Закрити
Економіко-географічна характеристика Донецького економічного району
06 Листопада 2006, 00:00 , Переглядів: 52633
FacebookTwitterLivejournal
Економіко-географічна характеристика Донецького економічного району Економіко-географічна характеристика Донецького економічного району

Наукова розробка питання з економічної та соціальної географії України

ПЛАН

- галузі спеціалізації промисловості;
- центри промисловості;
- промислові вузли.

- галузі спеціалізації промисловості;
- центри промисловості.

  1. Назва, загальні відомості про економічний район.
  2. Економіко-географічне положення.
  3. Природно-ресурсний потенціал.
  4. Населення.
  5. Характеристика промисловості.
  6. Агропромисловий комплекс.
  7. Транспорт.
  8. Ввіз та вивіз продукції (економічні зв’язки).
  9. Проблеми та перспективи розвитку.
  10. Список використаної літератури

1. НАЗВА, ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН

Донецький економічний район. Розташований на сході і південному сході країни. Площа його становить 53,2 тис. квадратних кілометрів, що становить 8,5% території України. Населення - понад 7,7 млн. чоловік. Район охоплює територію Донецької і Луганської областей. На сході, південному сході, півночі межує з Бєлгородською, Воронезькою і Ростовською областями Російської Федерації. На заході район межує з Придніпровським, а на північному заході - з Північно-Східними районами України. На півдні район має вихід до Азовського моря. У фізико-географічному відношенні Донецький район розташований в північній частині Степової зони, в області помірно континентального клімату. Значну площу району займає Донецький кряж. Південні області району знаходяться в межах Приазовської низовини, західні райони розташовані на Придніпровській низовині.

2. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

ЕГП району характеризується розвиненою мережею залізничних і шосейних шляхів, близькістю до зручних водних шляхів Дніпра, Дону і Азовського моря.

Вигідним є сусідство з важливими промисловими районами Північного Сходу, Придніпров’я і сировинними районами Криворізького і Нікопольського басейнів. Сприятливим є положення в межах степової зони з сприятливими грунтово-кліматичними умовами, багатством корисних копалин, сусідство з сільськогосподарськими областями.

Транспортні шляхи з'єднують район з усіма районами країни, мають важливе значення для транспортування вантажів в Росію, а також через порти Азовського моря в Чорне і Середземне моря.

3. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Основними елементами рельєфу Донецького району є Донецький кряж, Приазовська височина, Приазовська низовина. Переважаючі висоти від 200 до 300 метрів. Рельєф сприяє розвитку промисловості, сільського господарства і транспорту. Клімат району помірно континентальний. Середня температура найтеплішого місяця (липень) +21º...+23ºС, найхолоднішого (січень) -5º... -8ºС. Безморозний період триває 151-173 дні. Характерне різке весняне підвищення температури. Температурний режим сприятливий для вирощування теплолюбних культур. Максимум опадів припадає на літо, мінімум - на зиму. Переважаючі ґрунти - середньогумусові чорноземи.

У надрах району виявлено близько 50 різних видів корисних копалин. Головне багатство - кам’яне вугілля. Подальший розвиток басейну пов’язаний з експлуатацією глибоких і малопотужних пластів. У районі великі запаси крейди, мергелю, глини, гіпсу, суглинків. Розробляються значні запаси кам’яної солі.

4. НАСЕЛЕННЯ

На території району проживає 7680 тис. чоловік, з них в Донецькій області - 5007 тис. чоловік і 2673 тис. чоловік - в Луганській області. Міське населення становить в Донецькій області 90,2%, в Луганській області - 86,4%. Велика частина населення зайнята в промисловості. Середня густота населення - 154,3 чол./км2, в тому числі в Донецькій області - 210 чол/км2. Це найвищий показник в Україні.

5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ

  • Галузі спеціалізації промисловості

Провідною галуззю є вугільна промисловість. У районі діє 214 шахт. Але вугілля видобувається в основному в старих шахтах. Дуже велика спрацьованість основних фондів. У Донецькій області видобувають коксівне вугілля, а в Луганській області-енергетичне. На базі вугільної промисловості працює електроенергетика.

Електроенергетика. Галузь представлена тепловими електростанціями. Електростанції району виробляють 30% електроенергії України. Діє могутня лінія електропередач Донбас-Західна Україна. Найбільші ГРЕС - Вуглегірська, Старобешівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська (Донецька область), Штерівська, Луганська, Лисичанська (Луганська область). У районах розташування електростанцій склалася дуже несприятлива екологічна обстановка.

Галуззю спеціалізації є чорна металургія. За випуском чорних металів район знаходиться на другому місці після Придніпровського. У районі виробляють 50% чавуну і 33% всієї продукції металургії України. Металургія району розвивається на власних ресурсах коксівного вугілля і нерудної сировини, привізній (з Придніпров'я) залізній і марганцевій рудах. Створена густа мережа залізниць і шосейних доріг, зростає попит на метал, є трудові ресурси. У районі працюють 13 металургійних комбінатів. Найбільші з них: "Азовсталь", Донецький, Макіївський, Алчевський комбінати. Чорну металургію обслуговує коксохімічна промисловість. Вона дає більше 50% всього коксу України. Найбільші коксохімічні заводи: Авдіївський, Донецький, Горлівський, Маріупольський, Єнакієвський.
Хімічна промисловість району розвивається на базі родовищ кам’яної солі і газового вугілля. Розвинена содова промисловість. З коксохімічною промисловістю пов’язане виробництво азотних добрив. Провідні підприємства галузі ВО "Стирол" (Горлівка), ВО "Азот" (Сіверськодонецьк) виробляють азотні добрива. Рубіжанський хімкомбінат - найбільший в країні виробник барвників. На Костянтинівському хімкомбінаті виробляють фосфорні добрива.

Розвивається хімія органічного синтезу (Лисичанськ, Стаханов, Донецьк).

Машинобудування. Район виробляє 14% продукції машинобудування України. Важке машинобудування розвивалося високими темпами для задоволення потреб металургійної, енергетичної, вугільної, гірничорудної галузей промисловості. Найбільший центр важкого машинобудування - Краматорськ. У Донецьку, Маріуполі, Луганську розміщені сільськогосподарське машинобудування і виробництво устаткування для легкої і харчової промисловості. У Маріуполі розвинене суднобудування і виробництво залізничних цистерн, в Стаханов! - виробництво вагонів, в Луганську - виробництво тепловозів. Виробництво електротехнічного устаткування зосереджене в Донецьку, Слов'янську, Торезі.

Будівельний комплекс. Район спеціалізується на виробництві залізобетонних конструкцій, віконного і технічного скла, цементу. Найбільші виробництва розміщені в Костянтинівці, Амвросіївці, Краматорську, Єнакієвому, Макіївці.

Легка промисловість представлена текстильною, швейною, трикотажною і шкіряно - взуттєвою. Великі центри промисловості - Донецьк, Макіївка, Луганськ. Швейна і промисловість розташована в Донецьку, Луганську, Маріуполі, Артемівську. Виробництво взуття - в Донецьку, Луганську, Макіївці, Горлівці, Шахтарську.

  • Центри промисловості

Донецька обл.: Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Єнакієве, Дебальцеве, Пантелеймонівка, Ясинівка, Краматорск, Слов'янськ, Артемівськ, Часів Яр, Костянтинівка, Дружківка.
Луганська обл.: Луганськ, Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Рубіжне, Кремінна, Стаханов, Алчевськ, Брянка, Первомайськ.

  • Промислові вузли

- Донецько-Макіївський промисловий вузол (вугільна промисловість, чорна металургія, легка та харчова промисловість).
- Маріупольський промисловий вузол (виробництво залізничних цистерн і металургійного устаткування, легка та харчова галузі промисловості).
- Горлівсько-Єнакієвський промисловий вузол (вугільна, хімічна, коксохімічна, металургійна, цементна і машинобудівна галузі промисловості, декілька підприємств легкої і харчової промисловості).
- Краматорсько-Костянтинівський промисловий вузол (важке та електротехнічне машинобудування, чорна і кольорова металургія, легка, скляна та хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, видобуток вогнетривких глин і кам’яної солі).
- Луганський промисловий вузол (важке машинобудування, виробництво інструментів, верстатів, деталей до автомобілів і сільськогосподарських машин, санітарно-технічного обладнання, труб, легка, меблева і харчова промисловість).
- Лисичансько-Рубіжанський промисловий вузол (вугільна, хімічна, скляна галузі промисловості, промисловість будівельних матеріалів, а також легка і харчова).
- Стаханово-Алчевський промисловий вузол (вугільна, коксохімічна промисловість, чорна металургія, хімічна, машинобудівна, легка, харчова промисловість).

6. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Галузі спеціалізації промисловості

АПК орієнтований передусім на задоволення потреб міського населення. Рівень сільськогосподарської освоєності дуже високий. Розораність досягає 86%. У структурі сільського господарства тваринництво переважає над рослинництвом. У тваринництві провідне місце належить скотарству молочно-м’ясного напряму. У найбільш індустріальній частині району (центральна частина) розвинене приміське господарство. У рослинництві переважає зернове господарство.

На базі сільського господарства розвинена харчова промисловість. Галузь працює на потреби району. Тільки соляна галузь має загальнодержавне значення. У районі видобувається 75% солі в країні. За межі району відправляють соду і лікеро-горілчану продукцію, шампанські вина. Один з найбільших в Європі заводів шампанських вин розташований в Артемівську.

  • Центри промисловості

Артемівськ (найбільший в Європі завод шампанських вин). Донецьк, Макіївка, Луганськ, Маріуполь, Горлівка, Шахтарськ Єнакієве, Дебальцеве, Луганськ, Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка.

7. ТРАНСПОРТ

За загальним обсягом перевезень Донецький район посідає перше місце в країні. Характерне переважання вивозу над ввезенням. Перше місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає залізничний транспорт. Висока густота міських поселень і великі обсяги перевезень сировини і готової продукції зумовлюють найгустішу в країні мережу залізниць, що становить 56 км на 1000 км2 території. Основні залізниці: Ясинувата -Чапліно - Дніпропетровськ - Кривий Ріг, Іловайськ - Слов’янськ - Лозова -Харків, Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь.

Друге місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає автомобільний транспорт. Головні автостради: Донецьк-Дніпропетровськ, Донецьк-Артемівськ-Харків, Луганськ-Дебальцеве-Красний Луч-Ростов-на-Дону, Луганськ-Старобельськ-Білолуцьк. Розвинені також морський і трубопровідний транспорт.

8. ВВІЗ ТА ВИВІЗ ПРОДУКЦІЇ (ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ)

З Донецького економічного району експортують в інші райони вугілля, кокс, чорні метали, електроенергію, різноманітні машини і устаткування, добрива, продукцію АПК. З Придніпров’я в Донбас надходять залізна і марганцева руди, з Карпатського району - калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, із Столичного - різноманітні машини і обладнання, продукція легкої промисловості. Значну кількість продуктів дістає район з Причорноморського та Подільського районів.

9. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Для Донецького економічного району характерний ряд економічних проблем:
- нерівномірність розвитку окремих частин району;
- проблема раціонального використання трудових ресурсів;
- складна екологічна ситуація;
- водопостачання населення і господарства;
- модернізація і технічне переозброєння промислових підприємств;
- забруднення Азовського моря.

10. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Атлас "Географія України 8-9 клас", Видавництво "Картографія".
  2. Підручник "Географія 8-9 клас" П.О. Масляк , П.Г. Тищенко.
  3. Посібник "Географія 6-9 клас" В.Л. Ципін.
  4. Схеми "Географія України 8-9 клас".
Автор: Федоренко Ольга - учениці авіакосмічного ліцею НАУ Солом’янського району м. Києва; Вчитель вищої категорії Кравченко Н.В.
Видалити Відміна
Забанити Відміна