Закрити
Впровадження хмарних технологій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу
29 Листопада 2017, 15:17 , Переглядів: 1426
FacebookTwitterLivejournal
Впровадження хмарних технологій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу Фото: https://www.securelink.com Впровадження хмарних технологій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Анотація

Стрімкий розвиток інформаційних технологій в усьому світі і, зокрема, в Україні, веде до усвідомлення зручностей і переваг їх використання. Сучасний перехід України до інформаційного суспільства, коли сьогодні до Інтернету може підключися практично будь-яка людина, обумовлює можливість переходу до хмарних технологій. Процес освіти не є винятком. Однак, переважна більшість освітних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Це можна пояснити тим, що в Україні хмарні сервіси знаходяться ще в стадії становлення.

Завгородня М.С [6], аналізуючи розвиток хмарних технологій в інших країнах, виділяє  головні причини, які перешкоджають їх поширенню в Україні – недостатня довіра споживачів до хмарних послуг та відсутність доступу до Інтернету. Тому, очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.

Мета роботи – визначити і розглянути теоретичні і практичні аспекти впровадження хмарних технологій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу.

Завдання роботи:

  1. Визначити сутність поняття «хмарної технології», переваги і недоліки їх використання.
  2. З’ясувати базові класи хмарних технологій та моделі розгортання хмарних сервісів.
  3. Розглянути особливості впровадження хмарних технологій в освітній процес.
  4. Запропонувати способи впровадження хмарних технологій в освітній процес, спираючись на власний педагогічний досвід.

Розділ І. Теоретичні аспекти використання хмарних технологій

1.1. Сутність поняття хмарних технологій

Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NITS), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів, які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [5; 11, 106].

Хмарні технології (cloudcomputing) також визначають як динамічно масштабований вільний спосіб доступу до зовнішніх обчислювальних інформаційних ресурсів у вигляді сервісів, що надаються за допомогою мережі Інтернет [15, 207].

Отже, хмарні технології – це парадигма, що передбачає віддалену обробку та зберігання даних. «Хмара» – це сервер або мережа, де зберігаються дані та програми, що з'єднуються з користувачами через Інтернет. Хмарні технології дозволяють споживачам використовувати програми без установки і доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера, що має доступ до Інтернету [10, 192].

«Хмара»  відкриває новий підхід до обчислень, при якому ані обладнання, ані програмне забезпечення не належать підприємству. Замість цього провайдер надає замовнику вже готовий сервіс [13].

«Хмара» може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Тому для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним, використовують наступний критерій: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним» [5].

Виділяють три умови, за якими визначають, що сервіс є хмарним [5]:

  1. Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів.
  2. Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат.
  3. В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалося програмне забезпечення.

Національним інститутом стандартів і технологій США встановлені такі обов'язкові характеристики хмарних технологій (див. Таблиця 1) [10, 192-193].

З точки зору споживача, ці характеристики дозволяють отримати послуги з високим рівнем доступності (англ. highavailability) і низькими ризиками непрацездатності, забезпечити швидке масштабування обчислювальної системи завдяки еластичності без необхідності створення, обслуговування і модернізації власної апаратної інфраструктури [10, 194].

Зручність і універсальність доступу забезпечується широкою доступністю послуг і підтримкою різного класу термінальних пристроїв (персональних комп'ютерів, мобільних телефонів, інтернет-планшетів).

Сучасні технології дозволяють не купувати дороге програмне забезпечення для установки на комп'ютер, можна розгортати хмарну інфраструктуру і мати доступ до неї з будь-якого місця, з будь-якого обладнання, підключеного до Інтернету. Слід зазначити, що доступ до «хмари» можуть мати одночасно тисячі людей, що мають права доступу.

1.2. Базові класи хмарних технологій

Хмарні технології являють собою загальний термін для всього, що включає в себе постачання послуг хостингу через Інтернет [14]. Ці послуги, в цілому, можна описати наступною схемою (див мал. 1) [9].

Базові класи хмарних технологій (див. Таблиця 2)[1, 29-30; 16].

Частина науковців звернула свою увагу ще на одну концепцію хмарних технологій – KaaS (Knowledgeas a Service) – «знання як послуга», «хмарний» сервіс, який містить «однозначно інтерпретовані актуальні знання, що забезпечують підтримку прийняття рішень» і надає технологічні засоби їх використання [1, 31].

Серед наведених хмарних сервісів провідним є SааS (SoftwareAs а Service). Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, якою мовою воно описане та яка операційна система при цьому використовується. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення [5].

Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками [5]:

  • Доступність через Web–браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.
  • Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки Земної кулі.
  • Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в GoogleApps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.

1.3. Моделі розгортання хмарних сервісів

Програмно-технічна інфраструктура «хмари» будується на основі центрів обробки даних (ЦОД). Залежно від розміщення і належності ЦОД, порядку надання доступу до сервісів і способу організації роботи клієнта виділяють чотири моделі розгортання хмарних сервісів (див. мал. 2) [3, 13; 16]:

  1. Приватна хмара (англ. Privatecloud) – це інфраструктура, призначена для використання однією організацією. Вона використовується виключно для вирішення задач стандартизованого класу послуг і технічних можливостей організації.
  2. Публічна хмара (англ. Publiccloud) – ця інфраструктура доступна для широкої громадськості і знаходиться у власності організації продажу хмарних сервісів та послуг системи
  3.  Суспільна хмара (англ. Communitycloud) – вид інфраструктури, призначений для використання певною групою користувачів,  що об’єднані спільним класом інформаційних або технічних інтересів, інформаційних потоків даних, мають спільні задачі тощо.
  4. Гібридна хмара (англ. Hybridcloud) – це поєднання декількох хмарних інфраструктур, що залишаються унікальними інформаційними об’єктами, але пов’язані між собою приватними або стандартизованими технологіями передачі даних.

Однак, як зазначає Алексанян Г.А. [2, 150], на практиці межі між усіма цими типами обчислень розмиті.

1.4. Переваги та недоліки використання хмарних технологій

Використання хмарних технологій дає ряд переваг перед традиційними технологіями ІТ (див. Таблиця 3) [10, 194].

Загальною перевагою для всіх користувачів хмарних технологій є те, що отримати доступ до «хмари» можна не лише з ПК чи ноутбука, але також з нетбука, смартфона, планшета, тому що головною вимогою для доступу є наявність Інтернету, а для роботи програмного забезпечення «хмари» використовуються потужності віддаленого серверу.

За оцінками експертів, використання хмарних технологій в багатьох випадках дозволяє скоротити витрати в два-три рази в порівнянні з утриманням власної розвиненої IT-структури. Також головною перевагою використання даних технологій є можливість швидко пристосовуватися до змін у середовищі будь-якої установи, що зараз, в умовах стрімкого розвитку всіх галузей науки і техніки, є дуже актуальним [10, 195].

Окрім очевидних переваг на користь використання хмарних технологій, доцільно позначити і деякі недоліки (див. Таблиця 2).

1.5. Хмарні технології в освіті

Завдяки зростанню популярності хмарних технологій для освітніх закладів з’являються нові можливості управління навчальним процесом. Очевидним є те, що сьогодні для переведення комп'ютерної інфраструктури в навчальних закладах в «хмару» є важливі аргументи [10, 195]. Наприклад, стандартні програми, що широко використовуються в освіті (текстовий процесор, редактор електронних таблиць, графічний редактор, електронна пошта тощо) завжди будуть актуальними, тим більше при використанні «хмар».

Переважна більшість освітніх закладів лише тільки починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Це впровадження не масштабне, глобальне (на рівні міста або району), а локальне ― на рівні одного освітнього закладу Якщо проаналізувати педагогічні праці, то можна зробити висновок, що існує недостатня кількість досліджень з питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі.

Основною метою використання хмарних технологій в освіті є забезпечення нової якості освітнього процесу, адекватного інноваційного розвитку держави і суспільства. Застосування хмарних технологій в системі освіти дозволяє вирішити два основних завдання [1, 31]:

  • забезпечити для освітніх установ і окремих учнів можливість використовувати сучасну і постійно актуалізовану комп'ютерну інфраструктуру, програмні засоби, електронні освітні ресурси і сервіси;
  • знизити витрати окремих навчальних закладів та системи освіти в цілому на побудову локальних інформаційних інфраструктур за рахунок ефективного використання обчислювальних ресурсів, зосереджених у «хмарі» і еластично виділених користувачам у відповідності з їхніми запитами.

Сьогодні ці технології набувають все більшого значення у професійній діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Пояснюють це, перш за все, новими можливостями для представлення динамічних і актуальних електронних додатків (що базуються на Інтернет-технологіях) для освіти під час уроку та поза ним.Такими є визнані спільнотою вчителів-предметників сервіси Google та Microsoft. [3, 12].

Формивикористання хмарних технологій в освіті: віртуальні предметні спільноти, «віртуальні вчительські», «віртуальні методичні кабінет», «віртуальні класи», «віртуальний документообіг», електронний щоденник і журнал, інтерактивна приймальня, тематичний форум, організація самостійної роботи учнів та факультативне навчання, контентні сховища [7].

Основні компанії, а саме, Google, Microsoft, IBM, що займаються розробкою даної продукції, намагаються удосконалити хмарні технології для їх впровадження у навчальни процес ЗНЗ, зокрема у професійну діяльність вчителів. Слід зазначити такі функціональні можливості основних продуктів компанії Google[15, 210-211]:

  • створення веб-сайтів – GoogleSites;
  • ведення календаря, робочого графіку, складання навчальних планів, тощо – GoogleCalendar;
  • створення документів різних форматів – GoogleDocs;
  • сумісне редагування документів різних форматів – GoogleCloudConnect;
  • електронна пошта з пошуковою системою та захистом від спаму – Googlemail (Gmail);
  • створення 3D-моделей – SketchUp;
  • ведення щоденників навчальних проектів – Blogger;
  • створення фотоальбомів, редагування фотографії, сумісна робота з іншими програмами редагування графічних файлів – Picasa;
  • моніторинг трафіку на веб-сайт і ефективність різних маркетингових заходів – GoogleAnalytics;
  • автоматичне перекладання веб-сторінок із різних мов – Googletranslate.

Шиненко М.А., Сороко Н.В., проаналізувавши функціональні можливості продуктів компаній IBM, Microsoft та Google, розробили класифікацію відповідно до їх використання у навчальному процесі (див. Таблиця 4) [15, 211-212].

Розділ ІІ. Впровадження хмарних технологій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу

2.1. Вивчення мотивів навчальної діяльності учнів засобами хмарної технології SaaS (Softwareas a Service)

Вивчення мотивації учня – це виявлення її реального рівня і можливих перспектив, зони її найближчого розвитку у кожного учня і класу в цілому. Результатививченнястають основою для планування процесуформування мотивів навчання.

Формування мотивів навчання – це створення в школі умов для появи внутрішніх спонукань (мотивів, цілей, емоцій) до навчання; усвідомлення їх учнем і подальшого саморозвитку ним своєї мотиваційної сфери. Учитель при цьому не займаєпозицію холоднокровного спостерігача за тим, як стихійнорозвивається і складаєтьсямотиваційна сфера учнів, а стимулюєїїрозвиток системою психологічнопродуманихприйомів.

Однією з сучасних методик вивчення мотивів навчальної діяльності унчів є методика Б. Пашнєва [8]. Дана методика дає змогу методом парних виборів вивчити ставлення учнів до восьми основних мотивів навчальної діяльності (мотив зовнішнього примусу, уникання покарання;соціально орієнтований мотив обов’язку й відповідальності; пізнавальний мотив;мотив престижу;мотив матеріального добробуту;мотив отримання інформації;мотив досягнення успіху;мотив орієнтації на соціально залежну поведінку). Анкета складається з 28 пунктів, кожний з яких містить пари тверджень, які відображають зміст двох із восьми мотивів навчальної діяльності. Анкета сконструйована так, щобможнабулоспіввідноситивісімосновнихмотивівнавчальноїдіяльності та виявлятимотиви, якимвіддаютьперевагу.

Вивчення мотивів навчальної діяльності учнів можна здійснити за наступною моделлю (див. мал. 3), використовуючи хмарну технологію SaaS (SoftwareasaService) – «програмне забезпечення як послуга». Розглянемо більш детально дану модель на прикладі вивчення основних груп мотивів навчальної діяльності (за методикою Б. Пашнєва) учнів 6-11 класів Вовчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Вовчанської районної ради Харківської області.

В даній хмарній технології для підготовки та проведення анкетування, обробки отриманих даних та аналізуі демонстрації отриманих результатів використовуються безкоштовні продукти компанії Google:

  • GoogleDocs – це пакет продуктів для створення різноманітних документів, що містить наступні сервіси: «Google Документи», «Google Таблиці», «Google Презентації», «Google Форми» і «Google Малюнки». Працювати над документами можна разом з іншими користувачами в режимі реального часу, а потім зберігати їх в Інтернеті (використовуючи GoogleДиск) [12].
  • Google Форми – це сервіс пакету GoogleDocs для проведення швидкого та ефективного анкетування і опитування користувачів (в нашому випадку учнів школи) [4, 98].
  • Google Таблиці – це сервіс пакету GoogleDocs для обробки табличних даних в швидкому багатофункціональному електронному редакторі таблиць.
  • Диск Google – це хмарне сховище даних, що дає змогу користувачам зберігати свої дані на серверах в хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті [4,97].
  • Google Групи – інструмент керування групової діяльності на основі модерованих форумів і списків розсилок. В даному випадку GoogleГрупи використовуються як інструмент інформування всіх учасників освітнього процесу [11, 109].

Передумовою використання безкоштовних продуктів компанії Googleє створений обліковий запис на сайті www.google.com.ua.

І. Підготовка до проведення анкетування

На даному етапі використовується пакет продуктів GoogleDocs:

  • створюється Google Форма «Вивчення мотивів навчальної діяльності учнів», в яку заносяться питання анкети та налаштовуються варіанти відповідей (див. мал.4);
  • автоматично створюється Google Таблиця, до якої прив’язана Google Форма, для збереження відповідей респондентів, що будуть надходити з Google Форми;
  • для Google Форми і Google Таблиці автоматично відводиться простір для збереження даних на Диску Google (див. мал. 5);
  • створена Google Форма вставляється на веб-сайт школи (в нашому випадку vovschool7.wix.com) на відведену сторінку в розділі «Учням» сторінка «Анкетування» (див. мал. 6).

ІІ. Проведення анкетування

На даному етапі респонденти (учні школи) проходять анкетування на сайті школи (vovschool7.wix.com) (див. мал. 6, мал. 7). Для підтвердження реальності респондента і захисту від несанкціонованих відповідей сторонніх осіб доцільно використовувати обмежений доступ реєстрацією особи та присвоєнням паролю до Google Форми, який видається респонденту.

ІІІ. Обробка отриманих даних

Обробка отриманих даних здійснюється в електронному редакторі таблиць Google.

Всі відповіді респондентів автоматично надійшли з Google Форми «Вивчення мотивів навчальної діяльності учнів» до одноіменноїGoogle Таблиці на аркуш «Відповіді» за схемою (див. мал. 8):

Колонка

A

B

C

DAE

Дані, що зберігаються в колонці

Час проходження анкетування

Прізвище та ім’я учня

Клас, в якому навчається учень

Обрана літера серед пари запитань за методикою Пашнєва

Для успішної обробки даних необхідно виконати наступні дії:

  • створити аркуш «Підсумок відповідей», на якому підрахувати кількість обраних літер (груп мотивів) для кожного учня за формулою підрахунка кількості комірок з однаковим значенням

=COUNTIF('Відповіді'!$D2:$AE2;"а"),

де 'Відповіді'!$D2:$AE2 – діапазон комірок з відповідями учня, "а" – умова відбору. В даному випадку підраховуються кількість обраних учнем літер «а». Використовуючи трансформування даної формули підрахувати кількість наступних обраних літер, а потім використовуючи Автозаповнення – застосувати дану формулу для всіх респондентів (див. мал. 9).

  • створити додаткові аркуші з номером класу («6 клас», «7 клас» і т.д.), при цьому враховувати кількість класів, які приймали участь в анкетуванні;
  • для кожного аркуша класу підрахувати загальну кількість обраних літер (груп мотивів) за формулою підсумовування значень у діапазоні за вказаною умовою

=SUMIF('Підсумоквідповідей'!$C$3:$C$69;"=6";'Підсумоквідповідей'!D3:D69)

де 'Підсумоквідповідей'!$C$3:$C$69 – діапазон комірок до яких застосовується умова, "=6" – умова відбору, 'Підсумоквідповідей'!D3:D69 – діапазон клітинок, значення яких підраховується при виконанні умови. В даному випадку підраховується значення комірок для обраних учнями 6 класу літер «А» (див. мал. 10). Використовуючи трансформування даної формули підрахувати кількість наступних літер для цього класу і на відповідних аркушах для інших класів.

ІV. Аналіз і демонстрація отриманих результатів.

Аналіз отриманих даних здійснюється в Googleтаблиці будуванням гістограм на аркушах класів з визначенням кожної групи мотивів (див. мал. 11).

Демонстрація отриманих результатів здійснюється на засіданні педагогічної ради школи та використанням Google Груп з метою інформування класних керівників і педагогів про отримані результати вивчення мотивів (див. мал. 12).

Переваги вивчення мотивів навчальної діяльності учнів засобами хмарної технології SaaS:

  1. Швидкість проведення анкетування учнів.
  2. Економія часу для обробки отриманих даних і представлення результатів в порівнянні з традиційними (паперовими) формами проведення даного дослідження.
  3. Мінімізація кількості залучених співробітників для проведення даного дослідження. У нашому випадку залучалися лише дві особи – вчитель інформатики і заступник директора з навчально-виховної роботи.
  4. Безпечність зберігання отриманих результатів.
  5. Безкоштовність використання програмних продуктів хмарної технології і можливість їх використання без придбання ліцензій для прикладного програмного забезпечення.
  6. Можливість використання даної моделі (за умови її модернізації) у проведенні інших психолого-педагогічних досліджень.

Недоліки вивчення мотивів навчальної діяльності учнів засобами хмарної технології SaaS:

  1. Відсутність мережі Інтернет та комп’ютера в учнів. Проте даний недолік вирішується проведенням анкетування для таких учнів в позаурочний час у кабінеті інформатики.
  2. Ергономічні аспекти щодо роботи з комп’ютером. Однак даний недолік можна обійти, розраховуючи час проходження анкетування.

2.2. Оформлення звітності про показники успішності учнівз визначених предметів засобами хмарної технології SaaS (Softwareas a Service)

Для здійснення моніторингу професійної діяльності вчителя або ефективності навчального процесу вагомим критерієм є визначення рівня навчальних досягеннь учнів з того чи іншого предмету. Крім того, вказана інформація носить статистичний характер, тобто, є необхідною для подальшої її обробки як адміністрацією закладу (для подальшого відповідного звіту за підсумками семестру та навчального року до відділу освіти, вивчення стану викладання предмету і т.п.), так і безпосередньо самим учителем (для аналізу і коригування роботи з учнями, які мають різний рівень навчальних досягнень). Тому, для спрощення процесу звітності між вчителем-предметником і адміністрацією закладу пропонуємо скористатися хмарною технологією.

Оформлення звітності про показники успішності учнів з визначених предметів засобами хмарної технології SaaS (SoftwareasaService) можна здійснити, користуючись наступною моделлю (див. мал. 13). Учасниками даної моделі є вчителі-предметники і адміністрація школи.

В даній хмарній технології для оформлення звітності про показники успішності учнів використовуються безкоштовні продукти компанії Google, зокрема GoogleDocs (а саме Google Таблиці) і Диск Google (визначення цих продуктів див. в розділі 2.1).

Передумовою використання безкоштовних продуктів компанії Googleє створений обліковий запис всіх учасників даної моделі на сайті www.google.com.ua.

І. Підготовка прикладного програмного забезпечення

На даному етапі використовується прикладне програмне забезпечення GoogleТаблиця, що входить до пакету GoogleDocs. З метою ефективного оформлення звіту про успішність учнів по кожному навчальному предмету та оформлення зведеного звіту про успішність по школі вцілому в GoogleТаблиці необхідно (за умови, що в кожній паралелі один клас):

  • Створити аркуші «Вихідні дані» (див. мал. 14), «Зведена таблиця» (див. мал. 15), предметні аркуші («Українська мова», «Українська література», «Історія», «Математика», «Біологія», «Хімія» і т.д.) (див. мал. 16).
  • До кожного предметного аркуша в комірках коефіцієнта успішності по класам вписати формулу визначення даного коефіцієнта

де П – кількість учнів, що навчається на початковому рівні, С – на середньому, Д – на достатньому, В – на високому. Дана формула за правилами написання формул в електронних таблицях виглядатиме так (на прикладі учнів 5 класу з української мови):

=(1*'Вихіднідані'!C3+2*'Вихіднідані'!D3+3*'Вихіднідані'!E3+4*'Вихіднідані'!F3)/(4*('Вихіднідані'!C3+'Вихідні дані'!D3+'Вихідні дані'!E3+'Вихідні дані'!F3))

де Вихідні дані – це аркуш, звідки будуть братися значення, С3, D3, E3, F3 – комірки з кількістю учнів по рівням навчальних досягнень (початковий, середній, достатній і високий).

  • До кожного предметного аркуша в комірках показника високого і достатнього рівнів навчальних досягнень учнів по класам вписати формулу визначення даного показника

де П – кількість учнів, що навчається на початковому рівні, С – на середньому, Д – на достатньому, В – на високому. Дана формула за правилами написання формул в електронних таблицях виглядатиме так (на прикладі учнів 5 класу з української мови):

=('Вихіднідані'!E3+'Вихідні дані'!F3)/('Вихіднідані'!C3+'Вихідні дані'!D3+'Вихідні дані'!E3+'Вихідні дані'!F3)

де Вихідні дані – це аркуш, звідки будуть братися значення, С3, D3, E3, F3 – комірки з кількістю учнів по рівням навчальних досягнень (початковий, середній, достатній і високий), формат комірок – Відсоткове значення.

  • До кожного предметного аркуша розрахувати середнє значення коефіцієнта успішності та показника високого і достатнього рівнів навчальних досягнень учнів за формулами

=AVERAGE(B3:B9) та =AVERAGE(C3:C9).

  • До аркуша «Зведена таблиця» вписати формули присвоєння значення коефіцієнта успішності та показника високого і достатнього рівнів навчальних досягнень учнів по класам з предметних таблиць, наприклад в комірку B6 (українська мова, 5 клас)

='Українська мова'!B3

  • До аркуша «Зведена таблиця» здійснити розрахунок середнього коефіцієнта успішності учнів вцілому по школі та середнього показника високого і достатнього рівнів навчальних досягнень учнів, використовуючи функцію електронних таблиць AVERAGE.

ІІ. Внесення даних

Внесення даних до аркуша «Вихідні дані» Google Таблиці «Інформація про показники успішності учнів» здійснюють вчителі-предметники зі своїх облікових записів Google, що отримали доступ до вищезазначеної Google Таблиці. Щоб надати спільний доступ до Google Таблиці необхідно натиснути на кнопку «Спільний доступ» і у відповідному вікні вказати користувачів (вчителів-предметників) (див. мал. 17).

ІІІ. Демонстрація отриманих результатів

Після внесення всіх необхідних даних до аркуша «Вихідні дані» Google Таблиці «Інформація про показники успішності учнів» на предметних аркушах та аркуші «Зведена таблиця» автоматично розрахуються по введеним формулам всі значення. Тим самим сформулюються звіти і по предметам окремо, і по школі вцілому, які можна роздрукувати всім учасникам моделі (див. мал. 18).

Переваги оформлення звітності про показники успішності учнів засобами хмарної технології SaaS:

  1. Створення єдиного електронного банку даних, яке зберігається в одному віртуальному сховищі.
  2. Швидкість та економія часу для розрахунку необхідних показників в порівнянні з традиційними (паперовими) формами оформлення звітності.
  3. Автоматизація процесу оформлення звітності.
  4. Можливість друкування оформлених звітів з будь-якого комп’ютера, до якого приєднані мережа Інтернет і принтер.
  5. Безпечність зберігання отриманих результатів.
  6. Можливість використання даної моделі (за умови її модернізації) у оформленні інших звітів, в яких необхідно залучення вчителів-предметників.

До недоліків оформлення звітності, а точніше до попередніх умов, про показники успішності учнів засобами хмарної технології SaaS можна віднести необхідність створення облікових записів Google у вчителів-предметників.

Висновки

На основі аналізу наукових літературних джерел в роботі:

  1. Визначено сутність поняття «хмарні технології» (cloudcomputing) як динамічно масштабований вільний спосіб доступу до зовнішніх обчислювальних інформаційних ресурсів у вигляді сервісів, що надаються за допомогою мережі Інтернет; «хмари» як сервер, де зберігаються дані та програми, що з'єднуються з користувачами через Інтернет.
  2. Розглянуті базові класи хмарних технологій, а саме: IaaS (Infrastructureas a Service) – «інфраструктура як послуга», PaaS (Platformas a Service) – «платформа як послуга», SaaS (Softwareas a Service) – «програмне забезпечення як послуга», KaaS (Knowledgeas a Service) – «знання як послуга».
  3. Розглянуті моделі розгортання хмарних сервісів, а саме: приватні, публічні, суспільні та гібридні хмари.
  4. З’ясовані основні переваги і недоліки використання хмарних технологій та особливості впровадження хмарних технологій в освітній процес.
  5. Наведені можливості та місце використання в навчально-виховному процесі продуктів компаній IBM, Google і Microsoft, що надають хмарні сервіси.
  6. Наведені способи та моделі використання хмарних технологій SaaS (Softwareas a Service) в загальноосвітньому навчальному закладі на прикладі вивчення мотивів навчальної діяльності учнів та оформлення звітності про показники успішності учнів з визначених предметів.

У зв’язку із стрімкою інформатизацію всіх сфер життя суспільства, вже через декілька років хмарні технології стануть повсякденням звичайної людини. Тому не перед майбутнім, а вже перед сучасним педагогом стоїть завдання не тільки навчитися використовувати хмарні технології, а й навчати майбутню учнівську молодь користуватися ними. 

Література

  1. Абламейко С.В., Вортницкий Ю.И., Листопад Н.И. Перспективыприменения «облачных» технологий  в системеобразованияРеспубликиБеларусь/ЧетвертаяМеждународнаянаучнаяконференция «Суперкомпьютерныесистемы и их применение». – Минск: ОИПИ НАН Беларуси, 2012. – С. 29 – 36.
  2. Алексанян Г.А. Использованиеоблачныхсервисов Яндекс при организациисамостоятельнойдеятельностистудентов СПО / Г. А. Алексанян // Педагогика: традиции и инновации (II): материалымеждунар. заоч. науч. конф. — Челябинск: Два комсомольца, 2012. – С. 150 – 153.
  3. Биков В.Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ / В. Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. –  №10. – 2011. – С. 8 – 23.
  4. Владикін О., Покатилова Ю., Фісун Ю., Бодашко В. Використання GoogleDrive в освітньому процесі // Інформаційні технології – 2014: Збірник тез І Української конференції молодих науковців.– Київ, 2014. – С. 97 – 99.
  5. Гриб’юк О.О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1111.
  6. Загородня М.С. Розвиток хмарних технологій в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://informatika-ikt.at.ua/stud_conf2012/1/Zagorodnya.pdf.
  7. Литвинова С.Г. Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp14/ Litvinova.pdf.
  8. Методика вивчення мотивів навчальної діяльності унчів (Б. Пашнєв) [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.psy.rv.ua/system/files/metodika_vivchennya_motiviv_ navchalnoyi_diyalnosti_uchniv_b._pashniev.doc.
  9. Основыоблачныхвычеслений [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://cloud.sorlik.ru/reference_architecture.html
  10. Сабліна М.А. Можливості використання хмарних технологій в освітніх та соціальних сферах // Освітологічний дискурс. – 2014. – №3(7). – С. 191 – 200.
  11. Сейдаметова З.С. Облачныесервисы в образовании/З.С.Сейдаметова, С.Н.Сейтвелиева// Информационныетехнологии в образовании. - 2011. – № 9. – С. 105 – 111.
  12. Усеинова Л.А. Использование форм документовGoogle для проведенияучебногосоциологическогоопроса [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://informatika-ikt.at.ua/stud_conf2012/1/Useinova.pdf.
  13. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://j.parus.ua/ua/358.
  14. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://j.parus.ua/ua/370.
  15. Шиненко М.А. Використання хмарних технологійдля професійного розвитку вчителів (зарубіжний досвід) / М.А.Шиненко, Н.В.Сороко // Інформаційні технології в освіті. – 2012. – № 12. – С. 206 – 214.
  16. Юдін О.К.  Сучасні моделі корпоративних мереж на базі хмарних технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2014/ Informatica/4_155702.doc.htm
Джерело: Острів знань
Автор: Мартовицька Інна Володимирівна, Чигринов Андрій Юрійович, Вовчанська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№7, Харківська обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна