вчителька лиш помагала,
А творила я сама.
Я цю писанку для себе
Для зразочка залишу,
А для тебе, курко Ряба,
Я ще кращу напишу.

VІІ. Підсумок заняття

Дітки складають крашанки у кошик і вручають його бабусі.

Бабуся.
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвони дзвонять до небес,
Де білі хмарки розпливлися –

Діти.
Христос воскрес!
Бабуся. Воістину воскрес!

ВИСНОВКИ

Прекрасне в житті, прекрасне в мистецтві допомагає людині жити, допомагає виконувати складну справу життя, бо це прекрасне виправляє її душу. На моє глибоке переконання, краса і добро крокують поряд, тому на своїх уроках я намагаюся викликати почуття радості, здивування, привчаю бачити естетичні деталі через малюнок, виховую духовні основи в школярів у процесі роботи над композиціями з різних тем.

При створенні проекту «Великодня писанка» я зі своїми учнями звернулася до коріння народної творчості, використали усну народну творчість, пригадали свята, де використовуються писанки, крашанки. Діти відшукали легенди про те, як з’явилася перша писанка, звідки пішла традиція розписувати яйця та дарувати їх одне одному.

Працюючи над проектом, ми зрозуміли, що гуманізм, увага та повага до особистості,позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, а й на розвиток окремої особистості, тобто кожного з нас. Учні перетворились на пошуковців та дослідників, а вчитель став їхнім рівноправним партнером, консультантом та організатором.

Література

  1. Все для вчителя. – 2008. – №10.
  2. Масол Л.Навчальна програма / Інтегрований курс «Мистецтво».
  3. Початкова школа.  – 2007. – № 1.
  4. Початкова освіта. – 2012. – № 13.
  5. Проекти в початковій школі / О. Кондратюк. – К.: Шк. світ, 2012.
  6. Розкажіть онуку. – 2007. – №4.
  7. Театральний гурток у початковій школі / В.Ульянова. – Х.: Видавнича група «Основа», 2011.
  8. Українські писанки / Е.Біняшевський. – К.: Мистецтво, 1968.
  9.  Інтернет-ресурс.
Джерело: Острів знань
Автор: Келебай Наталія Орестівна, Тужилівський навчально-виховний комплекс, Івано-Франківська обл., с. Прокурава
Видалити Відміна
Забанити Відміна