Закрити
Народознавче свято "Великдень"
24 Березня 2014, 16:09 , Переглядів: 6460
FacebookTwitterLivejournal
Народознавче свято Фото: http://f-lite.ru Народознавче свято "Великдень"

Разработка участника ІІ Всеукраинского конкурса "Творческий учитель - одаренный ученик".

Мета заходу: ознайомити з найдавнішим, найурочистішим святом – Великоднем; пробуджувати пізнавальні інтереси до традицій народу; виховувати глибокі почуття любові до людей, шанобливе ставлення до духовних святинь; сприяти розвиткові творчих здібностей школярів, не забувати своєї національної культури.

Обладнання: світлиця, святково прикрашена малюнками, висловами, писанками, рушниками, рецептами приготування святкових страв до Великодня.

Сценарій свята

Ведуча: Сьогодні у нас незвичайне свято, яке ми присвятимо одному найдавнішому, найбільшому, найурочистішому святу – Великодню.

Святом із свят та торжеством з торжеств є світле Христове Воскресіння, або Пасха. Це насамперед, головне християнське свято.

Учениця

Великдень всіх нас
На гостини просить,
Малює сонце полотно небес.
В траві фіалочки зітхають
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє –
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Ведуча. В России Пасху называли Велик день, светлый день. У крестьян существовало поверье, что на Пасху солнце играет. И многие старались подкараулить это мгновение. А дети обращались к солнышку:

Учень.

Солнышко, ведрышко,
Выгляни в окошечко!
Солнышко, покатись,
Красное, нарядись!

Ведуча. Молодежь взбиралась на крыши, чтобы встретить солнышко. Пасха длилась неделю и вся эта неделя была заполнена различными играми, развлечениями, хождением в гости. На Пасху принято было поздравлять друг друга с Воскресеньем Христовым, христоваться и обмениваться крашеными яйцами. А мужчинам, парням, мальчикам разрешалось звонить в колокола, поэтому звучал беспрерывный колокольный звон.

Учень.

На Руси обрядов много.
А сегодня праздник Бога:
Пасха – Бога воскресение,
Его второй день рождения.

Учень.

Вот просыпается земля
И одеваются поля,
Весна идет, полна чудес!

Вместе: Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Ведуча. Останній  перед Паскою тиждень називають Страсним. Чи знаєте ви, чому таку назву дали наші предки? Що треба було робити під час Страсного тижня?

Учениця. У великий, або Чистий четвер на цьому тижні йдуть до церкви і слухають «страсті» - розповідь про Христа. Цей день – день весняного очищення, протягом якого всі господарки і господарі наводили порядок в стайнях, коморах, на подвір’ї в хаті – все повинно бути чистим і святковим. У чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку солі, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці на Великдень, як прийдуть, бувало, з церкви і сядуть за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах.

У Чистий четвер до схід сонця купались, щоб тіло було чистим. Дівчата, щоб бути гарними, вмивалися з «яєчка»: клали крашанку в миску з водою.

А господарі в цей день кололи кабанів, бо ж на великодньому столі повинні бути шинка й ковбаса, а ще різали поросятко, бо за старим звичаєм разом з пасхою в церкві святили й печене порося з шматками хріну в зубах.

Ведуча. А чим займаються господині в п’ятницю? Яка приємна робота припадає на цей день?

У п’ятницю ні мити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова.

За давнім звичаєм саме в п’ятницю пекли паски. Щоб паска вдалася гарною, усі виходили з хати. Коли садили паску в піч, молилися. Деякі господині обмахували віником усі кути хати: «Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блошиці, стоноги, пріч із моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю!»

Ведуча. А еще на Пасху пекли вкусные, сладкие сдобные булки – куличи.

Сценка «Куличик»

Действующие лица:

  • бабушка
  • внучка
  • внук

(все трое в нарядных фартуках)

Бабушка:

Внучка, братишку скорее покличь,
Да рукава закатайте повыше –
Будем мы делать пасхальный кулич.

Внучка:  Только бы вышел!

Внук: Только бы вышел!

Бабушка:

Всякое дело – учебу, работу
Брань ли духовную, внешнюю битву
Мы, уповая на Божьи щедроты,
Чем начинаем?

Внуки: Смиренной молитвой!

Бабушка:

Верно, ребятки!
Попросим у Бога
Ангельской помощи нам на подмогу!
Наши труды для трапезы любви.

Вместе: Господи Боже наш, благослови!

Бабушка:

Хоть и чиста эта белая мучка,
Все же сквозь сито просей её, внучка!

Внучка:

Много здесь, бабушка, примесей разных,
Мелких комочков, соринок скрыто.

Бабушка:

Исповедь нам от грехов и соблазнов
Помыслы чисты как доброе сито.
Грешник раскаянный Богу милее,
Пусть ко Творцу припадает творенье.
Сердце свое уподобим елею,
Всё покрывал глубоким смиреньем.

Внук:

Масло и яйца, изюм, кардамон –
Щедро положим в кулич без опаски...

Бабушка:

Но никогда не поднимется он,
Если не будет в нем доброй закваски!
Помыслы наши – пустая химера,
Если любви не сопутствует вера.

Внучка: Сделано тесто с умом и сноровкой.

Внук: Дело закончим горячей духовкой.

Бабушка: Вот и кулич наш на праздничном блюде.

Вместе: С Пасхой Христовой вас, добрые люди! (кланяются).

(Запись колокольного звона)

Учениця. (Тримає паску)

Та що там говорити?
Важливіша я тут,
Без мене вас до церкви
Святити не підуть.
Я голова над вами,
Мій рід йде з давнини,
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й з паскою Великдень
Звуть люди не землі,
Тоді день є великий,
Як паска на столі.
До того ж я багата
Родзинками й медком,
Їдять мене на свята
Із м’ясом, молоком.

Ведуча. А зараз у мене для вас загадка!

Красно катається – всьому світу диво оголошується. (Пасхальне яйце)

З давніх-давен писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. Їх вважали символом добра, сонця. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, вона приносить добро, щастя, достаток, захищає від усього злого, недоброго. Писанка – це символ краси, весни, Великодня й України.

Учениця (тримає писанку)

Я писана красуня –
Вся в рисках і квітках,
Красу митців несу я,
Їх славлять у віках,
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.

(Пісня «Писанка»)

Ведуча. Как появилась традиция красить яйца? (После вознесения Иисус велел ученикам идти по миру и проповедовать народу свое учение. Отправилась проповедовать учение Христа и Мария. Пришла она в Рим, в императорский дворец. В те далекие времена каждый приходящий к императору обязательно приносил какой-нибудь подарок: богатые – драгоценности, а бедные – что могли. У Марии ничего с собой не было, кроме веры в Христа. Протянула она императору простое куриное яйцо и сразу громко-громко произнесла главное известие: «Христос воскрес». Удивился император и сказал: «Как можно поверить в то, что кто-то может воскреснуть из мертвых? Трудно в это поверить, как и в то, что это белое яйцо может стать красным!» Пока он говорил эти слова, яйцо стало менять свой цвет: оно порозовело, потемнело и наконец, стало ярко-красным. Так было подарено первое пасхальное яйцо).

Ведуча. Пропоную послухати розповідь про писанки.

Учень. «Писанка» - це значить писати за допомогою воску та фарби. Писанку не можна розмалювати, коли ти з ким-небудь посварився чи був у гніві, бо це символ сонця і добра. Найчастіше розписували 13 яєць: 12 апостолів та Спаситель.

Учениця. Інсценування «Писанки»

В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочок, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
Буде в мене писанка,
Про Вкраїну пісенька.

(Пісня «Писанка»)

Учениця. Візерунки на писанки наносили так: на шкарлупі гарячим воском наводили місця, які хотіли залишити білими, і яйце занурювали, скажемо, у зелену фарбу. Потім покривали воском дільниці, які писанкар хотів бачити зеленими, і яйце кидали в іншу фарбу. Наприкінці крашанки ставили в піч, і віск розтавав.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову:

червоний – радість життя;
жовтий – місяць, зорі, тепло, врожай;
блакитний – здоров’я;
зелений – весна, воскресіння природи;
чорний з білим – пошана духів;
коричнева – мати земля, її врожаї, щедрість.

Учениця.

В наших писанках Великдень
Дзвоном трепетна луна,
А орнаменти казкові
Підказала нам весна.

Ведуча. Та повертаємося до Страсного тижня. Надходить субота. Чим займалися господині в суботу???

Готували м’ясні страви:

смажене порося, ковбаси, пекли мандрику – сирну бабку.

Увечері господиня клала в кошик паску, порося, мандрику, крашанки, писанки, ковбаси, масло, сало, мед, сіль, цукор, пшоно, ніж, землю, шматочок чорного хліба, білу глину, мак – для освячення в церкві.

Ведуча.  Світлої неділі скрізь звучить вітання «Христос воскрес!» У відповідь: «Воістину воскрес!» За давньою традицією, після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки або великодній дар. Три дні святкують, нічого не роблять, лише ходять у гості і веселяться.

Ведуча. Улюбленими великодніми забавами і дорослих, і дітей були ігри з яйцями крашанками. Ось деякі з них.

«У трапка». Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закривши шапкою обличчя, намагався підійти до неї.   

«У кидка». Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє. Гравець кидав між яйцями свою крашанку намагаючись відразу два яйця розбити.

«Битки». Гравці «стукалися» крашанками. Чия розбивалася, той і виграв.

Учениця. Старі люди вважали, що великодні ігри сприяють поселенню доброго духу в душах і родинах. На те він і Великдень.

Ведуча.

Христос Воскрес! – шепочуть діти,
Христос Воскрес! – вкраїнські діти,
Радійте всі – ви наші друзі.
Христос Воскрес! – моя родино,
Моя хатино, мій садочку.
Тож хай воскресне наша Україна,
Як наш Христос Воістину Воскрес!

Ведуча.  Ось і підходить до завершення наше свято. Доки люди пишуть писанки, доти буде світ. Тож тішимося Воскресінням Господнім, любимо один одного, даруймо один одному писанки: На щастя, на долю, на віки вічні!

(Пісня «Молюсь до Бога»)

Паска

У теплому молоці розвести дріжджі, додати трохи борошна і цукру, добре вимішати і поставити у тепле місце для того, щоб опара підійшла. Після того, як опара піднялася, додати до неї 1 склянку сметани, 0,5 склянки олії, 10 жовтків, розтертих з цукром. Добре вимісити. Білки добре збити з трьома склянками цукру і залишити для змащування верхівок пасок.

Коли тісто ще раз підійде, додати до нього 10 яєць, 300 грамів розтопленого масла або маргарину, цедру з одного лимона, родзинки, ваніль за смаком, 2 - 2,5 кг борошна. Ще раз добре вимісити тісто, дати йому підійти (тісто повинно бути не тугим і відставати від рук). Тістом заповнюють 1/3 форми і випікають у гарячій печі (духовці) протягом 40 - 55 хвилин. Верхівки готових пасок змащують збитими білками і ставлять у теплу піч на декілька хвилин.

Паска

Дріжджі розвести у теплому молоці з 1 ст. ложкою цукру і 3 ст. ложками борошна. Коли розчина почне бродити, влити її у посуд з борошном, додати розтерті з цукром жовтки, посолити і замісити. Місити до появи пухирців і тоді влити розтоплений жир, знову добре перемісити, щоб тісто ввібрало жир, додати промиті родзинки, цедру, вимісити, накрити і поставити у тепле місце, щоб підійшло. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвічі, частину його викласти у форму, дно якої застелене промащеним папером, заповнити форму на 1/3 і поставити, щоб підійшло. Коли форма заповниться, змастити тісто яйцем і пекти в гарячій

Шинка у вині

Вимочену у воді шинку розрізати вздовж, вийняти кістку, зрізати шкіру і міцно перев’язати шнурком. У чавунок покласти різану моркву, цибулю, біле коріння, шинку, залити бульйоном, додати З склянки червоного вина і варити близько З годин. Тоді зняти шнурок, шинку порізати на шматки, обкласти листками салату з майонезом і смаженою картоплею. Залишки бульйону разом із звареними овочами протерти крізь сито, додати 1/2 склянки олії і подавати на стіл у соуснику.

Порося з хріном

Підготовлену тушку поросяти зварити у невеликій кількості води з корінням пет­рушки, морквою, цибулею. Готове порося викласти на полумисок і залити підливою з хріну і сметани. Підлива готується так: натертий хрін злегка підсмажити на маслі, додати запашного перцю і оцту, кип’ятити, поки оцет не випарується на 3/4 свого об’єму. Борошно злегка підсмажити, розвести бульйоном, проварити, додати сметани. Все добре прокип’ятити на легкому вогні, посолити, процідити, змішати з хріном, ще раз проварити і заправити маслом.

Смажене порося з начинкою

Очищене і промите порося вимочити у холодній воді протягом 1,5—2 годин, витягнути, обсушити, посолити всередині.

З гречаної крупи зварити розсипчасту кашу, змішати із злегка підсмаженою посіченою цибулею, вареними, дрібно покришеними яйцями, печінкою і нирками з поросяти, меленим перцем і сіллю. Цією начинкою нафарширувати порося, покласти його в жаровню і смажити у духовці до готовності, час від часу змащуючи зверху смальцем.

Готове порося нарізати шматками, перед подачею на стіл можна полити вершковим маслом.

На 1 кг поросятини250 г гречаної крупи, 100 г смальцю, 3 ст. ложки вершкового масла, 1 цибулина, 2 яйця, 3 горошини гіркого перцю.

Джерело: Острів знань
Автор: Ефименко Раиса Васильевна, высша кат., старший учитель, Серебрянская общеобразовательная школа 11-3 ст., Раздольненский р-н, Автономная Республика Крым

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна