Закрити
Святий Миколай. Сценарій свята для початкових класів
07 Жовтня 2015, 10:48 , Переглядів: 65940
FacebookTwitterLivejournal
Святий Миколай. Сценарій свята для початкових класів Фото: nvkannovka.klasna.com Святий Миколай. Сценарій свята для початкових класів

Матеріали учасника Всеукраїнського конкурсу-рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів по роботі з обдарованими дітьми "Школа-джерело талантів" (2014-2015 рр.) Херсонського загального НВК № 48 Херсонської міської ради (реєстраційний номер № 192-2015)

Ведуча:

Святий Миколай за свою добродійну любов і щедре милосердя вічно живе в серцях людей. А його любов символічно оживає в дні його святкування по цілому світі, коли він обдаровує дітей дарунками. Для всіх він став символом щирої любові до ближнього.

Ведучий:

Що ми знаємо з його життя? Миколай жив у Мирах, у Лівії. Народився він у багатій сім'ї, ріс дуже доброю і чуйною людиною. По смерті батьків став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним і калікам. Як щедрий Бог з небес, він часто заходив до багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх чим міг. Після смерті його визнано святим. І от з того часу кожен рік у день святого Миколая, 19 грудня, ми відзначаємо це улюблене свято. З цієї нагоди ми зібрались сьогодні.

1 учень:

У нас тепер зима лютує,
Землю снігом засипає,
Та щорік у цю пору
До нас Святий Миколай вирушає.

2 учень:

Він сідає в срібні сани,
Три коники везуть бистрі,
Ангел-візник поганяє,
Ясним світлом місяченько
Їм дороги освітляє.

3 учень:

І зіроньки – чудо-зорі-
Теж освітлюють їм путь,
Їде в гості Миколайко,
Бо Його щорічно ждуть.

4 учень:

Ждуть Його у кожній хатині,
Бо несе він подарунки
І дорослому, й дитині

5 учень:

Його з радістю чекають,
У молитвах прославляють,
В віршах, піснях величають.

Пісня «Святий Миколай»

Ведучий:

За традицією святкування діти пишуть листи Миколаю зі своїми проханнями.

(Діти встають і ведуть хоровод, тримаючи у руках листи до св. Миколая. В залі на встановленому дереві прикріплена поштова скринька.)

Поспішаймо, поспішаймо із листами,
Бо вже їде Святий з неба саночками.
Не забули ми листочки написати
Та й Святого Миколая попрохати.

(Кидають по черзі листи і промовляють.)

1 учень:

Мені ляльку!

2 учень:

Мені книжку!

3 учень:

А мені із гуми мишку!

4 учень:

А мені коня швидкого.
Ще й шабельку до нього!

5 учень:

А мені цукерок трішки, Шоколадок і горішків, Торбу пряників медових, Круглобоких і здорових!

6 учень:

Чи бува не забагато'.'

7 учень: (вражено)

Та ж іде багате свято.

8 учень:

Я собачки хочу дуже,
А цукерки – це байдуже!

Ведучий:

В школу Миколай завжди
носить книжечки нові.
Сподіваюсь, що сьогодні
різочки нема нікому.

Ведуча:

Ну, швиденько, швидко, діти,
Починає вже темніти!
Скоро вже приїде в гай
Наш Святитель Миколай.

Виходять діти

1 учень:

Гей, пошлемо листочок до раю:
"Не забудь нас, Святий Миколаїв!
Не забудьте про нас, янголятка!
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.
Завжди ми були чемні і милі,
До школи охоче ходили,
Шанували матусю і тата
Та любили сестричку і брата.

2 учень:

Ми складали долоні маленькі
І молились до божої неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А антипка нам зовсім не треба".
Гей, пошлемо листочок до раю:
"Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!
І підпишемо: хлопці й дівчатка!"

{Декорація лісу. З-за кущів виходить Ведмідь, Вовк, Лис, Заєць.)

Вовк:

Гей, Бурмиле, чи ти чув,
Чи ти бачив, хто це був?

Ведмідь:

Бачить-бачив, чути-чув,
Але що це - не збагнув!

Лис:

До Святого Миколая
Діти тут листи вкидають.

Заєць:

І у голос розказали
Все, чого собі бажають.

Вовк:

Жаль. Ой жаль, жаль, мій любий брате,
Що не вмієм ми писати! (Замріяно)
Дуже - ах! - хотів би я
Хоч маленьке порося!

Заєць:

Ой, стидайся! У Святого
Як проситимем такого?
Краще побажай собі
Ось капустоньки хоч дві!

Ведмідь:

Ну, смішний ти, куцохвостий!
Та ж хіба коли Вовк просить?

(звертається до Вовка)

Все вовкам, а ось я
З'їв би меду горщик, два.

Лис:

Звісно, мед - це не найгірше,
Але курочку смачніше
Заїдати на обід -
Та про це просить не слід!
У Святого Миколая
Я хоч масла попрохаю.

Ведмідь:

Чути - здаля щось гуде!
Може, вже Святий іде!

(Звірі ховаються. Вбігає двоє дітей - Люба і Зіна. Люба голосно плаче.)

Зіна:

Ой, не плач! Ой, почекай!
Бачиш, ось і ліс!

Люба:

Є і скринька, Зіно мила,
Та... листочка я згубила!

(Знову плаче.)

Зіна:

Ну, не плач же, не ридай!
Та ж Святитель Миколай
Знає всі наші бажання,
Всі надії, сподівання!
Хоч листочка ти згубила,
Добрих вчинків ти зробила
Певно, більше, ніж ми всі.

Люба:

(втерла сльози, всміхнулася)

Ах ти, Зіно, язиката,
Ти забула розказати.
Скільки ти добра зробила
І не була вередлива.

Зіна:

Годі, на хвальбу не час!
Чуєш? Хтось іде до нас!

Вовк: (Виглядає з-за куща, тримаючи листа в зубах)

Я доріжкою ішов
І листок оцей знайшов.

Ведмідь:

Це ж оця панянка мила
Знехотя його згубила.
Кинь скоріш листа у скриньку,
Щоб потішити маленьку!

Вовк: (Міцно тримає листа лапою)

Ой, ні-ні! О ні! Я сам
Вже його Святому дам!
Може, стане він добріший,
Дасть м'ясця мені радніше.

Ведмідь: (прислухається)

Швидко! Вовче, кинь листок!
О, вже чую скрип санок!

Вовк (заперечує головою й лапами, обидва ховаються)

6 учень:

У святу зимову пору
Із Божого раю-Двору
Миколайко виїжджає
Й дуже-дуже поспішає.

7 учень:

З неба їде до землі
Там, де діточки малі.
Поміж зірок, поміж хмари
Миколайко везе дари.

8 учень:

Тим, що Його прославляють,
Тим, які щорік чекають...
Їде в гості Миколай
У мій рідний любий край !

9 учень:

В нас тепер зима панує,
Землю снігом засипає,
Та в цю пору до нас в гості
Миколайко поспішає...

10 учень:

Він сідає в срібні сани,
Янгол коней поганяє...
Їде, їде Миколайко,
Бо Його земля чекає.

11 учень:

Зіроньки та місяченько
Освітляють ясно путь.
Їде, їде Миколайко,
Де Його щорічно ждуть.

Янголятко 1:

Я маленьке янголятко,
Маю біленькі крилятка
Доброго Вам дня, малятка!
Знаю, ввечері молились,
Тата, маму поважали,
Рідну мову шанували.

Янголятко 2:

Глянь-но, тут, в кущах, неначе
Щось цей Вовк сказати хоче.

Вовк:

Ви простіть мені, що я...
Бо знайшов я тут листа
І не вкинув ще у скриньку.

(Кладе листа і тікає)

Янголятко 2:

Ах, це та маленька Люба,
Що так пильно чистить зуби.
Точно в школу вже вчащає,
Гарно віршики вивчає.
І для Люби, і для всіх
Є дарунків повний міх.

(Стукіт у двері. Входить чорт Антипко)

Антипко:

Агов! Агов! Чи пустите до хати?
Бодай погрітись... холодно...
У мене є дарунки для дітей!

Ведуча:

Справді? Що ж це за дарунки?

Антипко:

Накрутив я купу різок
На усіх нечемних діток.
Тут стане всім: дівчаткам-задавакам
І хлопцям-розбишакам.
Які не слухають ні мам. ні татусів.
Ха-ха! Хі-хі! Ха-ха! Хі-хі! Даруночки такі!
Тут самі лиш пустуни,
Я всіх їх добре знаю.
Отак! На! На!

(Дає різки дітям)

Янголятко 1:

Ось вам подарунки. Це правда, діти?

Діти:

Ні! Ні!

Антипко:

Ах, так! Ви всі нечемні діти!
І зараз всіх я буду бити!

Ведуча:

Згинь з очей, нечиста сило,
В цю ж хвилинку пропадай!

(Антипко тікає.)

Янголятко 2:

Але спершу, малята,
Обдаруєм всіх звіряток.
Щоб ні в лісі, ні у полі
Не робили шкоди злої.

Янголятко 1:

Вовкові ось тут ковбаска.
Вовчику, бери, будь ласка!
Лисові - дві круглі шинки,
Це для тебе лакоминки!
А Ведмедеві, нівроку,
Бочка меду круглобока.

Янголятко 2:

Зайчику, ближче підійди-но,
Моркви тут тобі торбина.

Ведуча:

Що ж звірят обдарували.
Свято знову засіяло.

12 учень:

Святий, щедрий Миколай
Йде щороку в рідний край
В кожну хату, в кожен дім
І несе дарунки всім.

13 учень:

Добрим є він для людей,
Для усіх, усіх дітей!
І Його щедрота й ласка
Для нас є як справжня казка!

14 учень:

Бо приходить він тоді,
Коли темно на землі.
Тихо-тихо в дім прийде,
Подарунки покладе.

15 учень:

Навіть сліду не лишає,
Хоч і кожен із нас знає
Що відвідує всяк раз.
Миколайко усіх нас.

16 учень:

Каже так мій любий дід,
Що це свято з давніх літ
В Україні вже існує,
Радість людям всім дарує

17 учень:

То ж Його усі славімо,
В добрі, мирі всі живімо!..
О, Все щедрий Миколай,
Нам в усьому помагай!

Пісня «Ой, хто - хто Миколая любить»

1. Ой хто, хто Миколая любить,
 Ой хто, хто Миколаю служить,
 Тому Святий Миколай
 На всякий час помагай. Миколаю.

2. Миколаю, молися за нами
 Благаємо Тебе зі сльозами
 Ми тя будем вихваляти
 Ім’я Твоє величати. Миколаю.

3. Ой, глянь, глянь на Вкраїну рідну.
 Ой, глянь, глянь на змучену,бідну.
 Ми тебе всі діти молим
 Просив Бога ти їй долі, Миколаю (2 рази)

Джерело: Острів знань
Автор: Гадяцька І.В. вчитель початкових класів Херсонський НВК № 48 Херсонської міської ради

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна