Виховний захід "Гоголь і музика" - Острів знань

Закрити
Виховний захід "Гоголь і музика"
22 Жовтня 2012, 15:45 , Переглядів: 7743
FacebookTwitterLivejournal
Виховний захід Фото: uateka.com Виховний захід "Гоголь і музика"

Розробка виховного заходу учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Завдання виховного заходу:

  • ознайомити учнів з творчістю М.В. Гоголя та звернути особливу увагу на його зв`язки з Україною, вказати на творчу співпрацю з українськими митцями;
  • показати учням велич і красу нашої держави, її значення в світовому літературному процесі, в культурному житті світових надбань людства;
  • вчити школярів цілісному сприйняттю літератури у взаємозв`язку з іншими видами мистецтва;
  • розвивати вміння перевтілюватись в справжніх героїв;
  • збагачувати слуховий досвід дітей новими інтонаціями, мелодіями, відмінними від сучасної музики;
  • розвивати музичну культуру учнів на зразках української класичної музики;
  • виховувати високі моральні якості (патріотизм, любов і співчуття, почуття краси, гармонії, внутрішнього спокою та зосередженості, повагу до надбань українського мистецтва).

Загальні висновки учителя про ефективність проведеного заходу

Захід стимулював підвищення інтересу до вивчення літератури, історичного минулого краю, його звичаїв. З`явилося бажання за нагоди переглянути оперу «Сорочинський ярмарок», відвідати краєзнавчий музей та музей художнього мистецтва імені Шовкуненка (м. Херсон).
Протягом тривалого часу ця тема продовжувала обговорюватись на уроках світової літератури та художньої культури, що дало змогу здійснити міжпредметні зв`язки.

За бажанням дітей була створена динамічна група, що займалась пошуком інформації для проведення нового заходу патріотичного спрямування «Мати – берегиня роду».
Зараз у планах групи пошук інформації для проведення віртуальної екскурсії «Поетична подорож містами України».

Сценарій літературно-музичної композиції
присвяченої 200-річчю з дня народження М.В. Гоголя
1809-2009

Літературна вітальня

Ашаніна Ольга Євгеніївна
вчитель зарубіжної літератури,
спеціаліст І категорії,
Брилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Цюрупинської районної ради
Херсонська області

Мета:

  • ознайомити учнів з творчим доробком композиторів, які в основу своїх музичних творів взяли сюжети творів М.В. Гоголя;
  • зацікавити особистістю М.В. Гоголя і поглибити їхні знання про особистість Гоголя та його ставлення до музики;
  • виховувати естетичний смак, громадянську компетентність.

Оформлення:
дошка: портрет М.В. Гоголя і композиторів Мусоргського, Лисенко, Римського-Корсакова; картина Репіна «Козаки пишуть листа турецькому султану»;
на столі твори Гоголя;
музика з опери «Іван Сусанін» Глінки, «Тарас Бульба» Лисенко, пісня з опери «Вечори на хуторі біля диканьки» Римського-Корсакова, «Сорочинському ярмарку».

Ведуча. Шановні гості нашої літературної вітальні. Запрошуємо вас на літературно-музичну композицію присвячену 200-річчю з дня народження М.В. Гоголя.

Учень. До ювілею Гоголя на його батьківщині в селі Гоголеве (Великі Сорочинці) Полтавської області створено меморіал-садибу. Плідний пошук допоміг відтворити обставини, що оточували письменника в дитячі та юнацькі роки. Серед експонатів меморіального заповідника, крім картин і книжок – музичні інструменти, театральний реквізит, ноти.

Нагадаємо, що батько Гоголя – Василь Атанасович – був обдарованою людиною: поетом, драматургом, режисером, актором і музикантом. В організованому ним театрі (в садибі родича Гоголів Д.П. Трощинського) виконував обов'язки дирижера.

Ведучий. За спогадами матері Гоголя Марії Іванівни, у Трощинських, куди приїздили гості з обох столиць, виконувались твори Моцарта і Бетховена. Оркестр грав під час обіду, а вечорами всі слухали співаків, що виконували українські пісні.

Тут майбутній письменник зблизився зі світом театру та музики, захопився народними піснями та сказаннями у виконанні подорожуючих кобзарів. Дитячі музичні враження залишилися на все життя і визначили характер творчості Гоголя. Народні пісні, в котрих на думку Гоголя, поєднуються «Саме яскраве і саме дзвінке звучання слів», допомогли вивчити історію України, що так полонили письменника.

Учень. Надзвичайна музичність, поетичність мови Гоголя не ставлять під сумнів те, що Гоголь–прозаїк глибоко відчував співочі інтонації української мови, пластику мелодії української народної пісні.

Скульптура, живопис і музика для Гоголя – «три чудові сестри, які послано прикрашати світ, - без них він був би пустинею». Порівнюючи три види мистецтва – «три прекрасні цариці світу», письменник підкреслив дивну особливість музики вражати, збуджувати, викликати душевні хвилювання, «пристрасть і відчай душі».


Ашаніна О.Є. зі своїми вихованцями

Гоголь. Вона вся – поривання; вона якось за одним разом розкриває людину; відриває її від землі; глушить її своїм могутнім звуком і разом занурює в свій світ. Вона власно б’є, як по клавішах, по нервах, по всьому існуванню і бере в полон на все життя.

Учениця. До 1831 р. письменник склав об’ємну збірку фольклорних матеріалів (відомо більше 600 українських народних пісень в його запису). Подібно до Пушкіна і Шевченко, Гоголь своєю творчістю стимулював подальший розвиток вітчизняної музики, як російської, так і української. Важко перебільшити його вклад у становлення і розвиток реалістичного музичного театру.

Дослідники особливо звернули увагу на творчість Гоголя і творчість композиторів в ІІ половині ХІХ ст., коли були глибоко усвідомлені демократичні ідеали, тяга до правдивого відображення як світлих, так і темних сторін життя, до національної самобутності музики.

Учень. Повісті Гоголя притягували композиторів всіх часів насамперед зображенням великої любові до народу, глибокого правдивого зображення життя.
Але є ще одна особливість у Гоголя, надзвичайно цікава для музикантів. Щедре насичення творів пісенним матеріалом пояснюється не лише щирою любов’ю письменника до фольклору, глибоким знанням української музичної культури, а й природженим відчуттям музиканта-драматурга.

Пісні і описи музичних та танцювальних сцен Гоголь органічно включає в літературне полотно своїх повістей, причому музичний матеріал дуже вірно співставлений з настроями та переживаннями персонажів (наприклад пісня Левка з «Травневої ночі», пісня Параски з «Сорочинського ярмарку»).

Звучить фонозапис пісні Левка з «Травневої ночі».

Учень. Іноді пісні грають роль вступу до розділів повістей («Не хилися, явороньку» чи весільної «Не бійся, матінко» в «Сорочинському ярмарку»).

Звучить пісня «Не хилися, явороньку».

 Вони збагачують головну думку та настрій розділу повісті і виконують роль «ключа» до розкриття її змісту.
Одна з перших спроб композиторів звернутись до творчості Гоголя відноситься до початку 40-х років минулого століття. Н.А. Верстовський зробив спробу у співавторстві з другом Гоголя М.О. Макаровичем написати оперу «Страшна помста», сюжет якої найбільш відповідає його романтичним настроям.

Передували цьому інсценівки гоголевських творів з музичним супроводом на зразок поставленої в 1833 році на петербурзькій сцені комедії водевіля за мотивами повісті «Ніч перед Різдвом». Музика для інсценівки була зіставлена в основному з українських народних мелодій придворним капельмейстером Д. А. Шелиховим і ним же оранжирована.
До однієї із подібних інсценівок цієї повісті був написаний «Гопак» А.Є.Варламова.

Звучить «Гопак» А. Є. Варламова.

Учениця. Особливо цікаві творчі зв’язки Гоголя і Глінки, котрому були добре відомі всі твори письменника.
Так, видатною подією в російському мистецтві була для Гоголя опера Глінки «Іван Сусанін», він побачив в ній початок розквіту російської національної опери на народно-пісенній основі.

Гоголь. Яку тільки оперу можна створити із наших національних мотивів! Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень. Наша Україна звенить піснями. По Волзі розливаються бурлацькі пісні. Під пісні будують хати, під пісні сповивають малюків, женяться і хоронять людей.
Чи у нас нічого писати опери? Опера Глінки є тільки прекрасний початок!

Звучить вступ до опери «Іван Сусанін» Глінки.

Учень. Бажання Глінки створити твір за мотивами творчості Гоголя втілилось в першій і початку другої частини симфонії «Тарас Бульба», яка залишилася незакінченою.
Погляди Гоголя на мистецтво, естетику «натурального напрямку» розвинув А.Н. Серов. Його стаття «Південно-російські пісні» відчутно пронизана поглядами Гоголя на українську національну пісню.
В 1853 році Серов написав оперу «Травнева ніч», він багато працював над нею(опера мала 3 редакції), але потім знищив партетуру: сюжет потребував володіння інтонаційним характером української музики, а композитор до цього не був готовий.

Пізніше Серов звернувся до повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом», вирішив написати пантоміму. Як відомо, залишилося лише два ескізи до балету у вигляді завершених інструментальних п’єс («Гопак» і «Гречаники»), створених на матеріалі українських національних мелодій. Крім цього, Серов написав музичну картину «Танок запорожців» (2 частина повісті Гоголя «Тарас Бульба»).

Учениця. Гоголь був улюбленим письменником «Могутньої кучки».

Демонструються портрети композиторів «Могутньої кучки».

Учениця. Одним із перших підкреслив великий вплив Гоголя на російських композиторів І.А. Клої, справедливо стверджуючи, що після Пушкіна ні один з письменників, крім Гоголя, не дав таких цінних матеріалів для оперних творів.
Але особливо співзвучним Гоголю був один з принципових послідовників народно-демократичних ідеалів «Могучої кучки» М.П. Мусоргський.

Звертаючись до значення Гоголя у формуванні принципів музичної естетики цього композитора, В.В. Стасов прирівнював створені ним картини життя народу, то трагічні, то комічні, але завжди повні розуму й широкого епічного розмаху, до найбільших творів Гоголя.

Одна з найважливіших складових творчості Мусоргського – опера «Одруження» на текст гоголівської комедії, в якій яскраво зображено реальний побут і уподобання російського чиновника, міщанина, типові характери в їх соціальному вигляді. Опера писалася на оригінальний текст комедії і вперше в оперному світі замість імені автора лібретто значилося: «Слова М.В. Гоголя».
На гоголівський сюжет написана і остання опера Мусоргського «Сорочинський ярмарок», де на відміну від «Одруження», відчутно присутній світлий сонячний світ України.

Звучить музика з опери «Сорочинський ярмарок» Мусоргського

Учениця. Мусоргський вдивлявся в гоголівські образи, прислухався до живих розмовних та пісенних інтонацій українців, з якими зустрічався під час своєї подорожі по Україні, в Полтаві та за її межами.
Композитор підкреслював, що його твір – не буфонада, а «дійсно» комічна опера і при цьому своя, вітчизняна, «по рахунку перша», близька всім своїм художнім висвітленням гоголівської першооснови.

Опера «Сорочинський ярмарок» залишилася незакінченою. Над її завершенням працювали А.К. Лядов і І.А. Клої. Тепер цей твір надійно ввійшов в репертуар багатьох оперних театрів нашої держави.

Учень. Добре знав і любив повісті Гоголя і Н.А. Римський-Корсаков. Дві з них – «Травнева ніч» і «Ніч перед Різдвом» - він використав для своїх опер. Робота над «Травневою ніччю», всі події якої розвивалися, як у Гоголя, в 2 планах (побутовому і лірико-фантастичному) завершилася в 1879 р.
Вперше в творчості Римського-Корсакова з’явилася галерея яскраво змальованих образів, вперше відкрилася комедійна обдарованість композитора.

Головну роль в характеристиці персонажів грають короткі пісенні наспіви, в яких композитор робить наголос на інтонації українського побутового говору.
Не бійся, матінко, не бійся,
В червоні чобітки обуйся.
Топчи вороги.
Під ноги;
Щоб твої підківки
Ближчали!
Щоб твої вороги
Мовчали!

Учениця. Другу оперу на сюжет Гоголя «Ніч перед Різдвом» Римський-Корсаков назвав «Билина-колядка» (в передмові до опери є епіграф «Казка-солодка, пісня-билина»). В ній як і у Гоголя, є один з головних ідейних мотивів народної поезії: розум і сміливість людини перемагає сили фантастичного світу.

Звертання до творів Гоголя відкрило нові сторони композиторського таланту П.І. Чайковського. В 1874 р. він написав оперу «Коваль - Вакула», але цей твір не задовольнив композитора, і він, завітавши на Україну, натхненно вивчав пісенну народну творчість. На цій основі було створено ряд музичних шедеврів, серед яких симфонії, романси, інструментальні твори і опери. В 1885 р. Чайковський переробив оперу «Коваль-Вакула» і назвав її в новій редакції «Черевички». Цій опері судилося стати одним із найулюбленіших композитором творів.

Звучить уривок з опери Чайковського «Черевички»

Інсценування з повісті «Ніч перед Різдвом».

Дійові особи: Оксана, Вакула, Одарка.
Оксана (перед ручним люстерком). І звідки це слава пішла, ніби я гарна? Неправду кажуть, я зовсім не гарна. Може, чорні брови чи очі мої такі гарні, що вже й рівних їм немає у світі? Що гарного в цьому носі, в щоках і в устах? Та невже такі вже гарні мої чорні коси? Ух, можна їх злякатися поночі: вони, немов довгі змії, переплелися і обвилися навколо моєї голови. Я бачу, що зовсім не гарна (відштовхнула від себе люстерко, скрикнула). Ні, гарна я! Ой, яка гарна! Диво!

Тихо входить Вакула.

Вакула. Дивна дівка! І хвастощів у неї чимало! З годину стоїть і вглядається в люстерко і не надивиться, та ще й вихваляє себе вголос.

Оксана (обернувшись, побачила коваля й скрикнула). Чого прийшов сюди? Невже хочеш, щоб виштовхнула за поріг лопатою?

Вакула. Не сердься на мене! Дозволь хоч поговорити, хоч подивитися на тебе!

Оксана. Хто ж тобі боронить? Говори й дивись (сідає на лаву).

Вакула. Дозволь і мені сісти біля тебе.

Оксана (відштовхнувши від себе). Йди геть! Від тебе димом тхне. Чи не обмазав ти й мене своєю сажею (відходить від нього і знову дивиться в люстерко) А чи то правда, що твоя мати – відьма?

Вакула. Що мені мати? Ти в мене і мати, й батько, і все, що є найдорожче у світі!

Оксана. Он ти який! Щось дівчата досі не прийшли. Що це означає? Мені скучно.

Вакула. Тобі з ними весело?

Оксана. Та вже ж веселіше, ніж з тобою. Ой! Стукає хтось. Може дівчата? (виходить)

Вакула (один). І чого мені більше чекати? Вона глузує з мене. Я їй так потрібен, як переіржавіла підкова. (Входять Оксана і Одарка).

Оксана. Е, Одарко! У тебе такий Чоловік, що все тобі купує, а мені нема кому дістати таких гарних черевичок.

Вакула. Не сумуй, моя мила Оксано! Я тобі дістану такі черевички, які рідко й панночка взуває.

Оксана. Ти? Побачу, де ти візьмеш такі черевички, які б я взула на мою ногу? Хіба ті, що взуває цариця?

Одарка. Бач, яких захотіла?

Оксана. Так! Будь свідком: якщо Вакула принесе ті ж самі черевички, які взуває цариця, то ось моє слово: в ту ж мить я піду за нього заміж!

Вакула. Прощавай Оксано! Дури, кого знаєш, а мене вже не побачиш на цьому світі! Прощавайте. Дасть Бог, побачимось на тому світі, бо на цьому не гуляти нам разом. Не поминайте лихом!

Учениця. «Безсмертний Гоголь» – так називав письменника великий український поет Т.Г. Шевченко – займає особливе місце в творчості українських композиторів-класиків, які з середини ХІХ ст. (рух за захист української культури) починають створювати українську національну музичну школу. Її становлення пов’язане з іменем Н.Б. Лисенка, якому у здійсненні важливого завдання – створення національної оперної школи на основах народності і реалізму, показати в операх дійсне й минуле свого народу, його боротьбу за краще майбутнє – допомогли повісті Гоголя.

Спочатку Лисенко написав оперету «Різдвяна ніч» (1874 р. на лібретто М.П. Старицького, а в 1882 р., повернувшись до твору Гоголя, створив оперу).
Прагнучи до правдивого показу побуту і національних характерів, вилучив фантастичні мотиви повісті, щедро використав різні пісенні жанри для щирого опису картини сільського побуту.

Ведуча. В. Белінський писав: «Ніч перед Різдвом» є ціла, повна картина домашнього життя народу, його маленьких радощів, його маленьких негараздів, тут вся поезія його життя».
Саме так і прочитав Лисенко гоголівську повість, показав героїв своєї опери в їх живій «повсякденності».

Нові сторони обдарування Лисенка розкрилися в лірико-фантастичній опері «Утоплена»(1883 р.) створеній у співавторстві з М.П. Старицьким. Збереження в музичному творі діалогів забезпечило йому славу своєрідної по жанру істинно української національної опери.

Задум створення героїко-історичної опери зупинило увагу Лисенко на повісті «Тарас Бульба». Композитор і його лібреттист Старицький не ставили перед собою мету буквально передати всі події повісті, вони більше звертали увагу на відображення типової картини історичного життя, на могутньому звучанні патріотичної ідеї «святого братства» і єдності в боротьбі з гнобителями, ідеї подвигу в ім`я батьківщини.

Демонстрація картини.

Репін «Козаки пишуть листа турецькому султану»

Ведучий. Над оперою «Тарас Бульба» - Лисенко працював десять років. але помер, не дочекавшись її постановки.

Оперу Лисенка в новій сценічній редакції здійснив Л.Ревуцький, Б. Лятошинський.

Звучить музика з опери Лисенка «Тарас Бульба».

Опера Сокальського на гоголівський сюжет – «Андрій Бульба» (або «Облога Дубно») – стала першою для України оперою широкого масштабу, де було використано різні драматургічні прийоми і засоби виразності.

Яскравим зразком музичного спектаклю на гоголівській основі може служити поставлена в 1856 р. в Харкові видатним українським драматургом М. Кропивницьким і названа «музичною феєрією» комедія «Вій» (в 5 діях). На сюжет гоголівського «Вія» писали композитори Г.К. Яновський, А.Л. Горєлов. Із самостійних оркестрових творів на гоголівські теми можна назвати увертюру Ю. Арнольда «Ніч на Івана Купала» і створену в 1872 р. симфонічну картину «Зачароване місце» Н.Н. Римською-Корсаковою. Щодо інших музичних жанрів, слід зупинитися на творі великого майстра хорового стилю А. Канальського («Ех, тройка»), кантата «Пам’яті Гоголя» М. Іпполітова-Іванова, створена композитором до 100-річчя з дня народження письменника, також симфонічні твори А. Глазунова «Пролог пам’яті Гоголя». На Україні до цієї дати «Гімн Гоголю» для хору створив композитор К. Стеценко.

Учень. По-різному розкривається гоголівська тема в музиці, розширюються тематичні рамки музичної Гоголіани. Так в період пошуків нових шляхів, по яким могла б розвиватися опера, під час дебатів про нову тематику і методах її втілення з’явилася дуже смілива за змістом опера «Ніс» Д. Шостаковича. Тема розкриття духовної ницості, тупого міщанства, прозвучала в повний голос (1930 р.).

Продовжуючи досвід Мусоргського, Шостакович не змінив словесне тло повісті «Ніс», але для підсилення комедійності в оперу було включено уривки з інших творів Гоголя.
Композитор широко використав різні форми музичної і театральної виразності, які були підказані символіко-фантастичною формою гоголівської повісті: гротеск, буфонада, пародії, танцювальні та популярні мелодії, різні прийоми оркестрового виконання.
Опера «Ніс» Д. Шостаковича дала початок опері-сатирі на гоголевський сюжет.

Учениця. В 1934 р. з’явилася ще одна новаторська по замислу опера «Ревізор» Д.Н.Шведова. Своєрідна трактовка композитором безсмертної комедії створила незвичну форму сценічного дійства: велика ідейна і драматургічна роль в ній відведена хору.

До гоголівських сюжетів зверталися також композитори Г.І. Банщиков (опера «Про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» - 1973 р.), А.Н. Хопмінов (опера «Шинель»).
Яскравою подією в музичному житті була постановка на сцені Великого театру опери Р.К. Щедріна «Мертві душі». Провідним принципом композиторського рішення стало чітке розмежування двох планів, що доповнюють і протирічать одне одному. Одні з них – основна дія опери, інший – реально і чітко виділена, періодично з’являється тема Росії.

Гоголь. Чому чується знову твоя туга, що несеться по всій довжині та широті твоїй від моря до моря, пісня? Що це за пісня? Що кличе, плаче, хватає за серце?

Ведучий. Ці слова Гоголя стали для Щедріна головними, тому пісня звучить в опері в манері, в якій її співає народ.
Сюжети гоголівських повістей склали основу багатьох оперет («Сорочинський ярмарок» Б. Олександрова та А. Рябова). Написані балет Астафєва та балет Р. Глієра «Тарас Бульба».
Творчість Гоголя стимулювала розвиток не тільки вітчизняного, а й зарубіжного оперного мистецтва.
На сюжети Гоголя написані опери в Німеччині, Англії, Італії, Франції, Аргентині, Угорщині, Румунії. За неповними даними, різними авторами на сюжети творів М.В. Гоголя написано 50 опер, 4 балети та багато інших музичних творів.

В цьому відношенні з генієм Гоголя може сперечатися тільки О.С. Пушкін. Ось чому, ведучи мову про всесвітнє значення творчості М.В. Гоголя, можна з повним правом говорити про його великий вплив на розвиток всієї культури людства, включно на театр, музику та інші види мистецтва.

Література

1.    Васіна-Гросман В.О. М.І. Глінка. – Москва.: Вид. «Музика», 1979.
2.    Владіна-Бачинська Н. П.І. Чайковський. – Москва.: Вид. «Радянська Росія», 1961.
3.    Гоголь М.В. Збірка творів в 6-ти томах.: Москва, 1953., Т.6, С.19-20.
4.    Гоголь М.В. Матеріали і дослідження /За ред.. В.В.Гіппіуса. – Москва, 1936, Т. 2.
5.    100 опер. Історія створення. Сюжет. Музика. – Ленінград.: Вид. «Музика», 1981.
6.    Третьякова Л.С. Героїка в російській і радянській музиці. – Москва.: Вид. «Знания», 1985.

Джерело: ostriv.in.ua
Автор: Ашаніна Ольга Євгенівна, спеціаліст І категорії, учитель світової літератури, української мови та літератури Брилівської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів, Цюрупинської районної ради Херсонської області

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна