Закрити
Екологічне виховання учнів початкових класів на уроках природознавства
16 Січня 2012, 23:39 , Переглядів: 30618
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Екологічне виховання учнів початкових класів на уроках природознавства Фото: www.dreamstime.com Екологічне виховання учнів початкових класів на уроках природознавства

Розробка уроку з предмету "Природознавство" для викладання у молодших класах загальноосвітньої школи.

Передмова

Не можна відокремити наше життя від навколишнього середовища, в якому ми живемо, а тому не можна спокійно спостерігати, як це середовище стає все більш небезпечним для всього живого. Наша щоденна поведінка, наша господарська діяльність не покращує екологічний стан довкілля і через нашу екологічну безграмотність, і через байдужість та неуважність, через пріоритетність економічних (скороминущих) ідей відносно до об’єктивних законів природи. Саме тому поняття "екологічна катастрофа" стало повсякденним, і саме тому освіта у навчальних закладах будь-якого рівня повинно мати належний екологічний рівень. Найважливіше завдання екологічної освіти – засвоєння знань про екологію Землі та формування персональної відповідальності за стан справ у довкіллі.

Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. На цьому рівні навчання більш раціональними є естетичні, етичні та емоційні освітні методи, прямі контакти з природними матеріалами, з самою природою. Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості технічною інформацією, яку діти не спроможні належним чином сприйняти.

Дидактичні екологічні ігри та методика їх використання

Дидактична гра – один з найбільш часто уживаних дидактичних прийомів у навчанні, оскільки вона дає можливість успішного розв’язання освітніх і виховних завдань. При цьому я можу швидко створити радісну атмосферу спілкування, спонукати учнів до активної участі у засвоєнні певних понять, розуміння явищ, включившись у навчально-ігрову діяльність. Велику цінність з педагогічної точки зору має і українська народна гра, оскільки вона виявляє значний вплив на виховання розуму, характеру, розвиває моральні почуття, створює певний духовний настрій.

Знайди зв’язок

Мета: закріплення понять про взаємозв’язки в природі.

Завдання: провести "!дослідження", а саме: встановити і довести взаємозв’язок між двома запропонованими поняттями.

Обладнання: картки з написаними взаємопов’язаними поняттями; поліетиленовий пакет або невелика коробка.

Підготовка до гри: вчитель на картках із цупкого паперу чітко пише два поняття, між якими можна встановити взаємозв’язки типу: хижак – жертва, вплив людини на природне середовище, кислотний дощ – рослина і т.п.

Хід гри

На запрошення ведучого діти по двоє підходять, витягують одну картку і відходять. Обговорюють між собою зміст картки, встановлюють взаємозв’язки між поняттями і повідомляють результати своїх досліджень ведучому. Ведучий при потребі може допомогти дітям уточнити суть понять, можливі розбіжності у міркуваннях тощо. Коли всі пари знайшли пояснення взаємозв’язків, проводиться "конференція", на якій діти оголошують свої відповіді. 2-3 пари "дослідників", що дістали найвищі оцінки, можуть скласти свої картки і запропонувати їх одна одній, щоб остаточно визначити переможця.

Правила гри: скільки пар "дослідників”, стільки балів одержує пара, що першою дала правильну відповідь, наступна – на менше і т.п. Коли діти складають картки самі – оцінюється складність завдання і час вирішення завдання суперника.

Приклади понять (складність залежить від віку дітей):

  1. білка – шишка; сова – миші; птахи – комахи;
  2. лишайник – повітря; комахи врожай (2 рішення);
  3. нафтова аварія загибель птахів; отрутохімікати на полях – алергічні захворювання; завод – захворювання дихальних шляхів.

Обговорення гри

Білочка-злодійка

Мета: засвоєння понять про спосіб життя тварин, конкуренцію, територію.

Завдання: виявити зимові запаси білочки – сусідки і привласнити їх.

Обладнання: харч білочки – кольорові картки.

Підготовки до гри: місце проведення гри – ліс (парк). Бесіда вчителя про звірів, які на зиму запасають корм, наприклад: білки, бурундуки, ховрашки, миші. Потім ведучий (вчитель) роздає гравцям однакову кількість "запасів їжі” (кольорових карток); всі разом визначають територію гри.

Гравці ділять свої "харчові запаси” на дві частини, ховають кожну половину в лісі (парку) в різних місцях і позначають їх, наприклад, стрілочкою з камінчиків, зв’язують непомітно дві-три гілочки шнурочком чи ниточкою тощо, але так, щоб цього не помітили суперники. Всі повертаються до ведучого.

Хід гри

За сигналом ведучого гравці розбігаються до лісу (парку) і шукають чужі схованки, беруть там дві картки і непомітно переносять у свою схованку. Якщо "білка – господар” застане іншу біля своєї схованки, то "злодійка” віддає їй всі "запаси”, що буди у неї при собі, т.я. "білка – господар” на своїй території, а тому вона сильніше.

Правила гри:

  1. Забирати з чужої схованки за один раз можна не більше 2-3 картки.
  2. Не можна тікати від "білки – господаря” та приховувати взяті картки.
  3. Не можна лише  стерегти свої схованки, т.я. хто не знайшов жодної чужої схованки – програв.

Переможців може бути три:

  1. Кращий "злодюжка”
  2. Кращий "маскувальник схованок”
  3. Кращий "захисник території”

Обговорення гри.

Знайди "двійника”

Мета: усвідомлення проблеми побутових відходів.

Завдання: знайти двійника побутовим речам разового використання, або як їм "знайти роботу”.

Обладнання: дошка, крейда або папір, олівці чи фломастери.

Підготовка до гри: вчитель проводить з учнями бесіду: де, чому і хто створює побутове сміття (відходи); де і в якій кількості ми їх зустрічаємо; які почуття викликає у нас споглядання сміття у дворах, на вулицях, по берегах річок тощо. Чи можна зменшити кількість побутових відходів, як це зробити?

Хід гри

Ведучий пропонує гравцям скласти список побутових речей одноразового використання: діти називають, вчитель записує на дощі чи фломастером на великому аркуші паперу, який можна закріпити на дереві, на кущі, на стіні тощо. Потім гравцям пропонується знайти, де це можливо, „двійника”, т.т. чим замінити предмет разового використання, щоб його можна було використовувати неодноразово. Якщо ж замінити не можна, то продумати: яку „знайти йому роботу” або куди подіти використаний предмет, щоб він не забруднював повітря, ґрунту, не псував вигляд подвір’я, вулиці.

Правила гри: якщо група гравців невелика, вони по черзі дають відповіді на запитання ведучого і за правильну відповідь одержують 1 бал; якщо гравець відповіді не знає – він пропускає хід. Коли у групі 6 і більше дітей, вони можуть розділитись на 2 команди, кожна має свій аркуш паперу і працює з ним, узгоджуючи з вчителем незрозумілі чи спірні питання.

Переможець той, хто набрав більшу кількість балів, або команда, яка назвала більшу кількість предметів разового використання і правильно знайшла їм "двійників”, або пояснили – куди можна подіти використану річ, чи вона ще може бути десь використана.

Обговорення гри:

  1. Чи завжди можна знайти "двійника” речі одноразового використання?
  2. Чи можна предмету разового використання знайти ще якесь застосування?

В кінцевому результаті може бути створено такий "інформаційний лист”:

Предмет разового використання "Двійник” Як позбутись
1. Папір:
серветки
пакети
газети обгортки тощо
Бавовняна тканина Здати на переробку
2. Банки:
жерстяні
алюмінієві
  Здати на переробку
3. Поліетилен та целофан:
майонез
риба
мішечки, пакети

склотара
склотара
паперові пакети
 
4. Пластикові стаканчики: морозиво
йогурт
 
вафлі або паперові стаканчики;склотара або їх можна використати для вирощування розсади квітів, овочів, для олівців, фломастерів.
 
5. Пластикові пляшки склотара або відрізавши дно, використати для захисту розсади овочевих культур від приморозків на городі, зробити лійки, совки тощо  
7. Фольга: обгортки папір  

Методика роботи з творами дитячої літератури, що містять елементи екологічних знань

Не кожен літературний твір, в якому йдеться про природу, має екологічний зміст. Адже, як уже зазначалось мною вище, екологія вивчає взаємозв’язки в природі, взаємовплив її складових частин, вплив людини на довкілля. Саме на ці обставини, на мою думку,  повинен звертати увагу вчитель, опрацьовуючи текст.

Часто у самому змісті твору є конкретні приклади екологічних зв’язків, на яких досить лише акцентувати увагу учнів, наприклад: вірш М. Познанської "Спасибі людям, що зростили ліс”, О. Олеся "Не беріть із зеленого лугу верби”, "Степ”, у творах В. Іваненко "Як риби у полі ростуть”, "Північні приятелі” та інші, у казці В. Біанки "Сава”, а також в казках "Беркут”, "Лисеня” та інші.

Однак частіше зустрічаються твори з, так би мовити, прихованим екологічним змістом, і виявляється він уже а процесі осмислення тексту, наприклад, у таких творах, як "Роси, роси, дощику, ярину”, "І казка знов розкажеться”, "Білі гуси летять над лугами” О. Олеся, А. Костецького "Не хочу!”, М.Рильського "Розмова з другом” та ін. В таких випадках я  в продумую систему питань, які б поступово розкривали перед учнями значення умов життя для рослин, для тварин, їх пристосування, біологічні особливості розвитку, особливості поведінки, способу життя тощо.

Щодо поетичних творів, то, як показала практика, роботу з їх змістом доцільно проводити за таким планом:

А) прочитати вірш;
Б) встановити основну ідею змісту; т.т. про що йдеться;
В) бесіда за екологічним змістом чи екологічними елементами змісту твору.

З джерела народної мудрості

Фольклор, або усна народна творчість, - складова художньої культури народу. Його функціонування пов’язане з традиційними обрядами, звичаями, трудовими заняттями, дозвіллям тощо. Розвивається фольклор на своєму національному ґрунті і є високохудожнім скарбом культури і мистецтва нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилась віками.

До історично найглибших шарів слов’янського фольклору належать пісні, в т.ч. обрядові, календарно-обрядові з імітуванням трудових процесів. У сучасному побуті календарна обрядова пісня значно більше, ніж раніше, тяжіє до дитячого фольклору,  особливо календарно-обрядові пісні та ігри весняно-літнього циклу. Вони відомі як дитячі ігри-пісні чи ігри-танці – колядки, щедрівки,  веснянки, петрівочки, купальські, жниварські пісні та ігри. Саме серед цих пісень-ігор, пісень-хороводів є такі, що мають значний пізнавальний і виховний потенціал, в т.ч. і екологічний.

До прозового фольклору належать прислів’я, приказки, загадки, казки та інші прозові жанри.

Багато спільного з прислів’ям та приказками мають загадки. Їх об’єднує, насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою та побутом, а також чіткість і стислість викладу.

Тематичне коло загадок дуже широке, але насамперед це природа, рослинний і тваринний світ, людина, її праця. Серед загадок з природничим змістом можна знайти такі, в яких акцентується увага на способі життя рослин, тварин, їх повадках, умовах життя, на змінах в процесі росту і розвитку та у зв’язку із змінами пір року, в них знайшли своє відображення зв’язки та взаємозв’язки в природі.

В дитячому середовищі загадки користуються великою популярністю, особливо загадки-поради, загадки-завдання, загадки-жарти тощо. І хоча такі загадки мають, здебільшого, літературне походження, їх педагогічна цінність, як і загадок взагалі, безсумнівна. Саме тому є всі підстави і можливості використати загадки з метою екологічного виховання та освіти.

Однією з найважливіших складових фольклорної проси є казки. Вони сягають своїм корінням міфологічної свідомості людини, тобто того періоду, коли світ, взаємини людини з природою уявлялися в надзвичайному, фантастичному світлі.

Вважається, що казки втратили свою пізнавальну сутність, але з цим твердженням можна сперечатись, особливо коли йдеться про таку групу казок, як „казки про тварин”.

Екологічне проектування

Для забезпечення успіху у формуванні в учнів еколог­ічних понять, елементів екологічної культури поряд із за­гальноприйнятими дидактичними методами, прийомами доцільним є метод проектів, оскільки він дозволяє реалізу­вати ряд важливих теоретичних положень концепції екологічного виховання, відкриває нові можливості у програмуванні виховного процесу. Цей метод часто трактується, як спосіб організації педагогічного процесу, що базується на взаємодії педагога і вихованця між собою і навколишнім середовищем у ході виконання проекту - поетапній практичній діяльності по досягненню поставленої мети.

В сучасній педагогічній літературі все частіше зустрі­чаються рекомендації такого поетапного планування і виконання проектів:

1. Постановка мети (завдання). Педагог допомагає дитині визначити найбільш актуальне і той же час посильне завдання на більш-менш тривалий відрізок часу (або працює з дитячим колективом у випадку колективного проекту).

2. Розробка проекту – плану діяльності для досягнення поставленої мети. Дітям доведеться визначити основні кроки до своєї мети, подумати, до кого доведеться звернутись за допомогою, порадою, які книжки треба прочитати, які предмети, приладдя, „спорядження” згодяться при виконанні проекту, якими предметами слід навчитись користуватись і ін.

3. Виконання проекту (конкретні практичні дії чи ряд практичних кроків до поставленої мети).

4. Підведення підсумків виконання проекту і визна­чення завдань для нових проектів (можливо, більш вузь­ких, що конкретизують реалізований проект чи розширю­ють його, або більш поглиблених і складних).

Метод проектів має різні класифікації, зокрема: за цільовою установкою (ігрові, творчі, пізнавальні, вирішення проблеми, проект-вправа та інші), за складом учасників (колективні, групові, індивідуальні), за терміном виконан­ня (довготривалі, короткочасні).

Використовуючи метод проектів у початковій школі, крім урахування психологічних, вікових особливостей учнів, вчитель має дотримуватись таких загальних методичних вимог: чітко визначити: коли і з якою метою буде виконуватись проект, місце та умови реалізації проекту (урок, позакласні заняття, домашнє завдання), при потребі забезпечити належне обладнання; допомогти дітям опрацювати відповідну літературу, інформаційний матеріал; визначити етапи виконання проекту; здійснювати систематичний контроль за його виконанням, за оформленням зібраних матеріалів.

Виконання проекту дітьми починається з визначення – "мої кроки від підніжжя до вершини”, тобто з планування дій. Своєрідна схематична послідовність цих дій – на першій сторінці зошита, або на розгорнутих сторінках. Тут також можуть бути різні малюнки, наклейки, прикріплені засушені квіти, листочки тощо. Можна на першій сторінці зошита наклеїти фотографію виконавця, а навколо неї малюнки птахів (проект "Годівничка”), рослин, тварин (проект "Я – чарівник”), діда Мороза, Снігуроньки, ялинки, сніжинок (проект "Ялинка”) та ін.

Підведення підсумків роботи над проектом бажано провести у формі гри, змагання, конкурсу, свята, в залежності від його змісту та інших особливостей.

Годівничка

Тип проекту: індивідуальний, довготривалий, проект-завдання.

Мета:

а) формування з дітьми екологічних знань, навичок;
б) збагачення життєвого досвіду дітей прикладами позитивної взаємодії з об’єктами природного середовища.

Завдання: встановити, які птахи прилітають до нас взимку.

Виконання проекту передбачає систематичні спостереження за видовим складом птахів, що прилітають взимку до годівнички.

Починаючи з кінця листопада, в наших садах, посадках, на узліссях з’являються омелюхи, дрозди, снігурі, синиці-лазурівки та інші птахи. Це ті, що живуть в основному в зоні тайги, мішаних лісів, тобто там, де суворі зими. На інші континенти вони не відлітають, а лише відкочовують через наші краї до Італії, Франції (дрізд-горобинник), до Криму (омелюх), а весною повертаються назад. Живляться вони ягодами ( горобина, калина, бузина, шипшина, глід), насінням дерев (клен, ясен), трав, бруньками дерев (осика, тополя, глід та інші).

Методичні рекомендації. Проект цілком доступний для виконання у 1-2 класах. Його доцільно розділити на такі блоки:

  1. Хто буває у нас в гостях взимку?
  2. Я допомагаю пернатим друзям.
  3. Мої нові знайомі.

Перший етап – це ознайомлення учнів з допомогою вчителя із зовнішнім виглядом кочових птахів, щоб вони могли їх упізнати, та з особливостями їх життя.

Другий етап – виготовлення годівнички (у співробітництві з батьками). Розвішати годівнички краще біля житла, щоб можна було в будь-який час бачити з вікна, чи є там корм і хто до неї прилітає.

Оскільки кочові птахи живляться в основному ягодами, треба нарізати гілочок горобини, бузини, калини з плодами і 1-2 прив’язати на дереві біля годівнички.

Спостереження покажуть, яким птахам що більше до смаку. Як тільки виявиться, що ягід нема, слід прив’язати нові гілочки і слідкувати, хто до них прилетить. Скоріше за все, це будуть нові знайомі, яких діти бачили на ілюстраціях.

Кочові птахи з’являються у нас не одночасно, а тому є можливість дослідити, що саме їдять птахи – увесь плід чи тільки насіння. Для цього треба уважно розглянути: що під деревом? Наприклад, снігурі їдять тільки насіння, а м’якуш викидають; омелюх їсть увесь плід, але багато їх губить на землю; дрізд склює все: і з гілочки, і з землі визбирає.

Висновки: Хто прилітав? Хто найбільше сподобався? Чи вистачило корму? Як будемо зустрічати нових друзів наступної зими?

Відповідь на кожне з наведених питань може стати предметом обговорення на уроці, на виховній годині, на засіданні гуртка.

Екологічні досліди

Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ, засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв’язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю  при вивченні природного оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі, особливо фенологічних. Цей прийом має цілий ряд переваг, оскільки передбачає:

А) активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

Б) нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують у природі;

В) усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в т.ч. під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті – проявляється залежність комфортності, чи дискомфортності, існування людини в даному конкретному природному оточенні;

Г) виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Навчаючись екології, учні мають перебувати у прямому контакті з природними матеріалами, їм необхідно відчувати їх, і тому дослід слід вважати одним з етичних та емоційних методів навчання.

Як показала практика, найпростіші екологічні дослідження є цілком доступними для учнів початкових класів, і, разом з тим, мають певне практичне значення. Так, дослід, спрямований на визначення забрудненості повітря дає можливість виявити найбільш екологічно чисті "мікрорайони” населеного пункту, які можна рекомендувати для організації дозвілля, відпочинку дітей; вивчення впливу забрудненої води на життя організмів водойми допоможе встановити винуватців забруднення і, можливо, припинити їх руйнівні дії щодо природи.

Дослід "Кислотний дощ"

Тема: кислотний дощ

Мета: ознайомити учнів з причиною негативного впливу кислотних дощів на довкілля.

Час проведення: не регламентується.

Виконання досліду. У невисоку скляну (чашка Петрі) або пластмасову посуду покласти 4-5 шматочків кам’яного вапна розміром з лісовий горіх і з піпетки нанести на них по кілька крапель 9% оцту, а краще соляної кислоти (з НСІ може працювати тільки вчитель!). Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою: на камінчиках з’являться бульбашки – це виділяється вуглекислий газ (чути шипіння, бульбашки швидко лопаються), а потім вони побачать пісок, що утворився внаслідок руйнування каменя кислотою.

Обладнання:

  1. Вапно негашене (кам’яне).
  2. Піпетка.
  3. Оцет або НСІ.
  4. Чашки Петрі, пластмасова або звичайна тарілка.

Додатково інформуємо дітей про те, що від кислотних дощів страждають статуї, пам’ятники, кам’яні споруди, оскільки кислота, так само, як з вапняком, взаємодіє з мармуром, піщаником, кам’яною кладкою.

Такі ж явища відбуваються і в ґрунті, тобто гірські породи руйнуються, звільняються мінерали, кількість їх збільшується, що вражає корені рослин, в т.ч. дерев, і робить їх чутливими до інших факторів. Адже в природі все взаємопов’язане. Так, кислотний дощ завдає шкоди багатьом формам водного життя тим, що підкислює воду, в ній теж накопичується надмірна кількість мінералів. Це веде до загибелі рослин, озерних комах, а значить, загине і риба.

От чому на нашій планеті трапляються мертві озера – без рослин, без комах, без тварин (кн. "Людина і довкілля” С. Шапіто та ін. США, 1995).

Отже, постановка таких екологічних дослідів дає учням ключ до розуміння явищ, що є наслідком негативного екологічного впливу на живі організми, наочно демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери, дає можливість зрозуміти, на що насамперед має бути спрямована діяльність різних екологічних та природоохоронних організацій, установ з метою покращення умов існування самої людини.

Екологічні задачі, завдання, конкурси, вікторини

Конкретний інформаційний екологічний матеріал можна використовувати у вигляді задач (як на логічне мислення, так і математичних), завдань, вправ, вікторин, конкурсів тощо.

Явища природи

  1. Якби на Землі завмерло життя, то її температура підвищилась би на 30˚-40˚ С. Що охолоджує Землю?
  2. Яким стане камінь, якщо його кинути у Чорне море?
  3. Де на Землі віє тільки північний вітер?
  4. Чи може йти дощ два дні підряд?
  5. Як навесні швидше просушити і прогріти мокру доріжку в саду?
  6. Як правильно поливати грядки в суху погоду?
  7. Як підготувати ґрунт до посіву, щоб забезпечити надходження води до насіння знизу і зберігати її від випаровування зверху?
  8. Коли і чому картопля може стати солодкою?
  9. Чи можна споживати позеленілі бульби картоплі?
  10. До яких рослин належить картопля: одно- дво- чи багаторічних?
  11. Які рослини – бур’яни можна використати у квітнику?
  12. Чому хліб можна спекти лише з житнього та пшеничного борошна?
  13. Присутність яких рослин не терплять миші, щурі?

Законом і мисливськими правилами заборонено полювання весною на хутрових звірів. Чим це зумовлено?

Багато заборон існує весною. Це зумовлено тим, що весною відбувається відновлення живої природи , її розвиток, розмноження. Для збереження первоцвітів, рідкісних рослин, були створені закони на державному рівні, які забороняють знищення дикорослих рідкісних первоцвітів. Завдання вчителя донести цю істину до учнів.  Для цього доцільно б було використати роботу з міні – проектами,  для прикладу, використовую проект "Збережи первоцвіти". Попередньо проводжу однойменну вікторину.  Екологічну проблему розв’язую на різних уроках  з вивчення природознавства. Це і "Охорона тварин", "Охорона рослин", "Охорона лісів", "Охорона водойм", на кожному уроці виділяю для вирішення екологічних проблем достатньо часу, ставлю перед учнями такі питання, які спонукають дітей до самостійного пошуку відповідей для розв’язання тої чи іншої екологічної проблеми.

ВІКТОРИНА "ЧИ ЗНАЄШ ТИ ПЕРВОЦВІТІВ?"

  1. Який первоцвіт називають рослиною - хамелеоном за його здатність змінювати забарвлення квіток від рожевого до синього?   (Медунка)
  2. Про що сигналізує комахам різне забарвлення квіток однієї рослини медунки?   ( Про вік квітки: рожеві - молоді, сині - запилені)
  3. Для чого служить "кожушок" із білястих волосків у Сон-трави? (Для захисту пелюсток від весняних холодів)
  4. Який первоцвіт називають золотим ключем весни( Примулаї)
  5. Як переважно запилюються первоцвіти - вітром чи комахами? (Комахами)
  6. Наукова назва якої рослини в перекладі означає "первоцвіт"?  (Примула)
  7. Висушені тичинки якого первоцвіту використовують в харчовій промисловості? (Шафран, крокус)
  8. Яка ранньовесняна квітка спочатку цвіте, розпускаючи свої яскраво-жовті кошики, а вже потім на ній з'являється листя, через що квітка й одержала свою назву? (Мати-й-мачуха)
  9. За англійською легендою, святей Леонард три дні та три ночі бився з драконом і переміг його. А з пролитої крові виросли білосніжні квіти, які англійці називають лучними ліліями. А як називаємо цю рослину ми? (Конвалія)
  10. Існує легенда, в якій розповідається, що ці квіти - ніжний, щасливий сміх Мавки, героїні "Лісової пісні" Лесі Українки, що перлинами розкотилися по лісу, коли вона вперше відчула радість кохання . Про яку квітку йдеться?  (Конвалія)
  11. Старовинна легенда розповідає, що в момент вигнання Адама і Єви з раю було холодно, йшов сніг, і Єва мерзла. Щоб її втішити, кілька сніжинок перетворились на квіти - вісники весни. Які квіти? (Проліски)
  12. Німецька назва цієї рослини - блакитна зірка - найбільш точно відбиває красу і ніжність цієї квітки. Назвіть рослину.   (Проліски)

Сонце дає нам енергію любові.
Повітря дає нам енергію життя.
Вода дає нам енергію чистоти.
Рослини дають нам енергію сили.
Земля дає нам енергію добра.
Хай вічно духмяніють сили Природи!

Акція "Збережемо первоцвіти "

Девіз:

"Я квітку не можу зірвати.
Бо їй, як людині, болить.
Як нам, моє серце крилате
Під сонцем їй хочеться жить."
(В. Сосюра)

Мета: проінформувати учнів про загрозу зникнення первоцвітів та сприяти активності учнів в їх захисті та збереженні.

План заходу

  1. Вікторина " Чи знаєш ти первоцвітів?"
  2. Фото конкурс " Весняна мозаїка квітів"

Умови

  • Фотографію прикріпити на аркуш форматуА-4
  • Зробити підпис;
  • Підписати прізвища та ім'я учня, клас;
  • Аркуш помістити у файл.

Так склалася традиція, що новорічне свято пахне смолистим ароматом ялини. Але чи варто позбавляти життя цілі дерева ? Адже оживить будь-яке приміщення одна або кілька зимових  композицій у поєднанні з живими квітами-сухоцвітами, і природним матеріалом. тоді неповторний аромат свіжої хвої знову буде з нами на святі і збережеться чимало дерев.

Проект "Збережи ялину"

Девіз:

Не рубай Ялину, не губи красу - я тобі в дарунок щастя принесу
Ялина

Тeмa: Ознайомитися з різноманіттям хвойних у нашій місцевості і на Україні. З'ясувати їх роль в екосистемах та житті людини і запропонувати рекомендації щодо збереження лісових красунь в період новорічних свят.

План проекту:

  1. Опрацювати науково-популярну літературу з даної теми.
  2. За допомогою науково-популярної літератури визначити, які види хвойних ростуть на території інтернату в м. Києві.
  3. З'ясувати яка роль хвойних в екосистемах і житті людини.
  4. Взяти участь у виставці світлин "Зелені красуні у нашому місті", або у конкурсі ялинкових новорічних композицій.
  5. За матеріалами  проекту та літератури запропонувати  рекомендації щодо збереження лісових красунь в період новорічних свят.

Природознавство

Тема: "Небесні тіла"

Розгадай кросворд і поясни слово, що утворилось у виділених клітинах

  1. Модель Землі.
  2. Найдрібніша частина елемента
  3. Природні речовини, які мають однорідний склад.
  4. Зібрання карт
  5. Небесне тіло, що світиться власним світлом.
  6. Повітря на оболонка Землі.
  7. Небесні тіла Сонячної сістеми, що мають голову та хвіст.
  8. Прилад для визначення сторін горізонту.
  9. Шлях, по якому планети обертаються навколо солнця.

Слово у виділеній колонці _________________

Планети Сонячної системи

1. ЮПІТЕР- найбільша планета в Сонячній системі. Рік триває 12 земних років, доба 9год. 55хв.Має 16 супутників.

2.САТУРН-температура до-170. Має 10 супутників.

З.УРАН - безжиттєвий льодовий світ. Має 5 супутників.

4. НЕПТУН - Дуже схожий на Уран температура -220. Має 2 супутника.

5. ВЕНЕРА - за розмірами, як Земля. Поверхня суха, дмуть вітри, температура +500. Супутників не має.

6. МАРС - температура опівдні +25, а у ночі від -90 до -130.

7. МЕРКУРІЙ- найближча планета до Сонця. Планета схожа на Місяць. Температура опівдні +500, а вночі  - -160. Доба триває 176земних діб.

Роль екологічного виховання величезна, Ії неможливо переоцінити. Моя думка полягає ще й в тому, що екологією треба займатися на кожному уроці, залучати до цієї роботи батьків, постійно доносити до дітей думку про те, що ми для природи діти і повинні берегти її для себе, для наступних поколінь, для навколишнього середовища.

Джерело: ostriv.in.ua
Автор: Білогубка Ірина Семенівна, вчитель початкових класів, вищої категорії, cпеціалізованої 194 школи "Перспектива" м.Києва.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Новинки інтернет-магазину

Реклама

Видалити Відміна
Забанити Відміна