Закрити
Застосування інтерактивних методів навчання на уроках історії в школі
25 Жовтня 2013, 12:19 , Переглядів: 20671
FacebookTwitterLivejournal
Застосування інтерактивних методів навчання на уроках історії в школі Застосування інтерактивних методів навчання на уроках історії в школі

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова interact (inter - взаємний, act - діяти). Інтерактивність означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або будь-ким (людиною).

Завдання школи - не тільки навчити молодого члена суспільства, а й зробити його компетентним. Тобто, випускник повинен бути здатним втілювати накопичені знання, уміння і навички в житті, хотіти і вміти успішно діяти на їх основі. Вивчення історії в школі покликане сформувати такі предметні компетенції, як: просторова, хронологічна, логічна, інформаційна, аксіологічна і мовна [см.2, с. 4]. Застосування традиційного підходу до викладання історії  (коли учні виступають у ролі "об'єкта" навчання, які повинні засвоїти і відтворити матеріал, переданий їм вчителем - джерелом знань) не завжди гарантує  успішність виконання поставленого завдання. Підтвердження тому – слова Ш. Амонашвілі: «Раніше, у тій давній давнині, коли я був імперативним учителем, я не жив зі своїми учнями одним творчим горінням, та й складності, з якими вони стикалися, залишалися мені невідомими. Для них я був тільки контролер, а вони для мене – правильно або неправильно виконаними завданнями» [1; с.5].

Американські соціологи на початку 90-х років провели експеримент. Вони звернулися до молодих людей з різних країн, що нещодавно закінчили школу,  з серією питань з різних предметів. З'ясувалося, що в середньому тільки 10% опитаних правильно відповіли на всі питання. Естафету підхопили російські вчені, і прийшли до висновку: школа, незалежно від того, в якій країні вона знаходиться, успішно навчає тільки одного з 10 своїх учнів. Іншими словами, тільки для 10%  учнів методи, використовувані в традиційній школі, є прийнятними. Інші 90% теж здатні вчитися, але не з книгою в руках, а по-іншому: «своїми вчинками, реальними справами, всіма органами почуттів» [див.3, с.92-97].

Результати цього і багатьох інших досліджень приводять до висновку, що навчання має будуватися інакше, по-іншому, таким чином, щоб всі учні могли вчитися. Один з варіантів організації навчального процесу - використання в діяльності педагога технології інтерактивного навчання. Навчальний предмет «Історія» також може бути набагато ефективніше сприйнятий учнями при використанні інтерактивних технологій.

Науковим підмурком для створення та втілення  інтерактивних технологій, які дають можливість сформувати у учнів необхідні предметні компетенції,  стали для мене  роботи зарубіжного дослідника Б. Блума,  радянського вчителя-новатора Ш. Амонашвілі, вітчизняних теоретиків та практиків педагогіки О. Пометун та В. Власова. У 2010 році я взяла учать у роботі тренінгу з підготовки тренерів з навчання вчителів курсу «Уроки для стійкого розвиту». Цей тренінг проводила професор, автор учбових програм та підручників з історії, Олена Іванівна Пометун, одна з засновників та керівників організації «Вчителі за демократію та партнерство». Однією з основних задач тренінгу було навчання інтерактивним методам організації учбового процесу. За підсумками семінару я отримала сертифікат тренера та вже провела декілька тренінгів для вчителів Кримського півострова.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова interact (inter - взаємний, act - діяти). Інтерактивність означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або будь-ким (людиною). Отже, інтерактивне навчання для мене  - це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія. Суть інтерактивного навчання полягає в такій організації навчального процесу, при якій практично всі учні виявляються залученими до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що  знають і думають.

Інтеракція у навчанні націлена на розвиток у учнів учбової та соціальної компетенції, зокрема: умінь роздумувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, приймати учать у дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватися у малих та великих групах;  навичок оволодіння засобами самостійного отримання та обробки інформації з різноманітних джерел, проведення самостійних досліджень;  навичок активного слухання, ефективної комунікації, участі у груповій роботі та відповідальності за результати спільної діяльності, організації роботи малої групи, оцінювання власних дій та можливостей, розвиток творчих ідей.

Назвемо лише деякі методи та прийоми інтерактивного навчання, які можливо ефективно використовувати на уроці історії для формування предметних компетенцій:

  • дискусії та обговорення;
  • розв'язання проблемних питань;
  • мозковий штурм;
  • робота в групах;
  • інтерв'ю;
  • аналіз аргументів «за» і проти»;
  • навчальні ігри;
  • створення проектів, презентацій та виставок.

Соціально-психологічні дослідження, результати яких зафіксовані у наведеній «піраміді запам'ятовування», наочно показують, що чим більш активною є роль школярів у процесі пізнання, тим більше інформації ними засвоюється [см. 4, с. 9].

У кабінеті історії севастопольської сш № 43 створено всі умови для максимального використання візуальних матеріалів для інтерактивного навчання: є комп'ютер, підключений до кабельного Інтернету, мультимедійна установка, веб-камера, DVD, телевізор. У школі створено музей історії військ ППО. Це не просто музей, а ще й інформаційний центр, обладнаний всім необхідним для інтерактивної роботи учнів.

Важливим компонентом для успішного навчання є психологічний комфорт учня, який зумовлює його бажання подальшого засвоєння знань і накопичення вмінь.

Педагогікою мотивації і натхнення до дії часто називають педагогіку «емпауерменту». Її основні принципи полягають у тому, що людині, яка навчається, створюють умови для психологічного комфорту в процесі навчання, підвищення її впевненості в собі і відповідальності за результати, набуття умінь контролювати ситуацію навчання, виникнення ентузіазму і почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи та її результатів.

Роль вчителя у цієї моделі навчання - підтримувати, підбадьорювати учнів у їхніх зусиллях. Основною формою організації навчання є співробітництво в малих групах з метою вирішення проблем та самостійного навчання, отримання поведінкового досвіду, орієнтованого на формування компетентнісний навичок, тобто все те, що ми називаємо інтерактивними методами навчання [см.5, с.14].

Для створення позитивної атмосфери навчання та організації комунікації учнів використовуються, наприклад, такі методи і прийоми: «Знайомство» (коли учні пізнають один одного заново по мірі їх навчання), «Очікування та досягнення» (коли перед початком розгляду теми або уроку учні висловлюють, чого вони чекають від майбутнього заняття, а потім оцінюють, наскільки збулися їхні очікування), «Активне слухання» (коли учні тренуються чути і розуміти один одного) та інші.

Для мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань, уявлень учнів можна використовувати, наприклад: «Мікрофон» (коли слово передається від одного учня до іншого), «Мозковий штурм» (загальне обговорення проблемного питання, в ході якого можуть бути висловлені будь-які ідеї, припущення), робота в парах за принципом «Навчаючи, вчуся», робота в малих групах та інші.

Хотілося б докладніше розповісти про один з методів засвоєння нових знань, формування умінь, навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій та відносин учнів. Цей метод - організація пошукової діяльності учнів. У нашій школі зусиллями педагогів, учнів, ветеранів та військовослужбовців  було відкрито музей військ ППО. Перед учнями було поставлено завдання: зібрати і систематизувати спогади ветеранів Великої Вітчизняної війни - воїнів ППО. При цьому нововведенням було використання в якості методу дослідження інтерв'ю із записом на електронні носії інформації, їх подальша розшифровка та редагування без цензури. Тобто, методів вивчення усної історії - історії безпосередніх учасників подій, живих людей, з урахуванням їх емоційних переживань і почуттів. У результаті спільної діяльності учнів з'явилася робота «Війська ППО у Великій Вітчизняній війні. За спогадами очевидців», яка увійшла до числа переможців минулорічного севастопольського конкурсу «Молодь у науці й творчості». Взагалі, пошукова робота, розробка проектів з використанням електронних носіїв інформації дуже широко використовується на уроках історії. Учні  роблять це зацікавлено і з великим задоволенням. У 2007 році я сама стала переможницею Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робот «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає». На цьому конкурсі був представлений розроблений мною урок-презентація. За результатами конкурсу я отримала грамоту із рук міністра та була присутньою на урочистій зустрічі з Президентом України.

Найважливішим прийомом інтеракції є організація рефлексії - самоаналізу  думок,  почуттів і дій учня в зіставленні їх із суспільно значущими цінностями, діями і вчинками інших людей [см.4, с.108]. Для цього можна використовувати такі прийоми: «Одним словом» (пропонується на аркуші паперу написати одним словом, що найбільше сподобалось на уроці), «Зарядка» (мовою жестів учні оцінюють етапи уроку або урок в цілому), «Віночок» (діти «дарують» один одному свої нові знання та почуття, створюючи «віночок» досягнень) та інші.

Застосування інтерактивних методів і прийомів педагогіки емпауермента дозволило підняти рівень викладання історії в нашій школі на вищий щабель. Останні роки зростає число переможців районного та міського турів учнівських олімпіад з історії. За результатами анкетування учні називають історію одним з улюблених предметів у школі. Якість знань випускників з історії не опускається нижче 70%, а у минулому і позаминулому році школу закінчили класи, якість знань в яких становило 100%. Ці результати підтверджені зовнішнім незалежним тестуванням.

Список використаних джерел

  1. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. – М., 1984. - 255с.
  2. Власов В. Як перевірити та оцінити історичну компетентність учнів//Історія в школах України. – 2010. - №4. – с. 3-17.
  3. Зверев А. 10 и 90 – новая статистика интеллекта//Знание – сила. – 1997. – №4. – с. 92-97
  4. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144с.
  5. Уроки для стійкого розвитку: посібник для вчителя навч. курсу за вибором для учнів 8-го кл. / авт.-уклад.: О.І. Пометун та ін. Видання друге. – К.: Логос, 2010. – 79с.
Прикріплені файли
Джерело: Острів знань
Автор: Мержевицкая Татьяна Александровна, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, СШ №43, м.Севастополь

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна