Закрити
Каліграфічні хвилинки на уроках української мови з екологічним змістом
17 Січня 2018, 22:01 , Переглядів: 1113
FacebookTwitterLivejournal
Каліграфічні хвилинки на уроках української мови  з екологічним змістом Фото: http://postila.ru Каліграфічні хвилинки на уроках української мови з екологічним змістом

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Анотація

Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає формування графічних навичок письма, правильного чіткого зображення букв та їх поєднання, плавного письма складів, слів. Робота над каліграфією, технікою письма не обмежується періодом навчання грамоти, а має продовжуватись у наступних класах.

Тому, одне з важливих завдань вчителя початкових класів, навчити першокласника каліграфічно писати, удосконалювати цю навичку в 2 – 4 класах.

Щоб розвити у дітей бажання писати каліграфічно, слід застосовувати каліграфічні хвилинки.

Каліграфічна хвилинка на уроках рідної мови займає 2 – 3 хвилини, а значення її чимале. Вона націлює дітей на старанність і зосередженість, на естетичне оформлення своєї роботи. Якщо вміло і цілеспрямовано підійти до цього фрагменту уроку, то він сприятиме і розвитку мислення дітей, і розвитку пам’яті, і вмінню аналізувати, співвідносити, систематизувати, спостерігати, міркувати, пізнавати нове і цікаве. Така робота сприяє розвитку свідомості, правильній вимові й засвоєнню певних термінів.

Використовуючи каліграфічні хвилинки є можливість повторювати уже вивчений матеріал, а також виконувати творчі завдання.  

Дані каліграфічні хвилинки розроблені за літерами української абетки та містять граматичні завдання  з екологічним змістом.

А
А´ Аа ак ба та ка ат

Загадка

Зубаста, хвостата,
По морю гуляє,
Хто в морі живе,
Від неї тікає.

–       Хто це? (Акула).

– Чи можуть жити акули в річках або озерах? Чому?
– Чи потрібно оберігати цих риб від зникнення?
– Поділити слово «акула» на склади для переносу.
– Записати звукову модель усього слова.
– Утворити словосполучення зі словами акула, хвіст.
– Виписати слово вжите в переносному значенні. Визначити частину мови.

Бб
Бб бе ба бар барвінок

Виписати прикметники чоловічого роду:

Березневий, українська, абрикосовий, молода, розмальований, сонячно, вічний, паперова, іскристий, дерев’яна, новий, синє, осінній, шкільна, казковий

Підкреслити першу літеру в кожному прикметнику, що записали.
Прочитати утворене слово.
Хто знає, що це за рослина?
Який зовнішній вигляд вона має?
Чим корисна?
Де можна її зустріти?
З даним словом скласти речення.

ВВВ вав е в лов ув

Без верби і калини нема України.

- До якого жанру відноситься даний вислів?
- Як ви розумієте це прислів’я?
- Чим для українського народу є верба і калина?
- Які ще рослинні символи ви знаєте?

Розібрати за будовою слово «верба».
Дібрати споріднені слова до слова «калина»,.
Утворити пестливі форми від слова «верба».

Гг
Гг Гл Гв го га год годівничка

Відгадати загадку

На дереві під вікном
Висить хатка із дашком,
Птахи до неї всі летять,
Щоб зерном поласувати.

- Для кого приготували годівничку?
- Які птахи зимують у нашій місцевості?

Записати назви птахів, які розпочинаються буквою «ге».
Записати з одним з них речення.
Підкреслити граматичну основу речення.

Ґґ
Ґґ ґе ґа

Ґельготали гусенята;
Ґе-ґе-ґе та ґа-ґа-ґа
Буква «ґе», як кочерга.

– Як називають птахів, що живуть вдома? А тих, що в природі?
– Кого називають гусенятами?
– Як називають «розмову» цих пташенят?
– Виписати слово із звуком [ґ].
– Зробити звуко-буквений аналіз слова «ґельготали».
– До якої частини мови відноситься це слово?
– Визначити «час, число слова «ґельготали».

Дд
Дд Да да до ди ед

Давно ця річка славна
Народи три єднає.
І в Чорне море плине.
Простори України
Розкішно прикрашає.
Очиці милує усіх: дорослих і дитини. (Дніпро).

- Про яку річку йдеться у вірші?
- Які ріки, крім Дніпра, протікають по території України?
- Яке значення для життя людини має наявність природних водоймищ?
- Яким повинно бути наше ставлення до них?
- Чому Чорне море пишеться з великої літери?
- А як будемо писати слово «Дніпро»?

Виписати іменники, вжиті у множині.
Записати звукову модель слова «єднає».
Виписати слова, у яких зустрічається буква «де».

- До яких частин мови вони відноситься?

Ее

Відгадай ребус

– Яке слово сховане у ребусі?
– Записати слово, позначити наголос.
– Поділити на склади.
– Пояснити правопис ненаголошеного голосного у першому складі.
– Дібрати перевірене або споріднене слово.
– Скласти речення з дібраним словом.
– Підкреслити основу речення.
– Які природоохоронні заходи слід проводити весною?

Єє
Єє єсть має займає

Стоїть собі ошатний пан, гойдається.
Бузковою голівкою пишається…
Ніхто отого пана не займає:
Він завжди дуже боляче кусає.
                                                          (Будяк)

– За якою ознакою ви змогли відгадати цю рослину?
– Чи маємо ми від неї якусь користь? Чому?
– Як треба з нею боротися?
– Зробити звуко-буквений аналіз слова «гойдається».
– Виписати дієслово вжите в переносному значенні.
– Записати перший рядок загадки, підкреслити основу речення.

Жж
Жж Жу Жа же жі жо

Журавлики восени летять у теплі краї.

- Чому журавлі летять у теплі краї? А які ще птахи летять у вирій?
- Чи потрібно турбуватись про збереження чисельності даних птахів? Що для цього слід робити?

Встановити зв’язок слів у реченні.
Назвати звуки у слові «краї».
Поділити слова на склади для переносу.
Підкреслити наголошені склади.

Зз
Зз зе зха зл зем земля

Дивосвіт
Дивосвіт, дивосвіт.
Хто придумав оцей світ?
Землю красну таку
У зеленому вінку,
Всі ці квіти і ліси,
І пташині голоси?
Ліс і річка, і поля –
Це ж усе моя земля!
                            Л.Забашта

- Про що йдеться мова у вірші Л.Забашти «Дивосвіт»?

Розтлумачити значення слова «красну».
Розібрати слово «річка» за будовою.
Записати звукову модель слова «земля».

Ии
Ии ич чи

Ич-ич! Хтось дуже здивувався
І між гілками заховався.
Ось ця літера одна
Ніяких слів не почина.

– Виписати слова із буквою «и».
– Визначити частини мови, до яких вони відносяться.
– До слова «здивувався» дібрати іменник та прикметник.

Іі
І і Іі ім, сі, ні, ці

Ой, який чудовий ліс!
Можна гарно жити в нім:
І комашці, і тваринці,
І всілякій рослинці.

– Хто з тварин живе у лісі?
– Як треба поводитись у лісі?
– Виписати однорідні члени речення.
– Від слова «ліс» утворити прикметники.
– Скласти з ними словосполучення.
– Ввести одне з них у речення.
– Визначити підмет і присудок.

Її
Її їм їл їд їж їр їс

Україна – це ліс та долини,
Це широкі квітучі поля,
Це маленька щаслива дитина,
І найкраща матуся моя.

Визначити число іменників.
До слова «ліс» дібрати споріднені, позначити корінь.

Йй
Йй Ий ий ай

Красивий, щедрий рідний край,
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай,
Усе, що зветься Україна.

– Як ви розумієте зміст останнього рядка?
– До чого закликає автор?
– Виписати слова, що мають у своєму складі букву «ій»?
– Вкажіть частини мови, до яких відносяться ці слова.
– Розтлумачте слово «щедрий».
– Записати перший рядок загадки, підкреслити основу речення.

КК
КК ка кок и ку кон конвалії

Відгадай загадку

Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть їх угадай.
                            (Конвалії)

- Про яку квітку тут говориться?
- Де ростуть ці квіти?
- Чи занесені вони до Червоної книги України?
- Що треба робити, щоб не зник цей вид рослин?

Розібрати за будовою слова «сорочка», «дзвіночки».
Розібрати як частину мови прикметник «зеленої».
Записати звукову модель слова «угадай».

Відгадайте загадку
Які ноги – такий ніс, по болоті ходять скрізь. (Лелека).

Згадати написання букви Лл у з’єднаннях

Лл
Ли ал лі ол тл

Дати характеристику звуків, які позначає буква «ел».

[л] – приголосний, дзвінкий, твердий.
[л´] – приголосний, дзвінкий, м’який.
Назвати птахів, щоб у назвах були звуки [л´], [л].

