Закрити
Техніка рисунка в початковій школі: методи та засоби
06 Квітня 2017, 15:10 , Переглядів: 1111
FacebookTwitterLivejournal
Техніка рисунка в початковій школі: методи та засоби Фото: pressfoto.ru Техніка рисунка в початковій школі: методи та засоби

У статті висвітлено питання навчання техніки рисунка в початковій школі. Проаналізовано методичні принципи видатних художників-педагогів, на які доцільно спиратися вчителеві у практичній роботі з учнями. Обґрунтовується важливість навчання рисунка молодших школярів, у ході якого вони пізнають можливості різних графічних матеріалів, закономірності побудови форми предмета та опановують послідовність його зображення. Рекомендації будуть корисними для педагогів і початківців, які засвоюють технологію й техніку графічного зображення.

Рисунок має значні можливості для розвитку творчих зображення навколишнього світу за допомогою різних здібностей учнів. Уже з перших уроків образотворчого художніх матеріалів. Упродовж навчання в початковій мистецтва молодші школярі починають вивчати техніки школі вони удосконалюють свої прийоми та способи зображення, якщо педагог грамотно та послідовно вибу­довує роботу в цьому напрямку, вміло поєднуючи нав­чання образотворчих технік з творчим самовиражен­ням учнів, що, без сумнівів, сприяє підвищенню їхньої мотивації у відпрацюванні певних прийомів. У зв'язку з цим викладання образотворчого мистецтва в загально­освітній школі потребує такого вчителя образотворчого мистецтва, який повинен не тільки мати фахові знання, володіти вміннями працювати в різних техніках образо­творчого мистецтва, а й головне - бути компетентним у навчанні учнів: виконуючи вимоги програм образотвор­чого мистецтва, допомогти учням набути предметних компетенцій, сформувати готовність виявляти на прак­тиці набуті знання й розвивати особистість учнів засоба­ми образотворення, щоб потреба самовиражатися в образотворчій діяльності стала для них життєво важли­вою необхідністю.

У практичній роботі вчителя образотворчого мистец­тва необхідним є ґрунтовне вивчення та осмислення пе­дагогічної спадщини видатних художників, виокремлен­ня їхніх методів та рекомендацій, адаптація та інтеграція їх у сучасну мистецьку практику й художнє виховання з огляду на нові вимоги до навчання учнів, накреслені у Стандарті базової освіти й нових чинних програмах.

Різні аспекти проблеми підготовки педагога до нав­чання образотворчого мистецтва різних категорій - шко­лярів, студентів - досліджувалися у вітчизняній мистець­кій освіті. Так, у працях учених С. Коновець, В. Орлова, П Падалки, І. Туманова, О. Шевнюк грунтовно розробля­ються питання становлення майбутніх педагогів ми­стецьких дисциплін; дослідники Н. Краснова, В. Туляєв зосереджуються на вивченні специфіки образотворчого навчання в умовах спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю; методичні рекомендації про­ведення уроків образотворчого мистецтва в основній школі надають І. Руденко, С. Ничкало та ін. У зв'язку із скороченням годин у освітній галузі «Мистецтво» в нав­чальному 2014-2015 році до ведення уроків образотвор­чого мистецтва в початковій школі більше стали залуча­ти педагогів початкових класів, що часто не мають фахової образтворчої підготовки й мусять набувати необхідні знання у процесі самоосвіти. Тож доцільним є висвітлення методичних принципів видатних художників-педагогів, їх аналіз та рекомендації щодо застосування вчителем у практичній роботі з учнями, що й складає ме­ту даної статті.

Одним із важливих елементів творчого процесу ство­рення зображувального рисунка є оригінальність і не­стандартність сприйняття навколишньої реальності. Вивчення теорії та практики відомих художників-педагогів минулого й сьогодення дасть змогу вчителеві знахо­дити різноманітні підходи до розв'язання творчих зав­дань різної складності в навчальній діяльності учнів та до­поможе стимулювати їхні художньо-пізнавальні інтере­си, розвивати художні здібності, сприяти творчій самореалізації школярів. На наш погляд, корисно вивчити й опрацювати методи таких видатних художників-педагогів минулого, як К. Брюллов, А. Ерделі, Д. Кардовський, К. Костанді, Н. Ростовцев, О. Мурашко, В. Перов, М. Самокиш, П. Чистяков, К. Юон, А. Карлсон, Т. Шевченко, Й. Бокшай, М. Бойчук, О. Лопухов, К. Костанді, П. Чистя­ков, І. Труш, О. Шовкуненко, І. Рєпін, Є. Кібрик, В. Фаворський, Ф. Решетников, Д. Шмарінов та ін. Це допо­може стимулювати просторово-образне мислення учнів образотворчими засобами; покаже практичне викори­стання технічних можливостей різних графічних інстру­ментів (графічний олівець, пастельний олівець, кольоро­вий олівець, фломастер, кулькова ручка та ін.) для передачі тривимірного зображення на площині аркуша паперу; підтвердить, що засоби - це особлива форма ху­дожнього мислення і потребує вміння виражати думки у візуальному вигляді; сприятиме набуттю учнями знань і практичних образотворчих навичок для вирішення нав­чальних завдань початкової школи. Розглянемо окремі методичні рекомендації художників-практиків.

Аналізуючи підходи Є. Чарушина, дослідник М. Ростовцев говорить про значну увагу художника-педагога до керівництва дитячою творчістю, пропозицію спрямо­вувати зміст дитячих рисунків і акцентувати увагу дітей на пошук засобів виразності. Він вважав, що навчання будь-якої техніки зображення не ускладнює, а полегшує дітям створення певного творчого задуму та виконання навчального рисунка, а тому необхідно показувати дітям прийоми зображення та навчати основам образотворчої грамоти [6, с. 222]. Навчання учнів елементарних основ реалістичного малюнка, вироблення навичок малю­вання з натури, по пам'яті, за поданням; розвиток зоро­вого сприйняття, вміння розрізняти форму, забарвлен­ня предметів і їх розташування в просторі, на погляд А. Карлсона, є основним завданням викладання малю­вання [1, с. 18].

І все ж найголовніше, щоб учитель образотворчого мистецтва не просто вчив основ, техніки мистецтва, а й безпосередньо естетично виховував школярів, вчив ба­чити та розуміти прекрасне в мистецтві та житті. З чого ж починати? Погоджуємося з педагогами, що навчання образотворчого мистецтва необхідно розпочинати з пер­ших кроків - з технічних основ: вивчення матеріалів, ін­струментів, якими користуються художники в своїй прак­тиці та учні в своїй роботі в класі. Ці першооснови є умовою для успішного оволодіння різними видами обра­зотворчого мистецтва. Зображальні можливості зале­жать напряму від інструментів та матеріалів. І якщо ма­люнки дітей 5-7 років без досвідченого керівництва виходять дуже забавними, безпосередніми та наївними, то школярі вже мають знати мову образотворчого ми­стецтва й використовувати ці особливості на практиці [4]. Вважаємо, що в початковій школі вчителі недооцінюють роль зображальних засобів, які одразу ж позначаються на техніці рисунка, і недостатньо уваги приділяють знайо­мству школярів з ними. Отже, матеріали: у роботі над ри­сунком використовують білий, кольоровий, пастельний папір, кольорові та графітні олівці, вугілля, сангіну, туш, соус, пастель тощо. Найзручнішим для даного виду діяльності є добре проклеєний гладкий або фактурний бі­лий папір. Кольоровий папір використовують здебільшо­го для малюнків і начерків олівцями, пастеллю, сангіною чи фломастерами. А тушшю добре працювати на глян­цевому папері [2, с. 15-16].

Зображальні можливості графічних матеріалів

Тому доцільно проводити з молодшими школярами більше різних вправ із вивчення зображальних засобів графіки: лінії, крапки, штриха, плями (їх вивчення запла­новано також змістом програм у початковій школі). Олівець - у технології малюнка матеріал і одночасно ін­струмент. Олівцем можуть вважатись також палички сангіни, вугілля, пастелі, соусу, сепії; терміном «олівець» також позначається техніка малюнка, виконаного цим матеріалом (інструментом) [3, с. 123].

Існують способи зображення тону олівцем - розту­шовування і штрихування. Штрихування підійде біль­ше для малювання навчальних завдань, а розтушову­вання додає реалістичності малюнку. У підручниках з малювання можна знайти багато статей про правила роботи олівцем, правильну постановку руки, вироб­лення художніх навиків. Через художні навики, ба­жання свободи в малюванні, школярі обирають ту техніку малювання, якою володіють і яка для них є зручнішою.

Зразки штрихування

Штрихи різних напрямів (лінії, не однакові за розмі­ром та характером, які можна перекривати, схрещува­ти, підсилювати, ослабляти, розтушовувати). Варто звернути увагу учнів, що чим твердіший олівець, тим світліша лінія і навпаки, чим м'якший олівець, тим лінія темніша. Важливо кожному учню створити власну гра­фічну палітру.

Зразки фактур

  • 1-2. Бокова сторона графічного олівця, олівець май­же лягає на папір.
  • 3-4. Графічний олівець малює під кутом до паперу.
  • 5-6. Графічний олівець малює заточеним кінчиком.

Виконання графічної палітри з використанням певних ліній (зиґзаґ; розчерк, перетин ліній та ін.) та тонових фак­тур дасть змогу молодшим школярам орієнтуватися у виражальних можливостях графічних матеріалів і знахо­дити різноманітні підходи до розв'язання творчих зав­дань різної складності в навчальній діяльності, навіть намагатися винайти власний стиль виконання. (Примітка: у розробці таких завдань учителеві образо­творчого мистецтва в пригоді стануть наочні й теоретичні роботи видатних педагогів, художників та дослідників з окресленої проблеми: В. Алексєєва, Г Біди, Є. Анто­новича, В. Шпільчака, П. Білецького, С. Бучинського, Н. Волкова, В. Кардашова, М. Кириченко, Ю. Кирцера, В. Кузіна, Г Логвиненко, Л. Медведєва, С. Тихонова, В. Дем'янова, В. Подрезкова, Н. Ростовцевої, Н. Сокольникової, Б. Соловйова, А. Терентьєва, В. Яблонського, Г. Гребенюка, Н. Костеріна, М. Резніченка, Я. Твердохлібової, Ю. Дворника та ін.).

Особливість роботи графічними матеріалами, опис і послідовність виконання малюнка (малюнок горіха). Спочатку вчитель пояснює зміст завдання й по­слідовність виконання малюнка горіха, щоб протягом 5-7 хвилин показати учням перші етапи виконання (роз­міщення на аркуші, композиційний начерк крейдою на дошці) і почати лінійно-конструктивний аналіз форми го­ріха. Після того, як учні правильно вибрали кут зору й ор­ганізували відповідне робоче місце (прикололи аркуші, підготували матеріали), вони приступають до роботи за вказівкою викладача наступним чином:

  1. Визначимо розміри горіха, намічаючи їх на аркуші й не виходячи за його межі. Для цього потрібно легко на­мітити межі майбутнього малюнка (зверху, знизу, зліва, справа).
  2. Легкими дотиками, зберігаючи поверхню аркуша паперу, намічаємо загальне положення форми горіха. Уточнюємо загальну побудову малюнка.
  3. Боковою стороною графічного олівця злегка можна відтінити власні й падаючі тіні. Неправильні лінії можна ви­даляти не відразу. Поступово приступаємо до стадії ліній­но-конструктивного аналізу: знаходимо положення і про­порції великих частин форми горіха. Заточеним кінчиком олівця зображуємо прожилки горіха.

  1. Робота над формою та фактурою горіха також бу­дується за методом «від загального до конкретного». Необов'язково промальовувати дрібні деталі, враховую­чи основні згини в фактурі горіха. Переходимо до тональ­ного опрацювання фону та горіха.
  2. На останній стадії роботи потрібне посилення ви­разності фактури і світотіньового контрасту форми горіха. У кінці обов'язково треба узагальнити роботу.

Уміння володіти технікою штриха допоможуть почат­ківцю легко виконувати прості форми.

Штрих (нім. strich) - риска, лінія, за допомогою яких виявляють форми фі­гур і предметів. Система нанесення штрихів дає можли­вість передавати світлотіньові градації, досягати відчуття об'ємності й пластичності форми. (Примітка: повніше уч­ні зможуть пізнати виражальні можливості художніх ма­теріалів, інструментів під час ознайомлення з роботами видатних художників минулого і сьогодення: Ч. Ченіні, А. Альберті, Леонардо да Вінчі, А. Дюрера, Т. Шевченка, І. Шишкіна, Ю. Клевера, А. Дейнеки, М. Мурашка, І. Іжакевича, Ф. Красицького, К. Малевича, М. Врубеля, Д. Кардовського, М. Пимоненка, В. Сєрова, Г. Світ- лицького, В. Кандинського, О. Мурашка, Т. Яблонської, А.Чебикіна, В. Касіяна, Г Якутовича, С. Якутовича та ін. Вчитель має грамотно добирати репродукції до уроків, щоб сприяти досягненню мети й завдань, представити зразки різних технік). Прикладами майстерного володін­ня графічними матеріалами можуть слугувати роботи Гурама Доленджашвілі - грузинського і російського ху­дожника, котрий працює в тонально-живописній техніці рисунка.

Г. Доленджашвілі. Роботи з серії «Moonlight Winter»
(папір, графітний олівць). 2013 р.

Місячні ночі Імеретії.
Варіант 2. Аркуш 4. Олівець

Місячні ночі Імеретії.
Варіант 3. Олівець

Місячні ночі Імеретії.
Варіант 2. Аркуш 4. Олівець

Тон, тональність (від грец. tonos - напруження, ак­цент) - в образотворчому мистецтві одне із зорових яко­стей поверхні форми поряд із текстурою і фактурою; світ­лотінь, градації світлого й темного тонів у зображенні, що передають освітленість об'ємної форми.

Шкала тональної розтяжки від білого до чорного

Співзвуччя світле і темне

Тональні розтяжки в геометричних формах

Г. Доленджашвілі. Натюрморт

Для того, щоб опанувати умінням передавати світло­тіні, учням важливо практикуватися у виконанні вправ з тональних розтяжок, створення переходів тону (від тем­ного до світлого і навпаки) та рисунків у різних графічних техніках.

Висновки.

Художньому розвитку учнів початкової школи, що є пріоритетною метою уроків образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі, сприятиме поєднан­ня організованого і систематичного навчання понять і за­собів образотворчого мистецтва і зусиль педагога, спря­мованих на розвиток творчих здібностей вихованців у їх образотворенні, а також активна участь молодших шко­лярів у мистецьких подіях класу, школи, району - вистав­ках, конкурсах, святах.

З огляду на вимоги до навчання учнів згідно з чинни­ми мистецькими програмами і реалії мистецької практи­ки в загальноосвітніх навчальних закладах (скорочення годин на мистецькі предмети, викладання образотвор­чого мистецтва вчителями початкових класів), вважа­ємо необхідним у самоосвітній діяльності вчителя опано­вувати методи роботи відомих художників-педагогів і використовувати їх у роботі зі школярами.

Одним із складових уроків образотворчої підготовки учнів початкової школи є навчання техніки рисунка, зав­дяки чому вони пізнають можливості різних графічних матеріалів, закономірності побудови форми предмета та опановують послідовність його зображення, що дає можливість виконувати різні види графічних робіт (рису­нок, графічна композиція), а також створювати виразні роботи з натури, за уявленням, вигадкою, фантазією. Опанування художніми техніками відбувається швидше й успішніше за умови фахового керівництва педагога-художника, який навчає основ технології роботи, розкри­ває перед учнями досвід інших (зокрема й відомих мит­ців) і демонструє роботи художників, тим самим заохочуючи школярів до творчого самовираження.

Подальших досліджень потребують аспекти навчан­ня учнів початкової школи інших різноманітних технік об­разотворчого мистецтва, їх удосконалення на уроках в основній школі, а також методики роботи в гуртках ху­дожнього спрямування на базі загальноосвітніх шкіл і закладів позашкільної освіти.

Список джерел

  1. Карлсон А. В. Дидактика и методы на уроках рисования: пособие для учителей рисования / А. В. Карлсон.
  2. Л. : Учпедгиз, 1959. - 104 с.
  3. Кириченко М. А. Основи образотворчої грамоти / М. Кириченко. - К. : Вища школа, 1982. - 168 с.
  4. Пасічний А. М. Образотворче мистецтво. Словник-довідник / А. М. Пасічний. - Тернопіль : Навчальна книга
  5. Богдан, 2003. - 216 с.
  6. Орловский Г. И. О художественном образовании учителя рисования (с опыта роботы) / Г И. Орловский. - Л. : Учпедгиз, 1961. - 167 с.
  7. Резніченко М. І., Твердохлібова Я. М. Художня гра­фіка : книга 1 / М. І. Резніченко, Я. М. Твердохлібова. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2011. - 275 с.
  8. Ростовцев Н. Н. История методов обучения рисованию / Н. Н. Ростовцев. - М. : Просвещение, 1982 - 240 c. : ил.

References

  1. Каrlson, A. V. (1959). Didaktika i metody na urokakh risovania [Didactics and methods at art lessons]. Leningrad: Uchpedgiz.
  2. Kyrychenko, M. A. (1982). Osnovy obrazotvorchoi hramoty [Founfations of graphic literacy]. Kyiv: Vyshcha shkola.
  3. Pasichnyi, A. M. (2003). Obrazotvorche mystetstvo [Fine Arts]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan.
  4. Orlovskii, G. I. (1961). O khudozhestvennom obrazovanii uchitelia risovaniia [Art education of a teacher of art]. Leningrad: Uchpedgiz.
  5. Reznichenko, M. I., & Tverdokhlibova, Ya. M. (2011). Khudozhnia hrafika: Vol. 1 [Art graphic]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan.
  6. Rostovtsev, N. N. (1982). Istoriia metodovobucheniia risovaniia [History of teaching methods of drawing]. Moscow: Prosveshchenie.

Журнал "Мистецтво та освіта", № 4 (78), 2015

Автор: Шерстинюк Антоніна Миколаївна, викладач Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, м. Хмельницький
Видалити Відміна
Забанити Відміна