Закрити
Формування самоосвітньої компетентності учнів шляхом використання тематичної картки учня - читача
21 Грудня 2017, 15:23 , Переглядів: 1009
FacebookTwitterLivejournal
Формування самоосвітньої компетентності учнів шляхом використання тематичної картки учня - читача Фото: ds235.dnepredu.com Формування самоосвітньої компетентності учнів шляхом використання тематичної картки учня - читача

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП. МОТИВАЦІЯ ВИБРАНОЇ ТЕМИ

Головне завдання сучасної школи – виховати дитину справжньою людиною, яка може пізнавати світ, себе, зможе займатися самовихованням, самоосвітою все життя. Тому нагальною  для педагога-словесника є проблема  «Формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках української мови і літератури». Цю думку підтверджують і слова Альберта Губбарда: «Мета навчання дитини – дати їй можливість жити самостійно, без учителя».

Актуальність

ХХІ століття ставить нові вимоги перед людством, окреслює нові тенденції, що впливають на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства. Ринок сьогодні є несумісним з тими настановами, орієнтаціями, способом життя, які були характерними для нас у недалекому минулому. Для нового життя, нового часу потрібне і нове мислення, нова культура діяльності, новий рівень освіченості.

Новизна

Новизна проблеми визначається перш за все тим, що академічні знання стають менш головними показниками якості освіти, їм на зміну приходять такі вимоги: стійкість мотивації пізнання, здатність до самоосвіти, усвідомлення необхідності навчання  упродовж усього життя.

Практична значущість

Лише готуючи особистість, здатну до  самоосвіти, сучасна школа може реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного розв’язання власних та глобальних проблем, здатного до творчості, саморозвитку та самореалізації.

Відповідність Державним стандартам

У Державному стандарті загальної середньої освіти,  галузь «Мови і літератури», наголошується, що «… мовно-літературна освіта забезпечує прилучення учнів до надбань вітчизняного і світового письменства, розвиває мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоційного досвіду, формування загальної культури, підвищення рівня володіння українською мовою, мовами національних меншин України та іноземними мовами, різнобічний розвиток учнів, утвердження гуманістичних пріоритетів у широкому полікультурному й багатомовному просторі…».

Відповідність концепції особистісно-зорієнтованого навчання

Інновації в освіті – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. У сучасній школі за останні роки чітко визначився перехід на гуманістичні способи навчання і виховання дітей. Проте в масовій школі до цього часу зберігаються протиріччя між «фронтальними» формами навчання та індивідуальним способом навчально-пізнавальної діяльності кожного учня. Одним із важливих напрямків усунення названих протиріч є розробка і введення прогресивних педагогічних технологій, які будуються на новій освітній парадигмі – особистісно орієнтованій.

Критерії оцінювання

Один із пріоритетів підвищення якості освіти – цілеспрямований розвиток у школярів умінь та навичок самостійного здобуття знань. Оцінювання навчальних досягнень учнів з мови та літератури проводиться в різних формах відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, вимог  ЗНО. Головна умова – забезпечення об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів.

САМООСВІТНЯ КОМПЕТЕНТНІСТЬ: СКЛАДОВІ ТА МОДЕЛЬ

Упроваджуючи в практику роботи передовий педагогічний досвід освітян України,  зокрема - досвід кандидата педагогічних наук, заслуженого вчителя України В. І. Шуляра, адаптую його під час роботи над  реалізацією  проблемної теми «Формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках української мови і літератури».

Самоосвітню діяльність учнів, за О.В.Захаровою, необхідно розглядати як сукупність декількох « само- »:

  • самовизначення;
  • самоорганізація;
  • самореалізація;
  • самокритичність;
  • самоконтроль;
  • самооцінка;
  • самооблік;
  • самовиховання;
  • саморозвиток.

Самоосвітня компетентність, у нашому розумінні, - це набута у процесі самоосвітньої літературно-мистецької діяльності здатність учня «до само-», яка складається із знань, умінь, досвіду, цінностей, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці впродовж життя.

Зважаючи на вище викладене, можемо запропонувати модель формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках української мови і літератури та в позакласній і позашкільній діяльності.

Отже, завдання вчителя – створити умови, в яких усі  ці «само-» мали б можливість адекватно розвиватися під час вивчення рідної мови і літератури взагалі, і один з аспектів самоосвіти на окремому уроці зокрема.

ТЕМАТИЧНА КАРТКА УЧНЯ – ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРА

Для реалізації моделі формування самоосвітньої компетентності школярів на уроках української мови і літератури слугує картка для учня.

Картка для формування самоосвітньої компетентності учня – засіб,  який передбачає модель спрогнозованої співпраці суб’єктів уроку і механізм формування одного з аспектів самоосвітньої компетентності.

Таку картку можуть формувати як учитель, так і учень, залежно від його рівня мовно-літературного розвитку, інтелектуально-вольових особливостей, рівня навчальних досягнень. Так як самоосвітня діяльність складається з декількох аспектів, для відпрацювання на конкретному уроці учитель самостійно або/і спільно з учнями вибирає одну з них.

Структура одного з найпростіших варіантів картки включає такі елементи:

  1. Назва теми (мовної чи літературної);
  2. Ббазова компетентність;
  3. Складові компетентності;
  4. Показники сформованості компетентності;
  5. Результат самоосвітньої діяльності;
  6. Критерії оцінювання досягнень учня у відповідності до свого рівня (бажання).

Заповнення картки може здійснюватися як перед розглядом нового матеріалу, під час уроку, так і заздалегідь чи в системі випереджувальних консультацій чи самостійного доповнення/заповнення вдома. Якщо учень оволодів тою чи іншою нормою, навичкою, компетенцією, то в цій же картці навпроти показника сформованості поставить позначку: + або v.

Школярі можуть виставляти собі самооцінку/взаємооцінку в балах: СО-7 б., ВО – 9 б.  За результатами роботи учня на уроці вчитель виставить свій варіант оцінки – ОУ – 8 б.
Загальна оцінка досягнень учнів виводиться як середня за трьома показниками: СО + ВО + ОУ=О (оцінка продукту учня).

КОНСПЕКТ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 5 КЛАСІ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕМАТИЧНОЇ КАРТКИ

ТЕМА УРОКУ. «Повість временних літ» — найдавніший літопис  нашого народу.   Літописна оповідь  «Три брати — Кий, Щек, Хорив і   сестра  їхня Либідь»

МЕТА УРОКУ.  Розповісти про історичну і літературну пам’ятку «Повість временного  літ», допомогти учням зрозуміти значення давнього літописання для нащадків, навчити розповідати про легендарного Нестора Літописця, усвідомлено переказувати оповідь «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», визначати риси характеру руських (українських князів). Розвивати увагу, пам'ять, креативне мислення учнів, сприяти розвитку навичок виразного вдумливого читання, вміння добирати цитатний матеріал, висловлювати власні судження, правильно будувати висловлювання, давати характеристику героям літературного твору. Виховувати інтерес до вивчення історії рідного народу, свого минулого, сприяти формуванню кращих моральних якостей (сили духу, сміливості, рішучості, вірності тощо).

ТИП УРОКУ: за М.І. Кудряшовим ( Принцип класифікації – за домінуючою дидактичною метою):       урок художнього сприйняття твору.

ЕПІГРАФ УРОКУ.

Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. (Максим Рильський)

ОБЛАДНАННЯ:

  • підручник  для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. О. М. Авраменко. Українська література. Київ: Грамота, 2013 р.;
  • тематична картка для учня-читача;
  • мультимедійна презентація. Музичний супровід.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:  

 знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість временних літ»; розуміє значення давнього літописання для нащадків; розповідає про легендарного Нестора Літописця; усвідомлено переказує оповідь, усвідомлює  душевну красу й силу наших предків, любов  руських (українських) князів до своєї землі як достойний приклад для нащадків.

Мовний конструктор

аналізувати, аргументувати, визначати, виокремлювати, виразно й осмислено читати, висловлювати і пояснювати свою точку зору, встановлювати, давати визначення, давати оцінку,  знати і застосовувати, ілюструвати текстовими прикладами, коментувати, користуватися словниками, називати провідні риси, обстоювати власну точку зору, переказувати зміст, підтверджувати прикладами, планувати, порівнювати образи, пояснювати своє ставлення, розкривати, розповідати, розуміти, усвідомлювати, характеризувати.

Очікувані (планові) результати учня:

Перебіг уроку

І. ЗАЧИН УРОКУ.

 Учитель: Діти! Україна має велику і славну історію, у якій є як світлі сторінки, так і сумні. Впродовж віків нашим предкам доводилося боронити землю від багатьох нападників, захищати себе і свої святині. А звідки ми дізнаємося  про ті далекі, минулі часи?

 (Орієнтовна відповідь учнівПро минуле нашої країни ми знаємо з історії та з творів  українських письменників)

Учитель: «Історичне минуле нашого народу» - так називається тема, яку ви починаєте вивчати. Сьогодні ж  розпочнеться мандрівка шляхами історії рідного народу. Бо як казав М. Рильський: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». 
Вам уже відомо, що література вчить працювати з художнім текстом, виховує кращі моральні якості. Та сьогодні ви  будете вчитися, як стати інтелігентним, вдумливим читачем. А допоможе вам у цьому тематична картка, яку має кожен із вас.

Окрім того, ви поглибите знання про літопис, більше дізнаєтеся про автора першого літопису Нестора, вдумливо прочитаєте літописну оповідь (тобто оповідання) «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь».
Бо тема нашого уроку -  «Повість временних літ» — найдавніший літопис нашого народу.   Літописна оповідь  «Три брати — Кий, Щек, Хорив і  сестра  їхня Либідь».
Давайте передбачимо очікувані результати (у цьому вам допоможе картка).

Отже, ВИ ПОВИННІ:

ІІ. РОБОТА З ТЕМАТИЧНОЮ КАРТКОЮ.

Учитель: Діти, то чи готові ви до роботи? Тоді розпочнемо.

Отже, ви – ЧИТАЧ-ЗНАВЕЦЬ ІСТОРІЇ. Давайте повторимо уже вивчене, прочитавши фрагмент із статті, взятої з підручника історії для 5 класу.

А тепер дайте відповіді на запитання:

Учитель: Сьогодні ми формуємо у вас і ЧИТАЧА-ТЕОРЕТИКА, тобто знавця літературознавчих термінів. Попрацюйте з підручником ст. 157,  абзац 1-ий. Знайдіть визначення поняття – літопис. Прочитайте його. Запишіть визначення до таблиці.

Літопис це найдавніший вид літератури, що являє собою розташовані в часовій послідовності коротенькі замітки  й докладні оповідання про історичні події.

-  Діти,  продовжуємо роботу з підручником. Відшукайте у 2-ому абзаці відповідь на запитання: «Хто ж автор «Повісті временних літ»? Бо  ви ж - ЧИТАЧ-БІОГРАФ!
-  А зараз попрацюємо з карткою і дізнаємося більше про славного  Нестора Літописця.

Учитель: Хочу відкрити вам ще декілька таємниць:

1. Ось перед вами  книга, у якій зроблено переказ змісту «Повісті временних літ».  Її автор український письменник Василь Близнець. Книгу видано у 1980 році і адресовано для юного читача.  Але український філолог та професор Василь Яременко у статті «На замовлення вічності»  дослідив загадку назви твору. Він вважає, що в основі літопису лежить розповідь не про минулі, давні  часи, а про події відносно до часу, тобто «врем’я».Тому,  на думку професора Яременка, літопис  повинен мати назву «Повість врем’яних літ».

2. Ураховуючи історичне і культурне значення літопису «Повість минулих літ» у 2013 році на державному рівні  широку відзначалося  900-річчя першого варіанта  твору. Було введено в обіг ювілейну монету та поштову марку. (Звучить уривок з пісні  «Києве мій!»)

Учитель: Київ…Русь…Україна…Кожен українець з гордістю промовляє ці слова, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українців,нашої славної і водночас трагічної історії.

Тож відкриємо цю таємничу книгу і дізнаємося, звідки взяла початок земля наша, і як постало славне місто – КИЇВ!!!

- Діти, а   ви вже знаєте цю легенду?
- Але сьогодні ви доторкнетеся до неї серцем і душею, прочитаєте вдумливо, прокоментуєте прочитане.
- Спочатку попрацюємо з тлумачним словничком, бо ви ж – ЧИТАЧ-ЛІНГВІСТ (тобто – знавець мови).

Протягом уроку ви будете звертатися до цього словника. Тож розпочинаємо роботу з текстом літописної оповіді. Ви - ЧИТАЧ-ТЕКСТОЛОГ! Учні читають першу частину оповідання.

- А зараз обміняємося думками. Ви -  ЧИТАЧ-СПІВРОЗМОВНИК!
- Хто ж за легендою заснував Київ?
- Прочитай опис місцевості довкола Києва. Як автор характеризує полян?
- Назви ДВА можливі заняття Кия. Яке з них, є на думку літописця, правдивіше?
Назви ОДИН доказ того, що Кий був князем, а не перевізником.

- Слухайте оповідь ДАЛІ. (Читає УЧИТЕЛЬ.)
Як  жили  племена між собою? Доберіть ОДНУ  цитату з тексту та зачитайте

- Читайте оповідання ДАЛІ.  (Читає УЧЕНЬ.)
- Які звичаї і закони своїх батьків мали  ПОЛЯНИ?
- Які  звичаї були в ДРЕВЛЯН?
- Який спільний звичай мали РАДИМИЧІ, В’ЯТИЧІ та СІВЕРЯНИ?
- Чи хотіли б ви, щоб деякі з них повернулися до нас сьогодні?

- Подивіться, як я у скульптурі та графіці  зображено легендарних Кия, Щека, Хорива і їхню сестру Либідь. Чи вдалося митцям  відтворити образи героїв   такими, як  ви їх уявляли під час роботи з текстом оповіді.  ЧИТАЧ-МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ.

- А хто з вас бував у Києві і бачив цей пам’ятник?
- ЧИТАЧ-ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ! Кожен із вас, діти,  – творча, яскрава особистість. Давайте попрацюємо з карткою і виконаємо письмове завдання: напишемо твір за початками речень.

У літописі «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»  Нестор розповідає про  заснування столиці України – міста Києва. 
Мене захоплюють такі риси вдачі наших пращурів:  мужність, любов до рідної землі, вміння спілкуватися, приходити на допомогу, жити в мирі та злагоді… 
Вони гідні прикладу для наслідування, бо вчать захищати  рідну землю від ворогів,  знають своє минуле, цінують батьківське слово…
Отже, літописна оповідь Нестора має велике значення для нас, нащадків, адже це історична і культурна пам’ятка, яка стане нам дороговказом у майбутнє.

- Бо ж як сказав МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».
- Ось і прийшов час визначити, як ви реалізували свої можливості. Оцініть свою роботу на уроці, дані занесіть до картки: ЧИТАЧ-САМОКРИТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ

 

Коментар учителя:

- якщо знаєте історію створення літописної пам’ятки…
- якщо можете розповісти про легендарного Нестора Літописця …
- якщо усвідомлено перекажете  зміст прочитаного оповідання…
- якщо зрозуміли  значення літописання для нас, нащадків …
- якщо усвідомили, чому наші пращури – приклад для наслідування…

ТО ПОСТАВТЕ +, ЯКЩО ЩОСЬ НЕ ВДАЛОСЯ,  НЕ ЗАСМУЧУЙТЕСЯ, бо роботу над змістом оповідань з «Повісті временних літ» ви продовжите на наступному уроці).
-  Хто набрав 5 «ТАК» - МОЛОДЦІ!
-  Хочу подякувати всім учням за роботу на уроці і поставити оцінки…

Домашнє завдання

Учитель: Діти, любіть свою землю, вивчайте її історію, припадайте серцем і душею до тих місць, де народилися і зробили перші кроки…Сьогодні українці повинні бути  впевненими і єдиними, як ніколи…Перегляд відео «Боже,  Великий, Єдиний…»

Очікувані (планові) результати:

Список використаної літератури

  1.  Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури». Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 р., № 1392.
  2. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Додаток до Держстандарту,  К.,  2011.
  3. Єрмоленко С.Я., Сичова В. Т., Жук М. Т. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. К.: Грамота, 2014.
  4. Захарова О. В. Самоосвітня компетенція учнів: теорія й практика//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011.- № 38. – с. 7-16.
  5. Златів Л. М., Бондарчук Г. М. Уроки рідної мови. 5 клас. Посібник для вчителя. Тернопіль. Навчальна книга: Богдан, 2006.
  6. Коваленко Л. Т. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рекомендовано Міністерством освіти і науки , молоді та спорту України. Київ. Видавничий дім: Освіта, 2013.
  7. Когут О. І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. Тернопіль: Астан, 2005.
  8. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі. К. , 2011.
  9. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи. – 2000. – №39-40.
  10. Марченко А. С., Колосовська Т. М., Уліщенко В. В. Тест-контроль. Українська мова та література. Поточне, тематичне та річне оцінювання. 5 клас. Харків: Весна, 2010.
  11. Навчальна програма для ЗНЗ «Українська мова. 5-9 класи» (укладачі Шелехова Г.Т., Пентилюк М.І., Новосьолова В.І., Гнаткович Т.Д., Коржова Н.Б., Таранік-Ткачук К.В.). - ВД «Освіта», 2012.
  12. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література.   5-9 класи»  (авт. колектив, керівник Мовчан Р.В.). - ВД «Освіта», 2012.
  13. Рекомендації щодо розвитку загальних умінь і навичок школярів. К.: Радянська школа, 1984.
  14. Слюніна О. В. Українська літературна серія «Мій конспект». Харків: Основа, 2013.
  15. Смоленко Л.Л. Українська література. Навчальний посібник. 5 клас. Харків: Основа, 2006.
  16. Шуляр В. І. Компетентнісно-діяльнісна стратегія сучасного уроку літератури (у відповідності до засад Державного стандарту освіти галузі «Мова і література»), Миколаїв, 2014.
  17. Шуляр В.І. Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання //Українська мова і література в середніх школах,  гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. - № 5
  18. Шуляр В. І. Тематична картка уроку літератури для учня-читача (за творчістю М. Вороного), Миколаїв, 2014.
  19. Шуляр В. І. Ноосферно-екологічна стратегія сучасного уроку літератури (у відповідності до засад Державних стандартів). Миколаїв, 2014.
  20. Шуляр В. І. Пакет засобів для навчальних і методичних дій суб’єктів літературної освіти. Навчально-методичний посібник. Миколаїв, 2014.
Джерело: Острів знань
Автор: Проценко Світлана Сергіївна, вчитель української мови та літератури, Баратівська ЗОШ І- ІІІ ступенів Снігурівської районної ради, Миколаївська обл., с. Баратівка, вул. Шкільна, буд. 24.