Закрити
Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
04 Жовтня 2017, 14:36 , Переглядів: 302
FacebookTwitterLivejournal
Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них Фото: http://www.clipartdude.com Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них

Розробка уроку з предмета «Охорона праці» учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Анотація

Пропонована авторська модель уроку адаптована до вікових можливостей учнів І курсу ПТНЗ. Викладач використовує різноманітні нестандартні форми навчальної роботи, завдяки чому учні стають учасниками уроку, а не пасивними глядачами, а викладачу відводиться роль «диригента» уроку, він направляє розумову діяльність учнів.

Для забезпечення емоційної готовності учнів до уроку проводиться вправа «Кольоровий настрій».

На етапі сприйняття та осмислення матеріалу учні проходять лабіринтом шкідливих факторів, з’ясовують їхню дію на організм людини та визначають засоби захисту від них. На шляху лабіринту знаходяться зачинені двері, які будуть відчинятися, коли учні виконають певні завдання.

Викладач розробила ряд вправ («Ребус», «Плутанина», «Вилучи зайве», «Перевертні», «Світлофор»), які допомагають учням свідомо засвоювати матеріал. На уроці використовується також мультимедійна презентація та проводиться перегляд відеофільму «Дія вібрації на людину», що дозволяє учням візуально сприймати інформацію.

Для закріплення знань у кінці уроку проводиться гра «Знайди мене», де учням необхідно знайти початок і закінчення визначення, які знаходяться на рожевих та зелених аркушах.

Використання різноманітних форм роботи сприяло ефективнішому засвоєнню матеріалу, за допомогою завдань учні змогли визначити свої знання з теми.

Тема. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них.

Мета: розглянути поняття про виробничу санітарію та гігієну праці, сформувати в учнів знання про шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них; розвивати логічне мислення; виховувати відчуття колективізму при роботі в групах, відповідальне ставлення як до свого життя, так і до життя оточуючих.

Матеріально-технічне забезпечення: ПК, мультимедійний проектор, мультимедійний екран.

Навчально-методичне забезпечення: презентація «Шкідливі виробничі фактори», картки до вправ «Кольоровий настрій» та «Впізнай мене», жезли зелені та червоні.

Тип уроку: нестандартний авторський урок з використанням інноваційних технологій.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку, мотивація навчання.

IІІ. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку:

  • вправа «Кольоровий настрій».

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

  1. Визначення понять «гігієна праці» та «виробнича санітарія».
  2. Пояснення викладача про види шкідливих виробничих факторів з використанням мультимедійної презентації.
  3. Подорож по лабіринту шкідливих факторів.

Перша зупинка:

  • вправа «Ребус»,
  • характеристика шкідливого фактору – шуму.

Друга зупинка:

  • вправа «Плутанина»,
  • характеристика шкідливого фактору – вібрації,
  • перегляд відеофільму «Дія вібрації на людину».

Третя зупинка:

  • вправа «Вилучи зайве»,
  • характеристика шкідливого фактору – іонізаційного випромінювання.

Четверта зупинка:

  • вправа «Перевертні»,
  • характеристика шкідливого фактору – електромагнітного випромінювання.

П’ята зупинка:

  • вправа «Світлофор»,
  • характеристика шкідливих речовин.

V. Узагальнення вивченого матеріалу:

  • гра «Знайди мене».

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VIІ. Повідомлення домашнього завдання.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Привітання з учнями та перевірка їх присутності на уроці.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Викладач. Тема нашого уроку «Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них».

(Слайд №1 презентації «Шкідливі виробничі фактори»)

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке гігієна праці, виробнича санітарія, які існують небезпечні і шкідливі фактори, що діють на працівника протягом трудової діяльності та засоби захисту від них.

(Слайд №2)

IІІ. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку: вправа «Кольоровий настрій»

Викладач. Насамперед давайте перевіримо вашу емоційну готовність до уроку, виконавши вправу «Кольоровий настрій». З допомогою картки настрою, яка знаходиться у вас на столі, оберіть колір, який вам найбільше подобається саме зараз.

(Додаток 1, слайд №3)

У давніх літописах веселку називали «райською дугою». Її народження вважалося добрим знаком, люди ототожнювали появу веселки з приємною перспективою на майбутнє. Якщо вашим вибором є зелений та блакитний кольори, то ви готові до розв’язання серйозних задач. Ті з вас, хто обрав червоний колір, у цю хвилину насторожені, але здатні до «перетворення». Вибір синього та фіолетового кольорів свідчить, що під час роботи на уроці ви не тільки успішно впораєтеся з завданнями, а й виявите вміння творчо мислити. Жовтий та оранжевий кольори свідчать про те, що ви готові до активної роботи. Нехай же на нашому уроці веселка засяє всіма своїми барвами!

(Слайд №4)

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1. Визначення понять «гігієна праці» та «виробнича санітарія».

Викладач. Гігієна праці — це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

(Слайд №5)

Виробнича санітаріяце система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

(Слайд №6)

До організаційних заходів належать:

  • дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
  • проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
  • забезпечення осіб, що працюють у шкідливих умовах, лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.

(Слайд №7)

Технічні заходи передбачають:

  • систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
  • розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;
  • забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;
  • улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
  • забезпечення захисту працівників від шуму, ультра- та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

(Слайд №8)

2. Пояснення викладача про види шкідливих виробничих факторів з використанням мультимедійної презентації.

Викладач. Під час роботи на працівників впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Давайте з вами розглянемо, які існують види шкідливих факторів, що впливають на працівника під час роботи.

Шкідливі фактори за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Кожен з цих факторів впливає на організм людини, спричиняє у ньому функціональні зміни.

(Слайд №9)

Хімічні Фізичні Біологічні Психофізіологічні
Токсичний пил, пара, газ. 1. Параметри повітря у приміщенні:
- температура;
- вологість;
- швидкість.

2. Вібрація.

3. Шум.
4. Нетоксичний пил, газ, пара.
5. Випромінювання.
6. Освітленість.
1. Мікроорганізми, бактерії
2. Інфекційні захворювання.
Фізичні та нервово-психічні перевантаження,
пов'язані з тяжкою,
монотонною
працею.

ВИДИ ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ

3. Подорож по лабіринту шкідливих факторів.

Викладач. А зараз нам необхідно пройти лабіринтом шкідливих факторів. Ворога необхідно знати в лице, щоб перемогти його. (Слайд №)

Щоб пройти лабіринт, нам необхідно відчинити всі двері, виконавши ряд завдань.

(Слайд №11)

Перша зупинка:

  • вправа «Ребус»,
  • характеристика шкідливого фактору – шуму.

Викладач. Давайте відчинимо перші двері, виконавши вправу «Ребус».

Учні розгадують ребус, у якому зашифровано слово «небезпечні».

(Слайд №12)

Викладач. Отже, існують небезпечні та шкідливі виробничі фактори. До чого можуть призвести небезпечні фактори, які діють на працівника?

Учень. Небезпечні фактори, які діють на працівника, можуть призвести до виробничої травми.

Викладач. А до чого призводять шкідливі фактори?

Учень. До професійних захворювань та отруєнь.

(Двері зникають і з’являється шкідливий фактор – шум)

(Слайд №13)

Викладач. Зараз ми розглянемо шкідливий фактор – шум.

Шум — це сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю необхідних для людини сигналів. (Слайд №14)

За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20 Гц, звукові — від 20 до 20000 Гц та ультразвукові — понад 20000 Гц. (Слайд №15)

Із шумом пов’язані насамперед звукові коливання, які людина сприймає органами слуху. Але ми навіть не підозрюємо, що на організм людини впливають і інфразвукові, і ультразвукові коливання. Давайте ж розглянемо їх більш докладно.

Інфразвук — пружні хвилі, аналогічні звуковим, але з частотами нижче рівня сприйняття людського вуха (до 20 Гц). Природнім джерелом інфразвуку є землетруси, бурі, урагани, хвилі цунамі. Техногенним джерелом можуть бути потужне обладнання, транспорт, гірничі розробки за допомогою вибухів. (Слайд №16)

Хочу вам розповісти такий історичний факт. У Франції група професора Гавро досліджувала звук у лабораторії, поряд з якою пізніше було збудовано завод. Тоді й відбулося щось незвичайне. В одному з будинків лабораторії стало неможливо працювати. Люди почувалися розбитими, не могли додати два числа. Довго не могли з'ясувати, в чому справа, поки не помітили вібрацію стін будинку. З'ясувалося, що вентиляція заводу створювала коливання низької частоти 7 Гц. Після цього випадку почалося детальне вивчення інфразвуку. «Підступність» впливу інфразвуку на людину полягає в тому, що він сприймається не органами слуху, а організмом людини. Потужний інфразвук примушує коливатися внутрішні органи, через це тертя між серцем, легенями, шлунком призводить до сильного і дуже болісного подразнення. За певної інтенсивності інфразвук частоти 7 Гц спричиняє відчуття, ніби голова може відірватися, розумова робота при цьому зовсім неможлива. Фізіологічна дія слабких інфразвуків схожа на нездужання типу морської хвороби. Відомі випадки, коли моряки без будь-якої причини, охоплені жахом, кидалися за борт корабля, а іноді гинули в страшних муках.

(Слайд №17)

Давайте розглянемо звукові коливання.

Звук — коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі з частотою від 20 до 20 000 Гц. Більшість явищ у природі супроводжуються характерними звуками, які сприймаються та розпізнаються вухом людини й тварин і служать для орієнтування та спілкування. (Слайд №18)

Викладач. Що є джерелом шкідливого шуму?

Учень. Джерела шкідливого шуму: усі види транспорту, ліфти; промислові об’єкти; будівельні машини; музичні інструменти, гучномовні пристрої, телевізори, радіоприймачі; групи людей і окремі люди.

Викладач. Рівень шуму вимірюється в одиницях, які характеризують ступінь звукового тиску - децибелах (дБ).

(Слайд №19)

Викладач. А чи може людина жити в абсолютній тиші? (Роздуми учнів)

Викладач. Однозначної відповіді немає. Медичні дослідження показали, що шум завдає суттєвої шкоди здоров'ю людини, але й абсолютна тиша лякає й пригнічує її. Так, співробітники одного конструкторського бюро, що знаходилися у кабінеті з прекрасною звукоізоляцією, уже через тиждень почали скаржитися на неможливість роботи в умовах гнітючої тиші: вони були знервовані, втрачали працездатність. І, навпаки, було встановлено, що звуки значної сили стимулюють процес мислення, особливо процес лічби. Але постійна дія сильного шуму може негативно вплинути на слух, викликати дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втомлюваності, зниження працездатності, спричиняє функціональні розлади серцево-судинної системи; шкідливо впливає на зоровий і вестибулярний аналізатори; знижує рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм.

Шум має акумулятивний ефект, тобто, накопичуючись в організмі людини, дедалі сильніше пригнічує нервову систему. Зменшення рівня шуму покращує самопочуття людини й підвищує продуктивність праці. З шумом необхідно боротися як на виробництві, так і в побуті. Уміння дотримуватися тиші — по­казник культури людини і її доброго ставлення до інших. Тиша потрібна людям так само, як сон­це й свіже повітря.

(Слайд №20)

Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85 дБ. Рівень шуму до 20 дБ не заважає розбірливості мови. Зі збільшенням рівня шуму до 70 дБ і вище мова стає нерозбірливою.

Вухо людини сприймає шум до 130 дБ. При 150 дБ шум для людини нестерпний. При 180дБ настає втома металу, внаслідок чого із конструкції можуть вискочити заклепки.

(Слайд №21)

Де ж ми можемо спостерігати різні рівні звуків? Для цього я пропоную вам переглянути  шкалу сили звуків.

(Слайд №22)

Давайте розглянемо ультразвуки.

Ультразвук — пружні коливання й хвилі з частотами приблизно понад
20 000 Гц. Ці хвилі сприймають і випромінюють кажани, дельфіни та інші морські тварини. Собаки чують ультразвукові коливання до 50 000 Гц, летючі миші — до 100 000 Гц.

Джерелами виробничого ультразвуку є генератори ультразвукових коливань, що використовуються для технологічних потреб, у медицині і наукових дослідженнях, а також виробниче обладнання, що має у спектрі шуму високочастотні складові. Ультразвук використовують у медицині. Наприклад, для прискорення зрощення зламаних кісток, проте, як саме ультразвук впливає на механізм загоєння, поки не зовсім зрозуміло. (Слайд №23)

Викладач. А чим же він шкідливий для людини?

Тривалий вплив ультразвуку на організм людини спричиняє головний біль, утому, підвищену збудливість, закладеність вух, відхилення з боку вестибулярного, слухового, зорового та інших аналізаторів, порушення ендокринних та обмінних процесів, зміни функцій серцево-судинної системи. У вираженій стадії захворювання відбуваються органічне ураження центральної нервової системи, психічні порушення, втрата працездатності.

(Слайд №24)

Викладач. Які існують засоби захисту від шуму?

Учень. Засоби колективного захисту від шуму поділяються за такими напрямками:

  • зменшення шуму в самому джерелі;
  • зменшення шуму на шляху його поширення;
  • організаційно-технічні заходи;
  • лікувально-профілактичні заходи.

(Слайд №25)

Друга зупинка:

  • вправа «Плутанина»,
  • характеристика шкідливого фактору – вібрації,
  • перегляд відеофільму «Дія вібрації на людину».

(Слайд №26)

Викладач. Ідемо далі. Відкриваємо наступні двері. Для цього виконаємо вправу «Плутанина».

(Слайд №27)

Вправа «Плутанина»

У нижньому рядку врозкид написано літери, з яких необхідно скласти слово. Порядок літер вказано числами, які з’єднані з ними. (Відповідь: вібрація)

(Слайд №28)

Викладач. Наступний вид шкідливих факторів – вібрація.

Вібрація — це механічні коливання твердих тіл. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але людина сприймає їх по-різному: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та дотиком, а шум – органом слуху.

(Слайд №29)

Джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини.

(Слайд №30)

Вібрація буває загальна і місцева. За характером впливу на організм загальна вібрація передається на все тіло людини, а місцева — на руки працівника.

(Слайд №31)

Щоб з’ясувати, як впливає вібрація на людину, давайте переглянемо відеофільм.

(Слайд №32)

(Перегляд відеофільму «Дія вібрації на людину»).

Викладач. Місцева вібрація спричиняє погіршення кровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи. Дія вібрації залежить від її частоти. Вібрація з частотою 6 Гц є резонансною для всього організму. Людина при цьому відчуває качку, що діє на вестибулярний апарат і центральну нервову систему. За тривалої дії вібрації такої частоти може виникнути захворювання, що має назву «морської хвороби».

Резонансна частота для органів черевної порожнини (шлунок, печінка та ін.) дорівнює 7 Гц, для голови — 17—27 Гц. У зв'язку з цим коливання з частотою 5—8 Гц спричиняє почуття вібрації внутрішніх органів; 17—25 Гц — відчуття вібрації в зубах; 40 Гц — відчуття вібрації в стопах.

(Слайд №33)

Викладач. Які існують заходи боротьби із вібрацією?.

Учень. Заходи боротьби з вібрацією поділяють на колективні та індивідуальні.

(Слайд №34)

До колективних засобів належать:

  • огороджувальні (захисні) – запобігають доступу людини до ділянок, де діє вібрація. Конструктивно вони можуть бути зроблені у вигляді ґратчастих, сітчастих та непрозорих перешкод з металу, деревини тощо;
  • віброізоляційні – зменшують рівні вібрації, що передаються від джерела на тіло працівника. Віброізоляція здійснюється шляхом уведення між джерелом вібрації та працівником проміжного пружного зв'язку, наприклад, фундамент машин, збудований на пружних прокладках;
  • віброгасильні й вібропоглинальні – це перетворення енергії механічних коливань (вібрації) в інші види енергії (теплову). Вібропоглинання здійснюється шляхом покриття машин в'язкими матеріалами.
  • засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування дозволяє вилучити постійне перебування людини в зоні шкідливих вібрацій.

