Закрити
Опорні школи. Інший бік медалі
23 Червня 2017, 22:45 , Переглядів: 471
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Опорні школи. Інший бік медалі Фото: short.media Опорні школи. Інший бік медалі

Головна мета створення опорних шкіл – впорядкування мережі навчальних закладів та підвищення їхньої ефективності. Ідея чудова, проте є інше питання – як її втілюють в життя? Які явища маскують красивими лозунгами та гучними гаслами?

В інтерв'ю short.media на ці питання дала відповідь Алла Шлапак – депутат Київської міської ради.

ЩО МАЄМО ЗАРАЗ?

«За минулий рік в Україні закрилося близько 300 шкіл, більшість у сільській місцевості. Це проводилося під знаменами формування опорних шкіл. Опорну школу чиновники МОН змалювали, як «рай». Всі туди будуть їхати, правда, на дороги ніхто не подивився. Фінансувалося створення цих шкіл коштом субвенції з держбюджету. Тобто відбулася централізація фінансів і освоєння певної суми».

ЯК ЦЕ РЕАЛІЗОВУВАЛОСЯ В ОБЛАСТЯХ?

«Згідно з даними моніторингу ГО «Соціальна справедливість», яку я очолюю, найгірше вчинила Кропивницька обладміністрація. Вони просто закривали школи, ставлячи людей перед фактом. В Одесі пішли кращим шляхом: об’єднали навколо опорної школи інші, зробивши їх філіалами. У цих школах немає директора, завуча і т.д. (адміннадбудови, яка є найдорожчою для утримання)».

ЧОГО НЕ ВРАХУВАЛИ ЧИНОВНИКИ?

«Закривати школи НЕ МОЖНА! Немає школи – немає села. Чиновники не врахували деякі фактори, особливо дорожньо-транспортну інфраструктуру. Гірська місцевість (Західна Україна), Південь (із низькою щільністю населення) і т.д. Школу  закрити легко – прийшли і закрили, а от відкрити її дуже важко. Треба знайти вчителів, кошти і т.д., щоб ця школа могла працювати».

ЯК ПОТРІБНО ДІЯТИ?

«Потрібні грамотні управлінські рішення керівника НВК (наприклад, якщо у якісь школі немає кабінету фізики, раз на тиждень можна зібрати учнів та привезти їх до опорної школи для проведення практичного уроку). Потрібна співпраця з місцевими управліннями освіти, щоб ефективно використовувати ресурси, і найголовніше – забезпечувати рівний доступ до освіти всім дітям».

ЯКІ ЩЕ ПРОБЛЕМИ НА МІСЦЯХ?

«Попри гучні заяви про децентралізацію, коштів реально не вистачає. Тому деякі територіальні громади ідуть на непопулярні кроки, закриваючи навчальні заклади. Особливо яскраво це проявилося, коли Уповноважений з прав дитини зробив політичну заяву, а Кабмін її підхопив, не подумавши, і на початку цього року почали говорити про те, що інтернатів більше не буде».

ЯКІ НАСЛІДКИ?

«Урядники забули, що в областях школи-інтернати – єдиний вихід для малозабезпечених сімей. Забули, що у нас є специфічні інтернати для дітей з особливими потребами. Під гарними гаслами інклюзивної освіти, про рівний доступ для всіх у звичайних школах, у звичайних школах умови не створили, а там, де діти мали можливість отримати освіту, почали наступати і деякі навіть закривати».

P.S.

«Це чергова реформа «по-українськи». Коли дуже правильна ідея реалізується недобросовісно. Коли починають руйнувати, не створивши. Освітян у цьому не можна звинувачувати. Я вважаю, що така реформа має відбуватися у міжгалузевій співпраці. І ще один важливий момент: слід затямити, що формула опорної школи працює виключно для сільської місцевості. У великих містах цього робити не можна!»

Джерело: short.media
Автор: Уляна Лисак
Видалити Відміна
Забанити Відміна