Поставити у множині записати.
(дятли, зозулі, журавлі, лелеки, ластівки)

- Яка орфограма в словах «лелеки», «ластівки»?

Прочитати і записати речення:

Птахи – наші вірні друзі.

Бесіда про значення збереження природного балансу.

Мм
Мм ме ма ми метелик

Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було тобі й мені!

Поділити слова «квітка», «крильцями» на склади для переносу.
До слова «ловити» дібрати антонім.
Виписати дієслова, вказати час.

Нн
Нн Ні ни ни ні не нь ень

Ніч всю плакали
Голі клени
Згадали клени
Як були зелені.
З берізки тоненької
Теж, капало,
Значить, берізка
Теж плакала.

– Про що плакали клен і берізка?
– Яку пору року зображено у цьому вірші? Чому?
– Які природоохоронні заходи можна провести восени?
– Вказати слова вжиті в переносному значенні.
– Дібрати до них антоніми.
– Виписати слова з буквою «ен», вказати частину мови до якої вони відносяться.
– До слова «клен» спільнокореневі слова, позначити корінь.

Оо
Оо по хо ро до лй зо

Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
Ой чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?

– Пригадайте, з якого твору ці рядки.
– Назвіть героїв пісеньки.
– Хто з них є родичами?
– Чи з кожного з них можна приготувати страву? Яка з них найбільше вам до смаку?
– Чим корисні рослини, що згадуються у пісні «Ходить гарбуз по городу»?

Записати каліграфічний рядочок букви «о».
Виписати іменники з даною буквою.
Поставити їх в називному відмінку визначити рід.

Пп
Пп Пл пр оп Пе ап пт

Усе нам в світі треба берегти:
І птаха й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо врешті ти – лише її частинка.

- Як ви розумієте цей вислів?
- До чого він закликає?

Назвіть однорідні члени речення.
Розтлумачити значення словосполучення «цар природи».
До слова «птах» дібрати спільнокореневі слова, позначити корінь.

Рр
Рр ба ил ли рибалити

У річці хлопці ловили рибу.

З тексту «Читанки» «Ловись, рибко!» виписати споріднені слова.
Дібрати синоніми до слова «рибалити».

- Чи знаєте ви правила рибалки? Яку рибу можна ловити, де і коли?
- Чому треба дотримуватись цих правил?
- А чи всі їх дотримуються?

Сс
Сс са со ечк сонечко

Я дарую вам тепло,
Щоб навколо все цвіло,
Щоб листочки зеленіли,
І щоб пташечка дзвеніла,
І росла травичка,
Розквітали квіточки,
І раділи діточки.

– Від чийого імені йдеться мова у цьому вірші?
– А для чого потрібне сонечко?
– Виписати з тексту вірша іменники, визначити рід.

Тт
Тт Те То тр тв та ть

Старанність і труд до мети ведуть.

Підкреслити основу речення.
Знайти слово з ненаголошеним [е], яке перевіряється наголосом.
Зробити звуко-буквений аналіз слова «ведуть».

Уу
Уу ус уж ру лу

Гуси-лебеді летіли,
На лужку зеленім сіли,
Посиділи, поклювали, покружляли,
Піднялися, полетіли.

– Що ви знаєте про птахів, які згадуються у вірші?
– До яких птахів відносяться лебеді: перелітних чи зимуючих?
– Де можна їх побачити? Як треба поводитися при зустрічі з ними?
– Виписати слова із звуком у, визначити частини мови, до яких вони відносяться.
– До слова «лужок» дібрати споріднені, позначити корінь.
– До слова «покружляли» дібрати синонім.

Фф
Фф фе фла фламінго

Рожевого птаха природа створила,
Лиш чорне на дзьобі та трішки на крилах.
Ступає граційно, тримається рівно,
Мов вийшов на свято рожевий фламінго.

– Чому цього птаха називають рожевим?
– А чи знаєте ви, від чого у них оперення рожеве?
– Чи можна їх зустріти на водоймищах України?

Записати слово «фламінго», визначити приголосні звуки, поділити на склади, поставити наголос.

Хх
Хх хл хлі хліб

Сила від хліба, хліб від землі.

– До якого жанру відноситься даний вислів?
– Що є головною думкою вислову?
– Які прислів’я про хліб ви знаєте?
– Як треба поводитися із хлібом?

Визначити рід слова «хліб».
Визначити відмінок слів «хліба» та «хліб» вжитих у прислів’ї.
Підкреслити у словах прислів’я приголосні звуки.

Цц
Цц це ця, ці, ца

Маю жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде з мене мука
Й паляниця м’яка.
                   (Пшениця)

Запишіть слово-відгадку.

– Яке значення у нашому житті має ця рослина?
– Які зернові рослини можна ще використовувати для випікання хліба»?

До вже записаного слова допишіть слово «паляниця».

– Визначте, до якої частини мови відносяться виписані слова?
– Визначте рід цих слів.
– Слово «пшениця» введіть в речення і запишіть його.
– Зробіть звуко-буквений аналіз слова «паляниця».

Чч
Ч ч чач чу Чер во ну Червона

У Червону книгу вчені занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.

- Чому книга «Червона»?
- Чи знаєте ви скільки видів рідкісних і зникаючих тварин та рослин занесено до «Червоної книги України»?
- Як ви вважаєте, що можете зробити для охорони природи?

До слова «червона» дібрати споріднені, позначити корінь.
Виділити приголосні звуки у слові «чудовий».
Поділити слово «рятунку» на склади для переносу.

Шш
Шш ши ша шип

Шипшина
А ось шипшина росте на узліссі,
Вдяглася в красиве червоне намисто.
Шипшина не винна, що кущик колючий,
Вона вітамінна і дуже цілюща.
Що ви знаєте про цю рослину?
Де її можна зустріти?
Чим корисна?
Пояснити правопис слова «узлісся».
Назвати звуки у слові «цілюща».

Щщ
Щщ ща що щу щи ще

Що тут казати, хиже вкрай,
У неї апетит найкращий.
Карасику, ти не дрімай,
А то в її потрапиш пащу.

Назвати слово, утворене з перших літер прочитаного рядка.

– Як називається такий вірш?
– Що ви знаєте про щуку? Чому її називають хижою?

Поділіть слово щука на склади, назвіть звуки побудуйте звукову модель слова.
Складіть слово зі складами записаними раніше з буквою «ща».

ьь

Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким,
На городі мене рвуть
І до столу подають
                                 (Редиска)

– Про яку рослину йдеться мова? Чим корисна?
– Які прикметники вжиті в цій загадці?
– Для чого потрібні нам прикметники? До якого роду вони відносяться?

Виписати прикметники і дієслова у яких є м’який знак.
До дієслова «рвуть» дібрати антонім.
Записати звукову модель слова «червоненька» та зробити звуко-буквений аналіз.

Юю
Юю ють, юле, Юр, юс

Багато видів дикорослих рослин стають рідкісними, бо їх винищують.

– Як треба поводитись у природі? Чи слід рвати рослини цілими оберемками?
– Що треба робити для збереження рослин?
– Куди занесено рослини, яким загрожує зникнення?

Виписати слова з буквою «ю».

– До якої частини мови вони відносяться?
– Вказати час цих дієслів.
– До дієслова «винищують» дібрати антонім.

Яя
Яя ял ям ля ня

Зелененьку сукню маю –
Її ніколи не знімаю,
Один-єдиний раз на рік
Зірками прикрашаю

– Про що йдеться у цій загадці?
– Які ще загадки про це дерево ви знаєте? Наведіть приклади.
– Що це за свято, коли ялину прикрашають зірками?
– Пригадаймо, що ми використовували декілька років тому, щоб уберегти ялинку, залишити її в лісі?
– Визначити до якої частини мови відноситься слово-відгадка «ялинка».
– Назвати звуки в слові «ялинка».
– Записати звукову модель слова «ялинка».
– Ввести слово «ялинка» в речення з екологічним змістом.
– Підкреслити головні та другорядні члени речення.

Висновки

Використовуючи каліграфічні хвилинки з екологічним змістом на уроках української мови, учні пишуть більш каліграфічно, дотримуються техніки письма. Розвивається мислення дітей, пам’ять, вміння аналізувати, співвідносити, систематизувати, спостерігати, міркувати, пізнавати нове і цікаве. Така робота сприяла розвитку свідомості, правильній вимові й засвоєнню певних термінів. Формується екологічна свідомість та компетентність молодших школярів.

Використана література

  1. Загадки. Народна творчість. – К.: Дніпро, 1987. – с. 157
  2. Веселка. Антологія української літератури для дітей у трьох томах. – К.: Веселка, 1984. – с.551
Джерело: Острів знань
Автор: Завгородня Тетяна Іванівна, Дебальцівський навчально-виховний комплекс Васильківського району Дніпропетровської області

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна