Закрити
Формування комунікативної компетенції у нестандартних умовах спілкування
07 Грудня 2017, 16:15 , Переглядів: 160
FacebookTwitterLivejournal
Формування комунікативної компетенції у нестандартних умовах спілкування Фото: snitynska.com Формування комунікативної компетенції у нестандартних умовах спілкування

Мірилом задоволення людини є реалізація нею своїх здібностей у суспільстві. Задоволення чи незадоволення прямо чи опосередковано залежить від того, як складаються стосунки з іншими. Сім’я, школа, друзі, робота, навіть незнайомі пасажири громадського транспорту можуть впливати на це відчуття. Успіх чи неуспіх у стосунках з іншими людьми супроводжує протягом усього життя. Необхідно оволодіти знаннями мови так, щоб говорити цікаво, впливати своїм словом на оточуючих, уміти переконувати, говорити з різними людьми на різні теми. Вбачаю реалізацію державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, метою яких є формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо, через створення нестандартних ситуацій на уроках мови й літератури.

Тема: Стилістично забарвлені слова. Просторічна лексика. Доречність використання.

Мета:

  • Засвоїти поняття стилістично забарвлена лексика, просторічні слова у розмовному стилі, дослідити доречність використання просторічних слів у мовленні, знайти  модель поведінки та спілкування у нестандартних ситуаціях,  удосконалювати навички виразного читання;
  • Розвивати вміння критично оцінювати ситуацію спілкування, моделювати ситуації відповідно до умов спілкування, застосовувати отримані навички у нестандартних ситуаціях, розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, комунікативну компетентність
  • Виховувати культуру спілкування, толерантне ставлення до співрозмовника.

Тип уроку: урок-дослідження

Хід уроку

1. Організація класу.

2. Оголошення теми та мети уроку.

Ми продовжуємо вивчення теми стилістичні можливості лексики української мови. Зокрема, сьогодні мова йтиме про «Стилістично забарвлені слова. Просторічну лексику. Доречність використання.»  Досліджуючи та моделюючи ситуації спілкування, ми удосконалюватимемо вміння аналізувати, оцінювати, обирати стиль спілкування, розвиватимемо вміння досягати успіху у спілкуванні в будь-якій ситуації.

3. Мотивація пізнавальної діяльності.

Прочитайте прислів’я і приказки.  Чи доводилося вам потрапляти в ситуації, які можна охарактеризувати будь-якими із них. Які це ситуації? Як ви себе в них почували? Які ваші очікування від сьогоднішнього уроку?

  • Рот – не город, не загородиш
  • Язик до Києва доведе
  • Язик мій -  ворог мій
  • Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш
  • Спершу слово зваж, а потім скаж
  • Слово – не стріла, а глибше ранить

4. Проблемне питання.
Як досягти успіху у  спілкуванні?

5. Актуалізація опорних знань.

  • Що допомагає нам зробити спілкування таким, щоб тебе почули і ти почув співрозмовника, тобто успішним?
  • Чи завжди співрозмовники дотримуються правил спілкування? Які це ситуації?
  • Треба знати, як поводити себе і у нестандартних ситуаціях: побутові суперечки,  сімейні конфлікти, сусідські сварки – все це стосується якого стилю мовлення? Уявивши зазначені ситуації, скажіть, яких помилок припускаються учасники?
  • Назвіть  основні ознаки розмовного стилю мовлення?

Отже, сьогодні ми удосконалюємо свої комунікативні уміння  у нестандартних ситуаціях, щоб  достойно і успішно знайти з них вихід.

6. Робота над проведенням дослідження.

Ми продовжуємо збагачувати свій лексичний запас, удосконалюємо вміння спілкуватися відповідно до умов спілкування. Я заздалегідь вас об’єднала у групи, адже групові і парні форми робіт сприяють розширенню комунікативних умінь.   При вивченні стилістичних можливостей лексики української мови   пропоную скористатися  багатющим матеріалом класичної української літератури.  Зокрема, твір «великого артиста зору» (Франко) І. Нечуя-Левицького, який   названий Франком «найкращою оздобою українського письменства» - «Кайдашева сім’я». Ця повість добре вам відома з уроків літератури.  Аналізуємо фрагмент твору – одну із численних буденних ситуацій життя сім’ї Кайдашів». Кожна група отримує завдання.

Фрагмент твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Усі три молодиці насилу дихали. Вони разом верещали, ґвалтували, лаялись. Клекіт у хаті був такий, що не можна було нічого розібрати.
- Ти – змія люта, а не свекруха! – кричала Мотря. – Буду я чортова дочка, коли не розіб’ю тобі кочергою голови.
- Хто? Ти? Мені? Своїй матері? – сичала Кайдашиха. – Карпе! Візьми вірьовку та повісь свою Мотруньку у сінях на бантині, бо як не повісиш, то я їй сама смерть заподію.
- Карпе, візьми налигача та прив’яжи на три дні свою матір серед вигону коло стовпа, мов скажену собаку, нехай на неї три дні  собаки брешуть,  нехай на неї три дні вся громада плює! Вона мене отруїть, або зарубає, - верещала Мотря.
- Що ти кажеш? Щоб мене мій син, моя кров, та прив’язав налигачем серед вигону на сміх людям? – сичала Кайдашиха. – Ось я візьму мішка та напну тобі на голову мов скаженій собаці, бо ти нас усіх перекусаєш.
Карпо тільки очі витріщив і не знав, кого слухать: чи вішати жінку, чи прив’язувати налигачем матір.
- Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця! – кричала Кайдашиха й кинулась до Мотрі з мішком у руках.
- Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо обкрадала мене і мою працю цілий рік! – кричала Мотря.
- А чом ти мене не кидала, коли тобі в мене погано було?- пищала Кайдашиха.- Чом тебе чорти не понесли на Басарабію або за границю?
- Овва, через таке паскудство та оце тікала б за границю.  Тікай сама хоч під шум, під греблю! – ґвалтувала Мотря. – Ти злодюга, ти відьма!
- Хто? Я відьма? Я злодюга? - сичала Кайдашиха. Ось тобі на!
Кайдашиха тикнула Мотрі дулю й не потрапила в ніс, та в око. Мотря вхопила деркача і сунула держалом Кайдашисі просто межи очі.

Завдання для роботи у групах. Після виконання завдань  учитель разом з учнями роблять висновки і записують їх у вигляді відповідей на проблемне питання (на дошці).  Для економії часу висновки можна заздалегідь надрукувати

1. Дослідження-перевтілення (емпатія). Прочитайте текст  за ролями  з дотриманням відповідної інтонації. Намагайтеся відтворити, згідно до  вимог  виразного читання, емоційну насиченість фрагменту, тобто внутрішнє «бачення» тексту. Продемонструйте  вміння висловити особисте ставлення, передавши зміст і настрій слухачам.

Підсумок.
Які емоції передали учасники? Неоднозначні -  сміх крізь сльози.
Який висновок з усього побаченого і почутого? Вчитися контролювати себе, свої емоції, слова, жести. І тоді ви достойно вийдете з будь-якої ситуації.

2. Дослідження - змістове бачення. Проаналізуйте ситуацію. З’ясуйте, що призвело до неї? Як можна пояснити поведінку героїв? Над чим змушують задуматись такі ситуації?

Головним для автора  є показ конкретних буденних ситуацій,  у яких виявляються змізернілі під впливом обставин людські душі. Чому люди  стали жорстокими, байдужими, озвірілими? Маючи в душі добрі начала і наміри, врешті-решт вони втрачають їх.  Саме розподіл майна, землі, прав і стає головною  причиною конфліктів у родині Кайдашів. Також можна визначити  конфлікт через обмеження особистої свободи. Кожна людина хоче бути самостійною. Стає страшно  за подальшу долю українського народу. А турбуватися є про що  сьогодні. Час спливає, а проблеми родинного життя залишаються.  Що заважає мирно співіснувати різним поколінням? А все залежить від інтелігентності душі кожного, від шукання компромісів, «золотої середини», яку треба шукати всім і завжди.

Підсумок. Який підсумок зробимо з цього дослідження?

Потрібно шукати компроміс - такий спосіб дії, що задовольнить усіх. А це не так легко зробити. Це вміння потрібно розвивати у собі, враховуючи ситуацію спілкування.

3. Дослідження-пошук. Якими емоційно експресивними словами  герої намагаються дошкулити своїм опонентам? (випишіть у зошит) Яка функція таких слів?  З’ясуйте,  яку роль у такому  тексті відіграють зменшено-пестливі слова?

У фрагменті вжита значна кількість зниженої лексики. Так як повість соціально-побутова, то автор використовує побутові слова, що поширені в розмовному стилі.  Розмовно-побутова лексика — це слова, поширені в розмовно-побутовому стилі усного літературного мовлення.

Поряд зі стилістично нейтральними словами побутова лексика включає слова емоційно й експресивно забарвлені та оцінні: чортова дочка, порівняння: мов скажену собаку,   брешеш,  злодюга, паскудство, відьма, змія люта, плює. Також слова, якими автор супроводжує репліки героїнь: сичала, верещала, пищала, тикнула.

Слова, що вживають здебільшого в усному побутовому мовленні, а також у художній літературі та публіцистиці для надання зневажливої, іронічної, грубуватої, фамільярної оцінки предметам чи явищам,називають просторічними.  до них також відносимо  вульгаризми— грубі чи брутально-лайливі слова, вислови, звороти, що стоять поза літературною нормою. Переважна частина вульгаризмів має відповідники серед загальновживаних слів.

У художній літературі вони можуть уживатися з певною метою, наприклад, для реалістичного відтворення усного мовлення персонажів. Уживання таких слів у літературній мові неприпустиме.

У  тексті вжито зменшено-пестливе слово Мотрунька. Зазвичай вживання цих слів передає позитивне ставлення до зображуваного. Тут же свекраха називає ненависну їй невістку Мотрунька з метою зменшення її особи, вираження  неповаги до неї, як до незначною, дріб’язкової людини.

Підсумок. Отже, використання емоційно експресивних слів необхідне чи ні? Користуйтесь тими мовними засобами, яких вимагає ситуація спілкування  та стиль мовлення.

4. Дослідження-зіставлення. Чи можливі такі ситуації у наш час? Які зміни відбудуться у мовленні сучасних учасників такого «спілкування»?

Подібні ситуації в наш час не тільки можливі, а цілком реальні. Тому твір не втрачає своєї актуальності і понині. Страшно  навіть уявити, яких змін би зазнало мовлення сучасних учасників такого «спілкування», адже так часто ми стаємо свідками того, що брак слів, не вміння контролювати та виражати свої емоції призводять до вживання грубих і брутально-лайливих слів.  Це відсутність культури спілкування.

Підсумок. Для того, щоб  володіти культурою спілкування, необхідно знати і використовувати ресурси літературної мови. 

5. Дослідження-проекція. Завдання для всіх учнів.

1. Якою була б ваша реакція, якби ви опинились на місці одного з героїв або стали свідком такої сварки ? Поділіться своїми думками.

Підсумок. Втручатися чи ні сторонньому слухачеві у публічні сварки?
Вихована людина,  принаймні,   зробить зауваження і не терпітиме  знущання над рідною мовою.

2. Які поради можна дати героям цього твору. Запишемо  їх на хмаринках, щоб передати  можливість очищення і оновлення. Розмістивши на дошці, прокоментуємо їх.

Чому хмаринки? Хмари,  як символ, поняття багатозначне. Це і символ незримого Бога, божественної присутності; символ свободи, для якої не існує перешкод; символ прагнення до чогось нового, готовності до змін; зрештою «пливучі хмаринки» - алегорія життєвого шляху;  оновлене, очищене життя; асоціація з небесними водами, що пов’язуються з родючістю не лише фізичною, але й духовною.

Учні записують поради на заздалегідь підготовлених хмаринках, розміщують на дошці, коментують їх.

6.Моделювання ситуацій (робота в парах)

 Побудуйте модель поведінки та спілкування у поданих ситуаціях:

  • Брат залив соком ваш ноутбук;
  • Сусід по парті на уроці малювання фарбами вимастив ваші речі;
  • Друг попросив скористатись вашим телефоном і пошкодив його;
  • Не помітивши бабусиних окулярів, ви сіли в крісло і зламали їх;
  • Старший брат живе в окремій кімнаті, а ви з молодшим  - в одній на двох.

Учні складають моделі і розігрують їх, клас аналізує.

7. Рефлексія.

На етапі рефлексії пропоную скористатися прийомом візуалізації результатів, який використовую тоді, коли на усні відповіді не вистачає часу.

Перед вами кольорові смужки, які допоможуть нам. Зелена означає нові знання, які ви отримали, червона – цікаві, синя  - корисні. Виберіть лише одну, що   якнайкраще відображає ваше сприйняття сьогоднішнього заняття. Кладемо смужки в «Мішечок позитиву», який використовую для закріплення учнями  позитивного досвіду, отриманого на уроці.

8. Підсумки.
Отже, давайте звернемо увагу на дошку, де розміщене проблемне питання і ті шляхи вирішення, які ми відшукали в ході уроку.

Пропоную  зробити  висновки із проведеного нами дослідження:

  1. Яка стилістична функція просторічних слів?
  2. Коли і де можливе їх використання?
  3. Як характеризує мовця вживання таких слів у мовленні?

1. Оцінювання.

Учитель називає найбільш активних учнів на уроці, відзначає позитивні моменти роботи учнів у групах, вміння їх діяти  за правилами групи.  Показує  учням  загальну цінність уроку, знайомлячи із вмістом «Мішечку позитиву». Обов’язково звертає увагу на досягнення учнів, які мають низький рівень успішності. Пропонує самим учням оцінити роботу своїх однокласників, хто був активним, хто здивував та інше. Остаточне оцінювання проводиться після опрацювання карток самоконтролю.

Аналіз очікуваних результатів:

Використання вище зазначених форм організації навчально-виховного процесу формує комунікативну компетентність особистості, сприяє розвиткові самосвідомості, морально-етичному та естетичному вихованню, що передбачає Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, який  ґрунтується на засадах компетентнісного, когнітивно-комунікативного, особистісно зорієнтованого й діяльнісного підходів до навчання.

Для формування ключових компетентностей, що передбачені Державним стандартом і сприяють розвиткові особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті, часто використовую ситуативні завдання. Останні дають можливість формувати загально навчальні уміння і   навички,   опанувати  стратегії, що  визначають мовленнєву діяльність, передусім спрямованих на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем. Використання групових і парних форм роботи сприяє розширенню комунікативних умінь, дає можливість якомога краще залучити учнів до навчального процесу, охопити їх роботою, а згодом ефективніше оцінити результати діяльності. Застосування дослідницьких форм роботи сприяє розвиткові самоосвіти, самореалізації, активній і ефективній навчальній діяльності учнів, активізує розвиток пізнавальних процесів.

Не менш важливим етапом уроку є оцінювання і коментування набутих учнями знань. На жаль, у професії вчителя без цього ніяк. Оцінювання - це справжнє мистецтво. Адже саме воно забезпечує УСПІХ. Проста порада педагогам – не залишайте поза увагою позитивних рис та якостей дитини, навчіться оцінювати навіть дрібниці. Однією із передумов створення ситуації успіху на уроці є  висока оцінка деталі. Важливо, щоб оцінювання не було одноосібним, тому залучаю учнів до оцінки як своєї роботи  на уроці, так і своїх однокласників. Використання карток самоконтролю сприяє розвитку адекватної самооцінки, відчуттю особистої значимості та формує позитивний досвід і закріплює відчуття  успіху на уроці.   

За вимогами Державного стандарту результати навчання повинні формувати «таке покоління молоді, яке буде здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство..., для повноцінного утвердження себе в глобалізаційному світі; буде здатним до навчання упродовж усього життя.»  Саме створення ситуації успіху на кожному уроці забезпечить ефективність навчання, організація сприятливого психологічного  мікроклімату за рахунок переживання, відчуття і визнання успіху, що забезпечить передумови  формування власної поведінки  та мислення і дасть проекцію на визнання себе і свого успіху.

Джерело: острів знань
Автор: Завада Людмила Федорівна, вчитель української мови й літератури Артемівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новоодеського р-ну, Миколаївської обл.
Видалити Відміна
Забанити Відміна