Закрити
Передумови Національно-визвольної війни
19 Грудня 2017, 16:19 , Переглядів: 566
FacebookTwitterLivejournal
Передумови Національно-визвольної війни Фото: http://elenaperexodova.blogspot.com Передумови Національно-визвольної війни

Матеріали учасника Всеукраїнського конкурсу загальноосвітніх навчальних закладів по роботі з обдарованими дітьми "Школа – джерело талантів" (2015-2016 навчального року)

Модуль третій

Початок Національно–визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави

Тема уроку: Передумови Національно-визвольної війни. Розгортання Національно-визвольної війни  в 1648 - на поч. 1649 рр.

Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характе­ристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижни­ків; охарактеризувати й дати оцінку основним подіям Національно- визвольної війни 1648 - поч. 1649 років, визначити їх значення; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порів­нювати їх, робити висновки, визначати значення історичних подій, вислов­лювати свою думку щодо них, складати хронологічну таблицю.

Основні поняття: «Національно-визвольна війна»,битва під Жовтими Водами, битва під Корсунем, Пилявецька битва, облога Львова і Замостя.

Обладнання: карта «Воєнні походи Богдана Хмельницького», картки з документами, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників, карта «Військові походи Богдана Хмельницького», картки з документами та ілюстраціями битв.

Структура уроку

Перший установчо-мотиваційний міні-модуль

  1. Організаційний момент
  2. Постановка завдань мін-модуля
  3. Актуалізація опорних знань учнів
  1. Фронтальна бесіда
  • причини появи українського козацтва,
  • становище українського населення під владою Речі Посполитої та
  • причини і значення козацьких повстань 20-х— 30-х рр. ХУІІ ст.
  1. Робота з картою
  • Позначте між, якими державами у 17 ст. були розділені українські землі.
  • Позначте столицю З.С.;
  • Микитинська Січ (Никитинская Сечь)

  1. Мотивація навчальної діяльності
  1. Розповідь учителя

Наприкінці ХУІ — на початку ХУІІ ст. в Україні проко­тилася хвиля козацько-селянських повстань, що були викликані поси­ленням польського гніту на українських землях. Кожне подальше пов­стання козаків відзначалося більш високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, кількість повстанців також зрос­тала. Український народ усвідомлював, хто виступає його ворогом. І в середині ХУІІ ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звіль­нення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою.

  1. Повідомлення теми та мети уроку
  1. Підбиття підсумку мін-модуля

Другий змістовно-пошуковий міні-модуля

  1. Постановка завдань міні-модуля
  2. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Тема: Передумови Національно-визвольної війни

  1. Робота з поняттям: (учні самостійно формулюють поняття на основі розповіді вчителя). НВВ – це
  2. Робота з підручником та історичними джерелами - заповнення таблиці
  • Стор. 112-114 укр.

«Причини, передумови, привід НВВ»

Передумови Причини Привід
  1. Перетворення козацтва на про­відну політичну силу українського суспільства.
  2. Засилля в Україні польських маг­натів і шляхти.
  3. Початок формування української нації
  1. Загострення національно-релігій­них утисків українського населення під владою Польщі
  2. Посилення соціально- економічного гніту селян, міщан, козаків.
  3. Нехтування польською владою ста­нових інтересів українського козацтва
  1. Перегляд відео джерела (обговорення)

 

  1. Історична довідка (перегляд відео джерела, обговорення, самостійне складання плану учнями)

Богдан Хмельницький

  • народився 1595 р. в сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельни­цького, навчався в Київській братській школі, а потім у єзуїтській колегії у Львові;
  • був обдарований природним розумом і дуже освічений, знав сім мов;
  • вступив до козацького війська, брав участь у військових походах проти турків та татар, у битві під   Цецорою потрапив у полон;
  • після полону стає реєстровим козаком, бере участь в походах, спо­чатку обіймає посаду писаря, а потім сотника;
  • не раз їздив з козацькими посольствами до польського короля, де відстоював інтереси українського козацтва;
  • у 1647 р. його заарештовано польською владою. Звільнившись, вті­кає до Запорожжя, де у 1648 р. його обирають гетьманом.
  1. Учитель акцентує увагу на постаті  Самійла Величко – літописеця НВВ.
  1. Історичне прогнозування
  • Учитель пропонує учнями поставити себе на місце Б. Хмельницького. Які заходи потрібно здійснити для підготовки до війни. Відповіді акумулюються у таблиці, яка представлена на дошці.
Заходи Б. Хмельницького з підготовки до війни Сподвижники Б. Хмельницького
  1. Організація українського повстанського війська (заклик до українського народу вступати до козацького війська, налагодження виробництва поро­ху, купівля зброї і боєприпасів, домовленість з реєстровими козаками про їхню підтримку повстанського війська).
  2. Будівництво укріплень.
  3. Пошук союзників (укладення угоди з кримським ханом Іслам-Гіреєм III про військову допомогу у війні проти Польщі)
  • Мих. Кричевський
  • Стан. Мрозовицький
  • Мартин Небаба

Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 — на поч. 1649 рр.

  1. Розповідь учителя (розповідь супроводжує показом на карті).

Приготування Б. Хмельницького до війни не були таємницею для польського коман­дування, яке за будь-яку ціну намагалося не допустити розгортання повстання. У квітні 1648 р. польське військо отаборилося між Корсунем і Чигирином. На чолі його стояли коронний гетьман Микола Потоцький та польний гетьман Мартин Калиновський. Головнокомандувач М. Потоцький вирішив розгромити повстанців на Запорожжі.

  • Робота у групах

Діти поділяються на групи і, працюючи з картою, схемами битв, доку­ментами та ілюстраціями битв, розглядають початок Національно-визволь­ної війни та події 1648-1649 рр. На все їм відводиться 5-6 хв.

На опрацювання в групах виносяться питання:

  1. а група. Битва під Жовтими Водами.
  2. а група. Битва під Корсунем.
  3. я група. Битва під Пилявцями.
  4. а група. Облога Львова.
  5. а група. Облога Замостя.

Також, вже під час демонстрації результатів своєї роботи, діти почи­нають на цьому уроці складати хронологічну таблицю подій Національ­но-визвольної війни, яку будуть продовжувати і на наступних уроках.                

«НВВ 1648 р.»

Дата Місце битви Представники Р.П. Представники Укр. держави Звільнені землі Наслідки
           
  • Робота з контурною картою
  1. Підбиття підсумку міні-модуля

Третій змістовно-пошуковий міні-модуль

  1. Постановка завдань міні – модуля
  2. Узагальнення та систематизація знань
  1. Робота з таблицею

Проставте в таблицю номери тверджень, які стосуються битв Націо­нально-визвольної війни.

Битва під Жовтими Водами Битва під Корсунем Битва під Пилявцями Облога Львова Облога Замостя
         
  1. Загони Хмельницького разом із ординцями під керівництвом Тугай- бея вирушили назустріч полякам.
  2. Козаки вимагали від поляків видати їм Я. Вишневецького та   О.Конєцпольського.
  3. Перехід реєстрових полків на бік Хмельницького.
  4. Козаки сміялися з поляків: «Зібралися перина, дитина та латина ко­заків воювати».
  5. Вирішальний бій відбувся 6 травня.
  6. Польськими військами командував Стефан Потоцький.
  7. Створення шляхетського ополчення із німецьких, голландських та французьких найманців.
  8. Боротьба розгорталася за греблю через річку Ікву.
  9. Польський табір був оточений та атакований козаками в урочищі Горохова Діброва.
  10. Хмельницький запросив 200 000 червінців викупу.
  11. Хмельницький взяв викуп 20 000 злотих.
  12. Поляком довелося постояти всю ніч у бойовому порядку.
  13. Взяття в полон коронних гетьманів М. Потоцького і М. Калиновського.
  14. Після цієї битви війська Хмельницького повернули на схід.
  15. Польське військо відступало у паніці, покидавши зброю.
  16. Початок переговорів з польським урядом.
  17. Загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок.
  18. Хмельницький чекав вибору нового короля в Польщі.
  19. 20-тисячне польське військо було знищене.
  20. Укладення перемир’я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.
  1. Вправа «Я так вважаю» Висловіть власну точку зору з приводу таких тверджень:
  • НВВ могла б і непочатись, якби не особистість Б. Хмельницького
  • Відома фраза короля Речі Посполитої « в тебе, що шаблі немає» призвела до НВВ
  1. Підбиття підсумку міні-модуля та уроку
  2. Домашнє завдання
  • Опрацювати відповідний параграф підручника.
  • Виконати творче завдання «Опишіть одну із битв Національно-ви­звольної війни від імені її учасника».
  • Скласти історичний портрет Б. Хмельницького за вже відомим планом

Додатковий матеріал

1-а група

Документ 1. З «Літопису Самійла Величка» про битву на Жовтих Водах

«...Все впорав Хмельницький за чотири дні, а судна річкові... поза­топлював у дніпровських затоках, зважаючи, що колись вони можуть ще згодитися. Деяким значнішим козакам він запоміг козацькими й та­тарськими кіньми і помалу, щоб устигла водна піхота, рушив з усім вій­ськом до Жовтої Води. Поглядав він на той час зусібіч численними очи­ма розуму свого, як хитрий ловець, і тримав свої караули на милю і навіть далі від обозу. 4 травня... передня сторожа Хмельницького ізловила двох «язиків» з передньої сторожі поляків, їх припровадили до Хмельницько­го, і вони сказали йому, що при комісарові й каштелянові гетьманенкові числиться двадцять три тисячі доброго польського війська і що вони вже перейшли Жовту Воду. Тоді Хмельницький разом з Тугай-беєм за­кріпився на тому ж місці (а діялося то від Жовтої Води заледве за дві милі), щоб приготувати своє військо до битви. Все те він управив і роз­ставив, як то належало, протягом того вечора й ночі. Поляки ж, утратив­ши своїх «язиків», злякалися й посунулися назад. Вони переправилися через Жовту Воду і там за вечір ошанцювалися, а за ніч викопали вздовж і вшир на версту значні й глибокі окопи довкола себе...

Переночувавши, Хмельницький перед світом рушив з усім військом назустріч полякам і, коли дістав від своєї сторожі звістку, що поляки від­ступили за Жовту Воду і там окопалися, наблизився й сам до тої Жовтої Води, ставши обозом проти польського обозу. Він наказав належно вла­штувати оборону, оточивши шанцями табір довкруж, і лишив там водну піхоту. Після того почалася звичайна, від обозу до обозу, гарматна пере­стрілка. Сам Хмельницький з Тугай-беєм з усім кінним військом пере­тнув в іншому місці річку Жовту Воду й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом лед­ве вскочили на свої окопи в обоз. Це сталося 5 травня в суботу на п’ятому тижні після Великодня». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уро­ках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 112—113)

2-а група

Документ 2. З «Літопису Самійла Величка» про битву під Корсунем

«16 травня в середу... ,тільки-но світле сонце розсипало ясне про­міння з небесного океану на світ, поляки побачили збиті кінськими ко­питами дим і куряву. Здавалося, що то йде стотисячне козацьке військо, але насправді йшло його тільки п’ятнадцять тисяч.

Хмельницький того ранку мужньо пішов і вдарив зі своїм та ор­динським військом на поляків. Ті, не маючи сили встояти проти зброї супротивника, з великим страхом відступили у свій окіп. Полягло їх тоді поза межами обозу зо три тисячі. З окопу вони почали відстрілюватися з усіх своїх 17 гармат. Невдовзі потому наспіла піхота й артилерія Хмель­ницького. Вони почали вздовж і поперек закидати польське військо й обоз кулями, ...вбиваючи жовнірів і коней, а також ламаючи і трощачи вози. Тоді поляки побачили, що їхнє місце для оборони погане, і руши­ли... на гору. На горі на тій їм стало ясно, що становище їхнє вкрай не­безпечне, і кинулися відразу всім обозом та військом на свою остаточну погибель. ...Тільки поляки висунулися з окопів, Хмельницький з ордою почав маневрувати біля них, а їхній обоз розривати, ламати і змішувати в різних місцях густим гарматним вогнем. Багато польських жовнірів... лягли тоді трупом від пострілів із мушкетів та гармат. Побачили гетьма­ни, що їхня участь сумна.., і наказали багатьом своїм хоругвам спішити­ся. Але тільки-но те вчинили, як панські служаки скочили на коней і, намагаючись урятуватися зі своєї біди, сипнули зусібіч від обозу по там­тешніх лісах та лугах, залишивши своїх панів у залізних доспіхах... До всього того, якийсь непевний провідник завів польське військо над яри і кручі. З них спускалися поляки з великою бідою. Ламаючи й перевер­таючи на тих кручах вози й валки, їм випала в крутій долині ще й багнис­та переправа... Частина польського обозу зі згаданої твані ледве-ледве вибралася.., друга частина загрузла в болоті.., третя частина (...що спус­калися з гори) починала вже гинути.

Це сталося ще й тому, що козаки поперекопували й позахаращували лісом всі кращі дороги, кудою поляки могли б відступити. Обидва геть­мани з багатьма іншими знаменитими панами неначе втратили розум, моталися навкруги обозу... і не знали, що вдіяти». (Баханов К. О. Дослід­ницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 113-114)

Завдання для першої і другої груп

  • Ознайомтеся з документом та ілюстраціями.
  • Складіть розповідь про хід битви.
  • Як ви думаєте, чому українському війську вдалося перемогти в цій битві?
  • Знайдіть у тексті документа підтвердження того, як у даній битві проявився військовий хист і талант Богдана Хмельницького як пол­ководця.
  • Визначте наслідки цієї битви для України і для Польщі.

3-я група

Документ 3. Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Пилявцями

«Поляки тоді налічували добірної кінної воєнної шляхти, в багатих і знаменних уборах, із численними скарбами... тридцять тисяч. Людей ободових при валках та обозах, озброєних мушкетами, було сто тисяч із лишком.

Тим часом поляки одержали звістку, що Хмельницький з усім вій­ськом потягся під Пиляву, сподіваючись узяти шляхетський скарб. Ко­ли поляки дійшли до Пиляви, то застали вже тут, на другому березі річки Пиляви, багнистої і важкої до здобуття, Хмельницького. Той стояв зі своїми обозами на тамтешніх великих горбах і пагорбках. Поляки тут належно не влаштувалися і після однієї та другої військових спроб про­ти Хмельницького втратили сміливість та військову вигадку. А в четвер 14 вересня, після удару Хмельницького, майнули навтьоки. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з числен­ними пребагатими скарбами і статками, залишивши їх на користь Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська, хоч Хмельницький мав під Пилявою свого козацького війська 5002, а Тугай-бей тільки 5000. Але Хмельницький на пострах полякам пере­брав багатьох козаків по-татарському в бурнуси й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і, наповнивши їхні серця страхом, примусив... тікати без пам’яті». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 115)

Документ 4. М. Аркас про битву під Пилявцями

«Польське військо стояло табором біля річки Пилявки на Волині. Над ними було аж три начальники: князь Заславський, князь Конєц- польський і князь Осторог. Усі ці князі були великі пани, але нікчемні вояки, і козаки сміялися з них: «Зібралися перина, дитина та латина ко­заків воювати». Заславського прозвали «периною» за те, що був ніжний і тендітний; Конєцпольського — «дитиною», бо був ще молодий (ледве 20 літ мав), а Осторога — «латиною» — за його вченість. Під їхні корогви зібралося коло 60 000 самої шляхти, а з ними без числа челяді й возів з усяким панським добром. Пани виїхали на війну, як на якийсь бенкет, попривозили з собою усяких напитків та наїдків, перини, подушки, до­рогі килими; повбиралися всі у шовки та оксамити, попривозили сріб­них та золотих кубків, чарок, таців... Бенкетували й гуляли, наче у себе дома. «Нащо нам гармати, — вигукували п’яні пани, — коли ми розже­нем усе се хлопство канчуками! Не помогай, Боже, ні нам, ні козакам, тільки дивися, як ми трощимо се бидло!»

...Хмельницький довго морочив поляків, щоб діждатися, поки підійдуть інші полки та Кримський хан. .. .Аж ось надійшла допомога від хана. ... Щоб полякам здалося, що татар прийшло багато, він звелів полкові Кривоноса вивернути кожухи і, гукнувши «Аллах!», ускочити в польський табір. ...Се так налякало поляків, що вони з переляку не знали, що й почати: усяк ко­мандував, робив по-свойому, ладу не було ніякого». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 60-61)

Завдання

  1. Порівняйте ці два документи. Чи однаково в них характеризується битва під Пилявцями?
  2. Складіть розповідь про цю битву.
  3. Якими були результати битви?

4-а група

Документ 5. М. Аркас про облогу Львова

«Хмельницький обложив навкруги Львів і почав стріляти з гармат. З такими потугами, які були у Хмельницького, йому легко було опану­вати містом, та йому зовсім не треба було — він із Волині прийшов сю­ди, аби не стояти на одному місці. Саме тоді на сеймі обирали нового короля, Хмельницький нетерпляче чекав того вибору. Два тижні про­стояв Хмельницький під Львовом. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з того боку. Бомбою з гармати запалено жидівську синагогу, пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися; послали по­слів до Хмельницького, просили помилувати Львів. Хмельницький ска­зав, що для українців львівських помилує, але нехай заплатять 200 000 червінців викупу. Просили зменшити окуп — не зменшив, бо обіцяв ті гроші Тугай-беєві. Заплатили таки — то грішми, то річами коштовними, ще й обід козакам справили». (Козацькі ватажки та геть­мани України. — Львів, 1991. — С. 62)

Завдання

  1. З якою метою здійснив Хмельницький облогу Львова?
  2. Складіть розповідь про облогу Львова козацькими військами, вико­ристовуючи документ та ілюстрацію.

5-а група

Документ 6. М. Аркас про облогу Замостя

«14 жовтня козаки з-під Львова пішли під Замостя на саму границю України. У Замості стояло 10000 війська, що зібрав Вишневецький. З тим військом, що мав Хмельницький, він міг би взяти ту кріпость без клопоту, але він аж три тижні простояв тут та удавав, що облягає — все дожидався вибору короля. Нарешті приїхав аж 17 листопада посол од нового короля. Вибрали Яна-Казимира. Він сповіщав Хмельницького про свій вибір, обіцяв всякі полегшення козакам і вірі православній, та просив Хмельницького перш за все відступити від Замостя. Хмельниць­кий виявляв велику радість, казав стріляти з гармат і сказав, що зараз їде на Україну, сповняючи волю нового короля. Із Замостя узяв невеликий окуп, всього 20 000 злотих, і повернув на Україну. (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 63)

Джерело: Острів знань
Автор: Мегельбей М.М. вчитель історії та правознавства, Великоновосілківська гімназія з ЗОШ І ступеня Великоновосілківської районної ради Донецької області

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна