Логін або e-mail:
Пароль: Я забув пароль
Ці рослини красиві, оригінальні й неповторні. Декоративні кактуси давно вже прикрашають наші домівки. Їм присвячують спеціальні журнали. Існують навіть товариства любителів кактусів. Хто знає, можливо, хто-небудь із вас також стане завзятим прихильником цієї вишуканої екзотики.
Інколи про людину йоржисту і непоступливу кажуть: "Колючий, як кактус".
І дійсно, ці рослини асоціюються в нас, у першу чергу, із колючками, які, між іншим, інколи досягають 20-сантиметрової довжини. Вони у кактусів різної форми - пласкі, мечоподібні, зігнутим гачком, різного кольору - червоні й жовті, сірі й бурі, білі й чорні, просто строкаті. Інколи вони вкриті волосками, які утворюють наче вовняне покриття. Але, як здогадуєтесь, природа потурбувалася про колючки зовсім не для краси. Ця "броня" захищає кактуси з їхніми вельми соковитими стовбурами від поїдання тваринами.
Кактуси надзвичайно витривалі, довгий час можуть обходитися без вологи, невибагливі до ґрунту. В дикій природі ростуть в основному на американському континенті - в посушливих районах Мексики, на південному заході США, в Бразилії, Аргентині. Інколи утворюють непрохідні хащі. Ну, а місцеві жителі навіть використовують деякі види кактусів (опунції, цереуси) як надійну живу огорожу. Квіти кактусів запилюються не тільки комахами, а й крихітними пташками колібрі.
Об'єктив нашого фотографа закарбував кактуси, які турботливо виплекані в Київському ботанічному саду ім. академіка Фоміна. Над містом зимове небо, іде сніг, а вони знай собі зеленіють і радують відвідувачів дивовижними суцвіттями. Навіть плодами - бачите цей мелокактус із двома рожевими „ягідками"? А ось, наприклад, цереус перуанський. Його паростки обрисами схожі на гірські скелі. А тепер зверніть увагу на фуркрою з її довгим красивим листям. Ця рослина вельми близька до роду агава, цвіте раз у житті, після чого відмирає. Важко, мабуть, уявити собі, але з листя фуркрої добувають волокно - так зване маврікієве прядиво, з якого потім плетуть канати, виготовляють грубі тканини, навіть капелюхи.
А взагалі-то людина давно вже зрозуміла користь кактусів. Деревина, наприклад, старих цереусів слугує будівельним матеріалом, паливом. На деяких кактусах розводять кошеніль - комах, з яких потім отримують червону фарбу кармін. Опунції й ехінокактуси, очищені від колючок, ідуть на корм скоту. Соковитими солодкими плодами ехіноцереусів ласують люди. Кисло-солодку м'якоть стеблин колючих красенів пускають на компоти. Ну, а ліків, виготовлених на основі різноманітних речовин, які містяться в кактусах, дуже і дуже багато.
Ці рослини красиві, оригінальні й неповторні. Декоративні кактуси давно вже прикрашають наші домівки. Їм присвячують спеціальні журнали. Існують навіть товариства любителів кактусів. Хто знає, можливо, хто-небудь із вас також стане завзятим прихильником цієї вишуканої екзотики.
В общем, отличить вредных очень просто. Если он вредитель, то он сосет сок из кактуса. Значит, он сидит на месте и если ползает, то медленно. А если он быстро ползает, значит, он ловит и ест тех, кто ползает медленно. Волка ноги кормят.
Кстати, отличить вредителя можно также по числу ног. Обычно вредные насекомые относятся к паукообразным и ног у них 8. Полезные и бегающие - жуки, у них 6 ног.