Закрити
Колір та його вплив на організм людини
07 Вересня 2007, 00:00 , Переглядів: 51251
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Колір та його вплив на організм людини Фото: http://robo.clickpopmedia.com Колір та його вплив на організм людини

Все життя нас супроводжує колір. Ще в утробі матері ми сприймаємо червоно-рожеве свічення, в якому знаходимося. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.

Зміст:

Вступ
1. Огляд літератури

1.1. Колір з точки зору науки
1.2. Значення кольорів
1.2.1. Вплив кольору на психологію та фізіологічні функції людини
1.2.2. Вплив кольору на тіло
1.2.3. Вплив кольору на психологічний та емоційний стан
1.2.4. Правила використання кольорів
1.2.5 Кольоротерапія та її методи
1.3. Види впливу кольору на людину
1.3.1. Фізичний вплив кольору
1.3.2. Оптичний вплив кольору
1.3.3. Емоційний влив кольору
1.4. Вплив кольору на вегетативну нервову систему
1.5. Вплив кольору на центральну нервову систему і психічну діяльність людини
1.6. Надання колірних переваг
1.6.1. Надання переваг у кольорі дитячого віку
1.6.2. Надання переваг у кольорі дорослого населення
1.7. Колір та емоції людини
1.8. Колір і характер
1.9. Відношення до кольору у процесі мислення
1.10. Символіка кольору
1.11.Колір і його місце
1.12. Роль кольору у житті людини

2. Експериментальна частина

2.1. Проблема та мета дослідження
2.2. Завдання дослідження
2.3. Спосіб збору інформації
2.4. Результати дослідження

3. Висновок
Список літератури

Вступ

Все життя нас супроводжує колір. Ще в утробі матері ми сприймаємо червоно-рожеве свічення, в якому знаходимося. З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини об'єктивний, безпосередній вплив, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом.

Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.
Вплив кольору однаковий для всіх, незалежно від статусу, віку та рівня інтелекту. Але в той же час відношення до певного кольору може залежати від культурно-історичних традицій та обрядів, а також ефект від впливу певного кольору залежить від значення цього кольору і того, з чим він асоціюється у даної конкретної людини.

Мабуть, вам відомо, що кімнати пофарбовані в теплі, червоні відтінки потребують менше опалення, бо в них людям менш холодно.

Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Надарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленому кольору.

Також він дуже впливає на психіку людини, адже його люди навчилися сприймати набагато раніше, ніж мову, наприклад. Знання кольорової дії використовуються дизайнерами, а в давнину вплив кольору на психіку та , звичайно, на все життя, було важливою частиною фен-шуй - науки про організацію навколишнього середовища.

Врешті-решт колір може видавати нас з головою. По тому, яким кольорам ми надаємо перевагу, а які уникаємо, з якими кольорами асоціюємо певні почуття, емоції, людей ми можемо багато сказати про нас самих. В психології існує маса тестів, пов'язаних з кольором, а також цілий напрям - кольоротерапія.

До змісту

1. Огляд літератури

1.1. Колір з точки зору науки

В XVII столітті Ісаак Ньютон вперше заговорив про веселку, як про спектр „кольорових почуттів". Вчений стверджував, що колір - це субстанція, що змінюється подібно звуку, тому існують такі кольори, яких ми, люди, сприйняти нездібні - точно так, як існують звуки, доступні собаці, але не чутні людиною. Сучасні вчені доводять, що наша колірна чутливість розвивається і з часом ми зможемо бачити такі кольори, які абсолютно недоступні зараз.

Колір має хвильову енергетичну природу. А значить - ми відчуваємо його, найчастіше - це відбувається несвідомо. Нерідкими є випадки, коли сліпі люди, відчуття яких надзвичайно загострені, щоб компенсувати відсутність зору, здатні розрізняти кольори через дотик. Це фактично доводить, що на наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів, які ми бачимо і відчуваємо - колір стін вашої кімнати може вплинути на настрій, апетит, концентрацію і натхнення, колір сорочки співрозмовника на ваше до нього ставлення, тощо. Так само ваша власна кольорова гама і ті кольори, які ви обираєте для свого одягу, впливають на оточуючих вас людей. А головне - на вас!

1.2. Значення кольорів

Не заперечуючи ролі предметних зв'язків кольору в становленні його значень, слід визнати, що ведучим фактором у формуванні кольорових значень є зовсім не вони, а об'єктивний характер кольорової дії на людину, як про це свідчать дані психофізіологічних та психологічних досліджень.

1.2.1. Вплив кольорів на психологію та фізіологічні функції людини

Червоний. Можливо, перший помічений людиною колір. Це найбільш емоційно насичений колір. Асоціюється з сонцем, вогнем, кров'ю. Робить найвідчутніший вплив на сітківку - іншими словами, ми бачимо червоний колір раніше всіх інших. Червоний колір підвищує кров'яний тиск, прискорює серцевий ритм і робить частішим дихання. Він посилює агресивність і збуджує. Теплий, подразнюючий і одночасно стимулюючий мозок та кровообіг колір. Викликає найсильнішу фізіологічну реакцію - прискорення серцебиття. За фен-шуєм, відповідає за гроші та виживання. Червоний справді піднімає тонус організму, надає нам енергії, а почуттям - новий заряд. Однак, червоний колір - це не тільки кохання, а й небезпека. Адже знервованим людям не радять носити червоний одяг надто часто, бо занадто велика кількість червоного і його інтенсивна дія подавляє нервову систему і може спровокувати агресію. Натомість червоний светр - ідеальне рішення для занадто „м'яких" та безвольових осіб. Взагалі не рекомендується використовувати червоний в великих кількостях - наприклад, при виборі кольору стін. Звісно, цей колір - не для важливих зустрічей, де необхідна чітка увага всіх учасників, у крайньому випадку - краще оберіть аксесуари цього кольору. До того ж, червоний дуже „навантажує" очі.

Рожевий. Суміш червоного і білого. Цей відтінок червоного сприймається людьми як м'який, що відповідає жіночності. Це колір справжнього кохання та комфорту.

Жовтий. Ваша перша асоціація - сонце, хіба не так? Чакра сонячного сплетіння має саме жовтий колір. Тому жовтий пробуджує в нас енергію і оптимізм. Але якщо з жовтим переборщити, ви почнете відчувати занепокоєння та безпідставну, як вам може здатися, тривогу. До речі, найтривожнішим для нашої психіки, попереджувальним про небезпеку сполучення - жовтий з чорним. Небезпечні тварини часто мають такий окрас - згадайте ос та тигрів. Жовтий - колір навчання та передачі знань. Вислів „жовта преса" містить в собі глибокі символічні корені, як бачите. У вченні фен-шуй це колір волі.

Помаранчевий - найактивніший стимулятор енергії, а від того й апетиту, от чому його так широко використовують в підприємствах швидкого харчування. Цей колір стимулює мозкову діяльність таким чином, що навіть сита людина відчуває постійне бажання щось пожувати. Тому цей колір широко використовують при оформленні та рекламі продуктів харчування. Крім того помаранчевий колір є найактивнішим із усієї гами. Отже, якщо на день ви намітили перевернути гори, то варто одягти щось помаранчеве, або хоча б взяти з собою помаранчевий аксесуар. Цей колір - колір віри в себе та здійснення задуманого. Це колір оптимізму та привітності, він є втіленням милосердя та терпіння. В чистому вигляді випромінює сильну енергію, в піщаному тоні - теплоту і комфорт. Цей колір прискорює пульс та створює почуття благополуччя, а найбільш сприятливим та лікувальним для нашої психіки сполучення - помаранчевого з зеленим.

Коричневий. Символ впевненості та непохитності. Люди сприймають коричневий колір як колір землі, кори дерев - колір нашої матінки природи. Знак стабільності та згуртованості. Людина, що знаходиться під впливом коричневого кольору, за словами Ліліана Бондса, надзвичайно наполеглива, не схильна багато хвилюватися і вважає, що життя складніше, ніж здається на перший погляд.

Зелений. В залежності від того, який відтінок в ньому переважає - теплий жовтий чи холодний синій, зелений колір збуджує або заспокоює. Це колір надії. Він дає нам відчуття спокою і розслаблення, от чому його так часто вибирають для приймальних покоїв лікарень і поліклінік. Темно-зелений - визнаний майстер зняття болю, він навіть зупиняє кров. А чому, ви думаєте, халати хірургів - темно-зелені? Після синього це другий колір, який не порушує апетит. Але, якщо вам треба підписати договір, або налаштувати співрозмовника на дружню розмову, то без зеленого ніяк не обійтися. Якщо ж у вашому гардеробі не знайшлося цього кольору, не засмучуйтесь, спробуйте під час розмови уявити себе зеленим і пухнастим, тоді все буде добре. За фен-шуєм - це колір всезагального кохання.

Це справді колір, що є втіленням серця, колір, в який зафарбована сердечна чакра. Крім того, зелений - колір процвітання.

Блакитний. Колір спокою, благополуччя та стабільності. Це колір прохолоди і деякої пасивності. За фен-шуєм - це колір творчості та індивідуальності. Також блакитний є втіленням духу Істини, і є втіленням слова.

Синій. Синього так багато на нашій планеті і він має дуже важливе значення для нас. Це колір вічності, таємниці та глибокого спокою. Темні, глибокі відтінки синього характерні для медитацій - під впливом синього організм розслабляється, біологічні процеси в ньому уповільнюються. Синій вважається кольором інтуїції. Синій колір стимулює мислення. Це хороший колір для класних кімнат або студій. Однак двічі подумайте, перш ніж записатися до тренажерного залу. Оформленого у синіх кольорах - навантажувати м'язи вам не захочеться. Синій колір також зменшує апетит ( в природі не існує продуктів синього кольору), тому, якщо ви вирішили сісти на дієту і скоротити кількість споживаної їжі, купіть собі синій сервіз, щоб зменшити відчуття голоду.

Фіолетовий. Це колір емоцій. В фен-шуй фіолетовий керує долею. Фіолетовий асоціюється з царською владою. Цей колір є втіленням духовності та аристократизму духа. Надмірно цей колір застосовувати не можна, він дуже тяжкий для сприйняття.

Сірий. Фоновий колір. Колір стабільності твердої, як скеля. Негативний аспект цього кольору - печаль та меланхолія. Позитивний - це реалізм та респектабельність. Це колір бізнесу в сучасному світі. Колір контролю емоцій. Але не варто одягати для веселих вечірок, або зустрічей, де вам конче необхідно бути в центрі уваги сірий одяг - в даному випадку, це колір пасивності та невпевненості, він не дає сконцентруватися, заважає проявити себе. Хоча це ідеальний колір для тих, кому ненадовго хочеться залишитися поза увагою інших та відпочити. До речі, якщо ви не доробили щось, що шеф вимагав вже тиждень тому, чи морально не готові віддати борг колезі по роботі, краще вдягніть сірий костюм і не ходіть біля кабінету директора.

Білий. В минулому він не асоціювався з радістю і чистотою, як зараз, а був кольором смерті та мовчання. Зараз же - білий все визнаний символ легкості, чистоти та втіленням світла. Білі предмети візуально здаються легшими. Але якщо використовувати цей колір в великій кількості, то ви створите почуття холоду, стерильності та розчарування.

Чорний. Ще один колір-знак. І не обов'язково колір знак хаосу та небуття, страшного та містичного. З давніх-давен чорний відповідав жіночності, її містичній постаті, справжньої жіночої сутності. В наш час чорний в багатьох випадках сприймається як депресивний, похмурий, пригнічуючий, особливо в великій кількості. Тому треба слідкувати, щоб чорного було не занадто багато і занадто часто. В іншому випадку - колір налаштовує не агресію, суперечки та небажання слухати інших, вводить в стан депресії, навіює думки про смерть. Але між тим, чорний - це колір осягнення, крім того - універсальний клір елегантності. Чорно-білий ансамбль ідеальне вирішення для свят, ділових зустрічей тощо. Жінки в чорному вбранні почувають себе впевненіше, а чоловіки відчувають в собі силу до рішучих вчинків. Чорний допомагає зосередитися, робить візуально стрункішим, а по-справжньому виспатися можна тільки на чорних простирадлах.

Наведені характеристики кольорів мають свою силу лише в тому випадку, якщо вони є лише доповненням вашого темпераменту. Адже, погодьтеся, в який би сірий або зелений колір не одягла балакуча, нестримана людина, її нічим не спинити. Так само, якщо людина, м'яко кажучи, не оратор, то хай вона буде хоч тричі в помаранчевому або червоному... В таких випадках колір буде іти в дисонанс із внутрішнім почуттям, а інколи може призвести до психічних розладів.
І аби зрозуміти який ваш колір по-справжньому мало подивитися у дзеркало, треба розібратися у власних звичках та вчинках, проаналізувати свою поведінку.

1.2.2. Вплив кольору на тіло

Білий пом'якшує та зволожує шкіру, це з давнини помітили жінки, що носили білий одяг.
Червоний корисний тим, хто легко застуджується та замерзає - він робить м'язи рухливими, а суглоби еластичними.

Рожевий колір допомагає травленню.

Помаранчевий надає значного омолоджувального ефекту. Також має благополучний вплив при порушеннях травлення і відповідає за наднирники, допомагає при астмі та бронхіті.

Зелений допомагає боротися з пухлинами. Він заспокоює головний біль та лікує жовчкам'яну хворобу. Також володіє снодійною властивістю.

Блакитний - це антисептик, він ефективний при невралгічних болях. Цей колір відповідає за щитовидну залозу, горло і ніс. При проблемах з мовленням, горлом та голосом блакитний може допомогти доволі ефективно.

Жовтий відповідає за шкіру, сонячне сплетіння, печінку та нервову систему. Як не дивно, жовтий допомагає в боротьбі з целюлітом. Він сприяє виведенню з організму шлаків.

Синій відповідає за гіпофіз, хребет та спинний мозок. Це найсильніший антисептик зі всього спектру, а також найсильніший засіб від безсоння. Синій сприяє регенерації тканин.

Фіолетовий ефективний при будь-яких запальних хворобах, допомагає знизити частоту серцевих скорочень.

Сірий сам по собі використовується для лікування, але він також чудовий діагност та передвісник.

1.2.3. Вплив кольору на психологічний та емоційний стан

Білий може підняти тонус в похмурий день, він допомагає подолати скованість.

Червоний - і це знаємо ми усі - являється символом чутливості та символізує, що ви готові до відносин з протилежною статтю. Якщо людина роздратована або щойно пережила потрясіння, намагайтеся уникати червоний. Але якщо вам потрібний новий імпульс в житті, заохочення - зверніться за допомогою до цього кольору.

Рожевий, рум'яно-рожевий допоможе вам в горі і турботах. Цей колір викликає почуття комфорту та допомагає в критичних ситуаціях - спробуйте скористатися цим кольором у випадку якої-небудь невдачі.

Біль тяжке потрясіння, приниження почуття особистої гідності допомагає пережити помаранчевий колір. Якщо ви не сприймаєте помаранчевий колір, це каже про те. Що ви боїтесь рухатися по життю вперед, маючи в минулому невдачу, втрату чи горе. Саме помаранчевий здатний допомогти зняти ці блоки.

Коричневий, являючись кольором землі, може надати тихе сховище та підтримати в часи тривог та переживань.

Жовтий очищує, він протидіє заклопоченості, похмурим думкам і дозволяє підвищити самооцінку.
Блакитний можна використовувати для пом'якшення грубої поведінки та виховання співчуття, також він допомагає примиритися з дійсністю та лікує емоціональний біль. Якщо ви вирішили схуднути - не використовуйте в одязі цей колір.

Зелений допоможе адаптуватися до незнайомих обставин. Він лікує розладжену нервову систему і несе заспокоєння.

Синій знищує не тільки мікроби, але й астральні забруднення. Він допомагає стерти з пам'яті болісні спогади та позбутися від різноманітних шкідливих звичок.

Фіолетовий бажано застосовувати тільки в комбінації з іншими кольорами, його надлишок призводить до депресій. Це колір лідера, його застосування допомагає розвити в собі якості керівника. Цей колір також не рекомендується використовувати для роботи з дітьми.

Сірий заохочує мислення зі здоровим глуздом, але одночасно благотворно впливає на безрозсудливість. Також він заспокоює злагоджені нерви.

Чорний - це колір темряви, але парадокс в тому, що в самому серці темряви є світло. Просто мало хто наважується заглянути у темряву так глибоко. Тому чорний допомагає нам заглянути в себе та розкритися. Але не забудьте, що після застосування чорного краще повернутися до усієї різновидності кольорів.

1.2.4. Правила використання кольорів

Як ми побачили, кольори можуть усе. А ми можемо усе з їх допомогою. Спочатку потрібно визначитися - з чим ви хочете попрацювати, потім обрати колір, який може вплинути потрібним вам чином на вас або оточуюче середовище, та використати його.

Можливостей використання кольору велика кількість. Найпростіший варіант - використовувати потрібний колір в своєму одязі або інер'єрі. При цьому, наприклад, в одязі використання кольору може бути видно або не видно оточуючим.

Ось що щодо використання кольорів в інтер'єрі каже фен-шуй: „Ваш дім ділиться на різні зони. Кожна відповідає за успіх в якійсь зі сфер життя: коханню, навчанню, кар'єрі і т. д. Якщо ви хочете впливати на одну із сфер певним чином, використайте в цій зоні той колір, який забезпечує необхідний вам вплив. Необов'язково фарбувати стіни зони кохання в червоний, якщо ви хочете активізувати цю сферу - достатньо розмістити в цій зоні декілька речей червоного кольору, бажано відповідаючи любовній символіці."

Продовжує тему використання кольорів в дизайні Ліліан Бондс: холоднуваті мерегтящі відтінки, як блакитний та блідно-бузковий, сприяють відпочинку, розслабленню, вони рекомендовані та переважні для спалень. Блідно-жовтий допомагає зосередитися, знайти вірне рішення, в такий колір добре фарбувати ділові приміщення. На кухні можна використовувати червоні, помаранчеві відтінки - вони підвищують апетит. Не варто фарбувати приміщення, де ви збираєтесь довго знаходитися, в зелений - він надає почуття тяжкості. А стіни дитячої кімнати не повинні бути білими, краще пофарбувати їх в пастельні, спокійні відтінки. В холодні пори року для почуття теплоти можете скористатися помаранчевим кольором, бажано не в дуже великих кількостях. Абрикосовий колір знімає напруження і дає почуття комфорту та безпеки, він є ідеальним рішенням для офісів та місць, де люди почувають підвищену напругу, наприклад, в поліклініках. Синій заспокоює і є втіленням чистоти, тому його часто використовують в спальнях та ваннах. Але це холодний колір, тому бажано урівноважити його теплими відтінками.

1.2.5. Кольоротерапія та її методи

Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів. В своїй книзі „Магія кольору" Ліліан Бондс описує декілька дуже цікавих технік допомоги собі за допомогою кольору.

"Райдужний тонік"

Це чудовий спосіб підбадьоритися, підняти настрій та тонус.

  1. Влаштуйтесь якомога зручніше і зробіть глибокий вдих і видих.
  2. Уявіть собі світле блакитне небо з райдугою від краю до краю.
  3. Сконцентруйтесь на червоній лінії. Уявіть як вона починає вібрувати, віддаляється від райдуги і наближується до вас у вигляді червоної хмаринки. Коли ця хмарка досягне вас, воно розсипається на рубінові кристали і сиплеться на вас. Кристали торкаються шкіри і перетворюються у краплі води, вона просочується всередину і наповнює ваше тіло рубіновим кольором.
  4. Коли ви відчуєте, що тіло наситилося кольором, зайва волога вирветься назовні і скоро розсіється.
  5. Повторіть теж саме з наступною та всіма іншими кольоровими лініями райдуги. Зовсім не обов'язково, до речі, відразу використовувати увесь кольоровий спектр, можна обмежитися декількома. Поглинання різних кольорів може займати різний час, якщо один колір ви поглинаєте набагато довше інших, зверніть увагу, що несе цей колір і чого, власне, вам не вистачає, оскільки саме його ви поглинаєте так довго.

"Зоряне дихання"

За допомогою цієї техніки можна вилікуватися від болі будь-якого походження, тривоги, страху, поганого настрою. Перед тим як приступити до виконання цієї техніки визначтесь з тим, який саме колір вам зараз потрібний.

  1. Сядьте якомога зручніше, а краще - приляжте.
  2. Уявіть синє небо, засіяне зорями.
  3. Оберіть одну зірочку - вона тепер належить вам.
  4. Виберіть колір необхідний для зцілення.
  5. Включіть зірочку, нехай вона засвітиться цим кольором. Кольоровий промінь широкий, він все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на раз-два-три, уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло, спробуйте побачити та відчути це. Вдихати бажано саме носом.
  6. Затримайте дихання, порахувавши до трьох.
  7. Видихніть на раз-два-три.
  8. Ще двічі повторіть дихальний цикл.

Якщо ви хочете, наприклад, позбутися від болю місцевого характеру, то направте кольоровий потік до хворого органу або частини тіла. До речі, ця техніка дуже корисна під час пологів. А також, для заспокоєння перед виходом на сцену або під час екзаменів. Також насичуватися кольорами ви можете просто вживаючи їжу потрібного кольору.

1.3. Види впливу кольору на людину

Розрізняють три види дії кольору на людину: фізичну, оптичну та емоціональну.

1.3.1. Фізичний вплив кольору

При фізичній дії мова йде про вплив кольору на фізіологію людини. Об'єктивний вплив кольору підтверджено експериментальним шляхом і залежить від кількості та якості кольору, періоду дії, особливостей нервової системи, віку, статі та інших факторів. Безпосередньою фізіологічною дією на весь організм людини пояснюються явища, викликані червоними та синіми кольорами, в особливості при максимальній їх насиченості. Червоний колір збуджує нервову систему, викликає прискорення дихання та пульсу, а також активізує роботу м'язевої системи. Синій колір надає гальмівного впливу на нервову систему. Червоний, жовтий, помаранчевий кольори є кольорами екстраверсії, тобто імпульсу, оберненого назовні. Група синього, фіолетового, зеленого, навпаки, для пасивної інтроверсії та імпульсі обернених всередину.

Помаранчевий та червоний кольори, збуджуючи разом із зоровим і слуховий центр мозку, що викликає удаване збільшення гучності шумів. Не позбавлено основи, що ці активні кольори часто називають „кричущими". Зелений і синій, заспокоюючі кольори, послаблюють збудження слухового центру, тобто як би послаблюють або компенсують гучність шумів.

Основні кольори мають певні характеристики, що приведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Кольори Збуджуючі Гнітючі Заспокоюючі
Червоний
+
   
Помаранчевий
+
   
Жовтий
+
   
Зелений    
+
Блакитний    
+
Фіолетовий  
+
 
Темно-сірий  
+
 
Чорний  
+
 

Жовто-коричневий колір здається сухим, зеленовато-синій - вологим, рожевий - солодким, червоний - теплим, помаранчевий - кричущим, фіолетовий тяжким, жовтий - легким. Цю дію кольору неможна пояснити асоціаціями. Воно викликано синестезією, тобто збудженням одного органу почуттів при подразненні іншого.

Основні характеристики удаваної дії кольорів приведені в таблиці 2.

Таблиця 2


Білий
Легкий
     
Жовтий
Легкий
Теплий
Сухий
 
Помаранчевий
 
Теплий
Сухий
Кричущий, голосний
Червоний
Тяжкий
Теплий
Сухий
Кричущий, голосний
Фіолетовий
Тяжкий
     
Синій
Тяжкий
Холодний
Вологий
Тихий, спокійний
Зелений
 
Прохолодний
Вологий
Спокійний
Блакитний
Легкий
 
Вологий
Тихий, спокійний
Коричневий
Тяжкий
Теплий
Вологий
 
Чорний
Тяжкий
 
Сухий
 

1.3.2. Оптичний вплив кольору

До цієї дії відносяться ілюзії та оптичні явища, викликані кольором та змінюючими зовнішній вигляд предметами. Розглядаючи оптичні явища кольору, всі кольори можна умовно поділити на дві групи: червоний і синій, так як здебільшого кольори по своїм оптичним характеристикам будуть наближені до якоїсь з цих груп. Виключення складає зелений колір. Світлі кольори, наприклад, білий або жовтий створюють ефект іррадації, вони як би поширюються на розташовані біля них біль темні кольори і зменшують пофарбовані в ці кольори поверхні. Наприклад, якщо через щілину стіни з дощечок проникає промінь світла, то щілина здається ширшою, ніж насправді. Коли сонце світить крізь віття дерев, ці вітки здаються більш тонкими, ніж завжди (малюнок 1).

Малюнок 1

Це явище відіграє важливу роль при конструюванні шрифтів. В той час, як, наприклад, букви E і F зберігають свою повну висоту, висота таких літер як O і G дещо зменшується, ще більше зменшуються із-за гострих кінцівок букви A і V. Ці літери здаються нижче спільної висоти рядка. Щоб вони здавалися однакової висоти з іншими буквами рядка, їх вже при розмітці виносять дещо вверх або вниз за межі сторінки. Ефектом іррадації пояснюється і різноманітне враження від поверхонь, вкритих поперечними або взджовжними лініями. Поле на малюнку 2-а здається біль низьким, ніж поле на малюнку 2-б, так як білий колір, оточуючий поля проникає зверху і знизу між лініями і візуально зменшує висоту поля.

Малюнок 2-а

Малюнок 2-б

Основні оптичні особливості груп червоних і синіх кольорів представлені в таблиці 3.
Жовтий колір зорово як би припідіймає поверхню. Вона здається, до того ж, більш обширною із-за ефекту іррадації. Червоний колір наближується до нас, блакитний, навпаки, віддаляється. Поверхні пофарбовані в темно-синій, фіолетовий і чорний кольори зорово зменшуються і направляються вниз. Зелений колір - найбільш спокійний серед усіх кольорів.

Таблиця 3

Червоний, жовтий, помаранчевий Фіолетовий, синій, блакитний
Теплі, тяжкі, матеріальні, якісні, плоскі
Легкі, не матеріальні, проникні, просторові
Фактурні, шероховаті, матові
Без фактурні, гладенькі і блискучі
Розширення поширюється по горизонталі
Зжимання, поширення по вертикалі
Підпорядковані дузі
Холодні, гострі та колючі, підпорядковані куту
Глухі, шумні і низькі
Тихі, дзвінкі, високі

Також потрібно помітити центробіжний рух жовтого кольору та ценронаправленість синього. Якщо зробити два кола рівної величини і заповнити один жовтим, а інший синім ( див. малюнок 3), то вже після короткої концентрації на них стає помітним, що жовте випускає промені, набуває руху з центру і наближується до людини. Інколи здається, що до променів можна доторкнутися. Синє же круг набуває доцентрового руху і віддаляється від людини. Перше коло колить очі, у другому ж очі утопають.
Сила цієї дії збільшується, якщо до нього додати різницю світлих і темних відтінків, тобто дія жовтого збільшиться при доданні до нього білого кольору, синього - при доданні чорного.

Малюнок 3

1.3.3. Емоційний вплив кольору

При психологічній дії мова йде про почуття та переживання, які ми можемо відчувати під впливом того чи іншого кольору. Цей вплив дуже тісно пов'язаний з оптичними особливостями кольору.

Абсолютно зелений є найспокійнішим кольором. Він нікуди не рухається і не має ні звуку і не викликає ні радості, ні печалі. Ця постійна відсутність руху добре діє на стомлених людей, але може з часом і набриднути. При введенні в зелений колір жовтого він оживає, стає більш активним. При доданні синього, змінюється навпаки, він робиться біль серйозним, вдумливим.

З іншого боку, жовтий колір турбує людину, колить його, збуджує. Порівнюючи зі станом людської душі, його можна було б використати як мальовничій вираз безумства, сліпого сказу (жовтий колір Достоєвського).

Синій же схильний до поглиблення. Чим глибше, темніше стає синій колір, тим більше він прикликає людину до безкінечного, будить в ньому голод до чистоти та надчутливому. Дуже темно синій дає елемент покою. Синій, доведений до межі з чорним, віддає призвук печалі. Стаючи більш світлим, синій набуває байдужого характеру і стає людині далеким і байдужим, як блакитне небо. І, стаючи світліше стає все більш беззвучним, доки не дійде до беззвучного покою - білого.

Часто білий колір сприймається як „некольровий". Вій як би символ світу, де зникають усі фарби, всі матеріальні властивості. Тому і діє білий колір на нашу психіку як мовчання. Але це мовчання як би не мертве, а, навпаки, повне можливостей.

Чорний колір, навпаки, діє як дещо без можливостей, як мертва пляма, як мовчання без майбутнього.
Рівновагу білого і чорного породжує сірий. Звичайно сірий колір не може дати ні руху, ні звуку. Сіре - беззвучне та нерухоме, але ця нерухомість іншого характеру, ніж у зеленого кольору, створеного двома активними кольорами: жовти і синім. Тому сірий колір - це безшумна нерухомість.

Червоний колір ми сприймаємо як характерно теплий колір, впливає внутрішньо як життєдайний, живий, турбуючий колір, що, однак, не має легковажності жовтого. На відміну від жовтого червоний колір як би палає всередині себе. Але ідеально червоний колір дуже змінює свій вплив при зміні кольору. При доданні в червоний колір чорного виникає жорсткий, не здатний до руху коричневий. В біль холодному тоні у червоного зникає активність полум'я. Стаючи помаранчевим, червоний набуває променистості жовтого, але постійно зберігає серйозність.

Фіолетовий колір - це немов охолоджений червоний, тому він звучить дещо болісно, як дещо придушене і сумне.

Вибір переважного (улюбленого) кольору людиною визначається його характером і залежить, також, від соціального фактору. На основі соціологічних досліджень був отриманий наступний ряд кольорів по мірі зменшення надання переваг: блакитний - фіолетовий - білий - рожевий - пурпурний - червоний - зелений - жовтий - помаранчевий - коричневий - чорний.

Залежність вибору переважного кольору від темпераменту ви можете спостерігати на малюнку 4.

Малюнок 4

Характер і виразність кольору може значно змінюватись в залежності від різноманітних асоціацій. Кожен з нас намагається пояснити емоціональну характеристику того чи іншого кольору характером певних предметів, на яких ми звичайно сприймаємо цей колір. Це дуже індивідуальна особливість кожної людини, що залежить від набутого ними досвіду. Встановити тут буд-які правила дуже важко, але з деякою вірогідністю можна припустити, що червоний колір асоціюється з вогнем і кров'ю, жовтий - з сонцем, синій - з небом, водою, зелений - з лісом, лугами.

Врешті-решт, існує таке поняття як чути колір, тобто кожному кольору співставляється певна музична нота. Це явище неможливо конкретно описати для кожного певного кольору, але не знайдеться ні однієї людини, яка стала б шукати вражень від яскраво-жовтого на басових клавішах роялю.

1.4. Вплив кольору на вегетативну нервову систему

Колір надає сильного впливу на формування психофізіологічного статусу організму людини. Цей вплив, в першу чергу, опосередковується діяльністю ВНС, її симпатичним та парасимпатичними відділами: СНС і ПНС.

Особливі заслуги в напрямку впливу кольору на ВНС належать школі відомого російського фізіолога - професора С. В. Кракова. Головним висновком багаточисельних експериментів, присвячених зв'язку кольорового зору з іншими органами чуття, було виявлення взаємозв'язку між кольоровим зором і ВНС, також гіпоталамусом, який, як відомо, відіграє інтеграційну роль в діяльності фізіологічних і психічних функцій організму. Вважається, що ядра передньої гіпоталамічної області тісно пов'язані з нейрогіпофізом, мають відношення до інтеграції ПНС, а ядра задньої гіпоталамічної області - до інтеграції СНС. Зорові провідні шляхи анатомічно тісно пов'язані зі всіма цими структурами.

Результати експериментальних робіт школи С. В. Кракова (1935-1951 рр.) показали, що кольорова дія призводить до певних змін в тонусі ВНС, а в свою чергу, зміни в тонусі ВНС вплинули на кольоровий зір.

Симпатикотропні подразники підвищують чутливість до синьо-зеленої частини спектру, а чутливість до червоно-жовтої частини у ока знижується. Особливо показове в цьому плані пряме введення в око адреналіну. І, навпаки, парасимпатикотропні агенти покращують чутливість до червоного і жовтого, а до синього і зеленого - знижують.

Сприйняття червоно-жовтої частини спектру викликає активацію СНС і гальмує ПНС. Синій і зелений надають депресивної дії на СНС і активізуючи на ПНС.

Із цього слідує, що чутливість ока до червоно-жовтої та синьо-зеленої частинам спектру носить реципрокний характер, аналогічно реципрокним взаємозв'язкам СНС і ПНС.

Зниження (або підвищення) чутливості до кольору означає збільшення (або зменшення) абсолютного порогу різниці даного кольору. Тим самим, активація СНС призводить до покращення розрізняння синього і зеленого, а відновленню балансу, так як жовтий з червоним стимулюють СНС, а синій із зеленим - ПНС.

Подібний характер взаємозв'язків сприйняття кольору з діяльністю ВНС, дозволяє зробити висновок про об'єктивну необхідності останньої в кольорових подразниках для своєї саморегуляції. Можна сказати, що організм, що знаходиться в стані "боротьби" або "втечі" має необхідність переважно в кольорах синьо-зеленої гами, ніж червоно-жовтої. В той же час, стан спокою та відновлення призводять до збільшення потреб у "активних" кольорах і зниженню - в "пасивних".

При домінуванні СНС подальше збільшення її активації, якій сприяють червоний і жовтий, може призвести до дистресу, порушенню гомеостазу і тому чутливість ока до цих кольорів знижується, вони як би не помічаються. Посилення чутливості до синього і зеленого надає гальмівної дії на СНС і сприяє відновленню балансу. Також небажана і довгочасна перевага ПНС, так як це знижує готовність організму до активних дій. Звідси зрозумілим стає покращення чутливості зору до "активних" кольорових подразників, що викликають підвищення тонусу СНС.

Це - спільна схема взаємозв'язку кольорового зору та ВНС, в рамках якої можливі певні нюанси в залежності від конкретних фаз в діяльності СНС та ПНС, індивідуальних особливостей реактивності ВНС. Так в дослідженнях М. К. Плишко було показано, що для стану функціонального збудження нервової системи характерний більш низький поріг (абсолютний) відмінності червоного кольору в порівнянні з зеленим, а особливо з синім. При функціональному гальмуванні спостерігалося обернене співвідношення порогів відмінності кольорів для даних кольорів.

Виходячи з цього, стає "психофізіологічно" зрозумілим ряд позитивних і негативних значень кольорів.
Так, синій в деякій мірі зелений, виправдовують свої характеристики як релаксуючі, заспокійливі і тому особливо переважні у виборі людьми, що мають необхідність в розслабленні та відпочинку. Однак, довгочасна дія цих кольорів призводить до гальмування і навіть депресії, викликає враження чогось сумного та нецікавого. Червоний та жовтий як стимулюючі також виправдовують свої традиційні характеристики кольорів "активного боку". В цих кольорах "зацікавлена" НС людини, що добре відпочила, відновила сили і відчуває потребу в інтенсивній діяльності, проявленні своєї енергії. Тривала дія цих кольорів може призвести до перезбудження, а потім до захисного гальмування НС.
Характер взаємозв'язку білого і чорного з функціонуванням ВНС є аналогічним: білий стимулює ерготропну систему організму, а чорний - трофотропну; Активація ПНС збільшує потрібність в білому кольорі, а СНС - в чорному. Після активного, напруженого, насиченого подіями дня (білий) наступає ніч (чорний), коли людина може розслабитися і відпочити. Якщо зранку пахмурно і в природі переважають свинцево-сині відтінки, то налаштуватися на активну роботу буває дуже важко, людина може впасти в пасивний, дрімотний стан і знаходитися в ньому достатньо довго. І, навпаки, яскравий, сонячний ранок сприяє швидкому переходу від сну до бадьорості, досягненню необхідного рівня активності.

Як вже відмічалося, характер впливу кольорового середовища на ВНС людини опосередковується її індивідуальною реактивністю, як протягом доби, так і протягом більш тривалого часу.

1.5. Вплив кольору на центральну нервову систему і психічну діяльність людини

Те, що колір впливає на діяльність центральної нервової системи в світлі вищевикладених експериментальних даних не викликає сумнівів. Однак, на відміну від вегетативної нервової системи, на яку безумовно впливає колір, взаємозв'язок між кольором і центральною нервовою системою людини являє більш складну картину. Якщо для ВНС колір - це, перш за все, кванти енергії, що потрапляють в організм із зовнішнього світу, то для ЦНС колір, якщо можна так висловитися, - і квант інформації про навколишній світ.

Завдяки певним відділам ЦНС у людини формуються кольорові відчуття, а інегративна діяльність ЦНС забезпечує функціонування кольорового сприйняття і більш складні форми опрацювання інформації. Специфічні ураження центральної нервової системи можуть призвести до втрати людиною здатності сприймати кольори частково або повністю, так названої кольорової агнозії. Взагалі розрізняють кольорову агнозію і кольорову сліпоту або дефекти кольоросприйняття. Взагалі кольорова агнозія не виключає кольоросприйняття та правильного розрізняння окремих кольорів. Але хворі з кольоровою агнозією нездатні розв'язувати по кольоровій класифікації, предметному відношенні кольору. Наприклад, вони не можуть сказати який колір у апельсину, моркви і т.д.

Кольорова агнозія має центральне походження. При кольоровій сліпоті спостерігається або тотальна, або парціальна відсутність кольоророзрізняння. Цей дефект може мати як периферичне походження (ураження сітківки), так і центральне, особливо, при ураженні 17 поля потиличної кори головного мозку. Таким чином, вплив кольору на ЦНС, з одного боку, опосередковано діяльністю її кольорового аналізатора (специфічний інформаційний канал), а з іншого - ВНС (неспецифічний енергетичний канал).

Колір, як енергія, необхідний для підтримання тонусу центральної нервової системи. Відомі випадки так званого „кольорового голодування", коли при кольоровій бідності оточуючого пейзажу та обстановки розвивалися симптоми астенизації. У дітей, що тривалий час проживали в умовах "кольорового голодування", спостерігаються навіть затримки інтелектуального розвитку.

Енергетичний бік впливу кольору на центральну нервову систему вивчений ще недостатньо. Факти, що є в кольоровій психології носять фрагментний характер. Одним з небагатьох, достатньо широко освітлених аспектів цієї проблеми є кольорові переваги. Здавалося б, перевага в кольорі має пряме відношення до питання про енергетичний вплив кольору на ЦНС. Однак, не виключаючи інші фактори, що впливають на надання кольорової переваги людини, неможна заперечити, що на них суттєво впливають енергетичні характеристики кольору.

1.6. Надання кольорових переваг

Перечислення всіх ймовірних факторів, що визначають надання кольорових переваг у людей зайняло б достатньо багато місця. Частина з них пов'язана з культурними звичаями та традиціями, символікою кольору, інші з індивідуальними особливостями людини, треті - з характеристиками кольорового подразника. Не виключено відокремлення й іншого виду подібних факторів. Так, наприклад, Л.П. Урванцев (1981) виділяє п'ять факторів: адаптація; розміри кольорового зразка; принцип афективного контрасту; фон, на якому знаходиться кольоровий зразок; насиченість та яскравість. Неважко помітити, що, у меншій мірі, три з п'яти перекислених факторів пов'язані з енергетичними характеристиками кольору.

За даними об'ємного аналізу надання переваг у кольорі психічно здорових піддослідних, проведеного А.Н. Рум'янцевою (1986), їх колірні симпатії визначалися, як мінімум, двома факторами: емоціональною оцінкою кольору, як певної цілої цілісності та усвідомленою або не усвідомленою емоціональною оцінкою колірних асоціацій. Не дивлячись на дещо невлучне формулювання фактори, що виділила А.Н. Рум'янцева також виявилися пов'язаними з двома боками впливу кольору - енергетичної та інформаційної.

Взагалі можна сказати, що енергетичний аспект впливу кольору вважається одним із провідних при формуванні надання переваг у кольорі. Тим самим, надання переваг у кольорі у певної людини може відображати об'єктивну потребу його центральної нервової системи в енергетичній дії кольору.
Було виявлено, що показник активації ЦНС (рівень біоелектричної активності - РБА) достовірно пов'язаний з наданням переваг певних кольорів тесту М. Люшера. При активації НС спостерігалося надання переваги фіолетовому, червоному і жовтому кольорам, тоді як при гальмуванні, навпаки, ці кольори були відкинуті. В цілому, низькому РБА відповідало надання переваг у кольорах червоно-жовтої частини спектру над синьо-зеленою, а для високого рівня РБА спостерігалося обернене співвідношення. Особливо виразною ця тенденція проявилася в діапазоні альфа ритму. При цьому варто відмітити той факт, що піддослідні з низьким РБА оцінюють свій стан як більш активний, бадьорий, працездатний, ніж піддослідні з високим показником РБА. Звідси можна зробити висновок, що надання переваг у кольорі червоно-жовтої частини спектру відображає стан підвищеної активації центральної нервової системи.

1.6.1. Надання переваг у кольорі дитячого віку

Експериментальне вивчення надання кольорових переваг дітей дошкільного віку в XIX столітті спочатку було пов'язано з проблемою вікових меж здатності розрізняти кольори. В огляді К.В. Бородіна (1972) приводяться результати цих робіт і робиться висновок про відсутність будь-якої закономірності н наданні переваг у кольорі у дітей: "... взагалі не існує певного порядку надання переваг у кольорі".

В таблиці 4 зведені воєдино результати 12 експериментальних робіт: У.Ю. Уффельмана (1881), У.А. Біне (1890), м. Шинна (1905), У.А. Габбіні (1893), Р. Мардесена (1903), Ч. Майерс (1908), Е. Вулі (1909), В.П. Бражас (1911), В. Прейєра (1912), К. Валентайн (1914), Р. Степлз (1932), що дало можливість виявити ведучу тенденцію в наданні переваг у кольорі.

Таблиця 4

Колір Позиція кольору в колірному раду надання переваг Середній ранг
1
2
3
4
5
6
7
8
Червоний
8
2
1
1
       
1.58
Жовтий
3
4
1
1
 
1
 
1
2.00
Блакитний/синій
1
1
4
1
2
   
1
3.70
Коричневий  
1
 
1
3
     
4.20
Зелений  
3
1
1
   
1
2
4.75
Помаранчевий    
2
1
   
2
 
4.80
Фіолетовий      
2
 
2
 
1
5.60

Р. Франсе в "Психології естетики", а також М. Сент-Джодж і В Уолтом роблять висновок про "вродженості в наданні кольорових переваг у дітей". За їх даними, діти у віці до одного року незалежно від національності і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам: червоному, жовтому та помаранчевому. Меншою популярністю користуються синій, зелений і фіолетовий.

Любов дітей до кольорів "активної сторони" проявляється і в їх малюнках. В роботі В.С Мухіної (1981) показано, що діти дошкільного і молодшого шкільного віку частіше за все використовують в своїх малюнках кольори з характеристиками "яскравий", "світлий", "чистий". Надання переваги у них настільки виражена, що діти намагаються використовувати ці кольори при малюванні якомога частіше, що в свою чергу, призводить, з точки зору дорослого спостерігача до нереалістичного зображення. Так виникають червоні і жовті будинки, літаки, люди, дерева і т.д. Похмурі, холодні, темні відтінки використовуються дітьми (особливо до 5-ти років) тільки в тих випадках, коли дорослий просить їх намалювати дещо неприємне для дитини. При цьому, діти могли давати пояснення типу: „чорне-брудне-негарне".

При обґрунтуванні свого вибору в кольорі діти не спираються на предметні асоціації кольору, а виходять з вражень, що викликає у них той або інший певний колір. Яскраві кольори їх радують і приваблюють, погляд дитини сам тягнеться за таким кольором. Причому, слід відмітити, що вплив червоного, жовтого та інших яскравих кольорів не дратує дітей молодшого віку, а навіть заспокоює, дозволяє дитині почувати себе комфортно. Засновник Вальдорфської школи педагогіки Рудольф Штейнер радив вихователям використовувати червоний колір для заспокоєння дитини трьох-чотирьох років.

Подібні факти дають підставу вважати, що нервова система здорової дитини дійсно об'єктивно потребує енергетичного впливу довгохвильової частини спектру (переважно); яскраві, світлі відтінки надають впливу на ЦНС, без якого вона обійтись не може. Кольори можна порівняти з вітамінами, необхідними дитині для свого росту і розвитку, і по аналогії з явищем авітамінозу, влучно сказати про "кольорову депривацію", яка може призвести до затримки і порушення нормального ходу розвитку нервово-психічної діяльності дитини. В цьому зв'язку, можна припустити, що так звані "нічні страхи" дітей молодшого шкільного віку, при яких дитина не може заснути в темній кімнаті із-за страху перед її чорнотою і вимагає привідкрити двері або увімкнути світло, пов'язані, крім усього іншого, і з кольоровою (світловою) деривацією". Страх дитини, тим самим, відображає фрустрацію, можливо, загостреної потреби в дії кольору на його ЦНС.

Не дивлячись на різноманітність методологічних підходів і методик дослідження в розглянутих роботах, тенденція надання переваг у дітей світлим стимулам проявляє себе постійно.

1.6.2. Надання переваг у кольорі дорослого населення

Якщо колірні симпатії дітей обумовлені, перш за все, енергетичними характеристиками кольору, то у дорослих вони не в меншій мірі залежать і від інформаційного складника впливу кольору, що, в свою чергу, визначається суспільно-культурним досвідом, традиціями колірної символіки, модою і т.д. Надання переваг у кольорі дітей набагато менш індивідуальні, ніж у дорослих, тому виявлення якоїсь однієї спільної тенденції для останніх досить проблематично. Однак подібні спроби неодноразово мали місце.

Найбільш широкомасштабне з подібних досліджень було проведено R.W. Bunham, R.M. Yanes та C.J. Bartleson (1963), що дослідили 21060 піддослідних різноманітної статі та віку. Перевагу здобули блакитний, червоний, зелений, фіолетовий, помаранчевий та жовтий.

Схожі результати, поставивши перед собою задачу визначення нормативних показників надання переваг у кольорі у дорослих, отримали А.Е. Ольшаннікова, В.В. Семенов та Л.М. Смирнов (1976) при вивченні вибору кольорів 386 піддослідних. Найпривабливішим піддослідні обрали блакитний колір. Слідом за ним розташувалися білий, зелений, червоний, синій, жовтий, сірий, фіолетовий та чорний.
Г. Фрілінг та К. Ауер (1973) вказують на те, що з віком росте падання переваги більш темним, спокійним відтінкам - коричневому, оливковому, сірому, чорному, але в цілому, досі, частіше надають перевагу червоному, жовтому, зеленому та синьому. При цьому чоловіки більше симпатизують червоному та жовтому, а жінки - синьому.

А.М. Еткінд (1985) вказує на дещо інші залежності вибору кольору. Так піддослідні юнацького віку в його виборі надавали значної переваги синьому і чорному в порівнянні з людьми похилого віку. Але разом з тим, останні частіше надавали перевагу сірому і коричневому кольору. Крім того, молоді піддослідні "недолюблювали" відтінки зеленого. Статева відмінність відобразилася в наданні переваги жовтому: він частіше обирався чоловіками. У відношенні 2-х кольорів (в якості експериментальної методики використовувався тест Люшера) була виявлена значимість фактору освіти: піддослідні з вищою освітою рідше надавали перевагу синьому та фіолетовому.

Надання переваг у кольорі у дорослих за І.А. Скоттом представлена у таблиці 5.

А надання переваг у кольорі у дорослих за К. Флейнгаузом - у таблиці 6. А за Б.А. Базисом - в таблиці 7.

Таблиця 5

Колір Позиція кольору в колірному ряді надання переваг Сума
1
2
3
4
5
6
7
8
Сірий
68
106
78
98
95
147
129
79
800
Синій
189
118
119
107
114
68
68
17
800
Зелений
106
134
152
138
99
66
68
37
800
Червоний
186
150
120
11
880
74
57
22
800
Жовтий
96
113
116
87
91
112
97
86
800
Фіолетовий
91
78
81
88
95
57
106
204
800
Коричневий
39
67
78
109
153
94
131
129
800
Чорний
23
34
56
62
73
182
144
220
800
Сума
800
800
800
800
800
800
800
800
6400

Таблиця 6

Колір Позиція кольору в колірному раду надання переваг Сума
1
2
3
4
5
6
7
8
Жовтий
173
383
223
131
99
45
31
15
1000

Таблиця 7

Колір Позиція кольору в колірному ряді надання переваг Сума
1
2
3
4
5
6
7
8
Сірий
10
13
14
11
14
12
14
13
100
Синій
12
13
15
15
13
12
14
6
100
Зелений
19
19
18
15
12
7
7
3
100
Червоний
16
15
11
16
10
13
9
11
100
Жовтий
9
10
13
10
13
16
16
12
100
Фіолетовий
24
14
11
8
10
7
11
15
100
Коричневий
8
11
12
18
17
14
10
5
100
Чорний
1
4
5
7
11
19
18
35
100
Сума
100
100
100
100
100
100
100
100
 

Також було проведено дослідження надання переваг у кольорі дорослих обох статей у віці від 16 до 70 років. У середньому ранговий ряд надання їх переваг у кольорі мав наступний вигляд:

  1. Зелений
  2. Червоний
  3. Фіолетовий
  4. Синій
  5. Коричневий
  6. Сірий
  7. Жовтий
  8. Чорний

В експерименті прийняло участь 400 чоловік, 230 - жінок і 170 - чоловіків. Більша частина піддослідних прийшлася на вік від 21 до 34 років (195 чоловік). В якості експериментальної методики використовувався тест М. Люшера.

Фактори статі та віку для даної групи проявили себе традиційно: більш молоді піддослідні частіше обирали яскраві та світлі кольори, ніж похилі. Це ж достовірно і , в цілому, для чоловіків у порівнянні з жінками. Однак для піддослідних у віці від 45 до 54 років фактор статі опинився пов'язаний з оберненою тенденцією - жінки цього віку віддавали перевагу яскравим кольорам майже в два рази частіше, ніж чоловіки. Подібна тенденція підтвердилась і при використанні розширеного варіанту колірного тесту Люшера.

Не дивлячись на певний хаотичний порядок значень, отриманих в розглянутих роботах, їх результати дозволяють зробити ряд достовірних висновків. Господарююча тенденція дитячого віку - надання переваги яскравим і світлим відтінкам (особливо червоному і жовтому) у дорослих, практично, відсутня. Особливо це стосується жовтого кольору, який і не переходить в розряд взагалі відхилених, то починає викликати до себе „прохолодне" відношення. Віковою межею, що розділяє „дитячий" і „дорослий" типи колірного вибору може вважатися період від 15 до 20 років, тобто є час кінцевого формування центральної нервової системи людини. Надання переваги у кольорі синьо-зеленої частини спектру дорослими, нерідко, стає домінуючим над виборами червоного і жовтого.

Обслідування 5300 мешканців Німеччини обох статей від 16 до 70 років, що була проведене Г. Кларом у 1974 році, показало, що синій і зелений для них є набагато більш привабливими, ніж червоний і жовтий. Майже в 40% випадках на перші два місця піддослідні ставили або синій, або зелений, тоді як частота вибору червоного і жовтого на ці місця не перевищила рівня 29%.

Приведені результати дозволяють зробити висновок, що вплив синього і зеленого оцінюється дорослими піддослідними, як більш бажаний, ніж червоний і жовтий.

Ураховуючи ці дані, вибори кольору у дорослих можна розглядати як відображення переваги потребі в стабільному, врівноваженому стані, збереженні досягнутого і навіть релаксації над потребою в активності, рості та розвиту, яка домінує у дітей.

Л.Н. Миронова (1984), аналізуючи відмінності в наданні переваг у кольорі в залежності від віку і рівня освіченості, вважає, що прості, чисті, яскраві кольори діють на людину як сильні, активні подразники. Вони задовольняють потреби людей зі здоровою, не втомленою нервовою системою - діти, підлітки, молодь, люди фізичного труда, відкриті, прості і прямі натури. Складні, мало насичені, розбавлені відтінки діють, скоріше, заспокійливо, ніж збудливо, викликають більш складні почуття, відображають потреби суб'єктів достатньо високого культурного рівня і обираються частіше людьми середнього та похилого віку, інтелігентного труда, особами з втомленою і тонко організованою нервовою системою.

1.7. Колір та емоції людини

У "Вченні про колір" І.В. Гете писав: "колір - продукт світла, що викликає емоції". Коли ми кажемо: „почорнів від горя; почервонів від гніву; позеленів від злості; посірів від страху", то не сприймаємо ці вирази буквально, а інтуїтивно пов'язуємо емоціональні переживання людини зі здатним виразити їх кольором. Першим фактом, з яким стикався кожен дослідник відношення емоції - колір є те, що воно не носить випадкового характеру, емоції і колір „зчеплені" між собою на дуже глибокій основі. Кольори не є знаками емоцій, що здатні асоціативно викликати або виражати те або інше почуття, вони виникають перед людиною самі, як емоції, точніше, як об'єктивно втілені емоції. Чому це так?

Один із засновників експериментальної психології В. Вундт в "Основах фізіологічної психології" (1880) описує органічний взаємозв'язок відчуттів і почуттів. Філогенетично відчуття і почуття нерозривно пов'язані між собою. Для ряду модальностей, особливо інтерорецептивних (органічних), характерно, за словами Вундта, майже „бездоганне поглинання почуттям" усіх інших частин почуттів. В першу чергу це почуття задоволення і незадоволення. Вплив подразника викликає не тільки почуття (сенсорний компонент), але і почуття по відношенню до цього відчуття. Можна сказати, відчуття "пристрасне".

Другим суттєвим фактором являється достатньо жорстка ступінь "закріпленості" за певним кольором певних емоцій. Психічно здорова людина, як дорослий, так і дитина, починаючи з 3-4-х років, коли він може фіксувати свої враження, розуміє емоційний зміст основних кольорів і може їх диференціювати по емоціональному знаку.

Колегою професора Кракова Л.А. Шварц було виявлено помітну зміну колірної чутливості (порогів кольоровідмінності) в залежності від емоційного стану людини. Позитивні емоції, наприклад, радість, виявилися пов'язаними з підвищенням чутливості до червоного і жовтого і з пониженням - до синього та зеленого. При переживанні негативних емоцій спостерігалася обернена картина: чутливість до синього та зеленому збільшувалася, а до жовтого і червоного знижувалася. Цікаво, що вказані зміни кольорової чутливості відмічалися не тільки при актуальному переживанні емоцій, але і при спогадах про приємні або неприємних подіях. Тим самим, експериментальні дослідження Л.А. Шварц підтверджують положення Вундта про органічний зв'язок відчуттів та емоцій.

Результати наукових робіт показують, що колір пов'язаний з емоціями на найрізноманітніших рівнях психічної діяльності людини вже з раннього дитинства і ядро кольороемоціональних значень є принципово схожим у дітей і у дорослих.

В.Ф. Петренко і В.В. Кучеренко вивчали можливість діагностування емоційних станів піддослідних методом надання кольорових переваг (тест Люшера). З ціллю верифікації результатів емоційні стани викликалися у піддослідних за допомогою гіпнотичного впливу. Знаходячись в такому стані "радості", піддослідні частіш за все надавали перевагу червоному і жовтому, а відштовхували коричневий і чорний. Прищеплення "почуття провини" викликало надання переваги сірому і синьому кольору, а червоний і жовтий, навпаки відійшли в кінець кольорового ряду.

А.М. Еткінд (1979; 1980-1985) провів серію досліджень кольороемоційних значень у дорослих. В першій роботі (1979) вивчалося спряження восьми кольорів тесту М. Люшера з 9 основними емоціями за К. Ізардом. В таблиці 8 представлені частоти асоціацій кольорів (в %) з емоціональними факторами Ізарда (в кожний фактор включено по три окремих емоції).

Емоція радості, що відображає факт задоволення потреби (або її перевиконання), тобто, психофізіологічно і психологічно проставлена першим трьом і в своєму колірному значенні протилежна негативним переживанням.

Що стосується таких емоцій як "цікавість", "здивування", "огида", "сором", то їх колірні профілі далеко не так однозначні і психологічно зрозумілі. Складається враження, що піддослідні дуже затруднялися при визначенні колірних профілів, що мають, на відміну від попередніх, значно меншу степінь внутрішньої злагодженості.

1.8. Колір і характер

Різноманітність теоретично-методичних підходів у вивченні індивідуальних та типологічних особливостей людини значно затрудняє продуктивне порівняння результатів, отриманих при дослідженні взаємозв'язків між відношенням до кольору і характером. Взагалі використовується поняття „характер" достатньо умовно - як позначення стійких зовнішніх факторів (що стосуються поведінки), що себе проявляють та внутрішніх (психічних) умов. Найчастіше спеціально не диференціюється поняття темперамент, характер, особистість, оскільки в різноманітних психологічних школах їм дається найрізноманітніше трактування, а також тому, що дійсно не так важливо яка із перерахованих інстанцій надає більшого впливу на відношення суб'єкта до кольору, а важливо встановити, що подібний вплив взагалі існує.

Л.П. Урванцев (1981) говорив про наявність залежності між наданням переваг у кольорі та факторами "екстраверсії" та "нейротизму" за Айзенком. Піддослідні з високими показниками нейротизму лише невелику кількість кольорів оцінюють нейтрально. Кількість кольорів, яким вони надають перевагу у інтровертів в два рази менше, ніж у екстравертів. Останні частіше обирають відтінки червоного і жовтого і рідше - синього та зеленого. У інтровертів Л.П. Урванцев відмічає протилежну тенденцію.
У дослідженні І.М. Дашкова та Є.А. Устиненко (1980) кореляції між наданням переваг у кольорі (за тестом Люшера) і факторами посібником з питаннями Айзенка виявлено не було.

При дослідженні 100 студентів отримана пряма кореляційна залежність між наданням переваг червоному кольору і рівнем екстраверсії. Піддослідні з високими показниками екстраверсії достовірно частіше надавали перевагу червоному, ніж піддослідні з низьким рівнем екстраверсії (інтроверсією). В ході дослідження був виявлений факт високого рівня схожості у виборі кольорів піддослідних з полярними оцінками по шкалі "екстраверсія". Особливо, це відноситься до червоного кольору: і виражені екстраверти та інтроверти виявляли найчастіше надання переваги саме йому. Мабуть, це відобразилося на відносно невисокому показнику лінійної кореляції Персона для червоного кольору. Факт цієї схожості підтверджує припущення А.М. Еткінда (1985) про переважно нелінійний характер зв'язку між колірними виборами та оцінками рис особистості за допомогою опитувальних методів.
При всій заманливості знаходження певного, стійкого зв'язку між особистими рисами людини та його відношенням до кольору, слід визнати, що шлях пошуку лінійної кореляційної залежності між виборами кольору та показниками особистих опитувань є малоперспетивним.

В якості альтернативи можна розглядати підхід, запропонований самим М. Люшером в книзі "Чотирикольорова людина" (1977), де основою типології характерів служить сам колір.

Значно об'єднує можливості вивчення зв'язків кольору з типовими особливостями особистості людини те, що дослідники, як правило, використовують лише один засіб виявлення відношення людини до кольору - метод кольорових переваг. Тому викликає особливу цікавість робота І.Г. Безпалько (1975), в якій вивчалося співвідношення між порогами кольоророзрізняння та симатотипамію. Було виявлено, що середні величини колірних порогів для пікніків та астеніків різко та достовірно відрізняються між собою по всьому спектру кольорів. Колірні пороги у пікніків перевищували аналогічні астеніків. При чому, ці відмінності значно перевищували коливання колірних порогів, обумовлені зміною емоційного стану. У пікніків зі зміною емоційного стану виникала якісна зміна профілю порогів кольоророзрізняння (співвідношення порогів червоного та синього), а у астеніків - кількісне. Автор роботи не виключає, що подібні відмінності між пікніками та астеніками можуть мати відношення до запропонованої Е. Кречмером (1924) структурі емоціональності у даних симатотипів (диатетична шкала настрою пікніка: від веселощів до смутку, психоестезична - астеніка: від підвищеної до пониженої чутливості).

Ще одним обмеженням, що служить можливістю знаходження взаємозв'язку між відношенням до кольору та характером слід визнати обмежене число показників, що характеризують особливості надання переваг у кольорі у людини. Очевидно, що тільки колірних рангів явно недостатньо для виявлення можливих кореляцій. Спробою подолання цього обмеження стало дослідження І.І. Кутько (1997) про взаємозв'язки надання переваг у кольорі та акцентуацією характеру у підлітків.

1.9. Відношення до кольору у процесі мислення

Вплив кольору на психічний апарат людини зачіпає не тільки його емоції та характер, але і пізнавальні процеси, і перш за все, - мислення. Мова йде не про інформаційний, а енергетичний бік впливу кольору, і тим самим, не про зміст процесу мислення, а його динамічних, енергетичних характеристиках. З цієї точки зору, мислення предстає і перед самим суб'єктом мислення, і перед зовнішнім спостерігачем (експериментатором), не як послідовність ціленаправлених асоціацій, суджень, тверджень, а як особливого виду психічну напругу, що закінчується у випадку знаходження рішення розрядження, що задовольняє суб'єкта.

Емпіричні спостереження показують, що в різноманітних кольорових середовищах людині "думається" по різному: вплив кольору може або заважати, або сприяти рішенню завдання.

Г. Фрілінг та К. Ауер (1973) не рекомендують фарбувати в темні, "холодні" тони ті приміщення, в яких люди займаються розумовою працею - шкільних класів, студентських аудиторій, наукових відділів, лабораторій і т.п. Подібні кольори викликають гальмування та знижують ефективність розумової діяльності. Це стосується не тільки стін, стелі або підлоги, але і меблів. Навпаки, кольори "активного боку" покращують мислення, підвищують її продуктивність. В уявленні піддослідних успішний розв'язок задачі асоціюється з яскравими, світлими відтінками.

В дослідженні А.І. Берніцкаса (1980) було отримано 8 колірних профілів інтелектуальних емоцій, які автор спів ставляє з основними фазами процесу мислення. Для таких емоцій як "здогадка", "здивування", "впевненість" спільним є вибір найяскравіших і світлих кольорів тесту М. Люшера - червоного і жовтого. Рідше за все з цими емоціями піддослідні асоціювали чорний, сірий та темно-синій. Разом з тим, "сумнів" і "засмучення" пов'язувались піддослідними з сірим, коричневим, чорним і темно-синім. Цікавим виявився колірний профіль "зрозуміло". Слідом за жовтим і червоним у ранговому ряді виборів піддослідні розмістили чорний колір. Інтерпретуючи даний факт, А.І. Берзніцкас вказує, що почуття зрозумілого пов'язано з емоцією "приємно". Їх взамозв'язок може бути виражений у вигляді Образної кривої "U": найбільш зрозуміло те, що максимально приємно або неприємно.

В дослідженні М.А. Густякова (1986; 1988) вивчалася динаміка надання кольорових переваг у піддослідних в процесі розв'язання задачі. Було виявлено, що зміна типу кольорового вибору в процесі розв'язання несе інформацію про можливий успіх, або невдачу. Піддослідні, які після першого вибору яскравих та світлих кольорів тесту Люшера починали надавати перевагу темним, похмурим відтінкам, не знаходили розв'язку задачі і відмовлялися від подальших зусиль для її розв'язку.

Негативним в цьому випадку був і перший вибір переважно темних кольорів. Однак у частини піддослідних з подібним типом вибору було відмічено в процесі розв'язку задачі зміна типу надання колірних переваг на обернений (вибір в якості симпатичних - яскравих кольорів), що виявилося діагностичною ознакою успішного розв'язку задачі. Нерідко, піддослідні надавали перевагу червоному та жовтому. Відсутність динаміки в виборах кольору є однозначною ознакою невдачі у розв'язанні запропонованої задачі, незалежно від початкового варіанту надання переваги у кольорі.

В цьому зв'язку цікавить питання про зв'язок між відношенням до кольору та інтелектуальним рівнем людини. Як показують результати робіт дослідників, що застосовують колірний тест Люшера для осіб з більш низьким освіченим індексом, менш культурних, із так званих „нижчих" слоїв суспільства характерним є надання переваги фіолетовому кольору. Піддослідні, що страждають олігофренією, відчувають підвищену цікавість до яскравих кольорів, їх „улюблене" сполучення - червоний і фіолетовий. При інтерпретації подібних результатів, зазвичай, посилаються на незначний рівень інтелектуального контролю емоцій, домінування ефекту над інтелектом.

Як правило, люди, яких відносять до інтелектуальної еліти уникають в повсякденному житті, особливо в одязі, яскравих відтінків, надаючи перевагу спокійним, пастельним тонам.

Зв'язок кольору та мислення, інтелекту носить складний, неоднозначний характер. При чому, цей зв'язок, безумовно опосередкується емоційною сферою особистості.

1.10. Символіка кольору

Символіка кольору опирається на об'єктивні особливості психіки, на все можливі асоціації, нерідко доволі прості: зелений - весна, пробудження, надія; синій - небо, чистота; червоний - вогонь, кров; жовтий - сонце, життя; чорний - темнота, страх, незрозумілість, смерть. Таке мотивування має в свій основі життєвий досвід, який доповнюється міфологічними, релігійними та естетичними поглядами. Як правило, синій колір означає мислення, жовтий - інтуїцію, червоний - переживання, зелений - функцію сприйняття. Але буває, так що в одному і тому ж кольорі поєднуються протилежні значення, наприклад, жовтий - жіночність та зрада. З іншого боку одному і тому ж абстрактному поняттю відповідають різні кольори: любов - материнська - білий, - до Бога - синій, - до себе - жовтий, - до коханого - червоний, до друга - зелений, секс - чорний.

Це можна сказати про максимально насичені кольори, так як при зміні кольору його символіка теж змінюється, так, наприклад, червоний - активність, пристрасть, при добавленні білого стає рожевим, що символізує ніжність. При добавленні чорного стає бордовим, що має „аморальний" символістський зміст. Найурочистіше сполучення - це білий, червоний і позолота. Постійні і канонізовані значення кольорів в геральдиці.

В таблиці 9 приведені дорогоцінні метали та камені, що відповідають даним кольорам, а також символістичні значення, якими геральдика наділяє певні кольори.

Червоний Синій Зелений Чорний
Рубін Сапфір Смарагд Алмаз
Право
Сила
Мужність
Любов
Хоробрість
Слава
Честь
Чесність
Свобода
Віра
Надія
Здоров'я
Постійність
Скромність
Смерть
Траур
Спокій

 

Жовтий, золото Білий, срібло Пурпуровий
Топаз Перли Аметист
Верховність
Велич
Повага
Чудесність
Багатство
Чистота
Незайманість
Мудрість
Безтурботність
Високопоходженість
Влада
Верховність
Гідність
Велич

Колір здатний викликати певний емоційний і душевний стан, але один і той же колір у людей різних народів викликає різні емоційні враження, наприклад, у Європі траур чорного кольору, А у Китаї та Японії, навпаки, білий. Зелена барва для європейців символізує мирні надії, а в країнах ісламу це барва бойових стягів. В Європі фіолетовий колір символізує дружбу, велич, розкіш. Це колір єднання. Він уособлює чоловічу силу, злагоду, колективні цінності. А в Японії цей колір виражає сум, біль.

1.11. Колір і його місце

Психологічного впливу на людину надають не тільки окремі кольори, але і сполучення кольорів. І тут дуже велике значення має розташування кольорів у просторі. Наприклад, червоний колір збуджує, а зелений заспокоює, але розташування як на малюнку 5 вони повністю врівноважуються і досягається спокій. Навпаки, малюнок 6 показує нам динамічну колірну сукупність контрастних кольорів.
Психофізіологічний вплив кольору в значній ступені залежить від: більшої або меншої насиченості кольору, розміру кольорової плями, відстань і напрямок звідки діє колір. Колір розташований по вертикалі сприймається легким, по діагоналі - динамічним, по горизонталі - стійким.

На малюнку 7 зображено напругу кольору знизу - композиція природна і стійка. На малюнку 8 - зверху - неприродність положення, високий тиск. А на малюнку 9 з будь-якого краю - нестійкість композиції. Кольори розташовані як на малюнку 10 створюють враження левітаційної площі. Концентрація активного кольору в правому верхньому кутку, що зображена на малюнку 11, активізує композицію, все збільшує у розмірі. Навпаки, в лівому нижньому кутку, що зображений на малюнку 12, створює ілюзію пасивності, руху назад. Колір представлений кругом, що зображений на малюнку 13, збільшує площину і створює рух вперед, враження посилюється якщо це жовтий, червоний або помаранчеве коло. Квадрат пофарбований в холодні відтінки, навпаки, створює враження увігнутості та зжатості (малюнок 14).

Із назви „активні" і „пасивні" витікає, що певні кольори володіють більшою або меншою силою емоційного впливу. Щоб нейтралізувати помаранчевий і синій кольори потрібно значно більше синього, ніж помаранчевого, як це зображено на малюнку 15.

Малюнок 5

Малюнок 6

Малюнок 7

Малюнок 8

Малюнок 9

Малюнок 10

Малюнок 11

Малюнок 12



Малюнок 13

Малюнок 14

Малюнок 15

Якщо ми хочемо щоб по силі впливу обидві декоративні форми були однакові, необхідно змінити співвідношення пофарбованих поверхонь. Часто ми судимо про колір по його візуальній вагомості. Якщо на будь-якій поверхні знизу дані темні кольори, а зверху - світлі, то таке рішення викликає стабільне враження. Навпаки, буде враження нестійкості. Що стосується впливу кольору на відстані, то характерно що найбільшу відмінність має сполучення чорного кольору на жовтому фоні. По мірі погіршення контрастності розташовуються наступні сполучення кольорів:

  • Жовтий на чорному.
  • Білий на синьому.
  • Чорний на помаранчевому.
  • Помаранчевий на чорному.
  • Чорний на білому.
  • Білий на червоному.
  • Червоний на жовтому.
  • Зелений на білому.
  • Помаранчевий на білому.
  • Червоний на зеленому.

Існує об'єктивний зорово-психологічний факт сприйняття об'єктів по подібності. Наше око і психіка перш за все виявляє подібні об'єкти по яким-небудь якостям; або по подібності форм, або по подібності кольору, як це зображено на малюнку 16.

горизонтальна композиція

діагональна композиція

1.12. Роль кольору у житті людини

"Ті кольори, в які ви одягнені впливають на те, як оточуючі сприймають вас," - таку заяву зробили італійські психологи приблизно чотири десятиліття тому, і це спричинило справжній бум у Європі. Визначення кольору, який вам підійде, або вашої особистої колірної гамми перетворилося на справжню індустрію в 70-80-х роках.

На початку 90-х років колірний аналіз почав вриватися в світ бізнесу, оскільки він виявився необхідним не тільки жінкам (і діловим жінкам, зокрема). Бізнесмени стали розуміти, що більш гнучкий, добре спланований гардероб підвищує їх упевненість в собі, вони починають виглядати більш представницько, на голову перевищуючи своїх колег.

До змісту

2. Експериментальна частина

2.1. Проблема та мета дослідження

В наш час, час науково-технічного прогресу, коли велика кількість людей працює та навчається в великому нервовому напруженні, коли нас переслідують стреси, а інколи - невпевненість у завтрашньому дні, результатом яких є розвиток різних хвороб, а, насамперед, психічних, гостро постає проблема якомога безболісними методами знизити (послабити) нервове напруження, а водночас підвищити працездатність та врівноваженість.

Одним із методів (як вважають багато вчених-психологів) є метод - кольоротерапії (безболісний і на перших етапах - ефективний).

Тому я вирішила провести дане соціологічне дослідження, яке полягає в тому, що чи дійсно має значення вплив відповідних кольорів на психічний стан людини, її працездатність, заспокійливість.
Мета мого соціологічного дослідження полягає у вивченні впливу кольорів на організм підлітка та на основі вивчення надання рекомендацій щодо профілактики нервового напруження з урахуванням характеру дії (впливу) кольору на людину.

2.2. Завдання дослідження

Завданням мого соціологічного дослідження є: за допомогою соціального опитування (за зразком питань анкети) зібрати інформацію про кількість підлітків, в яких відповідні кольори, яким вони надають перевагу сприяють підвищенню працездатності, а значить і більшій успішності у навчанні.

2.3. Спосіб збору інформації

Своє дослідження я проводила за допомогою соціологічного опитування. Основною сукупністю мого опитування являлися підлітки віком 14-15 років.

Опитування проводилося за такими питаннями:

  1. Який колір ваш улюблений?
  2. Який колір вас дратує?
  3. Який колір вас заспокоює?
  4. Відтінки яких кольорів одягу та аксесуарів ви обираєте, коли хочете звернути на себе увагу?
  5. Якого кольору шпалери у вашій кімнаті?
  6. Рівень ваших навчальних досягнень:
  • середній;
  • достатній;
  • високий.

2.4. Результати дослідження

Виходячи з інформації, отриманої при соціальному опитуванні, я отримала певні результати.
А порівняння даних щодо переважаючих (улюблених) кольорів учнів з рівнем навчальних досягнень представлено в таблиці 10.

Таблиця 10

Колір Рівень навчальних досягнень
Середній Достатній Високий
Білий
0%
2%
0%
Жовтий
2%
6%
0%
Помаранчевий
2%
2%
0%
Рожевий
0%
2%
0%
Червоний
0%
0%
0%
Блакитний
4%
12%
0%
Синій
2%
4%
0%
Фіолетовий
0%
0%
0%
Салатовий
0%
6%
0%
Зелений
0%
16%
0%
Коричневий
0%
0%
0%
Сірий
0%
0%
0%
Чорний
10%
28%
0%

До змісту

3. Висновок

Колір несе нам не тільки інформацію, але і безліч можливостей для розвитку і досягнення бажаного. Нам зостається тільки навчитися читати цю інформацію і вміти самим правильно внести її в життя. А в цьому, до речі, допомагає бірюзовий та смарагдово-зелений.

Отже, у своїй роботі я розглянула характеристику основних кольорів та їх різноманітний вплив на організм людини, зокрема на вегетативну та центральну нервові системи. Визначила три види впливу кольору на людину і її психіку. Знайшла і описала різницю у наданні переваг у кольорі у дітей та дорослих та взаємозв'язок кольору та емоцій. У своїй роботі я також розглянула вплив кольору на процеси мислення та особливості символіки кольорів.

У заключення надаю стислу характеристику найголовніших, з точки зору митців, чотирьох кольорів:

  • Червоний - збуджуючий, зігріваючий, активний, енергійний, проникаючий, тепловий, активізує всі функції організму; використовується для лікування вітряної віспи, скарлатини, корі та ряду шкіряних захворювань; на короткий час збільшує м'язову напругу, підвищує кров'яний тиск, прискорює ритм дихання.
  • Жовтий - тонізуючий, збадьорюючий, зігріваючий, збільшуючий м'язову діяльність, стимулюючий діяльність ЦНС, надає лікувальної дії при захворюваннях травного тракту, печінки, нирок та ревматизмі.
  • Зелений - зменшує кров'яний тиск і розширює капіляри, заспокоює, знімає напругу, полегшує невралгії та мігрені, використовується при лікуванні астми, ларингіту.
  • Синій - уповільнює сердечну активність, діє седативно, заспокійлива дія може перейти в гальмівне, депресію. Сині промені застосовують при лікуванні запальних захворювань очей, вітрянці, скарлатині.

Отже, взагалі зовсім не обов'язково бути маркетологами, рекламістами або психологами, щоб вміло користуватися кольором. Достатньо просто знати як впливає колір і чого ми хочемо досягти. Ну і, звичайно, трішечки фантазії та почуття міри.

До змісту

Список використаної літератури:

  1. Бажин Е.Ф., Эткінд А.М. Цветовой тест отношений (ЦТО). Методические рекомендации. Л., 1985. 18 с.
  2. Базима Б.А., Густяков Н.А. О цветовом выборе как индикаторе эмоциональных состояний в процессе решения малых творческих задач. //Вестник ХГУ. Харьков, 1988. N 320. с. 22-25. http://www.colorpsy.boom.ru/Think3.htm
  3. Базима Б.А., Кутько И.И. Цветовые предпочтения подростков с акцентуациями характера. //Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. Том 97, №1, 1997 г. с. 24-28. http://www.colorpsy.boom.ru/Colorakcent.htm
  4. Базима Б.А. Взаимосвязь цветовых предпочтений и идентификации с цветом. //Материалы конференции "Актуальные вопросы практической психологии и логопедии в учреждениях образования и охраны здоровья Украины". Харьков., 1998 г. с. 106-109. http://www.colorpsy.boom.ru/Colorident.htm
  5. Бардін К.В. Развитие цветоразличения в онтогенезе человека. //Сенсомоторные процессы. М., 1972. с. 244-264.
  6. Берзницкас А.И. Экспериментальное исследование некоторых характеристик интеллектуальных эмоций. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук. Л., 1980.
  7. Беспалько И.Г. О соотношении между цветовыми порогами, соматотипом и эмоциональным состоянием. //Математические методы в психиатрии и неврологии. Л., 1972. с. 176-178.
  8. Бразман М.Э., Дорофєєва Э.Т., Щербатов В.А. О дифференциации некоторых эмоциональных состояний методом измерения цветовой чувствительности. //Проблемы моделирования психической деятельности. Новосибирск, 1967. с. 171-174.
  9. Беккер Л.М. Психические процессы. т. 2. Л., 1981. 325 с.
  10. Ворсобін В.Н., Жидкін В.Н. Изучение цвета при переживании положительных и отрицательных эмоций дошкольниками. //Вопросы психологии. 1980. №3. с. 121-124.
  11. Вундт В. Основы физиологической психологии. М., 1880. 589 с.
  12. Густяков Н.А., Базима Б.А. К вопросу о взаимосвязи мотивов и мышления. //Вестник ХГУ. Харьков, 1986. N 287. с. 18-25.
  13. Дашков И.М., Устинович Е.А. Экспериментальные исследования валидности шкалы субъективного предпочтения цвета (тест Люшера) Проблемы моделирования. Диагностика психических состояний в норме и патологии. Л., 1980. с. 115-126.
  14. Дорофєєва Э.Т. О возможных критериях распознавания эмоциональных состояний. //Проблемы моделирования психической деятельности. Новосибирск, 1968. вып. 2. с. 279-280.
  15. Дорофєєва Э.Т., Карпінский А.М., Случєвский Ф.И., Щербатов Б.А. Некоторые пути объективных дифференцировок особенностей эмоционального фона при различных психопатологических состояниях. //Актуальные вопросы клинической психопатологии и лечения душевных болезней. Л., 1969. с. 47-52.
  16. Дорофєєва Э.Т. Сдвиги цветовой чувствительности как индикатор эмоциональных состояний. //Психические заболевания. Л., 1970. с. 319-326.
  17. Дорофєєва Э.Т., Постніков В.А., Плишко Н.К. и др. К проблеме объективации клинических картин психологическими методамиисследований. //Психология и медицина. М., 1978. с. 82-88.
  18. Дерібєре М. Цвет в жизни и деятельности человека. М., 1965.
  19. Зайцев В.П., Айвазян Т.А., Таравкова И.А. и др. Изучение диагностических возможностей цветового теста у больных сердечно-сосудистыми заболеваниями. //Психологический журнал. 1989. т. 10. №3. с. 106-110.
  20. Иванов Л.М., Урванцев Л.П. Экспериментальное исследование цветовых ассоциаций. //Проблемы рационализации деятельности. Ярославль, 1978. вып. 2. с. 55-64.
  21. Ізард К. Эмоции человека. М., 1980.
  22. Кітаєв-Смик Л.А. Психология стресса. М., 1983. 368 с.
  23. Кравков С.В. О связях цветового зрения с вегетативной нервной системой. //Проблемы физиологической оптики. М., т. 1. 1941.
  24. Кравков С.В. О взаимодействии органов чувств. //Исследования по психологии восприятия. Л., 1948. с. 23-42.
  25. Кравков С.В. Глаз и его работа. М., 1950.
  26. Кравков С.В. Цветовое зрение. М., 1951.
  27. Люшер М. Сигналы личности. Воронеж, 1993. 160 с.
  28. Магия цвета. Харьков 1996.
  29. Маріщук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиєнко Г.А. и др. Методы психодиагностики в спорте. М., 1984. 192 с.
  30. Миронова Л.Н. Цветоведение. Минск, 1984. 286 с.
  31. Мухіна В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М., 1981. 240 с.
  32. Ольшаннікова А.Е., Рабинович Л.А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности. //Вопросы психологии. 1974. N 3. с. 56-62.
  33. Ольшанникова А.Е., Семенов В.В., Смирнов Л.М. Оценка методик, диагностирующих эмоциональность (опыт использования статистических закономерностей распределения показателей. //Вопросы психологии. 1976. N 5. с. 103-113.
  34. Осгуд Ч., Сусі Дж., Таннебаум П. Приложение методики "СД" к исследованиям по эстетике и смежным проблемам. //Семиотика и искусствометрия. М., 1972. с. 278-298.
  35. Переверзева И.А. Исследование некоторых особенностей восприятия цвета в связи с задачей изучения эмоциональности. //Проблемы дифференциальной психофизиологии. 1981. т. 10. с. 78-83.
  36. Петренко В.Ф., Кучеренко В.В. Взаимосвязь эмоций и цвета. //Вестник МГУ. 1988. серия 14. "Психология". № 3. с. 70-82.
  37. Плишко Н.К. Особенности сенсомоторных реакций при изменении эмоционального состояния. //Диагностика психического состояния в норме и патологии. Л., 1980. с. 126-134.
  38. Плишко Н.К. О некоторых особенностях выбора цветов и сенсомоторных реакциях на световые стимулы различной модальности при изменении эмоционального состояния. //Диагностика психического состояния в норме и патологии. Л., 1980. с. 135-140.
  39. Полуянов Ю.А. Методы изучения детского рисунка. Сообщение III. Анализ цвета. //Новые исследования в психологии. 1981. № 2. с. 53-60.
  40. Попова И.А. К вопросу о возможных индикаторах некоторых эмоциональных особенностей. //Личность и деятельность. М., 1977. с. 74-79.
  41. Руденко В.Е. Цвет-эмоции-личность. //Диагностика психических состояний в норме и патологии. Л., 1980. с. 107-115.
  42. Рум'янцева А.Н. Экспериментальная проверка методики исследования индивидуального предпочтения цвета. //Вестник МГУ. М., 1986. серия 14. "Психология". № 1. с. 67-69.
  43. Соловьева Е.А., Тутушкіна М.К. Психосемиотический подход к проблеме цвета в практической психологии. //Актуальные проблемы современной психологии (Материалы научных четний, посвященных 60- летию Харьковской психологической школы). Харьков, 1993. с. 429-432.
  44. Тукаєв Р.Д. Психофизиологическое воздействие внушенных цветовых ощущений и образов в гипнозе. Рукопись депонирована в ВНИИМИ. МЗ. СССР. № 9972-85. М., 1985. 19 с.
  45. Урванцев Л.П. Психология восприятия цвета. Методическое пособие. Ярославль, 1981. 65 с.
  46. Фрілінг Г., Ауер К. Человек, цвет, пространство. М., 1973.
  47. Хомська Е.Д. Нейропсихология. М., 1987. 288 с.
  48. Чхартішвілі Ш.Н., Гобечія Ф.В. Влияние потребности на восприятие цветов в дошкольном возрасте. //Некоторые вопросы психологии и педагогики социогенных потребностей. Тбилиси, 1974.
  49. Шварц Л.А. Изменения цветоощущения в эмоциональных состояниях. //Проблемы физиологической оптики. М, 1948. т. 6. с. 314-320.
  50. Эткінд А.М. Цветовой тест отношений и его применение в исследовании больных неврозами. //Социально-психологические исследования в психоневрологии. Л., 1980. с. 110-114.
  51. Эткінд А.М. Цветовой тест отношений. //Общая психодиагностика. М., 1987. с. 221-227.
  52. Bunham R.W., Hanes R.M., Bartleson C.J. Colour: A guide to basic facts and concepts. - N.Y., 1963.
  53. Cattell R.B., Eber H.M., Tatusioka M.M. Handbook for the sixteen personality factor questionnaire (16 PF) in clinical, educational, industrial and research psychology. - Illinois, 1970.
  54. Eysenck H.J. Principles and methods of personality description, classification and diagnosis. - Brit. J. Psychjl., 1964, v. 55, n 3, p. 284-294.
  55. Luscher M. Psychologie der Farben. Basel, 1949.
  56. Luscher M. Psychologies und Psychotherapies als Kultarr. Basel, 1955.
  57. Luscher M. The Luscher colour test. - L., 1970.
  58. Osgood C.E., Suci G.J., Nannenbaum P.H. The measurement of meaning. - Illinois, 1957.
  59. Rorschach H. Psycho diagnostics, 7 th. ed. - N.Y., 1969.
  60. Stolper J.H. Colour induced physiological response. - Man En-viron. Syst., 1977. v. 7, n. 2. p. 101-108.

До змісту

Автор: Любченко Ольга, учениця 11 класу Авіакосмічного ліцею НАУ; Науковий керівник: вчитель вищої категорії, старший вчитель Авіакосмічного ліцею НАУ Панасюк Зінаїда Валентинівна

Новинки інтернет-магазину

Реклама

Обговорення (1)
Івада 22 Лютого 2008, 10:07
Дуже цікаво smiley
Видалити Відміна
Забанити Відміна