(Слайд №35)

До індивідуальних засобів належать:

  • спеціальне віброзахисне взуття;
  • рукавиці з м'якими надолонниками;
  • пружнодемпфіраційні прокладки та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей.

(Слайди №36, №37)

Третя зупинка:

  • вправа «Вилучи зайве»,
  • характеристика шкідливого фактору – іонізаційного випромінювання.

Викладач. Продовжуємо нашу подорож. Виконаємо вправу «Вилучи зайве». Необхідно вилучити зайве із запропонованих слів.

Вібрація, заземлення, шум (зайве – заземлення).

Віброізоляція, звукоізоляція, беруші (зайве – віброізоляція).

Вентиляція, медогляд, кондиціонування (зайве – медогляд).

(Слайди №38, №39)

Викладач. Наступний шкідливий фактор, який ми розглянемо, – це іонізаційне випромінювання. Іонізаційним є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до виникнення електричних зарядів різних знаків. До іонізаційного випромінювання належать α-, ß-, ૪- випромінювання, потоки нейтронів та інших ядерних часток.

(Слайд №40)

Іонізаційне випромінювання викликає місцеві ураження: захворювання шкіри, злоякісні пухлини, катаракту, з'являється сухість шкіри, ламкість нігтів, випадає волосся. Виникають також і генетичні наслідки, які спричиняють спадкові захворювання.

(Слайд №41)

Складність у відстеженні послідовності процесів, спричинених опроміненням, зумовлена тим, що наслідки опромінення, особливо за невеликих доз, можуть виявитися не відразу, і найчастіше хвороба розвивається роками чи навіть десятиліттями. До того ж, унаслідок різної проникної здатності різних видів радіоактивного випромінювання вони впливають на організм по-різному:

- α-випромінювання затримується навіть аркушем паперу;

- β-випромінювання здатне проникати в тканину організму на глибину один-два сантиметри;

- γ-випромінювання характеризується найбільшою проникною здатністю: його може затримати лише товста плита з матеріалів, що мають високий коефіцієнт поглинання, наприклад, із бетону чи свинцю.

(Слайд №42)

Відповідно до норм радіаційної безпеки (НРБ) встановлено такі категорії осіб, які опромінюються:

  • категорія А — персонал;
  • категорія Б — обмежена частина населення;
  • категорія В — населення області, держави.

Персонал особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізаційного випромінювання.

Обмежена частина населення — особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання, розташування робочих місць можуть потрапляти під вплив радіоактивних речовин або інших джерел випромінювання, що використовуються в установках і потрапляють в зовнішнє середовище з відходами.

Чинними нормами встановлені ГДД опромінення, а також річний рівень опромінення персоналу, що за рівномірного накопичення дози протягом 50 років не спричиняє негативних змін у стані здоров'я осіб, які підпадають під категорію А, та здоров'я їхніх нащадків.

(Слайд №43)

Радіоактивні речовини нерівномірно розподіляються в різних органах і тканинах людини. Тому ступінь ураження організму залежить не тільки від дози опромінення, а й від критичного органу, в якому відбувається найбільше накопичення радіоактивних речовин.

(Слайд №44)

Встановлено гранично допустимі дози для деяких груп критичних органів і тканин. ГДД зовнішнього та внутрішнього опромінення встановлюються (у порядку зменшення радіочутливості) для трьох груп критичних органів або тканин людини:

  • все тіло, кістковий мозок;
  • м'язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, очі;
  • шкіряний покрив, кісткові тканини, кістки, передпліччя, кісточки і стопи.

(Слайд №45)

ГДД ДЛЯ КАТЕГОРІЇ А ТА Б

 

Група критич-них органів або тканин Значення ГДД (для категорії А) та межа дози (для категорії Б) для груп критичних органів
1 2 3
А 5 15 30
Б 0,50 1,50 3

(Слайд №46)

Викладач. Які існують засоби захисту від іонізаційного випромінювання?

Учень. Захист від іонізаційного випромінювання забезпечується такими засобами та методами: ізоляцією або огороджуванням джерел випромінювання за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів, обмежень часу перебування персоналу в радіаційно-небезпечній зоні, віддаленням робочого місця від джерел випромінювання, використанням дистанційного керування, засобів сигналізації і контролю, засобів індивідуального захисту. Економічно найдоцільніше використовувати природні екрани — нерівності рельєфу, лісонасадження, нежитлові будівлі. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна забезпечити завдяки обклеюванню стін металізованими шпалерами, захисту вікон сітками, металізованими шторами.

(Слайд №47 )

Викладач. Рекомендації із захисту від дії небезпечних доз радіації такі:

  1. Повноцінне харчування. Насамперед слід підтримувати збалансований за всіма основними харчовими компонентами раціон, враховуючи достатню кількість мікроелементів, вітамінів та інших життєво необхідних речовин.
  2. Щоденне випорожнення кишечника.
  3. Уживання великої кількості рідини.
  4. Уживання якомога більшої кількості овочів, фруктів, рослинної олії, цибулі, часнику.
  5. Прийом рослинних препаратів з антирадіаційною дією. (обліпиха, кедрові горіхи, плоди шипшини, звичайна та чорноплідна горобина, зелений чай, полин, капуста, морква, баклажани, часник, цибуля, цитрусові, виноград).

(Слайди №48, №49)

Четверта зупинка:

  • вправа «Перевертні»,
  • характеристика шкідливого фактору – електромагнітного, ультрафіолетового, лазерного випромінювання.

Викладач. Ідемо далі. Давайте відчинимо наступні двері.

Вправа «Перевертні»

Потрібно розташувати частини слів у порядку збільшення цифр. (Відповідь: електромагнітне випромінювання)

(Слайд №50)

Викладач. Давайте розглянемо такі види випромінювання: електромагнітне, ультрафіолетове, лазерне. Електромагнітне випромінювання.

(Слайд №51)

Простір, що оточує людину, заповнений різними електромагнітними полями, джерела яких, залежно від їх походження, можна розділити на дві групи: природні та штучні. До природних джерел належать: електромагнітне поле Землі; космічні джерела радіохвиль (сонячні спалахи, магнітні бурі, випромінювання зірок тощо); процеси, які відбуваються в атмосфері Землі (блискавки, зміни в іоносфері).

Штучними джерелами випромінювань є потужні радіотелевізійні, радіолокаційні станції, станції мобільного зв'язку, недосконалі комп'ютери, високовольтні лінії електрозв'язку, електротранспорт, електростанції й підстанції, промислові установки високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, мікрохвильові печі, телевізори, електроплити, праски, холодильники, а також будь-які елементи, підключені до мережі.

(Слайд №52)

Наше довкілля завжди перебувало під впливом електромагнітних полів. Ці поля називають фоновим випромінюванням, вони мають природне походження. З розвитком науки й техніки фонове випромінювання значно посилилося. Тому електромагнітні поля значно перевищують природний фон та останнім часом

(Слайд №53)

Викладач. Медичні обстеження засвідчили суб'єктивні розлади, що спостерігаються під час впливу електромагнітних хвиль на організм людини: слабкість, підвищена втомлюваність, пітливість, сонливість, а також розлади сну, головний біль, болі в області серця. Пригнічуються також харчові та статеві рефлекси. Окрім того, науковці зафіксували деякі зміни в крові, а саме збільшення кількості лейкоцитів та тромбоцитів. (Слайд №54)

Викладач. А як ви думаєте, мобільний телефон шкідливий для здоров'я чи ні?

(Слайд №55)

(Роздуми учнів)

Викладач. Річ у тім, що мобільний телефон — це джерело постійного надвисокочастотного випромінювання, за допомогою якого й здійснюється зв'язок. Це випромінювання пригнічує тонкі електромагнітні імпульси клітин живих організмів. Найнебезпечнішою частиною мобільників є антена: саме вона продукує хвилі надвисоких частот. Чим вони нам загрожують?

Учень. Вони шкідливі тим, що нагрівають організм «зсередини», на клітинному рівні. Особливо від цього потерпають ті частини тіла, які не омиваються кров'ю, а відтак залишаються поза системою терморегуляції організму. Зокрема, це кришталик ока. Від внутрішнього перегрівання він руйнується й каламутніє. Це виявляється як різь в очах і шум у голові.

Викладач. Під час лабораторних досліджень випромінювань мобільних телефонів науковці зафіксували зростання генних мутацій. Треба врахувати й те, що постійні телефонні розмови спричиняють перенапруження м'язів, запалення сухожиль, зміщення хребців. Адже тіло перебуває в неприродному для нього положенні, фіксуючи трубку біля вуха.

Які існують рекомендації щодо безпечного користування мобільним телефоном?

(Роздуми учнів)

Викладач. Якщо вам доводиться багато спілкуватися по мобільному телефону, не тримайте його постійно біля вуха. Купіть собі навушники. Це частково зменшить вплив надпотужного випромі­нювання. Намагайтеся розмовляти не довше трьох хвилин. Між розмовами робіть перерви не менш як на 15 хвилин. Стежте, щоб загальна кількість розмов за добу не перевищувала однієї години.

Які існують засоби захисту від електромагнітного випромінювання?

Учень. Основні види захисту від електромагнітного випромінювання:

  • зменшення випромінювання безпосередньо біля джерела;
  • дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні;
  • організаційні заходи (проведення дозиметричного контролю, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні);
  • застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, захисні окуляри).

(Слайд №56)

Викладач. Давайте розглянемо ультрафіолетове випромінювання.

Джерелами ультрафіолетового випромінювання у виробничих умовах є електродугове зварювання, плазмове обладнання, газорозрядні лампи тощо. (Слайд №57)

Біологічна дія ультрафіолетового випромінювання обумовлена хімічними змінами молекул живих клітин, які його поглинають, і виявляється в порушенні поділу та загибелі клітин. Тривалість впливу великих доз випромінювання може призвести до уражень шкіри та органів зору.

(Слайд №58)

Ефективним методом захисту від ультрафіолетового випромінювання є екранування джерел випромінювання. Робочі місця огороджують ширмами, щитами, обладнують кабіни. Як засоби індивідуального захисту використовують спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні окуляри та щитки зі світлофільтрами.

(Слайд №59)

Також існує лазерне випромінювання. Лазери використовують у техніці, медицині. Найбільш чутливим органом до лазерного випромінювання є очі — ушкодження сітківки очей може статись навіть за порівняно невеликої інтенсивності випромінювання.

(Слайд №60)

Засоби захисту від лазерного випромінювання можуть бути колективні та індивідуальні.

До колективних належать:

  • застосування телевізійних систем спостереження за технологічним процесом, захисні екрани;
  • системи блокування та сигналізації;
  • огородження лазернонебезпечної зони.

До індивідуальних належать:

  • спеціальні протилазерні окуляри;
  • щитки, маски;
  • технологічні халати та рукавиці.

(Слайди №61, №62)

П’ята зупинка:

  • вправа «Світлофор»,
  • характеристика шкідливих речовин.

Викладач. Ідемо далі. Відкриваємо наступні двері.

(Слайд №63)

Вправа «Світлофор».

Виконаємо вправу «Світлофор». Вам необхідно прослухати твердження. Якщо воно правильне, піднімаєте зелену картку, якщо ні  – червону.

  • Нетоксичний пил, пара, газ належать до хімічних шкідливих факторів. (Ні)
  • Норма виробничого шуму 40ДБ. (Ні)
  • Вібрація сприймається органами слуху.(Ні)
  • Дія вібрації залежить від її частоти. (Так)
  • Відповідно до норм радіаційної безпеки до категорії Б належить персонал. (Ні)
  • Найефективнішим засобом боротьби з шумом є зниження його в джерелі створення. (Так)

Викладач. Розглянемо дію шкідливих речовин.

(Слайд №64)

За фізіологічним впливом шкідливі речовини поділяють на 5 груп:

  • подразнювальні, що уражують шляхи дихання, шкіру, слизові оболонки (кислоти, луги, сірчисті сполуки, аміак тощо);
  • задушливі (інертні гази, вуглекислий газ, метан, азот тощо);
  • отрути, що призводять до уражень внутрішніх органів, кровоносних судин і нервової системи (спирти, ефіри, бензол, фенол, пил таких токсичних металів, як олово, свинець, ртуть, марганець);
  • летючі наркотики, що спричинюють наркотичний вплив на організм (ацетилен, летючі вуглеводи);
  • пил (інертний або той, що викликає алергічні реакції).

(Слайд №65)

За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:

  • 1-й клас — надзвичайно шкідливі;
  • 2-й клас — високошкідливі;
  • 3-й клас — помірно шкідливі;
  • 4-й клас — малошкідливі.

(Слайд №66)

Робота в умовах запиленого повітря призводить до різних захворювань шкіри, запалення очей (кон'юнктивіту), носової та бронхіальної астми, бронхіту тощо, а також до тяжких професійних захворювань та хронічних отруєнь працівників.

Шкідливі пара та гази, що утворюються під час технологічних процесів у виробничих приміщеннях, можуть спричинити порушення нормальної життєдіяльності організму працівника і викликати гострі та хронічні отруєння. Ці отруєння можуть спричинити як тимчасову, так і постійну непрацездатність робітника.

(Слайд №67)

Які існують заходи захисту працівників від дії промислових газів, пари та пилу?

Учень. Захист працівників від дії промислових газів, пари та пилу здійснюється за допомогою таких основних заходів:,

  • автоматизації та механізації процесів, що супроводжуються шкідливими виділеннями;
  • удосконалення технологічних процесів;
  • удосконалення конструкції обладнання (герметизація тощо);
  • влаштування місцевої вентиляції для відсмоктування отруйних речовин безпосередньо з місця їх утворення;
  • використання індивідуальних засобів (як доповнення до загальних захисних засобів використовується спецодяг, антисептичні пасти, окуляри, шоломи, маски, протигази та респіратори).

Органи дихання захищаються фільтрувальними та ізоляційними (кисневими, шланговими) приладами.

(Слайд №68)

Викладач. Отже, ми пройшли лабіринт шкідливих факторів.

(Слайд №69)

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

Гра «Знайди мене».

Викладач. Щоб узагальнити вивчений матеріал, проведемо гру «Знайди мене». У таблиці подані перші частини визначень, про які ми говорили на уроці. У вас знаходяться картки із продовженнями цих визначень. Вам необхідно відшукати правильні варіанти. (Додаток 2)

(Слайд №70)

Шкідливі фізичні виробничі фактори – це…
Шкідливі хімічні виробничі фактори – це…
Шкідливі біологічні виробничі фактори – це…
Шкідливі психофізіологічні виробничі фактори – це…
Біологічними факторами вважають…

До психофізіологічних факторів належать…

Гігієна праці — це..
Вібрація – це …
Іонізаційне випромінювання – це…
Виробнича санітарія — це
Шум — це …

Природне джерело електромагнітного випромінювання - це…

(Слайди №71, №72)

VI. Підбиття підсумків уроку.

Викладач. Сьогодні на уроці ми з’ясували, що таке виробнича санітарія, гігієна праці, пройшовши  лабіринтом шкідливих факторів, розглянули їх види  та засоби захисту від них.

Виставлення оцінок.

VII. Повідомлення домашнього завдання.

Основи охорони праці: Навч. посібник для професійно-технічних навчальних закладів / Л.Е. Винокурова, М.В. Васильчук, М.В. Гаман. – К.:Факт, 2005. Ст. 160-173.

(Слайд №73)

Висновки

Результати уроку

Такі особливості нестандартного авторського уроку, як його актуальність, оригінальність, універсальність використання, можливість реалізації педагогіки співробітництва викладача та учня, дозволяють ефективно досягти мети й отримати необхідний результат.

Результатом уроку є досягнення навчальних цілей, розвиток пізнавальної активності учнів за допомогою інтерактивних та ігрових методів, вдосконалення навичок індивідуальної та колективної роботи, наявність в учнів міцних знань з предмета.

Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Рябко Інна Петрівна, 1 кат., Полтавський професійний ліцей

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна