Закрити
Фармацевтичний маркетинг. Аналіз результатів роботи в Україні
03 Жовтня 2006, 00:00 , Переглядів: 15772
FacebookTwitterLivejournal
Фармацевтичний маркетинг. Аналіз результатів роботи в Україні Фото: http://i-russia.ru/ Фармацевтичний маркетинг. Аналіз результатів роботи в Україні

Науково-дослідна робота члена МАН

Міністерство освіти та науки України
Головне управління освіти Київської міської державної адміністрації
Київське територіальне відділення МАН України

Секція економіки

Зміст

Тези.
1. Вступ.
1.1. Зміст маркетингу.
1.2. Концепції керування маркетингом.
2. Основна частина.
2.1. Способи просування товару.
2.2. Особистий продаж.
2.3. Класифікація продавців в особистому продажу.
2.4.Торгові агенти
2.5. Техніка особистого продажу.
2.6. Реклама фармацевтичної продукції
2.7. Реклама рецептурних лікарських препаратів володіє рядом особливостей.
2.8. Специфічні правила рекламування лікарських препаратів для населення.
2.9. Вимоги до виробників фармацевтичної продукції і їхніх торгових агентів, що рекламують лікарські препарати для медичних працівників.
Заключна частина.
3.1. Короткий аналіз результатів особистого продажу та реклами на Україні.
3.2. Висновки.
4. Список використаної літератури.
5. Додатки.

Вступ

Зміст маркетингу

Виникнення маркетингу тісно пов'язано з виникненням обміну й виникненням ринку. Маркетинг - це робота з ринком заради здійснення обмінів, ціль, яким - задоволення людських нестатків і потреб.
Основу діяльності маркетингу складають такі заняття, як розробка товару, дослідження, налагодження комунікації, організація розподілу, установлення цін, розгортання служби сервісу.
Стосовно ринку маркетинг має 2-сторонню структуру, а саме: маркетинг, здійснюваний продавцями, і маркетинг, здійснюваний покупцями.

У літературі основна увага приділяється маркетингу, здійснюваному продавцями. Можна також визначити маркетинг як "комплекс заходів в області досліджень торговельно-збутової діяльності підприємства, по вивченню усіх факторів, що роблять вплив на процес виробництва й просування товарів і послуг від виробника до споживача".

Маркетингова діяльність являє собою комплекс заходів, що ставлять за мету дослідження таких питань, як:

  • вивчення споживача;
  • дослідження мотивів його поведінки на ринку;
  • аналіз ринку підприємства;
  • дослідження продукту (чи виробу, виду послуг);
  • аналіз форм і каналів збуту;
  • аналіз обсягу товарообігу підприємства;
  • вивчення конкурентів, визначення форм і рівня конкуренції;
  • дослідження рекламної діяльності;
  • визначення найбільш ефективних способів просування товарів на ринку;
  • вивчення "ниші" ринку.

Маркетингова діяльність по вивченню споживача визначає структуру споживчих переваг на ринку даної компанії.

Дослідження мотивів поводження споживачів на ринку ставлять метою прогнозування поводження визначених груп споживачів на ринку.

Аналіз ринку має на меті визначення потенційної місткості ринку для продукції, що випускається, визначення характеру споживчого попиту, розподіл попиту по різних регіонах.
Задачею маркетингової діяльності по дослідженню продукту є визначення потреб ринку в нових виробах, чи поліпшення модернізації вже існуючих.

Проведений аналіз систем і методів реалізації продуктів із погляду маркетингу дозволяє визначити, якнайкраще й ефективніше реалізовувати продукцію даної компанії в умовах конкретного ринку, хто може стати торговим посередником.

З метою визначення найбільш ощадливих шляхів і способів нарощування обсягу товарообігу проводяться дослідження динаміки продажів, витрат і прибутку підприємства.

Проведена маркетингова діяльність по вивченню конкурентів ставить метою встановлення головних конкурентів компанії на ринку, виявлення їхньої слабкої й сильної сторін, одержання інформації про фінансове положення конкурентів, особливостях виробничої діяльності, керування.

Дослідження реклами допомагає визначити керівництву компанії найбільш ефективні способи впливу на споживача, підвищення його інтересу до продукції.

При проведенні маркетингових досліджень по пошуку найбільш ефективних способів просування товарів на ринку керівництво компанії визначає, яка система стимулів дозволить зацікавити оптовиків у закупівлі більш великих партій продукції.

Усі вищевказані цілі маркетингової діяльності стосуються в основному процесу виробництва і розподілу товарів і послуг, тобто маркетингова діяльність, орієнтована на продукт чи послугу. Крім такого напрямку маркетингової діяльності існує маркетинг, орієнтований на споживача. З позицій маркетингу, орієнтованого на споживача, розглядає визначення цілей маркетингової діяльності Ф. Котлер, професор маркетингу Північно-західного університету США. Відповідно до визначення маркетингу, що дається їм, як виду людської діяльності "спрямованої на задоволення нестатків і потреб шляхом обміну" цілі маркетингової діяльності розглядаються в наступному аспекті:

  1. досягнення максимальне можливого високого споживання;
  2. досягнення максимальної споживчої задоволеності;
  3. надання максимальне широкого вибору;
  4. максимальне підвищення якості життя.

Однак, як затверджує сам Ф. Котлер, такий підхід до визначення цілей маркетингової діяльності має рад недоліків. Існує деяка частина виробників, що сумніваються в тому, що зросла маса матеріальних благ несе із собою і більше щастя. Кредо таких виробників: "чим менше - тим більше". Крім того, ще жодному економісту не вдалося вимірити повне задоволення конкретним товаром чи конкретною маркетинговою діяльністю. Що ж стосується максимально широкого вибору, то тут при ближчому розгляді може виявитися, що "реальний вибір" підмінюється "мнимим вибором", коли в умовах, здавалося б "широкого" вибору в рамках однієї товарної категорії пропоновані товари відрізняються лише незначно.

При проведенні маркетингових досліджень керівництво компанії одержує необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, що споживачі готові заплатити, про те, у яких регіонах попит на дані вироби, тобто місткість ринку, найбільш високий, де збут продукції компанії, може принести найбільший прибуток. За допомогою проведення маркетингових досліджень визначається, у які види виробництва, яку галузь найбільше вигідно вкласти капітал, де заснувати своє підприємство. Проведені маркетингові дослідження також дозволяють зрозуміти, яким чином компанія повинна організувати збут своєї продукції, як треба проводити кампанію по просуванню на ринки нових виробів, будувати стратегію реклами; визначити, які види продукції, продані якому споживачу й у якому регіоні принесуть найбільшу віддачу на кожен долар.

У. Фокс, один з найбільших американських фахівців із маркетингу, так підсумовував питання, на які керівництво компанії намагається одержати відповіді при проведенні маркетингових досліджень:

Ким? купуються,
продаються,
застосовуються вироби,
що випускаються компанією
Де?
Яким чином?
Чому?
Коли?
У якій кількості?

1.2. Концепції керування маркетингом

Керування маркетингом - це аналіз, планування, перетворення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів із цільовими покупцями заради досягнення цілей організації.

Керування маркетингом може здійснюватися з позицій п'яти різних підходів:

  1. концепція удосконалювання виробництва;
  2. концепція удосконалювання товару;
  3. концепція інтенсифікації комерційних зусиль;
  4. концепція маркетингу;
  5. концепція соціально-етичного маркетингу.

Концепція удосконалювання виробництва затверджує, що споживачі будуть прихильні до товарів, що широко поширені і доступні за ціною, а як наслідок компанія повинна зосередити свої зусилля на удосконалюванні виробництва й підвищенні ефективності системи розподілу.

Застосування концепції удосконалювання виробництва підходить в 2-х ситуаціях. Перша - коли попит на товар перевищує пропозиція. Друга - коли собівартість товару занадто висока і її необхідно знизити, для чого потрібно підвищення продуктивності.

Концепція удосконалювання товару - затверджує, що споживачі будуть прихильно відноситися до товарів, що пропонують найвищу якість, кращі характеристики й властивості, а отже - компанія повинна зосередити свої зусилля на постійному удосконалюванні товару.

Однак, негативним моментом даної концепції є те, що споживачі насправді задовольняють не потребу в конкретному товарі, а свої нестатки, що можуть бути задоволені товарами іншого роду.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль - затверджує, що споживачі не будуть купувати товари компанії в достатніх кількостях, якщо компанія не почне достатніх зусиль у сфері збуту й стимулювання. Сфера застосування згаданої концепції - просування на ринок товарів так званого пасивного попиту ( страховки, енциклопедичні словники...).

Концепція маркетингу - затверджує, що заставою досягнення цілей організації є визначення нестатків і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективним і більш продуктивним, чим у конкурентів способами. Орієнтація в даній концепції йде на нестатки й потреби клієнтів. Концепція соціально-етичного маркетингу - затверджує, що задачею компанії є встановлення нестатків, потреб і інтересів цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і більш продуктивними способами з одночасним зміцненням благополуччя споживача й суспільства в цілому. Дана концепція намагається вирішити протиріччя між задоволенням дійсних потреб клієнтів і їх довгостроковим благополуччям.

2. Основна частина

2.1. Способи просування товару:

  • Особистий продаж (personal selling, detailing)
  • Реклама (advertising)
  • Суспільні зв'язки (pu blic relations)
  • Стимулювання збуту (sales promotion)
  • Маркетинг прямої відповіді (пряма поштова реклама, каталоги посилкової торгівлі, інтерактивний маркетинг)

Рис. 1. Процентне відношення різних способів просування англійських компаній у 1997 р.

Джерело: David J, Rachman, Michael H. Mescon, Courtland Bovee, John V. Till, Business Today, 7-th edition, McGraw-Hill Inc., New York, 1993)

2.2. Особистий продаж

Особистий продаж (personal selling, detailing) припускає пряме спілкування торгового представника фармацевтичної компанії з покупцем (лікарем, представниками організацій, що оплачують медичні послуги, фармацевтом і т.д.) віч-на-віч чи по телефону. Особистий продаж - це безпосередній контакт між продавцем і потенційними клієнтами. У випадку аптеки під особистими продажами розуміється безпосередній контакт провізора - першостільника з кінцевим споживачем.

Перевагою такої форми просування товару є прямі контакти продавців і споживачів, індивідуальна робота з ними, що стимулює збут продукції з урахуванням індивідуальних особливостей споживачів. Крім цього, персональний продаж служить важливим джерелом інформації про ринок і є каналом прямих і зворотних зв'язків між фірмою і споживачами.

2.3. Класифікація продавців в особистому продажу

З погляду бізнесу продавці можуть грати різні ролі в залежності від організаційної структури компанії, її розмірів, особливостей продаваних товарів і характеру клієнтури. Найбільш часто торговий персонал розбивають на три основні категорії відповідно до навкруги виконуваних ними обов'язків:

  • Продавці, що добувають замовлення
  • Продавці, що приймають замовлення
  • Персонал підтримки продажів

Продавці, що добувають замовлення (order getters) - це продавці, відповідальні за залучення нових покупців і збільшення обсягу продажів існуючим клієнтам, Добування замовлень називають творчим продажем, особливо якщо продавець витрачає багато часу на з'ясування потреб клієнта і на розробку стратегії по їх задоволенню, що в остаточному підсумку приводить до здійснення клієнтом покупки. Творчий продаж вимагає особливих навичок продавця, що бере на себе роль консультанта в довгострокових відносинах із клієнтом.

Продавці, що приймають замовлення (order takers) - продавці, що виконують отримані замовлення звичайно, без застосування методів творчого продажу, їхня функція зводиться до простого виконання замовлень. Останнім часом цей термін придбав негативне фарбування і їм стали називати продавців, що занадто ледачі для активних взаємин із клієнтами і пасивно чекають надходження замовлення. У щирому змісті цього слова продавці, що приймають замовлення, грають у компаніях важливу роль по забезпеченню їхнього виконання.

Персонал підтримки продажів (sales support personnel) - продавці, в обов'язку яких входить полегшення процесу продажу шляхом виявлення потреб клієнта, надання їм необхідної інформації і сервісного обслуговування.

2.4. Торгові агенти

Торгові агенти фармацевтичної фірми, відповідно до законодавства ЄС, повинні пройти відповідну підготовку і володіти достатніми науковими знаннями, щоб надавати точну і повну інформацію про рекламований ними лікарський препарат. Тому у фармацевтичних фірмах поширене попереднє навчання торгових агентів і щорічне додаткове навчання. Програми підготовки торгових агентів мають кілька цілей:

  • ознайомлення торгового агента з фармацевтичною фірмою і навчання його ідентифікації з нею. Вивчається історія компанії, її місія, мета, структурна організація, корпоративна культура;
  • ознайомлення торгового агента з товарами фірми;
  • ознайомлення торгового агента з основними особливостями клієнтів і конкурентів;
  • навчання торгового агента проведенню ефективних торгових презентацій;
  • ознайомлення торгового агента з особливостями його роботи, зв'язаними з нею, обов'язками і повноваженнями.

Фармацевтичні фірми доручають своїм торговим агентам вести роботу з лікарями і провізорами. Представники фірм забезпечують їхніми зразками продукції, необхідною інформацією, переборюють заперечення, відповідають на питання і прагнуть переконати лікарів виписувати рецепти на їхні препарати. У випадку безрецептурних препаратів торгові агенти переконують провізора рекомендувати препарат фірми кінцевому споживачу.

2.5. Техніка особистого продажу

Найбільш часто використовують техніку особистих продажів, підходи можна розділити на дві категорій

  • Орієнтація на збут
  • Орієнтація на покупця

Орієнтація на збут припускає використання техніки переконання, коли покупців "змушують" купувати пропоновані товари. Технології торгових представників, орієнтованих на збут, включають перебільшення характеристик товару, критика продукції конкурентів, використання ретельне підготовлених презентацій і пропозиція знижки для того, щоб здійснити операцію негайно. Цей підхід має на увазі, що споживачі не бажають здобувати товар інакше, як під тиском з боку продавця, що вони піддані сильним враженням від гладкої презентації і що вони не будуть шкодувати потім про зроблену покупку. [1]

Орієнтація на споживача полягає у виявленні його потреб і перебуванні вигідних для виробника і споживача шляхів їхнього задоволення. Подібна орієнтація жадає від торгового персоналу нових навичок. [2]

2.6. Реклама фармацевтичної продукції

Найбільший контроль форм просування з боку фармацевтичної фірми здійснюється над рекламою.
Реклама розділяється на кілька категорій:

  • Товарна реклама (product advertising), метою якої є продаж конкретного товару. У товарній рекламі звичайно, описуються властивості товару і його відмітні характеристики
  • Інституційна реклама (institutional advertising) призначена для створення бажаного образа компанії і формування сприятливого відношення покупців до самої компанії, а не до конкретного її товару.
  • Пропагандистська реклама (advocacy advertising) - реклама, у якій виражається думка компанії на теми, що мають суспільне значення й у якій зачіпаються гостродискусійні проблеми. Для фармацевтичних компаній найчастіше ними е охорона здоров'я, нові методи лікування захворювань, що викликають заклопотаність громадськості, витрати на охорону здоров'я.
  • Конкурентна реклама (competitive advertising) - реклама, у якій підкреслюються переваги і достоїнства товарів компанії перед аналогічними товарами конкурентів. Однієї з різновидів конкурентної реклами є порівняльна реклама (comparative advertising), у якій явно зіставляються два чи більше товарів.

2.7. Реклама рецептурних лікарських препаратів володіє рядом особливостей:

  1. "Споживач" реклами рецептурного лікарського препарату дуже часто не є його кінцевим споживачем.
  2. Роль інституційної реклами при просуванні рецептурних лікарських препаратів здобуває більше значення в порівнянні з іншими галузями промисловості.
  3. Реклама рецептурних лікарських препаратів дуже часто є освітньої за своїм характером і служить коштовним джерелом інформації для професіонала охорони здоров'я при виборі методів лікування.
  4. Реклама рецептурних лікарських препаратів представляє не тільки позитивні властивості (показання до застосування), але і негативні властивості препарату (протипоказання, обережності при застосуванні). Велику роль у цьому грають законодавчі норми, що регулюють рекламу рецептурних лікарських препаратів.
  5. Ефективність реклами рецептурних лікарських препаратів дуже сильно залежить від репутації видання. Позитивне відношення професіоналів охорони здоров'я до реклами часто виникає просто в результаті довіри до видання, у якому поміщена реклама.
  6. Лікар є більш раціональним у прийнятті рішень про призначення рецептурного лікарського препарату, однак чималу роль грають і емоційні фактори. Раціональний заклик у рекламі корисний для стимулювання первинного попиту на оригінальний лікарський препарат, емоційний заклик корисний для стимулювання попиту на венеричні лікарські препарати у випадку існування декількох оригінальних лікарських препаратів з одного терапевтичного класу.

Класифікація реклами як системи

РЕКЛАМА
За об'єктом для покупців споживчих товарів
для професіоналів
(покупців товарів виробничо-технічного значення)
По предмету саме товару
торгової марки (товарної етикетки)
фірми-продуцента (виробника)
торгового підприємства
По замовнику для фірм-виробників
для оптових фірм
для підприємств роздрібної торгівлі
По часовим параметрам підготовча
нового товару
"зрілого" товару
товару при падінні попиту
По фінансовим утриманням сплачується виробником товару
сплачується продавцем товару
змішана

Джерело: Мнушко З.Н., Дихтярева Н.М., Менеджмент і маркетинг у фармації. Харків: УКРФА.

2.8. Специфічні правила рекламування лікарських препаратів для населення

  1. Будь-яке рекламування лікарських препаратів повинне:

 

  1. проводитися таким чином, щоб було зрозуміле, що дане повідомлення є рекламою і що рекламована продукція ідентифікована як лікарський засіб;
  2. містити наступний мінімум інформації:
  3. назва лікарського препарату, його загальноприйнята назва, якщо лікарський препарат містить тільки один активний інгредієнт;
  4. інформацію, необхідну для правильного застосування лікарського препарату;
  5. чітку рекомендацію уважно прочитати інструкцію на анотації-вкладиші в упакування, чи на вторинному упакуванні

 

  1. Держави ЄС можуть прийняти рішення про те, що при рекламуванні лікарського препарату населенню, незалежно від пункту 1 даної статті, може бути зазначено тільки його назва, якщо - це повторна реклама, що служить нагадуванням.

2.9. Вимоги до виробників фармацевтичної продукції і їхніх торгових агентів, що рекламують лікарські препарати для медичних працівників

  1. Торгові агенти повинні пройти відповідну підготовку і володіти достатніми науковими знаннями, щоб надавати точну і повну інформацію про рекламований ними лікарському препараті.
  2. Під час кожного візиту торгові агенти зобов'язані надати відвідуваному ними обличчю коротку характеристику лікарського препарату, що представляється, і, якщо дозволяє законодавство держави ЄС, розповісти про його вартість і умови відшкодування витрат на придбання препарату за рахунок соціального фонду.
  3. Торгові агенти повинні надавати вченим-екепертам, що відповідають за вірогідність інформації про лікарський препарат, що надходить у продаж, будь-яку інформацію про застосування рекламованого ними лікарського препарату, звертаючи особливу увагу на побічні ефекти, про які повідомляють відвідувані ними особи.

3. Заключна частина

3.1.Короткий аналіз результатів особистого продажу та реклами на Україні

Порівнюючи роботу двох компаній: SmithKlein Beecham (далі SB) і Jlionson& Jhonson (далі J&J) я хочу показати результати таких способів просування товару як особистий продаж та рекламу на Україні. SB на відміну від J&J основну увагу сконцентрувала на особистому продажу, тісній співпраці між торговим агентом та провізором "першого столу" та багаторівневими довгостроковими акціями. Багатолінійна структура торгових агентів дала змогу компанії заволодіти ринком збуту на всій території України, налагодити збут, зайняти та утримувати позицію лідера на ринку фармпрепаратів головним чином за рахунок збутових сил компанії. Така збутова політика дала можливість мінімізувати кошти маркетингового бюджету а в період кризи працювати без реклами взагалі, спираючись тільки на маркетингові акції.

Збутова політика SB на фармринку України мала два основні напрямки.
Перший - тісна співпраця торгових агентів з провізорами "першого столу", яка мала три складові частини:

  • мініфармасіст - проведення лекцій для персоналу аптеки по складу та застосуванню продукції компанії
  • дистриб'юція - контроль залишків в аптеці та підтримання наявної кількості асортименту на рівні 75%
  • мерчандайзінг - викладка товару згідно стандартів компанії.

Другий - проведення багаторівневих та різнопланових акцій, від одноразових до постійно діючих та з періодом тривалості етапу до шести місяців (на сезон продажу). Що дає можливість провізорам постійно тримати "в полі зору" продукцію компанії.

Найуспішнішими винаходами можна назвати дві акції - "Дитячий панадол" та "Марафон".
Учасники акції "Дитячий панадол" (акція для кінцевого покупця) відправляли етикетку від ліків, свої малюнки та отримували призи, а найголовніше - велика частина дітлахів на день народження отримувала в подарунок ведмедика "Панду". Компанії потрібно було організувати цілу інфраструктуру для цієї акції: прийом, аналіз та відправлення кореспонденції, та подарунків, програмне та інформаційне та аналітичне забезпечення. Але така увага до найменшого покупця принесла велику віддяку - популярність препарату та повагу до компанії.

"Марафон" - щорічна акція тривалістю від осені до весни. Потребує від провізорів постійного контролю за набраними "балами", за рухом препаратів в аптеці. Продукція компанії знаходиться постійно під увагою провізора. Ця акція була б малоефективною без дуже тісної співпраці з торговим агентом компанії. Привабливою акцію робить також дуже широкий асортимент призів, від косметики, медичних халатів, побутової та офісної техніки, а головне, що учасник акції вибирає їх самостійно. Це дає додатковий стимул, адже колектив саме заробляє, конкретний ним обраний приз, а не чекає вдачі на виграш та "кота у мішку".

Може скластися враження, що деякі моменти цих акцій нагадують стимулювання збуту, проте головна мета співпраця з провізором, щоб саме він виконував головну роль по доведенню товару до кінцевого споживача через торгових агентів.

J&J теж використовувала стимулювання збуту, проте не вся територія України опрацьовувалась торговими агентами, основна увага приділялась рекламі. Зокрема це була інституційна та товарна реклама, пропагандистська та конкурентна майже не використовувались. За об'єктом - реклама для споживача,, а за предметом суміщались реклама товару та фірми-виробника, що постійно підтримувало імідж компанії, і назва компанії завжди було відоме для пересічного громадянина. Оплачувалась реклама саме виробником продукції, що потребувало значних капіталовкладень.

3.2. Висновки

Як висновок до проведеного аналізу хочу підсумувати, що за даними аналітичних агентств SB була лідером українського фармринку, витрачаючи при цьому на маркетинг значно менші кошти ніж J&J. Отже можна зробити справедливий висновок, що можна вийти на лідируючі позиції не витрачаючи значних ресурсів на рекламу, і справедливо, що більшість англійських компаній обрали саме політику особистого продажу.

Симпатія може перерости в прив'язаність. Клієнт буду вірин продавцю, котрий близько до серця сприймає його довгострокові інтереси

Примітка. Аналіз проводився до злиття SB і Glaxo Wellcom.

Список використаної літератури

  1. David J, Rachman, Michael H. Mescon, Courtland Bovee, John V. Till, Business Today, 7-th edition, McGraw-Hill Inc., New York, 1993)
  2. Мнушко З.Н., Дихтярева Н.М., Менеджмент і маркетинг у фармації. Харків: УКРФА.

5. Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Рейтинг 20 лідерів фармацевтичних компаній світу в 1998 році

Рейтинг 1998 р. Рейтинг 1997 р. Компанія Об'єм реалізації в 1998 р., $ млн. % зміна 1998/1997 Доля рецептурних препаратів в об'ємі реалізації всієї продукції, випускаємої компанією в 1998 р., %
1
1
Merck (США)
13,647
+17,4
57,8
2
(-)
Aventis (Германія/Франція)
13,326
-
67,8
3
2
Glaxo Wellcome (Великобританія)
13,082
-4,3
100,0
4
(-)
AstraZenece (Швеція/ Великобританія)
11,165
-
70,0
5
4
Bristol-Myers (США)
9,932
+15,0
59,5
6
3
Novartis (Швейцарія)
9,732
+22,0
45,3
7
6
Pfizer (США)
9,239
+12,8
73,9
8
7
American Home Products (США)
7,942
+6,5
55,9
9
8
Johnson & Johnson (США)
7,696
+7,1
34,0
10
11
Eli Lilly (США)
7,980
+14,8
86,6
11
9
SmithKline Beecham (Великобританія/ США)
7,277
+3,3
56,9
12
12
Abbott (США)
6,922
+9,8
58,3
13
10
Roche (Швейцарія)
6,576
+15,4
50,8
14
16
Schering-Plough (США)
5,721
+17,9
84,4
15
-
Sanofi-Syntelabo (Франція)
4,875
-
81,0
16
18
Bayer (Германія)
4,853
+16,6
15,3
17
14
Takeda (Японія)
4,799
+2,6
69,0
18
15
Pharmacia&Upjohn (США/Швеція)
4,387
-6,6
66,6
19
19
Sankyo (Японія)
3,896
+5,7
76,4
20
-
Warnwr-Lambert (США)
3,620
+45,0
44,3

Додаток 4

Зміни ВВП і капітальних вкладень в Україні у 1991 - 2001 р.р.

Рік Річна зміна ВВП, % Річна зміна капітальних вкладень, %
1991
-8,7
-7,1
1992
-9,9
-36,9
1993
-14,2
-10,3
1994
-22,9
-22,5
1995
-12,2
-28,5
1996
-10,0
-22,0
1997
-3,0
-8,8
1998
-1,9
5,7
1999
-0,4
0,4
2000
6,0
11,2
2001 (пр.)
4,0
12,6

Додаток 5

Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.01.2001 р.

 

Країна Інвестиції, млн. дол.
США
635,8
Кіпр
372,6
Нідерланди
361,8
Росія
314,3
Великобританія
299,4
Німеччина
237,9
Віргінські о-ви (Британія)
176,8
Республіка Корея
170,4
Швейцарія
169,3
Австрія
126,3
Ірландія
94,0
Швеція
74,0
Італія
72,3
Ліхтенштейн
72,3
Польща
62,1
Канада
59,3
Угорщина
52,1
Словаччина
43,3
Франція
40,6
Туреччина
32,0
Інші країни
398,6

Додаток 6

Галузева структура прямих іноземних інвестицій в Україні
станом на 01.01.2001 р.

Галузь Інвестиції
  млн. дол. США %
Харчова промисловість
775,5
20,06
Внутрішня торгівля
727,8
18,83
Машинобудування та металообробка
346,6
8,97
Фінанси, кредит
248,1
6,42
Паливна промисловість
227
5,87
Чорна металургія
150,1
3,88
Транспорт
138,4
3,58
Хімічна промисловість
137,8
3,56
Охорона здоров'я, фізкультура
126,2
3,26
Будівництво
125
3,23
Сільське господарство
125
3,23
Інше
789,2
20,26
Усього
3865,5
100

 

Автор: Роботу виконав: Мазур Володимир Юрійович Учень 11 класу Авіакосмічного ліцею НАУ Солом'янського району м. Києва. Науковий керівник: Кравченко Наталія Василівна, Вчитель економіки та географії, Вищої категорії "Старший вчитель".
Видалити Відміна
Забанити Відміна