Закрити
Екологічні проблеми р.Мокра - притоки р.Либідь
31 Жовтня 2006, 00:00 , Переглядів: 8834
FacebookTwitterLivejournal
Екологічні проблеми р.Мокра - притоки р.Либідь Екологічні проблеми р.Мокра - притоки р.Либідь

Робота з основ екологічних знань

План

  1. Вступ
  2. Фізико - географічні умови долини р. Мокра

а) рельєф, грунти;
б) клімат та здоров'я мешканців Батиєво - Олександрівського масиву.

  1. Малі річки Києва.
  2. Екологічний стан малих річок.
  3. Проблеми довкілля річки Мокра.
  4. Охорона річок.
  5. Висновок.

1. Вступ

В кожному великому місті живе своїм непомітним життям природа. Частково знищена у непродуманій розбудові міста, вона ховається, ніби губиться, серед новобудов, гуркоту магістралей, загазованих вулиць. Але життя природи триває. Основою є водні артерії. В далекі часи потоки води проклали свої постійні шляхи. Вони починалися з невеликих джерел, шукали свій шлях до великої води. Багато води витрачалось, щоб напоїти оточуючу живу природу: травинки, кущі, дерева. Здавалось не вистачить духу у річки дійти до більшої річки. Але на допомогу приходили інші джерела, підземні води, навесні талі води. Таким чином річка жила.

В Києві залишилось дуже мало річок, які протікають в своєму природному руслі. Про те, що протікала річка в тому чи іншому місті, можна дізнатись по формам рельєфу.

Я проживаю на Батиєвій Горі, яка являється правим високим берегом річки Либідь.
Я уявляю, як з часом невеликі водогони розмивали високі береги, утворюючи яри. Деякі підземні водогони виходили на поверхню, а високий берег ставав ніби раною, так як весь був порізаний ярами.

Так на території, де я проживаю протікали річки Протасів Яр та Мокра. Зі зміною ландшафту річка Протасів Яр перестала існувати. Про неї нагадує рельєф та спогади старожилів.
Річка Мокра ще не припинила своє існування. Тому метою моєї роботи є дослідження р. Мокра, вивчення фізико-географічних умов, порівняти її з іншими річками м. Києва.

Я прочитав наукову літературу, спілкувався зі старожилами, слухав .розповіді моїх батьків та сусідів. Я хочу зберегти в пам'яті та на папері відомості про річку, яка ще існує і спробувати зробити прогноз на майбутнє.

2. Фізико-географічні умови долини річки Мокра

Річка Мокра протікає в Кучминому Яру. Вона бере початок із джерела, яке знаходиться на 7 метрів нижче по вертикалі від поверхні рівнинної території, де починається житлова забудова.

а) рельєф та грунти.

Рельєф Кучминого Яру має досить розчленований характер: місцевість піднімається, утворюючи окремі висоти, то знижуються утворюючи рукави яру. Таке сильне розчленування обумовлюється різницею висот між базисом ерозії, яким є річка Либідь та плато до якого прямував розвиток яру.
Якщо подивитися на Кучмин Яр зверху, чітко видно відроги яру з лівої сторони. Права сторона майже немає відрогів. Це свідчить про те, що Кучмин Яр зазнав антропогенного впливу.

Спілкуючись із старожилами, я дізнався про те, що зовсім недавно (20-30 років тому) річка Мокра мала стільки води, що могла нести свої води до нижчої відмітки яру. Тільки там її ховали в каналізаційні споруди. Далі свій шлях вона продовжувала по колектору під залізничною дорогою і потрапляла в р. Либідь.

На правому березі стояли маленькі, обмазані глиною, хатинки. В нижній частині протікали брудні води р. Мокра, де купалися гуси. Верхня частина яру заросла деревами, серед яких переважали акації та клени. Територія являла собою заросший ліс, де можна було відпочивати на природі не виїжджаючи з міста.

1986 рік докорінно змінив Кучмин Яр. Це було початком створенням ландшафтного парку. Велика частина дерев дна яру була вирубана та вивезена. Схили яру перепланували. Вони стали більш пологими. Територія продивлялась від верхівки яру до середини. Було зроблено сходинки вниз і заасфальтовано доріжки.

Таким переплануванням схилів порушили природні підземні водогони. Річка в звичайному режимі майже перестала існувати. Та залишились джерела, які давали початок річці. Перший виток було взято в трубу діаметром 100 мм і побудували каскад рукотворних басейнів, які сполучаються між собою трубами. Задум був чудовим: наповнюється перший басейн, від нього по трубах йде вода до другого басейну, потім до третього і т. д. По обидва боки басейну ростуть квіти.

Але не судилося втілити в життя задум архітекторів. Природа внесла свої корективи. Води з першого джерела вистачило лише на один басейн. Вода до другого - вже не доходила. Залишився пустим каскад і не розквітають квіти біля рукотворних пустих басейнів. Вода вийшла з під землі і знову пішла під землю. Через 300 м розташувалися ще одне джерело. Його воду місцеві жителі використовують як питну: часто набирають пляшки з водою. У відкритому стані річка Мокра більше не з'являється.
Ґрунтовий покрив не відіграє значної ролі в екосистемі яру, оскільки в межах ландшафтного парку грунт привезен з інших місць і насипай на антропогенні схили. Природні схили яру мають невеликий шар гумусу переважно темно-сірих лісових грунтів, утворених під широколистяними лісами. Майже 50 років тому назад на невеликій галявині мої бабуся та дідусь вирощували картоплю. Згодом територію засадили молодими дубками.

Я пройшов з земляним метром і виміряв довжину річки від витоку до гирла. Довжина становить 1860 м.

б) клімат та здоров'я мешканців Батиєво - Олександрівського масиву.

На клімат досліджуваної території впливає захищеність схилами від переважаючих вітрів. Тому на дні яру вітри майже відсутні, що зумовлює свої природно кліматичні умови. Середня температура січня - 8°С, в липні +19°С. Заморозки починаються в листопаді.

Праві схили яру північні, тому на них довше залишається сніговий покрив. Ліві схили південні. На них раніше починається танення снігу. Враховуючи, що зими мають не стійкий характер, то і сніговий покрив може чередуватися з відлигою.

В 2004 сніг випав в листопаді і лежав суцільним шаром, а в третій декаді грудня зовсім розтанув, так як температури були плюсові. Січень 2005 року зовсім не відповідав зимовим умовам. Температура піднімалась до +1.0°. В затишному куточку Куминого яру біля струмків річки Мокра ставало спекотно. Здавалось, що зараз зазеленіє трава. Але по переду ще лютий. Вологість в яру буває значно вище від поверхні, що зумовлює існування своєрідного мікроклімату. Для мешканців житлового масиву мікроклімат басейну річки Мокра являє собою рекреаційну зону, де можна відпочити. Мешканці міста живуть та працюють у значно напружених умовах, ніж мешканці сільської місцевості. Умови нервової праці, постійні психологічні стреси, пригнічена імунна система, різні зміни температурних умов житла і місця роботи, контактування в транспорті приводять до потенційних захворювань. Городяни уважно прислухаються до прогнозу погоди. Зміни погоди визначаються індивідуальними особливостями людини і по - різному впливають на стан здоров'я. Головними чинниками при цьому виступають показники погодних умов: температури повітря, відносної вологості, швидкості вітру, опадів.

Київський медико-географ Віктор Шевченко розрізняє погоди: комфортну (сприятливу), дискомфортну (несприятливу) субкомфортну (відносно сприятливу). Найкращі умови для життєдіяльності людини забезпечує комфортна погода.

Для неї характерна відсутність великих коливань добовой температури, безвітряність, відносна вологість у межах 55% - 85%. Усім цим умовам відповідає створений ландшафтний парк в долині річки Мокра. Ця територія е природною зоною відпочинку, де мешканці Батиєво-Олександрівського масиву можуть відновити свій психоемоційний стан через декілька хвилин після повернення з роботи, а також у вихідні дні. Позитивним є те, що не треба далеко виїжджати на транспорті за межі міста, та втрачати кошти та час.

Долина річки Мокра позитивно впливає на людину в будь-які пори року. Навесні з'являються перші  зелені листочки на деревах та трава починає вкривати схили. Влітку спекотно та пильно біля житлових будинків, а підвіщена вологість і повітря біля джерел р. Мокра сприяють покращенню настрою та здоров'я. Восени можна спостерігати, як стають золотими схилами від пожовтілого листя та вдихати аромат осені. Взимку можна кататися на санчатах та лижах схилами Кучминого яру.
Протягом всього року із двох джерел, які дають початок річки Мокра струменить вода.

3. Малі річки м. Києва.

Вивчаючи природні умови р. Мокра, я поцікавився існуванням інших річок в межах м. Києва. Таким чином я дізнався про гідросферу нашого міста.

Необхідно виділити основні басейни річок міста Києва. Це перш за все басейни річок Дніпро та Либідь з їхніми основними притоками, басейн р. Почайна з її притоками, річки Глибочиця і Сирець, басейни річок Нивка та Горенка, басейн річки Віта. На лівому березі виділяється басейн р.Дарниця.
В давнину на території Києва знаходилось багато водостоків: річок струмків озер. Майже жодея не залишився в первозданному вигляді.

а) річка Дніпро в районі м. Києва.

Річка Дніпро - друга за довжиною і площею басейну в Європі. Тече територією України, Росії та Білорусії. В природному стані 2285 км, після спорудження каскаду водосховищ, що в багатьох місцях спрямили фарватер, її довжина становить 2175 км. Дніпро бере початок на Валдайській височині з невеликого болота, впадає в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря. Здавна ріка мала велике транспортне значення. Перетворений в результаті комплексного гідротехнічного будівництва на глибоководний шлях, Дніпро було судноплавним на 1990 км, від гирла до м. Дорогобужа. Особливе місце належить Дніпру в житті Києва. Місто розташовано в середній течій ріки, на обох її берегах. На правому березі Дніпра місто простягається на 21 км, на лівому - 11 км. Ширина Дніпра в межах Києва 400-600 м, глибина 6-12 м, на мілководних ділянках ширина досягає 800-1000 м при глибині 4-5 м. В межах Києва Дніпро приймає лише невеликі притоки - Сирець, Глибочицю, Либідь. Для Дніпра характерні високі паводки.

Максимальний рівень води біля Києва зафіксовано в 1931р., він становив 6,4 м над умовним нулем. Регулярні спостереження за рівнем води поблизу Києва проводяться з 1876 р. [ 6 ]. Льодостав на Дніпрі біля міста утворюється наприкінці листопада - на початку грудня. Річка скресає в другій половині березня. Але в останні роки спостерігається загальне потепління і тому плюсові температури в грудні сприяють незапланованому природою скресанню Дніпра. Так відбувалося і в 2004 р. В м'які зими льодостав біля Киева не утворюється.

Русло Дніпра в районі Києва ділиться на кілька рукавів: Чорторий, Старик та інші. До кінця 18 ст. рукав Дніпра, був мілководний. Про це ми можемо прочитати лише в архівних документах. Так про р. Дніпро на території Києва в "Описі рік" озер боліт та гір Київського намісництва 1758 р." , що є одним з перших описів річок Києва, зазначено: „течея сея реки по самому сыпучему песку, отчого онное очень непостоянно и часто каждый год делает себе новое коренное течение, оставляя между старым и новым течениями низкие острова, коих по причине сей немало...

Фарватер має від 300 до 400 м. Таким чином правий мілководний рукав Дніпра та лівий глибокой та повноводний Чорторий зливалися у районі Печорської Лаври, утворюючи заплавний Труханів острів.
Після тривалих інженерних заходів, внаслідок яких повноводний Чорторий було перекрито, а його потік спрямовано до мілководного рукава, котрий омиває правий берег Києва, де тепер знаходиться судноплавний хід. Старик- стародавнє русло Дніпра, простягається до гирла р. Либідь. До 20 ст. назву Старик мала також велика затока (тепер Матвіївська затока ). Тепер найменування Старик - узагальнююча назва своєрідного видовженого з півночі на південь ланцюга природних проток, заток і розкиданих поміж них островів і озер.

б) річка Либідь з притоками.

Либідь починається з джерел поблизу станції Київ-Волинський, впадає в Дніпро, утворюючи Михайлівську затоку біля селища Корчувате. В 1787 р. на ній стояла флотилія кораблів, які мали супроводжувати Катерину || по Україні. Довжина р. Либідь 14км, площа басейну 68 км. Вважають, що назву Либідь отримала від імені сестри легендарних завойовників Києва - Кия, Щека, Хорива. Либідь згадується у літописах. Оповідаючи про облогу Києва печенігами в 968 p., літописець зазначає "ніде на Либіді коня напоїти". Либідь мала русло судноплавне. Давня річкова мережа доповнювалась меншими річками. Басейн р. Либідь розділений глибокими ярами, які відкривають чисельні джерельця: Буслівське - на Саперній Слободі, Лукрець - під живописною Дівоч - горою, Живець під горою Бусовиця. Струмок Хрещатик мав витік в районі вулиці Прорізної, впадав в р. Клов, яка несла свої води в р. Либідь в районі Республіканського стадіону. Клов - історичне урочище в Печерському районі. Назва відома з часів Київської русі. "Клов"- той, що клекоче, бурхливий. В 11 ст. ігумен Печерського Монастиря - Стефан збудував тут монастир, де було споруджено церкву Богородиці. Річка Клов походить від Кловського струмка, який починався на Печерську, біля заводу "Арсенал". На своєму шляху річка приймає ряд притоків, але всі вони, живуть тепер своїм підземним життям.
В басейні річки Либідь знаходяться ставки: Шулявський, Печорський, Совки, Голосіївський. Зона відпочинку є Голосіївський та Шулявський ставки, які розташовані в живописній зеленій зоні. Вони потребують постійного догляду. Каскад ставків в басейні річка Совка може становити особливе дослідження. Біля них можна створити ще одну чудову рекреаційну зону для киян. Нажаль, в теперішній час відбувається забудова в верхній частині ставків, що може привести до порушення підземних водостоків. Наслідки від подібного вторгнення людини ми спостерігаємо на прикладі річки Мокра.

Басейн р. Либідь займає велику частину правобережжя Києва, яке поповнює через дощові каналізаційні мережі стік річки. Але існують і інші річки, яких не можна недооцінювати.

в) малі річки Києва.

  • Річка Нивка бере свій початок в 0.5 км на схід від смт. Вишневе і впадає в р. Ірпінь. Довжина її 19 км, площа басейну - 93,2 кв. км. Падіння річки становить 71 м. В басейні налічується велика кількість озер, що є найвищим показником для всіх річок Києва. Значна урегульованість стоку сприяє невеликій швидкості течії. В межах Києва в басейні річки Нивка працює 60 підприємств. З них тільки 21 мають очисні споруди. Діючі каналізаційні споруди нездатні забезпечити очистку стоків відповідно до гранично допустимих норм.

  • Річка Сирець починається в районі станції метро „Нивки" і впадає в одне із озер на Оболоні. Довжина річки - 9км. Площа басейну 13 кв. км. Вона має притоку Курячий брід, що тече на Куренівці. Річка Сирець входить в систему майже зниклої на сьогодні річки Почайни, від якої залишився ланцюжок штучних озер на Оболоні. Свого постійного току не має. Велика частина закута в колектор, по якому течуть стічні води з вулиць Туполева, Щербакові по проспекту Перемоги.
  • Річка Горенка бере свій початок на масиві Виноградар за 200 м від озера Синє і впадає в р. Ірпінь. Довжина річки 12 км. Падіння річки 55,2 м площа водозбору 56 кв. км вона може пересихати на деяких ділянках до 90 днів на рік. У гідрологічному відношенні вона нічим не відрізняється: слабо зарегульований стік, великий похил, тому швидкість в межень 0,1-0,2 м/с. В історію Києва вона ввійшла завдяки розташованим на ній дачним ансамблям.

4. Екологічний стан малих річок.

Води малих річок Києва забруднюються поверхнево - схиловими водами, які стікають з водозбірної площі. Це стосується стічних вод промислових підприємств, будівельних майданчиків, автошляхів. Вони приносять біогенні компоненти, важкі метали, органічні речовини, які часто перевищують гранично- допустимі норми. Найбільш характерні забруднювачі - це нафтопродукти та феноли.
Будь - який водний об'єкт володіє самоочисною здатністю. Завдяки самоочищенню незначне забруднення не змінить природної рівноваги. Але кожний водний об'єкт має свою межу до самоочищення. В басейнах річок Києва спостерігається тенденція до зниження самоочисної здатності.

Для всіх річок та озер, які протікають у місті Києві необхідна реалізація водоохоронних заходів. Треба відновити втрачену частку підземної складової річкового стоку. На всіх малих річках треба створити водоохоронні зони, розчистити русло. Розробити комплексні заходи із зменшенням антропогенного впливу на водні екосистеми. Не скидати в міську каналізаційну мережу забруднені підприємствами води.

5. Проблеми довкілля р. Мокра

Творіння природи - Кучмин яр - зазнав значного антропогенного впливу. Це є позитивним, так як з'явилось це одна рекреаційна зона. А також є і негативні тенденції:

  • порушився природний водний баланс і, як наслідок, річка почала
  • зникати;
  • антропогенні схили засипані привезеним грунтом, який руйнується
  • внаслідок площинного змиву;
  • засмічуються джерела та побудовані біля них басейни, які наповнюються водою;
  • подекуди відпочиваючи залишають сміття;
  • на деяких схилах спостерігаються невеликі зсуви;
  • руйнується трав'яний покрив.

6. Висновок

Невідкладним завданням на сьогодні є розробка комплексних заходів, направлених на зменшення антропогенного впливу на екосистему Куминого яру, який розташован в долині річки Мокра. Треба постійно чистити джерела, які засмічуються протягом року. Закріпити схили яру, висаджуючи кущі та дерева. Постійно вести роз'яснювальну роботу серед учнів та підлітків про бережне ставлення до води. Проводити бесіди, диспути, вікторини по проблемам питної води, екологічного стану річок, загальних знань про водойми. Навчати учнів правилам поведінки біля водних об'єктів, а також виховувати свідоме ставлення до води у своїй квартирі.

В басейнах всіх малих річок Києва треба проводити водоохоронні заходи, згідно до „Водного кодексу України" (1995 р.). Для цього треба:

  • розробити програми поліпшенню стану водних об'єктів;
  • впровадити передові технології на виробництвах, де використовується вода;
  • нові об'кти приймати згідно з санітарними нормами;
  • модернізувати дощову каналізацію;
  • посилити боротьбу з втратами води в місті;
  • впровадити облік споживання води;
  • взяти під державний контроль всі існуючі водні джерела м. Києва
  • сприяти створенню нових зон відпочинку для киян.

Всі ці заходи допоможуть зберегти унікальний куточок природи і ще раз засвідчити, що Київ є зеленою столицею України.

Автор: Морозов Юрій Вячеславович, учень 11 класу Авіакосмічного ліцею Національного Авіаційного Університету Солом'янського району м.Київа; Науковий керівник: учитель біології вищої категорії, старший викладач Авіакосмічного ліцею НАУ Панасюк Зінаїда Валентинівн
Видалити Відміна
Забанити Відміна