Закрити
Навчально-практичні матеріали до викладання теми "Технологія паперопластики"
29 Квітня 2016, 12:30 , Переглядів: 10462
FacebookTwitterLivejournal
Навчально-практичні матеріали до викладання теми Фото: designschool-95.livejournal.com Навчально-практичні матеріали до викладання теми "Технологія паперопластики"

Матеріали призначені для використання вчителями трудового навчання, керівниками гуртків декоративно-ужиткового напрямку. Робота учасника Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

На кожному конкретному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири, які задають напрямок у вирішенні проблем виховання покоління, що підростає. Зараз орієнтирами є творчий напрям та естетичний фактори, що визначають основу духовності людини. Орієнтація на творчість  головна умова створення системи гуманістичного виховання, що дозволяє сформувати незалежну, вільну, яскраву, самобутню особистість. Тому виховання творчої активності особистості можна розглядати як найважливіше завдання освіти в Україні.

Адресовано вчителем трудового навчання, керівникам гуртків декоративно-ужиткового напрямку.

ЗМІСТ

1. Навчальоно-практичні матеріали до викладення теми «Технологія паперопластики»
1.1. Історія розвитку папероаластики
1.2. Інструменти та матеріали
1.3. Органіація робочого місця

2. ДОДАТКИ
Р озробки занять гуртка «умілі ручки»
2.1. Виготовлення сніговика з модулів
Заняття 1
Заняття 2
Заняття 3
Заняття 4
2.2. Виготовлення яйця з паперу
2.3. Виготовлення пташки з паперу
2.4. Виготовлення куба з модулів
3. Фотоматеріали

Використана літеатура та інтернет-джерела

1. Навчальоно-практичні матеріали до викладення теми
«Технологія паперопластики»

1.1. Історія розвитку паперопластики

Мистецтво моделювання паперових художніх композицій на площині і створення тривимірних скульптур можна об'єднати під однією назвою - паперопластика. Сьогодні до її складу входить орігамі, кусудама, квілінг, кірігамі, витинанка, торцювання та інше.

Рзглянемо найбільш розповсюджені напрямки паперопластики.

Орігамі («складений папір») – вид декоративно-прикладного мистецтва; древнє мистецтво складання фігурок з паперу. Мистецтво орігамі своїм корінням сягає в Стародавній Китай, де і був винайдений папір.

Кусудама (японською – лікарська куля) – один з найдавніших декоративних традиційних японських виробів у техніці оригамі. «Кусурі» японською мовою означає «ліки», «тама» – «куля». Отже, слово «кусудама» можна перекласти як «лікарська куля». Разом з тим, так називаються декоративні кулясті конструкції, зібрані з паперових квіток, розеток або збірних модулів іншої форми.

Квілінг – це мистецтво робити справжні шедеври зі скручених у спіраль смужок кольорового паперу. Вважається, що мистецтво квілінгу виникло в середньовічній Європі (за іншими відомостями на Близькому Сході і в Стародавньому Єгипті), де черниці створювали медальйони, обрамлення для ікон та обкладинки для книг, закручуючи на кінчику пташиного пера паперові смужки із позолоченими краями, що створювало імітацію золотої мініатюри (особливо часто використовувалося в бідних церквах).

Паперокручення (також квілінг англ. quilling – від слова quill (пташине перо) – мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіральки довгих і вузьких смужок паперу.

З паперових спіралей створюють квіти та візерунки, які потім використовують зазвичай для прикраси листівок, альбомів, подарункових упаковок, рамок для фотографій. Квілінг ще називають «паперовою філігранню». Це простий і дуже красивий вид рукоділля, що не вимагає великих витрат. Вироби з паперових стрічок можна використовувати також як настінні прикраси або навіть біжутерію.

Паперокручення в наші дні найбільш поширене в країнах Сходу, особливо в Кореї. На відміну від європейців, східні майстри володіють просто унікальним терпінням і ніколи не поспішають при створенні своїх виробів.

Слід зазначити, що спочатку з паперу створювалися найпростіші фігурки, орігамі, шляхом згинання аркуша паперу. Історія орігамі йде вглиб століть, нерозривно пов'язуючись з історією виникнення самого паперу.

Вважається, що папір був виготовлений уперше в Китаї.

Китайські літописи повідомляють, що папір був винайдений у 105 році н. е., коли чиновник Цай Лунь зробив офіційну доповідь імператору про існування технології виготовлення паперу. Однак у 1957 р. у печері Баоця північної провінції Китаю Шаньсі виявлена гробниця, де були знайдені обривки аркушів паперу. Папір досліджували і встановили, що він був виготовлений у II столітті до нашої ери.

До Цай Луня папір у Китаї робили з волокон коноплі, а ще раніше з шовку, який виготовляли з бракованих коконів шовкопряда. Такий папір був дуже дорогий.

Цай Лунь подрібнив волокна шовковиці, деревний попіл, ганчірки і волокна коноплі. Все це він змішав з водою і масу виклав на форму (дерев'яна рама і сито з бамбука). Після сушіння на сонці, він цю масу розгладив за допомогою каменів. У результаті вийшли міцні аркуші паперу.

Після винаходу Цай Луня процес виробництва паперу став швидко вдосконалюватися. Стали додавати для підвищення міцності крохмаль, клей, природні барвники і т. д.

У Китаї виробництво паперу стало дуже поширеним.

Багато років створення паперу зберігалася в найсуворішій таємниці. Але поступово таємниця стала подорожувати до Японії разом з китайськими монахами.

Згодом японські монахи почали складати аркуші паперу в будь-які фігурки. Такі фігурки з паперу мали символічне значення. Ними прикрашали храми, вони брали участь у релігійних церемоніях. Починаючи з XII століття орігамі виходить за межі храмів і досягає імператорського двору. Аристократія і придворні повинні були мати певні навички в мистецтві складання. Це було свідченням гарної освіти і вишуканих манер. Саме тоді з'явилося мистецтво самураїв. Орігамі займало значне місце в японських церемоніях, самураї обмінювалися подарунками, прикрасами, складеними з паперу. Знатні сім'ї використовували фігурки орігамі в якості герба або печатки.

У XVII столітті почалося масове виробництво паперу, ціни на нього впали, і орігамі проникло в побут простого народу. Саме тоді триста - чотириста років тому, винаходяться нові фігурки, які з часом стають класичними. Серед них японський журавлик (цуру) – традиційний японський символ щастя та довголіття. Мистецтво орігамі в Японії стало традицією, яка передається з покоління в покоління в основному по жіночій лінії. Історики орігамі стверджують, що за стилем складання і набором фігурок можливо було встановити провінцію Японії, в якій виховувалася дівчина.

В Японії видавались книжки, присвячені техніці складання фігурок. Так у 1797 році була видана книга «Семба-цуру ориката» (як скласти тисячу журавликів), яка вважається першим виданням присвяченим орігамі. Автором книги вважається настоятель храму Рокан. У тому ж 1797 році він випустив книгу «Чашингура оріката». У 1845 р. в Японії видається книга «Кан-но-мадо», що означає «око середини зими». Ця книга включає словесні інструкції і графічні ілюстрації готових моделей. Саме в цей час орігамі перетворюється з храмово-ритуального дійства в популярне дозвілля. У 1879 р. директор школи для дівчаток Сакі Нобузоу видав для своїх маленьких учениць книгу по орігамі, на сторінках якої було розміщено інструкції до 20 нескладних класичних фігурок. У 1885 р. Окамото Консекі видав книгу для дітей з орігамі «Оріката», яка згодом була перекладена на англійську мову.

Однак незалежні традиції складання з паперу, хоч і не так розвинені, як в Японії, існували в Китаї, Кореї, Німеччині та Іспанії. Європейські традиції складання з паперу менш задокументовані, аніж східні. Відомо, що технологія виготовлення паперу досягла арабів у VIII ст. н.е., маври принесли папір в Іспанію біля XI ст. З цього часу в Іспанії і з XV ст. у Німеччині почало розвиватися складання паперу. Як і в Японії, в Європі складання з паперу також було частиною церемоній. Звичай складати особливим чином свідоцтва про хрещення був поширений у центральній Європі в XVII – XVIII ст. До XVII ст. в Європі існував цілий ряд традиційних моделей: Іспанська Пахарита, капелюхи, човни і будиночки. Та все ж папір був матеріалом дорогим і рідкісним, найчастіше в Європі складали тканину –комірці (у костюмах XVI – XVII ст.), чепці та інші головні убори, які носили сестри милосердя, черниці, покоївки. На початку XIX ст. Фрідріх Фрьобєль зробив вагомий вклад у розвиток складання з паперу, запропонував це заняття в якості навчального в дитячих садочках для розвитку дитячої моторики.

Новий етап у розвитку орігамі почався після другої світової війни і пов’язані з ім’ям відомого японського майстра Акіро Йошизава. За допомогою винайдених ним нескладних умовних позначень процес складання будь-якого виробу стало можливим представить у вигляді серії малюнків-креслень. Акіро Йошизава винайшов сотні нових, раніше не відомих, фігурок.

У 1960-х мистецтво орігамі стало поширюватися по всьому світу, зараз орігамі перетворилося по-справжньому в міжнародне мистецтво.

1.2. Інструменти та матеріали

Паперопластика, сама назва вже чітко дає зрозуміти, що ми маємо справу з папером.

Папір – це найпростіший, доступний і легко оброблюваний матеріал. Залежно від ідеї і призначення виробу, застосовується папір, розрізняється по товщині, текстурі, фактурі й кольору.

Орігамі

Матеріали

Хоча для складання підходить практично будь-який листовий матеріал, вибір останнього впливає як на процес складання, так і на остаточний вигляд моделі.

Для нескладних моделей, таких як журавлик або водяна бомба, підходить звичайний папір для принтера 70-90 г/м2. Більш важкі сорти паперу (більше 100 г/м2) можуть бути використані для мокрого складання.

Серед прихильників орігамі дуже цінується двосторонній папір, пофарбований з кожного боку в різні кольори. Моделі з двостороннього паперу виглядають яскраво.

Витиснений папір має витиснену (текстуровану) поверхню. Різновидів цього паперу існує не менше, ніж різновидів кольорового або двостороннього паперу. Такий папір особливо гарний для виготовлення тварин та інших живих істот, оскільки витиснена поверхня надає їм реалістичність.

Фольгований папір, або як його часто називають "сендвіч", являє тонкий лист фольги склеєний з тонким аркушем паперу, іноді фольга обклеюється папером з обох боків. Цей матеріал має важливу перевагу, бо він дуже добре тримає форму і дозволяє пропрацювати дрібні деталі.

Папір із візерунком. У такий папір, зазвичай, загортають подарунки. Такий папір достатньо міцний, легкий та прикрашений яскравими візерунками. Варто придивитися до партитурного паперу, який використовують музиканти. Звичайні шпалери також можуть стати в нагоді.

Існує також спеціальний папір для орігамі, так звана «камі» (папір по-японськи), виготовлений відразу у вигляді квадратів, розміри сторін змінюються від 2,5 см до 25 см і більше. Звичайно один бік такого паперу білий, а інший - кольоровий, але зустрічаються і двокольорові різновиди, і різновиди з орнаментом. Папір для орігамі трохи легше принтерного, але дуже міцний, що робить його придатним для широкого класу фігурок. У самій Японії в якості матеріалу для орігамі панує тип паперу під назвою васі. Васі жорсткіший від звичайного паперу, зробленого з деревної маси і використовується в багатьох традиційних мистецтвах.

Не варто забувати, що практично всюди нас оточує папір: у вигляді упаковок і обгорток, газет і журналів, – так що немає необхідності завжди купувати матеріал для чергових поробок, потрібно просто озирнутися навколо, провести«домашнє розслідування» і знайти справжні поклади матеріалу придатного для роботи. Може знадобитися все, від старих газет і журналів, до грошових купюр і серветок. Не потрібно обходити осторонь такі матеріали, як тканина і поліетилен, адже моделі орігамі можливо складати будь з чого.

Найчастіше для орігамі використовують квадратні листи паперу, але допускається і застосування інших форматів. Наприклад, прямокутні листи (формату А), трикутники, п'ятикутники, шести-і восьмикутники.

Інструменти

Не дивлячись на те, що для більості моделей орігамі потрібно тільки аркуш паперу та умілі рури, іноді в нагді стають і деякі інструменти.

Ножиці, металева лінійка та олівець знайдуться в кожній оселі. Клейкий спрей нам знадобиться, якщо красивий папір виявляється занадто тонким, щоб зберігати певну форму. У таких випадках тонкий папір варто просто наклеїти на будь-яку більш щільну основу. Клейкий спрей склеїть до купи два аркуші паперу різного кольору, або два аркуші витісненого паперу. Користуючись клейким спреєм, потрібно дотримуватись правил безпеки, що вказані на упаковці.

Різак для паперу необхідний, коли потрібно нарізати папір певного розміру. Зрізаний край завжди буде рівним.

Також може знадобиться ніж для поробок з дуже гострим лезом, коли нам потрібно буде зробити проріз в аркуші паперу. Для роботи з ножем необхідно мати дощечку, щоб не пошкодити стіл.

Кусудама

Для виготовлення кусудами нам знадобляться ті ж матеріали та інструменти, що й для орігамі. Так як кусудама складається з певних модулів, виконаних у техніці орігамі, які між собою склеюють або зшивають, то до вищевказаних інструментів слід додати шило, нитки, голку та клей. У діло підуть декоративні шнури та стрічки, на які підвішують вироби.

Квілінг

Матеріали

Для квілінгу використовується смужки паперу різної щільності (від 116 до 160гр./кв.м), пофарбовані так, щоб обидва боки і зріз виглядали однаково, хоча іноді зрізу спеціально надають іншого кольору. Набори готових нарізаних смужок паперу для квілінгу (різнокольорові мікс і однотонні) можна купити в спеціалізованих магазинах. Якщо ж такої можливості немає, то можна нарізати смужки самостійно: ширина смужок для квілінгу зазвичай становить 1-15 міліметрів, довжина від 15 до 60 сантиметрів. Часто в процесі роботи смужки для квілінгу розрізають на частини, якщо потрібно короткий відрізок, або склеюють разом, якщо того вимагає розмір деталі. Іноді майстри з'єднують смужки різних кольорів для створення різнокольорових спіралей. Спеціальні смужки для квілінгу можуть бути різних кольорів і відтінків: білі, чорні, кольорові, блискучі, перламутрові, з поступово зміненим по довжині кольором, з подвійним тонуванням (один бік світліший, ніж інший). Також потрібен матеріал для основи, зазвичай це цупкий картон різних кольорів та текстури.

Інструменти

Інструментами для квілінгу можуть бути спеціальні пристосування з дерев'яною, пластиковою чи металевою ручкою і тонкою «виделочкою» на кінці. У таку «виделочку» зручно вставляти смужку паперу і поступово їх закручувати в рол, повертаючи ручку. Окрім «виделочок» для квілінгу, використовують шило з тонким жалом, у цьому випадку після скручування паперового елемента практично не залишається центральний отвір, що цінується при створенні мініатюрних квіллінг-робіт. До інструментів для квілінгу відносять також: лінійки з колами для створення однакових елементів, машинки для нарізки паперової бахроми, машинки для гофрування паперу (складається з двох шестерень, між якими пропускається смужка паперу для квілінгу), машинки для нарізування смужок з аркуша паперу. Також використовуються пінцет (для точного закріплення деталей на основі), ножиці, клей ПВА (або будь-який інший досить густий клей), зазвичай береться пляшечка з невеликим отвором, щоб було легше контролювати кількість клею.

1.3. Органіація робочого місця

Так як орігамі і квілінг доцільно викладати дітям молодшого і середнього шкільного віку, доцільно вибирати поробки для викладання вихованцям, де не застосовуються особливо небезпечні інструменти, наприклад: канцелярський ніж, ніж для поробок, шило та інше.

Оскільки у процесі навчання особливу увагу слід звернути на знання і точне дотримання вихованцями правил безпечної праці, виробничої санітарії та особистої гігієни, наступна інструкція повинна бути на видному місці у кабінеті.

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги при роботі з ножицями та гострими предметами.

  1. Ножиці кладуть, зімкнувши леза, гострими кінцями від працюючого.
  2. Передавати ножиці, тримаючи за зімкнуті леза.
  3. Зберігати ножиці у робочій коробці.
  4. Ножиці брати лише для роботи.
  5. Клей тримати закритим, відкривати тільки при необхідності.
  6. Під час роботи з клеєм витирати руки і залишки клею чистою ганчіркою.
  7. Під час роботи з клеєм стіл застилати клейонкою або поліетиленовою плівкою.
  8. Інструменти і пристосування потрібно зберігати в пеналі або коробочці.
  9. Під час виконання роботи сидіти рівно, не напружуючись, злегка нахилитися над роботою.
  10. Волосся прибрати так, щоб не заважало працювати.
  11. Перед виконанням поробок з паперу треба ретельно вимити руки, щоб не забруднити папір.
  12. На робочому місці слід дотримуватися чистоти і порядку.
  13. Обрізки паперу слід пибирати в корзину для сміття.

Пам’ятка! Ножиці повинні бути гострі та відрегульовані.

Пам’ятка! Неправильна поза під час роботи часто призводить до короткозорості, захворювання органів дихання, травлення та викривлення хребта.

Перш ніж розпочинати роботу, готують для цього робоче місце. Воно повинно бути добре освітлене і звільнене від усього зайвого. Виберіть місце, де будуть зберігатися усі потрібні матеріали та інструменти. Для зручності роботи стіл і стілець повинні відповідати один одному по висоті. Стілець має бути зручним і мати спинку для сидіння. Під ноги бажано поставити невеликий стільчик. Сидіти треба прямо, не сутулячись, притулившись до спинки стільця.

Освітлення має бути хорошим, бажано природним, тому стіл краще поставити біля вікна, а для роботи ввечері обладнати стіл лампою потужністю 75 Вт. Слід пам'ятати, що навіть при гарному освітлені під час роботи м’язи очей втомлюються. Тому через кожну годину необхідно робити невелику перерву на 5 – 10 хв., давати очам відпочинок. Під час відпочинку очі перевести на спокійне забарвлення. Корисно також використати цей час на виконання гімнастики для м'язів очей. Такі перерви добре відбиваються на результаті роботи.

Рекомендовано правило-схему, яку доцільно повторювати з учнями перед початком виготовлення кожного виробу:

  1. перед початком роботи організувати робоче місце;
  2. ознайомитись із правилами безпечної праці;
  3. щоб уникнути недоліків у роботі, працювати за технологічною послідовністю виготовлення виробу;
  4. роботу виконувати охайно, уважно;
  5. під час роботи контролювати на кожному етапі виконання виробу;
  6. прислухатися до порад керівника.

Використана літеатура та інтернет-джерела

  1. Бич Р. Оригами. Большая иллюстрированная энциклопедия / Пер. с англ. – М.: Элсмо, 2011. – 256 с.
  2. Даймен Й.Х. Волшебные цветы-оригами / Пер. с нем. – Харьков: Книхный клуб «Клуб семейного досуга», 2012. – 96 с.
  3. Афонькин С.Ю., Афонькина Е.Ю. Все об оригами. От простых фигурок до сложных моделей. – Вильнюс, UAB «Bestiary», 2011. – 120 с.
  4. Эм. А. Оригами – Минск: Харвест, 2008 – 320 с.
  5. http://japan-talk.ru/iskusstvo/istoriya-origami-v-yaponii.htm
  6. http://ru.wikipedia.org/wiki/Оригами
  7. http://yourorigami.info/
  8. http://yakzrobyty.com/74-paperoplastyka-shemy-vyroby-ta-video.html
  9. Светлана Букіна Квіллінг: майстерність паперових завитків. - Росія: Фенікс, 2010. - 270 с. - ISBN 978-5-222-16862-2
  10. http://uk.wikipedia.org/wiki/Папір
Джерело: Острів знань
Автор: Ширінкіна Анна Григорівна, керівник гуртка рукоділля «Умілі ручки» ЦТДЮІ м.Ірпеня Київської обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна