Закрити
Усний твір-роздум (5 клас)
14 Лютого 2007, 00:00 , Переглядів: 19336
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Усний твір-роздум (5 клас) Фото: http://imidg.ucoz.ua Усний твір-роздум (5 клас)

Ця тема, які і всі уроки розвитку усного зв'язного мовлення має суттєву проблему, що потребує вмілого методичного розв'язку. На попередню підготовку до твору слід виділити не менш як 15-20 хвилин, ще 15 хвилин учні складатимуть твір (аналогічно і переказ).

Виникає питання: як прослухати, оцінити і прокоментувати твори учнів за час, що залишився (реально 10 хвилин)? На тему виділено один урок і забирати час наступного на прослуховування, по-перше, невигідно, по-друге, неадекватно – учні, що відповідатимуть після домашньої підготовки, матимуть перевагу над тими, що читали твір у класі.

У такій ситуації доречним бачиться звернення до групових форм роботи, зокрема, роботи в четвірках. Використовувати інтерактив слід обережно, оскільки тема потребує перш за все індивідуального мислення і розуміння учня, але на етапі контролю здобутих знань і вироблених умінь він зможе вирішити наявну проблему.

Пропонований Вам урок побудовано на засадах особистісно-зорієнтованого навчання.

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

  1. особливості роздуму як типу мовлення, його побудову;
  2. приклади роздуму в літературі і в поточному мовленні;
  3. важливість роздуму у поточній мовленнєвій діяльності;

Учні повинні вміти:

  1. назвати визначення роздуму як типу мовлення, його відмінності від розповіді та опису;
  2. назвати головні елементи роздуму;
  3. визначати ситуації адекватного вживання роздуму;
  4. створювати усні твори-роздуми на задану тему.

Хід уроку:

1. Мотивація: наша сьогоднішня тема стосується одного з "крил" мови – мовлення. Той, хто добре її опанує, не лише зробить ще один крок в пізнанні мови, а й суттєво удосконалиться як людина, адже об’єкт сьогоднішнього уроку зустрічається в нашому житті щодня.

2. Повідомлення теми і мети уроку.
Отже, на дошці наша тема: Усний твір-роздум. Що ви можете сказати про те, чим саме ми займемося на уроці і як? Які теми варто пригадати, щоб повністю зрозуміти тему?

3. Цілевизначення. Які цілі ми ставимо до цього уроку?
(Учнівські відповіді варто доповнити, щоб обов’язково прозвучали удосконалимося у вмінні міркувати, поліпшимо вміння доречно і красиво користуватися мовою).

4. Повідомлення нового матеріалу:

Як вже було сказано, слід пригадати тему "Типи тексту". Які ознаки роздуму як типу тексту?

А тепер увага, нове для вас: принципова схема будь-якого роздуму така:

Теза – Доказ – [Висновок]

Тобто завжди початок роздуму – це висунення тези, ідеї, яку потрібно довести. Далі ідуть докази і може бути висновок (на схемі це позначено квадратними дужками). Якщо висновок є, це розгорнутий роздум, якщо немає – стислий.

Якщо думка потребує не одного доказу, а кількох, то блок "теза – доказ" повторюється необхідну кількість разів. Висновки можуть бути проміжними, а в кінці – загальний.

5. Закріплення знань.

Як кажуть, література – це картини, створені мовними фарбами. Звернемось до байки українського письменника і філософа Григорія Сковороди "Орел і черепаха".

На похилім до води дубі сидів Орел, а поблизу Черепаха своїй братії проповідувала таке:

— Пропадай воно, оте літання! Покійна наша прабаба, дай Боже їй царство небесне, навіки згинула, як видно з переказів, за те, що почала цієї гиблої науки вчитися в Орла. Сам сатана таке вигадав!..

— Слухай-но, дурепо! — обірвав її проповідь Орел. — Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому, що взялася за неналежну їй справу. Літання ніколи не гірше повзання.

Як ви помітили, 2 абзаци байки є роздумами. Давайте розберемо їх за схемою.

Міркування Черепахи:
Теза: Пропадай воно, оте літання!
Доказ: Покійна наша прабаба, дай Боже їй царство небесне, навіки згинула, як видно з переказів, за те, що почала цієї гиблої науки вчитися в Орла.
Висновок: Сам сатана таке вигадав!..

Міркування Орла
Теза: протилежна попередній, це ясно зі звертання.
Доказ: Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому, що взялася за неналежну їй справу.
Висновок: Літання ніколи не гірше повзання.

Як бачите, схема не є чимось неприроднім, вона – від самого життя.

А знаєте, як народ називає людей, у міркуваннях яких відсутня доказова частина? – Пустомелями, пустобрехами, пустодзвонами. Йдеться про те, що бездоказові роздуми не варті нічого, а люди, що їх собі дозволяють, не користуються повагою. Тож пильнуйте!

А тепер трохи побавимося. Ось уявний мікрофон, передаючи його по класу, висловіть свої роздуми з приводу такої проблеми:

Я знайшов у поштовій скриньці листа. На конверті – моє прізвище та ім’я, але зовсім інша адреса. Як ви гадаєте, я повинен відкривати цей лист, чи ні?

Пильнуйте, щоб ваш роздум складався за схемою.

(Прослуховування варіантів. За браком часу кількість відповідей можна скоротити).

Отже, ви вже спробували складати свої роздуми. А тепер – головне: складання власного твору.
Ось 4 теми:

Моє улюблене сімейне свято.
Чому потрібно поважати традиції своєї родини?
Чому я люблю читати?
Чому потрібно поважати природу.

Учитель роздає теми так, щоб кожна майбутня "четвірка" (дві парти послідовно) мала всі 4 теми, які б не повторювалися. План твору – в зошит.

Вам потрібно скласти міні-твір-роздум на задану тему. Маєте 7 хвилин.

А тепер об’єднайтеся в групи по 4 чоловіки. Виберіть в групі лідера, який буде організовувати групу, спікера, який буде доповідати, хранителя часу і головного рецензента (він слухає рецензії товаришів і записує висновок). Ваше завдання – прочитати один одному свої твори і скласти рецензію на кожен. Через 5 хвилин спікер кожної групи буде доповідати про результати роботи.

Рецензія дається, виходячи з 3-х ключових питань, які ви бачите на дошці.

Чи розкрито тему?
Чи відповідає твір схемі роздуму?
Наскільки правильне і красиве мовлення?

[До вчителя] Застосування групової роботи тут суттєво економить час. Вчитель, для контролю зі свого боку, може підійти до кожної групи і прослухати твір потрібного йому учня. Якщо навички взаємооцінювання вже розвинуті, можна довірити учням. Якщо ні – краще послухати самому, подивитися плани.

Слабких учнів доцільно "розсіяти" по групах, якщо ж це складно організаційно – дати їм на допомогу сильного, але щоб він був не лідером групи, а головним рецензентом.

Слід наголосити, що головний рецензент тільки підводить підсумки, а не виконує роль "верховного судді".

Якщо є досить часу, можна прослухати рецензії на всі твори. Якщо ні – окремі, а також задати питання типу "які типові помилки у вашій групі?" тощо.

6. Підведення підсумків і рефлексія.

Що було найцікавішим для вас на уроці?
Що було найважчим?
Де ви зможете застосувати отримані сьогодні знання?

("Мікрофон" або вибіркове опитування)

Новинки інтернет-магазину

Реклама

Видалити Відміна
Забанити Відміна