Закрити
Чисте довкілля навколо нас
24 Червня 2012, 10:37 , Переглядів: 58322
FacebookTwitterLivejournal
Чисте довкілля навколо нас Члени гуртка "Юний еколог"

Екологічний проект учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Природа нам-як рідний дім,
Вона усім як мати,
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.

Слово екологія походить від грецьких "oikos" - оселя і "logos" - вчення.

Екологія - це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя.

Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті суспільства. Людство вступило в епоху науково-технічної революції, що посилило антропогенний вплив на природу. Цей вплив має суперечливий характер. У ньому переплітаються позитивні й негативні явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному користуванню природними ресурсами, збільшенню виробництва продуктів харчування і т.ін. З іншого - забруднюється природне середовище, знищуються ліси, посилюється ерозія ґрунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, погіршується стан здоров'я людей тощо.

Зростаючі потреби суспільства і виробництва обумовлюють подальше прискорення темпів науково-технічного прогресу. Цілком зрозуміло, що чим вищий історичний етап розвитку суспільства, тим більшою мірою стан природного середовища де термінується цілепокладаючою людською діяльністю. Поглиблення і розширення масштабів такої діяльності можуть призвести до глобальних суперечностей у розвитку цивілізації, які можна подолати лише шляхом проведення докорінних змін у рамках розвитку самого суспільства.

Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізації завдяки тому, що постійно змінювала природу у відповідності зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержували наслідки, яких не чекали.

Науково-технічна революція змінює стосунки людини з природою, створює нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці.

Використовуючи сучасні засоби виробництва, людство впливає на природу в планетарному масштабі. Різке збільшення масштабів такого впливу загострило проблему передбачення наслідків людської діяльності.

Екологічне прогнозування стало необхідною умовою оптимізації процесу взаємодії суспільства і природи. Тому важливо мати еколого-економічну оцінку науково-технічного прогресу. Ця суперечливість пов'язана з нерівномірністю розвитку різних галузей виробництва, науки і техніки.

Подальше вдосконалення техніки має здійснюватись із врахуванням її негативного впливу на стан природного середовища. В умовах структурної перебудови економіки України, заміни застарілої техніки і технології новими відкриваються широкі можливості для помітного зменшення негативного впливу виробничої діяльності на природу.

До кінця XX ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи.

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані зміни довкілля. В історичному плані виділяють декілька етапів зміни біосфери людством, які увінчались екологічними кризами та революціями, а саме:

  • вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду;
  • над інтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства;
  • зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом:
    • випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо;
  • інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання ґрунтів та вирубування лісів;
  • глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:

  1. зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо),
  2. зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми),
  3. зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети,
  4. зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених речовин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угруповання):

  • атмосфера,
  • вода,
  • ґрунт.

Опосередкованими об'єктами забруднення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу:

  • рослини,
  • тварини,
  • гриби,
  • мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

  • інгредієнтне забруднення - забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт складова частина складної сполуки або суміші);
  • параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);
  • біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;
  • стадіально-деструкційне забруднення (станція - місце існування популяції, деструкція руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем.

За даними Міністерства природних ресурсів і екології, у нашій країні щороку утворюється майже 2 млрд. т різних відходів, 2/3 з яких розкривні, шахтні та інші гірські породи. Тільки переробка сільськогосподарської сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологічних проблем.

Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сировини (Кривий Ріг, Донбас, Львівсько-Волинський басейн, Прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на Чорнобильській АЕС; необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необґрунтоване осушення заболочених і перезволожених територій на Поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості ґрунтів і виснаження водних ресурсів.

Однією з найважливіших нині є проблема охорони повітряного басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, різних оксидів та радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в промислових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Винятково важливою є охорона водних ресурсів. Джерелами забруднення внутрішніх вод неочищеними стоками є передусім промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Особливо забруднюються водойми мінеральними добривами й пестицидами. Збільшення споживання води споживання води зумовлює її дефіцит. У зв'язку з цим проблема забезпечення населення чистою прісною водою є однією з найгостріших. До найважливіших природоохоронних об'єктів належать Дунай, Тиса, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Чорне й Азовське море.

Складовою проблеми охорони навколишнього середовища є охорона земельних ресурсів. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення має раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сільськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Особливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золо відвалів.

Першочерговою є охорона рослинного світу, особливо лісів. Значення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів. З цією метою здійснюються заходи лісовідновлення. Для збереження видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський, Шацький та ін.).

Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запасів цінних видів риби, хутрових звірів, диких тварин, які не завдають шкоди людині.

В зв'язку з цим на відповідні органи покладено обов'язки контролю і регулювання правил мисливства та рибальства. Ухвалено відповідні рішення законодавчих органів.

Зростання масштабів видобутку мінеральних ресурсів висуває проблему охорони надр. Слід передбачити раціональне використання надр і зменшення втрат корисних компонентів при видобутку і переробці. Для цього потрібно впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних руд, утилізацію відходів.

Загострення цих проблем робить необхідним розв'язання проблеми подальшого співіснування людини й природи на основі раціонального використання природних ресурсів. Під раціональним природокористуванням розуміють таку його форму, коли воно дозволяє передбачити результатні наслідки функціонування системи " людина природа" . Його рівень визначається ефективністю використання природних ресурсів і станом навколишнього середовища. Воно вимагає якнайміцнішого зв'язку між НТП і реалізацією заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище і природоохоронної активізації виробничої діяльності.

Основними джерелами забруднення природних вод є:

  • Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів (забруднювачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове походження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.
  • Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхнево активні речовини),мікроорганізми, у тому числі патогенні.

Берег Чорного моря в селі Рибаківка

Актуальність:

Сьогодні ми все частіше чуємо слова “екологія”, “забруднення навколишнього середовища”, “забруднене довкілля”… Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. Нерозумні дії людей на планеті Земля у найближчий час можуть повернутися великими нещастями, бідами усього людства. В долі природи – наша доля, і ми повинні зробити все для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя в наступних поколіннях. Що ж можемо ми, школярі, зробити для навколишнього середовища? З чого треба почати свої дії? Хто в цьому допоможе нам? Як організувати роботу, щоб зберегти надбання природи у нашому мікрорайоні? Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все потрібно дбати про чистоту тієї території , на якій ти проживаєш. Саме такі думки, які актуальні у наш час, і спонукали розробити проект “Чисте довкілля навколо нас”. У ньому - детальне схематичне прибирання пришкільної території, створення бригад “зелених патрулів”, які слідкуватимуть за порядком на відведеній території, проведення загальношкільних екологічних заходів.

Екологія – слово, що пройшло через розум і серце кожного, стало могутньою зброєю. Пристрасне слово пробуджує громадську думку, націлює увагу на найболючіші проблеми життя, які потрібно вирішувати терміново. Поняття "екологія" нині часто використовують у побуті, коли характеризують будь-яку взаємодію людини і природи, а ще частіше, коли йдеться про забруднення довкілля внаслідок господарської діяльності людини. Природа забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям, без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта. Тільки людина може зупинити природні та техногенні катастрофи, які несуть за собою безліч людських смертей. Але навіть при цьому ми маємо пам'ятати, що Земля не належить нам. Це ми належимо Землі.

Ми всі дуже добре знаємо, як поводитись, щоб не нанести збитку природі, і багато говоримо про її захист. Але треба кожному почати з себе, душею відчути єдність з природою: бути обережним в лісі, щоб не зламати гілку, бо дереву боляче, воно живе; не залишати після себе сміття, бо землі боляче переносити таку неповагу до себе (скло, пляшки не перегнивають і залишаються виразки на тілі землі); обережно поводитись з вогнем, бо він може знищити цілі лісові масиви, поля. Людина виділяється від природи своїм розумом, щирим серцем. Тож збережемо кожне гніздечко, не дозволяймо вбивати птахів і тварин, не винищуймо рибу. Станьмо розумними господарями на своїй землі, і давайте будемо пам'ятати, що екологічне забруднення, як ланцюгова реакція, може призвести до екологічної катастрофи.

Учасники проекту:

  • учні;
  • вчителі;
  • технічні працівники школи;
  • громадськість мікрорайону.

Мета проекту:

  1. Організувати громадськість мікрорайону, в якому знаходиться школа, до участі у впорядкуванні та благоустрої пришкільної території.
  2. Прищеплювати учням, громадськості усвідомлення відповідальності за утримання в належному стані місця проживання.
  3. Виховувати у дітей, молоді усвідомлену причетність до корисних справ.
  4. Формувати екологічну культуру в учнів; сприяти формуванню етичних взаємовідносин людини з довкіллям.
  5. Роз'яснення серед громадськості та учнів необхідності збереження природних скарбів.

Очікувані результати:

  1. Прибрана, впорядкована територія біля школи, вулиці мікрорайону.
  2. Посаджені кущі, засіяні газони.

План реалізації проекту

  1. Організація роботи і результати:
  • створення активної групи організаторів з числа працівників школи, учнів, батьків;

Працівники школи, учні, батьки зібралися у вихідний день висадити дерева та кущі

  • розробка активною групою плану дій;
  • призначення відповідальних за певну ділянку роботи;
  • оголошення конкурсу на кращий об’єкт виконаної роботи;
  • випуск агітаційних листівок;
  • перевірка результативності виконаної роботи;
  • відзначення переможців;
  • створення "Зелених патрулів" з числа учнів, батьків.
  1. Хід і терміни виконання робіт:
  1. Прибирання території біля школи. (Садок, ділянки, тир, спортмайданчик, стадіон, алеї біля школи) - (2-й тиждень березня,  учні, вчителі, техперсонал).
  2. Посадка живоплоту вздовж школи. - (березень, 5 днів, вчитель біології, учні 8 кл. та класний керівник)
  3. Прибирання вулиці Поштова. - (3-йтиждень березня, учні 7-11 кл., кл. керівники, батьки, громадськість).
  4. Постійний моніторинг території "Зеленими патрулями" - (2 загони; вчителі, учні, техперсонал).
  5. Загально шкільний екологічний захід "Ми – люди, поки є Природа!" - (вчитель біології).
  6. Лекторські хвилини на тему: "З любов'ю до природи" - (вчитель основ здоров’я, учні 7 кл.).
  7. Підведення підсумків акції. "Чисте довкілля навколо нас"

Прибирання території біля школи

  • І - й етап

Садок – 5 кл. (13 чол.)

Алеї навколо школи – 8, 7, 6 кл.

Спортмайданчик – 9 кл.

Тир – 10, 11 кл.

Підведення підсумків. Лінійка. (Відзначення найвідповідальніших дітей)

  • ІІ - й етап

Ділянки – 5-7 кл.

Стадіон – 8-11кл.

Підведення підсумків.

Учні 10-11 класів прибирають територію школи навколо тиру

Конкурс на кращий об’єкт виконаної роботи

 

Активно працюють учні 6 класу

Стараються учні 7 класу

Хочу, щоб жили дерева… Весною в нашому саду висохла молода черешня, котру посадив дідусь. Страшно дивитися, як вмирає дерево. Квіточки опускають голівки, в’януть і висихають. Гілки чорніють… Може, черешню вбив Чорнобиль. Хоч вона суха, я її люблю, і не дам зрізати. То пам'ять про дідуся. Хочу, щоб черешня ожила. Не хочу, щоб дерева вмирали. Нехай квітнуть і зеленіють по всій землі.

 

Ділянка учнів 8 класу

На території школи дуже зручно птахам, які гніздяться і виводять потомство.

Висновок

Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все потрібно дбати про чистоту тієї території , на якій ти проживаєш. Саме такі думки, які актуальні у наш час, і спонукали розробити проект “Чисте довкілля навколо нас”. У ньому - детальне схематичне прибирання пришкільної території, створення бригад “зелених патрулів”, які слідкуватимуть за порядком на відведеній території, проведення загальношкільних екологічних заходів.

Такі проекти виховують в учнів дбайливе гуманне і духовне ставлення до природи, яке викликає яскраві і позитивні емоції, де кожний учень спроможний бачити і усвідомлювати себе частиною світу природи. Формувати процес накопичення естетичних вражень, отриманих від спілкування з природою, вчити берегти і примножувати її багатства. Вміти оцінювати негативне і бездумне ставлення до природи. Розвивають у дітей комунікативні, творчі здібності і вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження мультимедійними засобами. Всі етапи проекту в комплексі мають на меті забезпечити успішність роботи з екологічного виховання. Адже самостійно екологічна культура, мислення формуватись не може. Їх треба плекати, беручи все найкраще з світових технологій. Де є важливою не лише любов до природи, не тільки знання в галузі екології і природничих наук, але і знання з екологічної етики, розуміння гармонії всього живого, співчуття, повага і турбота про неї.

Джерело: Острів знань
Автор: Члени гуртка "Юний еколог" Рибаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів; Керівник: вчитель хімії та біології Артеменко Людмила Миколаївна

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна