Закрити
Художньо-естетичний цикл
01 Березня 2005, 00:00 , Переглядів: 10377
FacebookTwitterLivejournal

Характерною особливістю дисциплін художньо-естетичного циклу, що реалізують освітню галузь "Естетична культура" Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, є те, що вони вперше будуть вивчатися неперервно з 1-го по 12-й клас.

При цьому, забезпечено дотримання принципу наступності та логічної послідовності у їх вивченні: образотворче і музичне мистецтво - з 1-го по 7-й (8-й клас), художня культура - в 9-11 класах усіх типів шкіл та естетика - в 12- х класах гуманітарного напряму.

Навчальні програми для 12-річної школи затверджені Міністерством освіти і науки України за результатами Всеукраїнського конкурсу програм для 5-12 класів (лист від 23.12.04 №1/11-6611).

Музичне мистецтво

Вивчення музичного мистецтва у 5 класі 12-річної школи здійснюється за програмою, "Музичне мистецтво" для 5-8 класів (автори Фільц Б.М., Бєлова І.М., Букреєва Г.Б., Демчишин М.С., Масол Л.М., Мільченко О.В., Павленко О.М.).

Основною функцією змісту програми є звернення до духовної сфери дитини, вплив на її творчий розвиток, формування у п'ятикласників цілісного сприймання світу на основі взаємозв'язків традиційних видів мистецтва.

Вивчення музичного мистецтва у 5-му класі є логічним і закономірним продовженням тематичного принципу програми "Музика" в початковій школі, що дає змогу дотримуватися послідовності, наступності і безперервності змісту музичної освіти. В початковій школі формувалося усвідомлення учнями того, що різні види мистецтва тісно пов'язані між собою і знання одного з них допомагає глибше сприймати і розуміти інші види. Тому, набутий учнями в початковій школі музичний досвід дає змогу ґрунтовно і поглиблено узагальнити їхні уявлення, знання та естетичні враження, щоб підвести їх у 5-му класі до відчуття стилю того чи іншого твору (поета, композитора, художника), формувати в них здатність визначати характери художніх образів, виражених словом, музикою, творами образотворчого мистецтва.

Вивчення музичного мистецтва у взаємозв'язку з літературою та образотворчим мистецтвом повинно здійснюватися за основним принципом подібності і відмінності, що допомагає учням розкривати багатоманітність зв'язків музики та інших видів мистецтва на основі життєвого змісту.

Отже, виходячи із особливостей змісту програми, метою вивчення музичного мистецтва в 5-му класі є розвиток цілісного асоціативного художнього мислення дітей на основі взаємозв'язків музики, літератури, образотворчого мистецтва, формування в них ціннісних орієнтацій і компетенцій, виховання здатності та потреби спілкуватися, пізнавати життя, а також себе шляхом художньо-творчого самовираження і самореалізації.

Загальна мета конкретизується в завданнях, що спрямовані на формування предметних компетенцій:

- формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей творчої особистості;
- формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки;
- формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології - пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва;
- опанування вокально-хоровими вміннями та навичками - здатності керуватися набутими музичними знаннями та вміннями у процесі самостійної діяльності та самоосвіти;
- виховання ціннісних орієнтацій у сфері музики, музичних інтересів, смаків і потреб; розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості;
- розуміння учнями зв'язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини.

Структурування змісту програми

Структурними особливостями програми 5 класу "Музика та інші види мистецтва" є розподіл змісту на теми розділів і семестрів: "Музика і мистецтво слова" - І семестр; "Музика та візуальні образи" - ІІ семестр. Під час поурочного розподілу тематичного змісту передбачено резервний час, який може використовуватися для проведення узагальнюючих уроків, зокрема, уроків-концертів, тематичної атестації тощо.

Зміст навчальних тем дає можливість вчителю творчо підходити до їх розкриття. Важливо, щоб музичні твори і твори інших видів мистецтва відображали спільні життєві ситуації, думки, враження, історичні події тощо. Слід уникати надуманих сюжетів, що не мають відношення до музичного змісту твору.

Музичне мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження людини у світ культури не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному переживанню. Щоб зняти існуючі бар'єри у спілкуванні учнів з музикою, поряд із оновленням змісту освіти необхідно змінити педагогічні технології з інформативних на діалогічні, спрямовані на підвищення духовно-творчого потенціалу навчально-виховного процесу. Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії (діалог з митцем, внутрішній діалог), забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням музичною діяльністю.

У програмі акцентується увага на розвиткові в учнів чуттєво-емоційного та естетичного сприйняття світу, асоціативно-образного мислення, виявленні специфіки художньо-образної мови мистецтва, цілісного бачення та розуміння музичних образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, образотворче мистецтво). Тому, основою уроку музичного мистецтва є сприймання та інтерпретація музичних творів, а практична діяльність учнів (виконання творів) - логічне і творче продовження процесу сприймання-інтерпретації.

Перелік творів для сприймання та виконання у програмі є орієнтовним. Його можна змінювати, використовуючи варіативний та етнорегіональний матеріал (у межах 10%).

Основним видом домашніх завдань з предмета мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в оточуючому культурному середовищі.

Особливості організації навчально-виховного процесу

 

У процесі вивчення теми І-го семестру „Музика і мистецтво слова" доцільно звертати увагу, перш за все, на усвідомлення учнями взаємозв'язку музичного та літератури як у музичних творах різних жанрів, так і в змісті літературних творів на основі формування навиків інтерпретації, а також у процесі роботи над пісенним репертуаром. При цьому, слід використовувати активні форми роботи (групові, парні, комбіновані і т.д.) і методи (діалог, ігрові методи, ігри-імпровізації, метод проектування).

Метод проблемного навчання слід застосовувати для різних типів інтерпретації музичного твору в процесі художнього виконання пісенного репертуару (музично-поетична інтерпретація).

На простому прикладі знайомих пісень учитель пояснює, як взаємодіють два види мистецтва: поезія і музика, створюючи нову музично-поетичну якість, унаслідок чого збагачуються уявлення дітей про специфіку художньо-образного відображення світу, про закономірності музики, а також здійснюється розширення не лише музичного, а художнього кругозору.

Музично-поетична інтерпретація пісенного репертуару може мати різноманітні варіанти. Це пошуки можливих варіантів виконання окремих куплетів і пісні в цілому, залежно від драматургії поетичного тексту (коли музика іде за словом), тобто, коли на першому плані виділяється мовна інтонація, або, навпаки, коли музична інтонація превалює. Звідси випливає різний динамічний розвиток, визначення кульмінації окремих фраз і куплетів в цілому. Крім музичної інтерпретації, доцільно дати учням поняття про драматичну інтерпретацію (варіанти виконання фраз і куплетів у різних характерах і настроях), а також можна використовувати елементи імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної, пластичної).

Зазначені види інтерпретації можуть вибірково використовуватися і при вивченні теми другого семестру „Музика та візуальні образи". При цьому, важливо дати учням низку практичних завдань різних за складністю і давати можливість їх виконувати стосовно свого рівня. Такий принцип вибору варто застосовувати в процесі вокально-хорової роботи.

Оскільки, учні в класі мають різні вокальні дані, то виконання пісні може мати теж різні етапи: ескізне (спів з учителем, спів самостійно, спів ланцюжком тощо).

Можна давати учням можливість демонструвати власні музично-виконавські інтерпретації, що сприятиме розвитку музичного слуху..

У процесі слухання музичних творів учні визначають характер музики, образність, засоби виразності, жанр тощо, а на вибір можна дати визначення стилю, епохи композитора і т.д.

Для визначення рівня музичного мислення дітей можна застосовувати метод підбору музичних мелодій (виконаних учителем) до низки поетичних творів, або навпаки. Одна і та ж мелодія награється в різних характерах (пісенному, танцювальному, маршовому) і діти визначають, який характер музичних мелодій найбільше виражає поетичні образи і т.п.

Зорові образи візуального мистецтва будуть мати відповідний вплив лише за умови, коли вони сприятимуть більш глибокому проникненню у зміст музики.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Об'єктами перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва мають стати здатність інтерпретувати художньо-образний зміст музичних творів, висловлювати власне емоційно-естетичне ставлення до них, застосовувати отримані знання та досвід у художньо-творчій діяльності (виконання музичних творів).

Результатом навчання, виховання й розвитку мають стати художньо-світоглядні уявлення, ціннісні естетичні орієнтації, художньо-образне мислення, творчі здібності учнів.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва є тематичне та підсумкове. Воно може здійснюватися у формі уроків-концертів або уроків-інсценізацій, музичних вікторин, виконання комплексних тестів тощо. Поточне оцінювання може застосовуватися на мікроетапах процесу опанування змісту програми і виконує діагностичну та стимулюючу функції.

Вивчення музичного мистецтва за новою програмою в 5 класі є підґрунтям наступних етапів його опанування учнями у 6 - 8 класах основної школи. Так, у 6 класі актуалізуватимуться духовно-почуттєві аспекти сприйняття музичного мистецтва, частково розкриті у програмі 5 класу, проводитиметься поступове ускладнення творів для сприймання та виконання, що забезпечить наступність і логічну послідовність у вивченні музичного мистецтва в основній школі.

Образотворче мистецтво

Вивчення образотворчого мистецтва у 5 класі 12-річної школи здійснюється за програмою "Образотворче мистецтво" для 5 - 7 класів (автори: Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Константинова О.В., Марчук Ж.С., Очеретяна Н.В., Федорук О.К., Шаповалова Н.Є., Шибанова А.Т.).

Метою предмета є забезпечення особистісного розвитку учнів та збагачення їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, інтерпретації творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Художнє виховання та творчий розвиток учнів засобами образотворчого мистецтва реалізується в завданнях, що спрямовані на формування предметних компетенцій:

- чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;
- асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності;
- поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;
- розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт;
- сприйняття цілісної картини світу, здатність цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як невід'ємну складову загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності людини.

Вивчення образотворчого мистецтва у 5-му класі є логічним і закономірним продовженням цього курсу в початковій школі, що передбачає послідовне розв'язання художньо-пластичних, виразних, технічних та психологічних завдань образотворчості в таких напрямах:
1. Мистецтво як мова, специфіка образотворчої мови, що ґрунтується на таких вихідних поняттях, як художній образ, виражальні та зображальні образотворчі засоби, форма, колір, простір, композиція.
2. Мистецтво як творчість - розвиток асоціативно-образного мислення, художньо-творчої уяви, мистецького бачення, здатності створення художнього образу та вміння його сприймати у творах мистецтва.

Структурування змісту програми

Побудова навчального матеріалу здійснюється за тематичним принципом і складається із семестрових тематичних розділів, що взаємопов'язані з різними видами образотворчого мистецтва. Специфіка художньо-образної мови графіки, живопису, декоративно-ужиткового мистецтва, скульптури та інших мистецтв усвідомлюється учнями завдяки розгляду і зіставленню їх в одному тематичному блоку семестру. Таким чином, оволодіння основами образної мови і виражальними можливостями різних видів образотворчого мистецтва у І семестрі, тобто художніми техніками, прийомами і художніми матеріалами допоможуть учням набути свободи вираження у творчості в І і ІІ семестрах.

Особливості організації навчально-виховного процесу

У першому семестрі вчитель дає можливість учням ознайомитись зі специфікою мови образотворчого мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів образотворчого мистецтва. В процесі вивчення у І семестрі розділу "Мова образотворчого мистецтва" доцільно звертати увагу учнів на взаємозв'язок образотворчого мистецтва з музикою, літературою та іншими видами мистецтва. При цьому, важливим є створення художніх образів на основі власних почуттів учнів, настроїв, чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (образотворче мистецтво, архітектура, музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ. Симетрія, асиметрія, ритм розглядаються в І семестрі як загальні засоби виразності й композиційні закономірності, притаманні різним видам мистецтва, а також щодо застосування їх в образотворчому мистецтві.

Зміст навчальних тем дає можливість вчителю визначати відповідні методи навчання для конкретних розділів. У процесі вивчення мови об'ємної пластики протягом двох семестрів вчителю пропонується самостійно вибирати матеріал (паперопластика, пластилін, солоне тісто, глина тощо) та методи навчання для розвитку об'ємно-просторового мислення учнів.

Розвиток емоційної сфери, естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах доповнюється в ІІ семестрі вивченням природних форм і створенням на їх основі художніх образів та композицій. Другий розділ "Природні форми та образи у мистецтві" складається з двох тематичних блоків: Тема 1. "Природні форми та явища"; Тема 2. "Художні образи та композиції". Для розвитку спостереження, зорової пам'яті, логічного мислення, вміння сприймати красу і відтворювати її на площині та в об'ємі учням пропонується вивчати природні форми з натури, з уяви, по пам'яті. На уроках образотворчого мистецтва для формування, відпрацювання вмінь та навичок застосовується як репродуктивний метод навчання (виконання вправ), так і проблемні методи навчання. В процесі вивчення природних форм необхідно спонукати учнів до аналізу форми, її загальної будови, узагальнення та зіставлення різних форм. Метод проблемного навчання слід застосовувати для самостійної, пошукової роботи учнів (вивчення будови, візерунків, кольору, характеру природної форми тощо).

У процесі навчання, відповідно до змісту тем, доцільно використовувати, крім одноосібного виконання учнями роботи, такі активні форми роботи як групові, парні, комбіновані. Колективна робота може виконуватись як в кінці семестру (підготовка до свята, створення подарунків, плакатів, колективних панно тощо), так і протягом року за вибором учителя та учнів.

У програмі вказані навчальні та орієнтовні тематичні завдання, що мають доповнюватися власною методикою вчителя та прийомами їх реалізації образотворчими засобами - у графіці, живопису, об'ємній пластиці, декоративних формах. Велика увага приділяється розвитку композиційного мислення учнів та використанню в творчих роботах цілісності образотворчих і технічних завдань. Перевага надається нестандартним самостійним композиційним рішенням учнів, творчому вибору художніх технік і матеріалів.

Знайомство учнів з творами та зразками національного і світового мистецтва може розглядатися в контексті художньо-драматургічного розвитку уроку як на його початку, так і в середині або на його завершенні.

У кожному семестрі 2 години резервного часу можуть використовуватися на тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення теми, відвідування виставок, музеїв тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Основними видами оцінювання досягнень учнів з образотворчого мистецтва є тематичне та підсумкове. Тематичне оцінювання спрямовується на перевірку рівнів певною системою знань та способів діяльності в межах визначеної теми. Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці кожного семестру та навчального року і передбачає перевірку рівнів оволодіння матеріалом у межах програми 5 класу. Поточне оцінювання може застосовуватися на мікроетапах процесу опанування змісту програми і виконує діагностичну та стимулюючу функції. Найбільш актуальною в процесі навчання стає самооцінка учня як один із компонентів діяльності, пов'язаний з характеристикою процесу виконання завдань, його плюсами та мінусами.

На уроках образотворчого мистецтва вчитель повинен опікуватись тим, щоб надати учням можливість сформулювати, виразити свої думки та враження словами, зіставити власне бачення художнього твору, власної роботи і своїх почуттів з оцінками інших дітей. Подібні дискусії, бесіди на уроках образотворчості, водночас, сприяють розвитку мовлення, відкривають різноманітне бачення і розуміння дійсності, неповторність та унікальність кожної особистості.

Вивчення образотворчого мистецтва за новою програмою в 5 класі є підґрунтям наступних етапів його опанування учнями у 6 і 7 класах основної школи. Так, у 6 класі актуалізуватимуться художньо-творчі аспекти, розкриті у програмі 5 класу, проводитиметься їх поступове ускладнення, зосереджуватиметься увага учнів на формі художнього образу з метою більш глибокого усвідомлення взаємозв'язку форми із сутністю образу. Це забезпечить наступність і логічну послідовність у вивченні образотворчого мистецтва в основній школі.

Інтегрований курс "Мистецтво"

Вивчення музичного та образотворчого мистецтва у 5 класі 12-річної школи можна здійснювати за програмою "Мистецтво" для 5 - 8 класів (автори: Масол Л.М., Гайдамака О.В, Горовенко В.Й., Калініченко О.В., Комаровська О.А., Оніщенко О.І., Очеретяна Н.В.).

На сучасному етапі розвитку вітчизняної та зарубіжної школи інтеграція знань учнів визначається як один із перспективних напрямів її модернізації. Це зумовлено розвитком нових галузей знань, виникненням на стику науки й мистецтва нових професій, а також поширенням мас-медіа-технологій, що поєднують різні види художньої і технічної діяльності: тексти, візуальну інформацію, музику, анімацію. Інтегроване викладання мистецтва сприяє формуванню у школярів цілісної художньої картини світу, асоціативного мислення, творчих здібностей.

Інтегрований курс "Мистецтво" для 5-8 класів є закономірним і логічним продовженням однойменного курсу для початкової школи. Він органічно поєднує зміст двох базових предметів "Музичного мистецтва" (1 год.) та "Образотворчого мистецтва" (1 год.) і, залежно від кадрового забезпечення навчального закладу, може викладатися одним або двома вчителями. Ці два компоненти доповнюються елементами синтетичних мистецтв (театр, кіно, телебачення, кольоромузика, цирк).

Мета і завдання курсу є загалом співвідносними з метою і завданнями окремих курсів музичного та образотворчого мистецтва.

Структурування змісту курсу "Мистецтво" здійснюється на основі поліцентричної інтеграції знань, що передбачає виокремлення двох домінантних змістових ліній музичного та образотворчого мистецтв, що взаємно узгоджені й згруповані в розділи (тематичні цикли) навколо споріднених і найбільш узагальнених тем. Водночас, збережено відносну самостійність цих домінуючих складників, адже вони відрізняються художньо-мовною специфікою. Найбільш інтегративними є теми, присвячені синтетичним мистецтвам (театр, кіно), зокрема ті, що не належать до так званих "класичних" (кольоромузика, цирк, телебачення) та вводяться в шкільні програми й підручники вперше.

Інноваційними рисами структурування змісту курсу в 5 класі є розподіл навчального матеріалу за видами (І семестр) і жанрами (ІІ семестр) мистецтва. Пошук міжвидових мистецьких зв'язків здійснюється також через усвідомлення спільних понять і термінів (ритм, композиція, форма, контраст, динаміка, жанр, стиль, штрих, мотив, етюд тощо). Узагальнюються і систематизуються знання, вміння, компетенції набуті учнями у початковій школі, а також створюється фундамент для подальшого вивчення різних видів мистецтва протягом історії їх історичного розвитку.

Важлива ознака викладання курсу "Мистецтво" - варіативність, що зумовлює вільний вибір учителем навчального художнього матеріалу з орієнтовного переліку творів для сприймання, орієнтовних практичних завдань, поданих у програмі. За умови створення власних варіантів поурочного планування ці переліки можуть бути доповнені, збагачені, твори при необхідності частково замінені на рівноцінні.

Принцип варіативності стосується і добору вчителем відповідних методик і технологій. Методика викладання інтегрованого курсу "Мистецтво" передбачає пошук різноманітних зв'язків, художніх зіставлень, емоційно-образних аналогій і паралелей між видами мистецтв. Інтеграція змісту зумовлює застосування інтегративних технологій, системи творчих завдань, різноманітних форм роботи (колективних, групових, парних, індивідуальних, комбінованих), а також ігрових методів, засобів, прийомів, зокрема інтегрованого типу (ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, практичні завдання пошукового характеру, звукові анкети та анкети-малюнки, роботу з комп'ютерними програмами тощо).

Оцінюючи навчальні досягнення учнів, слід враховувати наявність як спеціальних показників з окремих видів мистецтва, так і узагальнених показників - розуміння учнями відмінних та споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння під час практичної діяльності з різною мистецько-видовою специфікою.

Послідовність вивчення курсу "Мистецтво" у 5-му та наступних класах забезпечується наскрізною культурологічною лінією. Знання учнів щодо видів і жанрів мистецтва поглиблюються під час подальшого опанування учнями змісту предмета.

На забезпечення програм з дисциплін художньо-естетичного циклу підготовлено до випуску підручники:

  1. "Музичне мистецтво. 5 клас" авторів О.В.Волошиної, О.В.Мільченко;
  2. "Музичне мистецтво. 5 клас" автора О.В.Лобової;
  3. "Образотворче мистецтво. 5 клас" авторів Е.В.Бєлкіної, А.А.Поліщук, Л.В.Фесенка;
  4. "Образотворче мистецтво. 5 клас" авторів Т.Є.Рублі, С.І.Федуна;.
  5. "Мистецтво. 5 клас" авторів Л.М.Масол, О.В.Гайдамаки, О.В.Калініченко.

Проводиться робота щодо підготовки методичних посібників, ното- та фонохрестоматій, дидактичного матеріалу.

Зміст нових навчальних програм, підручників та навчально-методичної літератури з дисциплін художньо-естетичного циклу спрямований на реалізацію основної мети освітньої галузі "Естетична культура" - формування в учнів системи естетичних цінностей як інтегральної основи світогляду кожної особистості.

Автор: Корнілова О.В. - начальник. відділу управління змісту освіти МОН України; Масол Л.М. - старший науковий співробітник Інституту проблем виховання АПН України, канд. пед. наук; Демчишин М.С.- зав. сектору НМЦ середньої освіти МОН України; Поліщук А.А.- мето
Обговорення (1)
alexmosk 14 Лютого 2009, 16:44
авторам-маю багато dvd класичної музики
Видалити Відміна
Забанити Відміна