Закрити
Удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та літератури шляхом впровадження елементів особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення
25 Листопада 2017, 02:44 , Переглядів: 1057
FacebookTwitterLivejournal
Удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та літератури шляхом впровадження елементів особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення Фото: http://www.clipartbest.com Удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та літератури шляхом впровадження елементів особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Тема досвіду: «Удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та літератури шляхом впровадження особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення»

Адреса досвіду: Роздольська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів  Красноградської районної державної адміністрації

Автор досвіду: Бондаренко Олена Григорівна, вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії

Провідна наукова ідея: втілення системи методів, прийомів та форм навчально-виховної діяльності, спрямованих на формування в учнів практичних умінь, навичок, що складають компетентність, самоствердження  дітей як особистостей на основі  співробітництва вчителя та учнів

Актуальність досвіду:

Сучасне навчання – це розвиток особистості, яка вміє критично мислити, здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати,  оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності, ставити під сумнів нові ідеї, порівнювати, аналізувати, проектувати.

Актуальність досвіду сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, дає можливість розкрити своє «Я» та досягти мети шляхом співпраці з учителем, сприяє свідомому засвоєнню знань, допомагає дитині оволодіти методом праці. Ця тема є актуальною, бо забезпечує умови для розвитку успішної особистості дитини; робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку української мови та літератури.

Мета та завдання, на розв’язання яких спрямована  педагогічна діяльність

Мета

  • Створення оптимальних умов для удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та  літератури.
  • Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня.
  •  Розвиток критичного мислення у дітей.

Завдання

  • Озброїти учнів основними знаннями з української мови та літератури, формувати бажання їх вдосконалення.
  • Розвивати вміння реалізовувати знання в конкретних життєвих ситуаціях.
  • Спрямувати зусилля на розвиток зв’язного мовлення та логічного мислення за допомогою інтерактивних методів навчання.
  • Виховувати в дітей власну позицію.
  •  

Наукові ідеї та рекомендації

1. Методологічну основу досвіду складають:

теоретична база:

  • ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко);
  • проектної технології (К.Баханов,  В.Гузєєв, І.Єрмаков, О.Пєхота);
  • особистісно орієнтованого навчання  (О.Савченко, С.Подмазін).

провідна ідея:

  • вироблення певної сукупності технологій навчання української словесності;
  • сприяння  розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь, навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів;
  • проблемно-пошуковий підхід у викладанні української літератури;
  • оптимальне поєднання словесних, наочних і практичних методів репродуктивної і творчої діяльності, індивідуальна, групова,фронтальна та самостійна робота учнів;
  • пошук і впровадження технології критичного мислення учнів на уроках

2. Загальну теоретичну основу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на розробці:

  • методології і техніки особистісно зорієнтованого та інтерактивного  навчання О.Пометуна та О.Д.Наровлянського;
  • наукові положення психології щодо сутності критичного мислення (Дж. Андерсен, Д. Халперн, Дж. Брунер, С. Міллер);
  • обґрунтування специфіки критичного мислення (Л.Виготський);               
  • визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології розвитку критичного мислення (І. Родигіної, О. Овчарук, А. Хуторського);
  • ідеї компетентністного підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій (О. Пометун, О. Данилевська);
  • характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення (С. Терно, О. Марченко).

Шляхи розвитку та становлення досвіду на відомій науковій основі

Вивчаючи  досвід роботи старшого наукового співробітника лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН,  Анатолія Миколайовича Фасолі, чітко визначила, що головною дійовою особою на уроці є учень.

Шляхи розвитку та становлення особистості визначені в державних документах про освіту:

  • визначати головне, самостійно робити висновки з пояснення вчителя; знаходити нове, досі невідоме, ставити запитання; користуватися порівнянням та аналогією,  як засобами встановлення нових ознак і якостей;
  • давати правильність певного судження та власної думки; виконувати творчі завдання. (Програма загальноосвітньої школи)
  •  … діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчості  (Державний стандарт загальної освіти)
  • ... спрямувати орієнтацію на розвиток творчості: творчої активності, мислення та  здібностей до роботи  в нових умовах (Концепція загальної середньої освіти)
  • ... розвиток критичного мислення, ... уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, уміння переосмислювати дії та аргументи ... (Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності)

Виховання розумної, творчої, практичної, розвиненої особистості спонукало мене до вибору цієї проблеми.

Логічне послідовне висловлювання змісту досвіду як системи в дії

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з  енциклопедією в голові, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з потребами дальшого пізнання та самостійної дії. Дитина сама прагне зрозуміти себе, випробовувати в різних видах діяльності. Особисто для мене прийнятна особистісно зорієнтована технологія навчання, яка найбільше збігається з моїми переконаннями. Я вважаю, що уроки повинні бути спрямовані на особистість, адже навчання учнів у школі – це життя  з їхніми радощами і розчаруваннями, успіхами і поразками.  У досягненні цього  найбільш сприятливими є використання інтерактивних технологій, особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення, впровадження яких забезпечує якісний рівень знань,  робить урок цікавим,  на якому виникає  співпраця між учителем і учнем.

Вимоги до особистісно зорієнтованого навчання:  залучення у навчальний процес усіх учнів, в яких пізнання та опанування навчального матеріалу здійснюється у процесі спільної діяльності, в результаті чого відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності, діти вчаться спілкуватися між собою, допомагати одне одному, підтримувати, розуміючи, що успіх кожного гарантує загальний успіх.

 Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, що спрямовує роботу учнів, допомагає у пошуках шляхів розв'язання проблеми.

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє розвитку творчої особистості. Ми повинні знати і творчо застосовувати нові методи, прийоми, форми організації навчальної діяльності. Потрібно вчитися працювати в новому режимі освітньої системи.

Інтерактивні уроки часто проводити не рекомендовано, оскільки підготовчий процес є досить тривалим, але застосовувати інтерактивні методи на звичайних уроках — справа потрібна,  перспективна. У виборі інтерактивної технології необхідно дотримуватися правил організації такого навчання. (Додаток №1, додаток №2)

   На особитсісно зорієнтованому уроці використовую такі методи і прийоми інтерактивного навчання. (Додаток №3) Обираючи різні прийоми технологій навчання важливо враховувати етапи уроку. (Додаток №4)

Сприяють підвищенню творчої діяльності учнів   ігрові завдання, які  здебільшого є пошуковими,  ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання. Робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. Самостійно відкриваючи для себе певні явища, учень дістає впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості. Цьому сприяє спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю - не вірю», «Визбирувач», «Сортування»,«Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Ти – учитель» тощо. Вони використовуються на різних етапах уроку. (Додаток №5)

Проводяться також  нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, які зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури. Впровадження таких вправ дає змогу розв’язувати ряд завдань. (Додаток №6) Але  виникають і певні труднощі, а саме: іноді важко контролювати процес взаємонавчання; результати роботи учнів менш передбачувані; важко навчитися вислуховувати думку іншого; аргументовано висловлювати свою думку. Плануючи та розробляючи інтерактивний або особистісно зорієнтований урок, треба завжди пам’ятати, що новітні технології висувають певні вимоги до структури такого уроку, яка має п'ять етапів. (Додаток №7)

В своїй роботі використовую такі новітні технології.  (Додаток №8)

Завершальним етапом будь-якого заняття, у тому числі й інтерактивного,є підведення підсумків та оцінка результатів роботи кожного учня. Крім традиційних способів оцінювання, доречно застосовувати групове оцінювання, самооцінку та взаємооцінювання. (Додаток №9)

 Учням пропоную пам'ятки-алгоритми для виконання різних видів навчальної діяльності. Наприклад, для виконання домашнього завдання вони можуть скористатися такими порадами. (Додаток №10) Для виконання завдань, що передбачають роботу над помилками, діти користуються такою пам'яткою. (Додаток № 11)

Використовую графічні організатори, які розвивають в учнів уміння узагальнювати, систематизувати, порівнювати, оцінювати. Одночасно вони є  схемами - опорами, що допомагають осмислити сутність певного явища, легко і швидко запам’ятати виучуваний матеріал. (Додаток №12) Часто  послуговуюся різновидом нарису - есе, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, асоціацій. (Додаток №13)                                                       

«Сенкан» - це міні-стратегія, яка підсумовує інформацію, висловлює складні ідеї, відчуття й уявлення в декількох словах. Використовувати сенкан можна під час навчання  будь-якого предмета. Він має чітку структуру.

Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків. (Додаток №14) Цікавим прийомом в роботі є кубування, павутинка, прес. (Додаток №15)  Матриця – сукупність понять, ознак, величин, які певним способом розміщені в прямокутній таблиці. Багатоманітна матриця базується на виконанні алгоритмічних дій. Для побудови матриці нової теми беремо основні поняття, змістові центри і виділяємо їх складові, ознаки, особливості, властивості, параметри, які заносимо до таблиці. Таким чином, виготовляється логічна основа для створення навчальної продукції. Матриця ефективна для засвоєння нового матеріалу, розвитку мовлення, сприяє формуванню в учнів системи знань, глибшому осмисленню навчального матеріалу, полегшує його запам’ятовування. (Додаток № 16)

Прийоми «читання з позначками» (додаток №17). Прийом актуальний під час роботи з текстами наукового стилю, що містить теоретичний матеріал, якого немає в іншому підручнику  «Читання з передбаченнями»: вибираю з тексту до 10 ключових слів і пропоную учням самостійно або в парах визначити, про що  йтиметься в тексті.

Отже, уміння вчителя доречно і конструктивно застосовувати в навчально-виховному процесі новітні педагогічні технології, творити самому, використовувати з досвіду колег універсальні методи, прийоми роботи на уроці – це сьогодні один із критеріїв його професіоналізму. Намагаюся у своїй роботі застосовувати оптимальні методи та форми  роботи на особистісно зорієнтованому уроці, які б розвивали в учнів фантазію, натхнення, ініціативу,  нестандартність, наявність власної точки зору.  Особлива структура уроку і методи та прийоми технології критичного мислення підпорядковані одній меті – розкрити творчий потенціал учня. Критичне мислення – це складний процес, який починається із залучення інформації і завершується прийняттям рішень. Критично мислити – це означає:

  • використовувати такі мисленнєві операції як аналіз, синтез, оцінка;
  • ставити питання різних типів і відповідати на них, виходячи із ситуації та інформації;
  • ефективно здійснювати пошук нового та оцінювати факти від думок;
  • будувати власні висловлювання.

У процесі застосування технології критичного мислення виробляються вміння працювати в групах, уміння розподіляти матеріал за ступенем новизни, уміння бачити чужі помилки та свої; доводити, аргументувати, переконувати.

Способи формування критичного мислення

Критично мислять ті, хто володіє інформацією і здатний аналізувати її, робити власний вибір та обґрунтовувати погляди.  Учні 5-6 класів ще повинні навчатися критичності – констатуючої, а потім – коригуючої. У них критичне мислення перебуває на початковому рівні, оскільки несформовані читацькі компетентності.

У технології критичного мислення виділяють три фази:     

актуалізація (учням пропонується пригадати те, що вони вже знають із вивченої теми, поставити питання та встановити мету навчальної роботи)

побудова знань – школярі оволодівають інформацією й усвідомлюють її значення в результаті своєї діяльності під керівництвом учителя (спонукання дітей до самостійної роботи – самоосвіти, самоконтролю);

консолідація – учні закріплюють та підсумовують вивчений матеріал протягом уроку. Це потребує часу, уваги, а виклад матеріалу має бути чітким і зрозумілим. 

На уроках української літератури намагаюся розвивати комунікативні вміння учнів шляхом створення проблемних ситуацій, постановки дискусійних питань.Так, під час вивчення повісті І.Франка «Захар Беркут» прошу дітей відповісти на питання «Чи була Мирослава зрадницею щодо свого батька Тугара Вовка?» Готуючи учнів до сприйняття оповідання В.Винниченка «Федько- халамидник», пропоную їм поміркувати над заздалегідь підготовленою життєвою ситуацією та порівняти із текстом твору. На уроці вивчення оповідання Л.Пономаренко «Гер переможений» запитую: «Чи  схвалюєте ви поведінку жителів українського містечка щодо Фрідріха, який намагався посадити квіти серед руїн?»

У фазі актуалізації часто пропоную різні стратегії: забезпечення емоційної готовності класу до уроку; використання технологічної картки; метод колективного обговорення «Мозковий штурм»

Щоб перевірити знання учнями опрацьованого вдома тексту, пропоную виконати завдання «Порушення послідовності». З’ясувати значення вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять». Доцільне використання і «Роботи в парах».

Під час побудови знань застосовую різні види читання. Оформлення «Бортового журналу» дає змогу виділити відоме і нове для учнів. Створення під час характеристики героїв твору «картки персонажа», провести «обмін проблемами», «займи позицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та аргументувати її)

На етапі консолідації найчастіше пропоную: метод «Прес»: висловити свої враження від прочитаного художнього твору («Я вважаю, що… »); метод «одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без підготовки дає відповідь на запитання вчителя); висловити власну думку допомагає «Мікрофон».

Викладене вчителем не завжди переходить у знання учня. Але те, до чого підійшов самостійно – його на все життя. Критичне мислення – це уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору.  Таким чином, критичне мислення – це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення.

Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Мета моїх методичних розробок: на конкретних прикладах показати використання прийомів технології критичного мислення на уроках української літератури; звернути увагу на спеціальну структуру цих уроків, чітко визначити завдання, які стоять перед учителем і учнями на кожному етапі уроку; розподілити навчальний час в межах основних етапів уроку; показати форми та методи роботи школярів на уроці. (Додаток № 18)

Результати педагогічного досвіду

Аналіз результатів занять, на яких застосовувалися новітні технології, засвідчив позитивні зміни в якості знань учнів. Зріс інтерес до навчання, на таких уроках їм цікаво, вони реально оцінюють свою діяльність, учаться відстоювати свою власну думку, в учнів формується власне світобачення, вони вчаться пояснювати і вмотивовути. Діти набувають компетентісних умінь і навичок більш високого рівня, що призводить до внутрішньої гармонії та задоволення результатами своєї діяльності.

Учні є призерами Всеукраїнського конкурсу «Соняшник», отримали Сертифікат  у Всеукраїнському конкурсі учнівських волонтерських проектів «Добро починається з тебе», учасники волонтерського проекту «Подаруй посмішку дитині»; призери обласної військово-патріотичної акції «Слобожанські дзвони Перемоги»; учасники МАН в номінації українська мова, в номінації українська література; активні учасники конкурсу-есе «Я-європеєць», конкурсу «Україна – моя Батьківщина», Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, учениця 9 класу Обжа Т. посіла І місце у ХІІ Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості в номінації «Література».

В районному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Т.Г.Шевченка учень 8 класу Безкоровайний Сергій посів 6 місце, Зінченко Д., учень 6 класу – 7 місце, Багаєва Ліля, учениця 5 класу – 7 місце, Андреєв Сергій, учень 7 класу – 8 місце.

Межі використання досвіду та умови його ефективного функціонування

Вищеописаний досвід пропонується для використання у роботі вчителів української мови та літератури. Елементи досвіду можуть бути використані вчителями споріднених дисциплін суспільно-гуманітарного циклів. Основні труднощі були пов’язані з фаховою готовністю до роботи, тому довелося вивчати теоретичні праці, які розкривали суть і зміст нових технологій.

Шляхи подальшого вдосконалення та розвитку досвіду

Відвідування відкритих уроків вчителів району та проведення відкритих уроків в школі. Презентація досвіду на шкільному методичному об’єднанні вчителів-предметників,  виступи на педагогічних радах, семінарах, участь в різних мовно-літературних конкурсах, олімпіадах, виставках тощо.

Список використаної літератури

  1. Конституція України (Основний Закон). –К., 2006.
  2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9 класи; українська література  5-9класи. – К.: Шкільний світ.
  3. Методичний порадник: форми і методи навчання /Автор-укладач Б.О.Житник.-Х: вид.група «Основа», 2005.- 128 с..
  4. Усе про мотивацію / Автор-укладач А.Г.Дербеньова.-Х.: Вид.група «Основа», 2012.
  5. Крайня М., Данилова О. Методи і прийоми інтерактивного навчання на уроках української мови // Вивчаємо українську мову та літературу - 2010- №27.
  6.  Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник –К.: А.С.К., 2004.
  7. Фасоля А.М., Гаврилюк О.В. Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології: Курс лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікацій педагогічних кадрів. – Рівне: «Юллат», 2008.
  8. Фасоля А., Інноваційні технології : Лідер і лідери: Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.2009.-№3.   
  9. Ґудзик І. Розвиток критичного мислення школярів у навчальній діяльності// Українська мова та література. – 2004. – Берез. (№10). – С. 3-7.
  10. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – №2. – С. 7-8.    
  11. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Автор/укладач Н.П.Наволокова. – Х.: Вид.група «Основа», 2009.
Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Бондаренко Олена Григорівна, Роздольська загальноосвітня школа І – ІІ ст. Красноградської РДА, Харківська обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна