Закрити
Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві
25 Жовтня 2013, 16:08 , Переглядів: 51580
FacebookTwitterLivejournal
Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві Фото: wikimedia.org Музиканти, картина Абрахама Боссе 1635

Урок зі світової літератури з мультимедійною презентацією для 9 класу. Робота учасника ІІ Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень"

Тема: Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Формування нового бачення світу і людини в епоху бароко. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки.

Мета: розкрити особливості бароко як літературного напряму; показати багатство художніх надбань бароко; формувати цілісний світогляд восьмикласників; розвивати навички характеристики художнього напряму; пробуджувати інтерес до мистецтва бароко; виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва.

Обладнання: мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і навичок.

Анотація

Даний урок з мультимедійною підтримкою дає можливість дати загальне уявлення про добу бароко як в літературі так і інших видах мистецтва, охопити поглядом епоху загалом, митців, які творили в ній, їхню творчість та її тематику, основні принципи творення літератури, її ознаки та особливості. Інформація що містить на мультимедійна презентація розміщена у певній логічній послідовності. В ній відображається головне, найбільш значуще, те, що необхідне для усвідомлення матеріалу дев’ятикласниками та подальшого його відтворення, має сприяти кращому запам'ятовуванню оглядових тем із світової літератури під час зорового сприйняття , яке в подальшому аналізується, об'єднується (синтезується) і постає як певний узагальнений образ. Ці фактори підвищують ефективність навчання. Крім того презентація містить ряд завдань, що будуть сприяти не пасивному перегляду учнями презентації, а активної роботи на уроці,тобто учень стане співучасником уроку.

Митці бароко жили у світі, де … «розпалася гармонія»,
у світі оголених протиріч і антиномій, що мисляться
ними як норма буття і водночас як естетичний принцип,
що реалізується в поетиці контрастів.
Д.Наливайко

Перебіг уроку

I. Актуалізація опорних знань

 - Як називається поступальний розвиток світової літератури від найдавніших часів до сьогодення?
 - Які етапи всесвітнього літературного процесу ми вже розглянули у 8 класі?
 - Чи можна стверджувати, що мистецтво античності, Відродження було загальноєвропейським ?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (Слайд 3)

(Коментар до виконання завдання. Перший слайд є заголовним, крім цього він містить гіперпосилання. На слайді №2 міститься зміст презентації. Якщо вчитель вважає використання змісту недоцільним, то може відразу перейти до слайду №3. Для цього необхідно навести курсор на слово «бароко» і клацнути лівою кнопкою мишки.)

Слово вчителя

Звелася люта велич нанівець —
Так церква у вогні знайшла кінець.
Вітрила ремонтує екіпаж,
Немов лахміття, звис наш такелаж,
Уламки скрізь. У тій шаленій грі
Було сигнальні збито ліхтарі...
(Переклад В. Коптілова)

Так писав про свою епоху англійський поет Джон Донн. Він порівняв її зі страшною морською бурею. Саме про цю добу ми сьогодні розпочнемо розмову й ознайомимося з її характерними рисами. Першим стильовим напрямом в історії культури, який більшою чи меншою мірою охопив усі народи Європи незалежно від національності та віросповідання, одноголосно називають бароко. Більше того - це перший напрям, який вийшов за європейські межі.

ІІІ. Робота над темою уроку

Презентація теми, мети уроку.

  • Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
  • Яку мету поставимо?

Основні запитання, на які ми шукатимемо відповіді (запис у зошити) (Слайд 4) :

  • Що таке бароко?
  • Особливості барокового світосприйняття.
  • Які чинники мали вплив на його формування?
  • Якими є провідні риси літератури бароко?
  • Яку роль відіграло українське бароко?
  • Якою постає людина в барокову епоху?

Робота з епіграфом. (Слайд 5)

Як ви розумієте слова, взяті за епіграф?
Чи можна зі слів Д. Наливайка зрозуміти сутність бароко?

Виклад нового матеріалу

1. Історичні підсумки епохи. (Слайд 6)

(Коментар до виконання завдання. На слайді № 6 схема з’являється блоками, поступово. Вчителю доцільно організувати бесіду, діалог з класом. Про Тридцятилітню війну в Німеччині, Англійську революцію, Реформацію, Контрреформацію та наукові відкриття доби Відродження учням відомо з уроків всесвітньої історії. Починаючи з блок-схеми «Крах віри в людину» учням варто розповісти про глибоку кризу ідеології Відродження. Див. матеріали для вчителя далі за конспектом)

Бесіда

  • Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про XVII ст.
  • Які саме війни та революційні події відбуваються в XVII ст.
  • Що ви знаєте про наукові відкриття доби Відродження?
  • Який вплинули ці відкриття на світогляд людини доби Відродження?

Матеріал для вчителя

XVII ст. — трагічний час в історії Європи, коли палали загарбницькі та релігійні війни й вибухали революції, з яких найбільш кривавими були Тридцятилітня війна в Німеччині (1618 – 1648) та Англійська революція 1648 року. Європу роздирали суперечності. Почалася Реформація (розкол на католиків і протестантів), за нею – Контреформація. Здавалось би, що може похитнути церкву і віру в Бога? Та німецький богослов Мартін Лютер звинуватив самого Папу Римського в аморальності й злочинності, швейцарський богослов Жан Кальвін робив спроби побудувати республіку й у ній відродити в усій його чистоті і правдивості християнство, яке нібито занапастили католики за півтора тисячоліття. Важливе значення мають відкриття в астрономії (Галілей, Кеплер), у фізиці (Галілей, Ньютон), фізіології (Гаврей), математиці (Декарт, Ньютон).

Саме в цей час починається смертельний і тривалий двобій віри і розуму. Письменники бароко поетизували сміливість наукового пошуку. Однак те, що палко й сміливо оспівувала література, нещадно каралося церквою, влада якої над людиною тоді ще була майже тотальною. Де ж шукати пересічній людині душевні сили і моральну опору, кому вірити? Усе більше людей зневірювалось. З кінця XVI ст. ідеологію Відродження починає охоплювати глибока криза. Її насамперед породила криза віри в людину, в її безмежні можливості щодо влаштування світу і побудови суспільства на засадах справедливості розуму. Світ, що уявлявся впорядкованим і гармонійним, обернувся ірраціональним, тобто незбагненним, хаосом, сповненим зяючих безодень і нерозв’язаних суперечностей, а людина - істотою, що роздвоюється між добром і злом. Людина виявилася, зрештою, цілком безпорадною і нездатною впливати на хід історичних процесів, який відбувався немовби сам собою, поза її участю й усупереч її волі. Насамкінець не забуваймо також про ворожі й непідвладні людині природні сили та катаклізми (смертоносні шторми й цунамі, жахливі виверження вулканів і страшенні засухи). Через усі ці причини колись цілісна й гармонійна картина світу – віра у вроджену доброту людини як такої, у прихід «золотої доби» людства – спочатку почала давати тріщини, а потім із брязкотом розпалася, як тонке позолочене венеціанське скло під важкими ударами залізного молота.

2. Нова картина світу. (Слайд 7)

Слово вчителя

В той же час XVII століття стало надзвичайно важливою віхою в культурно-історичному розвитку людства. З одного боку, його можна вважати своєрідним підбиттям підсумків попередньої великої історичної епохи, відомої під назвою Відродження або Ренесансу, а з іншого боку, часом, коли окреслюються нові, суголосні тогочасним історичним умовам шляхи та перспективи розвитку людського суспільства, формуються ті соціально-економічні, політичні, культурні традиції та морально-етичні цінності, які закладають підвалини новочасної європейської цивілізації.

Якщо Відродження було добою панування гуманітарних наук, то епоха бароко позначена збільшенням питомої ваги природничих і точних наук. Змінився сам «інструментарій і стиль» дослідження. У попередні епохи головним його «інструментом» було слово, гуманітарна думка, а від ХVІІ ст. їх змінив експеримент. Якщо раніше наукові відкриття здійснювалися завдяки чиїйсь геніальній здогадці, то від доби бароко провідним методом стало планомірне накопичення й ретельний аналіз наукових фактів. Математика набула статусу «королеви наук». Пригадаймо, що мікроскоп і телескоп, без яких нині неможливо уявити жодну лабораторію чи обсерваторію, винайдено саме в ті часи. Френсіс Бекон відзначив: «Винахід книгодрукування, пороху і компаса справив на людські стосунки такий вплив, якого не справляла жодна влада, жодна секта, жодна зірка.»

- Як позначилися наукові відкриття ХІІ століття на житті пересічної людини?

Наукові відкриття не лише значно поліпшили життя людей, а й призвели до того, що на порозі XVII ст. людство здригнулося від жаху. З’ясувалося, що наша рідна, надійна і затишна мати-Земля насправді є маленькою кулькою, яка мчить невідомо куди в холодному байдужому космосі – неосяжному безкінечному просторі, переповненому подібними ж кульками! До того ж усі небесні тіла будь-якої миті можуть зіткнутися і розпастися на атоми, потягнувши за собою в прірву небуття всіх без винятку людей. Картина світу виявилася куди гіршою за Дантове «Пекло».

В той же час Земля припинила бути центром Всесвіту, геоцетрична картина світу дала тріщину. А водночас бралася під сумнів і антропоцентрична картина світу, якою так пишалися гуманісти. Ці зміни налякали не лише церкву та владні кола, а пересічну людину. Тисячоліттями усталене уявлення про світ розпалося на порох, захиталась і суспільна драбина – усе ставало «з ніг на голову!» Напрошувався висновок: хай навіть «людина вільна і рівна Богові, але й вона є лише маленькою ланкою у величному механізмі природи».
Так виник притаманний добі бароко «метафізичний неспокій». Постійний сумнів у всіх цінностях життя, тривожне світовідчуття не могло не вплинути на мистецтво й літературу.

3. Визначення та походження терміна. (Слайд 8)

Словникова робота

Завдання: - Уявіть, що вам треба укласти словник літературознавчих термінів. Яке визначення «бароко» ви б записали?

(Коментар до виконання завдання. На слайді доцільно висвітлити тільки першу частину визначення терміну: «барко – це…». Після того, як учні запропонують свої варіанти відповідей, показати на слайді повністю визначення «бароко» і прокоментувати його.)

Бароко (від італ. вигадливий, химерний; від порт. perolo baroko – перлина неправильної форми) — літературний і загальномистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI–XVIII століть. Довго вважалось, що цей термін походить від португальського слова, що означає перлину неправильної форми, яка переливається різними кольорами райдуги. За іншою версією термін бароко походить від італійського – вигадливий, химерний. Існує і третій варіант – слово «бароко» означає фальш і обман. Термін «бароко» вперше був застосований для характеристики стилю архітектурних споруд. Але згодом його починають вживати для позначення інших мистецьких явищ. У XVIII столітті термін «бароко» застосовують до музики, у XIX столітті його вживають стосовно скульптури та живопису. Наприкінці XIX століття починають говорити про бароко в літературі. Термін бароко був введений у XVIII столітті, причому не представниками напрямку, а їхніми супротивниками – класицистами, які вбачали в бароко цілком негативне явище. Вважають, що першим термін «бароко» щодо літератури використав Фрідріх Ніцше.

4. Періодизація доби

Хронологічні межі періоду бароко не збігаються з календарними межами історичних епох і для різних країн Європи коливаються – інколи з досить значною різницею у часі. Вважається, що бароко як загальномистецький і, зокрема, літературний напрям зародився в Італії та Іспанії в середині У XVI століття, звідки упродовж XVI – XVIІІ століть поширився майже у всіх країнах Європи. Розквіт його у більшості європейських країн припадає на XVIІ століття Саме тому XVIІ ст. і прийнято називати епохою бароко.

5. Визначальні складові елементи і чинники доби бароко. (Слайд 9)

Самостійна робота з інформаційною карткою

Завдання: Ознайомтесь зі змістом інформаційної картки і допишіть речення, початок яких ви бачите на слайді.

Інформаційна картка

Ідеологічною передумовою бароко стала контрреформація, а бароко, в свою чергу, стало її естетичним виразом. В 1540 році папа римський заснував орден єзуїтів, які стали основними і найбільш активними пропагандистами бароко в мистецтві. Впродовж XVI – XVIІІ століть єзуїтський орден поширюється по всіх країнах католицької Європи і разом з ним поширюється бароко. Але при цьому повного повернення до середньовіччя, як того прагнула католицька церква не відбулось. Як наслідок бароко стало своєрідним синтезом культур середньовіччя та античності, тому для митців бароко характерне примирення суперечностей: земного і небесного, духовного і світського, античності і християнства. Визначальними у філософії та мистецтві, почасти й у масовій свідомості, стають ідеї про те, що все земне — тлінне, тимчасове, тутешнє «життя — є сон», справжнє життя настає лише після фізичної смерті; реальний світ — долина страждань, які необхідно терпіти смиренно, очікуючи смерті та єднаючись душею з Богом. А звідси — барокові метафори: життя людини — троянда, що швидко в'яне і перетворюється на колюче й сухе стебло; людина — недогарок; звідси ж алегоричні персонажі — Смерть, Доля, Віра тощо; вірші, збірки під заголовками «Цвинтарні думки», «Похоронні пісні». Дотепність, парадоксальність, контрастність сполучення, алегоричність, містицизм, інтерес до трагічних суперечностей буття: життя і смерті, тлінного і вічного, взагалі – тяжіння до поєднання непоєднуваного (смішного з сумним, трагічного з комічним, високого з низьким і т. д.) на кшталт таких образів, як «радісний біль», «багатий жебрак», «німий промовець», «блаженна мука» - це ті риси твору, які в ньому найбільше цінували митці. Тема творів бароко: відображення життя в його контрастній різноманітності, ілюзорність та скороминучість людського життя, життя як сну, життя як театру або лабіринту, трагічна невлаштованість світу, фатальна підпорядкованість людської долі божественному призначенню, гріховність людської природи. А ідею диктувало життя - прославлення монархічного або релігійного правопорядку та боротьби за національну єдність в різних країнах Європи.

Поширеними мотивами поезії стають різноманітні природні катаклізми (бурі, повені, землетруси) та соціальні потрясіння (війни, повстання, народні заворушення), трагічні суперечності в душі людини як відображення суперечностей між небесним та земним, пристрастю та моральним обов’язком, мотиви відчаю, зневіри та приреченості. Як наслідок у творах бароко домінує похмурий, песимістичний пафос, у барвах якої герої цих творів сприймають один одного і світ, що їх оточує.
Важливого значення набуває зовнішній вигляд твору, тексти віршів набувають форми хреста, чари, ковадла, колони, ромба, стають популярними акровірші. Поети бароко часто бавляться нанизуванням вигадливих метафор, порівнянь, антитез. Наприклад, «любов зв'язує золото з крицею, пряжу — із шовком, спонукає кропиву тягтись до шляхетної троянди, до перлин кладе сміття, до вугілля кладе крейду і часто прищеплює дикому дереву солодкий плід». Найбільш поширеними жанрами бароко є пасторальна поезія та драма, пасторальний роман, філософська лірика, сатирична бурлескна поезія, комічний роман, трагікомедія, філософська драма.

Завдання: Перевірте результати своєї роботи. (Слайд 10)

6. Своєрідні ознаки. (Слайд 11)

Завдання: Перегляньте матеріали підручника, присвячені сьогоднішній темі, порівняйте їх з інформацією на слайді № 11 і дайте відповідь на запитання: - Які своєрідні, характерні ознаки доби бароко виділені у підручнику як головні та визначальні, а які виділені на слайді? Прокоментуйте їх, користуючись матеріалами підручника.

  1. Посилення ролі держави і церкви.
  2. Поєднання релігійних і світських мотивів, образів.
  3. Мінливість, поліфонічність, ускладнена форма.
  4. Тяжіння до контрастів,метафоричність, алегоризм.
  5. Людина не протиставляється Богові, а вважається найдосконалішим його творінням.
  6. Настрої песимізму, скепсису, розчарування.
  7. Трагічна напруженість і трагічне світосприйняття.
  8. Прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем.

7. Погляд на людину.(Слайд 12)

(Коментар до виконання завдання. Учням можна запропонувати випереджувальне завдання: підготувати повідомлення «Погляд на людину часів бароко», або ж запропонувати опрацювати матеріали підручника самостійно і дати відповідь на питання «Якою постає людина в барокову добу?»)

Погляд на людину часів бароко – тверезий і безжальний, інколи жорстокий, принципово відмінний від того, який панував в свідомості Ренесансу і який ідеалізував людину. Адже людина не ідеальна – її внутрішній світ сповнений різноманітних відтінків, в ній часто поєднуються риси, які виключають одна одну, її психологія, часто досить дивна і суперечлива, дисгармонійна. В мистецтві бароко людина постає як складна, багатопланова особистість зі своїм світом переживань, залучена у драматичні конфлікти. Людина бароко — це, за образом англійського поета Дж. Донна, черв, який плазує у бруді та крові. В результаті людській особистості відводиться скромна роль безмежної піщинки всесвіту, безпорадної і цілком залежної від волі Бога. Людина бароко або втікає до усамітнення з Богом, або, навпаки, кидається у вир політичної боротьби, перепливає океани, шукаючи нових колоній, береться поліпшити стан усього людства.

8. Найвидатнішими представники літератури бароко (Слайд 13)

Завдання: Ознайомтесь з матеріалами, вміщеними на слайді №13 і назвіть найвидатніших митців доби бароко.

  • Іспанія: П. Кальдерон, Ф. де Кеведо, Л. Гонгора
  • Італія: Дж. Маріно
  • Велика Британія: Дж. Донн
  • Франція: Т. А. Д'Обіньє
  • Німеччина: А. Гріфіус, М. Опіц
  • Польща: Я Кохановський, Я. Морштин
  • Україна: Ф. Прокопович, Г. Сковорода, М. Довгалевич, І. Величковський.

9. Загальна характеристика мистецтва бароко. (Слайд и 14-33)

Завдання: Переглядаючи слайди, заповніть таблиці «Архітектура бароко» та «Живопис бароко».

(Коментар до виконання завдання. Розділ «Мистецтво бароко» в презентації містить дві таблиці: «Архітектура бароко», «Живопис бароко». На слайді №22 подана таблиця, яка складається з двох частин. Другу частину таблиці, що містить можливі відповіді, доцільно висвітлити після того, як учні виконають завдання. Щоб вони могли перевірити результати своєї роботи. Аналогічно заповнюється таблиця «Живопис бароко», розміщена на слайді №33. Вчитель може прокоментувати окремі слайди, щоб допомогти учням зробити правильні висновки.)

Матеріал для вчителя

Мистецькі твори бароко відрізняються недотриманням правил ренесансної гармонії заради більш емоційної взаємодії з глядачем. Найяскравіше бароко проявилось в архітектурі. (Слайд 14 -21) Саме в архітектурі найбільш ясно і узагальнено виражена основна ідея бароко: ілюзія неперервності руху, постійної плинності і змінності форм, перетікання одного простору в інший. Архітектура бароко тяжіла до ансамблю, до організації простору. Це майдани, палаци, сходи, фонтани, паркові тераси, басейни тощо. У міських і заміських резиденціях архітектура і скульптура мають єдине вирішення: переважають пластичне оздоблення з тривожною грою тіні і світла, парадні інтер’єри з багатоколірною скульптурою, ліпленням, різьбленням, позолотою, розмальованими плафонами, які створюють ілюзію відкритих склепінь, спостерігаються надзвичайна пишність і величність. Архітектура бароко не терпить прямих ліній й чітко окреслених статичних площин, вона відрізняється потужним просторовим розмахом, складністю неспокійних форм, що ніби зливаються одна з одною. Архітектура – велично-прекрасна, урочисто вражаюча, що породжує грандіозно-психологічний ефект. Головні об’єкти барочної архітектури – церква і палац. Їхня багатобарвна архітектура – це різнокольоровий мармур, бронза, розмальовані скульптури, яскраві, святкові інтер’єри.

В бароко відзначалися:

  • Ускладненість обсягів і простору, взаємне перетинання різних геометричних форм,
  • Переважання складних криволінійних форм при визначенні планів і фасадів споруд,
  • Чергування опуклих і увігнутих ліній і площин
  • Активне застосування скульптурних та архітектурно-декоративних мотивів;
  • Нерівномірний розподіл архітектурних засобів;
  • Створення заможної гри світлотіні, колірних контрастів
  • Динамічність архітектурних мас.

Найвідомішим майстром архітектури бароко був італієць Джовані Лоренцо Берніні, який створив чимало уславлених споруд, насамперед у Римі площа Сан-П'єтро, церква Сант-Андреа аль Квірінале, фонтан «Чотири ріки». Талановитим архітектором пізнього бароко був Бартоломео Франческо Растреллі. Растреллі- молодший уславив своє імя роботою в Російській імперії: спорудженням Зимового палацу, палацу Воронцових, Строгановський палац.

Тісно з архітектурою була зв’язана скульптура. (Слайд 22) Динамізм скульптури бароко, на відміну від ренесансної скульптури спокою, викликає не оптимістичне відчуття могутності, величі, можливостей людини, а захоплення легкістю, витонченістю, якоюсь нереальністю, неземною привабливістю. У бароко (найчастіше) не можна відокремити роботу архітектора від роботи скульптора. Одним із цікавих жанрів барокової скульптури був портрет. Насамперед, це — роботи, образне втілення яких не виходило за межі однобічно витлумаченої урочистості, станової належності. Проте і серед них було чимало яскравих і виразних образів (портрет Людовіка XIV, «Апполон і Дафна» виконані Берніні). Значне місце у світській скульптурі епохи бароко посіли статуї для міських фонтанів (фонтан Треві у Римі).

У європейському живопису (Слайд 23 - 31) доби бароко значного розвитку досягають побутовий жанр, пейзаж, натюрморт, портрет. Нові образи вимагали нових способів зображення реальних об’єктів через мову і організацію живописного твору. В образотворчому мистецтві переважали декоративні композиції релігійного, міфологічного або алегоричного характеру де художників цікавлять насамперед сюжети чудес та мучеництва, де яскраво проявилися властиві бароковій стилістиці гіперболічність, патетика., парадні портрети, урочисті історичні сюжети, героїчне трактування людини і її діянь; велике значення придбали композиційні і оптичні ефекти, мальовничість цілого, вільна, темпераментна творча манера. Визначені види живопису бароко – вівтарний образ і декоративне панно для оздоблення церкви і парадних залів. Улюблені сюжети картин – житія католицьких мучеників і міфологічні історії, що подаються в пишному декорі. Розцвітає жанр алегорії, де героями виступають монахи, в оточенні різноманітних доброчинців, муз, амурів і античних богів. З цими сюжетами прекрасно вживається придворний парадний портрет.

Видатними представниками бароко в живопису були італієць Мікеланджело да Караваджо (1573—1610) і голландець Пітер Пауль Рубенс (1577—1640), улюблений учень Рубенса — Антоніс Ван-Дейк, іспанець Дієго Веласкес – майстер барочного портрета. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) – належить до фламандських художників. Звертався до античних сюжетів, також втілював на своїх полотнах відомі біблійні мотиви та образи. Зображував оголені або напівоголені фігури, котрі були у постійній борні, змаганні, погоні, полюванні. Його персонажі відзначаються здоровою життєрадісністю, пишністю тілесних форм. Вражає величезне напруження сил, пристрастей.

Антоніс Ван Дейк – фламандський живописець. Він був найвідомішим та найголовнішим придворним живописцем в Англії. Відомий автор аристократичного портрета, знаменитий своїми портретами членів королівської родини. Він малював з природною віртуозністю. Він також неперевершений автор творів з біблійних і міфологічних тем, майстер графіки і гравюри.
 

Рембрандт Харменс ван Рейн (1606-1669) – представник живопису Голландії XVIIст. Зображував людину «зненацька». Герої його картин у невимушених позах, усміхнені або охоплені смутком. Художник уважно придивлявся до внутрішнього світу своїх героїв, зображуючи їх у момент боротьби добра і зла, світла і темряви, любові і ненависті. У художніх образах митець відтворив багатогранність людського буття у його зв’язку з вічністю.

Важливу віху залишили XVII—XVIII століття в історії музики. (Слайд 32-35 ) Найвизначніші тогочасні композитори – Антоніо Вівальді, Йоганн Себастьян Бах, Георг Фрідріх Гендель. Це справді національні митці, що прекрасно виразили себе і епоху в своїх творах. В барочній музиці переважає драматична патетика: її образи динамічні. Вся вона будується на контрасті звукових ефектів і тяжіє до монументальності. Головною ознакою музичного бароко була поліфонія - одночасне звучання декількох мелодійно змістових голосів, що надає музиці багатоплановості, робить її багатотемною, просторово глибокою. Найяскравіше бароко проявилось в опері. Оперна вистава доповнювалася архітектурним елементом, так як видовища відбувалися в розкішних парадних залах двора. Музично-драматична та ігрова основи опери виявилися здатними відтворити складний душевний світ людини, нездоланні людські пристрасті підкреслювались, возвеличувались, доповнювались різноманітними і складними подіями.

10. Українське бароко (ХVІІ–ХVІІІ століття) (Слайд № 36)

Слово вчителя

В Україні бароко проіснувало близько 200 років і стало наступним після доби Київської Русі етапом розквіту української культури, передовсім архітектури, літератури, освіти, самоврядування. До цього привели такі чинники:

  • сaмe бароко виявилося найсуголоснішим емоційній, романтичній, схильній до зрівноваження протилежностей українській душі;
  • якраз у той час в Україні було послаблено колоніальне ярмо, побудовано досить сильну гетьманську державу, що всіляко сприяла розквіту культури (особливо за часів Івана Мазепи, котрий сам був яскравим представником барокової епохи).

Оскільки українське бароко набуло найвищого свого розвитку та завершення в часи гетьманства Івана Мазепи то його найчастіше називають мазепинським бароко. Культура й мистецтво посідали важливе місце в житті та діяльності гетьмана, а в своєму меценатстві Іван Мазепа не мав собі рівних в історії гетьманської України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що мав прояви не лише в архітектурі, образотворчому мистецтві та літературі, але й в цілому культурному, і навіть побутовому житті гетьманської України

Справжнім початком українського бароко стала творчість Мелетія Смотрицького, повну ж перемогу нового напряму засвідчило створення Києво-Могилянської академії, цілком барокової за суттю.
У нашій культурі співіснували два різновиди цього напряму: «високе» бароко («серйозне», пов’язане з книжною традицією) і «низове» (жартівливо-бурлескне, пов’язане з народною стихією – творчість мандрівних дяків, інтермедії, вертепи).

11. Значення в літературі

- Яке значення на вашу думку мало бароко для розвитку літератури?

Довгий час вчені різних країн сприймали бароко як антиреалістичне, тобто негативне, явище. Наприклад, швейцарський вчений Г. Вельфлін бачив у ньому зворотний бік Ренесансу, занепад. Протягом останніх двох і особливо останнього десятиріччя ця позиція змінюється. У бароко вбачають зміну світосприйняття в перехідну епоху. Це призводить до того, що оптимізм, гуманізм, сувора простота і прозора ясність, властиві творчості митців відродження, перестають задовольняти. Народжуються свої способи відображення дійсності, які і складаються у стиль бароко. Тобто бароко - це перший для всіх європейських культур художній напрям. Це загальноєвропейський стиль. Бароко відіграло велику роль у мистецтві XVII століття, яке дозволило втілити безмежність і суперечливість світу й людини, ту складність буття, яка не підлягає раціональному осягненню, боріння різних сил і стихій, загадкову таїну сущого. Бароко дало можливість митцям висловити у різноманітних художніх формах уявлення про духовний стан світу й особистості, виразити моральні запити цієї доби. Бароко стало результатом змін у світобаченні людства, що відбулися під впливом бурхливого розвитку науки й філософської думки.

ІV. Підбиття підсумків уроку (Слайд № 37)

Виконання тестового завдання

1. Де зародилось мистецтво бароко?

а) в Росії;
б) в Україні;
в) в Італії;
г) в Іспанії.

2. Визначте хронологічні рамки мистецтва бароко:

а) XV-XVI століття;
б) кінець XV- серединаXVII;
в) XII-XIII століття;
г) кінець XVI- середина XVIII;

3. Вкажіть переклад слова бароко з італійської мови:

а) занепад, розклад;
б) мушля неправильної форми;
в) дивний, химерний;
г) відродження;

4. Добою панування яких наук було бароко:

а) гуманітарних наук;
б) природничих і точних наук;
в) філософських наук;
г) хіміко-біологічних наук.

5. Визначте провідну тему літератури бароко:

а) відображення життя в його контрастній різноманітності, ілюзорність та скороминучість людського життя ;
б) оспівування людини та природи;
в) відображення життя та ідей середньовічної людини;
г) відображення в літературі радості і краси земного життя;

6. Позначте рядок, у якому подано прізвища письменників доби бароко:

а) П. Кальдерон, В. Шекспір, Я. Кохановський;
б) Дж. Донн, П. Кальдерон, Г. Сковорода;
в) Ф. Петрарка, Л. де Гонгора, Дж. Маріно;
г) П. Кальдерон, Я. Морштин, Данте;

7. Вкажіть провідне мистецтво епохи бароко:

а) живопис;
б) література;
в) архітектура;
г) музика;

8. Вкажіть прізвище художника – представника епохи бароко

а) Леонардо да Вінчі;
б) Рафаель Санті;
в) Андреа дель Верроккйо;
г) Пітер Пауль Рубенс;

9. Використання яких художніх засобів є характерними для літератури бароко?

а) епітетів;
б) метафор;
в) порівнянь;
г) уособлень.

10. Що є характерним для літератури бароко:

а) прагнення уразити читача пишним барвистим стилем;
б) встановлення ієрархії жанрів;
в) гуманізм;
г) раціоналізм.

11. За часів правління якого гетьмана українське бароко набуло розквіту?

а) Богдана Хмельницького ;
б) Івана Мазепи;
в) Івана Виговського;
г) Петра Сагайдачного.

12. Вкажіть, яким був погляд на людину часів бароко:

а) людина ідеальна, взірець для наслідування;
б) людина - надзвичайно активна і динамічна, ;
в) людина здатна до творчої діяльності;
г) людина не ідеальна, її психологія дивна і суперечлива.

Дайте відповіді на запитання, які ми поставили на початку уроку

Чому саме слова Д. Наливайка стали епіграфом нашого сьогоднішнього уроку. (Слайд № 38)
Чи досягли ми мети уроку?
Чи справдилися ваші очікування від уроку?

V. Домашнє завдання. (Слайд № 39)

  • Опрацювати матеріали підручника про мистецтво бароко.
  • Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «Метафора – королева літератури бароко», « Мистецтво бароко – коштовна перлина в скарбниці світової літератури».

Література:

  1. Барб'є П. Венеція Вівальді: Музика та свята епохи бароко : Видавництво Івана Лімбаха, 2009. - С. 280.
  2. Берестовська Культурологія: Навчань. посібник. - Сімферополь, 2003.
  3. Дасса, Ф. Бароко. Архітектура між 1600 і 1750 роками, Москва, 2004.
  4. Закович М.М.. Культурологія: зарубіжна та українська. Навчальний посібник. К.: Знання, 2007.
  5. Кононенко Б.І. Основи культурології: Курс лекцій. - М-код.,2002.
  6. Культурологія: Навчальний посібник /Під ред. А.А. Радугіна. - М., 2008.
  7. Петрова М.М. Теорія культури: Конспект лекцій. - З.-П., 2000.
  8. Назарець В. М. Література бароко. Зарубіжна література, №7-8., 2010
  9. Самохвалова В.І. Культурологія: Короткий курс лекцій. - М-код.,2002.
  10. Скворцова. Теорія і історія культури: Підручник. - М., 1999.
  11. http://rybens.ru/
  12. http://smallbay.ru/rubens.html
  13. http://uk.wikipedia.org/wiki/Антоніс_ван_Дейк
  14. http://uk.wikipedia.org/wiki/Рембрандт
  15. http://bibliotekar.ru/Krembrandt/index.htm
  16. http://znaimo.com.ua/Музика_епохи_бароко
  17. http://alinabruyaka.wordpress.com/2010/12/23/архітектура-бароко-2/
  18. http://ukr-arts.com/finearts/history-fine-arts/523-barokko.html
Прикріплені файли
Джерело: ostriv.in.ua
Автор: Сагайдак Луїза Михайлівна, вчитель вищої категорії Пшеничниківського НВК Долинського р-ну Івано-Франківської обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна