Закрити
Активізація пізнавальної активності учнів при вивченні основ алгоритмізації й програмування шляхом використання розвивальної казкотерапії
01 Грудня 2017, 23:24 , Переглядів: 412
FacebookTwitterLivejournal
Активізація пізнавальної активності  учнів при вивченні основ алгоритмізації й програмування шляхом використання розвивальної казкотерапії Фото: http://www.waldorftoday.com Активізація пізнавальної активності учнів при вивченні основ алгоритмізації й програмування шляхом використання розвивальної казкотерапії

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

З метою активізації пізнавальної активності учнів при вивченні основ алгоритмізації й програмування в загальноосвітній школі автор пропонує використовувати розвивальну казкотерапію. На думку автора це значно підвищує інтерес та зацікавленість школярів досить складною темою, сприяє їх кращій підготовці до участі в предметних олімпіадах і конкурсах, досить актуально на часі.

Із курсу літератури нам відомо, що казка — один із фольклорних жанрів. На Сході здатність казки позитивно впливати на психічний, розумовий та емоційний стани людини була помічена лікарями й використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого використання — історія Шахерезади із серії арабських казок «Тисяча і одна ніч». Казкотерапія — це система передачі життєвого досвіду, розвитку соціальної чутливості, мислення, інтуїції і творчих здібностей. Цілющі властивості казки було покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії, названого казкотерапією. Існують, наприклад, у Санкт-Петербурзі, інститути казкотерапії, в яких можна організувати творчі корекційні розвивальні заняття для дітей, а також  курси підвищення кваліфікації для дорослих.

У казці можна знайти повний перелік людських проблем і образні способи їх розв’язання. Слухаючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цей банк за необхідності може бути активізований, якщо ні — так і залишиться пасивним. Казка поєднує дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж звичайна стисла мова. Вона не видає свої положення за щось серйозніше, ніж символи, метафори чи аналогії. Казка розвиває увагу, сприйняття, мислення та уяву дитини, а дорослого повертає у дитинство.

В практиці роботи з обдарованими учнями при вивченні інформатики ми часто використовуємо розвивальну казку з гумором. Так, кожен розділ курсу програмування (наприклад, лінійні, розгалужені, циклічні алгоритми тощо) починаємо саме з розгляду нетрадиційних задач казкового типу з елементами гумору. Такі задачі дуже зацікавлюють учнів, активізують їх пізнавальну активність та дозволяють у вигляді гри набувати перших навичок при розв’язуванні подібних завдань. Наприклад, при вивченні теми «Лінійні програми», розглядаємо задачі про Курочку Рябу та царицю Несміяну.

1. Курочка Ряба знесла яєчко, а Мишка взяла і розбила його. Після цього Ряба знесла три яєчка, але Мишка знову їх розбила. Ряба піднатужилася і знесла п’ять яєчок , але безсовісна Мишка розтрощила і ці яєчка. Так продовжувалося п’ять разів, поки Ряба не здалася. Із скількох яєць Дід і Баба змогли б зробити собі яєчню?

Program Riaba;
var  x: integer;
begin
x:=1;
x:=x+2;
x:=x+2;
x:=x+2;
x:=x+2;
x:=x+2;
writeln(‘Ряба знесла ’,x:3,’ яєчок’);
readln;
end.

2. У цариці Несміяни кругле обличчя, радіус якого r . Визначіть, яку сторону повинно мати квадратне дзеркало, щоб коли Несміяна милується собою, її відображення поміщалося у дзеркалі.

Program Nesmeiana;
var  r: real;
begin
writeln(‘Задайте радіус обличчя Несміяни’);
readln(r);
r:= 2* r; 
writeln(‘Сторона дзеркала -  ’, r:0:2);
readln;
end.

При вивченні теми «Розгалужені програми» розглядаємо задачку про Змія Горинича та про Чебурашку.

1. Змій Горинич застудився. Для його одужання потрібно не менше 10 та не більше 15 кг вітаміну С або більше 20 літрів гарячого чаю. Змій зїв х яблук (по 0,05 г вітаміну С в кожному) та випив y склянок чаю (по 200 г кожна). Визначити, чи одужає Змій Горинич. Якщо ж ні, то скільки літрів чаю йому не вистачило для цього?

Program vitamin;
var  a,b,c,x,y: real;
begin
writeln(‘Вкажіть x i y’);
         readln(x,y);
         a:=x*0.00005;
         b:=y*0.2;
 if (a>=10) and (a<=15) or (b>20)  then writeln (‘Змій Горинич одужав’) else 
begin
с:=20-b;
writeln(‘ Змію Гориничу не вистачило для  ’);
writeln(‘одужання трохи більше, ніж  ’);
writeln(c:0:2,   літрів чаю.‘);
end;
readln;
end.

2. Чебурашка вирішив купити килими, щоб застелити кімнату, в якій мешкав разом з Геною. Розмірами їхньої прямокутної кімнати виявилися цілі числа a i b. Коли Чебурашка запитав у магазині, які розміри квадратних килимів, що були у продажі, то продавець назвав йому ціле число с. Яку кількість килимів необхідно закупити Чебурашці, щоб накрити максимальну площу кімнати? Килими не можна накладати та підгортати. Визначити, яка площа кімнати буде не накритою килимами. Передбачити ситуацію, коли розміри килима перевищують розміри кімнати.

Program kulumu;
Var  a,b,c,h,d,k,s: integer;
begin
writeln(‘Вкажіть розміри прямокутної кімнати’);
         readln(a,b);
writeln(‘Вкажіть сторону квадратного килима’);
         readln(c);
if (a  then writeln (‘Розміри килима завеликі для даної кімнати’) else 
begin
h:=a div c;
d:= b div c;
k:=d*h;
s:=a*b-sqr(c)*k;
writeln(‘Ненакрита площа –  ’,s:5, ‘ ,килимів –  ’,k:3);
end;
readln;
end.

Циклічні програми вивчаємо на прикладі завдань про Василину Премудру.

1. Коли Василині Премудрій виповнилося 18 років, Чахлик Невмирущий вирішив взяти її заміж. Василина запитала Чахлика, скільки у нього скринь із золотом. Чахлик сказав, що в нього зараз n скринь і кожний рік додається ще по m  скринь. Василина пообіцяла, що вийде заміж, коли у Чахлика буде k  повних скринь із золотом. Скільки років буде у цей час нареченій?


Program Vasilina1;
       var n,m,k,i: integer;
begin
    writeln(‘Скільки спочатку було скринь у Чахлика’);
              readln(n);
    writeln(‘По скільки скринь додається кожного року?’);
              readln(m);
    writeln(‘Скільки скринь хоче мати Василина?’);
              readln(k);
i:=0;
while n
begin
n:=n+m;
i:=i+1;
end;
    writeln(‘Василина вийде заміж у ’, (i+18),‘ років’);
   readln;
end.

2. Василина Премудра грала в шашки із Змієм Гориничем. Спочатку Василина зїла у Горинича 3 шашки, а потім Горинич у Василини - 5 шашок, потім Василина у Горинича  зїла 9 шашок, а Горинич у Василини - 10 шашок, на третьому ході Василина проковтнула 15 шашок, а Горинич - 20. Ця серйозна гра продовжувалася ще довго, аж поки Горинич не стомився і на n–му ході не зїв саму Василину Премудру. Скільки всього шашок проковтнув Змій Горинич?


Program Vasilina2;
       var V,G,N,SG,SV,i: integer;
begin 
    writeln(‘Вкажіть на якому ході Змій Горинич зїв Василину’);
              readln(N);
V:=3;
G:=5;
SV:=V;
SG:=G;
for i:=2 to N-1 do
begin
V:=V+6;
G:=G*2;
SV:=SV+V;
SG:=SG+G;
end;
SG:=SG+SV;
    writeln(‘Гра закінчилася перемогою Горинича у  ’, SG,‘  шашок’);
   readln;
end.

При вирішенні таких казкових розвивальних завдань в дитини знімається своєрідний психологічний бар’єр щодо подібних із суто математичною моделлю. Адже в казці все і завжди легко вирішується, при цьому герої знайомих та улюблених з дитинства казок постають у вигляді нових даних з гумором та новим змістом. Пройшовши тренінг на розвивальних казкових задачах, школярі в подальшій роботі з теми зможуть легко впоратися з більш складними та формальними. При цьому матеріал теми засвоюється ніби «граючи» і не втрачається зацікавленість учнів. З метою закріплення теми по її закінченні,  учням пропонуємо розробити свою нетрадиційну казкову розвивальну задачу за результатами вивченого. Під час тижня інформатики школярі презентують свої казкові завдання. Приклади таких завдань(див. Додаток)

Психологічна мета казкотерапії — перетворити негативні образи на позитивні. Спокійний стан нервової системи повертає людині здоров’я.
У казках людина бачить не реальний світ, а те враження, яке він на неї справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, дитина  шукає у зовнішньому світі аналогії і, оперуючи ними, створює образи, повідомляючи при цьому про свій внутрішній стан. Це називається метафорою. Саме мовою метафор говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця частина мозку відповідає і за наше здоров’я. Отже, тривала психологічна напруга, викликана страхом невирішення складної задачі, призводить до дисбалансу в організмі дитини, а це, у свою чергу, викликає тривогу, небажання вивчати саму дисципліну, навіть нездужання. Все, що викликає нездужання, записане у правій півкулі мозку у вигляді почуття. Мова правої півкулі (тобто мова метафор і аналогій) не лише створює нові картини, а й змальовує і трансформує нові гарні образи.

При роботі з учнями на уроках інформатики з використанням казкових розвивальних завдань, заглиблюючись у казку, діти розкривають свій інтелектуальний потенціал й накопичують сили для його реалізації.  Таким чином, організується творча діяльність учнів, яка сприяє їх самовдосконаленню. В цій діяльності  формуються інтереси, здібності, позитивні сторони Я-концепції, відбувається самороскриття особистості. В результаті чого дитина переконується у своїх можливостях:

Я можу!
Я  здатна!
Я потрібна!
Я вільна!
Я обираю!
Я оцінюю!
Я створюю!

Використані джерела інформації

  1. Боянжу М.Г. Одаренный ребенок в школе и во внешкольном учреждении: диагностика, обучение и воспитание // Актуальні проблеми практичної психології. Збірник наукових праць. Ч.1. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2008. – С.62-70
  2. Костюченко О.В. Розвиток невербальної творчості учнів в умовах шкільного навчання //Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. – Вип. 2, Ч. – С.63-70
  3. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ1 ст. // Освіта України. – 2001. - №29 (18 липня). – С.4-6
  4. Психологія обдарованості // Основи психології: підручник. / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь. 1995. – С.125-126
  5. Т. П. Караванова, Н. В. Голубнича. Серйозні розважали для старшокласників і студентів. – Кам’янець-Подільський.: «Абетка».2001. – с. 60
  6. Юркевич В.С. Проблема диагноза и прогноза одаренности в работе  практического психолога. // Школа здоровья. - 1997.- №1.- С.59
Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Самарська Марія Василівна, Практичний психолог і вчитель інформатики, Білозерської ЗОШ № 18 Добропільської міської ради Донецької обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна