Закрити
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення правознавства у 2006/2007 н.р.
16 Серпня 2006, 00:00 , Переглядів: 12917
FacebookTwitterLivejournal
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення правознавства у 2006/2007 н.р. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення правознавства у 2006/2007 н.р

Одним із важливих завдань загальної середньої освіти в Україні є формування правосвідомості та правової культури учнівської молоді. Вирішення цього завдання покладається на відповідні предмети в основній та старшій школі, насамперед на курс "Основи правознавства".

Особливістю навчання правознавства в сучасній школі є те, що воно спрямоване не тільки на підвищення рівня правової освіченості учня, але й на поєднання правових знань із внутрішньою позицією особистості, розвиток у нього здатності керуватися відповідними знаннями в сучасному суспільному та повсякденному житті вміння, діяти відповідно до вимог права, закону.

У 2006/2007 навчальному році чинними з правознавства й надалі залишаються діючі програми з курсу "Основи правознавства" (К.: Шкільний світ, 2001)

Під час вивчення правознавства слід ураховувати процеси еволюції суспільного життя і суспільних відносин, що обумовлює постійне вдосконалення правових актів з метою приведення їх у відповідність з рівнем розвитку нашої держави й суспільства. Розуміння сутності та необхідності цих процесів учнями потребує розгляду на уроках змін у правовій системі України, викладених в історичному аспекті. Особливу увагу слід приділити положенням конституційного законодавства, адже саме воно зазнало останнім часом найбільш кардинальних змін. Учні мають добре засвоїти форму державного правління України, систему органів державної влади, повноваження органів місцевого самоврядування, форми безпосередньої та представницької демократії, основи виборчого права (принципи, стадії виборчого процесу, тип виборчої системи, важливість участі громадян в управлінні державою тощо). Звертаємо увагу, що зазначені зміни з об'єктивних причин не відображені у підручниках і навчальних посібниках.

Тому вчителеві слід приділяти увагу як ретельному їх роз'ясненню на уроках, так і розвиткові вмінь учнів самостійно працювати з текстами юридичних актів - Конституцією та законами України.

Зокрема, слід звернути увагу на те, що:

Верховна Рада та місцеві ради формуються шляхом виборів на пропорційній основі, а строк їх повноважень не 4, а 5 років;
Кабінет Міністрів тепер формується парламентом, зокрема його коаліційною більшістю;
у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;
коаліція депутатських фракцій формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради, що проводиться після виборів або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді;
коаліція депутатських фракцій відповідно до Конституції вносить пропозиції Президенту щодо кандидатури Прем'єр-міністра та кандидатур до складу Кабінету Міністрів;
Президенту України надано право достроково припиняти повноваження Верховної Ради, якщо: а) протягом одного місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 Конституції України; б) протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад нового Кабінету Міністрів; в) протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради приймається Президентом після консультацій з головою Верховної Ради, його заступниками та головами депутатських фракцій;
згідно зі змінами до Конституції право законодавчої ініціативи у Верховній Раді тепер належить лише Президентові, народним депутатам та Кабінету Міністрів, тобто Національний банк України з цього переліку вилучений;
Рахункова палата тепер здійснює контроль не тільки за використанням, а й за надходженням коштів державного бюджету;
у разі дострокового припинення повноважень Президента відповідно до статей 108-111 Конституції виконання його обов'язків покладається на Голову Верховної Ради на період до вступу на посаду нового Президента;
кандидатуру на призначення Прем'єр-міністра України вносить Президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій;
міністри оборони та закордонних справ призначаються Верховною Радою за поданням Президента, а інші члени Кабінету Міністрів призначаються Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра України;

Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку.

Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2006 року.

Треба зосередитись також на вивченні питань цивільного, сімейного, трудового, житлового законодавства, оскільки саме в цих галузях останніми роками відбулися значні зміни.

Актуальними при вивченні правознавства є також проблеми, що мають практичне значення для учнів, зокрема:
питання організації місцевого самоврядування, що стосується кожної особи, яка є членом відповідної територіальної громади;
правове регулювання підприємницької діяльності: її організаційно-правові форми, процедура реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензування певних її видів, членство у фермерському господарстві тощо;
урегулювання земельних відносин, що цікавить значну частину учнів та їх батьків і не лише тих, які проживають у сільській місцевості. Це питання права власності на землю, підстави його набуття і припинення, земельні сервітути, оренда земельних ділянок, порядок вирішення земельних спорів тощо;
нові аспекти трудових правовідносин, зокрема при роботі на приватних підприємствах (працевлаштування, контракт, оплата праці);
права споживачів і способи їх захисту відповідно до змін, внесених у законодавство;
система оподаткування в нашій державі: функції податків, суб'єкти і об'єкти оподаткування, порядок стягування податків тощо.

Уже кілька років старша школа в Україні функціонує як профільна, що дає змогу повніше реалізувати принцип особистісно-зорієнтованого навчання, створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, формування у них орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності.

Для профільних класів чинними є програми "Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства". Одна з цих програм нині вже має навчальне забезпечення посібниками "Основи теорії держави і права", "Основи публічного права України" та "Основи приватного права України" виданих протягом 2003-2005 років видавництвом "Версія" (автори І. Котюк та О. Котюк). У них враховано найновіші досягнення теорії держави та права, а також окремих галузей права України на сучасному етапі.

Формами профільної підготовки з правознавства сьогодні стало не тільки поглиблене вивчення відповідних предметів, а й факультативи та курси за вибором. Поглиблене вивчення правознавства, крім розширення і поглиблення змісту правової освіти, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних компетентностей і здібностей учнів, їхньої орієнтації на професійну діяльність, де б могли бути застосовані одержані знання.

Серед нових форм організації профільного навчання найбільш ефективними є елективні курси, тобто обов'язкові для відвідування курси за вибором учнів. Учням профільних груп та класів з поглибленим вивченням правознавства варто пропонувати елективні курси двох типів:
курси, що забезпечують вивчення основних профільних предметів: "Історія держави і права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Судова риторика", "Нотаріальне діловодство", "Права людини", "Досліджуючи гуманітарне право" та ін.;
курси, що виконують функцію внутрішньопрофільної спеціалізації навчання та структурування індивідуальних освітніх траєкторій: "Виборче законодавство України", "Органи державної влади", "Екологічне законодавство", "Правові основи підприємницької діяльності" тощо.

Однак який би курс не був запропонований учням, він має відповідати їх віковим особливостям, підвищувати внутрішню мотивацію та професійно орієнтувати, формувати як загальні, так і спеціальні вміння й навички. Тому вчителеві слід ретельно відбирати, структурувати та позиціонувати навчальну інформацію, добирати ті способи діяльності учнів на уроках, що дозволяють максимально досягти поставлених перед курсом за вибором завдань.

Особливо актуальним і важливим з погляду розв'язання завдань формування свідомого, компетентного та активного громадянина України, забезпечення професійної орієнтації учнів старшої школи на майбутню діяльність в сферах, що потребують глибокої правової освіти, є курс "Права людини", що має на меті сформувати у школярів розуміння та сприйняття понять справедливості, рівності, свободи, миру та демократії, сприяти вихованню їх у дусі прав людини, розуміння зв'язку між правами і обов'язками людини і громадянина через основи знань про права і свободи людини, ставлення до прав і свобод як найвищої цінності демократичного суспільства, розвитку їх правової і громадянської компетентності, відповідних цінностей, умінь, навичок та досвіду захисту власної позиції. Для України як правової держави виховання саме таких громадян є надзвичайно важливим. У 2006/2007 навчальному році курс "Права людини" може викладатись за новою програмою та посібником, що мають гриф Міністерства освіти і науки України (автори Ремех Т. О., Пометун О. І., журнал "Історія в школах України", № 4, 2006 р.).

Цікавим і практично значущим для учнів профільних класів (груп) буде новий курс "Досліджуючи гуманітарне право", завданням якого є виховання поваги до людської гідності, потреби у дотриманні соціальних норм у будь-яких життєвих ситуаціях, здатності прийти на допомогу тим, хто її потребує. Курс викладатиметься за програмою та підручником, рекомендованим МОН України (К.: Генеза, 2005).

Одним із основоположних принципів профільного навчання з правознавства є наступність і неперервність між допрофільною підготовкою і про-фільним навчанням та професійною підготовкою. Допрофільна підготовка з правознавства здійснюється у 9 класах з метою професійної орієнтації учнів та сприянні у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Формами допрофільної підготовки учнів з правознавства є правознавчі курси за вибором. За рахунок варіативної частини в основній школі можуть вивчатися курси "Практичне право" (8 клас), а також "Громадянська освіта" та "Ми - громадяни України" (9 клас), у зміст яких інтегровано правові знання.

Головне завдання курсу "Практичне право" - це зацікавити учнів правознавством, надати їх вміння діяти у життєвих ситуаціях відповідно до вимог норм права і положень законів, закласти основи правових та громадянських знань. Курс не ставить завданням оволодіння учнями повним понятійним апаратом правової науки чи докладного вивчення нормативних актів держави. Тут важливими є оволодіння учнями мінімальними, але практично значущими для них знаннями, розуміння, пояснення й правильне застосування лише найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів навичок правомірної поведінки і способів дії у різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової точки зору деякі явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав, формування внутрішньої мотивації й активної громадянської позиції.

Допрофільна підготовка з правознавства учнів основної школи має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові учнівські товариства. Для розвитку творчих здібностей молоді та її професійного спрямування варто пропагувати серед учнів основної і старшої школи конкурси, пов'язані з історією становлення української державності, правами людини і дитини тощо та долучати школярів до участі в них.

Важливим у навчанні правознавства є різноманітні, зокрема інноваційні способи організації навчальної діяльності учнів. Поряд з лекційними та фронтальними формами роботи на уроках правознавства слід широко використовувати інтерактивні педагогічні технології, як-то ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах тощо. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) загальних і спеціальних компетентностей учнів: вміння висловити свою думку та аргументувати її, навичок співробітництва і творчої взаємодії, вміння ефективно спілкуватись тощо. За таких способів організації діяльності учнів на уроці вчителеві відводиться роль організатора процесу навчання - консультанта, фасилітатора уч-нівської дискусії. Ефективними будуть і мультимедійні уроки, юридичні практикуми, уроки обговорення суперечливих питань та ін.

Для ефективного навчання правознавства, профільної та допрофільної підготовки учнів із цього предмета велике значення має підготовленість учителя: досконале знання ним змісту основного та елективних правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті. Тому бажано, щоб у загальноосвітніх навчальних закладах курс "Основи правознавства" щорічно викладався тим самим учителем, а курси за вибором - фахівцями з юридичною освітою чи вчителями, належно підготовленими шляхом відвідування курсів, семінарів і самоосвіти. До проведення уроків правознавства та активізації правовиховної роботи варто залучати працівників обласних (районних) управлінь юстиції, працівників правоохоронної системи. Їх практичні знання і досвід підвищуватимуть ефективність та практичну спрямованість занять з предмета.

При вивченні правознавства слід дотримуватися системно-структурного, особистісно-орієнтованого та розвивального підходів до опанування системи юридичних знань. Узагальнений досвід всеукраїнських олімпіад з правознавства висуває, зокрема, й такі важливі завдання:
формування в учнів логічного мислення;
розвиток вміння синтезувати та аналізувати навчальну інформацію;
удосконалення вміння чітко висловлювати свою думку, лаконічно й аргументовано її доводити.

Результати робіт учасників олімпіади засвідчують, що більшість учнів ґрунтовно володіє знаннями з теорії держави і права, трудового і земельного права; на належному рівні орієнтуються у питаннях сімейно-шлюбного, конституційного та кримінального права. Разом з тим аналіз відповідей показав недостатні знання адміністративного, цивільного, господарського, трудового права.

За підсумками виконання завдань кращі результати показали вихованці таких вчителів:
Суткового В. Л. (м. Артемівськ, Донецька область). Двоє його учнів посіли 1 місце серед учнів 11 класів, з них третій рік поспіль абсолютною переможницею серед однолітків стала Красна Олена Вікторівна; Калініної М. Б. (м. Вінниця). ЇЇ учні традиційно посідають перші місця на Всеукраїнських змаганнях.

Відкриттям олімпіади стала Доля Ліана Олександрівна - учениця 11 класу Макошинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Менського району Чернігівської області, оскільки вперше за останні роки перше місце серед 11-класників посіла учениця сільської школи. Звичайно, велика заслуга в цьому її вчительки Леонтьєвої Людмили Василівни.

Позакласну роботу з правознавства неможливо нині уявити без такої форми, як брейн-ринг. Великим популяризатором її є заслужений вчитель України з м. Мукачеве Машіка В. Т., який видав кілька збірників завдань для проведення брейн-рингів. Серед них: "Брейн ринг. 4600 запитань і відповідей" ("Ліра", 2004), "Основи теорії держави та права у тестах, задачах, рівняннях, відмінностях та іграх" ("Ліра", 2005).

Третій рік поспіль у Харкові відбувається Всеукраїнський турнір юних правознавців, що проходить у формі презентації певної юридичної теми та правових раундів. Учасники мають продемонструвати не лише знання з провідних галузей права, але й вміння їх застосовувати у буденному житті. Підготовка до участі у турнірі, на відміну від олімпіади, потребує не лише знань суті проблеми, нормативно-правової бази з її врегулювання, але й уміння чітко й логічно побудувати свою промову, аргументувати власну позицію. Надзвичайно важливим елементом є також узгодженість дій всіх учасників, уміння вести дискусію, тощо.

Видавництвом "Юрінком-Інтер" за останній період видано ряд посібників, що становлять неабиякий інтерес для вчителів права. Це "Хрестоматія з правознавства" (укладачі Лоха Л. О., Наровлянський О. Д.), "Правова енциклопедія школяра" (автори Головченко В. В., Ковальський В. С., Лоха Л.О.), "Правознавство" (за редакцією Колодія А. М., Копєйчикова В. В.).

Комп'ютеризація шкіл відкриває нові можливості перед вчителями. Багато з них для підготовки до уроків та в позакласній роботи активно використовують Інтернет. Рекомендуємо ряд сайтів:

  • www.cvu.kiev.ua - Комітет виборів в Україні
  • www.un.kiev.ua - Організація Об’єднаних Націй в Україні
  • www.rada.gov.ua - Офіційний сайт Верховної Ради України
  • www.novadoba.org.ua - Всеукраїнська Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова доба"
  • uamedia.visti.net - Українська преса в Інтернет

Необхідна інформація щодо організації навчально-виховного процесу з правової освіти подається на сторінках журналу "Історія в школах України".

Видалити Відміна
Забанити Відміна