Закрити
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт"
06 Грудня 2010, 00:00 , Переглядів: 68399
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт"

Психологічна характеристика дитини. Фізичний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний розвиток. Ігрова діяльність. Орієнтовні форми роботи з дітьми. Орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років. Організація життєдіяльності дітей

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА
розвитку дітей старшого дошкільного віку
"ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ"

м. Київ, 2010
 

"Для всіх дорослих,
причетних до розвитку,
виховання і навчання дітей"

Зміст

Вступ
Психологічна характеристика дитини
Фізичний розвиток
Пізнавальний розвиток
Мовленнєвий розвиток
Художньо-естетичний розвиток
Ігрова діяльність

Додатки:
Орієнтовні форми роботи з дітьми 
Орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років
До уваги батьків, педагогів 
Організація життєдіяльності дітей

Література 

Вступ

Відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України (державним освітнім стандартом) і реалізуються Державною базовою програмою як основною та додатковими, рекомендованими або схваленими Міністерством освіти і науки України в установленому порядку.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.2010 № 2442-VI "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу", розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку. Для її розв’язання передбачається запровадження різних форм охоплення дітей дошкільною освітою, зокрема, через організацію груп повного або короткотривалого перебування у дошкільних навчальних закладах різних типів, форм власності, з різним режимом роботи, в тому числі сезонним, а також груп підготовки до школи при загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах, соціально-педагогічного патронату, тощо.

Враховуючи різну періодичність, тривалість охоплення дітей організованими освітніми впливами в умовах тієї чи іншої форми здобуття дошкільної освіти, необхідно диференціювати обсяги розвивальних, виховних, навчальних завдань освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Цим зумовлена структура програми. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами:

  • "Фізичний розвиток",
  • "Пізнавальний розвиток",
  • "Мовленнєвий розвиток",
  • "Художньо-естетичний розвиток",
  • "Ігрова діяльність".

У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.

Розділ "Фізичний розвиток" орієнтує на об’єднання зусиль педагогів і сім’ї для охорони життя, збереження і зміцнення дитячого здоров’я, підвищення опірності організму негативним факторам зовнішнього середовища, формування у дітей системи уявлень про власний організм, здоровий спосіб життя, засоби ефективного впливу на стан здоров’я і фізичного розвитку, необхідного набору життєво важливих рухових умінь і навичок, фізичних якостей малят, а також для оптимізації рухової активності дошкільників у процесі організації їхньої життєдіяльності, розв’язання комплексу виховних завдань.

У розділі "Пізнавальний розвиток" подано обсягзавдань, необхідних для розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, психічних процесів та операцій мислення, розширення досвіду пізнання світу і себе у ньому, стимуляції самостійної пізнавальної активності як запоруки успішного подальшого навчання. Програмові завдання охоплюють загально пізнавальний та логіко-математичний аспекти. Вони згруповані за напрямками: "У світі природи", "У світі предметів", "У світі людей", "У світі чисел і цифр", "У світі форм і величин", "У світі простору і часу".

Розділ "Мовленнєвий розвиток" ґрунтується на комплексному вирішенні завдань формування звукової культури, лексичного запасу, граматичного ладу мовлення дітей, комунікативних умінь через розвиток у них зв’язного мовлення (діалогічного і монологічного). В ньому окреслено й орієнтовний обсяг завдань з пропедевтики навчання елементів писемного мовлення у підрозділах "Навчання елементів грамоти", "Підготовка до письма".

У розділі "Художньо-естетичний розвиток" розкрито основні напрямки розвивального впливу дорослих, визначальні для розвитку природних задатків і здібностей дітей до різних видів художньої діяльності (образотворчої, музичної, театралізованої), естетичного ставлення до дійсності, формування художніх умінь і навичок, сприяння самовираженню у художній творчості. Зміст розділу згруповано в такі підрозділи: "Образотворча діяльність", "Музична діяльність", "Театралізована діяльність". У кожному з них подано освітні завдання, орієнтовні теми з малювання, ліплення, аплікації, конструювання та переліки мистецьких творів, репертуарів.

Розділ "Ігрова діяльність" робить акцент на грі як найбільш відповідній дошкільному дитинству формі організації життєдіяльності, ефективному методі і засобі реалізації освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дитини. Освітні завдання подано з урахуванням специфіки впливу на старших дошкільників різних видів ігор (творчих, з правилами). Пріоритетне місце відведено сюжетно-рольовій грі з огляду на її особливе значення, потенційні можливості для особистісного зростання старшого дошкільника.

Програма не виокремлює завдання соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей у самостійні розділи. Ці завдання викладено у контексті розвивальної роботи за наявними розділами програми.

У Програмі "Впевнений старт" сім’ю визнано основною соціальною інституцією, відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. Оскільки сім’я обирає доступну для себе форму здобуття дітьми дошкільної освіти, вона має право розраховувати на кваліфіковану допомогу держави у реалізації конституційних прав і гарантій щодо рівних умов отримання дітьми якісної, доступної освіти вже у передшкільний період свого життя. З метою такої допомоги родинам кожний розділ даної програми пропонує адресовані їм поради, дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей.

Програма містить психологічну характеристику дитини старшого дошкільного віку.

У додатку до Програми наведено орієнтовний режим організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, форми роботи з дітьми за кожним розділом та орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років і практичні поради батькам і педагогам щодо виявлення здібностей кожної дитини.

До змісту

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИТИНИ

Соціальна ситуація розвитку. Протягом старшого дошкільного віку істотно розширюється коло людей, з якими спілкується дитина. Предметом її уваги все більше стає світ соціальних відносин дорослих людей, в який дитина намагається увійти. Центром для неї та її щоденного буття є дорослий як носій суспільних функцій та вимог. Основна потреба — прагнення жити з людьми, що її оточують, спільним життям, входити з ними у безпосередній контакт, постійно перетинатися з проблемами дорослого світу. Проте життя дитини проходить в умовах опосередкованого, а не прямого зв’язку зі світом дорослих. Розрив між ідеальними прагненнями та реальними можливостями дошкільника усувається шляхом моделювання дитиною бажаних відносин у сюжетно-рольовій грі.

Порівняно з попереднім життєвим періодом істотно змінюється місце дошкільника серед дорослих: у нього з’являється коло елементарних обов’язків; спільна з дорослим діяльність змінюється самостійним виконанням вимог, вказівок, доручень, прохань дорослого; впроваджуються елементи систематичного навчання як певним чином організованої та унормованої діяльності.

Важлива характеристика соціальної ситуації розвитку дитини — стабілізація взаємин з однолітками, утворення "дитячого суспільства", оформлення дитячої субкультури з притаманною їй територією, правилами співжиття, інтересами, ролями, перевагами, пріоритетними цінностями, соціальним статусом кожного її члена.

Провідна діяльність. Протягом цього вікового періоду ускладнюється провідна діяльність дитини — сюжетно-рольова гра. Якщо у попередні вікові періоди дитина в ході елементарної рольової гри "оволодівала" дорослим як знаряддям (намагалася практично діяти з ним, використовувати для задоволення своїх потреб), то тепер вона усвідомлює: доросла людина не залишається байдужою до її впливів, відповідає на них певним чином. У сюжетно-рольовій грі старший дошкільник програє різноманітні ситуації, пов’язані з людськими відносинами, систему своїх дій у цих ситуаціях та систему наслідків цих дій для себе та оточення. У сюжетно-рольовій грі дитина спочатку дієво, емоційно, а потім й інтелектуально освоює систему людських відносин.

Істотних змін зазнає змістовий компонент ігрової діяльності — ускладнюється та урізноманітнюється сюжет гри як її основний стрижень, дедалі більше наближаючись до реального життєвого контексту. Структура сюжету вдосконалюється за рахунок різних способів творчої побудови. За допомогою дорослого формуються цікаві, логічно виправдані, наближені до сучасного життя ігрові задуми, вдосконалюється вміння дитини зображувати і передавати сенс життєвих вражень, а не лише їх зовнішню сторону. Розширюється діапазон ігрових ролей, розвивається здатність типізувати та індивідуалізувати роль. Дошкільник все частіше відтворює в сюжетах різнобічні рольові зв’язки, проявляє гнучкість, уміння змінювати рольові дії, добре орієнтується у своїх ігрових діях на відтворення статеворольових поведінкових стандартів.

Удосконалюється процесуальний компонент сюжетно-рольової гри: зростає здатність до самоорганізації, планування ігрових дій, делегування повноважень організатора гри найбільш компетентному учасникові. Формується вміння дотримуватися встановлених ігрових правил, а також придумувати свої, попередньо їх формулювати та дотримуватися в грі. Через сюжетно-рольову гру дитина усвідомлює, що будь-яка діяльність потребує від людини виконання певних обов’язків та дотримання певних правил.

У ході сюжетно-рольової гри у дитини виникає потреба в товаришах, спільниках, без яких гра втрачає сенс. Спілкуючись з однолітками, дитина навчається співробітничати, підкорятися, керувати, розподіляти функції, вчиняти справедливо, відчувати себе членом групи, відстоювати власну гідність. У грі дитина виховується як суб’єкт комунікативної діяльності — розвиваються її соціальні почуття, формуються партнерські взаємини, збагачується досвід конструктивного міжособистісного спілкування. Розвиваються два види взаємин — ігрові та реальні (перші відображають відносини по сюжету й ролі, другі є взаєминами партнерів, товаришів). Гармонійне поєднання ігрових та реальних взаємин можливе за умови сформованості у дитини ініціативності, товариськості, совісті, елементарного образу "Я", децентрації (здатності поглянути на ситуацію очима іншої людини, вміння стати на її місце). У грі дитина опановує мову спілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги, узгодження своїх дій з діями партнерів, навчається домовлятися, обґрунтовувати свою думку, знаходити домірне місце в групі однолітків.

Істотно змінюється здатність дитини до контрольно-оцінних дій: більш адекватною, обґрунтованою та розгорнутою стає самооцінка; збагачується досвід нормативно-оцінних дій, виробляється звичка якісно характеризувати свої ігрові дії та поведінку; збагачується гама переживань з приводу ігрових досягнень та морально-естетичних проявів. Особливого значення набуває гра для розвитку в старшому дошкільному віці рефлексії — здатності дитини аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви, думки, співвідносити з очікуваннями інших, авторитетних для дитини осіб, та моральними нормами.

Урізноманітнюються творчі дитячі ігри. Дитина виявляє інтерес не лише до сюжетно-рольових, а й до ігор-драматизацій, інсценівок, театралізацій, ігор з елементами праці та художньо-естетичної діяльності, конструктивних, спортивних, дидактичних, рухливих, інтелектуальних.

Гра як провідна діяльність відіграє визначальну роль у розвитку психіки та особистості дитини: в ній формуються довільні увага і пам’ять; розвивається розумова діяльність (предмет-замінник, що використовується в грі, стає опорою для розвитку мислення, дитина фантазує з ним, наділяє певними характеристиками); вдосконалюється уява (дитина замінює одні предмети іншими, бере на себе різні ролі, створює нові сюжети); відбувається подальший соціальний розвиток (дитина приглядається до поведінки та взаємин дорослих, однолітків, набуває навичок спілкування, навчається діяти за правилами); розвиваються почуття (вона тонше диференціює різні почуття, розпізнає та передає мімікою основні з них, адекватно реагує, робить припущення з приводу ймовірних причин); розвивається вольова регуляція поведінки (дошкільник навчається очікувати, утримуватися від чогось, доводити розпочате до кінця, долати труднощі, виявляти наполегливість тощо).

Гра відіграє важливу роль у розвитку мовлення дитини: ігровий сюжет потребує мовленнєвого спілкування, вміння висловлюватися, обґрунтовувати думки, звертатися з пропозиціями, проханнями, вибаченнями тощо, здатності інтонувати мову різних персонажів.

Вікові новоутворення свідомості та особистості: перший схематичний обрис дитячого світогляду; внутрішні етичні інстанції (зачатки почуття совісті); супідрядність мотивів (продумані дії починають переважати над імпульсивними, мотив "хочу" поступається мотиву "треба", більшого значення набувають соціальна мотивація); довільна поведінка (здатність діяти цілеспрямовано, долати труднощі на шляху до мети, елементарно контролювати та регулювати свою діяльність); творча уява (прагнення відійти від шаблона та зразка, схильність до фантазування, вигадування, творчої ініціативи); особиста свідомість (усвідомлення свого обмеженого місця в системі відносин з дорослими, орієнтація у власних чеснотах і вадах, виникнення більш-менш реалістичної самооцінки, самоповаги, прагнення бути визнаним іншими).

ЗАГАЛЬНІ ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ

Розвивальні: збагачувати уявлення дитини про природу, рукотворний світ, людей, що оточують, та саму себе; вдосконалювати вміння використовувати здобуті уявлення для подальшого розширення особистого досвіду; створювати сприятливі умови для підвищення її самостійності, довільності поведінки; вправляти в подоланні труднощів, практичному та розумовому експериментуванні; підтримувати намагання дитини адекватно оцінювати свої досягнення в продуктивних видах діяльності, в повсякденному житті - власні вчинки та особистісні якості; створювати умови для вправляння в соціальній компетентності, налагодженні доброзичливих взаємин з людьми різного віку та статі, соціальних ролей; вправляти в умінні розмірковувати, висловлювати власні судження, відстоювати особисту думку; вдосконалювати вміння володіти власним тілом, орієнтуватись у власній зовнішності та стані здоров’я, у корисних та шкідливих для дитячого організму чинниках, впливах.

Виховні: виховувати культуру дитячих бажань, сприяти становленню системи елементарних цінностей, позитивного ставлення до природи, предметів, людей, самої себе; створювати умови для формування її інтересів, намірів, планів; надавати простір для реалізації позитивних задумів у різних сферах життєдіяльності; виховувати культуру поведінки; залучати дитину засобами мистецтва до національної та світової культур; приділяти увагу становленню основ моральної за змістом та активної за формою позиції; виховувати базові якості особистості (самостійність, працелюбність, людяність, розсудливість, справедливість, самовладання, самолюбність, спостережливість, відповідальність).

Навчальні: збагачувати, розширювати, систематизувати уявлення, знання, дитини про довкілля та власне "Я" (фізичне, психічне та соціальне) та вправляти у їх застосуванні.

Формувати навчальні уміння — організаційні (способи самоорганізації), загальнопізнавальні (спостерігати, обстежувати, аналізувати, виділяти головне, порівнювати, запам’ятовувати, бачити проблему, розмірковувати з приводу неї, розв’язувати її, осмислювати матеріал), загальномовленнєві (культуру слухання, запитування, висловлювання, обґрунтування, доведення, налагодження спілкування), контрольно-оцінні (здійснення найпростіших форм контролю власної діяльності, перевірки зробленого, внесення потрібних корективів, виправлення помилок, вироблення оцінних суджень щодо якісно-кількісних показників зробленого та внесених у досягнення зусиль); вправляти у прояві творчого ставлення до виконання практичних та розумових завдань.

До змісту

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

Оздоровчі завдання:

  • охорона життя та зміцнення здоров’я дітей;
  • формувати правильну поставу і розвивати всі групи м'язів;
  • підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;
  • спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.

Освітні завдання:

  • формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров'я;
  • опанування різновидів життєнеобхідних рухів – ходьби, бігу, стрибків, лазіння…;
  • збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;
  • формування культурно-гігієнічних навичок;
  • розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.

Виховні завдання:

  • розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової і тощо.);
  • підвищувати рівень довільності дій дітей;
  • розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;
  • розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;
  • виховувати любов до спорту;
  • формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.

Охорона життя та зміцнення здоров’я дітей

Загартування

Забезпечити щоденне перебування дітей на свіжому повітрі та відповідність їхнього одягу умовам погоди. Прогулянка у першій половині дня триває не менше 2-2,5 годин, у другій - 1-1,5 години.
Забезпечити перебування дітей в провітрюваному приміщені у полегшеному одязі при температурі повітря +19, +20°С. У спальні під час денного сну температура повітря становить +15°С. Ранкова гімнастика та заняття з фізичної культури проводяться у фізкультурній залі при температурі повітря +14,+15°С ).
Загартування водою проводиться після денного сну, а влітку – перед обідом. Для миття рук, обличчя, полоскання рота, використовується вода кімнатної температури. Для обливання ніг температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм: початкова температура води становить - +34, 35°С, кінцева - +22,+24°С. Влітку діти купаються у виносних басейнах.
Використовуються нетрадиційні методи загартування - ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо.
Проводяться лікувально-профілактичні процедури, а саме фітотерапія, аромотерапія, лікувальна фізкультура, масаж, оздоровча гімнастика (зорова, дихальна), фізіотерапевтичні процедури тощо, які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків. Загартувальні процедури проводяться з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

Схема загартовування дітей у дошкільному закладі і вдома
(Водні процедури дані з постійною температурою)

 

Дні тижня У ранкові години (вдома або в дитячому закладі у добовій групі) Вдень у дитячому закладі Перед нічним сном (вдома або в дитячому закладі у добовій групі)
Понеділок Умивання, полоскання горла або пиття води Дві прогулянки протягом дня. Повітряні ванни при переодяганні Ходіння босоніж з наступним обливанням стоп
Вівторок Вологе обтирання Прогулянка. Повітряна ванна на заняттях гімнастикою Повітряна ванна перед сном
Середа Те ж Прогулянка. Повітряна ванна на заняттях гімнастикою Ходіння босоніж з наступним обливанням стоп
Четвер Душ. Полоскання горла Прогулянка. Повітряна ванна при переодяганні Повітряна ванна перед сном
П'ятниця Вологе обтирання або душ Прогулянка. Повітряна ванна при переодяганні Ходіння босоніж з наступним обливанням стоп
Субота Душ. Полоскання горла Прогулянка і загартовування на повітрі з батьками Гігієнічна ванна з подальшим контрастним обливанням
Неділя Обмивання або душ. Полоскання горла Прогулянка і загартовування на повітрі з батьками Повітряні ванни

 

• вибір методу загартовування;
• визначення відповідності загартовуючого навантаження функціональним можливостям дитини;
• організація спільної роботи дитячого садка і батьків, які проводять зі своїми дітьми загартовуючи заходи;
• консультації з питань загартування та формування здорового способу життя.

Очевидно, що, якщо мова йде про зміцнення здоров'я кожної дитини, без допомоги батьків лікарі та педагоги цих результатів не отримають.

Фізкультурно-оздоровча робота

Спрямована на формування у дітей потреби в щоденному виконанні ранкової та гігієнічної гімнастики (тривалість 8-12 хв.); розвиток уміння чітко виконувати загальнорозвиваючі вправи з різних видів положень в заданому темпі. Педагог проводить щоденні заняття з фізичної культури тривалістю 30-40 хв. (у фізкультурній залі та свіжому повітрі), залучає дітей до підготовки та прибирання фізкультурного обладнання; заохочує до самостійних ігор в природних умовах, організації рухливих ігор і виконання фізичних вправ під час прогулянки (тривалість 45-60 хв.), ігор спортивного характеру. На заняттях із фізичної культури та прогулянках удосконалюється вміння дошкільника кататися на велосипеді, самокаті, санках тощо. Педагог залучає дітей до підготовки фізкультурних свят, спортивних розваг, командних змагань, днів здоров’я; продумує маршрути та завдання піших переходів, спонукає їх до проявів витривалості, вправності, наполегливості, винахідливості, співчуття, взаємодопомоги.

Навчати дітей здоровому способу життя:

  • формувати у дітей культуру споживання їжі: правильно користуватися виделкою, ножем, серветкою; їсти охайно; сідати за стіл в акуратному вигляді; правильно сидіти під час їди;
  • формувати знання про будову тіла, призначення та дію органів; особливостей тіло будови дівчинки та хлопчика; важливо ознайомлювати дітей з необхідністю охороняти зір, слух, поставу, шкіру та інші органи;
  • прищеплювати навички громадської та особистої гігієни (стежити за чистотою рук, обличчя, мити їх у разі забруднення, самостійно стежити за зачіскою, одягом);
  • розвивати уявлення про ознаки здоров’я і хвороби та шляхи їх запобігання, доводити, що довготривале життя потребує уваги людини до свого здоров’я; розповідати, що джерелом зміцнення здоров’я і запобігання хворобам є здоровий спосіб життя та безпечна поведінка в довкіллі;
  • знайомити з помічниками і друзями здоров’я – природними і соціальними чинниками, які допомагають(міцний сон, свіже повітря, раціональне харчування, особиста гігієна, фізичні вправи), а які можуть нашкодити здоров’ю(неправильне харчування, тривале сидіння перед телевізором, комп’ютером, шкідливі звички, недотримання розпорядку дня тощо);
  • виховувати у дітей позитивне ставлення до антропометрії, медичних обстежень, профілактичних щеплень;
  • активне використання дітьми отриманих знань в ігровій, зображувальній, мовленнєвій, театралізованій, дослідницькій, трудовій і повсякденній діяльності.

Вправи з основних рухів

Ходьба. Ходити легко, невимушено виконуючи різні рухи руками, зберігаючи правильну поставу. Користуватися різними способами ходьби: на носках, на п’ятках, на зовнішній та внутрішній сторонах стопи, випадами та в присіді, високо піднімаючи коліна, навприсядки, на зігнутих ногах, на прямих ногах, не згинаючи колін. Ходити в різному темпі, з перекатом з п'ятки на носок; приставним та перехресним кроком; спиною вперед; приставним кроком, уперед і назад із заплющеними очима (3-4 м), з переступанням через предмети; з предметом у руках; в колоні по одному та парами; "змійкою" зі зміною напрямку. Ходити широким кроком з виконанням завдань (підняти м'яч, розвести руки в сторони і т. д.).
Біг. Бігати на носках високо піднімаючи коліна короткими та широкими кроками; з подоланням перешкод – оббігати та перестрибувати предмети (кубики, кеглі); бігати, викидаючи прямі ноги вперед, закидаючи гомілки назад. бігати у колоні по одному і парами, перешиковуватися за сигналом (з бігу врозтіч, у колону по одному); бігати "змійкою" між розставленими на підлозі предметами в одну лінію, "зигзагом", "равликом", човниковий біг 3-5 разів по 10 м; приставним кроком вперед, правим та лівим боком; бігати спиною вперед, зберігаючи напрям і рівновагу; зі скакалкою, м’ячем, по дошці, лаві, колоді; бігати з високого старту навипередки 25-30м; у повільному темпі 2-3,5 хв.
Стрибки. Стрибати по черзі на правій, лівій нозі, просуваючись уперед на 5-6 м; штовхаючи перед собою маленький предмет (м’яч); на обох ногах на місці з поворотом кругом; рухаючись уперед із затиснутою між ногами торбинкою з піском або м’ячем; перестрибувати на обох ногах 5-6 предметів (висота 15-20 см); стрибати на одній нозі, просуваючись уперед; застрибувати на предмети (колоду, лаву заввишки до 20 см); підстрибувати на місці із розбігу (3-4 кроки), намагаючись дістати предмет, підвішений на 15-30 см вище від піднятою вгору руки дитини; стрибати у довжину з місця (відстань 80-110 см), у висоту (30-55 см), в глибину (з колоди, куба) заввишки 30-40 см у зазначене місце (м’яке і стійке приземлення); стрибати через довгу й коротку скакалки у різні способи. Стрибки на батутах.
Кидання, ловіння, метання. Перекидати м’яч із однієї руки в другу в різному темпі (повільному, швидкому); відбивати м’яч об землю на місці (не менше 12 разів); просуваючись вперед поперемінним та приставним кроками (до 5-6 м); перекидати м’яч іншій дитині обома руками від грудей, з–за голови, стоячи або рухаючись уперед; ловити його з різних вихідних положень (стоячи, сидячи), знизу з відскоку від підлоги з відстані 3-4 м; підкидати м’яч і ловити його обома руками до 20 разів підряд; бити м’ячем об землю, об стіну; підкидати вгору і ловити його після виконання додаткових рухів (плеску перед грудьми); кидати великі та маленькі м’ячі від грудей, знизу та з-за голови однією та обома руками в кільце, прикріплене на відстані 2,2 м від підлоги (землі), з різними швидкістю та положенням тіла (стоячи на місці або рухаючись повільним, швидким кроком уперед); кидати м’ячі, торбинки з піском (маса 200 г) провідною рукою у вертикальну та горизонтальну ціль з відстані 3,5-5 м на дальність на 5-12 м; кидати предмети в ціль, яка рухається; прокочувати м’яч один одному, між предметами.
Повзання та лазіння. Повзати на передпліччях і колінах, штовхаючи перед собою головою м’яч (45 м); повзати в упорі стоячи на колінах спираючись кистями рук по лаві, колоді, похилій дошці; пролізати в обруч грудьми вперед, лівим і правим боком; підлізати під дугу (висота 40-50 см) прямо, лівим та правим боком; лазити по гімнастичній стінці до самого верху зручним для дітей способом; переходити з прольоту на проліт приставним кроком; переходити по діагоналі стінки (спускатися вниз вертикально з одного прольоту на іншій); лазити по мотузяній драбинці довільним способом, між рейками парканчика, по похилій дошці, драбині (кут нахилу 25-30°) в упорі стоячи; перелізати з похилої дошки (заввишки 30–40 см) на гімнастичну стінку; перелізати через лаву, колоду; підлізати під дугу, мотузок, палицю, розміщені на висоті 40-50 см; лазити по канату на довільну висоту; підтягуватись по гімнастичній лаві, лежачи на животі або сидячи верхи, рухаючи руками одночасно та поперемінно.
Рівновага. Ходити по дошці, гімнастичній лаві (завширшки 25-15 см, заввишки 30-40  см), по колоді прямо і боком, тримаючи в руках палицю, м’яч, переступаючи через кубики, мотузок (на висоті 25-35 см); ходити по гімнастичній лаві, колоді назустріч іншій дитині, на середині розминатися, підтримуючи партнера за плечі, лікті; ходити й бігати по дошці, покладеній похило (завширшки 20-15 см, кут нахилу 15-20°); ходити по рейці гімнастичної лави, по мотузку (завдовжки 8-10 м), покладеному на підлогу прямо, по колу, зигзагоподібно, з торбинкою на голові (маса – 500-700 г); стоячи на гімнастичній лаві, колоді, підніматися на носки; стояти на одній нозі, друга відведена назад, руки в сторони; після бігу, стрибків присідати на носках, руки в сторони, вгору, на поясі; крутитися в парі з іншої дитиною, тримаючись за руки.

Загальнорозвиваючі вправи:

  • приймати різні вихідні положення - стоячи, сидячи, лежачи;
  • використовувати предмети - обручі, палиці, скакалки, м'ячі тощо;
  • намагатися виконувати вправи чітко, ритмічно, в заданому темпі під музичний супровід, бубон;
  • кількість повторів вправ – 8-10;
  • тривалість комплексу загальнорозвиваючих вправ – 8-12 хв.

Вправи для рук і плечового пояса:

  • приймати різні вихідні положення: руки перед грудьми, руки до плечей (лікті опущені, лікті в сторони);
  • розводити руки в сторони, випрямляти вперед, розгинаючі в ліктях;
  • піднімати руки вгору, розводити у сторони долонями вгору;
  • з положення "руки за голову" розводити руки в сторони, піднімати вгору; піднімати руки вперед і вгору, підводячись на носки з положення стоячи, ступні паралельні;
  • піднімати руки вперед — угору із зчепленими в замок пальцями (кисті повертати всередину);
  • піднімати обидві руки вгору — назад по черзі й одночасно;
  • піднімати та опускати кисті, стискати і розтискати пальці;
  • енергійно розгинати вперед зігнуті в ліктях руки ("бокс");
  • відводити лікті назад двічі-тричі, випрямляти руки в сторони з положення руки перед грудьми, зігнуті в ліктях;
  • робити колові рухи вперед і назад по черзі і разом прямими руками;
  • виконувати різноманітні рухи руками, лежачи на підлозі.

Вправи для тулуба:

  • стати до стіни без плінтуса, притиснутися до неї потилицею, плечима, спиною, сідницею і п'ятками;
  • піднімати руки вгору та опускати їх униз;
  • притиснувшись спиною до гімнастичної стінки, братися руками за рейку (на рівні стегон), по черзі піднімати зігнуті й прямі ноги;
  • стоячи обличчям до гімнастичної стінки, братися руками за рейку на рівні пояса, нахиляється вперед, згинаючись;
  • повертатися, розводячи руки в сторони, з положення перед грудьми, за голову;
  • нахиляти тулуб у сторони при різних положеннях рук;
  • нахиляти тулуб якнайнижче вперед, торкаючись руками підлоги;
  • класти та піднімати предмети біля носка правої (лівої) ноги збоку, піднімати за спиною зчеплені руки;
  • тримаючи руки вгорі, нахилятися в сторони;
  • сидячи на підлозі і спираючись ззаду руками, піднімати, опускати витягнуті ноги, переносити водночас дві ноги через палицю, скакалку;
  • нахилятися до правого та лівого колін, торкатися їх лобом, допомагаючи собі руками;
  • сидячи на підлозі, скласти ноги навхрест;
  • приймати упор присівши, з упору присівши, переходить в упор присівши на одній нозі, відводячи другу в сторону;
  • стоячи на колінах, сідати на підлогу справа і зліва від колін;
  • лежачи на спині, рухати ногами, схрещувати їх;
  • підтягувати голову, ноги до грудей - групується;
  • піднімати одночасно голову і плечі, відводити руки назад, прогинатися, лежачи на животі;
  • піднімати ноги, зігнуті в колінах, виконувати ними рухи ("велосипед"), лежачи на спині;
  • піднімати витягнуті ноги, лежачи на спині.

Вправи для ніг:

  • переступати на місці, не відриваючи від опори носків ніг;
  • присідати кілька разів підряд щоразу нижче, піднімати пряму ногу вперед махом, плескати під ногою в долоні;
  • присідати, торкаючись спиною та потилицею стіни;
  • присідати, піднімаючи руки вперед, угору з предметами і без них;
  • робити випад уперед, у сторону, тримаючи руки на поясі, виконуючи руками рухи вперед, у сторону, вгору;
  • захоплювати предмети пальцями ніг, трохи піднімати і опускати, перекладати або пересувати їх зліва направо;
  • ходити по палиці босоніж приставним і змінним кроками;
  • стрибати на місці на обох ногах, виконуючи рухи руками.

Стройові вправи 

Самостійно шикуватися у колону, шеренгу по одному, парами, в коло, перешиковуватися з однієї колони в три, чотири через центр трійками, четвірками; повертатися вправо і вліво. Рівнятися у колоні, шерензі, по лінії, носках. Розмикатися у колоні на витягнуті руки вперед, у шерензі, колі - на витягнуті руки в сторони. Змикання і розмикання приставним кроком.

Ритмічні (танцювальні) рухи

Рухатися відповідно до характеру музики, відображати образи, імітаційні рухи. Передавати у виразних рухах характер музики. Виконувати різні варіанти дій під музичний супровід. Пропонувати дітям використовувати в довільних рухах, танцях добре знайомі їм дії, елементи нескладних хороводів. Починати та закінчувати рухи відповідно до музичної фрази. Виконувати приставні кроки з присіданням, крок галопу. Змінювати характер рухів на швидкий, пожвавлений; точно виконувати ритмічний малюнок. Чергувати простий і дрібний крок. Виконувати перешиковування у колі. Розходитись та сходитись парами. Творчо застосовувати знайомі танцювальні дії.

Силові вправи 

Виконувати вправи, пов'язані з проявом силових зусиль: сісти і встати без допомоги рук; підняти обидві ноги вгору, лежачі на спині; лежачі на підлозі, перевернутися зі спини на живіт. Під час загальнорозвиваючих вправ з предметами (палиці, обручі, гантелі, гумові кільця, набивні м'ячі тощо) домагатися чіткості заданих напрямків переміщення предмету, точності вихідних і кінцевих положень самого предмета, а також рук, ніг і тулуба.

Рухливі ігри:

Ігри з бігом: "Парний біг", "Мишоловка", "Гуси-лебеді", "Птахи і зозуля","Квач", "Квач, бери стрічку!", "Карасі і щука", "Перебіжки", "Хитра лисиця", "Зустрічні перебіжки", "Витівники", "Швидко візьми, швидко поклади", "Совонька", "Чия ланка швидше збереться?", "День і ніч".
Ігри зі стрибками: "Хто краще стрибне?", "Вудка", "З купини на купину", "Жаби і чапля", "Вовк у рову", "Класики", "Коники", "Не потрап!".
Ігри з повзанням і лазінням: "Ведмідь і бджоли", "Переліт птахів", "Ловля мавп", "Пожежні на вченні".
Ігри з метанням, киданням і ловом: "Мисливці та зайці", "М'яч ведучому", "Хто найвлучніший?", "Мисливець і звірі", "Серсо", "Літаючі тарілки".
Ігри-естафети: "Веселі змагання", "Естафета парами", "Перевезення врожаю", "Городники", "Хто швидше побудує піраміду?".
Ігри-забави: "Мотузка", "Біг зі зв'язаними ногами", "Півнячий бій", "Перетягни канат".

Ігри з елементами спорту:

Городки. Знати 3-4 фігури; набирати правильного вихідного положення; кидати биту збоку і від плеча; вибивати городки з відстані 3-6 метрів.
Бадмінтон. Вчити дітей правильно тримати ракетку. Відбивати волан ракеткою зверху, знизу, збоку, спрямовуючи його в певний бік. Грати в парі з вихователем та одне з одним.
Баскетбол. Перекидати м'яч один одному від грудей, передавати м'яч у русі з відскоком від підлоги; вести м'яч правою і лівою рукою по прямій і між предметами. Кидати м'яч у кошик двома руками від грудей і з-за голови.
Футбол.Виконувати удари по м'ячу з місця та з розбігу. Прокочувати м'яч правою і лівою ногою в заданому напрямку, обводити м'яч навколо предметів. Зупиняти м'яч, що котиться, підошвою або внутрішньою стороною стопи. Закочувати м'яч у лунки, ворота, передавати м'яч ногою одне одному в парах (відстань 3-5м), відбивати від стіни кілька разів поспіль. Грати за спрощеними правилами.
Хокей. Прокочувати шайбу ключкою у заданому напрямку, закочувати шайбу у ворота. Прокочувати її одне одному в парах, зупиняти шайбу (м'яч) ключкою. Грати за спрощеними правилами.
Боулінг. Кидати м’яч знизу для вибивання кеглів з лінії.

Спортивні вправи

Катання на санках. Катати один одного, кататися з гори по двоє, виконувати повороти під час спуску. Спускатися з гори, виконуючи завдання (підняти предмет, проїхати в ворота), вміти робити гальмування.
Ковзання. Ковзати по крижаних доріжках з розбігу, присідаючи й встаючи під час ковзання.
Ковзани та ролики. Вчити тримати рівновагу, стоячи на обмеженій площі, відштовхуватись однією ногою, намагаючись прокотитись вперед.
Ходьба на лижах. Ходити по лижні ковзним кроком. Виконувати повороти на місці і в русі. Підніматися на гору драбинкою та напівялинкою. Спускатися з гірки, м'яко пружинячі ноги в основній і низькій стійці. Проходити дистанцію в спокійному темпі 1-2 км.
Їзда на велосипеді. Самостійно їздити на триколісному та двоколісному велосипедах по прямій, повертати наліво і направо, проїжджати у ворота, робити прискорення і гальмувати.
Катання на самокаті. Відштовхуватися однією ногою, виконуючи повороти вправо-вліво. Їздити по колу, об'їжджаючи різні перешкоди.
Дитячий туризм. Проводяться з дітьми походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм). Потрібно разом із дітьми продумувати маршрут руху і спосіб пересування. Педагог визначає та вивчає місця зупинок і відпочинку, враховує при цьому всі природні умови для проведення вправ з удосконалення рухових навичок (наявність струмочків, гірок, повалених дерев тощо). До місця призначення діти можуть іти вільно, групуючись за бажанням; шикування парами використовується при переходах вулиць, шосе.
Тривалість переходу в один бік (від дошкільного закладу до місця кінцевої зупинки) становить – 20-25 хв.
Плавання. За наявності басейна, у дошкільних навчальних закладах проводяться заняття з плавання. Тривалість заняття – до 30 хвилин. Температура повітря у басейні, роздягальнях і душових повинна бути +25-+26°С, температура води в басейні - в межах +26 - +29°С. Заняття з плавання проводяться після сніданку з 9-30 до 12-30, або після денного сну з 15-15 до 17-30 (не раніше, ніж через 30-40 хв. після їжі). Дитина виконує різноманітні рухи руками ; виконує вдих потім видих у воду (до 10 разів підряд); занурюється у воду з головою з затримкою дихання, розплющує очі у воді; ковзає на грудях, на спині, відштовхуючись ногами від бортика; рухає ногами вгору-вниз лежачи, тримаючись за бортик, дошку, м’яч; плаває з надувними іграшками або кругом у руках; довільний спосіб до 10-20 м. Проводяться свята та розваги на воді (один-два рази на рік).
Ігри у воді. "Човник з веслами", "Бігом у воду", "Веселі бризки", "Фонтан", "Поїзд у тунелі", "Рибалки", "Море хвилюється", "Брід","Щука","Карасі і коропи","Хоровод","Сом у сітці","Гойдалка","Я пливу","Торпеди","Квач","Вудочка", "Хто швидше?"

До змісту

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.).

 Освітні завдання:

  1. формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;
  2. розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;
  3. сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;
  4. сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;
  5. цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;
  6. розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;
  7. заохочувати пізнавальні питання дитини;
  8. знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп’ютер); показувати їх роль в житті людей.

Пізнавальний розвиток дитини здійснюється в процесі пізнавальної діяльності за напрямками: "У світі природи", "У світі предметів", "У світі людей", "У світі чисел і цифр", "У світі форм і величин", "У світі простору і часу".

"У світі природи"

Природа рідного краю:

  • ознайомлювати з об’єктами природного довкілля:
    • рослинами найближчого оточення (парку, лісу, луку, земельної ділянки, поля, саду): різними видами дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів; їх назвою, будовою, умовами і місцем зростання, змінами в процесі зросту та за порами року; їх значення у природі та у житті людини;
    • тваринами своєї місцевості (свійськими та дикими): назвою, зовнішнім виглядом; способом життя, харчування; будовою тіла і залежним від неї способом руху; місцем проживання, змінами в житті у різні пори року; піклуванням і охороною, їх значенням у природі та житті людини;
    • птахами (домашніми, перелітними, зимуючими, декоративними): назвою, зовнішнім виглядом; способом життя, харчування; будовою тіла; місцем проживання, змінами в житті у різні пори року; піклуванням і охороною, їх значенням у природі та житті людини; безхребетними (молюсками, комахами): назвою, зовнішнім виглядом; способом життя, будови і залежним від неї способом руху; харчуванням, місцем проживання, змінами в житті у різні пори року; їх значенням у природі та житті людини;
    • рибами (прісноводними, акваріумними): зовнішнім виглядом, будовою тіла, способом життя, розмноження (відкладаючи ікру, живо народжуючи);
    • земноводними та плазунами;
    • твердими тілами: піском, глиною, камінням, їхніми властивостями;
    • повітрям: його рухом, напрямом, силою вітру;
    • водою: змінами її стану (замерзання, плавлення снігу і льоду), поняттям кругообігу (види хмар, дощ, роса, іній, град, сніг,); значенням для природи та людини;
  • ознайомлювати з електричними та світовими явищами природи: гроза – грім, блискавка, веселка (форма та розташування смуг).
  • ознайомлювати з сезонними змінами та явищами в природі: порами року, їхньої послідовністю, станами погоди (приморозки, ожеледиця, хуртовина, посуха, буря, стихійні лиха тощо), їхнім впливом на життя людини.
  • ознайомлювати з сільськогосподарською працею (види рослин, їх вирощування, піклування за тваринами) та залучати дітей до посильних дій (догляд за кімнатними рослинами, домашніми тваринами, праця на городі тощо).
  • формувати у дітей екологічно доцільну поведінку, залучати їх до посильної участі у збереженні та відновленні природного оточення міста (села).

Природа України:

  • ознайомлювати з характерними особливостями окремих географічних регіонів України (Крим, Карпати, Полісся), типовими ландшафтами:
    • водоймами (річками, озерами, морями), їх значенням у природі та у житті людини; мешканцями водойм; правилами безпечної поведінки й доцільного природокористування;
    • горами, їх значенням у природі та у житті людини; правилами безпечної поведінки й доцільного природокористування;
    • степами, лісами: їх значенням у природі та у житті людини; правилами безпечної поведінки й доцільного природокористування;
  • дати знання про Червону книгу України, залучати дитину до посильної участі у природоохоронній діяльності.

Природа планети Земля:

  • вчити елементарно орієнтуватися на глобусі, карті. Розрізняти водний простір (океани) і сушу (материки);
  • ознайомлювати з представниками тваринного та рослинного світу інших географічних зон Землі.

Природа Космосу:

  • формувати елементарні уявлення про Космос: компоненти видимого космосу (сонце, місяць, зорі), видовище зоряного неба, схід і захід сонця, місяця, місце знаходження сонця вранці, ополудні, ввечері в різні пори року; невидимого (деякі планети, комети, сузір’я);
  • ознайомити з засобами дослідження Космосу людиною (телескопи, станції, космонавти, космічні кораблі. астронавти, астрономи).

"У світі предметів"

  • ознайомлювати дітей з предметним світом:
    • предметами найближчого оточення (посуд, одяг, взуття, меблі, іграшки, побутова техніка, продукти харчування тощо): назвою, функціональним призначенням та способом використання;
    • предметами віддаленого оточення (транспорт різних видів, споруди /театр, музей, бібліотека, кінотеатр, спортивно-розважальний центр, магазин, лікарня, перукарня, аптека, ринок тощо/): назвою, функціональним призначенням, правилами поведінки в громадських місцях.
  • ознайомлювати з різними види житла людини (міська квартира, сільський будинок).
  • поглиблювати знання дітей про способи виробництва предметів побуту (старовинні, сучасні, рукотворні, промислові предмети) та сировину/ матеріали, з якої вони виготовлені (дерево, глина, скло, метал, папір, тканина, шкіра, пластик, хутро тощо).
  • формувати елементарне уявлення про те, що кожна людина є користувачем (споживачем) предметів та їх творцем (виробником).
  • виховувати пошану до праці людей.
  • формувати бережливе ставлення до предметів вжитку та речей.

"У світі людей"

  • закріплювати і збагачувати уявлення дитини про соціальне середовище: сім’ю, родину, рід, дитячий садок, школу, місто, село, країну;
  • формувати уявлення про поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди, культуру стосунків з різними категоріями людей;
  • розвивати відчуття приналежності до місця народження та проживання (малої Батьківщини – назва селища, міста, мікрорайону);
  • ознайомлювати з країною, столицею, державними символами (герб, гімн, прапор);
  • виховувати громадянські почуття та інтерес до сучасних подій у країні;
  • вчити любити та шанувати сімейні свята, брати активну участь у їх творенні, дотримуватися сімейних традицій, зміцнювати їх, шанувати пам’ять роду;
  • формувати уявлення про інші нації та народи (2-3 країни); вчити прихильно ставитися до людей інших національностей; виховувати миролюбність, інтерес до несхожого, до спільних інтересів.
  • закріплювати та уточнювати уявлення дитини про найбільш доступні та необхідні для розвитку їхнього соціального досвіду види праці дорослих. Викликати інтерес до різних професій дорослих.

"У світі чисел та цифр"

  • вчити називати числа від 1 до 10, від будь – якого числа до 10, від 10 до будь – якого числа, розрізняти пряму та зворотну, кількісну та порядкову лічбу;
  • ознайомлювати з цифрами (1–9 (0) та їх написанням; вчити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю множин;
  • ознайомлювати з властивостями натурального ряду чисел;
  • знайомити зі складом чисел з одиниць та двох менших (у межах 10);
  • вчити порівнювати дві множини за кількістю і визначати відношення "на скільки більше?", "на скільки менше?", "порівну", "стільки ж" встановлювати рівність з нерівності;
  • вчити використовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=);
  • вчити виконувати дії додавання і віднімання, розв’язання нескладних арифметичних та логічних задач і прикладів;
  • вчити використовувати початкові логічні прийоми, пов’язані з формуванням елементарних математичних понять;
  • заохочувати до побудови найпростіших висловлювань за допомогою зв’язок "і", "чи", "якщо, то", "ні";
  • формувати інтерес до логіко-математичної діяльності, використання знань в повсякденному житті.

"У світі форм і величин"

  • вчити дітей порівнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснювати класифікацію предметів за визначеними параметрами;
  • ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); формувати навички з вимірювання величин, з якими дитина зустрічається у житті за допомогою умовної мірки;
  •  уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їх властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус).

"У світі простору і часу"

  • вчити розрізняти розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначати напрямок руху (вперед, назад, наліво, направо);
  • вправляти у вмінні визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, за просторовим розміщенням на площині (на столі, в зошиті);
  • вчити визначати відстань, диференціювати поняття: далеко, близько, поруч, подалі;
  • формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців, їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);
  • вчити диференціювати та правильно вживати часові поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора, швидко, повільно тощо;
  •  ознайомлювати з різними видами годинників та календарів та вчити користуватися ними.

Поради батькам:

  • збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв’язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини;
  • пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;
  • створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;
  • виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і пошани до батьків та родичів, пам’яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, пошани до старших, турботи про молодших;
  • залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам’яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.
  • за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться "дерево роду", фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.
  • вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім’ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;
  • формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;
  • частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;
  • залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;
  • не соромтеся виказувати патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, рідне місто, село, Україну; на власному прикладі втілюйте поняття "порядок", "безпека", "природоохоронна робота" у практичне життя дитини та родини;
  • створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з логіко-математичного розвитку в родинному побуті дитини;
  • формуйте соціально-економічну компетентність дитини за допомогою залучення дітей до планування сімейного бюджету (планування витрат, обговорення вартості речей);
  • виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.

Показники загальнопізнавального розвитку дитини:

  • має знання про природне довкілля тієї місцевості , де проживає:
  • розпізнає 3-5 (і більше) видів дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів; кімнатних рослин; ягід, овочів, фруктів; лікарських рослин); знає назву, будову рослин, умови і місце зростання, розуміє їх значення у природі та у житті людини;
  • розпізнає тварин своєї місцевості: домашніх, перелітних і зимуючих птахів, диких звірів, домашніх тварин, безхребетних (черви, молюски, раки, павуки, комахи), прісноводних та акваріумних риб, земноводних, плазунів. Знає назву, будову і спосіб їхнього життя, цікаві особливості поведінки, їх значення у природі та у житті людини;
  • знає властивості повітря, води, ґрунту, може пояснити їх значення у природі та у житті людини;
  • знає, які види водойм (річки, озера, моря) є у місцевості, де проживає, їх назву, значення у природі та у житті людини; володіє елементарними правилами природокористування, безпечної поведінки тощо;
  • має знання про явища природи;
  • знає пори року та їх послідовність, може розповісти про їхні характерні ознаки; про відповідні сезонні зміни в природі, житті тваринного світу та діяльності людини;
  • знає представників тваринного та рослинного світу інших країн;
  • орієнтується на глобусі, карті, розрізняє водний простір (океани) і сушу (материки);
  • має елементарні уявлення про Космос: компоненти видимого космосу (місяць, зорі, Сонце), невидимого (деякі планети, комети, сузір’я). Ознайомлений з засобами дослідження Космосу людиною (телескопи, станції, космічні кораблі) та назвами професій (космонавти, астронавти, астрономи);
  • класифікує предмети найближчого оточення (посуд, одяг, взуття, меблі, іграшки, побутова техніка, продукти харчування тощо), знає їх назву, функціональне призначення/значення та способи дії/використання; називає різних види транспорту, споруд, розрізняє різні види житла;
  • має знання про способи виробництва предметів побуту (старовинні, сучасні, рукотворні, промислові предмети) та знає з якої сировини/ матеріалів вони виготовлені (дерево, глина, скло, метал, папір, тканина, шкіра, пластик, хутро тощо);
  • має уявлення про соціальні середовища (сім’я, родина, рід, дошкільний навчальний заклад, школа, місто, село, країна);
  • розуміє поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі; молодші, однолітки, старші, дорослі, старі; володіє культурою стосунків з різними категоріями людей;
  • знає назву міста/ села, країни, в якій мешкає, та столиці; називає державні символи (герб, гімн, прапор);
  • розповідає про сімейні свята, бере активну участь у їх підготовці, дотримується сімейних традицій;
  • має уявлення про інші нації та народи, знає назви 2-3 країн. Прихильно ставиться до людей інших національностей. Проявляє миролюбність, інтерес до несхожого, до спільних інтересів;
  • володіє найбільш доступними та необхідними для розвитку соціального досвіду видами праці. Виявляє інтерес до різних професій дорослих.

Показники логіко-математичного розвитку:

  • вміє лічити в межах першого десятка різними способами (лічба кількісна, порядкова, у прямому та зворотному напрямках, лічба від заданого числа);
  • знає цифри у межах 0–9, утворює числа 1-10 з одиниць та з двох менших чисел. Встановлює числову рівність, нерівність, визначає відношення "на скільки більше?", "на скільки менше?", "порівну", "стільки ж";
  • розв’язує прості арифметичні та логічні задачі і приклади, виконує дії додавання і віднімання, використовує знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=), вміє їх записувати;
  • користується початковими логічними прийомами, висловлюється за допомогою зв'язок "і", "чи", "якщо, то", "ні";
  • порівнює предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснює класифікацію за цими ознаками.
  • володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); має навички вимірювання за допомогою умовної мірки;
  • розпізнає геометричні фігури, знає їх назву, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх предметах, малює /складає предмети з різних геометричних фігур або визначає фігури у заданому малюнку, візерунку тощо;
  • орієнтується у розташуванні предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині тощо), визначає відстань, використовуючи поняття: далеко – близько, поруч – далі. Вміє визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, розміщувати предмети на площині (на столі, в зошиті);
  • диференціює та правильно вживає часові поняття: сьогодні, завтра, вчора, зараз, згодом, раніше, пізніше;
  • володіє знаннями про одиниці часу та їх складові: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх послідовність), місяць (назви 12 місяців та їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);
  • орієнтується у часі за допомогою годинника (в межах півгодини за циферблатом) та календаря, вміє ними користуватися;
  • використовує логіко-математичні уміння в повсякденному житті:
    • вміє набрати номер телефону служб порятунку;
    • вміє користуватися пультом телевізора/аудіо – відеотехніки;
    • має елементарні навички роботи з комп’ютером;
  • знає свій вік, вік тата, мами та інших членів родини, знає дату народження, адресу та номер квартири.

До змісту

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК

Освітні завдання:

Розвиток звукової культури мовлення, вдосконалення літературного мовлення

Розвивати мовленнєве дихання, подовжувати тривалість мовленнєвого видиху, вчити промовляти короткі фрази на одному видиху.
Уточнювати і розширювати уявлення про будову артикуляційного апарату, роботу його органів при творенні звуків. Тренувати м’язи, розвивати моторику апарату мовлення шляхом проведення артикуляційних вправ.
Розвивати фонематичний слух. Вчити диференціювати на слух у словах всі звуки, у тому числі схожі за артикуляцією тверді і м’які, дзвінкі й глухі, сонорні приголосні, а також сприймати на слух римовані закінчення у віршованих текстах, самостійно добирати прості рими, співзвучні слова.
Уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови. Домагатися правильної вимови шиплячих, свистячих, сонорних звуків.
Вдосконалювати звуковимову відповідно до орфоепічних, літературних норм: звукосполучень йа, йу, йє, йі, дж, дз, дз', шч , подовжених м’яких приголосних, твердих приголосних перед и та апострофом, проривного приголосного звука ґ, дзвінких приголосних у середині та в кінці слова, ненаголошених голоснихзвуків е та и тощо.
Привчати говорити чітко, у помірному темпі та регулювати темп мовлення, розвивати силу, висоту, тембр голосу для передачі різного інтонаційного забарвлення мовлення, залежно від ситуації спілкування, характеру персонажа чи партнера по спілкуванню.

Збагачення лексичного запасу

Уточнювати і поповнювати словниковий запас дітей на основі формування уявлень про світ у сферах дитячої життєдіяльності "Природа", "Люди", "Культура", "Я сам". Активізувати його у самостійних висловлюваннях. Розвивати уміння розуміти та вживати слова на позначення назв предметів, їхніх ознак, кількості, дій, ознак за дією тощо.
Збагачувати активне мовлення дітей прикметниками (якісними, відносними, присвійними), прислівниками, дієсловами (у формах минулого, теперішнього, майбутнього часів), дієприкметниками і дієприслівниками, числівниками, займенниками. Формувати уміння більш точно добирати слова на позначення якостей предметів і явищ.
Продовжувати розширювати словник узагальнюючими поняттями (рослини, тварини, меблі та ін.), вчити адекватно користуватися узагальнюючими родовими поняттями на основі конкретної ситуації спілкування диференціації родових узагальнень (тварини – дикі і свійські, транспорт – пасажирський, вантажний, спеціальний або наземний, підземний, водний, повітряний тощо).
Ознайомлювати дітей із синонімами (на прикладах різних частин мови). Вчити добирати слова для точнішого висловлення думки, передачі емоційного забарвлення мовлення залежно від ситуації спілкування (вологий – мокрий, впав – гепнувся та ін.).
Продовжувати ознайомлювати з антонімами. Вправляти в умінні добирати антоніми до слів – різних самостійних частин мови та доречно застосовувати їх в активному мовленні.
Продовжувати роботу над лексичним (смисловим) значенням слів. Продовжувати знайомити з явищем багатозначності слів, вчити розуміти, пояснювати значення, відшукувати у мові та використовувати у власному мовленні слова-омоніми, вжиті у переносному значенні слова, фразеологічні звороти.
Виховувати стилістичне чуття, вчити відчувати конкретну ситуацію спілкування і застосовувати лексичний запас у відповідності до неї.

Формування граматичної правильності мовлення, розвиток граматичних умінь

Продовжувати вчити граматично вірно поєднувати слова при побудові висловлювань, при цьому: правильно узгоджувати прикметники, числівники з іменниками та займенниками, вживати слова основних лексичних категорій у відповідних формах відмінку, роду, числа або часу, необхідні для зв’язку слів у словосполученні або реченні прийменники та сполучники тощо.
Вправляти у граматично правильному вживанні складних відмінкових форм іменників, зокрема: іменників множини у родовому відмінку (панчіх, черевиків, шкарпеток), збірних (двері, ножиці тощо) та невідмінюваних (кіно, кашпо, кенгуру), іменників у непрямих відмінках, іменників чоловічого роду у давальному відмінку однини (батьку чи батькові, Андрію чи Андрієві), кличної форми іменників однини (мамо, тату, бабусю, сестро, брате, котику), у тому числі іменників чоловічого роду на "-ець", "-ак" (хлопець – хлопче, козак - козаче) тощо.
Вправляти в утворенні множинних форм іменників однини (заєць – зайці, вікно – вікна, стіл - столи), присвійних прикметників (татів блокнот, братові ковзани, мамина хустка, дідусеві окуляри), вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників та прислівників різними способами (красивий – красивіший, більш/менш красивий, найкрасивіший, найбільш/найменш красивий, якнайкрасивіший та ін.; красиво – красивіше, більш/менш красиво, найкрасивіше, якнайкрасивіше тощо), а також в утворенні часових дієслівних форм, змінюванні дієслів за особами, числами, родами.
Спонукати дітей до утворення інших граматичних форм того ж слова (малюю – намалюю – малюватиму) та нових слів за допомогою суфіксів (теля – телячий, телятник, телятниця), префіксів (ходити – виходити, приходити, заходити), суфіксів і префіксів одночасно (море – приморський). Звертати увагу на зміну не лише лексичного значення, а й емоційного забарвлення слова при вживанні певного способу словотворення (вовк – вовчище, вовчик, вовчисько, вовченя).
Познайомити із утворенням складних слів (листопад, водовідведення, буревій, синьо-жовтий, універмаг).
Вчити утворювати різні форми наказового способу дієслів (намалюй – намалюй-но – давай намалюємо, намалюйте – намалюймо – давайте намалюємо – нумо намалюймо та ін.).
Вправляти у вживанні речень різного типу. Спонукати до використання простих і складних поширених, безособових речень, а також синтаксичних конструкцій із однорідними членами речення, вставними словами та прямою мовою.
Вчити застосовувати різні типи зв’язку між частинами складних речень: безсполучниковий і сполучниковий. Формувати і закріплювати навички використання різних сполучників при вживанні складносурядних і складнопідрядних речень.
Виховувати критичне ставлення до граматичних помилок у власному і чужому мовленні, прагнення до правильності мовлення.

Розвиток зв’язного мовлення і комунікативних умінь

Діалогічне мовлення.
Продовжувати залучати дітей до участі в діалозі з дотриманням елементарних норм ведення розмови. Вдосконалювати уміння слухати і розуміти співрозмовника, формулювати і висловлювати запитання, будувати відповідь у відповідності із почутим.
Заохочувати до ведення діалогу у різних повсякденних ситуаціях (у дошкільному закладі, вдома, у громадських місцях, транспорті, на вулиці) як при безпосередньому контакті, так і у телефонній розмові або спілкуванні через INTERNET.
Вчити виявляти ініціативу у спілкуванні із знайомими і незнайомими дорослими та дітьми, використовувати при цьому доречні форми ввічливого та лагідного звертання (залежно від віку, статі, соціальної ролі співрозмовника – "ви", "любий", "мамусю", "Ганнусю" та ін.), знаходити першу репліку для початку діалогу, підтримувати розмову, ставлячи запитання з теми розмови, даючи власні коментарі почутому від співрозмовника. Залучати до побудови діалогів між 2-4 дітьми.
Формувати уміння підтримувати розпочату іншою людиною розмову, вчасно реагувати на репліки співрозмовника, розпитувати, вести діалог на запропоновану дорослим тему.
Привчати триматися в діалозі невимушено, вільно, без напруження, розмовляти тактовно, переконливо, відчувати емоційний тон розмови та коригувати його у позитивний бік при загостренні ситуації спілкування, коректно виявляти власне емоційне ставлення до предмета розмови чи співрозмовника, залежно від теми розмови і ситуації спілкування висловлювати прохання, вибачення, подяку, припущення, співпереживання тощо.

Монологічне мовлення.
Формувати уміння будувати зв’язні монологічні висловлювання різних типів (розповіді-описи; сюжетні розповіді за картинами, з власного досвіду, творчі на задану чи обрану тему; перекази). Починати навчати складати розповіді-судження (оцінки), розповіді-міркування та розповіді-пояснення.
Пропонувати користуватися поданим зразком, планом, а згодом спиратися на засвоєний алгоритм складання розповіді.
Привчати висловлюватись логічно, без повторів, пауз, жестикуляції, дотримуватись основних структурних частин розповіді (початок, середина – основна частина, закінчення), придумувати назву своїм розповідям та вживати у складених текстах епітети, порівняння, фразеологізми, пряму мову персонажів із звертаннями тощо.
Залучати дітей до складання розповідей-описів іграшок, предметів, предметних картинок, сюжетних картин і малюнків. Вправляти в умінні виділяти і називати предмет опису, його зовнішні ознаки, частини, характеризувати властивості, дії, призначення, співвідносити предмети мовлення з відповідними їм описами. Пропонувати спроби самостійного складання описових розповідей-загадок про об’єкти довкілля та описів по пам’яті.
Розширювати досвід дітей у складанні різних видів сюжетних розповідей, поступово ускладнювати добір прийомів навчання сюжетного розповідання: за зразком, за поданим дорослим планом, за поданим початком або закінченням історії, з виходом за межі зображеного на картині, за серією картин чи малюнків, за опірними словами, колективне розповідання із складанням певних фрагментів єдиної розповіді та ін.
Формувати елементарні навички оцінювального, пояснювального мовлення при складанні розповідей-суджень і пояснень, дотримання логіки причиново-наслідкових зв’язків у самостійних міркуваннях.
При переказуванні літературних творів вчити осмислювати зміст почутого, усвідомлювати тему та провідну ідею твору, запам’ятовувати та відтворювати послідовність подій близько до тексту, спочатку орієнтуючись на запропонований план, згодом – і самостійно, використовуючи авторські мовленнєві звороти, засоби художньої виразності (епітети, порівняння, метафори, повтори та ін.). Вчити слідкувати за логікою викладу свого та інших дітей і продовжувати переказ, розпочатий іншою дитиною чи дорослим, відтворювати певну логічну частину змісту. Розвивати емоційну чутливість до подій твору, вчинків і долі персонажів, вчити передавати у переказі авторські оцінки та власні ставлення. Заохочувати імпровізаційні спроби при передачі текстів.
Залучати дітей до самоконтролю та самооцінки монологічного мовлення.

 Художньо-мовленнєвий розвиток

Продовжувати залучати дітей до високохудожньої усної народної творчості та вітчизняної і зарубіжної класичної та сучасної літератури. Знайомити з кращими зразками у жанрі прози (казки, оповідання, легенди) і поезії (вірші, віршовані байки), малими фольклорними формами (загадки, лічилки, мирилки, пісеньки-потішки, колискові, обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки, заклички, посівальні та обжинкові пісні тощо), формувати уявлення про характерні ознаки цих видів літературних творів, вчити розрізняти їх.
Систематично читати і розповідати дітям літературні твори різних жанрів і тематики. Підтримувати дитячу ініціативу щодо читання і розповідання їм, орієнтувати при виборі літературного репертуару. Формувати художній і читацький смак. Використовувати можливості відтворення літературних творів засобами кіно -, відео -, фотомистецтва, анімації, , комп’ютерної графіки.
Прилучати до обговорення змісту, персонажів, висловлення власних оцінних суджень і ставлень, участі в етичних бесідах за прочитаним чи розказаним та визначенні моральної цінності твору, а також до пошуку і аналізу засобів художньої виразності у творах, співвіднесенню їх із жанром. Сприяти свідомому запам’ятовуванню почутих від дорослих творів, вчити впізнавати назву, автора, героїв твору за його фрагментом, ілюстраціями або слайдами. Спонукати до постановки питань про те, що було незрозумілим у творі.
Заохочувати дітей до запам’ятовування віршованих текстів та їх виразного розповідання. Вчити інтонаційної виразності при читанні віршів напам’ять, користуванню природними інтонаціями голосу, логічними паузами, наголосами. Звертати увагу дітей на особливості поетичного мовлення (певний ритм, мелодійність звучання, повторення звуків, рими, образні вирази тощо). Підтримувати інтерес дітей до поетичного слова і бажання декламувати, самостійно складати вірші.
Розвивати образотворчі акторські й режисерські задатки і здібності дітей засобами літературного мистецтва. Залучати дітей до дій в уявлюваних ситуаціях, участі в інсценуваннях знайомих творів, драматизаціях, в перегляді і розігруванні постановок за мотивами літературних творів у пальчиковому, іграшковому, тіньовому, ляльковому та інших видах дитячих театрів.

Робота з дитячою книжкою

Привчати дітей до постійного спілкування із книгою. Систематично розглядати дитячі книжки. Розширювати уявлення дітей про будову книжки, оформлення обкладинки, розташування на ній назви, прізвища автора, малюнка, який узагальнено передає тематику самої книги.
Формувати навички обережного поводження із книгою, охайного користування нею. Привчати до лагодження книжок і дотримання порядку в місцях їх зберігання спільно з дорослими, іншими дітьми чи самостійно.
Влаштовувати групові та домашні дитячі "бібліотеки", залучати дітей до їх формування, поповнення, укладання тематичних добірок, книжкових виставок. Підтримувати інтерес до самостійного перегляду, читання книжок для них, ілюстрування, ліплення за мотивами й під враженням книжок, розігрування творів.
Привчати знати назву, автора обраної для перегляду, прочитування книги. Закладати уявлення про відомих дитячих поетів і письменників-класиків та сучасних, окремі цікаві фрагменти їхньої біографії, вчити впізнавати їх на портретах. Знайомити з видатними митцями слова рідного краю.

Навчання елементів грамоти

У межах добуквеного періоду до навчання елементів грамоти проводити підготовчу, пропедевтичну роботу із засвоєння елементів писемного мовлення.
Ознайомити з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термінами на їх позначення "речення", "слово", "звук", "склад", "буква".
Сформувати елементарні уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативні значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо). Дати уявлення про слова, які не мають самостійного значення і використовуються у мовленні для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників).
Навчити виокремлювати із мовленнєвого потоку речення, сприймати його як кілька пов’язаних змістом слів, які висловлюють завершену думку.
Вправляти у поділі речень на слова, визначенні кількості й порядку слів у них та складанні речень із розрізнених слів, із заданим словом, у поширенні речень новими словами. Залучати дітей до моделювання речень у роботі із схемами речень.
Ознайомити із звуками мовними і немовними. На основі вдосконалення фонематичного слуху і вдосконалення звуковимови формувати уміння звукового аналізу мовлення.
Навчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію (на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт – тік, карта – парта). Будувати загальну звукову схему слова, називати слова, відповідні заданій схемі
Сформувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену із одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах.
Вправляти у поділі слів на склади з орієнтацією на голосні звуки, визначенні кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від порядку складів у ньому (бан-ка – ка-бан, Ку-ба – Ба-ку). Навчити визначати наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу (за'мок - замо'к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до заданої схеми.
Ознайомити з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Навчити виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний).

ПРИМІТКА: з урахуванням індивідуальних схильностей, можливостей, інтересів дітей та побажань їхніх батьків розпочинати в індивідуальному порядку достроковий перехід до буквеного етапу в оволодінні елементами грамоти.
Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі. Сприяти ознайомленню з основними буквами за принципом частотності вживання відповідних звуків в усному мовленні, пропонуючи дітям не алфавітні, в звукові їхні назви.
Формувати початкові уміння звуко-буквеного аналізу складів і слів, злитого читання складів різної структури на основі аналітико-синтетичного способу: двобуквених закритих (голосний + приголосний ) і відкритих (приголосний + голосний), трибуквених без збігу та із збігом приголосних. Поступово переходити до читання односкладових, двоскладових слів простої структури, ускладнюючи завдання для читання залежно від індивідуального темпу засвоєння способів читання дитиною (до пропонування для свідомого читання речень і коротких текстів).

Підготовка до письма

Розвивати просторові уявлення, уміння орієнтуватися на площині, сторінці альбому, книжки, зошита (знаходити центр, середину, лівий, правий, верхній, нижній краї, правий верхній, правий нижній та інші кути).
Розвивати дрібні м’язи, гнучкість суглобів та моторику пальців і кистей рук, координацію рухів кистей рук та очей, окомір у художній діяльності (малювання, ліплення, аплікація, конструювання і художня праця з різними матеріалами та інструментами, гра на музичних інструментах та ін.).
Вчити правильно тримати олівець і ручку для виконання спеціальних вправ з підготовки до письма (на відміну від утримання олівця при малюванні).
Вправляти у спеціальних графомоторних і графічних вправах із обведення контурів зображень, штрихування форм різними способами (крапками, короткими штрихами, прямими і хвилястими лініями у різних напрямках), проведення прямих, ламаних, кривих ліній різної конфігурації на нелінованій та лінованій основі.
Вчити впевнено рухатися по площині, вздовж рядка, ритмічно розміщувати на рядку прості зображення, графічні елементи і візерунки з них.
В індивідуальному порядку задовольняти інтерес дітей до друкування букв, складів і слів, вимова і написання яких збігаються.

Поради батькам:

Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об’єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше.

Розповідати дітям про себе (своє навчання, роботу, захоплення), про родичів (де живуть, ким працюють, ким доводяться дитині, які мають чесноти та інше) та людей, які оточують дитину за межами сім’ї. Частіше ділитися з дітьми спогадами про минуле, дитинство дорослих, улюблені ігри, друзів дитинства, цікаві чи складні життєві ситуації. Пропонувати дітям пограти в улюблені ігри рідних людей, почитати їхні улюблені книжки, переглянути улюблені фільми чи послухати дорогі пісні. Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав.

Організовувати спеціальні мовленнєві ігри для розвитку різних сторін усного мовлення, можна – із залученням рідних, сусідів, друзів. Так, для збагачення словника різними частинами мови корисно пограти в "Зимові слова", "Солодкі слова", "Скляні (дерев’яні, металеві, пластмасові та ін.) слова", "Ввічливі слова", "Веселі/сумні слова", "Спортивні слова" тощо. Тут важливо дати правильну , чітку установку: "Давай згадаємо всі слова, які нагадують нам про...". Поуправляти дітей у вживанні дієслів буде цікаво в ігрових завданнях "Хто що вміє робити?", "Зміни слово" (утворення нових дієслів за допомогою префіксів), а змагальна вправа "Хто назве більше?" стимулюватиме пошук іменників-назв частин предметів, прикметників, прислівників та інших частин мови.

У повсякденні корисно розширювати запас слів-узагальнень, проводячи ігрові вправи "Назви одним словом", "Магазин меблів (одягу, взуття, іграшок, продуктовий, молочний, овочевий...)", "Що зайве?".

У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. Наприклад, поставити відповідне питання (скільки вікон у нашій квартирі? у якій сукні підеш на день народження?) або запропонувати гру ("Пограємо-порахуємо" на узгодження іменників з числівниками, "Хто який?" на узгодження прикметників із займенниками чи іменниками). Можна створювати й провокаційні ситуації мовлення, у яких пропонуються зразки неправильного зв’язку слів у висловлюваннях і які слід виправити ("я мчу з гора без лижах" - "я мчу з гори на лижах").

Звертати увагу дітей на багатозначність слів. У певних ситуаціях не втрачати можливість подумати разом над добором іншого слова замість сказаного, визначенням протилежності у дії чи якості, навести приклад різних значень однакових за звучанням слів. Тут стануть в нагоді й ігри "Скажи інакше", "Дружні слова", "Скажи навпаки", "Слова-близнюки".

Залежно від конкретної ситуації задовольнятися лаконічними висловлюваннями дітей або спонукати їх до побудови більш розгорнутих реплік. Щоб привчити говорити поширеними реченнями, варто подавати власні зразки такого мовлення і залучати дітей до гри. Наприклад, у грі "Мовчун і балакун" один гравець задає основу речення, а інший чи інші по черзі доповнюють її по слову наскільки це можливо: "Стоїть хата. – На березі стоїть хата. – На березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть біла хата і т.д.".

Не менш цікаві ігри можна запропонувати із словотвору від заданого слова. Зокрема: побудувати ланцюжок слів від слова "вчити" (вчитель, учень, навчання, вчений тощо); утворити назви помешкань від назви тварини (корова – корівник, свиня – свинарник, курка – курник, вівця – вівчарня та ін.).

З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Якщо у 5-річних дітей спостерігаються вади звуковимови, слід звернутися за допомогою до фахівця-логопеда й виконувати всі рекомендовані ним артикуляційні, фонематичні вправи для постановки звуків, навчання їх диференціації.

Граючись у слова, варто пропонувати дітям завдання на виділення першого і останнього звука у власних іменах, назвах іграшок чи інших предметів довкілля, спільно з малюками визначати послідовно всі звуки у слові, шукати заданий звук у словах-назвах предметів, картинок, дій довкола себе тощо. Цікаво й позмагатися на більшу кількість названих слів із заданим звуком, із звуком у певній позиції у словах.

Корисно разом з дітьми "маніпулювати" звуками, складами, наголосами у словах, переставляючи їх. Ігри типу "Так і не так" наочно продемонструють дітям значення порядку звуків, складів і місця наголосу у словах .

Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки.

Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Практикувати ненав’язливий аналіз поточного діалогу за допомогою питань "Чи уважно ти мене слухав?", "Що тобі незрозуміло? ", "Які у тебе є питання до мене?" та ін.

Використовувати можливості сім’ї для залучення дітей до складання зв’язних розповідей: описування іграшки або страви, які сподобалися в гостях; описування уявних речей (автомобіля майбутнього, фасонів бальних суконь для Попелюшки, кімнати Незнайка і Знайка); розповідання за серіями сімейних фотографій (про новорічне свято у дитсадку, літній відпочинок) або картинок із дитячих коміксів; переказ літературного твору з власними імпровізаціями за слайдами діафільму, ілюстраціями у книзі; складання розповідей-суджень, міркувань, пояснень після перегляду вистав, телепрограм, поїздок., спілкування з дорослими і дітьми під час відпустки, перебування у лікарні тощо. Ділитися з дітьми своїми враженнями, висновками, ставленнями щодо прочитаного, побаченого, пережитого.

Читати дітям твори дитячої художньої літератури і дитячі журнали. Цікавитися новинками книжкового ринку та періодики для дошкільників, залучати дітей до їх вибору і придбання. Опікуватися домашньою бібліотекою, доручати дітям догляд за книжками, наведення порядку на полицях.

Показники мовленнєвого розвитку:

  • володіє правильною звуковимовою;
  • регулює дихання і темп у процесі мовлення;
  • володіє силою, висотою, тембром голосу;
  • розуміє значення мовлення для людини;
  • використовує мову в різних цілях;
  • ефективно спілкується рідною мовою;
  • розрізняє рідну й чужу мови; виявляє інтерес до них;
  • має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;
  • розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення;
  • веде діалог невимушено, підтримує розмову на запропоновану тему;
  • дотримується мовленнєвого етикету у спілкуванні;
  • самостійно складає монологічні висловлювання різних типів;
  • отримує задоволення від читання (дорослим та власного);
  • вільно переказує знайомі літературні твори, зміст побаченого, розповідає напам’ять невеликі віршовані твори, складає і відгадує загадки;
  • має уявлення про речення, слово, склад, звук і букву як одиниці мовлення, вичленовує їх із мовленнєвого потоку;
  • володіє елементарними навичками роботи із схемами речення, складовими і звуковими схемами слів;
  • має навички звукового аналізу простих слів;
  • цікавиться читанням, робить спроби читати;
  • правильно сидить за столом, тримає олівець і ручку;
  • орієнтується на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою;
  • координує рухи очей і кисті руки та впевнено рухається по площині, вздовж рядка при виконанні графічних завдань.

До змісту

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК

Художньо-естетичний розвиток дитини забезпечується в образотворчій, музичній та театралізованій діяльності.

Образотворча діяльність

Освітні завдання:

  • розвивати у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладати основи художнього смаку. Виховувати звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими;
  • знайомити дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. Розвивати здатність сприймати мистецькі твори, виявляти емоційне ставлення до зображеного;
  • розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції);
  • вчити використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об’ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу;
  • вчити створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності;
  • сприяти самостійному оволодінню дітьми технічними навичками, умінню добирати художні засоби в залежності від характеру образу, що створюється, та для здійснення свого задуму;
  • спонукати дітей до експериментування з фарбами, різними художніми матеріалами;
  • створити розвивальне середовище для самостійної художньої діяльності, що забезпечує самовираження дитини у мистецтві;
  • спонукати до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді-малювання з елементами казки, ігри-забави, ігри-етюди, ігри-перевтілювання).

Орієнтовний перелік творів мистецтва:

  • К.Білокур, Е.Волобуєв, С.Шишко, О.Шовкуненко – осінні натюрморти;
  • М.Божій: "Думи мої, думи", "Осінь", "Дівчина з апельсином";
  • Ф.Кричевський: "Три покоління", "Хлопчик з пташкою" "Дівчата";
  • П.Левченко: "Село взимку", "За читанням листа", "В садочку", "Вітрячок";
  • А.Монастирський: "Дорога", "Діти на леваді", "Цікава книжка";
  • М.Пимоненко: "Ярмарок", "Портрет сина художника", "Дівчинка, яка пасе гусей";
  • Г. Собачко, М. Приймаченко – чарівні птахи і звірі;
  • Т. Яблонська: "Застудилася", "У парку";
  • І. Айвазовський: "Схід сонця у Феодосії", "Морський берег", "Штиль на морі", "Дев’ятий вал", "Буря на Чорному морі", "Весілля в Україні", "Взяття Севастополю";
  • В. Васнецов: "Альонушка", "Царівна-Жаба", "Іван Царевич та Сірий Вовк", "Три богатирі", "Килим-літак";
  • І. Грабар: "Лютнева глазур";
  • І. Шишкін: "Ранок у сосновому лісі", "Сосновий бір", "Ліс", "Зима", "На півночі дикій";
  • П. Кончаловський: "Бузок";
  • К. Петров-Водкін: "Вранішній натюрморт";
  • А. Куїнджі: "Осінь", "Березовий гай", "Вечір на Україні", "Місячна ніч на Дніпрі", "Дніпро вранці"
  • І.Левітан: "Золота осінь", "Березовий гай", "Березень", "Жовтень", "Весною в лісі";
  • В. Полєнов: "У парку", "Ранній сніг", "Золота осінь";
  • О. Саврасов: "Граки прилетіли";
  • В. Серов: "Дівчинка з персиками".

Твори ужиткового мистецтва, його об’єкти:

іграшки - опішнянська, косовська, димківська:

  • з дерева – яворівські, богородська;
  • авторські іграшки; іграшки з природного матеріалу;
  • вироби з кераміки, килимарства, лозоплетіння, орігамі, бісероплетіння.

Орієнтовні теми

з малювання:

  • предметне: "Овочевий кошик", "Моя домашня тваринка", "Осінній натюрморт", "Тварини лісу", "Веселий клоун", "Фабрика Дідуся Мороза", "Сніжинки", "Автопортрет", "Портрет моєї мами", "Тварини зоопарку", "Транспорт", "Птахи", "Казкові герої", "Весняні квіти", тощо.
  • сюжетне: "Осінній парк", "Збір урожаю", "Барви осені", "Прощання з чарівницею осінню", "Ой прийшла до нас зима", "Новорічне свято у садку", "Зимовий день", "В зимовому лісі", "Зимове місто", "Весна, весна - весняночка", "Котики - воркотики біля води", "Подорож в Космос", "Лісова школа", "У цирку", "Моя родина", тощо.
  • декоративне: "Фантастичні птахи", "Незвичайні рибки", "Українська вишиванка", "Опішнянський посуд", "Казкові тварини", "Петриківські букети ", "Тканий килимок", "Бабусина скриня", тощо.

з аплікації:

  • "Калинове намисто", "Лісовий пейзаж", "Ніч у селі", "Зваримо борщ", "Фрукти на тарілці", "Грибна поляна", "Горщик для каші", "Місячна зимова ніч", "Лисичка-сестричка", "Ялинкові іграшки", "Сімейка сніговиків", "Весняний букет", тощо;
  • "Дід Мороз і Снігуронька", "Новорічна ялинка", "Ажурні сніжинки", "Їжачок-хитрячок", "Букет пролісків", "Скатертина-самобранка", "Веселі гномики", "Закладка для книжки", "В морському царстві", тощо;

з ліплення:

з глини, пластиліну, пластику, солоного тіста: "Дари осені", "Їжачок шукає запаси", "Ми - гончарі", "Лисичка - сестричка", "Пташка - свистулька", "Казковий птах", "Прикраси на ялинку", "Дід Мороз несе мішок", "Стоїть півник на току", "Чарівна ваза", "Івасик –Телесик на гусеняті", " Вовчок-сірий бочок" та інші;

з конструювання:

  • з будівельного матеріалу: "Моя оселя", "Наш дитячий садок", "Чарівний палац", "Міст через Дніпро","Пароплав ", "Космічна ракета";
  • з паперу: "Осіннє дерево", "Їжачок несе яблучка", "Закладинка для книги", "Книжка - складанка для малюків", "Атрибути для сюжетно-рольових ігор", "Сніжинки", "Човник", "Букет для мами", "Тварини" (орігамі),
  • з природного та покидькового матеріалу: "Троянди ( з кленового листя)", "Їжачок", "Казкова тваринка", "Чудернацький птах", "Солом'яний бичок" , "Намисто для мами", "Букет квітів ( з крилаток ясеня, іншого матеріалу)", "Вантажна машина" (сірникові коробки), "Віночок з кульбаб", "Веселі чоловічки" (жолуді).

Музична діяльність

Освітні завдання

Слухання музики: 

  • збагачувати музичний досвід дітей, зацікавлюючи новими вокальними та інструментальними творами композиторів – класиків, сучасних авторів та української народної музики;
  • вчити дітей розрізняти верхній та нижній регістри, вступ та закінчення інструментальної програмної музики, відрізняти заспів від приспіву в піснях;
  • спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору та засоби музичної виразності, розвивати вміння визначати жанрову належність музичного твору, вживати музичні терміни;
  • розвивати основи музичної культури, а саме: впізнавати твори за вступом та мелодією, знати автора та назву твору; дослуховувати музичний твір до кінця; здатність слухати музику уважно, стежити за розвитком музичного образу;
  • виховувати любов та інтерес до музики, бажання слухати її в повсякденному житті;
  • складати про почуті мелодії казки, коротенькі оповідання, використовувати знайомі мелодії в іграх - драматизаціях.

Орієнтовний репертуар

  • "Весела. Сумна.", муз. Л.Бетховена;
  • "Вальс квітів", муз.Д.Шостаковича;
  • "Сміливий вершник", муз.Р.Шумана;
  • "Колискова" В.Моцарта;
  • "Камаринська" П.І.Чайковського;
  • "Італійська полька" С. Рахманінова;
  • "Пісня жайворонка" М.Глінки,
  • "Шарманка" Д.Шостаковича;
  • "Вальс", муз Е.Гріга;
  • "Марш" з балету "Лускунчик", муз.П.Чайковського;
  • "Музична скринька", муз.Ю.Грибоєдова;
  • "Буратіно", муз К.Мяскова, сл.Т. Ковалевської;
  • "Танець ляльки Мальвіни", муз. Львова – Компанійця.
  • "Гопак", український народний танок;
  • "Гопак" з опери "Сорочинський ярмарок" муз.М.Мусоргського;
  • "Щедрик, щедрик, щедрівочка", українська народна пісня, обр. М.Леонтовича;
  • українська народна пісня "Ой ходить сон", обробка Л. Ревуцького;
  • український народний танець "Метелиця";
  • "Козачок", закарпатський народний танець, гарм. І. Свечнікова.

Співи:

  • формувати вміння виразно співати створені композиторами та доступні народні пісні різного характеру в діапазоні ре – сі, до; співати легким звуком, дзвінко; правильно інтонувати мелодію без викрикувань, чітко артикулюючи слова, разом починати та закінчувати спів; співати злагоджено в заданому темпі; брати дихання між музичними фразами;
  • навчати дітей передавати у співі характер звучання (веселий, грайливий, сумний, урочистий); динамічні відтінки (помірно – голосно та помірно – тихо), різний темп (рухливий, спокійний, плавний); протягувати довгі звуки, м’яко закінчувати ненаголошений кінець фрази; співати з музичним супроводом самостійно та без супроводу з допомогою дорослого; прислухатися до співу інших дітей; стежити за поставою, дивитись в очі слухачам, не напружувати міміку;
  • підтримувати бажання співати, виховувати любов до пісні.

Співаночки:

"Диби – диби", "Ой дзвони дзвонять", "Веселі гуси", укр нар пісеньки – примовки;
"Щедрик, щедрик, щедрівочка", "Добрий вечір, щедрий вечір", українські народні щедрівки;
"Коляд, коляд, колядниця", українські народні колядка; "Росте буряк", муз. і сл.В.Верховинця;
"Лис", "Мишка та кіт", українські народні пісеньки; обробка Я. Степового.

Пісенний репертуар:

  • "Як діждали літа", "Ой на горі жита много", українські народні жниварські пісні;
  • "Косарі", українська народна пісня, обробка Я. Степового;
  • "Рідний дубочок", слова Г. Грайка, музика І. Шайкіса;
  • "Капосний дощик" музика О. Радзівіл, слова К. Переслісної ;
  • "Поміж диво-кленами", "Ярмарок" слова Т.Мезенцевої, музика Ю. Михайленко;
  • "А ми по осені ідем…" "Зимовий вальс", слова і музика Н.Козак;
  • "Віхола – метелиця", музика А. Філіпенка, слова Т. Волгіної;
  • "Зима" слова і музика В.Лисенка;
  • "Перший сніг", музика Г. Гембери, слова В.Чорної;
  • "Веснянка", музика В.Таловирі, слова В.Ладижця;
  • "Соловейко", українська народна пісня, обробка Я.Степового;
  • "У перші дні весни", "Сонячні промінчики", "Наші вихователі", слова і музика Н. Рубальської;
  • "Пісенька про маму", "Мамин день", "Пісенька про бабусю", музика А.Філіпенка, слова Т.Волгіної;
  • "Тече вода", музика А.Філіпенка, слова Т.Шевченка;
  • "Повертайся, ластівко", музика В. Верховинця, слова С.Титаренка;
  • "Гарна наша Україна", українська народна пісня, обробка С.. Файнтуха.

Примітка: музичний керівник розширює музичний репертуар для дітей самостійно, з урахуванням сучасних напрацювань, тощо .

Музично-ритмічні рухи:

  • навчати дітей музичного і виразного виконання різних видів основних і танцювальних рухів; удосконалювати техніку їхнього виконання;
  • ознайомлювати з танцями різних жанрів, народів, використовуючи "мову рухів" як основу їх осмисленого і виразного виконання; - в іграх, забавах розвивати вміння дитини емоційно переживати ігрову ситуацію; використовувати музично-рухові навички для розвитку ігрового сюжету, створення музично – пластичного образу;
  • залучати дітей до:
    • українських хореографічних традицій через сприймання найрізноманітнішої народної музики і творів українських композиторів, виконання традиційних українських рухів, хороводів, танців репродуктивно-продуктивної спрямованості, з усталеними та імпровізаційними елементами;
    • сприймання і відтворення класичної та сучасної музики, пісень в аудіозапису з педагогічно доцільним змістом, яскраво вираженою мелодико-ритмічною основою, чіткою музичною формою, зручним для дітей темпом;
    • виконання основних танцювальних рухів і танців різних народів світу;
    • до виконання нескладних рухів із царини бальної хореографії, навчання сприйняття, розуміння відтворення бального етикету, ввічливого поводження у парі відповідно до своєї статі;
  • розвивати вміння дітей узгоджено рухатися в хороводах і танцях, використовуючи музичний вступ для емоційного настрою на танець та запрошення, сприймати український народний уклін і бальний кніксен як засоби художнього спілкування.

Танці:

  • "Гопак", на укр.нар. мелодію "Коло", обр.Я.Степового;
  • "Плескач", укр.нар.мелодія;
  • "Український танець", укр нар мелодія; "Метелиця", укр.нар.мелодія, обр.М.Різоля;
  • "Жартівливий танок" на мелодію укр.нар.пісні "Ішов козак потайком";
  • "Полька", муз. М.Різоля;
  • "Дощик", укр.нар.мелодія; "Гуцулка"
  • на укр.нар.мелодію "Коломийка";
  • "Весела литовська полька", на литовську народну мелодію;
  • російський танок "Мотрійки";
  • білоруський танець "Кружечок";
  • "Вару – вару", муз Р.Паулса;
  • "Каченята" на муз. Т.Вернер, рос. текст Ю.Ентіна;
  • "Човник" на муз. Р.Квінти, сл.В.Куровського,
  • "Вальс з квітами", на муз.Д,Росінні;
  • "Ввічливий танець",
  • "Полонез", інші.

Хороводи:

  • "Барвисті віночки",
  • "Подоляночка",
  • "Ой, минула вже зима",
  • "Заплетемо шума",
  • "Ой на горі льон",
  • "Весняночка",
  • "Чарівна підкова",
  • "Жартівливі сперечання",
  • "Ой у полі діти, зайці і лисичка" на мелодії укр.нар.пісень;
  • "Галя по садочку ходила", обр.Л.Ревуцького;
  • "Ой у полі жито", укр нар пісні, обр К.Стеценка;
  • "Кривий танець", укр.нар.пісня.

Ігри:

  • "Торба – мандрівниця",
  • "Ладки із Васильком",
  • "Помиримося",
  • "Розважаємося із сопілочкою" на мелодію укр нар мелодії;
  • "Василю, вгадай, яка робота у нас", муз.і сл. В.Верховинця;
  • "Гра з лялькою", муз А.Штогаренка;
  • "Мишка та кіт", укр.нар.пісня, обр. Я.Степового;
  • "Спритні вершники", на муз Р.Шумана "Марш";
  • "Хто швидше візьме іграшку", на латв.нар мелодію;
  • "Не пустимо", укр нар.мелодія;
  • "Займи будиночок", муз.М.Магіденка;
  • "Поспішайте до мене", мел.В.Верховинця та інші.

Гра на дитячих музичних інструментах:

  • ознайомити дітей з дитячими струнними (цимбали, бандура, балалайка, гуслі, арфа та ін.) та ударно – клавішними (піаніно, рояль) музичними інструментами, зацікавити грою на них та з народними інструментами, поширеними в Україні. Навчати прийомів гри, учити обережно поводитися з інструментами;
  • учити передавати на ударних дитячих музичних інструментах характер музики, мелодію; акомпанувати; створювати оркестри та ансамблі дитячих музичних інструментів, закріплювати навички спільної гри, розвивати почуття ансамблю. У процесі гри на дитячих музичних інструментах розвивати творчу активність, уяву і фантазію дитини. Викликати естетичну насолоду від звучання різних музичних інструментів, радість від власної спроможності та відчуття своєї єдності з однолітками.

Репертуар з гри на дитячих музичних інструментах:

  • "Іди, іди, дощику", укр.народна примовка, обр.Я.Степового;
  • "Коляд, коляд, колядниця", укр.нар.колядка;
  • "Щедрик, щедрик, щедрівочка", укр.нар.щедрівка;
  • "Ой, дзвони дзвонять" – укр.нар.пісня, обр.Я.Степового;
  • "Вийди, вийди, сонечко", укр.нар.пісня, обр.В.Верховинця;
  • "Іде, іде, дід, дід" муз.народна, сл.В.Верховинця.

Розваги:

  • влаштовувати за вибором дорослих і дітей розважальні вечори, невеличкі концерти дитячої творчості; концерти, присвячені творчості видатних композиторів і поетів; слухання аудіозаписів, тематичних концертів у виконанні педагогів ("Пісні улюбленого дитячого композитора"), фрагментів з мультфільмів, дитячих опер, балетів;
  • драматизувати з музичним оформленням казки, розігрувати невеличкі вистави театрів ляльок, настільного, пальчикового, "живого актора" – дітей і дорослих.

Свята:

Відзначати з дітьми дні народження, свята:

  • осені ( "День знань", "Свято врожаю", "Осінній ярмарок"),
  • зими ("Новорічний карнавал", "Масляна"),
  • весни ("Ой весна, ой красна", "Мамине свято" , " Випуск дітей до школи";
  • "Я люблю свою Україну", "День захисника вітчизни", спортивні свята, концерти тощо.

У доступній формі відтворювати музичну обрядовість Різдва і Великодня, Івана Купали, свято Миколая та інші. Перелік святкових дійств можна змінювати, продовжувати тощо.

Театралізована діяльність

  • знайомити з поняттям "театр", "актор", "глядач", "режисер", "сценарій", "роль", "декорація";
  • використовувати музично-пісенний та пластично-танцювальний досвід в театралізації різних творів літературних жанрів, володіти пластикою, мімікою, жестами;
  • формувати художньо-мовленнєві виконавчі вміння, розвивати здібності до творчого перевтілення у сценічний образ, запам’ятовувати сценічну послідовність;
  • продовжувати театралізувати твори та самостійно придумані казки за допомогою різних видів театру: настільного, пальчикового, тіньового, лялькового, театру іграшки та ін.

Поради батькам:

  • ознайомлюйте дітей з різними видами мистецтва шляхом споглядання картин в музеях образотворчого мистецтва, перегляду репродукцій в комп’ютерному режимі, журналах, книгах, відвідування різноманітних виставок;
    • вправляйте у визначенні жанру живопису : пейзаж, натюрморт, портрет, казковий, побутовий, анімалістичний;
    • надавайте можливість самостійно зображувати предмети, тварин, дерева, транспорт, людей, та інше,
    • підтримуйте бажання малювати, ліпити, аплікувати, конструювати, передавати свої враження в зображеннях;
    • виважено ставтесь до вибору матеріалів зображення, спонукайте до основ рукоділля: вишивання, шиття, бісероплетіння;
    • заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу;
    • надавайте дитині можливість слухати досконалі за формою, доступні для розуміння сольні та хорові твори;
    • підтримуйте бажання слухати музику, емоційно відгукуватися на неї, передавати свої враження;
    • виважено ставтесь до вибору дитиною музичних творів для прослуховування, пропонуйте її увазі не лише легку, ритмічну дорослу музику, а й класичну та дитячу;
  • вправляйте дошкільників у визначенні жанру музичного твору, називанні інструмента, на якому він виконується;
  • використовуйте музику в аудіо – та відеозаписах;
  • організовуйте перегляд доступних дітям за змістом оперних і балетних вистав, відвідування концертів, музеїв;
  • навчайте дитину розрізняти "музику природи" – співи птахів, звуки різних комах, шелест листя дерев та хвиль води тощо, порівнювати природну музику зі створеними людьми мелодіями, знаходити в них спільне та відмінне;
  • використовуйте високохудожню музику з яскравими образами, різними настроями, під яку дитина може по-різному відтворювати ходьбу, біг, стрибки, рухи танцю тощо;
  • розвивайте вокальні дані дошкільника, його музичні та акторські здібності; - вправляйте дитину в умінні співати дзвінко, легко, правильно інтонуючи мелодію;
  • викликайте в дошкільника піднесене, радісне самопочуття від співу;
  • навчайте сприйнятливості до емоційної реакції на музичний твір;
  • залучайте дитину до спільних співів;
  • сприяйте виникненню бажання придумувати нескладні мелодії;
  • залучайте до театрально-ігрової діяльності;
  • створіть театр вдома: розігруйте елементарні життєві ситуації з іграшками, інсценізуйте знайомі літературні твори, казки, оповідання, вірші;
  • звертайте увагу дитини на осмислення змісту художніх творів, особливості характерів та поведінки різних персонажів;
  • навчайте оволодівати засобами емоційної виразності, виражати почуття мімікою, жестами, інтонацією, словами; вправляйте в цьому;
  • заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу, схвалюйте вдале виконання ролі;
  • відвідуйте разом з дітьми театри (ляльковий, драматичний, юного глядача тощо).

Показники художньо-естетичного розвитку:

  • емоційно сприймає художні твори, запам’ятовує і впізнає знайомі картини, ілюстрації; самостійно визначає художньо-виразні засоби;
  • обирає за бажанням різні матеріали для ліплення, малювання, аплікації, конструювання, техніку виконання, поєднує різні техніки;
  • за допомогою художніх засобів виразності створює власні образи в малюнку, ліпленні, аплікації, використовує багатопланові просторові взаємовідношення об’єктів у композиції за власним бажанням, надає мотивовану оцінку результатам;
  • ліпить і поєднує у невеличкі скульптурні групи декілька фігурок, створює образи за мотивами казок, свят, народних іграшок;
  • вміє виконувати предметну і сюжетну аплікацію, володіє способами силуетного, симетричного вирізування, наклеювання;
  • бере активну участь в колективній образотворчій діяльності, планує свою діяльність, погоджує власні задуми з діями однолітків, використовує свої роботи в оформленні інтер’єру групи, кімнати;
  • має уявлення про театр як вираження життєвих ситуацій в акторській грі;
  • виявляє емоції під час програвання ролі та перегляду театралізованої вистави;
  • співпереживає персонажам, розуміє зміст дійства;
  • вміє театралізувати творчу сюжетно-рольову гру, вигадує казку, підбирає засоби для її театральної реалізації, обирає методи самовираження в діях під музику.

До змісту

Ігрова діяльність

Освітні завдання:

  • створювати умови для вільної самостійної ігрової діяльності дітей;
  • використовувати різні види ігор, навчати розрізняти їх за змістом, характерними особливостями;
  • стимулювати і заохочувати прагнення дітей відображати своє ставлення до дійсності в грі;
  • створювати передумови розвитку сюжетно-рольової гри;
  • допомагати дітям опановувати способами рольової поведінки: встановлювати множинні зв'язки ролей, легко переходити від однієї ролі до іншої і т. п.;
  • граючи з дитиною, активізувати її уяву і стимулювати творчість шляхом включення в один сюжет реальних і вигаданих персонажів;
  • спонукати дітей до ігор-фантазій, в процесі яких вони можуть "діяти" лише у мовному плані, зі схваленням ставитися до включення в сюжет гри;
  • сприяти виникненню в грі дружніх, партнерських відносин та ігрових об’єднань за інтересами.

Особистісний рівень розвитку дитини старшого дошкільного віку передбачає сформованість таких якостей психіки, котрі надають дитині можливість самореалізації своїх намірів, цілей, бажань, прагнень в партнерському оточенні дитячого та дорослого товариства у всіх специфічно-дитячих видах діяльності на творчому рівні.

Творчий рівень діяльності дитини - це своєрідна цілісність мотиваційних (рушійних) сил активності, оперантних можливостей (знань, умінь, навичок) та особистісної регуляції поведінки. Тому особлива увага - до створення розвивальних умов, що забезпечують сформованість у дошкільника творчих ігор. Різноманітність ігрової діяльності за видами, формою, змістом виступає критеріальною оцінкою як емоційного благополуччя життя дитини так і критеріальною оцінкою психологічно оптимальної атмосфери організації життєдіяльності дитини.

 Примітка: перелік ігор педагог визначає на власний розсуд, самостійно, з урахуванням інтересів дітей.

Поради батькам:

  • купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці, пам’ятайте про негативний вплив окремих видів іграшок на психіку і розвиток дітей;
  • виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними;
  • цікавтеся досвідом інших батьків щодо виготовлення іграшок власними руками, використовуйте в цей досвід в сімейному колі;
  • спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок;
  • читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;
  • влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету;
  • оберігайте дітей від ігор та іграшок, пов’язаних з проявом агресії, жорстокості, аморальних вчинків.

До змісту

ДОДАТКИ

Орієнтовні форми роботи з дітьми

 

Розділ програми  Форми роботи з дітьми
ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК Хвилинки-здоровинки, спортивні свята, рухливі ігри, спортивні ігри та вправи, ігри-естафети, хороводні ігри, пішохідні переходи, гра-забава, "поради Айболита", розваги, марафони, міні туристичні походи, ігротека Спортландії, Сюрпризіада, ігри-атракціони, валеологічне шоу, спортивні змагання, Дні Здоров’я, турніри, спортивне дозвілля, прогулянки-походи, рухотерапія, логоритмічна гімнастика, психомоторика (краса рухів), народні ігри, театралізоване фізкультурне дійство, пластичний балет, "автошкола", Олімпійські ігри, вправи слухняних пальчиків, каліграфічна хвилинка, пластика рук, мудри….
МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК Ігри-хованки, розповіді-описи, ігри-описи, ігри-забави, розглядання, бесіда, мовно-рухливі ігри, дидактична гра, "співанки-голоснянки", чистомовки, заучування, словесні вправи, вивчення на пам’ять, розказування, "граматичні намистинки", переказ, "мовна скарбничка", логоритмика, артикуляційна гімнастика, "мовна ловушка", "ігри діда Буквоїда", колективне cюжето - складання, "клуб мовознавців", риторика, "мовний фітіль", дихальна гімнастика, гра-драматизація, лінгвістичні казки, віршознай, мовленнєвий ланцюжок...
ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК  Задачі-казки, задачі-жарти, геометричні задачі, гра-подорож, читання творів художнього та наукового змісту, бесіда, зустріч, ігрові завдання, розглядання (альбому, серії картин, схем, плакатів...) гра-визначення, гра-шифровка, екскурсія, ігрова ситуація, слухання, гра- узагальнення, розповідь вихователя, демонстрація, експрес-телеграма, ігри-змагання, розвиваючі ігри, народний календар, споглядання панорами природного ландшафту, екологічні хвилинки, перегляд дитячих передач, марафони, гра-бумеранг, міні-музей, "уроки мислення", літературна, взаємовідвідування, "довідкове бюро", "бібліотечка Стобіда", "читальня природолюба", просторове конструювання, огляд, сенсомоторика, диктанти, логіко-математичні ігри, спостереження, інтелектуальна гра, літературний турнір, хвилинка-цікавинка, лото, аудіювання (усне опитування за вибором варіантних відповідей), мозковий штурм, тестування, бесіда – обговорення, цільові прогулянки, пошуково-дослідницька робота, "мовленнєвий струмочок", "жива газета", ігри-пошуки, загадки-добавлянки, бліц-тест, гра-перевірка...
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК Вернісаж, творчі завдання, конкурси, дискусія, театралізація обрядових свят, фестивалі, тактилографія, інсценізація, театралізовані вистави, "картинна галерея", малювання, ліплення, аплікація, театралізоване дійство, бал, Парад-але, концерт, маскарад, самостійна художня діяльність, фестиваль, виставки-презентації, виставки - дегустації, гра-драматизація, конкурси, вправа-імітація, "художня майстерня", "студія Олівця-малювця", "абетка художника", видання книги, вернісаж декоративного мистецтва"...
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ сюжетно-рольова гра, дидактична гра, бізнес-клуб, ярмарка, лото, гра-презентація, гра-стратегія, задачі-головоломки, гра-етюд, логічні задачі, кросворди, ребуси, шаради, логічна розминка, розмірковування вголос, логічні ланцюжки, екологічні стежини, пазли, складанки, плутанина, домальовки, олімпіади, креслення, фокуси, брей-ринг, танаграм, Колумбове яйце, Піфагор, "перевір себе", робота з енциклопедією, проблемні ситуації, КІТ (креативно-інтелектуальний тренінг), диктант, фотографічні малюнки, вистави, перфокартки, "Клуб допитливих", математичні вузлики, гра-експеримент, виставки, складання творчих розповідей, ігротека, гра-аукціон, виготовлення моделі, створення (альбому, книжки з дитячих робіт...), складання листа, складання твору-роздуму, спонтанний танок, складання пам’ятки, складання збірки дитячих розповідей, "тлумачний словничок", гра - інтерв’ю, складання "дитячого паспорту", книга скарг, маршрутна гра, вікторини, "екран спостережень", обговорення проектів, режисерські ігри, творчі ігри, моделювання середовища для об’єкта, "ігротека словотворчості", витівниці-небилиці, дизайн, хвилинка творчих роздумів, хвилинки фантазії, "школа ейдетики", "Клуб веселих і кмітливих", "центр творчості", "екскурсійне бюро"…

 

Примітка: форми роботи з дітьми з кожного розділу Програми можуть повторюватись, перекликатись одна з одною. Педагог має право проявляти свою творчість, поповнюючи дану таблицю власними задумками, застосовуючи різноманітні методики.

До змісту

Орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років

 

Психічні функції і соціальна поведінка Показники розвитку
Усереднені показники розвитку Низькі показники розвитку
5 років ДИТИНА:
1. Мислення і мова Вміє скласти по картинці розповідь за декількома варіантами. Правильно відповідає на питання, як герой потрапив у цю ситуацію Складаючи розповідь, не може відповісти на питання, як герой потрапив у дану ситуацію. Не розуміє сенсу картинки, перераховуючи дії героя замість переказу сюжету
2. Моторика Вміє стрибати на місці на одній нозі і просуваючись вперед. Завжди, або майже завжди одягається і роздягається повністю самостійно Не вміє стрибати на одній нозі. Ніколи повністю не одягається і не роздягається самостійно, або робить це дуже рідко
3. Увага і пам'ять Уважна, зібрана. Вірші, що відповідають віку, запам'ятовує швидко, надовго, після багатьох повторень, але в цілому успішно Розсіяна, неуважна, часто "відключається". Насилу і ненадовго запам'ятовує вірші
4. Соціальні контакти Вміє грати з іншими дітьми, не сварячись, дотримуючись правил гри Часто свариться з дітьми, ображається, б'ється. Уникає інших дітей, любить грати на самоті. Не має друзів у дитячому садку, у дворі
6 років ДИТИНА:
1. Мислення і мова Вміє скласти по картинці розповідь з розвитком сюжету, відобразивши в ньому події минулого, теперішнього і майбутнього. Допустимі навідні запитання При розповіді сюжету не може відповісти на питання, як герой потрапив у дану ситуацію, чим усе завершиться
2. Моторика Загальна: вміє стрибати у довжину з місця з результатом не менше 70 см. Ручна: вміє акуратно зафарбувати коло діаметром 2 см Не вміє стрибати у довжину з місця або показує результат менше 70 см. Неакуратно зафарбовує коло (часто і грубо перетинає лінію, багато великих пробілів)
3. Увага і пам'ять Уважна, зібрана. Вірші, що відповідають віку, запам'ятовує швидко, надовго, після багатьох повторень, але в цілому успішно Розсіяна, неуважна, часто "відключається". Насилу і ненадовго запам'ятовує вірші
4. Соціальні контакти Вміє грати з іншими дітьми, не сварячись і дотримуючись правил гри Часто свариться з дітьми, ображається, б'ється. Уникає інших дітей, любить грати на самоті. Не має друзів у дитячому садку, у дворі

Для попередження проявів невротичних станів у дитини батькам і педагогам потрібно вже в дитячому саду прищеплювати їй інтерес до всього, що відбувається навколо неї, формувати допитливість, прагнення до повноцінного життя, відволікаючи її від тенденцій замкнутості на увазі тільки до самої себе, на своїх відчуттях, проблемах.

Для того, щоб батьки могли надавати допомогу своїм дітям, їм необхідно взаємодіяти з педагогами та медичними працівниками дошкільного навчального закладу.

В індивідуальній бесіді з педагогом батьки можуть дізнатися багато чого про свою дитину:

  • які звуки рідної мови дитина вимовляє неправильно;
  • як розвинений її мовний слух;
  • наскільки різноманітний словниковий запас;
  • як у неї справи з граматичним складом мовлення;
  • чи вміє дитина складно викладати свої думки і вступати в діалогічне спілкування;
  • який рівень розвитку дрібної моторики дитини, інше.

До змісту

До уваги батьків, педагогів:

Дитина має очевидні музичні здібності, якщо:

  • Впізнає мелодії
  • Почувши музику, із задоволення підспівує або поспішає танцювати під неї
  • При співі або грі вкладає у виконання почуття і емоції
  • Розуміє і може описати словами характер і настрій музики
  • Самостійно наспівує почуті мелодії
  • Швидко і легко повторює ритм і мелодію
  • Вигадує власні мелодії
  • Навчилась або вчиться грати на якому-небудь музичному інструменті
  • Має музичні переваги щодо вибору діяльності.

Дитина має артистичні здібності, якщо:

  • З легкістю спілкується з іншими дітьми і дорослими
  • З великим бажанням виступає перед аудиторією
  • Вміє добре викладати свої думки
  • Прагне викликати емоційні реакції у інших, коли із захопленням щось розповідає
  • Часто виражає свої почуття мімікою, жестами, рухами
  • Змінює тональність і вираження голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку розповідає
  • Легко копіює чиїсь пози, вираз обличчя і тому подібне
  • Пластично і органічно рухається
  • Любить і розуміє значення красивого одягу, вбрання для створення образу

Дитина має літературне дарування, якщо:

  • Любить, коли їй читають і розповідають оповідання, історії, казки, билини
  • Ставить багато питань, добре запам'ятовує події і їх учасників
  • Здатна довго утримувати в пам'яті почуті образи і прагне використовувати їх в нових сюжетах історій
  • Любить фантазувати
  • Розповідаючи про що-небудь, уміє дотримуватися сюжету, не втрачає основну думку
  • Зображує персонажів своїх фантазій емоційними одушевленими, олюдненими
  • Вибирає у своїх оповіданнях слова, які передають емоційний стан героїв
  • Використовує багатий словниковий запас

Дитина має художні здібності, якщо :

  • Не знаходячи слів, малює або ліпить, щоб виразити свої емоції
  • Краще всього сприймає саме візуальну інформацію
  • Помічає красиві предмети, любить їх розглядати і ходити на виставки (у музеї)
  • Висловлює свою думку про побачене з позиції краси, з естетичних позицій. Охоче ліпить, малює, креслить, комбінує фарби і матеріали
  • Малюнки не однотипні, а різноманітні
  • Використовує різноманітні кольори ( готові або/і сам змішує)
  • Не боїться малювати олівцем і використовувати різну техніку для створення задуму

Дитина має спортивні здібності, якщо :

  • Дуже енергійна, увесь час хоче рухатися
  • Здається, що вона ніколи не втомлюється
  • Смілива, не боїться синяків і шишок
  • Краще за багатьох однолітків розвинена фізично
  • Майже завжди прагне виграти в спортивних іграх
  • Віддає перевагу над спокійними розвагами навіть безцільній "метушні"
  • У неї є свій герой-спортсмен
  • Має широкий діапазон рухів (від повільного до швидкого, від плавного до різкого)
  • Прекрасно утримує рівновагу
  • Демонструє хороший рівень розвитку основних рухових навичок (ходьба, біг, лазіння, стрибки, уміння кидати і ловити предмети)

Завдання батьків, педагогів, психологів – своєчасно підтримати розвиток індивідуальної своєрідності і неповторного життєвого шляху дитини.
Подальший індивідуальний шлях розвитку особистості дитини продовжується в початковій школі.

До змісту

Організація життєдіяльності
дітей старшого дошкільного віку

 

Вдома: Час
Підйом, ранковий туалет 6.30-7.30
У дитячому садку:  
Ранкова зустріч дітей (за сприятливих погодних умов - на вулиці), ігрова самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальна робота з дітьми, гімнастика 7.00 (7.30)-8.30
Підготовка до сніданку, сніданок 8.30-9.00
Ігри, підготовка до організованої освітньої діяльності 9.00-9.15
Організована освітня діяльність дітей 9.15-11.00
Підготовка до прогулянки, прогулянка 11.00-12.30
Повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід 12.30-13.20
Підготовка до сну, сон 13.20-15.10
Поступовий підйом, оздоровчі процедури 15.10-15.20
Самостійна ігрова діяльність за вибором дітей 15.20-15.40
Підготовка до прогулянки, прогулянка 15.40-16.30
Повернення з прогулянки, підготовка до прийняття їжі 16.30-16.40
Підвечірок 16.40-17.00
Ігрова діяльність дітей, індивідуальна робота з дітьми 17.00-17.30
Вечірня прогулянка (за сприятливих погодних умов), бесіди з батьками, повернення дітей батькам 17.30-18.00 (19.00)
Продовження прогулянки на свіжому повітрі з батьками (за сприятливих погодних умов), повернення додому 18.00 (19.00)- 19.30
Вдома:  
Підготовка до прийняття їжі, вечеря 19.30-20.00
Спокійні ігри, гігієнічні процедури, підготовка до сну 20.00-20.45
Нічний сон 20.45-6.30 (7.30)

До змісту

Література:

  1. Базовий компонент дошкільної освіти України.
  2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"/ Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. – 3-тє вид., випр. – К.: Світич, 2009. – 430 с.
  3. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"/ Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. – 2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2009. – 208 с.
  4. Бурова А.П. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку/ Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 256 с.
  5. Богуш А.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник: 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К.: Видавничий дім "Слово", 2008. – 440 с.
  6. Богуш А.М. Готуємо руку дитини до письма: 3-тє вид., зі змін. і доповн./ Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 108 с.
  7. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник/ Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 128 с.
  8. Гончаренко А.М. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників: Навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"/ К.: Світич, 2009. – 160 с. – Бібліогр.: с. 150-151.
  9. Денисенко Н.Ф., Лиходід Л.В., Лупінович С.В., Михайличенко А.Ф. Витоки здоров’я дитини: Навчально-методичний посібник/ Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 160 с.
  10. Зайцева Л.І. Формування математичної компетентності старших дошкільників: Методичний посібник/ Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2008. – 160 с.: іл.
  11. Калмикова Л.О., Марченко Н.В., Дем’яненко С.Д., Порядченко Л.А. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: Монографія. – К.: Вид-во "ПП Медвєдєв", 2007. – 304 с.
  12.  Кононко О.Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника: навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"/ К.: Світич, 2009. - 208 с. – Бібліогр.: с. 194-202.
  13. Ладивір С.О., Долинна О.П., Котирло В.В., Кулачківська С.Є., Тищенко С.П., Вовчик-Блакитна О.О., Приходько Ю.О. Виховання гуманних почуттів у дітей: Серія "Дитина замовляє розвиток". За наук.ред. Т. Піроженко, С. Ладивір, Ю. Манилюк/ Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 168 с.
  14. Лохвицька Л.В., Андрющенко Т.К. Дошкільникам про основи здоров’я: Навчально-методичний посібник: 2-ге вид., оновл./ Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 192 с.
  15. Піроженко Т.О. Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільника/ Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 152 с.
  16. Піроженко Т.О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку: Навчально-методичний посібник/ Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 136 с.
  17. Поніманська Т.І., Козлюк О.А., Марчук Г.В. Виховання людяності (До Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"): Методичний посібник/ К.: Міленіум, 2008. – 138 с.
  18. Старченко В.А. Формування логіко-математичної компетентності у старших дошкільників: Навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"/ К.: Світич, 2009. – 80 с. – Бібліогр.: с. 74-76.
  19. Терещенко О.П. Розвиток творчості старшого дошкільника в образотворчій діяльності: Навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"/ К.: Світич, 2009.: іл. – 112 с. – Бібліогр.: с. 105-107.
  20.  Українська мозаїка. Посібник-хрестоматія/ Упоряд. Долинна О.П., Низковська О.В., Вакуленко Н.І., Копєйкіна О.А. – К.: АВДІ, 2008. – 256 с.: іл.

До змісту

Джерело: МОН

Новинки інтернет-магазину

Реклама

Видалити Відміна
Забанити Відміна