Закрити
Технології пошуково – дослідницького навчання засобами краєзнавства як елемента розвитку творчих здібностей учнів
03 Жовтня 2017, 18:03 , Переглядів: 261
FacebookTwitterLivejournal
Технології пошуково – дослідницького навчання засобами краєзнавства як елемента розвитку творчих здібностей учнів Фото: https://hubpages.com Технології пошуково – дослідницького навчання засобами краєзнавства як елемента розвитку творчих здібностей учнів

Розробка учасника V Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Опис власного педагогічного досвіду

Учитель приходить до школи, щоб запалити вогник у дитячих очах, щоб не залишити байдужими дитячі душі, щоб забарвити навчання радістю, щоб школа стала для дітей рідною. Це для дорослих школа – робота, а для учнів – їхнє життя. Кожен приходить до школи зі своїм баченням світу. Для мене найголовніше – зробити дітей духовно багатими.

Сучасна епоха – це епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, глобалізації. Вона диктує свої умови життя, пропагує інші цінності, висуває нові вимоги до людини нового.

Щоб іти в ногу з часом і постійно задовольняти запити високоерудованих і допитливих учнів, сучасний учитель не може залишатися на старих позиціях і зупинятися на досягнутому. Сьогодення від нього вимагає не тільки високої теоретичної підготовки й практичних умінь та навичок, які він передає учням, а й глибокого усвідомлення тих проблем, які ставить перед школою людство: виховати високоморальну, всебічно розвинену особистість. Творчий пошук – ось головний пріоритет сучасного вчителя.

Сьогодні перед школою стоїть складне та відповідальне завдання – сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, систему цінностей, яка спирається на історичну спадкоємність поколінь, зберігає, транслює та розвиває традиції української держави, глибоке розуміння приналежності до українського народу, до своєї Батьківщини, внутрішню потребу та готовність відстоювати і захищати її інтереси, реалізувати особистісний потенціал на благо зміцнення української держави.
У сучасному українському суспільстві відбувається модернізація освіти, яку супроводжує переосмислення нових цінностей. Сучасна ситуація вимагає прийняття кожним членом суспільства відповідальності за свою долю, за вибір певної системи цінностей і ціннісних орієнтацій. Тому одним із актуальних виховних напрямків є національно-патріотичне виховання молоді в сучасних умовах.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (В.Моляко, Н.Лейтес, Р.Грановська, Я.Пономарьов), Особливої уваги заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" (автор С. О.Сисоєва), працях В. Сухомлинського, в яких обґрунтовано модель творчої особистості учителя й учня, розглянуто специфіку формування її креативності .

Дослідник Н.Янчук, говорячи про роль учителя в розвитку творчих здібностей учнів, зазначає, що творчість як складне соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формулювати, стимулювати.

Законодавчою основою для реалізації досвіду є: Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція загальної середньої школи.
Кожен народ у процесі історичного розвитку виробив систему цінностей, які передаються з покоління в покоління у вигляді звичаїв, традицій , обрядів. Тому виховання дитини завжди має ґрунтуватися, насамперед , на культурно – історичних цінностях своєї нації . Пізнання навколишнього світу починається зі знайомства з рідною вулицею , селом чи містом , своєю країною , а вже потім – із сусідніми країнами. Тобто , ми йдемо від пізнання свого , рідного , національного до багатонаціонального , світового .

Відповідно , всі заходи повинні бути наповнені громадянсько-патріотичним змістом , стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.

Значення української мови як навчального предмета в школі випливає з її суспільних функцій. Вона є державною мовою українського народу, визначною ознакою нашої держави, скарбницею культурних надбань нації, засобом єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту.
Це й визначає систему завдань, що постають перед учителем-словесником, головне з яких - підготовка грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетенції.Необхідно враховувати те ,що у підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

Готуючись до уроків мови та літератури, потрібно добирати такий матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й реалізував виховний потенціал.
Розумне, систематичне національне-патріотичне виховання засобами краєзнавства може подолати почуття меншовартості і сформувати людину – громадянина з національним складом мислення та природним почуттям гордості, що ти – українець.
Основними напрямами патріотичного виховання на уроках української мови, літератури є:

  • утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей,поваги до культурного та історичного минулого України;
  • формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу;
  • визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;
  • формування толерантного ставлення до інших народів, культур ітрадицій;
  • формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.
  • краєзнавство;
  • ознайомлення з явищами суспільного життя;
  • ознайомлення з традиціями і культурою свого народу
  • формування знань про історію держави;
  • виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

Четвертий рік я працюю над виховною проблемною темою: «Технології пошуково – дослідницького навчання засобами краєзнавства як елемента розвитку творчих здібностей учнів».

І це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості ; у них є чому навчитись. Не дарма своїм життєвим кредо обрала слова « Навчаю доти – доки вчусь сама!»

Метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей учнів не тільки надати ґрунтовні знання з предмету, а й сформувати необхідні компетенції, формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання, зокрема, дослідницько-пошукової роботи, що сприяє розвитку творчого потенціалу школярів.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінований характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Висвітлення змісту досвіду як системи в дії
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчого потенціалу особистості, яка могла б гідно представляти себе, свою націю, свій народ, мову у світовій цивілізації.
Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.
Яким же чином можна сформувати й розвивати творчий потенціал учнів? Розвивати творчий потенціал можна по-різному.
Найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій за допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання.
Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя й учні прагнутимуть до творчості.

Тому, йдучи в ногу з часом, у своїй практиці я впроваджую технології дослідницького навчання в поєднанні з краєзнавством, як елемента розвитку творчих здібностей. З досвіду хочеться відзначити високу ефективність застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької позиції в сприйнятті осмисленні й світу.

Відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність: уникнути штучності, продумати роботу так, щоб самим учасникам було цікаво, щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих шаблонів.
При проведенні науково-пошукової, дослідницької діяльності велику увагу приділяю здійсненню різноманітних краєзнавчих проектів. Хочу зауважити, що продукт проекту – не мета, сам проект і процес його реалізації – це засіб розвитку творчих здібностей дитини, виховання шанобливого ставлення до національної спадщини малої батьківщини. Без знання традицій, звичаїв, історії рідного краю неможливо виховати справжнього громадянина суверенної держави, це може призвести до втрати молоддю національної свідомості, патріотизму. Тому проблема краєзнавства є актуальною сьогодні.

В організації пошуково – дослідницької роботи учнів дотримуюся декількох принципів:

  • Пошуково – дослідницька діяльність школярів має бути наближена до науково-дослідницької діяльності;
  • Зміст дослідження обов’язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;
  • Дослідження – безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;
  • Пошуково – дослідницька діяльність – обов’язково керований процес;
  • Власний приклад учителя.

Формування пошуково – дослідницьких умінь здійснюється в три етапи:

І – підготовчий / 5-6 класи /
На цьому етапі формуються основні навчальні вміння. Учні починають пошуково – дослідницьку роботу з досліджень усної народної творчості. Вони шукають та досліджують легенди, казки, прислів’я, приказки рідного краю. Тут здебільшого використовується групова дослідницька робота, оскільки є можливість порівнювати, уточнювати, окремі приклади можуть бути замінені більш яскравими. А деякі діти вже на цьому етапі пробують себе у ролі письменників та художників. Вони самі пишуть вірші, казки, прислів’я, / додаток 1/а також багато малюють./додаток 2/ У цей період особливо полюбляють інсценувати уривки. /додаток 3 /

ІІ – розвиток дослідницьких умінь / 7-8 класи /
На цьому етапі учні розвивають та удосконалюють свої дослідницькі уміння. Вчаться обирати тему, визначати мету, розробляти технології досліджень, а також оформлювати результат, захищати роботу. Школярі досліджують звичаї та традиції рідного краю, народні пісні./ додаток 4/
Також вони пишуть власні твори, намагаючись сказати щось нове, зродити ще ніким не сказане поетичне слово про рідний край. /додаток 5/ Особливе місце займає вивчення героїчних і трагічних сторінок з історії рідного краю. Учні починають вести дослідження з теми: «Наш край у роки II світової війни». /додаток 6/
Учням подобаються також дослідницько-творчі завдання життя та творчості письменників. / додаток 7/ Матеріал, який використовується при дослідженні, має як навчальне, так і пізнавальне спрямування.

ІІІ – самостійна дослідницька діяльність / 9-11 класи /
На цьому етапі починається самостійна дослідницька діяльність школярів.
У старших класах краєзнавчі дослідницькі обрії розширюються. Робота проводиться у бібліотеках, краєзнавчих музеях. Дуже важливе живе спілкування з очевидцями подій. І як результат проведеної роботи – написання дослідницької роботи. /додаток 8, 9/
Краєзнавчі матеріали, зібрані учнями, використовую на уроках української мови /додаток 10,11/, при створенні дидактичного матеріалу /додаток 12/, при проведенні позакласної роботи /додаток 13,14/.
На основі обраної проблеми я працюю над розробкою програми виховної роботи учителя - предметника «Я – творча особистість», яка тісно переплітається із моєю проблемою «Технології пошуково – дослідницького навчання засобами краєзнавства як елемента розвитку творчих здібностей учнів». Програма розрахована для учнів 5-11 класів. /додаток 15 /

Очікувані результати:

  • Розвиток життєвої компетентності учнів;
  • Набуття навичок дослідника;
  • Формування здібностей приймати розумні рішення в нестандартних ситуаціях;
  • Розвиток пізнавальних інтересів до історії Маріуполя, сторінок війни.
  • Підвищення громадянської культури учнів.
  • Покращення навичок роботи з комп”ютером.

Звичайно, у процесі досліджень виникають труднощі. Насамперед, це проблема часу, який не завжди правильно вдається розрахувати. Не задовольняє на сучасному етапі матеріально-технічне забезпечення кабінету, забезпечення навчальною літературою. Для ефективної роботи доцільно встановлювати не окремі комп'ютери, а цілі комплекси (кабінети). Тому для інтенсифікації та оптимізації пошуково – дослідницької роботи, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення переконана у необхідності провадження на уроках ІКТ. Це дозволить здійснювати більш ефективний процес навчання і контролю з боку вчителя.

Результативність досвіду

У процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів, дослідницьких методів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати самостійність оволодіння знаннями, творчу особистість учня.
Проаналізувавши результати впровадження досвіду за два роки, можу сказати, що досвід є актуальним і перспективним, адже спостерігається підвищення інтересу до вивчення предмета, /додаток 16/ збільшується кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності участі в конкурсах /додаток 17/
Порівнюючи результативність діяльності учнів двох паралельних п’ятих класів (у 5-А впроваджувала досвід у більшій мірі, в 5-В– лише елементи), отримала такі дані.
У 5-В класі рівень підготовки учнів із самого початку був дещо вищим. Тут мною були впроваджені лише окремі елементи організації пошуково – дослідницької діяльності учнів на уроках мови та літературі. Розглянувши діаграму, / додаток 18/ побачимо, що протягом навчального року відсоткові показники мають незначне коливання.
У 5-А класі (зі слабшою підготовкою учнів) після впровадження пошуково - дослідницької роботи на уроках мови, спостерігаю таку картину: процент учнів з високим рівнем навчальних досягнень протягом року не зазнав змін, проте помітні зміни у процентному співвідношенні достатнього та середнього рівнів – відсоток учнів, що навчалися на середньому рівні, зменшився, проте збільшився відсоток достатнього рівня, відповідно підвищився показник якості навчання у цьому класі.
Це дає можливість стверджувати те, що досвід роботи має право на існування і використання вчителями-словесниками загальноосвітніх навчальних закладів.

Література

  1. Конституція України, 1996р .
  2. Закон України «Про освіту», №1060-XI від 19 грудня 2006 року.
  3. Закон України «Про загальну середню освіту», 2006р.
  4. Закон України «Про національну програму інформатизації», відомості Верховної Ради України, 1998р. №27-28.
  5. Концепція 12-річної середньої загальної освіти// Директор школи. – 2002. – №1.
  6. Національна доктрина розвитку освіти України XXI ст. – К.: Шкільний світ. 2001.
  7. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти// Освіта України. – 2004. – №5.
  8. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова».
  9. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література».
  10. Бакунець Г. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зв'язного мислення (з досвіду роботи) - Українська мова і література школі - 2005. - № 2. - С. 36-38.
  11. Буракова О. Сформувати гармонійну особистість : з творчої лабораторії вчителя - Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2005. - № 2. - С. 54-57.
  12. Доротюк В. І. Індивідуальна своєрідність творчо обдарованої дитини - Обдарована дитина. - 2000. - № 1. - С. 15-17.
  13. Кульчицька О. І. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей - Обдарована дитина. - 2007. - С. 42-44.
  14. Коваль І. І. Психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей школярів. Програма "Обдаровані діти"- Обдарована дитина. - 2009. - N8. - С. 20-29.
  15. Перехрестна О. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках мови і літератури - Дивослово. - 2003. - № 3. - С. 53-55

Відео роботи: https://www.youtube.com/watch?v=B4Q-aj63GCw https://www.youtube.com/watch?v=hd4sUeEOfqg&t=2s

Джерело: Острів знань
Автор: Екзархо Тетяна Вікторівна,

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна