Закрити
Гроші, їх види та функції
19 Червня 2008, 00:00 , Переглядів: 5257
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Гроші, їх види та функції Фото: http://www.scientificamerican.com Гроші, їх види та функції

Інтегрований урок з основ економіки

Мета

Опрацювати інформацію про гроші, їх види та функції, розширити відомості про історію виникнення грошей, зміни в різні історичні епохи, про історію впровадження гривні, про грошову реформу, способи захисту грошей, розвивати вміння дітей давати наукову інформацію, узагальнювати, робити висновки, формувати самооцінку, самореалізацію, рефлексію.

Тип уроку: ток-шоу

Обладнання

Плакати із зображенням української гривні різних номіналів, монети та банкноти різних держав та України, конверти з умовними банківськими рахунками, лупи, сувенір Національного банку України (утилізовані банкноти), зразки кредитних карток, рекламна продукція банків України, таблички "Відділ нумізматики", "Національний банк України", "Міністерство фінансів", "Міністерство економіки", "Банкнотно-монетний двір". 

 ХІД УРОКУ

1. Вступне слово ведучої-вчителя

Ведуча. Економіка — це господарське життя країни. Механізми, що приводять у дію економіку, досить складні, але один з найдавніших і важливих — гроші. Як економічний механізм гроші відомі нам з раннього дитинства — з першої монетки чи банкноти.

2. Рольова гра (учні класу виступають у ролі представників наукових і фінансових структур)

Представлення гостей ток-шоу

Але всі закони світу грошей відомі професіоналам-експертам — нашим гостям — ученим-економістам, банкірам, які завітали на наше ток-шоу "Гроші, їх види та функції". Гості — наші випускники, які проміжок часу між закінченням нашої школи та сьогоднішньою зустріччю провели в навчальних закладах, де отримали знання та практичні навички своєї майбутньої професії, потім вони утвердилися на робочих місцях як професіонали. Отже, представляємо наших гостей: науковий співробітник відділу нумізматики історичного музею України; експерт із питань ринкових відносин міністерства економіки України; відповідальний працівник банкнотно-монетного двора; представник НБУ України; спеціаліст міністерства фінансів України.

Обговорюючи тему грошей, я вважаю, кожен учень нашого класу отримає корисну інформацію теоретичного та практичного напрямку

Інформація наукового співробітника нумізматичного відділу Історичного музею

Ведуча. Як же виникли гроші? Чому люди їх створили? Уважно слухаємо представника нумізматичного відділу історичного музею.

Науковий співробітник відділу нумізматики Історичного музею. Перші загадки про появу грошей постійно будуть оновлюватися новими фактами археологічного походження й уточнюватись, доки існує інтерес людей до цієї проблеми. Тому виділяти конкретний час виникнення грошей на Землі було б недалекоглядним. Але можна стверджувати напевно, що гроші виникали на різних територіях у різні часи в безпосередній залежності від рівня розвитку цивілізації і насамперед торгівлі.

Гроші з’явилися неминуче у процесі самого обміну на певному щаблі розвитку в усіх народів. Тобто обмін як такий, без якого-небудь порозуміння чи угод між людьми, викликав народження грошей. У процесі обміну на певних територіях починали відокремлюватися такі товари, які для кожного народу в певний час були придатні для того, щоби стати грішми.

Так, у народів, що жили, наприклад, з полювання, грішми, природно, стають шкіри та хутра; з вирощування худоби — різноманітна худоба; у хліборобських народів — хліборобські продукти (пшениця, рис, овес тощо). Мало є таких речей, які би десь не були за гроші. У Новій Гвінеї в якості грошей використовували рабів, у Норвегії — сушену рибу, в Ефіопії — сіль. У Центральній Африці за гроші були різні тканини. У народів, що знаходилися на нижчому щаблі розвитку, грішми часто було намисто.

Посеред цього різноманіття грошових товарів деякі визначились як особливо придатні для ролі грошей на широких територіях і на довгий час ставали ними. Найбільш виразним фактом є те, що такими міжнародними грішми ставали переважно різні прикраси. На широких просторах басейну Індійського океану аж до XX століття грішми були низки мушлі каурі. Із часом люди зауважили, що найкраще виконувати функції грошей здатні різноманітні метали. Тому багато з них (залізо, олово, мідь, цинк) перебували на ринку як у формі товарних грошей, так і монет.

Так сталося, що в силу своїх природних властивостей золото та срібло найбільш придатні для того, щоби бути грішми. По-перше, ці метали, а в більшій мірі золото, придатні для вимірювання ціни товару; по-друге, золото не псується, воно вічне. Шляхетні метали при потребі можна ділити на однакові рівні частини, які так само не втрачатимуть своєї вартості та не знищуватимуться, вони без обмежень довго зберігають ціну майна. Головною властивістю золота є його однорідність, що найлегше дозволяє його ідентифікувати порівняно з іншими металами (зовнішній вигляд, дзвін, вага).

Форму монети гроші теж набирають завдяки державі. Спочатку форма грошей була різноманітна. Так, у Мексиці це зливки міді у вигляді літери "Г": в Індокитаї грошима були товсті мідні прути; у Північній Америці — свинцеві кульки; в Африці — залізячки, схожі на підкову. В Ольвії використовувались гроші з бронзи у формі дельфінів і наконечники стріл. Але запанувала форма кружка, для чого є певні підстави. Треба було, щоби справжня вага монети відповідала тій вазі, яка задекларована емітентом. Через це монеті треба було надати такої форми, при якій вона найменше стиралась під час користування. А такою формою є саме кружок.

Так, перші монети, що відповідали основним описаним атрибутам, з’явилися в Лідії — на узбережжі Малої Азії в VII ст. до н. е. Наприкінці VII — на початку VI ст. до н.е. вже багато грецьких міст карбували свої монети. Для карбування використовувалися золото, срібло і природній сплав цих металів, який називається електрон. Його застосування пояснюється тим, що він існував у природному вигляді в Лідії. Найбільш поширеними в обігу давньоруських земель Північного Причорномор’я у VI–IV ст. до н. е. були кізикіни — електрові монети м. Кізик з південного берега Мармурового моря. Маса монет — близько 16 г (32–35 % золота). Окрім статера були в обігу також 1/6 (гекта), 1/24 (гемігекта) та 1/48 частина кізикіна. Зображення на монетах дуже різноманітні — риба, голова лева, собака, орел, а з іншого боку — втиснутий квадрат, розділений на четверо.

Перші паперові гроші з’явилися в Китаї VIII ст. Зроблені у формі чотирикутних пластинок, вони містили різноманітні знаки та печатки. Ці білети мали різну купівельну спроможність і під страхом смертельної кари були обов’язкові до приймання.

Евристична бесіда

Ведуча. Які запитання ви хочете задати вченому?Учень. Чому зараз в обігу нема монет зі срібла та золота?

Науковий співробітник. Слово "монета" походить від латинського вислову "родичу даю поради". Перші монети почали карбувати на території храму римської богині Юнони-порадниці. Частина відповіді на ваше запитання є в моєму виступі. Металеві гроші дорогі. Також монети можуть бути переплавлені, вони швидко зносяться, витираються, їх легко підробити, зменшивши вміст дорогоцінного металу.

Ведуча. Головне ми зрозуміли, що, цитуючи Вас: "Гроші виникли як природний наслідок зростання товарного обміну".

Науковий співробітник. Так.

Ведуча. Тоді стає зрозумілим вислів економіста-історика Фернана Бродена: "Як тільки відбувається обмін товарами — негайно породжується леретанка грошей". Гроші — особливий товар, він приймається всіма, і причина цього лежить у виконанні грошима специфічних функцій. Передаю слово експерту з питань ринкових відносин міністерства економіки України.

Експерт. Таких специфічних функцій три. Один мудрець сказав, що гроші — це дорога, якою котиться колесо торгівлі, інший мудрець порівняв гроші з універсальною мовою, якою говорять у світі торгівлі. Отже, у всіх є гроші, у мене — товар, наприклад, ручка. Купуючи в мене ручку, ви розраховуєтесь грошима. Щоразу, коли ми розраховуємося грошима за товар чи послугу, — гроші виконують функцію засобу обігу. Існування цієї функції виникло внаслідок незручності бержера (обмін товару на товар). Функція засобу обігу є найбільш поширеною й очевидною.

Ведуча. Отже, коли ми щось купуємо чи продаємо, гроші виконують функцію засобу обміну?

Експерт. Так, але ця функція нерозривно пов’язана з другою — гроші як міра вартості. Адже для того, щоб купити, треба знати, скільки грошей коштує товар чи послуга; чи можемо ми це придбати.

Ведуча. Я бачу, що ви не випускаєте з рук нашу українську гривню. Це говорить про те, що ви впевнені в тому, що українська гривня достатньо професійно виконує функції, притаманні для грошей, — функції засобу обігу та міри вартості.

Експерт. В українську гривню вкладено стільки зусиль, що іншого не може бути.

Ведуча. Передаю слово спеціалісту міністерства фінансів України. Я вважаю, у міністерстві фінансів знають, як створювалась українська гривня, чому вона має саме такий зовнішній вигляд.

Виступ спеціаліста Міністерства фінансів України

Спеціаліст Міністерства фінансів України. Однією з ознак державності є власна грошова одиниця. Для України національна грошова одиниця — віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть... Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва "гривня" походить від назви прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на "загривку") і звали гривна. Частіше за все це були м’яко заокруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

Слово "гривна" у значенні певної кількості монет уперше зустрічається в "Повісті минулих літ". Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати в Києві і "встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру". Тобто вже у VIII–IX ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги та лічби.

В XI столітті слово "гривна" набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певної кількості однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з’являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, унаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком купам. У XII столітті гривна срібна (близько 204 г) за цінністю вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г. кун = 20 ногатам = 25 кунам = 50 резанам. У XII ст. Г. кун = 20 ногатам = 50 кунам (куна протягом століття зменшилась удвічі).

Історична назва "гривня" повернулася в Україну у вересні 1996 року — року здійснення грошової реформи та введення в обіг національної грошової одиниці.

Молода Українська держава взялася розробляти власні банкноти ще за п’ять місяців до розпаду СРСР. Разом з урядовцями першими, хто серцем і душею, своїм талантом прилучився до ідеї, були провідні київські художники: народний художник України О. Данченко, заслужені діячі мистецтв України В. Юрчишин, С. Якутович і В. Лопата. Останній зі славетної мистецької когорти — Василь Лопата, зрештою, став автором і творцем зорового образу української валюти. Із замовленням століття Василь Лопата впорався бездоганно.

"Художньо оформлені Василем Лопатою гривні мають своє історичне життя, вони досконалі артистично, з глибоким ствердженням національної суті й означенням вершинних діянь і покликів української історії та культури, розвитком історизму та української духовності. У них — життя України від глибинних закорінень до сьогоденних буревіянь". Так сказав про творця нової гривні Олександр Федорук, дійсний член Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства.

Василь Лопата написав чудову книгу, в якій розповів про творчі муки та дерзання, сумніви та радість відкриттів під час роботи над створенням ескізів гривні. Він так і назвав її — "Надії та розчарування, або Метаморфози гривні".

"Хто має бути зображений на купюрах? — пише у книзі Василь Лопата. Безперечно, поет, мислитель і національний пророк Тарас Шевченко. А ще гетьман Богдан Хмельницький. А потім? За яким принципом добирати героїв, покликаних стати символами української нації на її грошах? В історії української державності були великі перерви, під час цих перерв провідниками народу ставали якраз духовні лідери, котрі не завжди займали державницькі посади, але змістом своєї діяльності сягнули таких висот, які інколи перевершували навіть роль державних діячів. Ось чому для України та її валюти якраз підходять ті особи, що їх досить удало було відібрано в результаті тривалих дискусій на початку 90-х років. Тут і монархи доби середньовіччя, і гетьмани, і президенти, і великі майстри слова. Цей добір можна вважати найбільш оптимальним у наших конкретних умовах."

І не дивно, що було віддано багато часу, сил, енергії для добору персоналій, зображених на наших гривнях, бо це найважливіший елемент на грошах будь-якої країни.

Українські гривні — не тільки грошові знаки. На них, у них — наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

Практична робота

Дослідження зовнішнього вигляду української гривні проводить спеціаліст міністерства фінансів України: роздивимося гривню — звернемо увагу на колір, номінал, портрет. На зворотному боці видатний український пам’ятник...

Гості ток-шоу за допомогою луп досліджують гривню, визначають зображені елементи банкнот, які знаходяться на столах.

Ведуча. Дякуємо за докладну відповідь і чудове практичне заняття. Ми зрозуміли, що гривня — не тільки інструмент у світі фінансів, а й символ влади, адже на гривні зображено державний герб України. На наше ток-шоу завітав працівник банкнотно-монетного двора України. Він володіє важливою інформацією про унеможливлення створення за межами спеціальних закладів справжньої гривні.

Виступ працівника банкнотно-монетного двора

Працівник банкнотно-монетного двора. Перш за все банкноти зроблені зі спеціального паперу, в якому знаходяться захисні волокна. На банкноті є кодована стрічка, яка разом із захисними волокнами світиться в ультрафіолетових променях жовтим, зеленим і синім кольорами. На світлі дуже добре видно водяні знаки. Для слабозорих і сліпих на всіх банкнотах, крім банкноти номіналом в одну гривню, є рельєфні зображення різних геометричних фігур. Це дає можливість на дотик визначати номінал банкноти.

Під час розповіді гості ток-шоу знаходять на банкнотах української гривні вищевказані елементи.

Я підготував для вас сюрприз — предмет, схожий на велику цукерку. Роздивіться цей предмет уважніше і здогадайтеся, що це таке. (Дає ведучій.) Не знаєте? Ніхто з вас не задумувався, куди діваються зношені купюри, адже їх накопичується достатньо? Тому їх спочатку подрібнюють у щільну масу, яку ви зараз бачили, потім відправляють на целюлозно-паперові фабрики.

Ведуча. Дякуємо за інформацію, адже ми зрозуміли, що українська гривня — це повноцінні гроші, захищені, як долар, євро та гроші інших держав. І саме це дає можливість справно виконувати функції засобу обігу та міри вартості.

Який офіційний державний орган крім міністерства економіки і фінансів опікується гривнею, а з нею і грошовою системою України?

Представник Національного банку України. Національний банк України…

Посилення в 1995 році та першій половині 1993 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створила належні умови для запровадження гривні, яка, згідно з Конституцією України, є грошовою одиницею нашої держави.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із їх вільним використанням у гривнях.

Протягом 15-ти днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — у готівковому обігу одночасно вільно використовувались як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців у всі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки (банкнот і монет) із кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки в новій національній валюті.

Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, у результаті якої було створено один з невід’ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.

Ведуча. Ми почули від вас, що видами грошей, які мають законну платіжну силу, тобто виконують функції засобу обігу та міри вартості, є готівкові гроші. Готівкові гроші — банкноти та монети (монети з ХХ століття мають призначення розмінювати готівкові гроші). Але тільки 10 % грошей у світі, у тому числі і в Україні, в обігу у вигляді готівки. Решта 90 % — засоби, що замінюють гроші. Скажіть, що ж належить до безготівкових грошей?

Представник Національного банку України. До них відносяться чеки, векселі, кредитні картки, банківські рахунки.

Учасник ток-шоу. У нашій родині є кредитна картка. Ось вона (демонструє). Це пластмасова платівка з ідентифікатором власника. Картку, на відміну від грошей, не можна підробити, та й гроші надійніше зберігаються. При розрахунках у магазинах картку вставляють у спеціальний апарат і банк робить безготівковий перерахунок на торгову установу. При потребі картка дає можливість отримати через банкомат готівкові гроші — банкноти.

Ведуча. Коли представник НБУ сказав про банківські рахунки та загадково посміхнувся, я зрозуміла, що ми розкрили дві функції, що виконують гроші, а експерт сказав, що їх три. Розкрийте таємницю третьої функції грошей.

Представник Національного банку України. Український народ влучно відобразив третю функцію грошей — функцію нагромадження:

  • гроші май — а про чорний день дбай.
  • аби гроші — мішок буде.

Ваш "мішок" із грошима — банківський рахунок. Він уявний, адже гроші — набута річ, гроші на полі не ростуть — кажуть у народі, їх іноді треба заробити довгою й напруженою працею.

Гра "Як витратити гроші?"

Ведуча. У конвертах, що лежать у вас на столі, на листку вказана грошова сума у гривнях на вашому банківському рахунку. Це вид безготівкових грошей, ними можна скористатися на власний розсуд. У вашому розпорядженні одна хвилина.

Гроші, гроші завжди у всякий вік нам потрібні...

Якщо захочу — піднімуться палаци чарівні мої сади.

"Скупий лицар" А. С. Пушкін

Гості ток-шоу уявляють себе бізнесменами, ученими, учителями, звичайними учнями та розповідають, на що вони б хотіли витратити гроші зі свого банківського рахунку.

Висновок

Ведуча. Частина з вас перетворила безготівкові гроші на готівку — придбала одяг, взуття, деякі грішми допомогли батькам, родичам, зробили ремонт. Таким чином гроші виконали всі три функції:

  • засіб обігу — коли ви купували;
  • міра вартості — коли ви співставляли ціну товару чи послуги зі своїми можливостями;
  • засіб нагромадження — коли залишали всі чи частину грошей на рахунку.

Це зробили майже всі та правильно. Тому що при негайній потребі у грошах продати квартиру, будинок, мобільний телефон тощо швидко неможливо, а заощадження у грошах можна використати негайно.

Ось такі вони, гроші... Але де нема людей — нема й грошей, тому людське суспільство наділило гроші деякими моральними рисами характеру людини. Народ сказав, як зав’язав:

  • гроші — добрий слуга, та лихий пан;
  • грошей багато, а щастя мало;
  • аби ми були — гроші будуть.

І все ж таки без грошей — як без очей. І світ економіки ми бачимо й розуміємо, користуючись мовою та механізмом грошей — банкнот і монет, кредитних карток, чеків і банківських рахунків. Виконуючи свої функції, гроші дають нам той досвід, який разом з багатьма життєвими факторами зробить нас упевненими, активними та багатими.

Автор: Юдіна О. А., Видавництво "Плеяди", 2006

Новинки інтернет-магазину

Реклама

Видалити Відміна
Забанити Відміна